Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора по отмене распоряжения РГА об увольнении главврача комунального предприятия

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа N 806/2808/18

Провадження N 11-875апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І.В.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудима Д.А. Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_13 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року (суддя Капинос О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (у складі колегії суддів Шидловського В.Б., Капустинського М.М., Мацького Є.М.) у справі за його позовом до Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Радомишльська РДА), третя особа ОСОБА_14, про визнання протиправним та скасування пункту 2 розпорядження від 28 липня 2015 року N 314,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ОСОБА_13 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Радомишльської РДА, третя особа ОСОБА_14, у якому просив визнати протиправним та скасувати п. 2 розпорядження голови Радомишльської РДА від 28 липня 2015 року N 314 "Про звільнення з посади та призначення на посаду головного лікаря Комунальної організації "Радомишльська стоматологічна поліклініка" Радомишльської районної ради" (далі - КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка").

Житомирський окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 31 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали), оскільки спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у цій справі оскаржується правомірність призначення на посаду головного лікаря КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка", тобто спір стосується трудових відносин, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки мають цивільно-правовий характер.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, у квітні 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що цей спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Обґрунтовуючи позицію в касаційній скарзі, позивач серед іншого зазначив, що ця справа за суб'єктним складом сторін належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду про закриття провадження є помилковим.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 липня 2018 року вказану вище справу передав на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду на підставі ч. 6 ст. 346 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII), оскільки учасник справи оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстави порушення правил предметної юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2015 року Радомишльською РДА винесено розпорядження за підписом голови Тетерського В.Р. N 314 "Про звільнення з посади та призначення на посаду головного лікаря КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка".

Пунктом 1 цього розпорядження звільнено з посади головного лікаря КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка" ОСОБА_15, а п. 2 на посаду головного лікаря призначено ОСОБА_14 з 03 серпня 2015 року за контрактом.

Комунальна організація "Радомишльська стоматологічна поліклініка" Радомишльської районної ради є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл/селищ, міст області, управління якою здійснює районна державна адміністрація (орган управління майном).

03 серпня 2015 року між Радомишльською РДА (орган управління майном) в особі голови державної адміністрації та ОСОБА_14 укладено контракт, відповідно до п. 2 якого між органом управління майном (Радомишльською РДА) та керівником підприємства (ОСОБА_14) виникли трудові відносини.

Зазначений контракт погоджений головою районної ради VI скликання Міхненко В.В. та заступником голови районної державної адміністрації Ковальчук С.В.

Вважаючи, що призначення ОСОБА_14 на посаду головного лікаря КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка" проведено з грубим порушенням вимог законодавства України, а саме, п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування", позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, в якому просить скасувати п. 2 цього розпорядження.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України (у цьому випадку і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскарженібудь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч. 2 згаданої статті).

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно визначень, наведених в підп. 6, 8 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; позивач в адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "публічна служба" в розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в цій справі є оскарження розпорядження Радомишльської РДА про призначення ОСОБА_14 на посаду головного лікаря КО "Радомишльська стоматологічна поліклініка", яка не відноситься до посад державного органу, й робота на ній не може бути віднесена до проходження публічної служби.

Відповідно до ст. 36 Закону України від 09 квітня 1999 року N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління. Голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками.

Згідно п. 4 Розділу II "Положення про порядок укладення контракту з керівником підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста району, при найманні на роботу", затвердженого рішенням Радомишльської районної ради 19 сесії V скликання від 27 березня 2009 року N 323, наймання на роботу керівника підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста району, здійснюється районною державною адміністрацією (орган управління майном).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я", керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюють відповідно до законодавства. Керівники державних, комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п'яти років. Якщо після закінчення строку дії контракту трудові відносини фактично тривають, і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія контракту вважається продовженою відповідно до закону. Порядок укладення контрактів з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та типова форма такого контракту затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 "Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 642 призначення на посаду керівника закладу здійснюється відповідно до законодавства керівником органу, до сфери управління якого належить (в управлінні якого перебуває) заклад, або за рішенням обласної, районної ради чи сільським, селищним, міським головою.

Після укладення контракту між Радомишльською РДА та ОСОБА_14 виникли трудові відносини, тобто фактично позовні вимоги стосуються підстав та умов припинення строкового трудового договору головного лікаря КО "Радомишльської стоматологічної поліклініки", стороною в якому (роботодавцем) є керівник органу, в управлінні якого перебуває комунальний заклад.

Отже спір у цій справі стосується питання правомірності призначення на посаду головного лікаря КО "Радомишльської стоматологічної поліклініки" ОСОБА_14 шляхом винесення оскаржуваного розпорядження.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується трудових відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК України, а тому висновки судів попередніх інстанцій про закриття провадження у цій справі і її розгляд в порядку цивільного судочинства є обґрунтованим.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України 20 квітня 2016 року у справі N 802/3892/14-а, і Велика Плата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступати від цього висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове

рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України (у редакції Закону N 2147-VIII), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_13 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від

31 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Саприкіна Судді: Н.О. Антонюк С.В. Бакуліна В.В. Британчук Д.А. Гудима В.І. Данішевська О.С. Золотніков О.Р. Кібенко В. С Князєв Л.М. Лобойко Н.П. Лященко О.Б. Прокопенко Л.І. Рогач О.М. Ситнік В.Ю. Уркевич
 

[ANTIRAID]

Большая палата указала, что пунктом 2 "Порядка заключения контракта с руководителем государственного, коммунального учреждения здравоохранения" утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 16 октября 2014 N 642 назначении на должность руководителя учреждения осуществляется в соответствии с законодательством руководителем органа, к сфере управления которого принадлежит (в управлении которого находится) заведение, или по решению областного, районного совета или сельским, поселковым, городским головой. После заключения контракта между РГА и истцом возникли трудовые отношения, то есть фактически исковые требования касаются оснований и условий прекращения срочного трудового договора главного врача, стороной в котором (работодателем) является руководитель органа, в управлении которого находится коммунальное учреждение.

Учитывая суть спорных правоотношений этот спор является публично-правовым и не относится к юрисдикции административных судов, а касается трудовых отношений и должен решаться судами по правилам ГПК Украины, а потому выводы судов предыдущих инстанций о прекращении производства в этом деле и рассмотрение в порядке гражданского судопроизводства является обоснованным.