Постановление БП-ВС о гражданской юрисдикции спора с ГМС о снятии с регистрации после обращения взыскания на предмет ипотеки

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

м. Київ

Справа N 826/8687/16

Провадження N 11-1152апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б.,

Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, до Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10, апелянт - ОСОБА_11, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_8 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року (судді Земляна Г.В., Файдюк В.В., Лічевецький І.О.),

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2016 року ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив: визнати протиправними та незаконними дії начальника Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - Відділ ДМСУ) Осєчкіна В.М. щодо зняття ОСОБА_9 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язати Відділ ДМСУ скасувати рішення про зняття ОСОБА_9 з реєстрації вказаного місця проживання та поновити реєстраційний облік за вказаною адресою ОСОБА_8 та ОСОБА_9

2. Позов мотивовано тим, що зняття з реєстрації місця проживання в квартирі малолітньої дитини - ОСОБА_9 здійснено всупереч вимогам чинного законодавства без згоди батьків та органу опіки і піклування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 26 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, провадження в адміністративній справі закрив.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 червня 2017 року судові рішення попередніх судів скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 грудня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Відділу ДМСУ щодо зняття ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, і зобов'язав Солом'янську районну в м. Києві державну адміністрацію поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за вказаною адресою.

6. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 червня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року скасував, провадження у справі закрив.

7. Судове рішення мотивовано тим, що спір у цій справі стосується права позивача на користування та розпорядження майном - квартирою за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, та випливає із цивільно-правових угод (договорів іпотеки та купівлі-продажу вказаної квартири).

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

8. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_8 подав касаційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права з огляду на те, що предметом спору у цій справі є протиправні, на думку позивача, дії суб'єкта владних повноважень при прийнятті ним оскаржуваного рішення.

9. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року.

10. Як на довід позивач вказує, зокрема, що позиція апеляційного суду про те, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, є помилковою.

Рух касаційної скарги

11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 червня 2018 року відкрив провадження у цій справі, а ухвалою від 14 вересня 2018 року призначив її до розгляду.

12. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 вересня 2018 року справу за позовом ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_9, до Відділу ДМСУ, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_10, апелянт - ОСОБА_11, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 жовтня 2018 року прийняла до розгляду цю справу та призначила її до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

14. Рішення суду попередньої інстанції переглядається в межах наведених в касаційній скарзі доводів відповідно до статті 341 КАС.

Позиція інших учасників справи

15. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_10 просить оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.

16. У запереченні на цей відзив ОСОБА_8 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Установлені судами обставини справи

17. 08 липня 2014 року ОСОБА_8 і його неповнолітній син - ОСОБА_9 на підставі заяви про реєстрацію місця проживання та доданих до неї документів (договір дарування квартири від 26 вересня 2007 року ВТМ N 726617) були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.

18. У грудні 2015 року позивачу стало відомо про зняття його і сина з реєстрації місця проживання за вказаною адресою, у зв'язку з чим 18 грудня 2015 він звернувся до Відділу ДМСУ із заявою, у якій просив повідомити про підстави зняття з реєстрації. Листом від 23 грудня 2015 N 10/к-851 позивача повідомлено про те, що він із сином були зняті з реєстрації місця проживання 03 грудня 2015 згідно із заявою нового власника квартири ОСОБА_10

19. Вважаючи, що діями ВідділуДМСУяк суб'єкта владних повноважень були порушені його права та права його неповнолітнього сина, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

22. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

24. У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

25. У касаційній скарзі ОСОБА_8 зазначає, зокрема, що спір у справі є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах владні управлінські функції, тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

26. Закриваючи провадження в цій справі, суд апеляційної інстанції керувався тим, що заявлені позивачем вимоги пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, тому мають розглядатися судами за нормами ЦПК.

27. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами позивача про помилковість висновку апеляційного суду щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адміністративних судів.

28. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

30. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

31. На думку Великої Палати Верховного Суду, спірні правовідносини пов'язані з правом користування та розпорядження майном, а саме квартирою АДРЕСА_2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були зняті з реєстрації місця проживання у зв'язку з набуттям ОСОБА_10 права власності на спірну квартиру в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на зазначену квартиру, вимоги ж до Департаменту Державної міграційної служби України в м. Києві є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

32. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі N 337/2535/17.

33. Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду України від 30 червня 2015 року та 01 березня 2016 року у справах N 21-1438а15 та N 825/1335/13-а відповідно, щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб про визнання протиправними дій щодо зняття з реєстрації місця проживання. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду відступає від правових висновків, викладених у зазначених постановах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок апеляційного суду про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

36. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

37. За правилами частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Ураховуючи наведене, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.С. Князєв Судді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська
 

[ANTIRAID]

Большая палата отошла от ранее принятых позиций Верховного суда Украины и указала, что спорные правоотношения связаны с правом пользования и распоряжения имуществом, а именно квартирой. Как установлено судами предыдущих инстанций, ЛИЦО_8 и ЛИЦО_9 были сняты с регистрации места проживания в связи с приобретением ОСОБА_10 права собственности на спорную квартиру в порядке обращения взыскания на предмет ипотеки. Итак, предметом спорных правоотношений являются имущественные права на указанную квартиру, требования же к Департамента Государственной миграционной службы Украины в Киеве являются производными от них. Таким образом, спор имеет частноправовой характер и подлежит рассмотрению по правилам ГПК. Учитывая субъектный состав сторон спора он должен решаться по правилам гражданского судопроизводства.