Постановление БП-ВС о противоправности переоформления нотариусом Коболевой А.М. квартиры в собственность Кей-Коллект


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

6 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      5
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      6
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м. Київ

Справа N 759/6976/16-ц

Провадження N 14-523цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н.П.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів Саліхова В.В., Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, про визнання дій протиправними та повернення у власність квартири,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект"), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. (далі - приватний нотаріус КМНО Кобелєва А.М.), про визнання дій протиправними та повернення у власність квартири.

ОСОБА_3 зазначав, що за умовами кредитного договору від 24 квітня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" (далі - Банк) та ОСОБА_3, останній отримав кредит у розмірі 194 650 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1. Того ж дня ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, а з Банком - договір іпотеки. Виконання зобов'язань за наведеним вище кредитним договором також забезпечено договором поруки, укладеним 24 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_6

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2010 року з ОСОБА_3 і ОСОБА_6 у солідарному порядку на користь Банку стягнуто заборгованість за кредитним договором, укладеним 24 квітня 2008 року, в розмірі 240 743,80 долара США, що еквівалентно 1 908 039,06 грн. Рішення було звернуто до примусового виконання. У порядку примусового виконання судового рішення на все майно боржників було накладено арешт.

Листом від 15 грудня 2011 року позивачу було повідомлено про те, що 12 грудня 2011 року за договором факторингу Банк передав ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2008 року.

21 квітня 2016 року позивачу стало відомо, що належна йому на праві власності квартира, яка є предметом іпотеки, була відчужена приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М. на підставі договору іпотеки на користь ТОВ "Кей-Колект".

Позивач вважає, що нотаріальна дія щодо відчуження квартири була проведена приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. з порушенням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_3 просив визнати протиправними дії приватного нотаріуса Кобелєвої А.М. щодо передачі у власність ТОВ "Кей-Колект" належної позивачу квартиру АДРЕСА_1 та реєстрації права власності за ним; повернути у власність позивачу спірну квартиру, визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів, що відчуження спірної квартири відбулося з порушеннями вимог діючого законодавства.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. стосовно реєстрації передачі у власність ТОВ "Кей-Колект" квартири АДРЕСА_1. Скасовано державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, здійснену 21 березня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що дії приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М. щодо відчуження предмета іпотеки вчинено із порушенням вимог діючого законодавства та договору про іпотеку, оскільки договір про добровільну передачу спірної квартири у власність ТОВ "Кей-Колект" укладено не було, а ОСОБА_3, як іпотекодавець, не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Кей-Колект" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що поза увагою суду залишився той факт, що між сторонами виник спір з приводу вчинення нотаріусом дій як спеціальним суб'єктом - державним реєстратором, оцінка законності яких не належить до компетенції суду, що вирішує спори за правилами цивільного судочинства, а спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Касаційна скарга також містить посилання на те, що наявне в іпотечному договорі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами договору порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справу отримано Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 31 жовтня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ТОВ "Кей-Колект" оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2018 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами першої й апеляційної інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами першої й апеляційної інстанцій) суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами першої й апеляційної інстанцій) визначав, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами першої й апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Спір виник між сторонами з приводу порушення права власності позивача на квартиру внаслідок дій ТОВ "Кей-Колект" та нотаріуса щодо реєстрації такого права за ТОВ "Кей-Колект".

Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності позивача та виконанням умов договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір не є публічно-правовим та правильно вирішений судами за правилами цивільного судочинства.

У частині решти доводів касаційної скарги слід зазначити наступне.

Судами встановлено, що позивач та Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - банк), уклали Договір про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір). Згідно з його умовами позивач отримав кредит у сумі 194 тис. 650 доларів США для купівлі квартири АДРЕСА_1.

Того ж дня ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу зазначеної квартири, а з банком - договір іпотеки. Виконання зобов'язань за наведеним вище кредитним договором також забезпечено договором поруки, укладеним 24 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_6

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 5 листопада 2010 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 солідарно на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2008 року в розмірі 240 тис. 743 долари США 80 центів, у порядку примусового виконання цього рішення було накладено арешт на все майно боржників.

12 грудня 2011 року за договором факторингу банк передав ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2008 року.

21 березня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Кобелєвою А.М. на підставі договору іпотеки від 24 квітня 2008 року N 11489 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ "Кей-Колект".

Відповідно до вимог статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим нотаріально посвідченим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог останнього, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку". Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає останньому застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України "Про іпотеку" правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Сторони договору іпотеки досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 5.2.1 договору іпотеки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання здійснюється на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

Отже, позасудова передача предмету іпотеки у власність іпотекодержателю здійснюється лише в добровільному порядку та за згодою сторін на підставі складання окремого договору.

Разом з тим суд апеляційної інстанції встановив, що під час відчуження спірної квартири договору про її добровільну передачу у власність ТОВ "Кей-Колект" укладено не було, а ОСОБА_3, як іпотекодавець, не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прийняття нотаріусом рішення про передачу спірної квартири у власність ТОВ "Кей-Колект" та державну реєстрацію права власності як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.

Доводи касаційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 400, 402-404, 409, 410, 416ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв О.Г. Яновська

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Еще одно постановление в котором Большая палата признала незаконным переоформление права собственности на квартиру, являющуюся предметом ипотеки по кредитному договору с Укрсиббанком, в пользу Кей-Коллет, в связи с отсутствием отдельного договора о внесудебном удовлетворении требований ипотекодержателя.

Интересно сколько еще Минюст будет закрывать глаза на сотни нарушений частного нотариуса Коболевой Аллы Михайловны.

  • Like 8
Link to comment
Share on other sites

божечки, какой кошмар..

 

истец предъявляет, а Большая Палата удовлетворяет исковое требование — не к ответчику, а к третьему лицу

 

и не просто к третьему лицу, а к процессуально неправоспособному третьему лицу — нотариусу

 

и не просто исковое требование, а исковое требование о признании противоправным решения нотариуса (!) о передаче имущества истца в собственность (!) ответчика

 

то есть Большая Палата Верховного Суда на полном серьёзе полагает, что:

 

- истец может предъявлять исковые требования не к ответчику, а к третьему лицу, и такие исковые требования подлежат удовлетворению;

 

- что нотариус является участником спорных гражданских отношений, наделен гражданской процессуальной правоспособностью и может быть участником гражданского дела;

 

- что нотариус в принципе наделен полномочиями принимать решения о передаче имущества истца в собственность ответчика, и такое решение является правовым основанием для перехода (приобретения, утраты, изменения) прав собственности;

 

- и что права собственности могут возникать не только из оснований, исчерпывающе установленных статьей 11 Гражданского Кодекса, но ещё и из каких-то "решений нотариуса" и из его регистрационных действий

 

это всё происходит наяву? разбудите меня!

 

Link to comment
Share on other sites

да никто ж не спорит, что нотарь гавно и преступник

но даже по таким мотивам суд не может ехать поперек борозды, — если он, конечно, реально суд, а не клуб прошедших конкурс реформаторов

Link to comment
Share on other sites

17 минут назад, Лев сказал:

Что кей-коллект, что нотариха - одного поля ягоды...

Однозначно... И они в сговоре...

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

11 часов назад, ANTIRAID сказал:

Интересно сколько еще Минюст будет закрывать глаза на сотни нарушений частного нотариуса Коболевой Аллы Михайловны.

Так а что Минюст? Я бы спросил, сколько еще люди будут закрывать глаза, что у них отбирают их имущество? Если таких случаев сотни и нотариуса еще никто не «утилизировал», значит все нормально, никто не против.

Вот это я понимаю люди были против:

https://www.eg.ru/society/54157/

https://vesti-ukr.com/kiev/282194-kollektoru-pochti-otorvalo-ruku-pojavilis-novye-detali-vzryva-hranaty-na-oboloni

 

Link to comment
Share on other sites

5 hours ago, Bolt said:

Однозначно... И они в сговоре...

да речь же не об этом

а о полной безграмотности судей Большой Палаты, которые не понимают что из регистрационных действий права собственности не возникают, не прекращаются и не меняются

а также не видят разницы между ответчиком и третьим лицом

вы не смотрите в резолютивку, резолютивка касается только сторон

вы мотивировку почитайте, и прикиньте что она будет использоваться всеми судами, потому что это постанова Большой Палаты

и суды могут начать в прочих делах других категорий удовлетворять требования, предъявленные не к ответчикам, а к третьим лицам — если Большой Палате можно, то почему всем прочим нельзя?

и считать регистратора   процессуально правоспособным начнут

и начнут считать что право собственности может возникнуть или прекратиться из регистрационных действий 

вы просто последствия просчитайте немножко, и подумайте чем это всё может кончиться

а конкретный нотариус мне по барабану..

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

«и начнут считать что право собственности можетвозникнуть или прекратиться из регистрационных действий»

А вот это правда! И этоточ опасно! По сути, сейчас многие рейдеры на это и давили, мол есть запись в реестре - мы новые владельцы. Контраргуметом было, что запись в реестре лишь фиксирует, но никак не является основой для возникновения права собственности, а теперь что? Это решерие могут выкрутить так, что мало не покажется...

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

7 часов назад, 0720 сказал:

да речь же не об этом

а о полной безграмотности судей Большой Палаты, которые не понимают что из регистрационных действий права собственности не возникают, не прекращаются и не меняются

а также не видят разницы между ответчиком и третьим лицом

вы не смотрите в резолютивку, резолютивка касается только сторон

вы мотивировку почитайте, и прикиньте что она будет использоваться всеми судами, потому что это постанова Большой Палаты

и суды могут начать в прочих делах других категорий удовлетворять требования, предъявленные не к ответчикам, а к третьим лицам — если Большой Палате можно, то почему всем прочим нельзя?

и считать регистратора   процессуально правоспособным начнут

и начнут считать что право собственности может возникнуть или прекратиться из регистрационных действий 

вы просто последствия просчитайте немножко, и подумайте чем это всё может кончиться

а конкретный нотариус мне по барабану..

 

На прошлой неделе БП по похожему делу отменила все предыдущие инстанции и отказала истцу в иске на основании того что иск был предъявлен   к не надлежащему ответчику (нотариусу)

Link to comment
Share on other sites

1 час назад, Pismoshnyi сказал:

А вот это правда! И этоточ опасно! По сути, сейчас многие рейдеры на это и давили, мол есть запись в реестре - мы новые владельцы. Контраргуметом было, что запись в реестре лишь фиксирует, но никак не является основой для возникновения права собственности, а теперь что? Это решерие могут выкрутить так, что мало не покажется...

Запись в реестре действительно фиксирует права собственности, без этой "фиксации" (гос.регистрации) права собственности не возникает даже при наличии договора. Что не так? Поясните.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

On 2/3/2019 at 10:25 AM, хервам анеипотеку said:

На прошлой неделе БП по похожему делу отменила все предыдущие инстанции и отказала истцу в иске на основании того что иск был предъявлен   к не надлежащему ответчику (нотариусу)

и это правильно

нотариус несет ответственность за свои косяки перед государством (вплоть до уголовной включительно)

но именно государство отвечает перед гражданами за косяки с регистрацией

спор о праве собственности решается не с регистратором, а с тем кто в него вмешался (нарушил, оспорил, не признал)

надлежащие ответчики в таких спорах — второй спорщик за титул (на кого зарегистрирована или должна быть зарегистрирована собственность) и государство Украина (в лице распорядителя реестра)

а регистратор никто и звать его никак, подавать иски к регистратору это всё равно что подавать иски к компьютеру регистратора

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

В 03.02.2019 в 10:37, 0720 сказал:

и это правильно

нотариус несет ответственность за свои косяки перед государством (вплоть до уголовной включительно)

но именно государство отвечает перед гражданами за косяки с регистрацией

спор о праве собственности решается не с регистратором, а с тем кто в него вмешался (нарушил, оспорил, не признал)

надлежащие отвечтики в таких спорах — второй спорщик за титул (на кого зарегистрирована или должна быть зарегистрирована собственность) и государство Украина (в лице распорядителя реестра)

а регистратор никто и звать его никак, подавать иски к регистратору это всё равно что подавать иски к компьютеру регистратора

 

Что-то знакомое уже было в других форумах и от других участников... :rolleyes: - нотариус принимает РЕШЕНИЕ о регистрации права собственности (ст. 11 ЗУ "Про регистр права собственности на недвижимое имущество...") и при этом, нотариус - это такой себе Дуремар из "Золотого ключика": "А я здесь не при чем, совсем я не при чем...", а вот государство-то оказывается провинилось. На сегодня есть правовая позиция (УВЫ), что юрисдикция такого спора гражданская (или хозяйственная, в зависимости от ССС), но нотариус-гос. регистратор  признан той же БП ВС субъектом властных полномочий, и распорядитель реестра здесь не при делах.

Ну теперь жду реплики про "совковость" такого подхода и т.д.  :P

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

15 hours ago, west11 said:

Что-то знакомое уже было в других форумах и от других участников... :rolleyes: - нотариус принимает РЕШЕНИЕ о регистрации права собственности (ст. 11 ЗУ "Про регистр права собственности на недвижимое имущество...") и при этом, нотариус - это такой себе Дуремар из "Золотого ключика": "А я здесь не при чем, совсем я не при чем...", а вот государство-то оказывается провинилось. На сегодня есть правовая позиция (УВЫ), что юрисдикция такого спора гражданская (или хозяйственная, в зависимости от ССС), но нотариус-гос. регистратор  признан той же БП ВС субъектом властных полномочий, и распорядитель реестра здесь не при делах.

Ну теперь жду реплики про "совковость" такого подхода и т.д.  :P

Одним словом, перед судами поставлена "сверхзадача" - черного нотаря не трожь! Чем бы дитя не тешилось...

  • Like 2
  • Haha 1
Link to comment
Share on other sites

10 часов назад, Лев сказал:

Одним словом, перед судами поставлена "сверхзадача" - черного нотаря не трожь! Чем бы дитя не тешилось...

Я так думаю, что тут еще одна "сверхзадача" - убрать споры из админ. юрисдикции, где тяжесть доказывания лежит на субъекте властных полномочий, который, как правило и двух слов связать не может, а уж доказывать правомерность своих решений - для них это, вообще, космос...  

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

On 2/6/2019 at 11:06 PM, west11 said:

Я так думаю, что тут еще одна "сверхзадача" - убрать споры из админ. юрисдикции, где тяжесть доказывания лежит на субъекте властных полномочий, который, как правило и двух слов связать не может, а уж доказывать правомерность своих решений - для них это, вообще, космос...  

не волнуйтесь, в админке за ответчика всю процессуальную работу прекрасно делает "суд",  — в порядке "официального выяснения всех обстоятельств дела" (ч.4 ст.9 КАСУ)

админка это не суд ))

  • Haha 1
Link to comment
Share on other sites

1 час назад, 0720 сказал:

не волнуйтесь, в админке за ответчика всю процессуальную работу прекрасно делает "суд",  — в порядке "официального выяснения всех обстоятельств дела" (ч.4 ст.9 КАСУ)

админка это не суд ))

В смысле не суд... А решения тоже не настоящие, не судебные...?))

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

22 minutes ago, Bolt said:

В смысле не суд... А решения тоже не настоящие, не судебные...?))

формально судебные, и с виду очень похожи на настоящие

но реально это не судебные решения, а правовые заключения — о правомерности или противоправности действий/решений СВП, и не больше того

админка это не суд в том смысле, что она неспособна эффективно защитить и восстановить права, нарушенные государством

это декоративное, неэффективное, фиктивное судопроизводство ))

Link to comment
Share on other sites

В 09.02.2019 в 21:48, 0720 сказал:

формально судебные, и с виду очень похожи на настоящие

но реально это не судебные решения, а правовые заключения — о правомерности или противоправности действий/решений СВП, и не больше того

админка это не суд в том смысле, что она неспособна эффективно защитить и восстановить права, нарушенные государством

это декоративное, неэффективное, фиктивное судопроизводство ))

Ну конечно, и ст. 125 Конституции Украины тоже не в счет: "З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди"

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

В 09.02.2019 в 20:21, 0720 сказал:

не волнуйтесь, в админке за ответчика всю процессуальную работу прекрасно делает "суд",  — в порядке "официального выяснения всех обстоятельств дела" (ч.4 ст.9 КАСУ)

админка это не суд ))

Я не волнуюсь и встречный совет - не фантазируйте про амин. суды ! Если позивач в админ. процессе "тупит" или считает, что админ суд должен за позивача все сделать, а позивач только посидеть на заседании и покурить бамбук, то проблема действительно есть, а если серйозно подходить к формированию требований и доказательной базы, то все совсем не так, как вы тут описываете.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

2 hours ago, west11 said:

Ну конечно, и ст. 125 Конституции Украины тоже не в счет: "З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди"

 

да срали они на Конституцию ))

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

11 часов назад, 0720 сказал:

да срали они на Конституцию ))

Ну с Ними-то ладно, там все ясно... Вы то, для чего пропагандируете правовой нигилизм ?! Ведь людям завтра, послезавтра, на следующей неделе, прийдется идти в админ. суды и защищаться от ГФС, Гоструда и иже с ними... Чем там люди будут аргументировать, Вашими "срали" ? И это все ? Боюсь, что не хватит этого Вашего "продукта" чтобы убедить админ. суды и защитится от произвола налоговиков, инспекторов-трудовиков, патрульных полицейских...

 

  • Like 4
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...