Постановление ВС-КАС об отсутствии необходимости уплаты судебного сбора за оспаривание в апелляционном и кассационном порядке постановлений в делах об административных правонарушениях

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
Іменем України

25 червня 2019 року

м. Київ

справа № 194/1112/16-а
адміністративне провадження № К/9901/11938/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 194/1112/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (Тернівське відділення) про скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (суддя О. В. Головко) від 03 листопада 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила скасувати постанову серії РМ № 145667 про адміністративне правопорушення щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити справу у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

2. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до позову не додано документ про сплату судового збору та встановлено строк до 04 жовтня 2016 року для усунення недоліків.

3. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та скаржнику надано строк до 05 грудня 2016 року для усунення недоліків апеляційної скарги.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 21 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити адміністративну справу для продовження розгляду.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року за касаційною скаргою позивача в частині оскарження ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження, в іншій частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року касаційне провадження відкрито.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 30 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі № 194/1112/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шарапа В. М. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.).

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 652/0/78/-19 від 07 червня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.

12. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, вона не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, в частині ненадання документу про сплату судового збору.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права обґрунтовані посиланням на положення ст. 288 Кодекс України про адміністративні правопорушення, практику Вищого адміністративного суду України та Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», щодо відсутності обов`язку сплати судового збору в справах про адміністративне правопорушення.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

17. Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

18. Так, відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

19. Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, а саме суд постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

20. Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, далі Закон № 3674-VI) визначав правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула Закону).

21. За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

22. Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 - перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

23. Отже, сплата судового збору за подання скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.

24. Разом з тим, ч. 4 ст. 288 Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

25. 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», який із цієї дати не припинив дію законодавчих актів, які передбачали пільгу щодо сплати судового збору за подання заяви про розгляд в порядку адміністративного судочинства окремих видів рішень органів державної влади, як-то правила ч. 4 ст. 288 КУпАП, або обмежив можливість прийняття таких актів у майбутньому.

26. Таким чином, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення позивач звільняється від сплати судового збору.

27. Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об`єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України «Про судовий збір» не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

28. Отже, у разі звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», не сплачується. При цьому позивачі у таких справах звільняються від сплати судового збору і при оскарженні судових рішень у апеляційному чи касаційному порядку.

29. У зв`язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає.

30. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (№ 21-1410а16), від 31 січня 2017 року (№ 298/1232/15-а), та постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року (№ 632/1929/16-а), від 19 червня 2018 року (№ 308/167/16-а) та інших.

31. За такого правового регулювання помилковим є висновок судді-доповідача суду апеляційної інстанції про невідповідність апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, що потягнуло залишення апеляційної скарги без руху.

32. Відтак, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

33. Таким чином, зважаючи на приписи ст. 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

ІV. Судові витрати

34. З огляду на викладене, зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі № 194/1112/16-а скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82618352

[ANTIRAID]

Верховный суд указал, что в случае обращения лица в суд с иском об обжаловании постановления по делу об административном правонарушении, по которому оно привлечено к административной ответственности и наложено административное взыскание в виде штрафа, судебный сбор в порядке и размерах, установленных Законом Украины «О судебном сборе», не уплачивается. При этом истцы по таким делам освобождаются от уплаты судебного сбора и при обжаловании судебных решений в апелляционном или кассационном порядке.

В связи с этим при подаче истцом или ответчиком - субъектом властных полномочий апелляционной / кассационной жалобы на решение административного суда по делу об обжаловании постановления об административном правонарушении судебный сбор в порядке и размерах, установленных Законом Украины «о судебном сборе», уплате не подлежит.