Определение Дарницкого суда об отказе Вердикт Капитал в замене взыскателя его правопреемником по решению в пользу банка Финансы и кредит

[ANTIRAID]

Державний герб України

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8191/13-ц
провадження № 6/753/691/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. Дарницький районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Комаревцевої Л.В.
з секретарем Гаврилюк О.В.

за участю представника заявника Семенюка Б.С.

заінтересованої особи ОСОБА_2

представника заінтересованої особи Бабенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (04053, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 5б), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (04050, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 60), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (04053, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 5б), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (04050, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 60), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що 20.03.2014 рішенням Дарницького районного суду м. Києва в справі № 753/8191/13-ц позов АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором в розмірі 918071 (дев`ятсот вісімнадцять тисяч сімдесят одну) гривень 50 копійок, судові витрати в розмірі 3341 (три тисячі триста сорок один) грн. 00 коп. та витрати на виклик відповідача до суду в розмірі 420,00 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки припиненим - задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 24 жовтня 2007 року № 09-409/07-Ап-А-П, укладений між ОСОБА_2 , АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 .

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26.06.2014, скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 березня 2014 року та ухвалено нове наступного змісту. Позов АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 09-409/07-Ап від 24 жовтня 2007 року у сумі 338445.88 грн., яка включає: 161 768.36 грн. копійок - сума простроченої заборгованості за кредитним договором; 14 579.17 грн. - сума простроченої заборгованості по відсотках; 329.99 грн.- сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії; 161 768.36 грн. - сума пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту, відсоткам та комісії. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 341.00 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки припиненим - відмовлено.

15.11.2018 між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту «09-409/07-Ап, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та боржником.

Беручи до уваги обставини викладені в заяві, посилаючись на ст.ст. 512,514 ЦК та ст.ст. 18,442 ЦПК України, заявник просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» в справі № 753/8191/13-ц за позовом АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою суду від 01.07.2019 прийнято до провадження заяву ТОВ «Вердикт Капітал», розгляд якої призначено на 16.07.2019.

В судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви, яку просив задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник проти задоволення заяви заперечили, пославшись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч. 3 ст. 442 ЦПК України).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2014 позов АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Вирішено: стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 918071 грн. 50 коп., судові витрати в розмірі 3341 грн. 00 коп. та витрати на виклик відповідача до суду в розмірі 420,00 грн. В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки припиненим - задоволено. Визнатно припиненим договір поруки від 24 жовтня 2007 року № 09-409/07-Ап-А-П, укладений між ОСОБА_2 , АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3 .

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26.06.2014 скасовано рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20.03.2014 та ухвалено нове наступного змісту: позов AT «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь AT «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне РУ» AT «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 09-409/07-Ап від 24.10.2007 у сумі 338445 грн. 88 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь AT «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне РУ» AT «Банк «Фінанси та Кредит» загальну суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 341 грн. 00 коп. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до AT «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки припиненим - відмовлено. Додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.07.2014 вирішено: постановити додаткове рішення по справі за позовом AT «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до AT «Банк «Фінанси та кредит» про визнання договору поруки припиненим, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь AT «Банк Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне РУ» AT «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати позивача, що складаються з витрат на виклик відповідача до суду в розмірі 420 грн. 00 коп. та подачу апеляційної скарги у розмірі 1827 грн. 00 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2014 касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення апеляційного суду м. Києва від 26.06.2014 в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання договору поруки припиненим - скасовано. У цій частині залишено в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.03.2014. В частині вирішення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін рішення апеляційного суду м. Києва від 26.06.2014.

15.11.2018 між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту «09-409/07-Ап, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та боржником.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, при зверненні з заявою про заміну позивача правонаступником, на ТОВ «Вердикт Капітал» покладається обов`язок доведення обставин, які в ній описані.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про заміну стягувача його правонаступником заявник додає копію договору про відступлення права вимоги, а також власні правовстановлюючі документи. Жодних інших документів надано не було.

Відповідно до п. 2.2 наданого договору, новий заставодержатель в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами.

Однак, жодних доказів здійснення такої оплати ТОВ «Вердикт Капітал» не надано, тому відсутні підстави вважати, що право вимоги за зазначеним договором перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Предметом договору купівлі-продажу, на підставі якого відбувається відступлення права вимоги, є право майнової (негрошової) вимоги. Предметом договору факторингу згідно із частиною першою ст. 1077 Цивільного Кодексу України є виключно право грошової, а не будь-якої майнової вимоги. Окрім того, згідно із ч. 1 ст. 1084 Цивільного Кодексу України, договір факторингу розглядається як різновид купівлі фактором права грошової вимоги у клієнта. Це означає, що право грошової вимоги може бути предметом купівлі, але виключно за договором факторингу, а не загальної купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу оплата майна (товару), за загальним правилом, здійснюється після передання товару продавцем покупцеві (ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України), тобто покупець сплачує грошову суму після того, як отримає товар. На підставі договору факторингу фінансування завжди відбувається під відступлення права грошової вимоги, тобто спочатку фактор передає грошові кошти, після чого клієнт відступає йому своє право грошової вимоги (ч. 1 ст. 1077 Цивільного Кодексу України). На підставі договору купівлі-продажу до нового кредитора переходить не повний обсяг прав та обов`язків сторони у зобов`язанні, а лише право вимоги боргу майнового (негрошового) характеру (ч. З ст. 656 Цивільного Кодексу України). За договором факторингу фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ч. 1 ст. 1084 Цивільного Кодексу України). Параграф 1 глави 54 Цивільного Кодексу України «Загальні положення про купівлю-продаж» не передбачає надання покупцем права вимоги її продавцю послуг додаткового характеру, пов`язаних із цією вимогою.

За умовами договору про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу. Згідно з умовами договору про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги виключно на всі грошові кошти, які можна одержати у зв`язку з отриманим правом вимоги за кредитним договором, що є також ознакою договору факторингу.

Отже, аналіз істотних умов (змісту) оспорюваних договорів дає підстави стверджувати, що цей договір за своєю правовою природою є договором факторингу.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-111 «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У ст. 350 Господарського Кодексу України, факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

У ст. 1077 Цивільного Кодексу України зазначено, що, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від Об лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному Кодексі України, як вбачається зі змісту його статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

З аналізу статей 512-518 Цивільного Кодексу України можна зробити висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до ст. 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, із ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 Цивільного Кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. З ст. 1079 Цивільного Кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У п. 1 ч. 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру Фінансових установ.

Разом з тим, інформація про ТОВ «Вердикт Капітал» не міститься в державному реєстрі фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний Кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (ст. 515 Цивільного Кодексу України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (ст. 1078 Цивільного Кодексу України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч. З ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з ч. 1 ст. 1084 Цивільного Кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст. 513 Цивільного Кодексу України). Оскільки факторинг визначено п. З ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до умов договорів про відступлення права вимоги, сторони підтвердили, що укладення цих договорів засвідчує те, що до нового кредитора перейшли усі права, пов`язані з кредитним договором.

За таких обставин первісний кредитор уступив грошову вимогу до позичальника (боржника) в обмін на грошові кошти в сумі, визначеній договором які новий кредитор зобов`язався сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Уклавши договори відступлення прав вимоги за кредитним договором, банк отримав фінансування у розмірі, визначеному договором а новий кредитор, в свою чергу, укладаючи вказаний договір набув право одержання прибутку у формі різниці між реальною вартістю права вимоги, що відступається, і ціною вимоги, що передбачена договором про відступлення права вимоги. Така різниця виразилася в отриманні новим кредитором від первісного кредитора таких прав щодо боржника: а) права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких грошових нарахувань та вимог, у тому числі передбачених кредитним договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення цього договору; б) права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору, в тому числі право на дострокове стягнення суми кредиту, процентів та інших пов`язаних з цим сум; в) права будь-яких інших вимог згідно генерального договору та кредитного договору. Підтверджено, що саме новий кредитор отримав прибуток від обміну своїх грошових коштів на дебіторську заборгованість Позичальника перед банком.

Наведене свідчить про те, що укладені між сторонами договори за своєю юридичною природою (незважаючи на їх назву як договір про відступлення права вимоги) є договорами факторингу. Цесія (уступка права вимоги) є одним з обов`язкових елементів відносин факторингу. Проте сама по собі назва оспорюваних у даній справі договорів не змінює їх правової природи.

З укладенням договору про відступлення права вимоги відбулася заміна кредитодавця - банку, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу, - ТОВ «Вердикт Капітал», який не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», який може надавати фінансові послуги, у тому числі і у формі факторингу.

За таких обставин та з огляду на те, що за змістом ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а оспорювані правочини суперечать наведеним вище приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то вони підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 215 Цивільного Кодексу України.

Все наведене вище повністю узгоджується з судовою практикою, зокрема з позицією Великої палати Верховного суду, яка висвітлена у постанові Великої палати Верховного суду від 11 вересня 2018 року по справі №909/968/16, яка в силу вимог процесуального законодавства, є обов`язковою для застосування судами України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених вимог ТОВ «Вердикт Капітал».

При цьому, як зазначається у ст. 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що отримання прав кредитора внаслідок укладення правочину та правонаступництво - окремі підстави для заміни кредитора у зобов`язанні.

Заявник просить замінити сторону у цивільній справі на правонаступника (п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України). При цьому відсутні вимоги стосовно заміни сторони у цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України.

Прохальна частина заяви ТОВ «Вердикт Капітал» містить вимогу заміни сторони правонаступником (ч. 2 ст. 512 ЦК України), однак не містить вимоги заміни сторони внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи заявником, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що заява не підлягає задоволенню оскільки заявником в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості вимог, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279, 354 ,435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (04053, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 5б), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (04050, місто Київ, вул. Січових Стрільців, 60), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2019

Суддя: Комаревцева Л.В. 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83053307

[ANTIRAID]

Это наше дело и оно имеет фундаментальное значение для возврата распроданных за бесценок активов обанкротившихся банков компаниям не имеющим статус финансового учреждения.

Суд очень детально расписал данное решение и указал отличие договора переуступки (цессии) от договора факторинга, прийдя к полностью обоснованному выводу о том, что переуступка права требования по кредитному договору не финансовой компании является недействительной. Кроме того, просительная часть заявления ООО «Вердикт Капитал» содержит требование замены стороны правопреемником (ч. 2 ст. 512 ГК Украины), однако не содержит требования замены стороны в результате передачи им своих прав другому лицу по сделке (уступка права требования) (ч. 1 ст. 512 ГК Украины).

Ну и конечно же, каких-либо документов подтверждающих оплату за эту переуступку, а фактически факторинг суду предоставлено не было.

[Лев]

13 hours ago, ANTIRAID said:

Это наше дело и оно имеет фундаментальное значение для возврата распроданных за бесценок активов обанкротившихся банков компаниям не имеющим статус финансового учреждения.

Суд очень детально расписал данное решение и указал отличие договора переуступки (цессии) от договора факторинга, прийдя к полностью обоснованному выводу о том, что переуступка права требования по кредитному договору не финансовой компании является недействительной. Кроме того, просительная часть заявления ООО «Вердикт Капитал» содержит требование замены стороны правопреемником (ч. 2 ст. 512 ГК Украины), однако не содержит требования замены стороны в результате передачи им своих прав другому лицу по сделке (уступка права требования) (ч. 1 ст. 512 ГК Украины).

Ну и конечно же, каких-либо документов подтверждающих оплату за эту переуступку, а фактически факторинг суду предоставлено не было.

Своевременное решение. К моему клиенту так же пытается подобраться ФК "Веста", которой не видно в реесте финансовых учреждений ...

[Marina-NET]

22 часа назад, Лев сказал:

Своевременное решение. К моему клиенту так же пытается подобраться ФК "Веста", которой не видно в реесте финансовых учреждений ...

Здравствуйте, уважаемый коллега! У меня, также, ФК "Веста" предполагается в оппоненты и я понемногу собираю о ней информацию. На сайте Прозоро я нашла информацию о аукционе по покупке ФК "Веста" активов банка Форум - там много полезной информации о лоте (балансовая стоимость, оценочная стоимость, цена продажи, участие покупателей, договора покупки/уступки "активов", документы "победителя" аукциона) и там есть файл свидетельства финансовой компании покупателя - https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-01-31-000076-b. Предлагаю, по возможности, обмениваться возможными уязвимыми местами данного оппонента, полезной практикой и инсайд-информацией, заранее спасибо 

Со своей стороны, прошу подсказать ссылочку на реестр ФК, в котором Вы пытались искать "Весту". Хорошего дня!

 

Свидетельство Веста.pdf

[Лев]

9 minutes ago, Marina-NET said:

Здравствуйте, уважаемый коллега! У меня, также, ФК "Веста" предполагается в оппоненты и я понемногу собираю о ней информацию. На сайте Прозоро я нашла информацию о аукционе по покупке ФК "Веста" активов банка Форум - там много полезной информации о лоте (балансовая стоимость, оценочная стоимость, цена продажи, участие покупателей, договора покупки/уступки "активов", документы "победителя" аукциона) и там есть файл свидетельства финансовой компании покупателя - https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-01-31-000076-b. Предлагаю, по возможности, обмениваться возможными уязвимыми местами данного оппонента, полезной практикой и инсайд-информацией, заранее спасибо 

Со своей стороны, прошу подсказать ссылочку на реестр ФК, в котором Вы пытались искать "Весту". Хорошего дня!

Свидетельство Веста.pdf 569.01 kB · 0 downloads

Интересно...

Свидетельство как бы есть (сам пан склепав?) а в Реестре Весты нет...

https://www.nfp.gov.ua/ua/Derzhavnyi-reiestr-finansovykh-ustanov.html

[Лев]

Фрагмент возражения против замены взыскателя:

 

            На виконання даного судового рішення 13.09.2016 р. було відкрито виконавче провадження ВП № ____.

            20.09.2017 р. виконавче провадження було зупинено і до даного часу не відновлено.

            Протягом майже 2-х років банк-стягувач (на ліквідації) не цікавився ходом його виконання, що є логічним у разі списання кредиту з ліквідаційного балансу банку за малозначністю.

 

            2. Договір укладено в 2019 р. з особою (стягувачем), якої не існує з 16.06.2014 р.

            Згідно ч. 3 ст. 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

            Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України „Про банки і банківську діяльність”.

            Згідно ст. 2 цього Закону, банк – це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

            Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов’язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії (ст. 19 Закону України „Про банки і банківську діяльність”).

            Згідно ст. 1 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, банківська ліцензія – це, документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність. Згідно ст. 47 цього Закону банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

            Згідно ч. 9 ст. 17 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

            До банківських послуг, зокрема, належить надання банківського кредиту – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

            Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

            Згідно ч. 1 ст. 3 цього Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

            Згідно п. 6 ч. 1 ст. 2 цього Закону, ліквідація банку – це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

            Згідно Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства (ПАТ) „Банк Форум” та згідно рішення виконавчої дирекції Фонду № 49 з 16.06.2014 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ „Банк Форум” та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ „Банк Форум” – начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду Соловйову Н.А. строком на 1 рік з 16.06.2014 р. по 16.06.2015 р. включно.

            Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв’язку з ліквідацією банку.

            Згідно положень ст. 47 цього Закону уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду з чітко визначеними межами повноважень. Її повноваження визначені цим Законом (ст. 37).

            Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 37 цього Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

            Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 48 цього Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

            Отже, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів щодо повернення заборгованості позичальників банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд або шляхом делегування повноважень на уповноважену особу Фонду.

            Вимоги по даній заяві стосується повернення заборгованості позичальника банку.

            Згідно п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 46 цього Закону (в редакції, що діяла на момент призначення уповноваженої особи Фонду – 16.06.2014 р.), з дня призначення уповноваженої особи фонду, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.

            Таким чином, виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації ПАТ „Банк Форум” фактично втратив статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припинилася. Банк втратив право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних осіб, втратив самостійне право на вчинення юридично значимих дій.

            А тому з 16.06.2014 р. – дати відкликання банківської ліцензії, початку процедури ліквідації та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум” останній не міг самостійно, від свого імені вчиняти юридично значимі дії, в тому числі укладати договори. З цього моменту юридично значимі дії від імені ПАТ „Банк Форум” може вчиняти лише Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум”.

            09.10.2017 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 4679 від про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ „Банк Форум”. Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ „Банк Форум”, визначені Законом „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52¹, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов’язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченку Олександру Володимировичу з 10.10.2017 р..

            Як вбачається з договору від 26.03.2019 р. № 0002/19/5 відступлення прав вимоги (факторингу), його було укладено саме з ПАТ „Банк Форум”, а не з ПАТ „Банк Форум” у особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум”.

            Більше того, договір від імені ПАТ „Банк Форум” був підписаний не Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Банк Форум” Шевченком О.В., а гр. Грицівим А.С. з непідтвердженими повноваженнями на його підписання.

            А відтак, даний договір є фіктивним, оскільки „укладений” з особою, не існуючою на момент його „укладення” і підписаний особою, повноваження якої не підтверджені.

 

            3. Ліквідацію ПАТ „Банк Форум” завершено 04.07.2019 р.

            Відповідно до статті 53 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” 04.07.2019 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства „Банк Форум” юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

            Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ „Банк Форум” припинено.

            Зазначена інформація міститься на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua/) та оприлюднена в газеті „Голос України” № 117 (5867) від 20.06.2014 р.

            З цього часу договори про продаж прав вимоги (факторингу) по його кредитах не можуть бути ні укладені, ні змінені (уточнені).

 

            4. Продаж вимоги неналежному покупцю (фактору)

            Виходячи зі змісту договору від 26.03.2019 р. № 0002/19/5 відступлення прав вимоги (фінансування з дисконтом під відступлення права вимоги), цей договір є договором факторингу.

            Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

            Згідно ч. 1 ст. 1078 цього Кодексу, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

            Згідно ст. 1079 цього Кодексу, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

            Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”,

            − фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку;

            − фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

            Згідно п. 11 ч. 1 ст. 4 цього Закону до фінансових послуг належить факторинг.

            Згідно п. 2 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого Розпорядженням від 28.03.2003 р. № 41 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (у редакції розпорядження від 28.11.2013 р. № 4368 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 р. за № 797/8118, у цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

            − Державний реєстр фінансових установ (далі – Реєстр) – система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу;

            − фінансова установа – ліцензіат – фінансова установа, яка отримала відповідну ліцензію Нацкомфінпослуг на надання фінансової послуги;

            − фінансова установа – юридична особа публічного права – фінансова установа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування й уповноважена надавати фінансові послуги (крім фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій; Державної казначейської служби України; державних цільових фондів).

            Згідно п. 6 Положення, юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру. Датою внесення відповідного запису до Реєстру для набуття юридичною особою статусу фінансової установи є дата прийняття Нацкомфінпослуг рішення про внесення фінансової установи до Реєстру.

            Станом на 10.07.2019 р. ТОВ „Фінансова компанія „Веста” не внесена до Реєстру (https://www.nfp.gov.ua/ua/Derzhavnyi-reiestr-finansovykh-ustanov.html).

            Таким чином, в силу ч. 3 ст. 1079 ЦК України ТОВ „Фінансова компанія „Веста” не може бути фактором, а відтак вищезазначений договір від 26.03.2019 р. № 0002/19/5 відступлення прав вимоги (факторингу) є нікчемним.

 

            5. „Правонаступник” не має права звернення із заявою про заміну сторони

            Згідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

            Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

            Із вищезазначених положень закону вбачається, що із заявою про заміну сторони виконавчого провадження має право звернутись лише державний виконавець або сторона виконавчого провадження, якою є стягувач чи боржник. Вказані положення закону не надають права звернення до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступнику.

            Таким чином, ТОВ „Фінансова компанія „Веста” не має права звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження взагалі, навіть якби і була належним фактором і уклала договір купівлі права вимоги (факторингу) належним чином.

 

            5. Державний виконавець не має права звернення із заявою про заміну сторони

            Оскільки постановою від 20.09.2017 р. заступника начальника ___ відділу державної виконавчої служби ___ виконавче провадження ВП № _____ зупинено і до даного часу не відновлено, державний виконавець на час його зупинення також не має права звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

 

            Сукупний аналіз заяви про заміну сторони, додатків до неї та існуючих обставин справи дає мені підстави вважати, що ТОВ „Фінансова компанія „Веста” у змові з ліквідатором ПАТ „Банк Форум” або без такої (у інший спосіб) заволоділа моїми персональними даними (в числі інших позичальників) за безнадійними (списаними з балансу) кредитами, виготовила фіктивний договір відступлення права вимоги (факторингу), не являючись належним фактором, не маючи права звернення до суду з даною заявою про заміну сторони взагалі, виявила бажання здійснити рейдерське захоплення належного мені майна з використанням правосуддя в якості інструменту для його здійснення.

[Лев]

Вообще то, могилку банка ФиК окучивало Государственное ипотечное учреждение. А тут вдруг Вердикт капитал нарисовался... Как то не по понятиям...

[Marina-NET]

29 минут назад, Лев сказал:

Свидетельство как бы есть (сам пан склепав?) а в Реестре Весты нет...

https://www.nfp.gov.ua/ua/Derzhavnyi-reiestr-finansovykh-ustanov.html

Спасибо! Мне удалось найти в этом реестре Весту с помощью расширенного поиска (там необходимо самому убрать лишние галочки в окнах формы) по одному только ЄДРПОУ 41264766

Прилагаю файл с результатами поиска

ВЕСТА Комплексна інформаційна система Нацкомфінпослуг.docx

[Marina-NET]

15 минут назад, Лев сказал:

А тут вдруг Вердикт капитал нарисовался...

 Интересно, кто эта женщина - основной учредитель на 99% и откуда у нее, якобы, английский капитал ?

Как мне показалось, из информации опубликованной Прозоро, Весту "еле уговорили" приобрести этот лот, так как других предложений цены не поступило. 

[Лев]

3 hours ago, Marina-NET said:

 Интересно, кто эта женщина - основной учредитель на 99% и откуда у нее, якобы, английский капитал ?

Как мне показалось, из информации опубликованной Прозоро, Весту "еле уговорили" приобрести этот лот, так как других предложений цены не поступило. 

1. Известно только, что эта женщина - не божий одуванчик (эти давно вышли из моды), но самоуверен на 99%, что подставная, какая-нибудь кассирша оффшорной компании.

А вот остальной 1% вместе с его хозяином, похоже, перевесит все "ее" 99%.

2. Видимо, большой процент от выручки ликвидаторы запросили. Хотя... в этих схемах все очень неПрозорро...

 

 

[Капризка]

On 8/4/2019 at 12:14 AM, ANTIRAID said:

Это наше дело и оно имеет фундаментальное значение для возврата распроданных за бесценок активов обанкротившихся банков компаниям не имеющим статус финансового учреждения.

Но в реестре финансовых организаций она есть - https://kis.nfp.gov.ua/Home/SrchViewIMDetail/30000001072373

И что интересно, её код ЕГРПОУ цифра в цифру совпадает с другой финансовой компанией - ООО "Кредекс Финанс" (04112, г. Киев, ул. Авиаконструктора Игоря Сикорского, 8, этаж 6, оф. 1), которой в реестре нет (с этим кодом ЕГРПОУ), но которая от своего имени занимается факторингом, даже судится в судах с должниками банков . Какая-то ерунда получается.