Постанова ВП-ВС щодо позасудового порядку передачі грошових коштів та валютних цінностей в дохід держави

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 461/6662/17

Провадження № 14-547 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Головне управління Національної поліції у Львівській області, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання грошових коштів та валютних цінностей безхазяйними, вилучення безхазяйного майна в дохід бюджету

за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 лютого 2018 року у складі судді Юрківа О. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст вимог заяви

1. У вересні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) звернулося до суду із вказаною заявою, у якій з урахуванням уточнень просило суд визнати безхазяйними грошові кошти у розмірі 40 840,15 грн, що знаходяться на депозитному рахунку в національній валюті Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області) в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - ГУ ДКС України у Львівській області); 482,00 дол. США, які знаходяться на валютному депозитному рахунку Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Галицький РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області) у Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен банк Аваль); 25,00 дол. США, які знаходяться на валютному депозитному рахунку Сихівського РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 25,00 дол. у банку - ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 765,00 дол. США (кошти Личаківського РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області), які знаходяться на поточному валютному рахунку у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 20,00 фунтів стерлінгів, які знаходяться на валютному депозитному рахунку ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 3 723,56 дол. США, які знаходяться на валютному депозитному рахунку Шевченківського РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України (далі - ПАТ «Укрексімбанк»); 9,97 фунтів стерлінгів, які знаходяться на валютному депозитному рахунку Шевченківського РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Укрексімбанк»; 10,00 євро, які знаходяться на валютному депозитному рахунку Шевченківського РВ Львівського МУ ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Укрексімбанк»; 11 975, 01 дол. США, які знаходяться на депозитному рахунку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 107,38 євро, які знаходяться на депозитному рахунку ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 1 310,00 рублів, які знаходяться на депозитному рахунку ГУ МВС України у Львівській області у ПАТ «Райффайзен банк Аваль»; 35 180,00 грн, які знаходяться на депозитному рахунку Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в ГУ ДКС України у Львівській області; перерахувати вказані вище грошові кошти в рахунок бюджету.

1.1. Заява обґрунтована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» Львівське МУ ГУ МВС України у Львівській області було ліквідовано. Згідно з листом ГУ НП у Львівській області, яке є правонаступником ГУ МВС у Львівській області, від 04 серпня 2017 року № 1070/17/02-2017 на депозитному рахунку ГУ НП у Львівській області та ГУ МВС у Львівській області знаходилися грошові кошти (національна валюта та валютні цінності), вилучені уповноваженими органами в ході проведення попереднього слідства та дізнання. Наявні вироки і постанови суду у відповідних кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення.

1.2. Заявник вважає вказані грошові кошти та валютні цінності безхазяйними в розумінні статті 335 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 21 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, провадження у справі закрите.

2.1. Судові рішення мотивовані тим, що грошові кошти та валютні цінності, які заявник просить визнати безхазяйними, такими не є. У процесуальних документах слідчих та протоколах про адміністративні правопорушення, наданих заявником, указані власники, у яких кошти були вилучені на підставі Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Валютні цінності, про які йдеться в заяві, були предметом кримінальних та адміністративних справ, відтак, законом установлено спеціальний (позасудовий) порядок для їх передачі у власність держави. Отже, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

3. У червні 2019 року ГУ ДФС у Львівській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

4. Касаційна скарга мотивована тим, що справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки всі спірні грошові кошти та валютні цінності більше п`яти років знаходяться на депозитних рахунках органів виконавчої влади, про що органи судової влади та управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку повідомляли власників, але останні для отримання грошових коштів не з`явились, тому такі грошові кошти можуть бути визнані безхазяйними та перераховані до Державного бюджету України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

5. Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року, серед іншого, відкрите касаційне провадження в зазначеній справі.

5.1. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційногоцивільного суду ухвалою від 11 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, відповідно до якої справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

5.2. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справа прийнятадо розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у порядку письмового провадження).

Позиція інших учасників справи

6. У серпні 2019 року ПАТ «Укрексімбанк» подало відзив на касаційну скаргу, який мотивовано тим, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

7. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

8. Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

9. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

10. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

11. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (стаття 179 ЦК України).

12. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина друга статті 181 ЦК України).

13. Частиною першою статті 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

14. Отже, річ є безхазяйною лише у випадку, коли вона не має власника або такий власник не відомий, в інших випадках річ не є безхазяйною.

15. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

16. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме реєстрами коштів, які зберігаються на депозитних рахунках, що на момент подання позовної заяви позивачу були відомі власники грошових коштів, які він просить визнати безхазяйними.

17. Крім того, частинами другою та третьою статті 355 ЦК України, на яку посилався позивач, визначено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, установлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

18. Отже, ЦК України передбачена можливість звернення до суду із заявою про передачу у комунальну власність лише нерухомих речей та лише у випадку вчинення всіх, передбачених законодавством дій. А безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність лише за набувальною давністю в порядку, встановленому законом.

19. Водночас частиною першою статті 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.

20. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно зі статтями 171 - 174 цього Кодексу. При цьомугроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 5 частини дев`ятої статті 100 КПК України).

21. Питання передачі вилучених правоохоронними органами речових доказів у дохід держави визначені Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).

22. Зазначеною Інструкцією встановлено, що за наявності вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, за якими вилучені цінності, валюта та інше майно, перелічене в пункті 27 Інструкції, підлягає поверненню, повертаються власникові або за його довіреністю іншій особі протягом шести місяців з дня оголошення власникові про прийняте рішення.Речові докази, інші предмети і цінності, які підлягають поверненню їх власникам, зберігаються після набрання вироком (ухвалою) законної сили, закінчення строку оскарження постанови судді, прокурора, слідчого, працівника органу дізнання протягом шести місяців з дня повідомлення власника про можливість їх повернення. Якщо протягом цього строку клопотання про повернення вказаних об`єктів не надійшло, вони передаються спеціальній комісії, яка разом з фінансовими органами приймає рішення про проведення їх реалізації або знищення (пункти 72, 78 Інструкції).

23. Статтею 315 КУпАП визначено, що реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановленому законами України.

24. Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

25. Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України).

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

27. Отже, з огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що грошові кошти та валютні цінності які позивач просить визнати безхазяйними, такими не є, а також правильно зазначено, що законодавством установлений інший (позасудовий) порядок передачі грошових коштів, вилучених уповноваженими органами в ході проведення попереднього слідства та дізнання, в дохід держави, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства.

28. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про необхідність закриття провадження у цій справі.

29. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. Ураховуючи вищевикладене й те, що доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на їх законність та обґрунтованість не впливають, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

32. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

постановила:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

В. В. Пророк

Судді:

Н. О. Антонюк

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

Д. А. Гудима

О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна

О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко

В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 87393400

[ANTIRAID]

Черговий пророческий шедевр. Знову справа про одне, а доповідач про інше. Дивно, що він не зазначив, що це не цивільна юрисдикція визначати, що справа не належить до розгляду у суді, а повинен це був визначити адміністративний суд про позасудовий спосіб врегулювання порушеного питання.

Суд зазначив, що питання передачі вилучених правоохоронними органами речових доказів у дохід держави визначені Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125 (далі - Інструкція).

Зазначеною Інструкцією встановлено, що за наявності вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, за якими вилучені цінності, валюта та інше майно, перелічене в пункті 27 Інструкції, підлягає поверненню, повертаються власникові або за його довіреністю іншій особі протягом шести місяців з дня оголошення власникові про прийняте рішення.Речові докази, інші предмети і цінності, які підлягають поверненню їх власникам, зберігаються після набрання вироком (ухвалою) законної сили, закінчення строку оскарження постанови судді, прокурора, слідчого, працівника органу дізнання протягом шести місяців з дня повідомлення власника про можливість їх повернення. Якщо протягом цього строку клопотання про повернення вказаних об`єктів не надійшло, вони передаються спеціальній комісії, яка разом з фінансовими органами приймає рішення про проведення їх реалізації або знищення (пункти 72, 78 Інструкції).

Статтею 315 КУпАП визначено, що реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановленому законами України.