Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про оскарження штрафу за невиконання судового рішення з зобов'язання поновлення на посаді

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 382/389/17

Провадження № 11-1009апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 382/389/17 за позовом голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 на постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року (суддя Литвин Л. І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів Шелест С. Б., Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У березні 2017 року голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Телявського А. М. (далі - державний виконавець) від 17 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № 52959949, якою на позивача за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 3400 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 листопада 2016 року та виданим на підставі нього виконавчим листом голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 не зобов`язувався вчинити будь-які юридично значимі дії, а саме - поновити ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні.

3. Яготинський районний суд Київської області постановою від 09 серпня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення; далі - КАС України), вказавши, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

5. Не погодившись із такими судовими рішеннями, голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Яготинського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року і прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог.

6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

8. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. У березні 2018 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) у зв`язку з тим, що голова Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

12. Станом на 19 лютого 2020 року відзив на касаційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини, установлені судами попередніх інстанцій

13. Суди попередніх інстанцій установили, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 24 листопада 2016 року ВП № 52959949 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 382/1364/16-ц, виданого 16 листопада 2016 року Яготинським районним судом Київської області у цивільній справі про поновлення ОСОБА_2 на роботі - на посаді головного лікаря Баришівської центральної районної лікарні. Боржник у виконавчому провадженні - Баришівська районна рада Київської області.

14. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 17 лютого 2017 року у виконавчому провадженні № 52959949 за невиконання рішення суду на голову Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 на підставі статті 75 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) накладено штраф у розмірі 3 400 грн.

15. Вважаючи зазначену вище постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заходи з примусового виконання рішення суду вжиті державним виконавцем відповідно до вимог Закону № 1404-VIII.

17. При цьому, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, керувався тим, що розгляд цієї справи має бути здійснено в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки оскаржувана постанова прийнята в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду, прийнятого у порядку цивільного судочинства.

19. За позицією апеляційного суду оскарження позивачем постанови державного виконавця про накладення штрафу при виконанні рішення суду, ухваленого за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ за правилами цього Кодексу.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

20. У касаційній скарзі скаржник, серед іншого, зазначає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, дійшов помилкових висновків про те, що спір у цій справі не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

21. Скаржник зауважує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця, зокрема про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, судом якої юрисдикції вони видані.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

22. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

23. Як свідчать матеріали справи та зміст позовних вимог, предметом перевірки у цій справі на відповідність вимогам Закону № 1404-VIII є постанова державного виконавця про накладення штрафу, прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у цивільній справі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

24. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

25. На час звернення головою Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 до адміністративного суду із цим позовом частиною першою статті 181 КАС України було визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

26. Аналогічну норму закріплено в частині першій статті 287 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

27. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VIII.

28. Згідно із частиною першою статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

29. Водночас згідно з частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

30. Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

31. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

32. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18).

33. Отже, викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції висновки про непоширення юрисдикції адміністративного суду на спір щодо оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення у цивільній справі є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.

36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. За таких обставин ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

38. Щодо вимог касаційної скарги голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 про скасування постанови Яготинського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року та ухвалення нового рішення - про задоволення позовних вимог Велика Палата Верховного Суду зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки прийняття відповідного рішення можливе лише в разі апеляційного перегляду такого рішення по суті, який у цій справі не відбувся у зв`язку із закриттям провадження у справі з процесуальних підстав.

Висновки щодо розподілу судових витрат

39. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

40. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу голови Баришівської районної ради Київської області ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

М. І. Гриців О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима В. В. Пророк

В. І. Данішевська Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 87827004

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.