Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо необхідності переглянути рішення у зв'язку з неповідомленням апеляції про засідання

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 2а-1421/10/1916

Провадження № 11-363зва19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С.

розглянула в порядку письмового провадження у зв`язку з неявкою сторін в судове засідання заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року (судді Каралюс В. М., Олендер І. Я., Улицький В. З.), ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2014 року (суддя Голяшкін О. В.) і 24 червня 2014 року (судді Мороз Л. Л., Горбатюк С. А., Калашнікова О. В., Васильченко Н. В., Леонтович К. Г.) в адміністративній справі № 2а-1421/10/1916 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (далі - УПФУ) про зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та

ВСТАНОВИЛА :

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ, у якому просив:

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01 жовтня 2010 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік, та здійснити її виплату;

- призначити позивачу пенсію в розмірі 1707,14 грн і застосовувати індексацію відповідно до закону в подальшому при нарахуванні пенсії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Чортківський районний суд Тернопільської області постановою від 05 листопада 2010 року позов задовольнив частково: визнав неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії позивача; зобов`язав УПФУ провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення і перерахунку пенсії за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. У решті позову суд відмовив.

3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 грудня 2011 року постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2010 року скасував та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив повністю.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 травня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 червня 2014 року відмовив ОСОБА_1 в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2014 року.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у заяві вимог

6. 22 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року, ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 травня та 24 червня 2014 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

7. Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судових рішень, позивач послався на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі «Мінак та інші проти України» (заява № 19086/12 та 13 інших заяв), ухвалене 07 лютого 2019 року, зокрема і за заявою ОСОБА_1 № 55013/14.

8. На думку заявника, Суд повністю задовольнив його заяву № 55013/14, що є підставою для перегляду вказаних судових рішень у справі № 2а-1421/10/1916 із залишенням у силі постанови суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

9. На час розгляду справи відповідач відзиву та пояснень на заяву позивача не надіслав.

Рух заяви позивача

10. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року відкрив провадження за виключними обставинами в адміністративній справі № 2а-1421/10/1916, витребував справу з Чортківського районного суду Тернопільської області та копію рішення ЄСПЛ у справі «Мінак та інші проти України», ухваленого 07 лютого 2019 року, з його автентичним перекладом українською мовою від Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

11. 21 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов лист голови Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 травня 2019 року вих. № 1-7/109/2019, відповідно до якого справа № 2а-1421/10/1916 була знищена згідно з Протоколом № 1 засідання експертної комісії Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 лютого 2017 року.

12. 27 травня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду з Міністерства юстиції України надійшла копія автентичного перекладу рішення ЄСПЛ у справі «Мінак та інші проти України» (заява № 19086/12 та 13 інших заяв).

13. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 03 червня 2019 року призначив справу № 2а-1421/10/1916 до розгляду в судовому засіданні згідно з частиною першою статті 368 КАС України.

14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 серпня 2019 року направила до Чортківського районного суду Тернопільскої області копії матеріалів провадження № 11-363зва19 для відновлення судового провадження у справі № 2а-1421/10/1916 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ про зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та зупинила провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року, ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 травня і 24 червня 2014 року до надходження відновленого судового провадження.

15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2019 року поновила провадження у справі № 2а-1421/10/1916 та призначила справу до розгляду в судовому засіданні на підставі частини першої статті 237 КАС України.

16. Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання Великої Палати Верховного Суду не з`явилися.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

18. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

19. Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 Конвенції).

20. Реалізація таких гарантій відбувається шляхом застосування українськими судами під час розгляду справ практики ЄСПЛ як джерела права, що передбачено положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV), а також закріплено у відповідних процесуальних законах, зокрема в частинах першій та другій статті 6 КАС України.

21. З огляду на наведене та згідно зі статтею 46 Конвенції, статтею 2 Закону № 3477-IV держава Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ у будь-якій справі, в якій вона є стороною.

22. Пунктом 1 статті 6 розділу I Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Відповідно до статті 7 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент розгляду справи судами) одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

24. Положеннями статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

25. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 190 КАС України суддя-доповідач суду апеляційної інстанції протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов`язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу.

26. На підставі частини другої статті 190 КАС України усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

27. Положеннями частини першої статті 191 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

28. У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що загальна концепція справедливого судового розгляду, яка охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення від 23 червня 1993 року у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», пункт 63), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (пункт 77 рішення від 04 березня 2014 року у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини», заяви № 7942/05 та 24838/05). Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).

29. Відповідно до пункту 8 розділу ІІ рішення у справі «Мінак та інші проти України» у разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні (пункт 70 рішення від 21 травня 2015 року у справі «Заводнік проти Словенії», заява № 53723/13).

30. Суд у пункті 10 розділу II вказаного рішення зазначив, що національні суди, не переконавшись, чи були апеляційні скарги у справах заявників їм вручені або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

31. З огляду на викладене ЄСПЛ зазначив про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з несправедливістю цивільних проваджень.

32. Згідно зі статтею 10 Закону № 3477-IV з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні. Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

33. Характер установлених ЄСПЛ процедурних порушень під час апеляційного перегляду справи за позовом ОСОБА_1 , які покладено в основу його висновку про порушення Україною пункту 1 статті 6 розділу І Конвенції через недотримання принципу рівності сторін, ставить під сумнів результат такого апеляційного перегляду.

34. Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є передумовою для повторного розгляду справи як найбільш ефективного, якщо й не єдиного засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

Висновки за результатами розгляду заяви

35. Відповідно до частини п`ятої статті 368 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

36. Оскільки ЄСПЛ констатував порушення конвенційних і національних вимог в аспекті цієї справи, а вказані порушення можливо усунути шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвал суду касаційної інстанції з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного судудля ухвалення судового рішення відповідно до вимог КАС України, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ураховуючи відсутність у Великої Палати Верховного Суду повноважень прийняти рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

37. Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції зобов`язаний також вирішити клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі, нарахування компенсації та відшкодування витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту у зв`язку із прибуттям до суду.

Керуючись статтями 344, 355, 356, 359, 361, 368, 369 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2011 рокута ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2014 року та 24 червня 2014 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко

Т. О. Анцупова В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна

Джерело: ЄДРСР 88138165

[ANTIRAID]

Зазначена постанова, на мій погляд, свідчить про порушення прав позивача вже Великою палатою, замість того, аби розглянути рішення по суті, для чого є всі підстави. Є рішення апеляції й є рішення касації, судді мільйонери направляють пенсійну справу в суд апеляційної інстанції для перегляду, хоча і самі наділені такими повноваженнями. Скоріше всього це пов'язано з небажанням брати на себе відповідальність перед ЄСПЛ. На мою думку, права громадян там взагалі нікого не турбують на своєчасний та ефективний захист.

Суд, якщо його так можна називати, зазначив, шо оскільки ЄСПЛ констатував порушення конвенційних і національних вимог в аспекті цієї справи, а вказані порушення можливо усунути шляхом скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвал суду касаційної інстанції з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для ухвалення судового рішення відповідно до вимог КАС України,  заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ураховуючи відсутність у Великої Палати Верховного Суду повноважень прийняти рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 до ухвалення рішення у справі судом апеляційної інстанції.

В мене питання, чому відсутнє таке повноваження коли справа розглянута, як в апеляції так і в касації.