Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору з приводу оскарження конкурсу з оренди державного майна

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 826/12814/18

Провадження № 11-615апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія груп» (далі - ТОВ «Артерія груп») до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - Відділення Фонду), треті особи - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль», Аеропорт), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вог кафе» (далі - ТОВ «Вог кафе»), про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ТОВ «Артерія груп» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року (суддя Літвінова А. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року(судді Ганечко О. М., Коротких А. Ю., Федотов І. В.),

УСТАНОВИЛА:

ТОВ «Артерія груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення Фонду, треті особи - ДП «МА «Бориспіль», ТОВ «Вог кафе», у якому просить:

- визнати протиправними дії Відділення Фонду в частині організації та проведення конкурсу на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділення Фонду в частині проведення конкурсу на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;

- визнати протиправними дії Відділення Фонду щодо недопуску ТОВ «Артерія груп» до участі в конкурсі на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділення Фонду в частині не допуску ТОВ «Артерія груп» до участі в конкурсі на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;

- визнати протиправними дії Відділення Фонду щодо визнання переможцем конкурсу на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м, за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділення Фонду в частині визнання переможцем конкурсу на право оренди приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 21 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, закрив провадження у справі.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що спір виходить за межі публічно-правових відносин, оскільки пов`язаний з питанням управління державним майном уповноваженим органом, відносини у сфері вчинення суб`єктом владних повноважень дій, бездіяльності та/або прийняття рішень в процесі здійснення функції з передачі майна в оренду є спором про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають з господарських правовідносин, тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, ТОВ «Артерія груп» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати їх, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ТОВ «Артерія груп» у касаційній скарзі наводить доводи про те, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, адже спір є публічно-правовим та не виник з майнових правовідносин. Позивач зазначає, що спірні правовідносини пов`язані з укладанням договору оренди між позивачем та відповідачем.

У відзиві на касаційну скаргу ДП «МА «Бориспіль» наводить доводи щодо її необґрунтованості та вважає, що немає підстав для її задоволення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 травня 2019 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 12 червня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї аргументи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2018 року Відділенням Фонду в періодичному виданні «Відомості приватизації» № 60 (1184) оголошено про проведення конкурсу на право оренди нерухомого державного майна, а саме приміщення № 175, 176 та частини приміщення № 226 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 47,0 кв. м за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт.

2 серпня 2018 року на електронну адресу ТОВ «Артерія груп» надійшла копія листа Відділення Фонду від 1 серпня 2018 року № 50-08-3744, у якому повідомлено товариству про недопуск до подання конкурсних пропозицій щодо орендної плати на право оренди державного майна, оскільки на виконання пункту 11 оголошення газети «Відомості приватизації» від 25 липня 2018 року № 60 (1184) щодо наявності у претендента практичного досвіду власної торгівлі в одному з міжнародних аеропортів України ТОВ «Артерія груп» не надано документ, що підтверджує право користування приміщенням (договори оренди/суборенди, акти приймання-передавання приміщень в орендне користування, витяг з реєстру нерухомого майна з власного приміщення) або копій інших документів, які підтверджують факт здійснення торгівельної діяльності в аеропорту, відповідно до вимог чинного законодавства України).

ТОВ «Артерія груп», вважаючи, що проведення вищевказаного конкурсу і недопущення до участі в ньому є незаконним та протиправним, звернулось до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Так, позивач оскаржує дії відповідача, що полягають в організації та проведенні конкурсу на право оренди приміщень, що є об`єктом права державної власності, та його рішення, прийняті за результатами проведення такого конкурсу.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже , КАС визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору і справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. (частина перша статті 1 ГПК)

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК).

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктами 1-3 статі 287 ГК передбачено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

З огляду на викладене господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов`язані з орендою державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), у тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування.

Водночас при віднесенні спору до тієї чи іншої юрисдикції, важливо враховувати, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

На відміну від зазначеного, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні відносини виникли між сторонами з приводу укладення договору оренди державного нерухомого майна, у яких відповідач діє від імені власника цього майна, а не як суб`єкт владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують цих висновків.

За правилами частини першої статті 350 КАСсуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене касаційну скаргу ТОВ «Артерія груп» слід залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року - без змін.

Керуючись статтями 243, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артерія груп» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

О. Б. Прокопенко

Судді:

Н. О. Антонюк

В. С. Князєв

С. В. Бакуліна

Л. М. Лобойко

В. В. Британчук

Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

М. І. Гриців

О. М. Ситнік

Д. А. Гудима

О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна

В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков

О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко

Джерело: ЄДРСР 88601603

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні відносини виникли між сторонами з приводу укладення договору оренди державного нерухомого майна, у яких відповідач діє від імені власника цього майна, а не як суб`єкт владних повноважень, який реалізує владні управлінські функції.

Ураховуючи наведене, спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.