Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору між міністерством та міськрадою з приводу реєстрації нерухомого майна

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 2а-1328/10/2670

Провадження № 11-672апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Міністерства інфраструктури України до виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада; виконком Одеської міськради відповідно), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (далі - Судноплавна компанія), Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), Одеська міськрада, за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправним і скасування рішення

за касаційною скаргою виконкому Одеської міськради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року (суддя Пилипенко О. Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року (судді Троян М. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.),

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року Міністерство транспорту та зв'язку України, правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України (далі - Міністерство), звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправним і скасувати рішення виконкому Одеської міськради від 9 жовтня 2008 року № 1208 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» зі змінами, внесеними рішенням від 25 листопада 2008 року № 1315 «Про внесення змін до додатка до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 9 жовтня 2008 № 1208 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси», яким, зокрема, Комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» було вказано зареєструвати за Одеською міськрадою право власності на окремі об'єкти нежитлового фонду.

На переконання Міністерства, згадане вище рішення відповідача ухвалене поза межами його компетенції, адже виконком Одеської міськради може вирішувати питання щодо управління об'єктами лише комунальної власності та не може виконувати функції власника щодо об'єктів державної чи приватної форми власності. При цьому перелічені в оскаржуваному рішенні об'єкти нерухомості належать державі в особі Міністерства та знаходяться на балансі Судноплавної компанії, що перебуває в процесі банкрутства, територіальна ж громада міста Одеси не набувала права власності на ці об'єкти.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року, позов задовольнив.

Під час розгляду справи суди встановили таке.

Підпунктом 1.2 пункту 1 оскаржуваного в цій справі рішення виконкому Одеської міськради від 9 жовтня 2008 року № 1208 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» Комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» вказано зареєструвати за Одеською міськрадою право власності на такі об'єкти нежитлового фонду (перелік наведено в додатку до рішення):

- будівля, загальною площею 600 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 18 (п. 1 додатку);

- будівля загальною площею 1 173,20 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3 (п. 2);

- будівля загальною площею 1 702,4 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8-а (п. 3);

- будівля загальною площею 1 807,8 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 6-в (п. 4);

- будівлі загальною площею 4 856,4 кв. м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 22-а (п. 5);

- будівля загальною площею 5 308 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 2 (п. 6);

- будівля загальною площею 2 213,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 13-а (п. 7);

- будівля загальною площею 8 190,4 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Наливна, 2-а (п. 8);

- будівля загальною площею 1 222 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 221 (п. 9);

- будівля загальною площею 710,5 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Каманіна, 20 (п. 10);

- будівля загальною площею 230,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, район «Отрада»(п. 11);

- будівля загальною площею 1 309,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, район «Отрада»(п. 12);

- будівля загальною площею 1 992 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Танкерна, 2 (п. 13);

- будівля загальною площею 2 168 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. космонавтів, 29/4 (п. 14);

- будівля загальною площею 2 118,8 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, 52 (п. 15);

- будівля загальною площею 1 742,9 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 37-б (п. 16);

- будівля загальною площею 2 133,4 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1 (п. 17).

Рішенням від 25 листопада 2008 року № 1315 «Про внесення змін до додатка до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 9 жовтня 2008 року № 1208 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси» зі згаданого додатку виключено пункти: 1, 2, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 17.

8 лютого 1995 року Кабінет Міністрів України розпорядженням № 59-р доручив Міністерству утворити на базі майна, що знаходиться в загальнодержавній власності, закріпленого за Акціонерним судноплавним концерном «Бласко» - «Чорноморське морське пароплавство» та підприємствами, які входять до його складу, Державне підприємство «Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство», визнавши його правонаступником зазначеного концерну.

На балансі Судноплавної компанії обліковуються такі об'єкти:

- нежитлова будівля (будівля службова), що знаходиться в м. Одесі на вул. Польській, 18, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на нежилу будівлю, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 20 грудня 2005 року, складає 600 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001130);

- нежитлова будівля (будівля службова), що знаходиться в м. Одесі на вул. Приморській, 3, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (нежилу будівлю), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 14 грудня 2005 року, складає 1 173,20 кв. м, (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001143);

- нежитлова будівля (будівля службова), що знаходиться в м. Одесі на вул. Приморській, 11/13, загальна площа якої згідно з технічним паспортом (адміністративно-складське), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 30 листопада 2005 року, складає 1 405,10 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001133);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 92), яка знаходиться в м. Одесі на вул. Сегедській, 8-а, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (нежилі будівлі), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 21 грудня 2005 року, складає 1 702,40 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001138);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 215), що знаходиться в м. Одесі на вул. Академіка Глушка, 6-в, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 20 січня 2006 року, складає 1 807,80 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001122);

- нежитлові будівлі (будівля виробнича, сховище, автомийка, бокси, профілакторій, центральний склад, душова, водомірний вузол, вагончик будівельний), що знаходяться в м. Одесі на вул. Дальницьке (Тираспольське) шосе, 22-а, загальна площа яких згідно з технічним паспортом на громадський будинок, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 4 лютого 2005 року, складає 4 856,40 кв. м (інвентарні картки обліку основних засобів, інвентарні номери 1001160; 1001168; 1001142; 1001901-1001954; 1001181; 1001201; 1001159; 1001154; 1001901);

- нежитлова будівля (будівля контори з прибудованим складом), що знаходиться в м. Одесі на вул. Моторній, 2, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на виробничий будинок, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 25 грудня 2003 року, складає 5 308 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001233);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 169), що знаходиться в м. Одесі на вул. Варненській, 13-а, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 23 лютого 2006 року, складає 2 213,20 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001120);

- нежитлова будівля (адміністративна будівля), що знаходиться в м. Одесі на вул. Наливній, 2-а, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на виробничий будинок (складські приміщення), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 9 грудня 2005 року, складає 8 190,40 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001209);

- нежитлова будівля (1-го поверху в літ. «А») (будівля складу № 1), що знаходиться в м. Одесі на вул. Миколаївська дорога, 221, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на нежилі приміщення 1-го поверху літ. «А», виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», складає 1 222 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 2253);

- нежитлова будівля (адміністративна будівля), що знаходиться в м. Одесі на вул. Каманіна, 20, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на жилий будинок індивідуального житлового фонду, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 20 серпня 2004 року, складає 710,50 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001304);

- нежитлова будівля (будівля одноповерхова (кафе «Гольфстрім»), що знаходиться в м. Одесі, район «Отрада», загальна площа якої згідно з технічним паспортом на нежилі приміщення, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 27 червня 2003 року, складає 230,20 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001163);

- нежитлові будівлі (будівля одноповерхова (майстерні), будівля одноповерхова (диспетчерська), будівля одноповерхова (ПСО), будівля СДЮШОР, будинки для відпочинку, будівля складська, будинок дерев'яний), що знаходяться в м. Одесі, район «Отрада», у межах Лейтенантського спуску до мису Філатова, загальна площа яких згідно з технічним паспортом на нежилі приміщення, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 27 червня 2003 року, складає 1 309,20 кв. м (інвентарні картки обліку основних засобів, інвентарні номери 1001258; 1001259; 1001260; 2032102; 2032103; 1001380; 1001315);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 84), що знаходиться в м. Одесі на вул. Танкерній, 2, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (дитячий садок), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 25 жовтня 2004 року, складає 3 051,4 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001267);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 195), що знаходиться в м. Одесі на вул. Космонавтів, 29/4, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (дитячий садок), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 1 березня 2004 року, складає 2 168 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001270);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка-ясел № 174), що знаходиться в м. Одесі на вул. Гайдара, 52, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (дитячий садок), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 18 травня 2004 року, складає 2 032 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001272);

- нежитлова будівля (будівля дитячого садка № 245), що знаходиться в м. Одесі на вул. Корольова, 37-б, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на громадський будинок (дитячий садок), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 1 грудня 2004 року, складає 1 742,90 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001273);

- нежитлова будівля (адміністративна будівля), що знаходиться в м. Одесі на вул. Воробйова, 1, загальна площа якої згідно з технічним паспортом на виробничий будинок (автогосподарство, складська база), виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 10 березня 2004 року, складає 2 133,40 кв. м (інвентарна картка обліку основних засобів, інвентарний номер 1001161).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2004 року № 684-р «Про затвердження переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв'язку», Судноплавна компанія належить до сфери управління Міністерства.

Статтею 1 Статуту Судноплавної компанії, затвердженого наказом Міністерства від 24 листопада 2005 року № 817, встановлено, що ця компанія є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства.

Згідно з технічними паспортами спірні об'єкти нерухомості будувались та вводились в експлуатацію у 1950-ті-1980-ті роки, зокрема, будівлі, розташовані в м. Одесі, будувались: на вул. Польській, 18 - 1977 рік, на вул. Приморській, 3 - 1959-1965 роки, на вул. Приморській, 11/13 - 1950 рік, на вул. Сегедській, 8-а - 1961 рік, на вул. Академіка Глушка, 6-в - 1970 рік, на вул. Дальницьке (Тираспольське) шосе, 22-а - 1973-1980 роки, на вул. Моторній, 2 - 1970-1976 роки, на вул. Варненській, 13-а - 1965 рік, на вул. Наливній, 2-а - 1960 рік, на вул. Каманіна, 20 - 1928-1969 роки, в районі «Отрада» - 1965-1980 роки, на вул. Танкерній, 2 - 1977-1979 роки, на вул. Космонавтів, 29/4 - 1963-1968 роки, на вул. Корольова, 37-б - 1976 рік, на вул. Воробйова, 1 - 1960-1973 роки.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1999 року № 1181 «Про заходи виведення Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» з фінансово-економічної кризи» вирішено передати майно Судноплавної компанії у власність територіальної громади міста Одеси. Міністерству, Одеській обласній державній адміністрації, Міністерству енергетики, Держаному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Фонду державного майна України за згодою Одеської міської ради доручено здійснити в місячний термін в установленому порядку передачу у власність територіальної громади міста Одеси житлових будинків та дошкільних закладів Судноплавної компанії згідно з переліками, наведеними в додатках.

У відповідному переліку наявні лише чотири об'єкти нерухомості (будинки на вул. Сегедська, 8-а; проспект Академіка Глушкова, 6-в; вул. Академіка Корольова, 37-6; вул. Варненська, 13-а) із семи, що наведені в додатку до оскаржуваного рішення виконкому Одеської міськради від 9 жовтня 2008 року № 1208.

Будинки на вул. Танкерна, 2; вул. Гайдара, 52; Космонавтів, 29/4 не внесені до вказаного переліку.

Доказів передачі майна, зазначеного в оскаржуваному рішенні (належним чином підписаного акта приймання-передачі) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1999 року № 1181 у ході судового розгляду не надано.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 липня 2003 року порушено провадження у справі № 32/136-03-5080 про визнання Судноплавної компанії банкрутом, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна боржника, де б воно не знаходилось, та в якому вигляді воно б не було, здійснювати дії щодо реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску в підприємства, організації, що засновуються.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19 серпня 2008 року у справі № 4-5-32-24-2/136-03-5080 затверджено план санації Судноплавної компанії, який було погоджено Міністерством та схвалено комітетом кредиторів на засіданні 18 серпня 2006 року.

У плані санації зазначено майно, яке повинно бути продане на відкритих торгах (за погодженням з комітетом кредиторів Судноплавної компанії та Міністерством), а саме: будинки на вул. Варненська, 13-а та Космонавтів, 29/4.

9 жовтня 2008 року виконком Одеської міськради ухвалив оскаржуване в цій справі рішення щодо реєстрації за Одеською міськрадою права власності на об'єкти нежитлового фонду.

Скасовуючи це рішення, суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що у виконкому Одеської міськради не було правових підстав для його прийняття, оскільки визначені в ньому об'єкти нерухомого майна були власністю держави України в особі Міністерства. Крім того, вказане майно не могло бути передане у власність територіальній громаді міста Одеси, адже входило до переліку майна за планом санації Судноплавної компанії.

При цьому суди вважали доведеним у цій справі те, що територіальна громада міста Одеси не набувала прав власника на перелічене в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Судноплавної компанії та за висновками судів є об'єктом управління державної власності. При цьому фактичного переходу права власності до територіальної громади міста Одеси на виконання згаданої вище постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1999 року № 1181 не відбулося.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями про задоволення позову, виконком Одеської міськради подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити.

На переконання виконкому Одеської міськради, суди дійшли помилкового висновку про можливість вирішення спору в цій справі в порядку адміністративного судочинства.

Так, скаржник посилається на те, що на підставі оскаржуваного в цій справі рішення видано свідоцтва на право власності на спірні об'єкти нерухомості та зареєстровано право власності на них за Одеською міськрадою. Тобто оскаржуване рішення вичерпало свою дію фактом реєстрації права власності.

Задоволення позову Міністерства тягне за собою порушення майнових прав відповідача, адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 липня 1999 року № 1181 житлові будинки, дошкільні заклади, спортивні споруди та об'єкти енерго-, водо- і теплопостачання Судноплавній компанії було доручено передати виконкому Одеської міськради в рахунок погашення її заборгованості перед місцевим бюджетом.

Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували обставин вибуття спірних об'єктів нерухомості із власності держави, у зв'язку з чим безпідставно не встановили, яке саме майнове право позивача порушується, тоді як фактично йдеться про порушення майнових прав територіальної громади міста Одеси.

У відзиві на касаційну скаргу Судноплавна компанія заперечує проти її задоволення з огляду на законність й обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

Судноплавна компанія зауважує, що вона є суб'єктом господарювання державного сектору економіки, а майно, що знаходиться на її балансі є об'єктом управління державної власності. Територіальна громада міста Одеси не набувала прав власника на перелічене в оскаржуваному рішенні виконкому Одеської міськради нерухоме майно. Підставою отримання свідоцтв про право власності на об'єкти Судноплавної компанії є саме рішення відповідача від 9 жовтня 2008 року № 1208 «Про реєстрацію об'єктів комунальної власності м. Одеси», а тому й оскарженню підлягає саме це рішення як правовстановлюючий документ.

Про наведене, на думку Судноплавної компанії, свідчить, наприклад, те що ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2014 року у справі № 916/2852/13 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 13-а, та витребування майна з незаконного володіння зупинено провадження до закінчення розгляду цієї справи (№ 2а-1328/10/2670).

Крім того, Судноплавна компанія посилалася на те, що вона перебуває у процесі банкрутства і згадане вище майно не могло бути передане у власність територіальній громаді міста Одеси, оскільки входить до переліку майна за планом санації.

Генеральна прокуратура України, яка вступила у справу з метою захисту інтересів держави у сфері державної власності, заперечує проти скасування, законних, на її переконання, судових рішень у цій справі, оскільки доводи скаржника зводяться лише до недотримання судами правил юрисдикції, що свідчить про намагання скаржника порушити сталість і визначеність суспільних відносин та може унеможливити захист прав позивача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову; далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 ГПК.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Суб'єктом владних повноважень згідно зі статтею 3 КАС у редакції, чинній на момент звернення із цим позовом, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб'єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Тобто справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.

Зі змісту позовних вимог та обставин, якими Міністерство їх обґрунтовує, убачається, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом його прав у сфері саме публічно-правових відносин, адже подання цього позову покликане на захист порушених, на думку позивача, прав держави в особі Міністерства як власника переліченого в оскаржуваному рішенні виконкому Одеської міськради нерухомого майна, наявність/законність яких заперечується відповідачем з посиланням на перехід таких прав до територіальної громади міста Одеси.

Таким чином, спір у цій справі обумовлений наявністю спору про право цивільне, що, у свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, адже перевірка обставин щодо наявності/законності майнових прав сторони, зокрема, як у цій справі, права власності на об'єкт нерухомості, порушення чи невизнання яких стало передумовою для звернення до суду за їх захистом, знаходиться поза межами компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Водночас суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, у цій справі фактично вдався до правової оцінки та встановлення обставин, які мають приватноправовий характер.

Ураховуючи наведене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані в цій справі судові рішення ухвалено без дотримання правил предметної юрисдикції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС у чинній редакції провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 5 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині.

На підставі частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Отже, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

За змістом частини третьої статті 354 КАС у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

За правилами частини першої статті 239 КАС якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат на підставі частини шостої статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2015 року скасувати, провадження у справі - закрити.

3. Роз'яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції та що він має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

О. Б. Прокопенко

Судді:

Т. О. Анцупова

О. Р. Кібенко

С. В. Бакуліна

В. С. Князєв

Ю. Л. Власов

Л. М. Лобойко

М. І. Гриців

В. В. Пророк

Д. А. Гудима

Л. І. Рогач

В. І. Данішевська

В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков

О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 88880657

[ANTIRAID]

Велика палата в черговий раз з досить сумнівною аргументацією проігнорувала порушення права власності та спор, що розглянуто по суті вирішила розглядати в іншій юрисдикції.

Зокрема суд заначив, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам.