Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору щодо виходу з кредитної спілки та повернення внесків

[ANTIRAID]

Постанова
Іменем України

22 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 338/667/19

Провадження № 14-71 цс 20

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» (далі - відповідач, спілка) про захист прав споживачів шляхом стягнення неповернутих сум додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу і про відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року,постановлену суддею Круль І. В., і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, постановлену колегією суддів у складі Ясеновенко Л. В., Пнівчук О. В., Томин О. М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Короткий зміст позовних вимог

1. 4 червня 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 430 000,00 грн неповернутих додаткових пайових внесків, 460 000,00 грн неповернутих внесків до резервного капіталу та 50 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

2. Позов мотивував такими обставинами:

2.1. Як член спілки позивач упродовж 2014 - 2016 років вніс внески до резервного капіталу на загальну суму 460 000,00 грн, а впродовж 2014 - 2017 років - додаткові пайові внески на депозитний рахунок спілки на загальну суму 430 000,00 грн.

2.2. 28 грудня 2018 року позивач подав до правління та спостережної ради спілки заяву про добровільний вихід, у якій просив вирішити питання про припинення його членства та провести з ним розрахунки у порядку та строки, передбачені статутом і внутрішнім положенням спілки. Крім того, подав заяву про надання інформації про оборот і залишок неповернутих пайових внесків та внесків до резервного капіталу.

2.3. Відповідач у відповідь на заяви позивача надіслав лист від 28 січня 2019 року № 06/19 (далі - лист № 06/19), в якому повідомив, що членство позивача у спілці було припинене 20 квітня 2018 року на підставі поданої ним заяви про добровільний вихід зі спілки від 11 квітня 2018 року. Крім того, вказав, що всі обов`язкові й інші внески позивача, крім вступного, були повернуті у строки, визначені законом.

2.4. Заяву від 11 квітня 2018 року про добровільний вихід зі спілки позивач не писав, а розрахунки з ним не проводилися.

2.5. З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачеві претензії від 11 лютого 2019 року про повернення додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу, однак відповідач не надав відповіді, а кошти - не повернув.

2.6. Вказані неправомірні дії відповідача завдали позивачеві як особі пенсійного віку моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, втраті сну, постійному хвилюванні, душевному неспокої, необхідності позики грошей у знайомих і родичів та в додаткових зусиллях і часі для нормалізації життєвих зв`язків.

(2) Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

3. 12 червня 2019 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки вважав, що спір треба розглядати за правилами господарського судочинства. Мотивував ухвалу тим, що спір виник з корпоративних відносин, а тому його не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.

(3) Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

4. 31 липня 2019 року Івано-Франківський апеляційний суд прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року. Мотивував постанову так :

4.1. Позивач звернувся з позовом щодо реалізації ним прав члена спілки та виконання останньою її обов`язку з повернення додаткового пайового внеску та внеску до резервного капіталу після припинення членства у спілці. Тому доводи позивача про відсутність у відносинах сторін ознак, які характеризують корпоративні права, та неможливість віднесення спору до такого, що виник з корпоративних відносин, є безпідставними.

4.2. Необґрунтованими є доводи позивача про те, що він є споживачем послуг у відносинах із відповідачем, щодо яких виник спір, оскільки відсутні докази укладення сторонами спору договору про надання фінансових послуг згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

(4) Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 29 серпня 2019 року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржиться на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права.

(5) Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

6. 15 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував ухвалу тим що Велика Палата Верховного Суду не розглядала справи з аналогічним предметом і суб`єктним складом, як у справі № 338/667/19, і відсутні підстави, які виключають прийняття такої справи до розгляду відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи осіб, які подали касаційні скарги

7. Позивач мотивує касаційну скаргу так:

7.1. У спірних правовідносинах з відповідачем він є споживачем відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач. Тому на ці відносини поширюється дія законодавства про захист прав споживачів, а спір треба вирішувати за правилами цивільного судочинства.

7.2. Спір виник із цивільних відносин, оскільки позивач не є суб`єктом господарювання у розумінні частини другої статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а суб`єктний склад учасників справи відповідає частині першій статті 4 ЦПК України.

7.3. Член спілки не є носієм корпоративних прав, а його відносини зі спілкою не є корпоративними.

8. 8 листопада 2019 року позивач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що він не оскаржує правочинів щодо корпоративних прав у спілці, а тому відсутні підстави для віднесення спору до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, зазначив, що згідно з листом відповідача № 06/19 корпоративні права позивача у спілці припинені 20 квітня 2018 року на підставі рішення спостережної ради (протокол № 02/04/2018), а тому на час розгляду справи корпоративного спору не могло бути.

(2) Позиція інших учасників процесу

9. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(1.1) Щодо юрисдикції суду

10. Велика Палата Верховного Суду має вирішити питання про визначення юрисдикції суду щодо розгляду спору колишнього члена кредитної спілки з нею про стягнення неповернутих сум додаткового пайового внеску та внесків до резервного капіталу і про відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням цих внесків. Позивач у касаційній скарзі заперечив законність й обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, які виснували, що такий спір треба вирішувати у господарському суді. Велика Палата Верховного Суду вважає висновок судів щодо юрисдикції за вимогами позивача по суті правильним, оскільки справа стосується спору члена кредитної спілки, який вибув, з цією спілкою щодо її діяльності, зокрема стосовно реалізації прав, пов`язаних із членством у кредитній спілці.

11. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

12. ЦПК України встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

13. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

14. Позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги частини сьомої статті 10 Закону України «Про кредитні спілки», не повернувши додаткові пайові внески та внески до резервного капіталу після припинення членства позивача у кредитній спілці. Вказує на те, що йому як споживачеві була заподіяна моральна шкоди через неповернення цих внесків і на те, що корпоративні права у спілці були припинені 20 квітня 2018 року на підставі рішення спостережної ради (протокол № 02/04/2018). З огляду на зазначене вважає, що спірні правовідносини не мають ознак корпоративних, є цивільними, а тому і за предметним, і за суб`єктним критеріями, на думку позивача, спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

15. Проте Велика Палата Верховного Суду з цими доводами не погоджується, бо припинення корпоративних відносин не означає відсутність юрисдикції господарського суду щодо спору, який виник з таких відносин. А крім того, член кредитної спілки у відносинах щодо повернення йому додаткових пайових внесків і внесків до резервного капіталу цієї спілки не є споживачем її послуг у розумінні пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

16. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу). Тобто, одним зі спорів, що виникають із корпоративних відносин, є спір члена чи колишнього члена юридичної особи з нею самою, пов`язаний з управлінням і діяльністю останньої.

17. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України). Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі (частина перша, речення перше та третє частини другої статті 83 ЦК України). Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦК України).

18. Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (частина перша статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» (далі - Закон); близький за змістом припис закріплений у частині другій статті 130 ГК України).

19. Кредитна спілка є юридичною особою (частина перша статті 3 Закону), що відповідно до наведеної класифікації належить до непідприємницьких товариств, і функціонує, зокрема, на засадах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки (абзац другий частини першої статті 2 Закону).Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки (абзац перший частини п`ятої статті 10 Закону). А днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення (частина шоста вказаної статті).

20. Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою та в її діяльності. Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні останньою й інші правоможності, передбачені законом і статутом (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18, від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (пункт 5.31), від 13 листопада 2019 року у справі № 146/616/15-ц (пункт 33)).

21. За змістом абзацу другого частини першої статті 21 Закону прийняття вступних і обов`язкових пайових та інших внесків, а тому і повернення певних внесків є частиною господарської діяльності кредитної спілки. Сплативши вступний і обов`язковий пайовий внески, член кредитної спілки набуває права, зокрема на управління справами цієї спілки та на вихід з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом і статутом (абзаци другий і сьомий частини першої статті 11 Закону). Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення (друге речення частини сьомої статті 10 Закону). Отже, спір щодо повернення внесків з майна кредитної спілки (абзац другий частини першої статті 19 Закону) у зв`язку з виходом із членства у цій спілці пов`язаний із припиненням корпоративних прав відповідного члена. Такий спір згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України слід розглядати за правилами господарського судочинства, як правильно встановили суди першої й апеляційної інстанцій.

22. Однак Велика Палата Верховного Суду звертає також увагу на те, що суди попередніх інстанцій не зробили жодного висновку щодо юрисдикції суду за вимогою про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві неповерненням йому відповідачем додаткових пайових внесків і внесків до резервного капіталу. Оскільки задоволення такої вимоги залежить від того, чи справді відповідач не повернув позивачеві зазначені внески, а тому і від повного чи часткового задоволення вимоги про стягнення з відповідача таких внесків (абзац другий частини першої статті 188 ЦПК України, абзац другий частини першої статті 173 ГПК України), Велика Палата Верховного Суду вважає, що вимогу про відшкодування позивачеві моральної шкоди теж має розглянути господарський суд.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

23. Пункт 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 8 лютого 2020 року, передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання ним чинності.

24. Оскільки позивач подав касаційну скаргу у серпні 2019 року, Велика Палата Верховного Суду переглядає оскаржені рішення на підставі приписів ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX.

25. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX).

26. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 409 ЦПК України). Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, друга та четверта статті 412 ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX).

27. Ураховуючи наведені висновки щодо юрисдикції суду за всіма вимогами позивача, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року слід змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови, а в інших частинах зазначені судові рішення залишити без змін.

(2.2) Щодо судових витрат

28. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

(3) Висновки щодо застосування норм права

29. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

30. Спір за позовом члена або колишнього члена кредитної спілки щодо повернення йому внесків з її майна у зв`язку з виходом із членства у цій спілці, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням цих внесків, є пов`язаним із припиненням корпоративних прав відповідного члена. Тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 3 частини першої статті 409, статтями 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови, а в інших частинах зазначені судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Д. А. Гудима

Судді:

Н. О. Антонюк

В. С. Князєв

Т. О. Анцупова

Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна

Н. П. Лященко

В. В. Британчук

О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов

Л. І. Рогач

М. І. Гриців

О. М. Ситнік

В. І. Данішевська

О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна

В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков

О. Г. Яновська

О. Р. Кібенко

Джерело: ЄДРСР 92270696
 

[ANTIRAID]

Велика палата зазначила, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Спір за позовом члена або колишнього члена кредитної спілки щодо повернення йому внесків з її майна у зв`язку з виходом із членства у цій спілці, а також про відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням цих внесків, є пов`язаним із припиненням корпоративних прав відповідного члена. Тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.