Recommended Posts

Добрый день! Помогите, пожалуйста, разобраться... Каким образом в большинстве случаев закрывают кредиты у коллекторов? Я так понимаю, что есть только 4 варианта и все варианты могут иметь негативные последствия:

1) с прощением долга возникает непосильная сумма налога. Я так понимаю, что льготные категории населения никаких льгот в данном случае не имеют...

2) оплатить самому и взять справку о том, что они ко мне претензий не имеют на защищает меня в будущем от этих претензий

3) через факторинг на родственника не совсем законно...

4) отдать залог тоже не защищает от их претензий в будущем

Есть какой то выход, если сумма договора очень большая. Договор кредитный (ипотека) брал в валюте 2008 год.

Link to post
Share on other sites
  • Replies 66
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Top Posters In This Topic

Popular Posts

Ну для поручителя другого варианта и не было... Поручителем быть хуже всего... Хотя тоже надо смотреть что там за договор... А Вы то чего не играли...

А зачем их закрывать, тем более у коллекторов... Нет никакого налога, только разве им интересно Вам прощать...

Это типа такой троллинг меня...)) Конечно не согласен... И именно категорически...  Вашу мысль в аллегории понял, хоть честь, хоть бесчестие Вам всё равно, и как я понял каким способом будут им

4 минуты назад, MgZn сказал:

Добрый день! Помогите, пожалуйста, разобраться... Каким образом в большинстве случаев закрывают кредиты у коллекторов?

А зачем их закрывать, тем более у коллекторов...

4 минуты назад, MgZn сказал:

Я так понимаю, что есть только 4 варианта и все варианты могут иметь негативные последствия:

1) с прощением долга возникает непосильная сумма налога. Я так понимаю, что льготные категории населения никаких льгот в данном случае не имеют...

Нет никакого налога, только разве им интересно Вам прощать...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, Bolt сказал:

А зачем их закрывать, тем более у коллекторов...

Нет никакого налога, только разве им интересно Вам прощать...

Закрыть нужно исполнительное дело. Не закрывать это Вы имеете ввиду с ними судиться? Бумагу о прощения долга они готовы дать без проблем, но они будут сообщаться в налоговую, сумма большая, льгот для инвалидов и т.п. - нет. Они сообщат в налоговую о прощение, есть какие то варианты этот налог не платить? 

Link to post
Share on other sites
6 минут назад, MgZn сказал:

Закрыть нужно исполнительное дело. Не закрывать это Вы имеете ввиду с ними судиться? Бумагу о прощения долга они готовы дать без проблем, но они будут сообщаться в налоговую, сумма большая, льгот для инвалидов и т.п. - нет. Они сообщат в налоговую о прощение, есть какие то варианты этот налог не платить? 

Налог платить не надо... С чего Вы взяли, что есть налог... Это одно время налоговая так развлекалась... собственно как всегда...

  • Like 1
  • Confused 1
Link to post
Share on other sites
7 минут назад, MgZn сказал:

Закрыть нужно исполнительное дело.

Так закрывайте, в чём проблема, у Вас ведь солидарный долг... И как я понял он погашен...

Link to post
Share on other sites
19 минут назад, MgZn сказал:

2) оплатить самому и взять справку о том, что они ко мне претензий не имеют на защищает меня в будущем от этих претензий

Это самая глупая идея, даже по своей сути... Зачем платить, тем более просто так признать долг...

19 минут назад, MgZn сказал:

3) через факторинг на родственника не совсем законно...

Ну это Вы знаете... Это просто чёрная схема и не более...

20 минут назад, MgZn сказал:

4) отдать залог тоже не защищает от их претензий в будущем

Опять непонятно, зачем... см. п. 2...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
21 минуту назад, MgZn сказал:

4) отдать залог тоже не защищает от их претензий в будущем

От претензий в будущем мало того, что не защитите себя, так Вы этими своими действиями, только создаёте их для себя в будущем... Вы закладываете этим возможность, требовать с Вас в будущем, что либо уже на законных основаниях...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
23 минуты назад, MgZn сказал:

Есть какой то выход, если сумма договора очень большая. Договор кредитный (ипотека) брал в валюте 2008 год.

Выход из чего... Вы на какой стадии процесса...

Link to post
Share on other sites
15 минут назад, MgZn сказал:

Закрыть нужно исполнительное дело. Не закрывать это Вы имеете ввиду с ними судиться? Бумагу о прощения долга они готовы дать без проблем, но они будут сообщаться в налоговую, сумма большая, льгот для инвалидов и т.п. - нет. Они сообщат в налоговую о прощение, есть какие то варианты этот налог не платить? 

 

9 минут назад, Bolt сказал:

Налог платить не надо... С чего Вы взяли, что есть налог... Это одно время налоговая так развлекалась... собственно как всегда...

 

У разі прощення процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку (ВС/КАС у справі № 821/414/16 від 19 травня 2020 р.)

Актуальна позиція ВС стосовно визначення доходу, який вважається додатковим благом платника податків.

Виходячи з положень ПК України додатковим благом є дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, а тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі, коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

У даній справі ВС визначив правовий статус пені та відсотків для цілей оподаткування податком на прибуток фізичних осіб.

Фабула судового акту: Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до податкового органу, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

На думку контролюючого органу, внаслідок анулювання (прощення) банком-кредитором заборгованості боржника - позивачки за кредитним договором позивачка отримала додаткове благо, яке мала включити до доходу та задекларувати в податковій декларації про майновий стан і доходи.

На думку позивачки, оскільки анульована (прощена) заборгованість є повністю нарахованою банком пенею, то в силу підпункту «б» підпункту 164.2.14 пункту 16.2 статті 162 ПК України відсутні підстави вважати її додатковим благом платника податку, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позиція ВС: Сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №821/414/16

касаційне провадження №К/9901/19357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 (судді: Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області про скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона не отримувала доходу у вигляді додаткового блага. Нарахування боржнику пені відповідно до умов договору та її подальше анулювання за самостійним рішенням кредитора не є доходом, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 27.05.2016 відмовив у задоволенні позову.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.08.2016 скасував постанову суду першої інстанції та задовольнив адміністративний позов, скасував податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

Херсонська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області) подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що Податковий кодекс України у редакції, чинній до 01.01.2015, не передбачає розмежування сум анульованого кредитором боргу платника податків та сум процентів і неустойки (штрафу, пені). Тому, прощена сума пені належить до додаткового блага платника податків, яка включається до оподатковуваного доходу цього платника.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 18.02.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» листом від 18.11.2013 ПАТ повідомило ДПІ у м. Херсоні, що сума 69843,79 грн є сумою анульованого боргу ОСОБА_1 .

ДПІ у м. Херсоні провела позапланову документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді анульованої суми боргу за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, унаслідок якої склала акт від 27.08.2015 № 385/21-03-17-03/264800/626 про порушення позивачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що платник податку не включила до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларувала доход у вигляді додаткового блага в сумі 69843,79 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 10476,57 грн.

Контролюючий орган вважає, що внаслідок анулювання (прощення) кредитором - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за його самостійним рішенням заборгованості боржника - позивачки в сумі 69843,79 грн за кредитним договором від 07.12.2007 №014/23/1664 позивачка отримала додаткове благо в сумі 69843,79 грн, яке мала включити до доходу та задекларувати в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

На підставі цього акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

У зв`язку з несплатою позивачкою узгодженого грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, контролюючий орган надіслав податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

Суд апеляційної інстанції також установив, що анульована (прощена) заборгованість позивачки в сумі 69843,79 грн є нарахованою банком пенею, що підтверджується повідомленням банку від 05.12.2012.

Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом «д» включається суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЦК) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першої статті 546 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм законів свідчить, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Отже, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Наявна в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) неточність щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції, що прощена (анульована) банком (іншою фінансовою установою) за його рішенням пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, не є доходом платника податку та, як наслідок, не підлягає оподаткуванню.

Зазначена позиція відповідає позиції, яка неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.10.2018 у справі №816/2380/17 (провадження № К/9901/51898/18), від 04.12.2018 у справі №813/5357/14 (провадження №К/9901/39728/18), від 07.02.2019 у справі №802/598/16-а (провадження №К/9901/28833/18).

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, податкової вимоги про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, та спростовані висновками суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду

Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

Выход из чего... Вы на какой стадии процесса...

На стадии переговоров. Им все равно как закрывать, могут и с прощением. Но общался с юристом, который убеждает, что уплаты налогов не избежать. На родственника не хочется, так как схема не законная. Долг не погашен, все сложно и судится уже не хочется и время подгоняет, поручитель судился почти 2 года и проиграл. Я знаю Вашу позицию, что с ними лучше не договариваться, но уже устал. Да и они сами говорят о этом налоге.

Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

 

 

У разі прощення процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку (ВС/КАС у справі № 821/414/16 від 19 травня 2020 р.)

Актуальна позиція ВС стосовно визначення доходу, який вважається додатковим благом платника податків.

Виходячи з положень ПК України додатковим благом є дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, а тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі, коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

У даній справі ВС визначив правовий статус пені та відсотків для цілей оподаткування податком на прибуток фізичних осіб.

Фабула судового акту: Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до податкового органу, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

На думку контролюючого органу, внаслідок анулювання (прощення) банком-кредитором заборгованості боржника - позивачки за кредитним договором позивачка отримала додаткове благо, яке мала включити до доходу та задекларувати в податковій декларації про майновий стан і доходи.

На думку позивачки, оскільки анульована (прощена) заборгованість є повністю нарахованою банком пенею, то в силу підпункту «б» підпункту 164.2.14 пункту 16.2 статті 162 ПК України відсутні підстави вважати її додатковим благом платника податку, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Позиція ВС: Сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №821/414/16

касаційне провадження №К/9901/19357/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 (судді: Бітова А.І., Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області про скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона не отримувала доходу у вигляді додаткового блага. Нарахування боржнику пені відповідно до умов договору та її подальше анулювання за самостійним рішенням кредитора не є доходом, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 27.05.2016 відмовив у задоволенні позову.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.08.2016 скасував постанову суду першої інстанції та задовольнив адміністративний позов, скасував податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

Херсонська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступник ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонської області) подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що Податковий кодекс України у редакції, чинній до 01.01.2015, не передбачає розмежування сум анульованого кредитором боргу платника податків та сум процентів і неустойки (штрафу, пені). Тому, прощена сума пені належить до додаткового блага платника податків, яка включається до оподатковуваного доходу цього платника.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 18.02.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» листом від 18.11.2013 ПАТ повідомило ДПІ у м. Херсоні, що сума 69843,79 грн є сумою анульованого боргу ОСОБА_1 .

ДПІ у м. Херсоні провела позапланову документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питання отримання доходу (додаткового блага) у вигляді анульованої суми боргу за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, унаслідок якої склала акт від 27.08.2015 № 385/21-03-17-03/264800/626 про порушення позивачем підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що платник податку не включила до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларувала доход у вигляді додаткового блага в сумі 69843,79 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 10476,57 грн.

Контролюючий орган вважає, що внаслідок анулювання (прощення) кредитором - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за його самостійним рішенням заборгованості боржника - позивачки в сумі 69843,79 грн за кредитним договором від 07.12.2007 №014/23/1664 позивачка отримала додаткове благо в сумі 69843,79 грн, яке мала включити до доходу та задекларувати в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

На підставі цього акта перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 № 0004431703 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10476,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

У зв`язку з несплатою позивачкою узгодженого грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, контролюючий орган надіслав податкову вимогу від 20.01.2016 № 197-23 про сплату податкового боргу в сумі 8526,57 грн за основним платежем та в сумі 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та рішення від 20.01.2016 № 35 про опис майна у податкову заставу.

Суд апеляційної інстанції також установив, що анульована (прощена) заборгованість позивачки в сумі 69843,79 грн є нарахованою банком пенею, що підтверджується повідомленням банку від 05.12.2012.

Згідно з підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 162.2.17 пункту 16.2 статті 162 ПК, є вичерпним, до якого згідно з підпунктом «д» включається суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЦК) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першої статті 546 ЦК виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм законів свідчить, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Отже, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та пеня, яка нарахована банком за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів та пені, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Наявна в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) неточність щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції, що прощена (анульована) банком (іншою фінансовою установою) за його рішенням пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, не є доходом платника податку та, як наслідок, не підлягає оподаткуванню.

Зазначена позиція відповідає позиції, яка неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.10.2018 у справі №816/2380/17 (провадження № К/9901/51898/18), від 04.12.2018 у справі №813/5357/14 (провадження №К/9901/39728/18), від 07.02.2019 у справі №802/598/16-а (провадження №К/9901/28833/18).

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію щодо правомірності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб, податкової вимоги про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, та спростовані висновками суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду

здесь о % и пене, а у меня тело и сумма большая очень

Link to post
Share on other sites
Только что, MgZn сказал:

На стадии переговоров. Им все равно как закрывать, могут и с прощением.

В смысле и всего то... А суд, а ДВС... Этого всего нет у Вас...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
Только что, MgZn сказал:

здесь о % и пене, а у меня тело и сумма большая очень

Вы прочитали это всё решение...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

В смысле и всего то... А суд, а ДВС... Этого всего нет у Вас...

сторону они поменяли, исполнительное открыто

Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

Вы прочитали это всё решение...

Извините, сейчас прочитаю полностью

Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, MgZn сказал:

сторону они поменяли, исполнительное открыто

А, так суд всё таки был... Значит Вы на стадии ИП... Так, а зачем Вам с ними тогда договариваться... Почему суд проиграли...?

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
5 минут назад, MgZn сказал:

Долг не погашен, все сложно и судится уже не хочется и время подгоняет, поручитель судился почти 2 года и проиграл.

Почему не хочется, если сумма большая сами говорите...? Куда время гонит...? Поручитель это отдельный вопрос... Даже ничего общего в правоотношениях... О поручителе я сейчас не говорю...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
10 минут назад, MgZn сказал:

Я знаю Вашу позицию, что с ними лучше не договариваться, но уже устал.

Ну вот хорошая позиция, и рабочая... Чем она Вам не нравится... Намного лучше, чем уставать и сдаваться...

9 минут назад, MgZn сказал:

сумма большая очень

Миллион долларов...?

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

Ну вот хорошая позиция, и рабочая... Намного лучше, чем уставать и сдаваться...

Миллион долларов...?

нет) гривен) больше миллиона. По договору сумма большая, а они согласны на доступную для меня, не большую. То есть условия для меня приемлемые вполне, залог останется. Но вот все те схемы, что предлагает юрист, меня смущают. Хочется законно, но утверждают, что если прощение тела кредита, могут быть проблемы с налоговой. Еще у меня есть уважительная причина, о которой писать не хочу, но меня она подгоняет побыстрее закрыть все.

Link to post
Share on other sites
13 минут назад, MgZn сказал:

нет) гривен) больше миллиона.

Ну, уже другое дело...

14 минут назад, MgZn сказал:

По договору сумма большая, а они согласны на доступную для меня, не большую.

А им то какая выгода... отказываться от денег... Подозрительно это всё...

15 минут назад, MgZn сказал:

То есть условия для меня приемлемые вполне, залог останется.

В смысле не прекратится... Так, что же в этом хорошего...

16 минут назад, MgZn сказал:

Но вот все те схемы, что предлагает юрист, меня смущают.

А они все такие сомнительные и есть...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
16 минут назад, MgZn сказал:

Хочется законно, но утверждают, что если прощение тела кредита, могут быть проблемы с налоговой.

Могут, но тоже решаемы...

17 минут назад, MgZn сказал:

Еще у меня есть уважительная причина, о которой писать не хочу, но меня она подгоняет побыстрее закрыть все.

Всё относительно, чтобы это ни было...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Bolt сказал:

Ну, уже другое дело...

А им то какая выгода... отказываться от денег... Подозрительно это всё...

В смысле не прекратится... Так, что же в этом хорошего...

А они все такие сомнительные и есть...

Спасибо! Что то все безрадостно. Они официально не могут с меня ничего взять, поэтому им выгодно хоть как то закрыть, оставлять себе залог им тоже не вариант, так как продать его сейчас нереально. Закрывать готовы по любой схеме. Но вот с поручителем Вы меня расстроили) так как хотел потом залог подарить поручителю, а получается, что поручителю тоже нужно быть осторожным во всем... Вот нужно принять решение, мне лично бльше нравится с прощением, но нужно теперь разбираться насколько это потом решаемо с налоговой

Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, MgZn сказал:

Они официально не могут с меня ничего взять, поэтому им выгодно хоть как то закрыть, оставлять себе залог им тоже не вариант, так как продать его сейчас нереально.

Так в чём тогда проблема... Зачем Вам идти им навстречу, если у них проблемы с исполнением решения... Зачем Вам их выручать, если брать нечего с Вас...

У Вас что вообще за решение было... Это судебное решение...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Bolt сказал:

Так в чём тогда проблема... Зачем Вам идти им навстречу, если у них проблемы с исполнением решения... Зачем Вам их выручать, если брать нечего с Вас...

У Вас что вообще за решение было... Это судебное решение...

Да, поручитель проиграл апелляцию. Это пока брать нечего). Мне нужно закрыть исполнительное дело (снять обременения), но тогда и юрист и исполнитель говорили, что единственный вариант это с ними договариваться. Они деньгами взять не могут, могут оставить себе залог, но если они сейчас заберут залог, они же потом и о деньгах еще вспомнят... А так хотелось бы закрыть раз и навсегда это все, но вижу что по этим схемам все равно в будущем спать спокойно не получится и поручителю в том числе...

Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, MgZn сказал:

Да, поручитель проиграл апелляцию.

Ну для поручителя другого варианта и не было... Поручителем быть хуже всего... Хотя тоже надо смотреть что там за договор... А Вы то чего не играли...

  • Like 3
Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show