Постановою Верховного Суду визнано недійсним договір відступлення права вимоги ,оскільки у нового кредитора відсутня ліцензія на здійснення валютних операцій


Recommended Posts

Категорія справи №  461/2900/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2020. Оприлюднено: 24.12.2020.
Дата набрання законної сили: 16.12.2020
Номер судового провадження: 61-2309ск18

Державний герб України

 

 

Постанова

Іменем України

 

16 грудня 2020 року

м. Київ

 

справа № 461/2900/11

провадження № 61-2309св18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

 

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

 

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» в особі філії Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» у м. Львові, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року у  складі судді Юрківа О. Р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

1.     Описова частина

 

Короткий зміст позовних вимог

 

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» у м. Львові, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлення факту нікчемності договору в частині відступлення прав іпотекодержателя (заставодержателя) та визнання нового кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником.

 

Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» у м. Львові та нею укладено кредитний договір № СМ-SME600/022/2007, за умовами якого банк надав їй кредит у сумі 41 725,00 доларів США.

 

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 26 лютого 2007 року між нею та ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ  «ОТП Банк» у м. Львові укладено іпотечний договір                                   № РМ-SME600/022/2007, відповідно до якого вона передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 46,1 кв. м, розташовані в підвалі будинку на АДРЕСА_1 .

 

22 квітня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» та нею укладено додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 26 лютого 2007 року № РМ-SME600/022/2007, предметом якого є викладення окремих термінів кредитного договору від 26 лютого 2007 року                                        № СМ-SME600/022/2007 та пунктів 2.1.1 та 2.1.2 статті 2 договору іпотеки в новій редакції.

 

Під час внесення чергового платежу до каси ПАТ «ОТП Банк» у грудні 2010 року їй стало відомо, що відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» як правонаступника ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», право вимоги за кредитним договором від 26 лютого 2007 року

№ СМ-SME600/022/2007 ПАТ «ОТП Банк» передало до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

 

На момент укладення оспорюваного договору в ТОВ «ОТП Факторинг Україна» були відсутні генеральна та індивідуальна ліцензії Національного банку України, наявність яких є обов`язковою згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» для здійснення юридичною особою фінансових операцій з іноземною валютою. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не мало права використовувати іноземну валюту як засіб платежу.

 

Оскільки оплата за умовами кредитного договору повинна була відбуватись виключно у валюті кредиту - доларам США, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не мало права виступати стороною оспорюваного договору.

 

Крім того, протягом 2011-2012 років вона продовжувала здійснювати оплату кредитних зобов`язань у валюті кредиту вже на користь нового кредитора, але грошові кошти у розмірі 344,00 доларів США, сплачені нею на погашення кредиту, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не зарахувало, а повернуло їй у 2014 році.

 

Також зазначала, що ПАТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» фактично право негрошової вимоги, тоді як статтею 1078 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено предмет договору факторингу як право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

 

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною частину договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановити факт нікчемності договору в частині відступлення прав іпотекодержателя (заставодержателя) та визнати ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником.

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

 

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 769 «Переліку кредитних договорів, що входять до кредитного портфеля» додатка № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що стосується відступлення від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № СМ-SME600/022/2007, зі змінами та доповненнями, з моменту його укладення.

Визнано нового кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочив виконання зобов`язання ОСОБА_1 .

У задоволенні вимоги про встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в частині відступлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» всіх прав іпотекодержателя за договором іпотеки, що входять до кредитного портфеля, додатка № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», з моменту його укладення без застосування наслідків недійсності, відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

 

Суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року (факторингу) в частині, що стосується відступлення від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № СМ-SME600/022/2007, із змінами та доповненнями, суперечить вимогам закону. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не видавались ліцензії на право здійснення операцій з іноземною валютою як засобом платежу. Зазначене унеможливлювало ТОВ «ОТП Факторинг Україна» використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором, оспорюваний правочин укладений відповідачами з порушенням вимоги частини третьої статті 512 ЦК України щодо суб`єктного складу сторін оспорюваного правочину.

Крім того, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (фактор) не могло набути право відступної вимоги до фізичної особи не суб`єкта господарювання, що узгоджується з пунктом 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину, укладення договору між клієнтом ПАТ «ОТП Банк» та фінансовою установою ТОВ «ОТП Факторинг Україна», предметом якого було надання клієнту фінансової послуги факторингу, вважалося законним лише за умови, якщо набуття відступленого права грошової вимоги відбувалося по відношенню до боржників-суб`єктів господарювання, а не фізичної особи - громадянина, якою є позивач.

Оскільки з моменту укладення відповідачами оспорюваного правочину ОСОБА_1 була позбавлена можливості виконувати кредитний договір з підстав відмови відповідачів зараховувати сплачені нею кошти у валюті кредиту на відповідний рахунок, то наявні підстави для визнання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким кредитором, що прострочив виконання зобов`язання боржником.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 у частині встановлення факту нікчемності договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд вважав, що доказів, які б вказували на порушення прав позивача під час укладення договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року в частині відступлення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» всіх прав іпотекодержателя за договором іпотеки позивачем суду не надано та доводів про це не наведено.

 

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

 

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відхилено, рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року залишено без змін.

 

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

 

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

 

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

 

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 навмисно вносила кошти на поточний рахунок з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку», а не «погашення кредиту», що спричинило розбіжність з порядком зарахування коштів. Суди не врахували наданий ТОВ «ОТП Факторинг Україна» розрахунок заборгованості, відповідно до якого ОСОБА_1 востаннє сплачувала заборгованість за кредитом 12 травня 2010 року, це спростовує доводи позивача про визнання саме ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочило виконання зобов`язання.

Умовами кредитного договору не передбачено обов`язок банку зі списання коштів із рахунка клієнта на вимогу ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не видавало ОСОБА_1 кредит, а тому для укладення оспорюваного правочину ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не потребує генеральної чи індивідуальної ліцензії для кредитування. Посилання позивача на положення пункту 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 також не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки зазначеною нормою не обмежено, а конкретизовано фінансову операцію щодо права вимоги до боржників-суб`єктів господарювання.

 

Короткий зміст позиції інших учасників справи

 

У відзиві на касаційну скарги, поданому до суду у березні 2018 року, ОСОБА_1 заперечувала проти доводів касаційної скарги, зазначивши, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими.

 

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

 

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року, витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 461/2900/11.

 

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» у м. Львові, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», встановлення факту нікчемності договору в частині відступлення прав іпотекодержателя (заставодержателя) та визнання нового кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, призначено до судового розгляду.

 

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року касаційне провадження у справі № 461/2900/11 (провадження № 61-2309св18) зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

 

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційне провадження у справі № 461/2900/11 (провадження № 61-2309св18) поновлено.

 

Фактичні обставини, встановлені судами

 

26 лютого 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CM-SME600/022/2007, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 41 725,00 доларів США.

 

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № CM-SME600/022/2007 26 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» укладено іпотечний договір № РМ-SME600/022/2007, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. та зареєстрований в реєстрі за № 1039. Відповідно до умов іпотечного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 46,1 кв. м, розташовані в підвалі будинку на АДРЕСА_1 .

 

22 квітня 2009 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 26 лютого 2007 року № РМ-SME600/022/2007, предметом якого є викладення окремих термінів кредитного договору від 26 лютого 2007 року № СМ-SME600/022/2007 та пунктів 2.1.1 та 2.1.2 статті 2 договору іпотеки в новій редакції.

 

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк», який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», укладено договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, і за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № CM-SME600/022/2007 та договором іпотеки, укладеними між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

 

Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року грошова вимога до боржника уступається кредитором (ПАТ «ОТП Банк») в обмін на грошові кошти, які новий кредитор (ТОВ «ОТП Факторинг Україна») зобов`язалося сплатити останньому.

 

Суди встановили, що, починаючи з грудня 2010 року до 2012 року включно, під час внесення ОСОБА_1 до каси ЗАТ «ОТП Банк» грошових коштів у валюті кредиту - доларах США як банк, так і новий кредитор припинили зараховувати ОСОБА_1 такі щомісячні платежі в рахунок погашення кредитного зобов`язання, що підтверджується довідкою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 02 серпня 2013 року № 1132 та роздруківкою руху коштів наданою до суду ЗАТ «ОТП Банк».

У вказаних документах зазначено, що від 27 січня 2011 року (абзац другий стор. 4 роздруківки) всі платежі ОСОБА_1 проводилися ЗАТ «ОТП Банк» з призначенням платежу «поповнення поточного рахунку». До 27 січня 2011 року у призначенні платежів, отриманих від ОСОБА_1 , ЗАТ «ОТП Банк» зазначав «внесок готівки на поточний рахунок», «поповнення поточного рахунку для погашення кредиту» або «часткова оплата прострочених відсотків ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 лютого 2007 року № CM-SME600/022/2007».

 

Листом ПАТ «ОТП Банк» від 08 лютого 2011 року вих. № 600-01-11/217 ОСОБА_1 повідомлялась про передачу права вимоги від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та порядок подальшого обслуговування кредиту шляхом внесення грошових коштів на поточний (транзитний) рахунок, відкритий в банку.

 

З матеріалів справи вбачається, що єдиний поточний рахунок для ОСОБА_1 був відкритий ЗАТ «ОТП Банк» на підставі укладеного між нею та ЗАТ «ОТП Банк» договору від 26 лютого 2007 року № 600/743/07 про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 .

 

Встановлено, що грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 протягом 2011-2012 років у валюті кредиту в розмірі 344,00 доларів США для погашення кредиту ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняті не були, і 13 травня 2014 року ці кошти були повернуті ОСОБА_1 , що підтверджується заявою про виплату готівки № 600 T0012RK , виданою ЗАТ «ОТП Банк».

 

Згідно з відповіддю Національного банку України від 23 травня 2011 року № 28-315/1902-6527, наданою на запит ОСОБА_1 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не видавались генеральна та/або індивідуальна ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою.

 

2.     Мотивувальна частина

 

Позиція Верховного Суду

 

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню.

 

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

 

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і  заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року не повною мірою відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства.

 

Щодо позовної вимоги про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»

 

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

 

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

 

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що укладений 10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» договір уступки права вимоги фактично є договором факторингу.

 

Вирішуючи вказаний спір, суди встановили, що оспорюваний правочин є договором факторингу.

 

Правові висновки щодо розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31 жовтня 2018 року в справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), від 10 листопада 2020 року в справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).

 

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

 

Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

 

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

 

Таким чином, ЦК України проводить розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги. Це, зокрема, правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

 

З аналізу статей 512-518 ЦК України можна зробити такий висновок щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії може бути будь-яка фізична або юридична особа.

 

У постанові від 11 вересня 2018 року в справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).

 

Вичерпний перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних правовідносинах, визначений у статті 1054 ЦК України. Такими є банк або інша фінансова установа.

 

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другійстатті 7 цього Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

 

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

 

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України)).

 

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

 

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

 

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).

 

У постанові від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала на відсутність підстав для відступу від зазначених висновків.

 

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що оспорюваний правочин є договором факторингу.

 

У цій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються.

 

Щодо доводів касаційної скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки останнє не видавало ОСОБА_1 кредит, а тому для укладення договору факторингу не потребує генеральної чи індивідуальної ліцензії для кредитування, то колегія суддів Верховного Суду їх відхиляє.

 

Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв`язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2002 року № 297, небанківська фінансова установа має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями, тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

 

Відповідно до підпункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг належить до фінансових послуг.

 

Таким чином, ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.

 

Згідно з відповіддю Національного банку України від 23 травня 2011 року № 28-315/1902-6527, наданою на запит ОСОБА_1 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не видавались генеральна та/або індивідуальна ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою.

 

Отже, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не могло набути право вимоги за валютним кредитним договором.

 

Водночас Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо статусу божника у правовідносинах факторингу, яким обов`язково має бути суб`єкт господарювання.

 

Главою 73 ЦК України не обмежено передачу прав кредитора у зобов`язанні за договором факторингу категорією боржників, право вимоги до яких відступається за таким договором.

 

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», на недотримання якого посилається позивач як на підставу недійсності договору факторингу, прийнято на підставі пункту 6 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», за яким Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг.

 

Підпунктом 2 пункту 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» операцію щодо набуття відступленого права грошової вимоги до боржників - суб`єктів господарювання віднесено до фінансової послуги факторингу (набуття відступленого права грошової вимоги до боржників-суб`єктів господарювання є фінансовою послугою факторингу, а не будь-якою іншою фінансовою послугою).

 

Поняття факторингу не обмежується, а доповнюється вчиненням операцій з фінансовими активами, що визначені пунктом 1 вказаного розпорядження.

 

Враховуючи викладене, розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» не встановлює вимог, які мали бути додержані сторонами спірних договорів факторингу при їх вчиненні, отже, не може впливати на правомірність вказаних правочинів.

 

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 758/4197/17 (провадження № 61-702св18), від 12 грудня 2018 року в справі № 344/6145/16 (провадження № 61-19981св18), від 09 липня 2018 року в справі № 369/5388/16 (провадження                             № 61-17154св18), від 24 квітня 2019 року в справі № 461/4267/15-ц (провадження № 61-13734св18), від 30 вересня 2020 року в справі № 522/15949/15-ц (провадження № 61-3074св19) та інших.

 

За таких обставин посилання ОСОБА_1 на неможливість відступлення кредитором права вимоги за кредитним договором з огляду на те, що вона не має статусу суб`єкта господарювання як на одну з підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги не знайшло свого підтвердження.

 

Незважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

 

Щодо визнання нового кредитора ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником

 

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

 

Обґрунтовуючи вимогу про визнання нового кредитора - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочив виконання зобов`язання відповідно до статті 613 ЦК України, ОСОБА_1 зазначила, що протягом 2011-2012 років вона продовжувала сплачувати кредит у валюті зобов`язання вже на користь нового кредитора, але грошові кошти у розмірі 344,00 доларів США, сплачені нею, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не зарахувало в погашення кредиту, а повернуло їй у 2014 році.

 

Суди попередніх інстанцій погодились з тим, що заявлена позивачем вимога про визнання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» новим кредитором, який відмовився прийняти виконання позивачем зобов`язань у валюті кредиту, таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, дозволяє захистити порушене право та інтерес позивача, які полягають у тому, що позивач має право розраховувати на добросовісне виконання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зобов`язань, покладених на неї кредитним договором та чинним законодавством. Невиконання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» своїх зобов`язань та відмова прийняти виконання зобов`язання позивачем спричинило штучне накопичення заборгованості у позивача перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та завдало шкоди законним інтересам позивача.

 

Пред`явленню зазначеної вимоги передувала вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від ПАТ «ОТП Банк» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора.

 

За змістом статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

 

За таких обставин, встановивши недійсність договору про відступлення права вимоги від ПАТ «ОТП Банк» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», можна дійти висновку про те, що дійсним та єдиним кредитором у цій справі є первісний кредитор ПАТ «ОТП Банк», вимог до якого щодо прострочення зобов`язання ОСОБА_1 не пред`являла.

 

Визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

 

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року в справі №308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року в справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

 

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору відступлення права вимоги недійсним, однак в частині визнання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» таким, що прострочило виконання зобов`язання ОСОБА_1 , суди помилково вважали ТОВ «ОТП Факторинг Україна» належним відповідачем у справі і задовольнили позовну вимогу про визнання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником.

 

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

 

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

 

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

 

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року в частині позовної вимоги про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», залишити без змін, а в частині позовної вимоги про визнання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові з підстав обрання позивачем неналежного відповідача у справі.

 

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

 

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 10 грудня 2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», залишити без змін.

 

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

 

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» як нового кредитора таким, що прострочив виконання зобов`язання боржником, відмовити.

 

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий                                                                                            Д. Д. Луспеник

 

 

Судді:                                                                                                       І. А. Воробйова

 

 

                                                                                                                  Б. І. Гулько

 

 

                                                                                                                 Г. В. Коломієць

 

 

                                                                                                                   Ю. В. Черняк

  • Like 1
Link to post
Share on other sites

КЛЮЧЕВАЯ ФРАЗА

Відповідно до підпункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг належить до фінансових послуг.

 

Таким чином, ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій (передача права вимоги за кредитами в іноземній валюті), потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями.

 

Згідно з відповіддю Національного банку України від 23 травня 2011 року № 28-315/1902-6527, наданою на запит ОСОБА_1 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не видавались генеральна та/або індивідуальна ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою.

 

Отже, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не могло набути право вимоги за валютним кредитним договором.

Это то ,о чем мы юристы -адвокаты много раз писали в своих позовах и нам отказывали ! Но что то пошло не так  у Луспеника ,ведь это он раньше создал практику 

  • Like 4
Link to post
Share on other sites

Знаю автора цього позову та історію його проходження через всі інстанції до самого рішення ВС. Відкриття провадження Верховним судом за касаційною скаргою "ОТП Факторинг Україна" було ще на початку 2018 року, потім ця справа зупинялася до вирішення іншої справи Великою Палатою ВС і...  Це не у Луспеника "пішло не так" - правове обгрунтування було дуже якісним. Ця справа слухалася майже 10 років і підготовка до перемоги була дуже і дуже грунтовною - Amat Victoria Curam ! 

  • Like 5
Link to post
Share on other sites
  • 2 weeks later...

Вітаю. В мене така ж ситуація. Право вимоги придбала фінка без ліцензії. Приходиться діяти самій, бо звернулася до фірми Кравця і ледь не провалила процес. Як треба діяти в такому випадку, коли вже йде підготовче засідання за позовом фінки. Подати зустрічний позов про визнання факту недійсності договору, бо він недійсний за законом? Тим більше, що договір з боку банку що ліквідуються підписаний не УО Фонду, а представником банку за довіреністю. Порадьте, будь ласка, як правильно вчинити?

Link to post
Share on other sites
В 29.01.2021 в 19:52, Любава сказал:

Подати зустрічний позов про визнання факту недійсності договору, бо він недійсний за законом?

Ни в коем случае... Этим Вы только сделаете хуже... Это самый распространённый ошибочный способ защиты в таких делах...

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
В 29.01.2021 в 19:52, Любава сказал:

Тим більше, що договір з боку банку що ліквідуються підписаний не УО Фонду, а представником банку за довіреністю.

Какой договор...? 

В 29.01.2021 в 19:52, Любава сказал:

Порадьте, будь ласка, як правильно вчинити?

Правильно строить защиту в суде и выиграть... Только Вы сами с этим вряд ли справитесь... Вот тогда точно провалите, а не ледь...)

  • Like 4
Link to post
Share on other sites
В 29.01.2021 в 19:52, Любава сказал:

Вітаю. В мене така ж ситуація. Право вимоги придбала фінка без ліцензії. Приходиться діяти самій, бо звернулася до фірми Кравця і ледь не провалила процес. Як треба діяти в такому випадку, коли вже йде підготовче засідання за позовом фінки. Подати зустрічний позов про визнання факту недійсності договору, бо він недійсний за законом? Тим більше, що договір з боку банку що ліквідуються підписаний не УО Фонду, а представником банку за довіреністю. Порадьте, будь ласка, як правильно вчинити?

Повністю погоджуюся з Bolt. Не шкода вам порадити, але загальних алгоритмів не має, треба досконало вивчити обставини у вашій справі, і тільки після цього формувати стратегію захисту. Якщо почуваєте себе впевнено, почніть з вивчення матеріалів згаданої у цій темі справи проти ОТП Факторинга з самого початку - від рішення першої інстанції, там все якісно і детально розписано.

  • Like 3
Link to post
Share on other sites
В 29.01.2021 в 19:52, Любава сказал:

Подати зустрічний позов про визнання факту недійсності договору, бо він недійсний за законом?

Можна розглядати іншу стратегію - подати окремий (самостійний) позов до первісного кредитора (напевно це банк) і до фінки про визнання недійсним договору факторингу і заявити клопотання про зупинення Вашої справи за позовом фінки про стягнення з вас...  до вирішення по суті Вашого пощзову до банку і фінки.

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
20 минут назад, west11 сказал:

Можна розглядати іншу стратегію - подати окремий (самостійний) позов до первісного кредитора (напевно це банк) і до фінки про визнання недійсним договору факторингу і заявити клопотання про зупинення Вашої справи за позовом фінки про стягнення з вас...  до вирішення по суті Вашого пощзову до банку і фінки.

Как вариант...

  • Like 1
  • Thanks 1
Link to post
Share on other sites
26 минут назад, west11 сказал:

Не шкода вам порадити, але загальних алгоритмів не має, треба досконало вивчити обставини у вашій справі, і тільки після цього формувати стратегію захисту. Якщо почуваєте себе впевнено, почніть з вивчення матеріалів згаданої у цій темі справи проти ОТП Факторинга з самого початку - від рішення першої інстанції, там все якісно і детально розписано.

Всё верно! Но так то ж работать надо, трудиться... А хочется, чтобы юристы это сделали, чтобы не заморачиваться, и желательно как я понял даром...

  • Like 3
  • Haha 1
Link to post
Share on other sites

А чому обов'язково даром? Просто не кожен юрист буде копатись у справі. Я винаймала юриста. Але він на ці позиції увагу не звернув. Я тому і питаю, що хочу знову звернутися до адвоката і обговорити саме ці питання. Я хочу сформувати свою власну думку про дійсність договору відступлення. Крім того, є об'єктивні обставини. Я живу в селі, де відсутнє транспортне сполучення, майже відсутній інтернет і на руках дитина-інвалід. Це я до того, що я повинна розуміти ситуацію, бо це болить мені, а не моєму адвокату. Я не любитель халяви, а хочу розібратися в ситуації повністю і знати, як захистити себе.

Link to post
Share on other sites
В 03.02.2021 в 22:17, west11 сказал:

Можна розглядати іншу стратегію - подати окремий (самостійний) позов до первісного кредитора (напевно це банк) і до фінки про визнання недійсним договору факторингу і заявити клопотання про зупинення Вашої справи за позовом фінки про стягнення з вас...  до вирішення по суті Вашого пощзову до банку і фінки.

В мене Надра, він може бути ліквідований найближчим часом. Мабуть, до Фонду і фінки. 

Link to post
Share on other sites
В 03.02.2021 в 22:40, Bolt сказал:

Всё верно! Но так то ж работать надо, трудиться... А хочется, чтобы юристы это сделали, чтобы не заморачиваться, и желательно как я понял даром...

Жаль, що ви так зрозуміли. Тільки відзив на позов коштував мені 5 тисяч гривень. Але там адвокат на це увагу не звернув. І на рахунок 2233 не звернув, і на 2909 теж. І не витребував договори про відкриття цих рахунків, які повинні бути відкриті за договором. А тепер я отримала відповідь Фонду про те, що таких рахунків в Надра відкрито не було. Ось і все. Тому ретельне вивчення справи з боку адвоката не відбулося. Суд не приєднав відповідь Фонду, а також відповідь НБУ про неможливість видачі валюти з рахунку 2233. Ось так. Такий захист. В адвоката своя думка, в мене своя, може невірна.

Link to post
Share on other sites
  • 3 weeks later...
В 20.01.2021 в 22:11, west11 сказал:

Знаю автора цього позову та історію його проходження через всі інстанції до самого рішення ВС. Відкриття провадження Верховним судом за касаційною скаргою "ОТП Факторинг Україна" було ще на початку 2018 року, потім ця справа зупинялася до вирішення іншої справи Великою Палатою ВС і...  Це не у Луспеника "пішло не так" - правове обгрунтування було дуже якісним. Ця справа слухалася майже 10 років і підготовка до перемоги була дуже і дуже грунтовною - Amat Victoria Curam ! 

Добрий день. Ви писали, що знаєте автора цього позову. Мені дуже потрібно подати такий. Чи можете мені дати дані цього адвоката, хочу звернутися до нього. Ситуація один в один на мій погляд. Дуже вас прошу допомогти.

Link to post
Share on other sites
В 25.02.2021 в 17:34, Любава сказал:

Добрий день. Ви писали, що знаєте автора цього позову. Мені дуже потрібно подати такий. Чи можете мені дати дані цього адвоката, хочу звернутися до нього

В якому Ви місті мешкаєте ? Адже це теж має значення для ефективної роботи адвоката ?

 

Link to post
Share on other sites
8 часов назад, west11 сказал:

В якому Ви місті мешкаєте ? Адже це теж має значення для ефективної роботи адвоката ?

 

Харківська область. Адвокат, до якого я звернулася, не вірить в можливість виграти справу. Я вірю в таку можливість. Тому хочу, щоб мені допомогли в написанні позову. 

  • Confused 2
Link to post
Share on other sites
В 07.02.2021 в 06:16, Любава сказал:

Жаль, що ви так зрозуміли. Тільки відзив на позов коштував мені 5 тисяч гривень. Але там адвокат на це увагу не звернув. І на рахунок 2233 не звернув, і на 2909 теж. І не витребував договори про відкриття цих рахунків, які повинні бути відкриті за договором. А тепер я отримала відповідь Фонду про те, що таких рахунків в Надра відкрито не було. Ось і все. Тому ретельне вивчення справи з боку адвоката не відбулося. Суд не приєднав відповідь Фонду, а також відповідь НБУ про неможливість видачі валюти з рахунку 2233. Ось так. Такий захист. В адвоката своя думка, в мене своя, може невірна.

Ваш адвокат случайно не бывший сотрудник банка? Или здесь что-то не так...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites

Некое ТОВ "ГІГ-АНТ" (г. Тернополь) выкупило 103 валютных кредита (или данные должников) у ликвидатора Надры.

Судья Тернопольского горрайонного суда Грицай К.М., невзирая на отсутствие у "гиганта" статуса финансового учреждения и лицензии на валютные операции, 25 февраля отказала истцу в признании договора факторинга частично недействительным, незаконности доначислений после  решения суда о взыскании долга, недействительности публичных торгов. Хотя истцу со второй попытки удалось зарегистрировать в канцелярии суда ходатайство о приобщении к делу распечатки постановления ВС по делу № 461/2900/11.

Со слов истца, судья вела себя, мягко говоря, ненадлежащим образом...

Ждем полного текста решения, дело № 159/595/20...

  • Confused 1
Link to post
Share on other sites
6 часов назад, Лев сказал:

Некое ТОВ "ГІГ-АНТ" (г. Тернополь) выкупило 103 валютных кредита (или данные должников) у ликвидатора Надры.

Судья Тернопольского горрайонного суда Грицай К.М., невзирая на отсутствие у "гиганта" статуса финансового учреждения и лицензии на валютные операции, 25 февраля отказала истцу в признании договора факторинга частично недействительным, незаконности доначислений после  решения суда о взыскании долга, недействительности публичных торгов. Хотя истцу со второй попытки удалось зарегистрировать в канцелярии суда ходатайство о приобщении к делу распечатки постановления ВС по делу № 461/2900/11.

Со слов истца, судья вела себя, мягко говоря, ненадлежащим образом...

Ждем полного текста решения, дело № 159/595/20...

А я так понимаю, что всё правильно судья решила, так как лицензия ненужна уже больше...!)) И финучреждением быть не надо для этого... Всё меняется...

https://protocol.ua/ru/fizichna_osoba_(yak_i_bud_yakiy_inshiy_sub_ekt_pravovidnosin_v_tomu_chisli_bez_statusu_banku_chi_finustanovi)_moge_pridbavati_pravo_vimogi_za_kreditnim_ta_ipotechnim_dogovorami_v_protsesi_primusovoi_likvidatsii_banku_(vs_ktss_u_spravi_640_14873_19_vid_16_/

 

  • Like 1
  • Confused 1
Link to post
Share on other sites
7 часов назад, Лев сказал:

Ваш адвокат случайно не бывший сотрудник банка? Или здесь что-то не так...

Всё намного проще, это просто Харьков...)) И этим всё сказано... Это надо просто знать и понимать... И ключевое здесь вот именно это: Тому хочу, щоб мені допомогли в написанні позову.  Поэтому думаю дело не в адвокате...))

  • Like 2
Link to post
Share on other sites
27 минут назад, Bolt сказал:

А я так понимаю, что всё правильно судья решила, так как лицензия ненужна уже больше...!)) И финучреждением быть не надо для этого... Всё меняется...

https://protocol.ua/ru/fizichna_osoba_(yak_i_bud_yakiy_inshiy_sub_ekt_pravovidnosin_v_tomu_chisli_bez_statusu_banku_chi_finustanovi)_moge_pridbavati_pravo_vimogi_za_kreditnim_ta_ipotechnim_dogovorami_v_protsesi_primusovoi_likvidatsii_banku_(vs_ktss_u_spravi_640_14873_19_vid_16_/

 

Это надо же до такого докатиться... Воистину, нет в Украине больше беспрецедентного права... Даже не Большая палата, а коллегия из 5 судей КГС-ВС, взяв заказ, стала выше законодателя и теории права. Подзаконный акт, противоречащий закону, сделала выше закона...

Осталось только заменить парламент из 450 кнопдодавцев на бюро заказов из пяти судей...

  • Like 1
  • Sad 1
Link to post
Share on other sites
2 часа назад, Лев сказал:

Это надо же до такого докатиться... Воистину, нет в Украине больше беспрецедентного права... Даже не Большая палата, а коллегия из 5 судей КГС-ВС, взяв заказ, стала выше законодателя и теории права. Подзаконный акт, противоречащий закону, сделала выше закона...

Осталось только заменить парламент из 450 кнопдодавцев на бюро заказов из пяти судей...

Так они же всеми фибрами стремятся в англо-саксонскую правовую семью...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
3 часа назад, Bolt сказал:

А я так понимаю, что всё правильно судья решила, так как лицензия ненужна уже больше...!)) И финучреждением быть не надо для этого... Всё меняется...

https://protocol.ua/ru/fizichna_osoba_(yak_i_bud_yakiy_inshiy_sub_ekt_pravovidnosin_v_tomu_chisli_bez_statusu_banku_chi_finustanovi)_moge_pridbavati_pravo_vimogi_za_kreditnim_ta_ipotechnim_dogovorami_v_protsesi_primusovoi_likvidatsii_banku_(vs_ktss_u_spravi_640_14873_19_vid_16_/

 

И, главное, в одинь день, 16.12.2020 г., одна палата ВС выдала противоположные решения...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

Так они же всеми фибрами стремятся в англо-саксонскую правовую семью...

У них другая "семья", англо-саксонскую правовою давно переплюнула...

  • Haha 1
Link to post
Share on other sites
8 минут назад, Лев сказал:

И, главное, в одинь день, 16.12.2020 г., одна палата ВС выдала противоположные решения...

А это уже норма для них... выносить противоположные решения... и не только для них... апелляции тоже не отстают...

  • Like 1
Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи