Вопрос

Опубликовано

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2008 р.

№ 2-1/9082-2006

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Т. Костенко

за участю представників:

прокуратури

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

скаржників

ОСОБА_1.І. -довіреність від 22.08.2008 р.

позивача

ОСОБА_2. -довіреність від 27.08.2008 р. Петроченков О.Д. -генеральний директор

відповідача

ОСОБА_1.І. -довіреність від 27.08.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

на рішення

від 04.05.2006 господарського суду Автономної Республіки Крим

у справі

№ 2-1/9082-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “НТС”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована пересувна механізована колона-575”

за участю

Прокурора Київського району міста Сімферополя

про

визнання угоди дійсною та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2006 р. ТОВ "НТС" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона -575" про визнання дійсною угоди купівлі -продажу від 08.02.2006 р. цілісного майнового комплексу -виробничої бази, розташованої за адресою: АРК. М. Сімферополь, вул. Бородіна - 18а, на земельної ділянці площею 1,26га (державний акт на право користування землею серія б № 013980) та визнання права власності на спірне майно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з посиланням на те, що сторонами у справі умови договору купівлі -продажу від 08.02.2006р. виконані, сам договір у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним, у зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання договору дійсним є обґрунтованими.

Вказане судове рішення від 04.05.2006 р. неодноразово оскаржувалось до Вищого господарського суду України та постановами від 03.10.2006 р., від 19.12.2006 р. було залишено без змін.

У березні 2008 р. засновники ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5, в порядку статті 107 Господарського процесуального кодексу України, подали до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просять рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судовим рішенням їх майнових інтересів як засновників ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575", оскільки оскаржуване рішення стосується їх часток в статутному капіталі товариства.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" просило вимоги касаційної скарги задовольнити, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представника скаржників, представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України право касаційного оскарження надано, зокрема, особам, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.

Відповідно до статей 1119, 11110 цього ж кодексу касаційна інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків такої особи.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржники посилаються на порушення судовим рішенням їх майнових прав і інтересів як засновників товариства, оскільки судове рішення стосується їх часток у статутному капіталі ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі була вимога ТОВ "НТС" до ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона -575" про визнання дійсною угоди купівлі -продажу від 08.02.2006 р. цілісного майнового комплексу -виробничої бази, укладеної між сторонами, та визнання права власності на спірне майно.

Згідно зі статтями 79, 80, 81 Господарського кодексу України, положення яких кореспондуються зі статтями 113, 114, 152 Цивільного кодексу України, визначено, що господарськими товариствами є підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

До господарських товариств, зокрема, відносяться і товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства", статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками (учасниками) у власність як вклад до статутного ( складеного) капіталу.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів (частина 3 статті 50 Закону України "Про господарські товариства").

Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що учасник товариства є лише власником частки статутного капіталу товариства та не відповідає за зобов'язання юридичної особи учасником якої він є, крім того, учасник не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна товариства, що унеможливлює ототожнення власних прав та інтересів учасника товариства з правами та інтересами самого товариства з обмеженою відповідальністю.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає доводи скаржників щодо порушення судовим рішенням їх прав та інтересів, як учасників ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575", виходячи з предмету спору, необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-1/9082-2006 залишити без змін, а касаційну скаргу засновників ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. - без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Т. Костенко

Recommended Posts

  • 0
Опубликовано

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

а в чем собственно у Вас проблема заключается?

вы подавали как физ лицо касационную жалобу?

по недействительности отдельных пунктов нельзя подать?

формально ВХСУ прав, а с другой стороны, вы же подавали наверное на нарушение Вашего субъективного права собственность на корпоративные прав?

и тут есть явное нарушение закона!

нужно поискать аналогичное решение ВХСУ только там, где удовлетворили требования, и подать снова жалобу!

  • 0
Опубликовано

а в чем собственно у Вас проблема заключается?

вы подавали как физ лицо касационную жалобу?

по недействительности отдельных пунктов нельзя подать?

формально ВХСУ прав, а с другой стороны, вы же подавали наверное на нарушение Вашего субъективного права собственность на корпоративные прав?

и тут есть явное нарушение закона!

нужно поискать аналогичное решение ВХСУ только там, где удовлетворили требования, и подать снова жалобу!

Мое личное мнение что позиция ВХСУ не законна, поскольку подана жалоба от учасников общества на решение суда, которое затрагивает их права как учредителей на участие в обществе и тп, это обычное рейдерство когда директор продает активы пользуясь должностным положением, а владельцы по сути ничем не защищены от такого отчуждения активов. Тут вопрос другой что владея корпоративными правами в ООО вы по сути лишены возможности влиять на возможность отчуждения имущества предприятия без вашего согласия, и суд говорит о том, что в таком случае нет нарушения ваших прав ( нонсенс)
  • 0
Опубликовано

Мое личное мнение что позиция ВХСУ не законна, поскольку подана жалоба от учасников общества на решение суда, которое затрагивает их права как учредителей на участие в обществе и тп, это обычное рейдерство когда директор продает активы пользуясь должностным положением, а владельцы по сути ничем не защищены от такого отчуждения активов. Тут вопрос другой что владея корпоративными правами в ООО вы по сути лишены возможности влиять на возможность отчуждения имущества предприятия без вашего согласия, и суд говорит о том, что в таком случае нет нарушения ваших прав ( нонсенс)

к стати есть противоположное мнение ВСХУ, но это как оказалось ровным счетом ничего не значит

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2007 Справа N 9/408-05-11279

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.07.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Яценко О.В. - головуючого (доповідач у справі), Катеринчук Л.Й., Кравчука Г.А.

розглянувши касаційну скаргу Зіпір Алли Андріївни

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р.

у справі N 9/408-05-11279 господарського суду Одеської області

за позовом Приватного підприємства "Галина"

до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка"

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності в судовому засіданні взяли участь представники сторін

від Зіпір А.А. дов. б/н від 21.05.2007 р.

від Приватного підприємства "Галина" - Смірнова П.О. дов. б/н від 17.04.2007 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. (суддя Бакланова Н.В.) у справі N 9/408-05-11279 позов приватного підприємства "Галина" до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задоволений. Визнано дійсним договір від 14.05.2002 р. купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Приватним підприємством "Галина" та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка". Визнано за Приватним підприємством "Галина" право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою, м. Одеса, вул. Мечнікова, 15 та на жилий будинок, розташований за адресою: м. Одеса вул. Тиха, 38. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" на користь ПП "Галина" судові витрати позивача.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, його в касаційному порядку оскаржила особа, що не була учасником процесу у справі N 9/408-05-11279 при її розгляді в першій інстанції. Такою особою є акціонер ЗАТ "Полярна зірка" Зіпір Алла Андріївна, яка є власником 49 простих іменних акцій цього товариства. Своє право на звернення заявник касаційної скарги обумовив тим, що оскаржуване судове рішення зачіпає його майнові інтереси, як акціонера Закритого акціонерного товариства "Полярна зірка". Зокрема, Зіпір А.А. зазначила, що рішення суду стосувалось її частки в статутному капіталі ЗАТ "Полярна зірка", яка внаслідок реалізації Договору купівлі-продажу ЦМК від 14.05.2002 року була зменшена без її згоди, як акціонера. До того ж, на думку касатора, спірний договір був укладений за межами повноважень Директора ЗАТ "Полярна зірка" та з порушенням заборон, визначених у частині 1 статті 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ), що є підставою для визнання цього договору недійсним.

До Вищого господарського суду України Зіпір А.А. звернулась відповідно до підсудності, визначеної в Законі України від 15.12.2006 року N 483-V ( 483-16 ) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів", яким розгляд корпоративних спорів покладено на господарські суди України (пункт 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

При розгляді касаційної скарги Зіпір А.А. слід враховувати те, що на підставі ст. 107 ГПК України ( 1798-12 ) крім сторін, третіх осіб та прокурора, оскаржити судові рішення та постанову у касаційному порядку мають право особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо судом прийнято рішення чи постанову, що стосуються їхніх прав та обов'язків, їх не було залучено до участі у справі.

За змістом наведеної норми права, рішення, оскажуване особою, що не була притягнута до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи: безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містить судження про права й обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Із змісту касаційної скарги вбачається, що такими майновими правами касатора є його права на частку майна у статутному фонді ЗАТ "Полярна зірка" та права на участь у керуванні майном. Оскільки, на думку заявника касаційної скарги, ці права порушені, вони підлягають захисту в судовому порядку, а касаційна скарга розгляду у відповідній судовій інстанції.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

15.12.2005 р. ПП "Галина" подало позов до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання вищевказаного договору купівлі-продажу ЦМК дійсним та визнання права власності на цей майновий комплекс.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі N 9/408-05-11279 позов Приватного підприємства "Галина" до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задоволений. Визнано дійсним договір від 14.05.2002 р. купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Приватним підприємством "Галина" та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка". Визнано за Приватним підприємством "Галина" право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою, м. Одеса, вул. Мечнікова, 15 та на жилий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тиха, 38. Стягнуто з Акціонерного товариством закритого типу "Полярна зірка" на користь позивача відповідні судові витрати.

Рішення мотивовано тим, що позивач, є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом порядку на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 15 та на жилий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Тиха, 38 і згідно чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.

Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Галина" подало позов до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання Договору купівлі-продажу від 14.05.2002 року дійсним та визнання права власності на проданий за цим договором ЦМК. Позовна заява мотивована тим, що згідно з вимогами нового цивільного законодавства договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Оскільки відповідач по справі N 9/408-05-11279 ухилявся від нотаріального посвідчення зазначеного договору, позивач звернувся до суду з метою надання спірному договору необхідного правового статусу. Як вже зазначалось, рішенням суду позовна заява задоволена повністю - з огляду на те, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна - ЦМК.

Але, задовольняючи позовну заяву приватного підприємства "Галина" суд попередньої інстанції не дослідив, чи відповідає договір іншим вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), та положенням Статуту ЗАТ "Полярна зірка".

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2002 р. між Приватним підприємством "Галина" та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка" було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець АТЗТ "Полярна зірка" передає покупцю ПП "Галина" наступне майно: основні будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса вул. Мечнікова, 15: котельня, компресорний цех, цех морозива, кабінети заводоуправління, холодильні камери, будівлі прохідної, електролічильної, слюсарні майстерні, експедиторська, кафе, загальною площею 4272,2 кв. м, що належать АТЗТ "Полярна зірка" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого I ОДНК 17.11.1993 р. Р N 7-6044 та зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості 10.03.1998 р. в книзі 4 неж., стор. 122, Р N 553; обладнання компресорного цеху, що складається з наступного: градирня ГМП-10, насадка до градирні, редуктор черв'ячний, ресивер дренажний, насос центробіжний, насос ЗК 45/50, насос П5 3/6, газовий лічильник, насос 1,5 кв. м, таль ручна.

Також, ПП "Галина" в рахунок погашення договору займу від 20.11.2002 р. N 4/02 отримало від АТЗТ "Полярна зірка" жилий будинок, розташований за адресою: м. Одеса вул. Тиха, 38. Даний факт підтверджується договором від 22.12.2003 р.

Таким чином, переданий від позивача відповідачу майновий комплекс та жилий будинок має досить високу вартість і за функціональними ознаками повинен або може входити до статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка".

Колегія Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом при винесенні рішення від 23.12.2005 року у справі N 9/408-05-11279 не досліджені в достатньому обсязі наступні обставини: чи входить предмет договору купівлі-продажу за Договором від 14.05.2002 року - цілісний майновий комплекс - до статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка"; чи мав право директор ЗАТ "Полярна зірка" самостійно (без згоди акціонерів товариства) продавати спірний майновий комплекс, якщо він входив до статутного фонду товариства; чи проведено у встановленому законом порядку зменшення статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка", якщо цілісний майновий комплекс входив до цього фонду; чи мав директор ЗАТ "Полярна зірка" на момент укладення Договору купівлі-продажу від 14.05.2002 року можливі майнові інтереси на боці позивача у справі - ПП "Галина". На думку колегії Вищого господарського суду України, дослідження вищевказаного має істотне юридичне значення, оскільки може привести суд до інших правових висновків, а тому і до винесення іншого судового рішення.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі N 9/408-05-11279 необхідно скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Зіпір Алли Андріївни на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі N 9/408-05-11279 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі N 9/408-05-11279 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий О.В.Яценко

Судді Л.Й.Катеринчук Г.А.Кравчук

  • 0
Опубликовано

к стати есть противоположное мнение ВСХУ, но это как оказалось ровным счетом ничего не значит

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2007 Справа N 9/408-05-11279

я Вас поздравляю, что есть такое решения

Стаття 11115. Підстави для оскарження до Верховного Суду України постанов чи ухвал Вищого господарського суду України

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

3) у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

или вы уже подавали?

  • 0
Опубликовано

я Вас поздравляю, что есть такое решения

Стаття 11115. Підстави для оскарження до Верховного Суду України постанов чи ухвал Вищого господарського суду України

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

3) у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

или вы уже подавали?

Если вы считаете что Вреховный суд принял жалобу к рассмотрению по указанным мотивам-то вы слишком высокого мнения о нем.

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30жовтня 2008 року м.Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Головуючого:

Барбари В.П.,

суддів:

Гуля В.С., Шицького І.Б.,

розглянувши касаційну скаргу засновників товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована пересувна механізована колона - 575” ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на постановуВищого господарського суду України від 2 вересня 2008 року у справі № 2-1/9082-2006 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НТС” до товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована пересувна механізована колона - 575”, за участю прокурора Київського району м. Сімферополя, про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Вищого господарського суду України від 2 вересня 2008 року залишено без зміни рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 травня 2006 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, судді не надали згоди на порушення провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 2 вересня 2008 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 11115, 11117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а:

відмовити у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 2 вересня 2008 року у справі № 2-1/9082-2006 .

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.П. Барбара

судді: В.С. Гуль

І.Б. Шицький

  • 0
Опубликовано

Если вы считаете что Вреховный суд принял жалобу к рассмотрению по указанным мотивам-то вы слишком высокого мнения о нем.

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

тогда даже не знаю, что Вам сказать(

все это печально в нашей стране!

извиняюсь, что засоряю форум!

  • 0
Опубликовано

тогда даже не знаю, что Вам сказать(

все это печально в нашей стране!

извиняюсь, что засоряю форум!

Нет проблем, я здесь выложил этот материал для того чтобы те кто интересуются данной проблематикой знали о том как это может быть. А на счет этого злополучного решения - оно в конце концов было отменено - но потребовалось на все про все 4 года чтобы получить результат, но это не значит чтов итоге восстановлен контроль над имуществом

  • 0
Опубликовано

Нет проблем, я здесь выложил этот материал для того чтобы те кто интересуются данной проблематикой знали о том как это может быть. А на счет этого злополучного решения - оно в конце концов было отменено - но потребовалось на все про все 4 года чтобы получить результат, но это не значит чтов итоге восстановлен контроль над имуществом

и каким же образом вы отменили это решение ВГСУ?

куда вы его обжаловали?

  • 0
Опубликовано

и каким же образом вы отменили это решение ВГСУ?

куда вы его обжаловали?

Туда же в ВХСУ, только по вновь выявленным, только сейчас на предприятии 2 директора и 2 печати

а 23 учасника выведены из состава , и появился новый) если интересно - см предыдущую тему на счет регистратора

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 р.

№ 2-1/5495.1-2008

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л. Рогач

за участю представників:

позивача

не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

відповідача

не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона –575"

на постанову

від 02.09.2009 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2-1/5495.1-2008 господарського суду АР Крим

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона –575"

про

визнання угоди дійсною та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2006 р. ТОВ "НТС" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" про визнання дійсною угоди купівлі –продажу від 08.02.2006 р. цілісного майнового комплексу –виробничої бази, розташованої за адресою: АРК. М. Сімферополь, вул. Бородіна-18а, на земельної ділянці площею 1,26га (державний акт на право користування землею серія б № 013980) та визнання права власності на спірне майно.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з посиланням на частину 2 статті 220 Цивільного кодексу України з огляду на те, що сторонами у справі умови договору купівлі –продажу від 08.02.2006 р. виконані, сам договір у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним, у зв’язку з чим, позовні вимоги про визнання договору дійсним є обґрунтованими.

ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" звернулось до господарського суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. за нововиявленими обставинами та просило його скасувати вказуючи, зокрема, як на нововиявлену обставину на те, що спірний договір від 08.02.2006 р. з боку ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" було підписано директором з перевищенням його повноважень, оскільки 10.02.2008 р. слідчим прокуратури Київського району м. Сімферополя генерального директора ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" Ворончіхіна К.В. було відсторонено від займаної посади та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно товариства, що унеможливлювало в подальшому нотаріальне посвідчення спірного договору.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 р. (суддя Ковтун Л.О.) заява ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишена без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 р. залишено без змін.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що спірний договір купівлі –продажу сторонами було підписано 08.02.2006 р., а постанова слідчого прокуратури, на яку посилається заявник, була прийнята 10.02.2006 р., тобто після підписання договору, а факт оголошення генерального директора ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" Ворончіхіна К.В. та постанова суду про дозвіл на його затримку не впливають на правоздатність цієї особи в момент укладення спірного договору купівлі –продажу.

Доводи заявника щодо неможливості відчуження майна ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" з огляду на наявність контракту, укладеного між ТОВ "ДЖИЕЛБІ Іст Вест Трейдінг КО", ЗАТ "Кримсько-американська Торговельно – Виробнича компанія" та ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" не прийняті судом до уваги, оскільки за рішенням господарського суду АР Крим від 24.11-01.12.2005 р. у справі № 2-1/13275-2005 р. були задоволені позовні вимоги ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" та визнано недійсним контракт про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію) від 01.03.2004 р. та акт прийому – передачі майна від 15.04.2005 р.

За апеляційною скаргою ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Плут В.М., Гонтар В.І., Гоголь Ю.М.) переглянувши ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 02.09.2009 р. залишив її без змін.

ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що матеріали кримінальної справи, а саме: постанова прокурора Київського району м. Сімферополя від 01.11.2005 р. про оголошення у розшук генерального директора ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" Ворончіхіна К.В. , постанова про відсторонення його від займаної посади від 10.02.2006 р., постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" від 13.02.2008 р., постанова про дозвіл на затримання Ворончіхіна К.В., постанова слідчого прокуратури від 01.08.2006 р. про визнання цілісного майнового комплексу речовим доказом у кримінальній справі та накладення арешту на нього, а також витяг про реєстрацію обтяжень заборон відчуження майна від 21.07.2006 р., про існування якої не було відомо на момент розгляду справи у суді, відповідають критеріям нововиявлених обставин та мають бути досліджені та враховані судом.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі суду від 14.05.2009 р., постанові від 02.09.2009 р. та рішенні від 04.05.2006 р., колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі статтею 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

За своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами 3 та 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій покладених ним в основу судового рішення.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "НТС" на підставі частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України про визнання дійсною угоди купівлі –продажу від 08.02.2006 р. цілісного майнового комплексу –виробничої бази, розташованої за адресою: АРК. М. Сімферополь, вул. Бородіна-18а, на земельної ділянці площею 1,26га (державний акт на право користування землею серія б № 013980) та визнання права власності на спірне майно.

Заява про перегляд рішення від 04.05.2006 р. за нововиявленими обставинами та доповнення до вказаної заяви обґрунтовані, зокрема, відсутністю у директора ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" повноважень на підписання спірної угоди купівлі –продажу цілісного майнового комплексу у зв'язку із наявністю кримінальної справи, а саме: постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона –575" від 13.02.2008 р., постанови про дозвіл на затримання Ворончіхіна К.В., постанови слідчого прокуратури від 01.08.2006 р. про визнання цілісного майнового комплексу речовим доказом у кримінальній справі та накладення арешту на нього, а також витягу про реєстрацію обтяжень заборон відчуження майна від 21.07.2006 р..

Проте, доводи заявника, що саме з вказаних обставин не відбулося нотаріального посвідчення договору, судами першої та апеляційної інстанції були залишені поза увагою, належна оцінка їм, виходячи з приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, не надавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 статті 640 цього Кодексу передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, згідно з частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Аналіз змісту статті 210 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочинну можуть виникати тільки з моменту його реєстрації.

За змістом пункту 1 статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недодержання нотаріальної форми договору тягне його нікчемність, він не породжує тих прав і обов'язків, яких бажали сторони.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду.

Відповідно до пункту 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду, що можливо за дотримання відповідних вимог.

Однак, чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину у разі недодержання сторонами вимог закону про його обов'язкову реєстрацію.

Проте, розглядаючи спір, суд першої інстанції не досліджував питання стосовно дотримання сторонами вимоги діючого законодавства щодо державної реєстрації спірного договору, оскільки невиконання вказаного положення закону тягне за собою нікчемність даного правочину.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала господарського суду АР Крим від 14.05.2009 р., постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р., та рішення господарського суду АР Крим від 04.05.2006 р. у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду АР Крим від 14.05.2009 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2009 р. та рішення господарського суду АР Крим від 04.05.2006 р. у справі № 2-1/5495.1-2008 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

  • 0
Опубликовано

Мне кажется что можно было бы избежать всех этих проблем, заложив изначально в уставе предприятия - ограничение полномочий директора, и что операции с основными фондами относятся исключительно в компетенции совета учредителей. В этой ситуации учредители сами виноваты что не позаботились о сохранении своего имущества.

  • 0
Опубликовано

Мне кажется что можно было бы избежать всех этих проблем, заложив изначально в уставе предприятия - ограничение полномочий директора, и что операции с основными фондами относятся исключительно в компетенции совета учредителей. В этой ситуации учредители сами виноваты что не позаботились о сохранении своего имущества.

Предположим что вы правы, но из этого ровным счетом ничего не следует тк единственным уполномоченным лицом совершать сделки от имени ООО является его директор. В любом случае если он совершил сделку то оспорить ее даже исходя из факта превышения им полномочий может только заинтересованная сторона сдели а не учасник ооо - в этом вся соль

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить на вопрос...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения