Постанова ВП-ВС про необхідність розгляду всіх майнових вимог при відкритті справи про банкрутство саме у суді який розглядає цю справу та відмові у оскарженні незаконної реєстрації недобудови

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/585/18 (916/1051/20)

Провадження № 12-14гс21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Пількова К. М.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О., представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» - Бісик Я. В, адвоката,

реєстратора ОСОБА_1 - не з`явився,

Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» - не з`явився,

Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Кузовлєва А. В., адвоката,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» - Олійника Р. В., Кочмара В. В., адвокатів,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» - не з`явився,

розглянула в судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» та Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 (головуючий суддя Аленін О. Ю., судді Бєляновський В. В., Лавриненко Л. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 (суддя Грабован Л. І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» до реєстратора ОСОБА_1, Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» про визнання протиправним та скасування рішень реєстратора, скасування записів про право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 916/585/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» про банкрутство.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» (далі - Позивач, ТОВ «Французький бульвар-Еліт») звернулося до реєстратора ОСОБА_1 , Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк», Банк, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» (далі - ТОВ «Автостайл») з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 22661492, внесеного 04.10.2017 до Державного реєстру прав на нерухоме майно державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, а саме: незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю 15 %, розмір загальної площі (фактично) - 793, 7 кв.м, матеріали стін - залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101 від 20.12.2017, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл», зареєстрованого в реєстрі за № 3294 (далі - Договір купівлі-продажу); скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 24056980, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною Оленою Сергіївною (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2020 ОСОБА_1 подав прокурору відділу Прокуратури Одеської області Мрихину К. О. заяву в порядку статті 469 Кримінального кодексу України, в якій просив укласти угоду про визнання вини у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160000000405. Цією заявою ОСОБА_1 повідомив, зокрема, Позивача, що відкрив розділ, провів реєстрацію права власності та вчинив запис за № 37407015 про оформлення права власності за АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») на спірний об`єкт незавершеного будівництва з порушенням частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; ОСОБА_1 не встановив, чи наявні підстави для проведення реєстраційних дій, оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14 у рахунок погашення боргу за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому (Об`єкт незавершеного будівництва). Отже, ОСОБА_1 при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 37407015 та внесенні запису про право власності 22661492 порушив частину третю статті 10, пункт 4 статті 18, пункти 2-4 статті 24, частину другу статі 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 37-41 Закону України «Про іпотеку», якими на час укладення сторонами іпотечного договору не було передбачено можливості передавати в іпотеку майнові права.

Спірний Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва є недійсним, оскільки на час його укладення власником цього об`єкта був Позивач, а рішення про проведення державної реєстрації не є підставою для набуття права власності відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

1.3. У травні 2020 року ОСОБА_1 подав заяву, якою визнав позов у частині вимог про скасування рішень реєстратора та скасування записів про право власності.

1.4. ТОВ «Автостайл» та АТ «Альфа-Банк» проти задоволення позовних вимог заперечили, просили у позові відмовити в повному обсязі.

1.5. ТОВ «Автостайл» також просило залишити без розгляду позовні вимоги Позивача про визнання недійсним Договору купівлі-продажу на підставі пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 28.09.2020 ухвалами Господарського суду Одеської області закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» та реєстратора ОСОБА_1 на підставі пунктів 6 та 2 відповідно частини першої статті 231 ГПК України.

2.2. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 залучено громадянина ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

2.3. 19.10.2020 Господарський суд Одеської області рішенням, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, позов ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Автостайл» задовольнив частково; визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1; визнав недійсним Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20.12.2017, укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл», зареєстрований в реєстрі за № 3294; відмовив у задоволенні позову в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 22661492, внесеного 04.10.2017 державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1 , за АТ «Укрсоцбанк» та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за № 24056980, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. 20.12.2017, за ТОВ «Автостайл».

2.4. Приймаючи вказані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що державний реєстратор ОСОБА_1 допустив неналежне виконання обов`язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію та прийняття рішення про реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк», що свідчить про порушення вимог пункту 3 частини першої статті 2, пункту 1 частини третьої статті 10, пункту 4 статті 18, пунктів 2-4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 27-41 Закону України «Про іпотеку», пункту 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок), у зв`язку із чим рішення ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, що є підставою для проведення державним реєстратором припинення речових прав на спірне майно. У зв`язку із цим у частині позовних вимог про скасування записів про право власності за АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл» як таких, що не передбачені законом та не є належним способом захисту, суди відмовили.

Суди вказали, що відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності є дією, якою держава визнає наявні речові права на нерухоме майно шляхом внесення відомостей до реєстру, а скасування рішення про реєстрацію права власності на об`єкт за АТ «Укрсоцбанк» внаслідок відсутності прав останнього на це майно зумовлює висновок про відсутність правових підстав для укладення останнім Договору купівлі-продажу спірного об`єкта, отже цей Договір не відповідає нормам цивільного законодавства, а саме частині першій статті 203, частині першій статті 626, частині першій статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. ТОВ «Автостайл» (далі також Скаржник-1) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020, прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.2. АТ «Альфа-Банк» (далі також Скаржник-2) звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 скасувати; закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу; відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1; відмовити в задоволенні позову в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 22661492, внесеного 04.10.2017 державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1, та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 24056980, внесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С., 20.12.2017 за ТОВ «Автостайл».

3.3. Також у касаційних скаргах Скаржники просили зупинити дію оскаржуваних судових рішень.

3.4. 22.12.2020 ТОВ «Автостайл» подало до суду касаційної інстанції доповнення до касаційної скарги.

4. Доводи Скаржника-1, викладені у касаційній скарзі

4.1. Заявлені Позивачем - банкрутом у межах справи про банкрутство позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є немайновими, а Позивач не є стороною оскаржуваного Договору купівлі-продажу, отже, відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не мав права звертатися з такими позовними вимогами.

4.2. Ураховуючи положення частини другої статті 4 ГПК України, статей 3, 15, 16, 203 ЦК України, Позивач не довів, яким чином укладений між ТОВ «Автостайл» та АТ «Укрсоцбанк» Договір купівлі-продажу на підставі державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва за Банком станом на час пред`явлення позову може порушувати права та законні інтереси Позивача, який не є стороною цього правочину та стверджує про допущені порушення при реєстрації цього майна; крім того не визначено, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін, яким нормам законодавства не відповідає Договір та які права Позивача при цьому порушені.

4.3. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ту обставину, що станом на час розгляду цієї справи та прийняття у ній рішення вже було прийнято рішення в іншій справі, предметом якої були вимоги про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Автостайл» та АТ «Укрсоцбанк», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 3294.

У зв`язку із цим суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою клопотання ТОВ «Автостайл» про залишення частини заявлених позовних вимог без розгляду, яке взагалі не було розглянуто судом.

4.4. За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, отже, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 37407015 від 04.10.2017, прийняте реєстратором ОСОБА_1 , вичерпало свою дію, а предмет позову перестав існувати.

4.5. Позивач оспорює правочин стороною якого він не є. За висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаціного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування статей 387, 388 ЦК України, є неефективними. Отже у даній справі Позивач обрав неправильний спосіб захисту, який не є ефективним, що є достатньою підставою для відмови у позові.

4.6. У доповненні до касаційної скарги Скаржник-1 вказав, що підставами касаційного оскарження прийнятих у справі судових рішень є пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду та за неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Аналіз статті 7 КУзПБ свідчить про те, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Французький бульвар-Еліт» не підлягають вартісній оцінці та є немайновими, не містять інших ознак справ, указаних у частині другій зазначеної статті КУзПБ, тому були відсутні правові підстави для поширення на ці позовні вимоги положень вказаної норми, а також пункту 8 статті 20 ГПК України та, відповідно, для прийняття позову в межах справи про банкрутство. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15. Вказані порушення, на думку Скаржника-1, свідчать про порушення порядку автоматичного розподілу справи за принципом вірогідності та, як наслідок, ухвалення судового рішення судом, не встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Суди попередніх інстанцій помилково послалися на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 923/1194/17, від 12.11.2019 у справі № 922/6545/15, які прийняті за інших фактичних обставин та не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

5. Доводи Скаржника-2, викладені у касаційній скарзі

5.1. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши цю справу в межах справи про банкрутство, застосували норму пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та статті 7 КУзПБ без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 289/233/18 та постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, щодо незаконності розгляду в межах справи про банкрутство позову немайнового характеру про визнання недійсним спірного правочину, стороною якого боржник не був.

Натомість висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 02.10.2019 у справі № 910/9533/18, від 21.11.2019 у справі № 925/1205/15, врахуванню не підлягали, оскільки прийняті за інших обставин, які не є подібними.

5.2. Суд апеляційної інстанції не застосував статтю 388 ЦК України, яка підлягала застосуванню, та не врахував відповідний висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, за яким захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України. З таким висновком також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, вказавши, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України, є неефективними. Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 183/2537/16.

5.3. Суд першої інстанції застосував статтю 5 Закону України «Про іпотеку» без урахування висновку, сформульованого у постанові Вищого господарського суду України від 21.08.2017 у справі № 910/17906/15.

5.4. Суди попередніх інстанцій, застосовуючи статті 3, 15, 16 ЦК України, не врахували постанови Верховного Суду України, який неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати вказані норми, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права, тоді як Позивач не обґрунтував своє право на позов та не зазначив, які саме його права та інтереси порушені, зокрема, в контексті існування рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14, яким звернуто стягнення на земельну ділянку, майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. 25.01.2021 до Суду від ТОВ «Французький бульвар-Еліт» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство вважає прийняті у справі судові рішення законними та обґрунтованими, а подану касаційну скаргу Скаржника-1 такою, що не підлягає задоволенню.

6.2. Зазначає, що спір у цій справі відповідно до статті 7 КУзПБ віднесено до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15.

6.3. Вважає безпідставним посилання Скаржника-1 на те, що Позивач не обґрунтував своє право на позов та не зазначив, які саме його права або інтереси порушені, оскільки оспорювати правочин може також заінтересована особа, яка не була його стороною, власний інтерес якої полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

6.4. Стверджує, що не можна брати до уваги будь-які висновки, наведені у судових рішеннях у справах № 916/367/18 та № 916/1901/18, оскільки у цих справах не були предметом розгляду предмет позову та підстави, якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, що розглядаються в даній справі. Крім того, суди дійшли висновку, що предмет і підстави позовів у даній справі та справі № 916/1901/18 у частині позовних вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва є відмінними.

6.5. Звертає увагу на ту обставину, що згідно з резолютивною частиною рішення у справі № 916/2909/14 визнано право власності як спосіб реалізації предмета іпотеки на земельну ділянку, однак не визнавалося право на розміщений на ній об`єкт незавершеного будівництва.

6.6. Позивач вказує, що дозвільні документи у сфері містобудування, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт № 387/07 від 31.08.2007, декларація про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011, зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області 19.09.2011 № ОД08311043962, видані на його ім`я, тому, враховуючи положення пункту 68 Порядку, ОСОБА_1 не мав проводити державну реєстрацію за іншою особою.

6.7. Зазначає, що Відповідачі є належними, оскільки спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно необхідно розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав Позивача на нерухоме майно іншою особою.

6.8. Вказує, що, виходячи з положень статті 331 ЦК України, є власником матеріалів (замовник будівництва), які були використані в процесі такого будівництва, а не власником об`єкта будівництва, тому посилання на те, що належним способом захисту є вимога про витребування такого майна безпідставні.

7. Розгляд справи Верховним Судом

7.1. 29.12.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Автостайл» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020; призначено розгляд касаційної скарги на 28.01.2021; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.01.2021; відмовлено у задоволенні клопотання Скаржника-1 про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020.

7.2. 18.02.2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020; об`єднано касаційні скарги АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Автостайл» в одне касаційне провадження; повідомлено учасників справи про розгляд касаційної скарги 25.02.2021; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.02.2021.

7.3. 25.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14 год 00 хв 01.03.2021.

7.4. 01.03.2021 ухвалою Верховного Суду справу за касаційними скаргами ТОВ «Автостайл» та АТ «Альфа-Банк» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування частини другої статті 7 КУзПБ стосовно розгляду справ за немайновими позовами боржника, які не підлягають вартісній оцінці, в тому числі визнання недійсними правочинів, стороною яких не є боржник, поза межами справи про банкрутство, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 752/4361/15, або застосувати вказану правову позицію у випадку її конкретизації Великою Палатою Верховного Суду.

7.5. Ухвалою від 31.03.2021 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу за касаційними скаргами ТОВ «Автостайл» та АТ «Альфа-Банк» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020; призначила розгляд справи; відмовила в задоволенні клопотання ТОВ «Автостайл» про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

7.6. Ухвалою від 25.05.2021 Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні клопотання ТОВ «Автостайл» про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020.

8. Встановлені судами обставини

8.1. 31.08.2007 Інспекція держархбудконтролю Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради видала дозвіл на виконання будівельних робіт № 387/07 на вул. Дача Ковалевського (т. 1, а. с. 33) ТОВ «Французький бульвар-Еліт».

8.2. У декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011 (т. 1, а. с. 29-32) вказано інформацію про замовника будівництва курортно-рекреаційного комплексу на вул. Ковалевського сімейного типу, а саме ТОВ «Французький бульвар-Еліт».

8.3. У довідці КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» №120739.58 від 11.12.2009 (т. 2, а. с. 10) повідомлено про ведення будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу на земельній ділянці площею 5 291 кв.м, що належить ТОВ «Французький бульвар-Еліт», готовність 55 %.

8.4. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14 (т. 1, а. с. 81-90), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016, задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Французький бульвар-Еліт», звернуто стягнення в рахунок часткового погашення (у сумі 18 135 400,00 грн) заборгованості ТОВ «Французький бульвар-Еліт» перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту № 660/007-516 від 17.05.2007, загальний розмір якої становить 166 744 612,04 грн, що еквівалентно 14 038 620,38 доларів США, на належний ТОВ «Французький бульвар-Еліт» предмет іпотеки за іпотечним договором від 23.05.2007, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрованим у реєстрі за № 89, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, цільове призначення - для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), яка належить ТОВ «Французький бульвар-Еліт» на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку № 915253, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18.09.2006, зареєстрованого 18.09.2006 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 020650500037 майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершене та яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме курортно-рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря); визнано право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на земельну ділянку загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, цільове призначення - для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-3 поверхи).

8.5. За змістом іпотечного договору від 23.05.2007, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 89 (далі - Іпотечний договір, т. 2, а. с. 3-6), він укладений з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ТОВ «Французький бульвар-Еліт», за умовами якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю як забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за Кредитним договором, майно - земельну ділянку загальною площею 0,5291 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район пляжу Свято-Успенського чоловічого монастиря), кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, цільове призначення - для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-поверхи), яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку № 915253, виданого Одеським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 18.09.2006, зареєстрованого 18.09.2006 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 10650500037.

8.6. Згідно з договором про внесення змін до Іпотечного договору № 1 від 14.12.2007 (т. 2, а. с. 7) пункт 1.1 договору щодо предмета іпотеки змінено та викладено у новій редакції з доповненням підпунктом 1.1.1 про передачу в іпотеку додатково до вказаної земельної ділянки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому після укладення цього договору, а саме курортно-рекреаційний комплекс сімейного типу, що будується за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято-Успенського чоловічого монастиря). Майнові права випливають з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 887 від 26.12.2006 «Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» на проектування та будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (район Свято-Успенського чоловічого монастиря)»; Договору на право забудови, укладеного між Іпотекодавцем та виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.12.2006, Дозволу на виконання будівельних робіт № 387/07 від 31.08.2007 (далі - Предмет іпотеки).

8.7. Пунктами 4.1, 4.2, 4.6 Іпотечного договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або шляхом продажу, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку»; або продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку»).

8.8. Відповідно до пункту 4.7 Іпотечного договору в разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішення суду: шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

8.9. Договорами про внесення змін № 2 від 31.03.2008, № 3 від 01.07.2008 до Іпотечного договору вносились зміни до підпункту 1.1.1 щодо ціни предмета іпотеки (т. 2, а. с. 8, 9).

8.10. Державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на об`єкт нерухомого майна за № 1369655551101 - незавершене будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, місце розташування: земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:35:002:0009, реєстраційний номер 687374451101 загальною площею 793,7 кв.м, будівельною готовністю 15 % в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_1 , державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37407015 від 04.10.2017, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у довідці № 214922227 від 03.07.2020 (т. 4 а. с. 30-32). Підставою державної реєстрації у довідці визначені: довідка, видана 28.03.2017 КП «БТІ ОМР», технічний паспорт, виданий 28.03.2017, КП «БТІ ОМР», рішення суду № 916/2909/14 від 15.09.2014 Господарського суду Одеської області; Декларація про початок виконання будівельних робіт серія № ОД08311043962, видана 19.09.2011 ДАБК в Одеській області.

8.11. 20.12.2017 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл» був укладений Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва (т. 2, а. с. 43-48; т. 3, а. с.113-118), відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором ПАТ «Укрсоцбанк» зобов`язується продати та передати у власність ТОВ «Автостайл», а ТОВ «Автостайл» зобов`язується сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність об`єкт нерухомого майна, а саме незавершене будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю 15 %, розмір загальної площі (фактично) - 793, 7 кв.м., матеріали стін - залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна І, реєстраційний номер 1369655551101.

8.12. За умовами підпункту 1.1.1 цього Договору нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,5291 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, цільове призначення земельної ділянки - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове використання земельної ділянки - для будівництва курортно-рекреаційного комплексу (2-3 поверхи), кадастровий номер 5110136900:35:002:0009. Одночасно з посвідченням цього договору посвідчується договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно.

8.13. Відповідно до пункту 1.2 указаного договору нерухоме майно належить ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі: рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14, яке набрало законної сили 18.08.2016; довідки щодо відсотка готовності об`єкта незавершеного будівництва № 483215.72.17 від 28.03.2017, виданої Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради; технічного паспорта, виготовленого станом на 28.03.2017, виданого 31.10.2017 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради; декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області 19.09.2011 № ОД08311043962. Державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ «Укрсоцбанк» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_1 , державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37407015 04.10.2017, номер запису про право власності 22661492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1369655551101, про що 04.12.2017 ОСОБА_1 , державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Одеської області видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106146091.

8.14. Згідно з пунктом 1.4 цього договору ПАТ «Укрсоцбанк» стверджує, що відчужуване нерухоме майно належить йому на праві власності, на момент укладення цього договору нікому іншому не продане, не подароване, як внесок до статутного капіталу господарських товариств не передане, не відчужене іншим способом, не заставлене, під податковою заставою, під забороною (арештом) не перебуває, прихованих недоліків не має, а також прав щодо нього у третіх осіб (у тому числі за договорами найму тощо) як у межах, так і за межами України немає, судової суперечки у відношенні до нерухомого майна немає, самовільних переобладнань немає.

8.15. Відповідно до пункту 1.5 указаного договору ПАТ «Укрсоцбанк» погоджується, що володіє інформацією про нерухоме майно, що набувається в тому обсязі, яка надана ПАТ «Укрсоцбанк» та зазначена в цьому договорі, задоволений станом нерухомого майна, встановленим шляхом належного огляду до укладення цього договору.

8.16. За умовами пункту 2.1 цього договору сторони дійшли домовленостей, що вартість указаного в цьому договорі нерухомого майна загалом становить 223 074, 43 грн.

8.17. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 108407980 від 20.12.2017 (т. 2, а. с. 49, 50) власником об`єкта нерухомого майна, а саме незавершеного будівництва курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), є ТОВ «Автостайл» на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20.12.2017.

8.18. Одночасно з Договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва 20.12.2017 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (т. 3, а. с. 105-110), відповідно до пункту 1.1 якого ПАТ «Укрсоцбанк» передає у власність ТОВ «Автостайл», а ТОВ «Автостайл» приймає у власність належну ПАТ «Укрсоцбанк» на праві власності земельну ділянку площею 0, 5291 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 687374451101, та сплачує за неї погоджену грошову суму.

8.19. Пунктом 1.4. вказаного договору передбачено, що відчужувана земельна ділянка належить ПAT «Укрсоцбанк» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14, рішення набрало законної сили 18.08.2016.

8.20. Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.06.2018 у справі № 916/367/18 (т. 2, а. с. 65-72), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 (т. 2, а. с. 74-85), відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до ТОВ «Автостайл» про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали). Суд встановив, що за ТОВ «Автостайл» на підставі договорів купівлі-продажу від 20.12.2017 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009.

У вказаному рішенні суд критично оцінив доводи позивача про те, що фактично в межах одного об`єкта нерухомого майна та однієї земельної ділянки має місце наявність двох власників - ТОВ «Автостайл» та ТОВ «Французький бульвар-Еліт», оскільки позивач не надав доказів належності йому об`єктів незавершеного будівництва (будівельні матеріали), а суд встановив, що ТОВ «Автостайл» є законним власником об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:002:0009 на підставі договорів купівлі-продажу 2017 року.

8.21. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.06.2019 у справі № 916/1901/18 (т. 2, а. с. 51-64), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до ТОВ «Автостайл» та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва серії НМІ №713018 від 20.12.2017, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл», скасування реєстрації права власності ТОВ «Автостайл» на об`єкт незавершеного будівництва зі ступенем готовності 15 %, загальною площею 793,7 кв.м курортно-рекреаційного комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, номер запису про право власності 24056980 від 20.12.2017 повністю.

У рішенні суд дійшов висновку про недоведеність того, яким чином договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 20.12.2017, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл» на підставі державної реєстрації об`єкта незавершеного будівництва за ПАТ «Укрсоцбанк», станом на час пред`явлення позову може порушувати права та законні інтереси позивача, який, не будучи стороною спірного договору, заявив про його неправомірність з підстав порушення під час реєстрації права власності на вказане майно за ПАТ «Укрсоцбанк» (продавцем) іпотекодержателем без оскарження дій державного реєстратора та визнання їх незаконними в установленому законом порядку. Крім того, суд указав, що не визначено, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін та яким нормам законодавства не відповідає цей договір. Доводи позивача зведені до оцінки неправомірності дій державного реєстратора при проведенні реєстрації об`єкта за ПАТ «Укрсоцбанк», що не є предметом дослідження у справі, до того ж відповідних вимог позивач не заявляв.

8.22. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.05.2018 відкрито провадження у справі № 916/585/18 про банкрутство ТОВ «Французький бульвар-Еліт».

8.23. Постановою Господарського суду Одеської області від 26.11.2018 ТОВ «Французький бульвар-Еліт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Станом на час розгляду справи судами ліквідаційна процедура триває, справа перебуває у провадженні Господарського суду Одеської області.

9. Позиція Великої Палати Верховного Суду

Щодо розгляду справи в межах процедури банкрутства

9.1. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

9.2. Суди встановили, що 03.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Позивача і на час розгляду цієї справи ліквідаційна процедура триває.

9.3. Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

9.4. Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

9.5. У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

9.6. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

9.7. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

9.8. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

9.9. Розглядаючи спір у справі № 752/4361/15, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 надавала оцінку заявленим вимогам у контексті їх вартісної оцінки та впливу на формування ліквідаційної маси банкрута за наслідками вирішення цих вимог, а відтак і необхідності розгляду спору в межах справи про банкрутство відповідно до Закону про банкрутство.

9.10. Підстав для відступу від висновку, сформульованого у вказаній справі, Велика Палата не вбачає, оскільки у справі, що розглядається, спірні правовідносини врегульовані КУзПБ, якими встановлено ширші критерії, за якими вирішується питання про необхідність розгляду справи у межах справи про банкрутство.

9.11. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

9.12. Предметом розгляду у цій справі є вимоги Позивача про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності; записів про право власності, визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з тих підстав, що державний реєстратор не мав законних підстав реєструвати право власності за АТ «Укрсоцбанк» на об`єкт незавершеного будівництва, який Позивач вважає таким, що належить йому.

9.13. Отже, характер правовідносин між учасниками справи свідчать про те, що у Позивача існує спір з Відповідачами з приводу права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який Позивач вважає своєю власністю, внаслідок, зокрема, дій Відповідачів щодо реєстрації такого права за ними.

9.14. Отже, цей позов подано на захист майнових прав банкрута, який вважає безпідставною реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою особою. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою Позивача з правомірністю набуття Відповідачами права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що стало підставою для звернення з цим позовом.

9.15. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що заявлені у цій справі банкрутом - ТОВ «Французький бульвар-Еліт» вимоги мають розглядатися у межах справи про його банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ, а доводи Скаржників (пункти 4.1, 4.6, 5.1) про порушення вказаної норми судами Велика Палата Верховного Суду відхиляє як помилкові.

Щодо оскарження реєстрації права власності за АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк»)

9.16. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

9.17. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За статтею 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена у статті 20 Господарського кодексу України).

9.18. За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

9.19. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

9.20. У цій справі розглядаються позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності; записів про право власності на об`єкт незавершеного будівництва, який, як стверджує Позивач, належить йому, а реєстрація права власності за Відповідачами проведена з порушенням вимог закону.

9.21. Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

9.22. Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

9.23. Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

9.24. Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва визначений статтею 331 ЦК України, частинами другою, третьою якої передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

9.25. Водночас відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

9.26. Таким чином, саме власнику або користувачу земельної ділянки належить право її забудови, тобто відповідне право особа набуває з моменту набуття у власність або користування ділянки у встановленому законом порядку.

9.27. Абзацом шостим статті 6 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що об`єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об`єкта незавершеного будівництва.

9.28. Велика Палата Верховного Суду враховує встановлені судами у цій справі обставини, зокрема щодо внесення сторонами змін до Іпотечного договору на підставі відповідного договору № 1 від 14.12.2017 - передачі додатково до земельної ділянки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та яка стане власністю іпотекодавця - Позивача в майбутньому із посиланням на те, що майнові права випливають, зокрема, з договору про право забудови, укладеного з виконавчим комітетом Одеської міської ради, Дозволу на виконання будівельних робіт.

9.29. При цьому готовність курортно-рекреаційного комплексу, що будується на земельній ділянці, яка належить Позивачу, за інформацією з довідки КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» № 120739.58 від 11.12.2009 становить 55 %.

9.30. Суди також встановили, що, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до ТОВ «Автостайл» про визнання права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва у справі № 916/367/18, суд першої інстанції критично оцінив доводи позивача щодо фактичної наявності двох власників у межах одного об`єкта нерухомого майна та однієї земельної ділянки, вказавши, що позивач не надав доказів належності йому об`єкта незавершеного будівництва (будівельних матеріалів), та дійшов висновку про те, що ТОВ «Автостайл» є законним власником об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки на підставі договорів купівлі-продажу 2017 року.

9.31. З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, встановлені у цій справі судами обставини не надають підстав для висновку про наявність у ТОВ «Французький бульвар-Еліт» порушеного права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту та поновленню у межах заявлених у цій справі позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора ОСОБА_1 , що є підставою для відмови у позові в цій частині.

9.32. Разом з цим частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

9.33. За статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

9.34. Вказана норма визначає сукупно дві умови, за одночасної наявності яких власник має право витребувати своє майно від іншої особи, а саме: правову - незаконність, відсутність відповідної підстави та фактичну, що виявляється у заволодінні майном іншою особою.

9.35. Велика Палата Верховного Суду враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, про неврахування якого зазначає Скаржник-2 (пункт 5.3), що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

9.36. У постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, на неврахування судами висновків у якій посилається Скаржник-1 (пункт 4.5), Велика Палата Верховного Суду погодилася з наведеним висновком Верховного Суду України, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

9.37. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

9.38. З огляду на наведені положення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що лише особа, яка є законним власником або користувачем земельної ділянки має право здійснювати будівництво на цій ділянці. Водночас, у разі, якщо особа вважає себе власником будівельних матеріалів, вона може вимагати їх повернення або відшкодування їх вартості, якщо повернення цих матеріалів неможливе без знецінення їх вартості.

9.39. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки Позивач не довів наявність свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та звернувся до суду з вимогою, яка не відповідає належному та ефективному способу захисту.

9.40. Твердження Скаржника-2 (пункт 5.4) про застосування судом першої інстанції статті 5 Закону України «Про іпотеку» без урахування висновку, сформульованого у постанові Вищого господарського суду України від 21.08.2017 у справі № 910/17905/15 Велика Палата Верховного Суду відхиляє, оскільки наведені посилання не є підставою касаційного оскарження відповідно до статті 287 ГПК України.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу

9.41. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою цієї статті передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

9.42. Відповідний порядок звернення до господарського суду встановлюють положення ГПК України, частиною першою статті 162 якого передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

9.43. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої зазначеної норми позовна заява повинна міститизміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

9.44. За наведеними положеннями предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Наведений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

9.45. Розглядаючи цю справу, суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Господарського суду Одеської області від 03.06.2019 у справі № 916/1901/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до ТОВ «Автостайл» та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва серії НМІ № 713018 від 20.12.2017, укладеного між відповідачами, недійсним та скасування реєстрації права власності ТОВ «Автостайл» на об`єкт незавершеного будівництва, який є предметом вказаного договору.

9.46. Аналізуючи підстави звернення до суду у вказаній справі, суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, встановив, що ТОВ «Французький бульвар-Еліт» у вказаній справі посилається на порушення норм чинного законодавства під час укладення спірного договору між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл», оскільки на момент укладення цього Договору право власності ПАТ «Укрсоцбанк» на об`єкт незавершеного будівництва було незаконним; рішенням суду у справі № 916/2909/14, на підставі якого було внесено запис про право власності до державного реєстру, визнано право власності на майнові права на нерухомість, а не на об`єкт незавершеного будівництва, проданого за спірним договором купівлі-продажу; дії державного реєстратора ОСОБА_1 із внесення відомостей про право власності за ПАТ «Укрсоцбанк» є такими, що порушують встановлену законодавством процедуру, а саме статті 27, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; реєстрація на підставі рішення у справі № 916/2909/14, яке набрало законної сили 18.08.2016, в жовтні 2017 року (більш ніж через рік), а не автоматично, є порушенням відповідної процедури.

Позивач зазначав, що ПАТ «Укрсоцбанк» не є законним власником об`єкта незавершеного будівництва, тому не мало права здійснювати продаж цього майна, як результат, договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва є таким, що порушує положення чинного законодавства України.

Також указував, що ОСОБА_1 не мав права проводити реєстраційні дії, адже декларація про початок виконання будівельних робіт, посилання на яку міститься як на підставу виникнення права власності, була отримана ТОВ «Французький бульвар-Еліт» як замовником будівництва, а не ПАТ «Укрсоцбанк», тому дії ОСОБА_1 з оформлення права власності за Банком вчинені з порушенням чинного законодавства, а останній не є законним власником об`єкта незавершеного будівництва, тому не мав права продавати це майно, а відповідний договір є таким, що порушує вимоги законодавства. Позивач також зазначив, що об`єкт незавершеного будівництва є фактично цілісним майновим комплексом із земельною ділянкою, здійснення продажу якого окремими частинами є неможливим, тому такі дії відповідачів незаконні.

9.47. Приймаючи судові рішення у справі № 916/1901/18, суди вказали, що фактично доводи позивача - ТОВ «Французький бульвар-Еліт» зводяться до оцінки неправомірності дій державного реєстратора ОСОБА_1 при проведенні реєстрації об`єкта незавершеного будівництва за ПАТ «Укрсоцбанк».

9.48. Заявлені у справі, що розглядається, позовні вимоги ТОВ «Французький бульвар-Еліт» до АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Автостайл» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва мотивовані незаконністю рішення державного реєстратора ОСОБА_1 , який з порушенням положень пункту 2 частини третьої статті 10, частин першої-четвертої статті 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зареєстрував право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15.09.2014 у справі № 916/2909/14, тоді як згідно з резолютивною частиною цього рішення не визнавалося право власності на цей об`єкт, у зв`язку із чим неправомірним є подальше відчуження Банком об`єкта незавершеного будівництва ТОВ «Автостайл» та реєстрація за останнім права власності на нього; дозвільні документи, а саме дозвіл на виконання будівельних робіт № 387/07 від 31.08.2007 та декларація про початок виконання будівельних робіт від 14.09.2011 видані на ім`я Позивача, тому ОСОБА_1 не мав правових підстав проводити реєстрацію за іншою особою; під час реєстрації права власності за Банком були взяті до уваги дані, які не відповідають дійсності, оскільки згідно з довідкою № 483215.72.17 від 28.03.2017 відсоток будівельної готовності курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу складає 15 %, тоді як відповідно до довідки КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за № 120739.58 від 11.12.2009 - 55 % готовності.

З посиланням на положення пункту 3 частини першої статті 2, пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Позивач указує, що документи на реєстрацію були подані посадовою особою АТ «Укрсоцбанк», яка не мала повноважень, оскільки у Банку не виникло будь-яких прав на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

9.49. Водночас, відхиляючи посилання заявників апеляційних скарг про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині та надаючи оцінку підставам звернення з позовом у частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу у справі, що розглядається, та у справі № 916/1901/18, суд апеляційної інстанції не врахував, що підстави цих позовів фактично зводяться до того, що державний реєстратор ОСОБА_1 , на думку Позивача, вчинив реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» з порушенням положень чинного законодавства за відсутності відповідного судового рішення, яке б надавало право для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за Банком, а позови подані на захист права власності Позивача на спірний об`єкт незавершеного будівництва.

9.50. Рішення місцевого господарського суду висновків у цій частині не містить.

9.51. З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що підстави позовів у даній справі та справі № 916/1901/16, предметом розгляду в якій також були вимоги ТОВ «Французький бульвар-Еліт» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, укладеного між АТ «Укрсоцбанк та ТОВ «Автостайл», є відмінними, отже, посилання Скаржника-1 (пункт 4.3) на існування судового рішення, яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, обґрунтовані та заслуговують на увагу.

9.52. При цьому та обставина, що позови ТОВ «Французький бульвар-Еліт» у зазначених справах подані з посиланням на порушення при реєстрації різних норм законодавства наведених висновків не спростовує, оскільки, як неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц. У пункті 7.43 постанови від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

9.53. Водночас відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження відповідно, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу.

9.54. За пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

9.55. Згідно із частиною першою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із залишенням позову без розгляду або закриттями провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

9.56. З огляду на наведене прийняті у справі судові рішення в частині вирішення вимог Позивача до Відповідачів про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва підлягають скасуванню, а провадження у цій частині підлягає закриттю.

9.57. Доводи Скаржників (пункти 4.2, 5.5) про недоведення Позивачем наявності у нього порушеного права або інтересу внаслідок укладення Відповідачами спірного Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва Велика Палата Верховного Суду не бере до уваги як неналежні у зв`язку з викладеними вище висновками.

Висновок щодо застосування норм права

9.58. Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень у частині вирішення вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва із закриттям провадження у справі в цій частині; а також вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за АТ «Укрсоцбанк» із прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін. У зв`язку з цим касаційна скарга АТ «Альфабанк» підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ «Автостайл» - частковому задоволенню.

11. Судові витрати

Враховуючи , що касаційна скарга ТОВ «Автостайл» підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» - задоволенню із скасуванням прийнятих у справі рішень в оскаржуваній частині судовий збір за розгляд апеляційних та касаційних скарг покладається на Позивача.

Керуючись статтями 308, 311, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» задовольнити частково.

3. Скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, а саме: незавершене будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса , вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена) , будівельною готовністю - 15 %, розмір загальної площі (фактично) - 793, 7 кв.м, матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101 від 20.12.2017, укладеного між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автостайл», зареєстрованого в реєстрі за № 3294, і про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37407015 від 04.10.2017, прийняте державним реєстратором Одеської обласної філії КП «Центр державної реєстрації» ОСОБА_1, відмовити.

5. Закрити провадження у справі в частині позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, а саме: незавершене будівництво курортно-рекреаційного комплексу сімейного типу, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського (вул. Амундсена), будівельною готовністю - 15 %, розмір загальної площі (фактично) - 793, 7 кв.м., матеріали стін: залізобетон, складові частини об`єкта нерухомого майна: курортно-рекреаційний комплекс А, фундамент Б, підпірна стіна 1, реєстраційний номер 1369655551101 від 20.12.2017, укладеного між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автостайл», зареєстрованого в реєстрі за № 3294.

6. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) залишити без змін.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 47; код ЄДРПОУ 33933008) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) 6 306, 00 (шість тисяч триста шість) грн. та 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Французький бульвар-Еліт» (65045, Одеська обл., м. Одеса, вул. Жуковського, 47; код ЄДРПОУ 33933008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автостайл» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 66/3, оф. № 1; код ЄДРПОУ 40049445) 6 306, 00 (шість тисяч триста шість) грн. та 8 408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн. судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач К. М. Пільков Судді:Т. О. АнцуповаГ. Р. Крет В. В. БританчукЛ. М. Лобойко Ю. Л. Власов В. В. Пророк І. В. Григор`єваЛ. І. Рогач М. І. ГрицівО. М. Ситнік В. І. ДанішевськаВ. М. Сімоненко Ж. М. ЄленінаІ. В. Ткач Л. Й. КатеринчукС. П. Штелик

Джерело: ЄДРСР 98391620

[ANTIRAID]

Чергові дуже дивне рішення господарської юрисдикції Великої палати. Не дивлячись на різний склад сторін спору та підстави Велика палата вважає що позови є тотожними й тому в цій частині справа підлягає закриттю.

Щодо загальних норм законодавства у цьому спорі, то суд зазначив, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.