Ухвала КАС про відмову Альфа банку у видачі виконавчого листа на підставі рішення третейського суду

[ANTIRAID]

провадження № 22-вк/824/163/2021

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських Банків від 12 травня 2016 року у справі №653/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку на його пред`явлення та заміну сторони виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі № 653/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 5 911 240 грн та третейський збір у розмірі 25 500 грн.

16 червня 2021 року представник АТ «Альфа-Банк» - Дегтярьов Є.В. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа та заміну сторони виконавчого листа за рішенням третейського суду та поновлення строку на його пред`явлення.

Згідно з ч. ч. 1, 2,3 ст. 483 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа, якщо визнає причини його пропуску поважними.

На обґрунтування причин пропуску строку заявник зазначає, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 по справі № 755/11715/16-ц частково задоволено заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року, а саме в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі № 653/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором залишено в силі.

Враховуючи, що стягувачем були наведені причини, за яких стягувачем пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду, судом було поновлено пропущений строк на подання заяви про видачу виконавчого листа ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року.

В той же час, під час розгляду справи у судовому засіданні представник боржника заперечив щодо поважності наведених стягувачем причин, проти яких боржник був позбавлений можливості заперечити на стадії прийняття судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Так, представник вказує, що 27 січня 2017 року Апеляційний суд міста Києва виніс ухвалу по справі №755/11715/16-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб: ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року. Своєю ухвалою Апеляційний суд міста Києва скаргу відхилив, ухвалу суд першої інстанції залишив без змін.

Таким чином зазначає, що станом на 27 січня 2017 року існувало рішення, яке набрало законної сили і яким було вирішено питання щодо законності/незаконності рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року.

Вважає, що оскільки банк звернувся до суду із заявою про заміну сторони, видачу виконавчого листа за рішенням третейського суду та поновлення строку на його пред`явлення до виконання 16 червня 2021 року, не обґрунтовуючи поважність такого пропуску строків жодним належним та допустимим доказом, то строки на звернення до суду із вказаною заявою є пропущеними без поважних причин.

У судовому засіданні представник стягувача просив заяву задовольнити, а представник боржника у задоволенні заяви відмовити на підставі п. 3. ч. 1 ст. 786 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі №653/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 5 911 240 грн та третейський збір у розмірі 25 500 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 по справі № 755/11715/16-ц частково задоволено заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року, а саме в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12 травня 2016 року у справі № 653/15 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором залишено в силі.

Провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу IX ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 485 ЦПК України якщо до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, суд на підставі пункту 6 частини першої статті 251 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу виконавчого листа до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

Таким чином, слід визнати обґрунтованими заперечення боржника про те, що стягувач не навів поважних причин, що об`єктивно перешкоджали стягувачу своєчасно звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. А та обставина, що боржники оскаржували рішення третейського суду, могла бути підставою для зупинення розгляду заяви, а не забороною щодо такого звернення.

Відтак перевіривши доводи обох сторін у судовому засіданні підстав для визнання причин пропуску стягувачем строку для звернення за видачею виконавчого листа поважними не встановлено.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.

Статтею 486 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними (п. 3 ч. 1 указаної статті).

За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа (ст.487 ЦПК України).

Враховуючи наведене, у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських Банків від 12 травня 2016 року у справі №653/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку на його пред`явлення та заміну сторони виконавчого листа необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.259, 260, 263, 483, 486, 487 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських Банків від 12 травня 2016 року у справі №653/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Головуючий Т.О. Писана

Джерело: ЄДРСР 98517365

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд зазначив, що слід визнати обґрунтованими заперечення боржника про те, що стягувач не навів поважних причин, що об`єктивно перешкоджали стягувачу своєчасно звернутись до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. А та обставина, що боржники оскаржували рішення третейського суду, могла бути підставою для зупинення розгляду заяви, а не забороною щодо такого звернення.

Відтак перевіривши доводи обох сторін у судовому засіданні підстав для визнання причин пропуску стягувачем строку для звернення за видачею виконавчого листа поважними не встановлено.