Постанова ВП-ВС про включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 825/997/17

Провадження № 11-281апп21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

розглянула в порядку письмового провадження справу № 825/997/17 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (у складі колегії суддів Бужак Н. П., Костюк Л. О., Троян Н. М.),

УСТАНОВИЛА:

ВСТУП

Позивачка проходила службу в Збройних Силах України. 23 травня 2017 року була звільнена з військової служби в запас.

Після звільнення з військової служби позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. У відповідь військова частина зазначила про відсутність законних підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди у склад грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні.

Суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1 повністю, а суд апеляційної інстанції, керуючись висновком Верховного Суду України, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на необхідність відступу від правового висновку Верховного Суду України.

У цій справі Велика Палата Верховного Суду має відповісти на питання: чи входить щомісячна додаткова грошова винагорода до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби?

Рух справи

1. ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1710, у якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - постанова № 889);

- зобов`язати Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач протиправно не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою № 889, яку вона отримувала в період проходження служби щомісячно. Позивачка наполягає на тому, що щомісячна додаткова грошова винагорода має постійний характер, а тому відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-XIIтака винагорода повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини А1710 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889. Зобов`язано Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1710 задоволено; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивачка звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просила постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

8. Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції зазначеного Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 29 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року адміністративну справу № 825/997/17 прийнято до провадження цього суду, закінчено підготовчі дії та призначено справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

11. Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2021 року адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року адміністративну справу № 825/997/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 вересня 2021 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами, та зміст спірних правовідносин

14. Суди попередніх інстанцій установили, що старший солдат ОСОБА_1 проходила службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв`язку 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України.

15. Наказом начальника 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23 травня 2017 року № 6-РС ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас за пунктом «і» частини восьмої статті 26 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) (Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).

16. Наказом командира Військової частини А1710 від 23 травня 2017 року № 87 позивачку було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 23 травня 2017 року. Відповідно до цього наказу ОСОБА_1 має вислугу років - 10 років 26 днів. Зазначеним наказом позивачці передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби.

17. 14 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, але отримала від відповідача відмову у зв`язку з відсутністю підстав для перерахування.

18. Як установлено судом першої інстанції, у період з 01 червня 2015 року по 23 травня 2017 року позивачці виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення, що передбачена постановою № 889.

19. Згідно з листом Військової частини А1710 від 15 червня 2017 року № 91/237 позивачці виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років в сумі 23 493 грн 15 коп, однак до складових грошової допомоги при звільненні не входить щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889.

Оцінка суду першої інстанції

20. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, виходив із того, що з аналізу підпункту 2 пункту 1 постанови № 889 слідує, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відтак, за висновком суду першої інстанції, розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

21. Суд першої інстанції враховував пріоритетність законів у порівнянні з підзаконними актами та дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (далі - Інструкція № 595), якою визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги, оскільки зазначені положення звужують обсяг встановлених законом прав військовослужбовців.

22. Тому суд першої інстанції констатував, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачці грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, є протиправними. Відтак відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачці грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889.

Оцінка суду апеляційної інстанції

23. Суд апеляційної інстанції врахував положення постанови № 889 у системному зв`язку із нормами статей 9, 15 Закону № 2011-ХІІ і правилами Інструкції № 595 та дійшов висновку, що винагорода, встановлена постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ.

24. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Суд апеляційної інстанції врахував, що аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом України у постановах від 17 жовтня 2011 року, 21 лютого та 25 вересня 2012 року, 05 листопада 2013 року, 30 вересня 2014 року, 30 червня 2015 року (№ 21-226а11, 21-463а11, 21-241а12, 21-210а13, 21-297а14, 21-1446а15 відповідно), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17 серпня 2016 року (справа № К/800/11930/16).

25. Суд апеляційної інстанції зазначив, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

26. Суд дійшов висновку, що у позивачки відсутні правові підстави для перерахунку та виплати грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

27. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

28. На обґрунтування своєї позиції з посиланням на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 07 серпня 2013 року № 248/3/6/1284 скаржниця зазначає, що місячна додаткова грошова винагорода (як додатковий вид грошового забезпечення) повинна включатися в довідку про розмір грошового забезпечення.

29. Скаржниця, покликаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 20 жовтня 2015 року у справі № 21-2942а15, наголошує, що передбачена постановою № 889 додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

30. Скаржниця звертає увагу на те, що в суді було досліджено та підтверджено матеріалами справи те, що вона постійно отримувала щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою № 889. Наголошує, що суд першої інстанції законно обґрунтував своє рішення тим, що відповідно до статті 9 Закону № 2011-ХІІ щомісячна додаткова грошова винагорода відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому як додатковий вид грошового забезпечення повинна включатися до складових вихідної допомоги. Натомість постанова суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, протизаконною та підлягає скасуванню.

Позиція відповідача щодо касаційної скарги

31. У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що в останній не наведено достатніх підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

32. На переконання відповідача, щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 (далі - Інструкція № 550), має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин і її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена в розмір грошової допомоги при звільненні. Відповідач звертає увагу, що аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постановах від 17 жовтня 2011 року, 21 лютого та 25 вересня 2012 року, 15 жовтня, 05 листопада 2013 року, 30 вересня 2014 року, 30 червня 2015 року (№ 21-226а11, 21-368а13, 21-463а11, 21-241а12, 21-210а13, 21-297а14, 21-1446а15 відповідно), а також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17 серпня 2016 року (справа № К/800/11930/16).

Зміст ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

33. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону № 2011-ХІІ.

34. За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені постановою № 889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Водночас матеріалами справи підтверджується, що ця винагорода виплачувалась позивачці постійно щомісяця з 01 червня 2015 року до дня звільнення її з військової служби.

35. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. А також зауважив, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/11679/17, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3398/17, від 16 грудня 2019 року у справі № 825/812/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 822/2741/17.

У зазначених рішеннях Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, у якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

36. Водночас, за позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, задля єдності судової практики в судовій палаті з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду існує необхідність відступити від правового висновку, сформованого Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

За висновком, наведеним у зазначених постановах Верховного Суду України, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

37. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду взяв до уваги наявність протилежних за змістом судових рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 826/11679/17, 826/3398/17, 825/812/17, 822/2741/17 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, і Верховного Суду України та дійшов висновку про необхідність відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

Релевантні джерела права

38. Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону № 2011-XII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

39. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

40. Частиною другою статті 15 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

41. Відповідно до пункту 1 постанови № 889 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щомісячну додаткову грошову винагороду установлено:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 01 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

42. Згідно із пунктом 2 постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

43. На виконання постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 15 листопада 2010 року затвердив Інструкцію № 595.

44. Згідно із пунктами 3, 4 Інструкції № 595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов`язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов`язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

45. Відповідно до пункту 5 Інструкції № 595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

46. Пунктами 8, 9 Інструкції № 595 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

47. Наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року відповідно до постанови № 889 затверджено Інструкцію № 550 та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».

48. Пунктом 1 Інструкції № 550 встановлено, що вона визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

49. Відповідно до пункту 3 Інструкції № 550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений)

50. Згідно з пунктом 5 Інструкції № 550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

51. Пунктами 8-10 Інструкції № 550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров`ю військовослужбовців або інших осіб.

Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.

52. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція № 260).

53. Відповідно до абзаців першого - другого пункту 9.1 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).

Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

54. Відповідно до пункту 38.1 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

55. Згідно з абзацами першим - другим пункту 38.6 Інструкції № 260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

56. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в касаційній скарзі й у запереченнях на неї, проаналізувавши обґрунтованість підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких мотивів.

57. Велика Палата Верховного Суду системно тлумачить викладені правові норми та звертає увагу на те, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

58. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

59. 22 вересня 2010 року Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади прийняв постанову, якою з 01 жовтня 2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду. Як слідує зі змісту подальших змін до цієї постанови, перелік військовослужбовців та інших осіб, яким відповідно до пункту 1 цієї постанови встановлювалася винагорода, розширено.

60. Зі змісту постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

61. Віднесення зазначеної винагороди до щомісячних видів грошового забезпечення також підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що склад учасників справи, а також предмет позовних вимог у зазначеній справі та справі, що розглядається, не є аналогічними, що, своєю чергою, зумовило необхідність вирішення правового питання та розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 825/997/17.

62. Відповідно до змісту Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції, чинній на час затвердження Інструкції № 550), одним з основних завдань Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, було встановлення порядку грошового забезпечення.

63. Зазначене повноваження Міністерства оборони України корелює із пунктами 1 інструкцій № 550 та 595.

64. Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.

65. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

66. Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови № 889, а не інструкцій № 595 та 550.

67. Нормами Закону № 2011-ХІІ також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

68. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.

69. Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

70. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.

71. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).

72. Як слідує з матеріалів справи, щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась ОСОБА_1 постійно щомісяця з 01 червня 2015 року. до дня звільнення її із військової служби.

73. Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

74. Водночас висновок суду апеляційної інстанції про те, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби - ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

75. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судом першої інстанції у тому, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, є протиправними, а тому відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачці грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

77. Статтею 352 КАС України (у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, КАС України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ») встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

78. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції, яка відповідає закону, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасувати.

3. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: В. В. Британчук В. С. Князєв

Ю. Л. Власов Г. Р. Крет

І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. М. Сімоненко

Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач

Джерело: ЄДРСР 101241002

Link to comment
Share on other sites

Велика палата зазначила, що обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

74. Водночас висновок суду апеляційної інстанції про те, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби - ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

75. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судом першої інстанції у тому, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, є протиправними, а тому відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачці грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...