Решение 3-х инстанций о признании недействительным повышение ставки по кредиту ОТП банком согласно плавающей ставке FIDR


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

10 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      9
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      10
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

  Витяг  з статті Добродєєва-правозахисника.."

"Слід звернути увагу ще й на те, що в самих кредитних договорах, зазвичай, немає жодної умови або посилання на те, що позивач ознайомлений із розрахунком сукупної вартості кредиту, а такі розрахунки, зачасту, докладаються до додаткової угоди, будучи вчиненими вже, як кажуть, «заднім числом», але виконаними не по формі, встановленій Правилами. Пропоную увазі суду вже не свої «правові міркування» на цю тему, а одну прекрасну статтю «Высший спецсуд Украины признал кредитный договор в инвалюте недействительным», опубліковану на сайті Інтернет-видання UA- Reporter.com (веб-сторінка www.ua-reporter.com/novosti/161155) Пошук в Інтернеті (з пошуковим запитом на номер справи 6-26251св14 дав 215 результатів – ось такий резонанс отримала ця справа, бо це дійсно прорив в судовій практиці. Роблю витяги із тексту цієї статті в перекладі на українську мову судочинства… Вищий спецсуд України визнав кредитний договір в іноземній валюті недійсним 14.12.2014 (18:45) Ця стаття присвячена "прориву" у судовій практиці, який здійснив Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і кримінальних справ 22 жовтня 2014 року у справі № 6 – 26251св14. (повний текст статті в додатку 4) Цей "прорив" полягає в тому, що нарешті судом визнано недійсним кредитний договір, який не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про захист прав споживачів» (далі Закон), Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживача про умови кредитування і сукупну вартість кредиту» (далі – Постанова Правління НБУ). У ч. 12 ст. 11 Закону, п. 2.1. Постанови Правління НБУ правила передбачають, що перед підписанням договору про видачу споживчого кредиту, банки зобов'язані повідомляти позичальника в письмовій формі, зокрема, з орієнтовною сукупною вартість кредиту (у відсотковому значенні та грошовому вираженні), беручи до уваги, відсоткову ставку по кредиту і витрати на всі послуги (реєстратора, нотаріуса, страховщика, оцінювача тощо) пов’язаних з отриманням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

 

 

    37 Також звертаємо увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону, п. 3.1. Постанови Правління НГБУ банк повинен не просто надавати інформацію про орієнтовну сукупну вартість кредиту, а така інформація повинна міститися в кредитному договорі або додатку до нього та бути наданою в письмовій формі. Відсутність належних доказів про надання такої інформації Позивачу є незаперечною підставою для визнання кредитного правочину недійсним. Додатковою підставою для визнання правочинів недійсними є правова норма, закладена в п.п. 4) частини п’ятої названої статті 11, відповідно якій до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки. Заборона підвищувати відсотки за використання кредиту накладена на банки, є ще й частиною четвертою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність, згідно з якою банкам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, за винятком випадків, встановлених законом. В судових засіданнях бажано було б отримати від представників банків відповідь на питання – Які ж встановлені законом випадки для підняття банками цих ставок він зможе назвати..? – я таких "випадків" не знаю. Право банку, визначене у відповідних пунктах кредитних договорів про підвищення відсоткової ставки саме за ініціативою банку, які є буквально у всіх договорах без виключення, є дискримінаційним. Те, що в деяких конкретних випадках банки ними не скористались, нічого не міняє, бо у них лишається така можливість в разі, якщо його договірні взаємовідносини з позичальником будуть продовжуватись і далі. Банками порушуються права споживача ще й в тому, що в кредитних договорах обумовлено дуже забагато різних "комісій", що отримує саме "яскраве" вираження в самому головному – в абсолютно абсурдних за своїм призначенням одноразових комісій за розрахунково-касове обслуговування позичкового рахунку в розмірах, які сягають до 1,85% від суми кредиту. Ця додаткова виплата являла собою не що інше, як якусь дійсно «абсурдну комісію» за надання самого кредиту (невже ж банку замало того, що споживач сплачуватиме йому "шалені", в порівнянні із європейськими, відсотки за користування кредитом).

Відповідно правилу, встановленому абзацом третій частини четвертої статті 11 Закону, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які  НЕ  Є ПОСЛУГОЮ у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь- яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Поняття "послуга" визначено в п. 17) статті 1 «Визначення термінів» Закону як. цитую;» п.17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;»

П И Т А Є Т Ь С Я – чи міг споживач, "замовити" собі таку дорогу послугу, аби не дискримінаційна (по своїй суті) умова банку. В разі, якщо представник банку буде посилатись в суді на статтю 47 «Види діяльності банку» Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно якій банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, то контаргументом йому буде саме визначення поняття "замовлена послуга", бо позивач замовити її не міг. Але самим значним порушенням банками прав споживача їхніх послуг, є така найбільш дискримінаційна умова, яку слід сформулювати так: В порушення правової норми, закладеної в пункт 3 частини третьої статті 47 «Види діяльності банку», яка визначаючи кредитною операцією розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, зобов’язує банк вчиняти це від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відповідач всі ризики поклав саме на позичальника. Всі такі дії посадовців банків, які я описав, підпадають під термін, визначений п. 14) статті 1 «Визначення термінів» Закону як ;..»нечесна підприємницька практика, якою є будь-яка підприємницька діяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції

     38 Все це підпадає під правові норми, закладені в частини першу та другу статті 18 «Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача» Закону, відповідно яким продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, тобто такими, що діють всупереч принципу добросовісності, через що наслідком договору є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. І на завершення аналізу типових порушень банками прав споживача їх фінансових послуг банку, звертаю увагу всіх на той факт, що із текстами кредитних договорів, які позичальники підписують, працювати було вкрай тяжко через їх невиправдано дрібний шрифт, якого я вже не раз назвав "бісерним". Слід цілком справедливо вважати, що це вчинюється банками цілком продумано і цілеспрямовано.....

Link to comment
Share on other sites

цілком продумано і цілеспрямовано навіть не знаючи про те, що існує ще й більш вигідна для них диференційована форма погашення. Ці порушення є типовим для всіх банків, без виключення, що вже є фактично незаперечним обґрунтуванням для визнання вчинених правочинів недійсними., аби позичальник не зміг грунтовно розібратись у всіх деталях запропонованого йому на підпис досить об’ємного договору.( На подписание всех докв Банк дал 20 минут перед оформлением у НОТАРИУСА) Не дарма ж абзац дванадцятий частини четвертої статті 11 Закону у редакції Закону України від 22.09.2011 р. №3795-VI отримав такий зміст: «Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону».

 В рівній мірі це слід віднести і до написання тексту самого договору. Обґрунтування недійсності правочинів через визнання їх вчиненими позичальниками під впливом обману в його зв’язку із удаваністю кредитного правочину в іноземній валюті. Цей розділ обґрунтувань є досить важливим для розгляду не просто як додаткова підстава для визнання опорюваного правочину недійсним, а ще і як підстава для задоволення позовної вимоги стосовно компенсації збитків, завданих позичальнику діями посадовців банків (неотриманої вигоди) в подвійному розмірі, що може стати своєрідною компенсацією завданої йому моральної шкоди. В якості додаткового обґрунтування недійсності кредитних правочинів я посилаюсь на деякі рекомендації Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі по тексту - Постанова). Спершу звертаюсь до пункту 20 Постанови… 20. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. В якості доводів факту обману саме з боку посадовців банків я зауважую вас в тому, що при вчиненні обох правочинів – справжнього та удаваного – вже присутні цілком певні ознаки факту обману, які досить легко довести. Приміром – банк сам оплатив вартість автомобіля його продавцю з використанням в якості засобу платежу вітчизняної гривні (справжній правочин), а видачу кредиту "оформив" в іноземній валюті (удаваний правочин).

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...
  • 2 weeks later...

Заочное решение, это серьезно.

 

Тем более, что уже подана заява о его пересмотре... Пока не известно, чем закончится...

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56174230

rada.gif

  

              Справа № 200/5642/15-ц

Провадження №2-п/200/56/15

 

УХВАЛА

 

            03 лютого 2016 року                                                                         м. Дніпропетровськ

                                            

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Женеску Е.В., розглянувши матеріали заяви представника відповідача АТ «ОТП Банк» - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення «Центральне» Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним,  -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2016 року представника відповідача АТ «ОТП Банк» - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Згідно автоматичному розподілу справ між суддями зазначену заяву передано до розгляду судді Женеску Е.В.

        Форма і зміст поданої заява відповідає вимогам ст. 229 ЦПК України, підстав для залишення її без розгляду немає, суд вважає необхідним прийняти дану заяву до розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 228-232 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача АТ «ОТП Банк» - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення «Центральне» Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору частково недійсним - прийняти до свого провадження та призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні на04.03.2016 року о 12:55 годині у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 57 каб. 202.

                У судове засідання викликати сторони.

Розяснити сторонам, що їх неявка до судового засідання не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

                  Суддя                                                                             Е.В. Женеску

Link to comment
Share on other sites

Сроки апелляции банком пропущены, решение вступило в силу. Документы банком по 2м ухвалам в суд не предоставлены.

За то пересмотрят его в порядке пересмотра заочных решений.

Link to comment
Share on other sites

За то пересмотрят его в порядке пересмотра заочных решений.

...Підстави задоволення заяви і скасування заочного рішення визначені ст. 232 ЦПК України.

Заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню за наявності належних підстав. До них відносяться: поважність причин неявки в судове засідання; поважність причин, за яких особа не могла повідомити причини своєї неявки в судове засідання і наявність доказів, на які посилається заявник, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення.

Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду....

 

 

По факту основания для пересмотра решения необходимы в совокупности...у нас есть документальные подтверждения уведомлений  ответчика о 2 заседаниях, получением решений о предоставлении доказательств 2 раза и получением на руки заочного решения....

Думаете, это можно оставить без внимания?!

Link to comment
Share on other sites

А если  в 2009г. было подписано допсоглашение на реструктуризацию, в котором Банк указал пов.% ставки  после окончания РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ( с 10.99 на 11.39%) до конца срока исполнения, Но в 2012 году( БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ) изменяет  на 11.89% и обьснил ЭТО тем, что изменился ФИДР(на сайте под 366 дней был 7.5) стал 8.Когда мы пытались оспорить, нам сказали, что МЫ согласились на ИЗМЕНЕНИЕ % ставки  подписанием ДОПсоглашения на реструктуризацию???

Буду БЛАГОДАРНА за совет..

Link to comment
Share on other sites

Сроки апелляции банком пропущены, решение вступило в силу. Документы банком по 2м ухвалам в суд не предоставлены.

 

Нет Вы ошибаетесь, сроки на апелляционное обжалование ещё даже не начинались... Для этой цели и подаётся заява о пересмотре заочного решения... и только после этого начнётся срок на апелляцию... Сам так постоянно делаю, хоть и 10 лет пусть пройдёт... Вступление решения в законную силу вообще никакой роли к апелляционным срокам не относятся, тем более заочного решения... Вообще вступление в законную силу заочного решения это вопрос спорный... 

Link to comment
Share on other sites

За то пересмотрят его в порядке пересмотра заочных решений.

 

Да его по любому пересмотрят, хоть в порядке пересмотра заочного решения, и отменят... А если откажут в пересмотре, то тогда его оскаржут в апелляции... 

Link to comment
Share on other sites

За то пересмотрят его в порядке пересмотра заочных решений.

А если  в 2009г. было подписано допсоглашение на реструктуризацию, в котором Банк указал пов.% ставки  после окончания РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ( с 10.99 на 11.39%) до конца срока исполнения, Но в 2012 году( БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ) изменяет  на 11.89% и обьснил ЭТО тем, что изменился ФИДР(на сайте под 366 дней был 7.5) стал 8.Когда мы пытались оспорить, нам сказали, что МЫ согласились на ИЗМЕНЕНИЕ % ставки  подписанием ДОПсоглашения на реструктуризацию???

Буду БЛАГОДАРНА за совет..

Link to comment
Share on other sites

Для экспертизы не плохо бы получить документы от банка, но их не предоставляют не по простым письменным обращениям, ни по судебным определениям по бредовым отговоркам. Банку проще морозиться и в крайнем случае платить админштрафы, чем дать вскрыть систему с обманом по плавающей ставке... Она назначается "КУАП", как написано в информлистах, при этом никто не отменял ее независимость от волеизъявления банка, хоть даже все этот ФИДР и подписали в договоре.

Нужно без прикормленных банком организаций искать пути судебных разбирательств с ними.

А если  в 2009г. было подписано допсоглашение на реструктуризацию, в котором Банк указал пов.% ставки  после окончания РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ( с 10.99 на 11.39%) до конца срока исполнения, Но в 2012 году( БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ) изменяет  на 11.89% и обьснил ЭТО тем, что изменился ФИДР(на сайте под 366 дней был 7.5) стал 8.Когда мы пытались оспорить, нам сказали, что МЫ согласились на ИЗМЕНЕНИЕ % ставки  подписанием ДОПсоглашения на реструктуризацию???

Буду БЛАГОДАРНА за совет..

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...
В 17.03.2016 в 13:39, VA_Bank сказал:

...Підстави задоволення заяви і скасування заочного рішення визначені ст. 232 ЦПК України.

Заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню за наявності належних підстав. До них відносяться: поважність причин неявки в судове засідання; поважність причин, за яких особа не могла повідомити причини своєї неявки в судове засідання і наявність доказів, на які посилається заявник, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджали явці в судове засідання. Дані обставини повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідач повинен також вказати докази, що можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення. До них варто віднести такі докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміні рішення.

Наявність підстав для перегляду рішення необхідна в їх сукупності. При відсутності хоча б однієї з них заочне рішення не підлягає перегляду....

 

 

По факту основания для пересмотра решения необходимы в совокупности...у нас есть документальные подтверждения уведомлений  ответчика о 2 заседаниях, получением решений о предоставлении доказательств 2 раза и получением на руки заочного решения....

Думаете, это можно оставить без внимания?!

И чем у Вас все закончилось?

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show