Ухвала ВС-КЦС про відвід суддів у зв'язку з необґрунтованою відмовою у зупиненні виконання рішення

[ANTIRAID]

Ухвала

06 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 201/473/17

провадження № 61-7296 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В. розглянув заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відвід суддів Верховного Суду Антоненко Наталії Олександрівни, Дундар Ірини Олександрівни, Русинчука Миколи Миколайовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування збитків та моральної шкоди,

встановив:

1.       У серпні 2022 рокуАкціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою у зазначеній справі на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2022 року.

2.       Серед іншого АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі просило зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

3.       Ухвалою від 15 серпня 2022 року Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М. відкрив касаційне провадження у цій справі, а у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень відмовив.

4.       02 вересня 2022 року до Верховного Суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. від розгляду справи № 201/473/17.

5.       У своїй заяві про відвід АТ КБ «ПриватБанк» висловлює сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. обґрунтовуючи їх, зокрема, тим, що у Верховному Суді перебуває на розгляді аналогічна справа № 201/2485/17 (колегія суддів Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчук М. М.), в якій як і в справі № 201/473/17 банк надав докази факту відкриття виконавчого провадження, проте в обох справах в задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання оскаржених судових рішень Верховний Суд відмовив.

6.       Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, в інших справах судді Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчук М. М. задовольняють клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень з аналогічними доказами. Зокрема АТ КБ «ПриватБанк» навело приклади ухвал колегії суддів в тому числі у складі суддів, яким заявлений відвід, де останні погоджувалися з обґрунтованістю підстав для зупинення оскаржуваних рішень за наявності відкритого виконавчого провадження на їх виконання.

7.       Наголошує, що наслідком відмови суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. у задоволенні клопотання Банку про зупинення виконання рішень судів у справі №201/2485/17 стало фактичне стягнення з Банку до розгляду такої справи судом касаційної інстанції грошових коштів у значному розмірі, що підтверджується постановою від 08 лютого 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП №67860510.

8.       Крім цього, АТ КБ «ПриватБанк» посилається на висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Антоненко Н. О. критеріям доброчесності та професійної етики та на рішення про надання інформації щодо судді Апеляційного суду Донецької області Дундар І. О.

9.       Вважає, що вказані обставини свідчать про існування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв, які доводять обґрунтовану наявність сумніву в безсторонності та неупередженості суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. під час здійснення правосуддя у справі № 201/473/17, що порушує право банку на справедливий суд та є підставою для задоволення заявленого відводу.

10.   Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2022 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. від участі у розгляді справи № 201/473/17 визнано необґрунтованою, заяву про відвід суддів передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), іншому судді.

11.   Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 02 вересня 2022 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви АТ КБ «ПриватБанк». 05 вересня 2022 року справа передана на розгляд судді Пророку В. В. для вирішення заявленого відводу.

12.   06 вересня 2022 р. від імені АТ КБ «ПриватБанк» до Верховного Суду засобами електронної пошти надійшли Письмові пояснення до заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 01 вересня 2022 року про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., які однак не можуть бути прийняті до розгляду Верховним Судом у зв`язку з порушенням порядку їх подання, а саме направлення засобами електронної пошти.

13.   Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи Верховний Суд вважає, що наявні підстави для її задоволення з огляду на таке.

14.   Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

15.   Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

16.   Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

17.   Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

18.   Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

19.   Навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться". Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

20.   Дійсно частиною четвертою статті 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

21.   Однак, проаналізувавши заяву АТ КБ «ПриватБанк» про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. від участі у розгляді справи № 201/473/17 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви зводяться не тільки до незгоди заявника із ухваленими судовими рішенням Верховного Суду - ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 201/2485/17 в частині відмови у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, ухвали Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 201/2485/17 чи ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2022 року у справі № 201/473/17 в частині відмови у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, але і вказують на відсутність мотивів ухваленого суддями рішення за наявності протилежної практики за схожих обставин.

22.   Так у власній касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" посилалося, зокрема, на такі підстави для зупинення виконання оскаржуваних рішень:

a.        Обґрунтованість підстав для зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року та додаткового рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року у даній справі вже встановлена ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2018 року у даній справі №201/473/17.

b.       На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56417939 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року про стягнення з Банку на користь ОСОБА_1 всього 15 659 664,40 дол. США, 1 844 818,69 Євро і 30 433 112 грн.

c.        Фактичне виконання Оскаржуваних судових рішень до перегляду їх у касаційному порядку, у разі прийняття судом касаційної інстанції рішення про їх скасування в частині, що оскаржена Відповідачем, може значно ускладнити або взагалі унеможливити повернення грошових коштів до АТ КБ "ПриватБанк", адже стягнуті з Банку грошові кошти можуть бути використані Позивачем на власний розсуд і в разі скасування в касаційному порядку Оскаржуваних рішень, їх відсутність на рахунках Позивача може бути суттєвим ускладненням, наприклад, для здійснення повороту виконання судового рішення. Отже, не зупинення виконання Оскаржуваних рішень зумовлює існування значного ризику понесення збитків Банком на підставі таких рішень, які оскаржуються у касаційному порядку.

d.       АТ КБ "ПриватБанк" визначений НБУ системно важливим банком України у відповідності до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 863 (зі змінами). При цьому, внаслідок широкомасштабної агресії росії проти України значно зріс рівень усіх ризиків, які впливають на стабільність фінансової системи.

23.   При цьому колегія суддів мотивувала відхилення доводів Банку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних рішень твердженням, що аналіз доводів указаного клопотання не дає підстави для висновку про наявність необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

24.   На підтвердження протилежної практики суддів Банк навів приклади ухвал Верховного Суду від 04 липня 2019 року у справі №755/15846/15-ц, від 05 листопада 2020 року у справі №732/485/18, від 25 червня 2021 року у справі №753/19049/19, від 13 серпня 2021 року у справі № 757/34078/14-ц, від 22 вересня 2021 р. у справі №757/21554/18-ц, від 04 серпня 2022 року у справі №569/17844/13-ц, де судді погоджувалися з доводами касаційної скарги про обґрунтованість підстав для зупинення виконання оскаржуваних рішень за наявності загрози їх примусового виконання до завершення касаційного перегляду.

25.   Аналіз доводів заяви про відвід не свідчить про наявність будь-яких фактів на підтвердження підстав для відводу суддів за суб`єктивним критерієм, разом з тим вказує на наявність таких за об`єктивним критерієм.

26.   Так частина друга статті 436 ЦПК України, яка деталізує приписи абзацу другого частини восьмої статті 394 ЦПК України, передбачає, що про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала. Пункт 3 частини першої стаття 260 ЦПК України визначає, що ухвала, яка викладається окремим документом, має містити мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

27.   Отже ухвала суду як про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення так і про відмову у зупиненні повинні містити мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків.

28.   Дійсно суддя ухвалює судове рішення за своїм внутрішнім переконанням, керуючись принципом верховенства права та підкоряючись лише закону, тому за певних обставин висновок суду про незгоду з доводами сторони може бути достатнім для мотивації власного рішення.

29.   Разом з тим загальновідомим є те, що справи за позовами колишніх учасників та пов`язаних з ними осіб до АТ КБ «ПриватБанк» є резонансними та становлять значний інтерес як у громадськості, так і міжнародних партнерів України, широко висвітлюються у засобах масової інформації.

30.   У подібній категорії справ суду необхідно діяти вкрай уважно, максимально ретельно підходити до розгляду справи та детально аргументувати свої висновки. Саме в таких справах вкрай важливе значення мають зовнішні прояви, які підтверджують, що «правосуддя дійсно чиниться». Довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, в таких справах набуває особливої ваги.

31.   Та обставина, що відмовляючи у зупиненні виконання оскаржуваних судових рішень у цій резонансній справі судді не навели інших мотивів для відмови окрім вказівки, що аналіз доводів клопотання не дає підстави для висновку про наявність необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, за наявності протилежної практики суддів за схожих обставин, свідчить про наявність об`єктивного критерію для відводу, коли у сторони може виникнути обґрунтований сумнів в неупередженості суддів.

32.   Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід дають підстави для обґрунтованого сумніву за об`єктивним критерієм у неупередженості та об`єктивності суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М., хоча і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 201/473/17, Верховний Суд вважає, що заява АТ КБ «ПриватБанк»про відвід суддів є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

33.   Разом з тим не можуть бути прийняті до уваги доводи АТ КБ «ПриватБанк» щодо наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Антоненко Н. О. критеріям доброчесності та професійної етики та рішення про надання інформації щодо судді Апеляційного суду Донецької області Дундар І. О., оскільки зазначені висновок та інформація окремо самі по собі не породжують жодних правових наслідків та є лише частиною кваліфікаційного оцінювання суддів, яке завершується відповідним рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Виключно Вища кваліфікаційна комісія суддів України є єдиним компетентним органом для визначення здатності судді здійснювати правосуддя на відповідній посаді.

Керуючись статтями 36, 40, 41 ЦПК України,

ухвалив:

Задовольнити заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про відвід суддів Верховного Суду Антоненко Наталії Олександрівни, Дундар Ірини Олександрівни, Русинчука Миколи Миколайовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Національний Банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Справу направити на повторний автоматизований розподіл для визначення постійної колегії суддів для розгляду справи у порядку, встановленому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк

https://reyestr.court.gov.ua/Review/106116571

[ANTIRAID]

Це новий підхід до питання відводу у неіснуючий категорії - резонансні справи. Чергове пророчеське рішення судді переведеного з Великої палати та не рекомендованого до ЄСПЛ, зараз він йде до ВККСУ, а поки вводить до судової практики нові види відводу суддям Верховного суду (без України).