Рішення Ірпінського міського суду Київської області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, 3% річних за неповернення коштів та витрат на правову допомогу

[ANTIRAID]

Справа № 367/6116/23

Провадження №2/367/1653/2024

РІШЕННЯ
Іменем України

23 серпня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцун А.О.,

представника позивача _ Василевської К.М., розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Ірпеніцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що 24 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем видано виконавчий напис № 5186 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 47 093 (сорок сім тисяч дев`яносто три) гривні 99 копійок.

10 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенком Дмитром Степановичем на підставі виконавчого напису № 5186 від 24 січня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63557565. 12 квітня 2021 року приватним виконавцем Бердаром Миколою Миколайовичем було встановлено, що надійшла заява стягувача від 05 квітня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія управління активами» просить здійснити передачу виконавчого провадження приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Чучкову Михайлу Олександровичу та постановлено постанову про передачу виконавчого провадження.

15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем постановлено постанову про прийняття виконавчого провадження № 63557565. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вказаного вище виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 4709, 39 грн. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: 199, 00 гривень.

21 червня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі. Позивач звертає увагу суду, що відповідно до постанови про відкриття провадження від 10 листопада 2020 року стягнення боргу відбулось на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Проте, позивач стверджує, 06 січня 2013 року вона уклала кредитний договір № 004-28528-0612113 з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк». Позивач зазначає, що 09 лютого 2018 року ПАТ «Дельта Банк» уклало договір про відступлення права вимоги №195/к ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 004-28528-0612113 від 06 січня 2013 року. Крім того, позивач стверджує, що 20 січня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги № 20/01/20-1/1 ТОВ «Фінансова компанія з управління активами». Проте,позивач звертає увагу суду, що її не було належним чином повідомлено про зміну кредитора, жодних повідомлень про відступлення права вимоги не отримувала та про загальну суму боргу дізналася лише 21 червня 2023 року, коли з її рахунку списалися кошти.

ОСОБА_1 вважає, що зазначений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат»,постанови КМУвід 29.06.1999№ 1172 Закону України«Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не пересвідчився, в тому, що боржник був повідомлений про наявність у нього заборгованості.

Позивач стверджує, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, оскільки вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та відсутні докази безспірності, а тому не підлягає виконанню. Враховуючи вищевикладене, вважає, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не мала права звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, оскільки відсутні документи, які б підтверджували безспірність заборгованості. Позивач стверджує, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» безпідставно набула 47093, 99 грн., а тому в неї існують правові підстави для повернення вищезазначеної суми.

Крім того, зазначає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим атом цивільного законодавства.

Таким чином, позивач вважає, що сума грошових коштів, яку має повернути відповідач з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми становить 47229, 47 грн. Крім того, позивач зазначає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки вона зазнала моральних та фізичних знущань через повномасштабну війну, зокрема її квартира була знищена та з її рахунку було списано 54353, 67 грн., а після списання на рахунку залишилось 2345, 29 грн. Однак, на життя та існування вищезазначених коштів недостатньо,оскільки вона залишилася без житла, одягу,засобів для існування.

Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд визнати виконавчий напис № 5186 від 24 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Гуревічовим Олегом Миколайовичем таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на її користь суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 47093, 99 грн. та 3% річних у розмірі 135, 48 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 000 грн. та судові витрати, зокрема суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

14 вересня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в розмірі 47093,99 грн., оскільки підставою для виникнення прав та обов`язків у даному випадку - стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 є укладений між нею та ПАТ «Дельта банк» кредитний договір № 004-28528-061213 від 06 грудня 2013 року, яким встановлена заборгованість та на підставі якого був вчинений виконавчий напис. Крім того, зазначає,що питання дійсності вищезазначеного договору в судовому порядку не вирішувалось. Представник відповідача також просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що для покладення відповідальності на заподіювача моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність моральної шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди. Крім того, звертає увагу суду, що надані позивачем до позовної заяви докази, а саме: акт про пожежу від 30 травня 2022 року, акт обстеження нерухомого майна, пошкодженого (знищеного) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією від 30 серпня 2022 року; довідка про непридатність житлового приміщення для проживання від 04 листопада 2022 року - не підтверджує наявність моральної шкоди саме в результаті протиправних дій відповідача, а тому просить відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву, просила задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі. До суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, згідно якої позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню визнають, просять стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, інші 50 відсотків судового збору на підставі ч. 1ст. 142 ЦПК України повернути позивачу з державного бюджету та просив розгляд справи проводити без їх участі.

У судове засідання треті особи не з`явилися, повідомлялися своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Судом встановлено, що 24 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гурвічовим Олегом Миколайовичем видано виконавчий напис № 5186, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в розмірі 47 093 (сорок сім тисяч дев`яносто три) гривні 99 копійок. 10 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенком Дмитром Степановичем на підставі виконавчого напису № 5186 від 24 січня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63557565. 12 квітня 2021 року приватним виконавцем Бердаром Миколою Миколайовичем здійснено передачу виконавчого провадження приватному виконавцю виконавчого округу Київської області Чучкову Михайлу Олександровичу та постановлено постанову про передачу виконавчого провадження. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем постановлено постанову про прийняття виконавчого провадження № 63557565. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 4709, 39 грн. 15 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: 199, 00 гривень.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України. Відповідно до статті 87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення. Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 січня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи заяву представника відповідача про визнання позовних вимог в цій частині, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення сум безпідставно набутих грошових коштів. Крім того, звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 47 093,99 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України.

21 червня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим Михайлом Олександровичем в межах вищезазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням зобов`язання в повному обсязі та в рамках виконавчого провадження стягнуто з ОСОБА_1 кошти у розмірі 54 353,67 грн., з яких: - 47 093,99 грн. борг за виконавчим документом; - 199,00 грн. витрати виконавчого провадження; - 4 709,39 грн. основна винагорода приватного виконавця. Відповідно до платіжної інструкції № 6 LCONZVS від 21 червня 2023 року ОСОБА_1 було перераховано кошти ОСОБА_2 у розмірі 52002 (п`ятдесят дві тисячі дві) гривні 38 копійок.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього. На порушення цієї норми відповідач станом на день подання позовної заяви не повернув сплачені позивачем кошти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису були відсутні, а тому необхідно стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 кошти, як безпідставно набуті.

Аналогічна позиція, викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18). Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних. Частиною 2статті 625ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК.

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625ЦК боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/2899/14. Суд враховує, що як зазначено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) та від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15, зроблений висновок , що стаття 625ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК. Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 гривень.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона зазнала тяжких моральних, психологічних та фізичних знущань через повномасштабну війну,оскільки її квартира була знищена та з її рахунку було списано кошти на підставі вчиненого виконавчого напису № 5186 від 20 грудня 2020 року і вона залишилася без житла, одягу,засобів для існування За змістомст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Моральна шкода полягає фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3ст.23ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України). Справедливістю є оптимальний баланс інтересів осіб, з урахуванням засад розумності і добросовісності. Справедливість механізму відшкодування моральної шкоди передбачає надання права на застосування зазначеного способу захисту цивільних прав і інтересів у випадках, коли з огляду на суть порушених немайнових прав застосування всіх інших засобів юридичного впливу не забезпечує мінімізації завданих особі немайнових витрат ефективніше, ніж таке відшкодування моральної шкоди.

Ураховуючи наведене, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач безсумнівно зазнав моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями в результаті чого його нормальні життєві устої було порушено.

Суд також бере до уваги, що шкода позивачу завдана внаслідок умисних дій відповідача. Разом з тим, у позасудовому порядку будь-якого відшкодування позивач не отримав та вимушена тривалий час чекати на відновлення своїх прав. Зважаючи на викладене вище, виходячи з вимог закону, характеру дій відповідача, завданих позивачу страждань у зв`язку тим, що вона зазнала моральних та психологічних страждань ,оскільки її квартира була знищена та в цей час з її рахунку було списано кошти на підставі вчиненого виконавчого напису № 5186 від 24 січня 2020 року і вона залишилася без житла, одягу,засобів для існування, дотримуючись принципів розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що позов в частині стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та визначити його в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, що, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданих позивачу моральних страждань. Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5186 від 24 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягненняз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компаніяуправління активами» грошових коштів в розмірі 47 093 (сорок сім тисяч дев`яносто три) гривні 99 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9 А, оф. 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 47 093 (сорок сім тисяч дев`яносто три) гривні 99 копійок та 3% річних у розмірі 135 (сто тридцять п`ять) гривень 48 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9 А, оф. 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9 А, оф. 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 522 (п`ятсот двадцять дві) гривні 29 копійок.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Кравчук

Джерело: ЄДРСР 121696697

[ANTIRAID]

Справа № 367/6116/24

Провадження №2-др/367/80/2024

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцун А.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Ірпенізаяву представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про компенсаціюсудових витрату цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

27 серпня 2024 року від адвоката Василевської Карини Миколаївни подано в інтересах ОСОБА_1 заяву про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає,що 23серпня 2024року Ірпінським міським судом Київської області винесено рішення посправі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди, однак питання щодо відшкодування вартості судових витрат, пов`язаних з розглядом справи не вирішувалось. У зв`язку з вищевикладеним просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія управління активами» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що понесені ним у зв`язку з розглядом справи у розмірі 14 300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок.

16 вересня до суду надійшла заява від представника відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги,в якій просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами з 14000 гривень до 3000 гривень, мотивуючи тим, що справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не є складною та відноситься до категорії малозначних справ та доводи, викладені в позовній заяві ґрунтуються на загально відомих висновках.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд прийшов до наступного висновку. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно дост. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23.08.2024 по справі № 367/6116/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Під час розгляду справи представником позивача зазначено, що нею буде подано заяву про компенсацію судових витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

27 серпня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надійшли до суду разом із заявою: копія договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2024 року; додаток №1 до договору про надання правничої допомоги № 70 від 26 березня 2019 року;копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 7283/10 від 07 грудня 2018 року; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 31 липня 2024 року; копія вихідного платежу № 2913 від 06 липня 2024 року; копія вихідного платежу №2923 від 23 серпня 2024 року; копія акту наданих послуг № 00466 від 27 липня 2023 року; копія акту надання послуг № 629 від 23 серпня 2024 року. При розгляді даної заяви суд враховує тривалість перебування справи в провадженні суду,співмірність із складністю справи та виконаними адвокатом відповідача роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом відповідача на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін. Виходячи з наведеного, враховуючи, що клопотання відповідача є необґрунтованим, оскільки позивачем заявлено не тільки вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про компенсацію судових витрат по справі № 367/6116/23 та вважає за необхідне стягнути відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 14 300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень, у зв`язку з чим подана заява підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.133,137,142, 270ЦПК України,суд,-

постановив:

Заяву представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 прокомпенсацію судовихвитрат уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Чучков Михайло Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (адреса: Київська область, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9 А, оф. 203, код ЄДРПОУ: 35017877) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук

Джерело: ЄДРСР 121696698

[ANTIRAID]

Це наша справа, підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було відсутність дотримання порядку вчинення напису, відсутність безспірності, пропуск строків, а найголовніше того, що виконавчі написи на документах, що нотаріально не посвідчені, не передбачені законом.

Дуже шкода, що приватні нотаріуси знаючи достовірно про незаконність таких написів продовжують їх вчиняти, а приватні виконавці достовірно знаючи про відсутність підстав, також продовжують їх виконувати.

В цій справі окрім визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було стягнуто зі стягувачу стягнуту суму, відсотки за безпідставне утримання коштів, моральну шкоду та витрати на правову допомогу.

[Лев]

В 21.09.2024 в 13:49, ANTIRAID сказал:

Дуже шкода, що приватні нотаріуси знаючи достовірно про незаконність таких написів продовжують їх вчиняти, а приватні виконавці достовірно знаючи про відсутність підстав, також продовжують їх виконувати.

І на даний час вчиняють?