Рішення Кодимського райсуду Одеської області про відмову у стягненні надмірно виплаченої середньої заробітної плати неправомірно відстороненому вихователю дошкільного закладу та стягнення витрат на правову допомогу


ANTIRAID

Чи вважаєте Ви рішення законним та справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

Справа № 503/1048/23
Провадження № 2/503/20/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіКалашнікової Т.О.,

за участю:

секретаря судового засіданняПоліковської О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Василевської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі сервісу відеозв'язку EasyCon за участю представника відповідача адвоката Василевської Карини Миколаївни цивільну справу за позовом директора комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Яневича Віталія В'ячеславовича до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої середньої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Директор КЗ «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Яневич В.В. звернувся до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої середньої заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 08.11.2017 року по даний час відповідач ОСОБА_2 працює вихователем дошкільного дитячого закладу Тимківської гімназії КЗ «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області. Наказом директора ОЗО «Слобідський ліцей» та завідуючої філії «Тимківська гімназія» №124-О від 08.11.2021 року відповідача ОСОБА_2 було відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Рішенням Кодимського районного суду від 02.02.2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено.

Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року вищевказане рішення І-ї інстанції було скасовано за апеляційною скаргою відповідача та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з КЗ ОЗО «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.11.2022 року у розмірі 85307 гривень 34 копійки, з відрахуванням з указаної суми заборгованості по заробітній платі всіх обов'язкових платежів і податків.

Разом з тим, наказом директора ОЗО «Слобідський ліцей» №31-О від 04.03.2022 року зобов'язано завідуючу філією «Тимківської гімназії» ОСОБА_3 поновити на посаді вихователя дошкільного закладу гімназії ОСОБА_2 з 04.03.2022 року. Отже, суду апеляційної інстанції під час винесення судового рішення не були відомі обставини та врахований факт поновлення відповідача на роботі з 04.03.2022 року по теперішній час, внаслідок чого постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року було надмірно стягнуто з КЗ ОЗО'Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.11.2022 року у розмірі 85307 гривень 84 копійки.

Крім цього, суд допустив негайне виконання рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 6734 гривні 79 копійок, яке було виконане і виплачене відповідачу в лютому 2023 року. 26.07.2023 року Управлінням ДКС в Кодимському районі Одеської області на виконання виконавчих листів було здійснене безспірне списання коштів з рахунку Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоровя Слобідської селищної ради у сумі 105342 гривені 13 копійок, з урахуванням витрат на правничу допомогу та судовий збір.

За таких обставин, вихователю дошкільного дитячого закладу «Тимківська гімназія» КЗ ОЗО «Слобідський ліцей» ОСОБА_2 за період часу з 04.03.2022 року по 28.11.2022 року була надмірно виплачена середня заробітна плата в сумі 65102 гривні дев'яносто сім копійок, з відрахуванням з указаної суми всіх обов'язкових платежів і податків. Позивач. вважає, що відповідач набула грошові кошти у вищевказаному розмірі без достатньої правової підстави та в порядку ст.1212 ЦК України зобов'язана повернути позивачу це майно. У добровільному порядку ОСОБА_2 добровільно повернути суму надмірно виплаченої їй заробітної плати відмовляється, внаслідок чого позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Кодимського районного суду Одеської області від 05.10.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

21.11.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 за допомогою підсистеми «Електронний суд» у встановлений судом строк подав відзив, у якому позов не визнав та просив залишити його без задоволення. Відзив мотивований тим, що судовий процес та виконання рішення апеляційної інстанції здійснювалось в рамках чинного законодавства України. А позивач обрав не належний спосіб захисту та зазначив безпідставні причини звернення до суду. Так, позивач свідомо не скористався своїми правами, передбаченими ст.43 ЦПК України, та не надав суду апеляційної інстанції жодного доказу про те, що відповідач була поновлена наказом на посаді з 04.03.2022 року, внаслідок чого для КЗ ОЗО «Слобідський ліцей» настали негативні наслідки у вигляді ухвалення Одеським апеляційним судом рішення за наявними у матеріалах справи доказами, які не можуть бути підставою для скасування такого судового рішення. Крім того, представник відповідача вважає, що відповідач ОСОБА_2 на законних підставах набула та отримала грошові кошти, оскільки виплата їй заробітної плати була здійснена правомірно та законно шляхом виконання судового рішення, яке набрало законної сили. За таких обставин, вважає поданий позов необґрунтованим та безпідставним. Також, у разі відмови у задоволенні позову просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом спраи в суді.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача адвокат Василевська К.С. позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Крім того, зазначила, що у спосіб подання такого позову до суду, позивач намагається переглянути постанову Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року, що є недопустимим та не належить до повноважень суду І-ї інстанції. Крім того, у разі залишення позову без задоволення просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу правову допомогу.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 з 08.11.2017 року по даний час працює вихователем у «Тимківській гімназії» комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області. Ця обставина не підлягає доказуванню в розумінні ч.4 ст.82 ЦПК України.

Наказом № 124-О від 08.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 » ОСОБА_2 як вихователя «Тимківської гімназії» комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області відсторонено від роботи з 08.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Дана обставина визнається сторонами та не підлягає доказуванню відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України.

Рішенням Кодимського районного суду від 02.02.2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено. Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року вищевказане рішення І-ї інстанції було скасовано за апеляційною скаргою відповідача та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до директора Комунального закладу «Опорний заклад освіти Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Баланюк Вікторії Василівни, Комунального закладу «Опорний заклад освіти Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області, завідувача філії «Тимківської гімназії» Комунального закладу «Опорний заклад освіти Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Доцуленко Антоніни Олександрівни про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено: визнано протиправним і скасувано наказ директора Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Баланюк Вікторії Василівни та завідуючої філії «Тимківської гімназії» Комунального закладу «Опорний заклад освіти Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Доцуленко Антоніни Олександрівни № 124-О від 08 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_5 ; зобов'язано Комунальний заклад «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області, поновити на роботі ОСОБА_2 шляхом її допуску до роботи на посаді вихователя у «Тимківської гімназії» Комунального закладу «Опорний заклад освіти Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області; стягнуто з Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області, на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.11.2022 року у розмірі 85 307,34 грн. (вісімдесят п'ять тисяч триста сім гривень 34 копійки), з відрахуванням із вказаної суми заборгованості по заробітній платі всіх обов'язкових платежів і податків. Також, суд апеляційної інстанції допустив негайне виконання рішення, в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 , та в частині стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 6734,79грн.(шість тисяч сімсот тридцять чотиригривні 79 копійок). Крім того, даним судовим рішенням з позивача стягнуто судові витрати. Постанова Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року набрала законної сили в день її прийняття.

Відповідно до копії довідки №113 від 09.08.2023 року за підписом в.о. директора ОЗО «Слобідський ліцей» Олени Танчук (а.с.30) на виконання рішення Одеського апеляційного суду №503/1442/21 від 28.11.2022 року вихователю дошкільного підрозділу КЗ «Тимківська гімназія» КЗ «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» ОСОБА_2 , допущено негайне виконання зазначеного рішення в частині стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 6734, 79 гривень в лютому 2023 року.

Крім того, як вбачається з письмового повідомлення начальника Управління ДКС України у Кодимському районі Одеської області №02-01/26-06/497 від 03.07.2023 року за підписом начальника ОСОБА_6 (а.с.31) Управління в порядку виконання виконавчих документів про стягнення з Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.11.2022 року у розмірі 85307, 34 грн з відрахуванням із вказаної суми заборгованості по заробітній платі всіх обов'язкових платежів і податків, судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13300 грн та грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць 6734,79 грн, здійснило безспірне списання грошових коштів в загальному розмірі 105342,13 грн з відповідного рахунку.

Однак, наказом директора ОЗО «Слобідський ліцей» №31-О від 04.03.2022 року зобов'язано завідуючу філією «Тимківська гімназія» ОСОБА_3 відновити з 04 березня 2022 року на роботі відстороненого вихователя дитячого садка ОСОБА_2 , згідно наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 працівників, до завершення воєнного стану в Україні.

Разом з тим, під час перегляду Одеським апеляційним судом рішення Кодимського районного суду Одеської області від 02.02.2022 року позивач, маючи можливість скористатись своїм процесуальними правами в порядку ст.43 ЦПК України, не надав суду апеляційної інстанції жодного доказу про те, що відповідач була поновлена наказом на посаді з 04.03.2022 року, внаслідок чого для КЗ ОЗО «Слобідський ліцей» настали негативні наслідки у вигляді ухвалення Одеським апеляційним судом рішення за наявними у матеріалах справи доказами.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що враховуючи ту обставину, що суду апеляційної інстанції під час винесення судового рішення не були відомі обставини та врахований факт поновлення відповідача на роботі з 04.03.2022 року по теперішній час, внаслідок чого постановою Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року було надмірно стягнуто з КЗ ОЗО'Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 року по 28.11.2022 року. За таких обставин, вихователю дошкільного дитячого закладу «Тимківська гімназія» КЗ ОЗО «Слобідський ліцей» ОСОБА_2 за період часу з 04.03.2022 року по 28.11.2022 року була надмірно виплачена середня заробітна плата в сумі 65102 гривні 97 копійок, з відрахуванням з указаної суми всіх обов'язкових платежів і податків, а відтак відповідач набула грошові кошти у вищевказаному розмірі без достатньої правової підстави та в порядку ст.1212 ЦК України зобов'язана повернути позивачу це майно.

Так, ч. 1 ст. 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.

Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у ст. 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц.

Судом встановлено, що виплата відповідачу ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 65102 гривні 97 копійок, здійснена на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року, яка набрала законної сили.

Відтак, незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 була поновлена на посаді з 04.03.2022 року, суд вважає доведеними обставини, що: 1) виплата відповідачу коштів у сумі 65102 гривні 97 грн була проведена позивачем добровільно, на законних підставах та за відсутності рахункової помилки з його боку; 2) недобросовісність з боку відповідача не встановлена.

Ретельний обставин цих обставин вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 на законних підставах набула та отримала грошові кошти, оскільки виплата їй заробітної плати була здійснена правомірно та законно шляхом виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відтак суд доходить висновку, що передбачені ст. 1212 ЦК України підстави для повернення позивачу коштів відсутні.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Частиною 6 цієї статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, ухвалою судді Кодимського районного суду Одеської області від 05.10.2023 року (а.с.42-43) позивача звільнено від сплати судового збору.

За таких обставин, судові витрати покладаються на рахунок Держави.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Встановлено, що адвокатом позивачів разом із відзивом до суду подано Договір про надання правничої допомоги №191 від 10.11.2021 року з Додатком №1, укладений між адвокатом Кравцем Р.Ю. та відповідачем ОСОБА_2 (а.с.58 зворотній бік а.с.59)

Згідно з п.4.1 та п.4.2 Договору, вартістю послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін. Сторони домовилися, що Замовником буде внесено аванс у розмірі, встановленому у Додатку №1.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору (а.с.59 зворотній біе) сторони погодили, що авансовий платіж становить суму в розмірі 5000 гривень та погодили вартість послуг з підготовки та подачі відзиву від 3000 гривень; участь в судовому засіданні на території м. Києва також від 3000 гривень.

Крім того, відповідно до акту надання послуг № о00573 від 20.11.2023 року (а.с.60 зворотній бік) вартість послуг з підготовки та подачі відзиву становить 3000 гривень.

Запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночаспід час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниможуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, ту обставину, що розмір гонорару визначений за погодженням адвоката з клієнтом та обумовлений умовами відповідного договору, такі витрати є реальними та співмірними, суд ввважає,що з позивача на користь відповідача належить стягнути витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 6300 гривень (вартість послуг з підготовки та подачі відзиву, а також участь адвоката в судовому засіданні на території м. Києва (в режимі відеоконференції).

Керуючись ст.ст.258,259,264,265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову директора комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області Яневича Віталія В'ячеславовичадо ОСОБА_2 , про стягнення надмірно виплаченої середньої заробітної плати, - відмовити.

Стягнути з комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області, юридична адреса: 66050, Одеська область, Подільський район, селище міського типу Слобідка, вул. Незалежності, будинок 2-О, код ЄДРПОУ 33775678 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , відомості щодо РНОКПП невідомі, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300 (шість тисяч триста) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова

Джерело: ЄДРСР 121866633

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Це наша справа. Ця справа в чергове доводить необхідність захисту своїх прав. Суд зазначив:

Судом встановлено, що виплата відповідачу ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 65102 гривні 97 копійок, здійснена на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 28.11.2022 року, яка набрала законної сили.

Відтак, незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 була поновлена на посаді з 04.03.2022 року, суд вважає доведеними обставини, що: 1) виплата відповідачу коштів у сумі 65102 гривні 97 грн була проведена позивачем добровільно, на законних підставах та за відсутності рахункової помилки з його боку; 2) недобросовісність з боку відповідача не встановлена.

Ретельний обставин цих обставин вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 на законних підставах набула та отримала грошові кошти, оскільки виплата їй заробітної плати була здійснена правомірно та законно шляхом виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відтак суд доходить висновку, що передбачені ст. 1212 ЦК України підстави для повернення позивачу коштів відсутні.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show