Рішення МОАС про зобов'язання Комісії при ТЦК надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ ПМПМ (постійний догляд за хворим батьком при наявності сестри, що проживає у Польщі)

[ANTIRAID]

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. № 400/8624/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаКомісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , про визнання протиправним та скасування протоколу від 22.08.2024 № 21 в частині; зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач) про:

визнання протиправним і скасування протоколу відповідача від 22.08.2024 № 21 в частині відмові позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказа командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2024 № 38 його було звільнено з військової служби у зв'язку з отриманням його батьком ІІ групи інвалідності безстроково. У серпні 2024 року позивач подав відповідачу заяву про надання йому відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-ХІІ) як військовозобов'язаному, зайнятому постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду.

Рішенням відповідача, оформленого протоколом від 22.08.2024 № 21, відмовлено позивачу у наданні відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, оскільки у нього є рідна сестра, яка відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України зобов'язана здійснювати догляд за батьком. На переконання позивача, таке рішення є протиправним, оскільки його рідна сестра 8 років знаходиться на території Польщі зі своїм сином і не має можливості здійснювати постійний догляд за батьком. Більше того, ним було подано відповідачу акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), передбаченого додатком 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560), в якому зазначено, що саме позивач здійснює постійний догляд за своїм батьком, який особою з інвалідністю ІІ групи, тому що його сестра перебуває за кордоном.

24.09.2024 через канцелярію суду надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_3 відзив на позовну заяву від 20.09.2024 № 18221, який за своїм змістом є поясненням третьої особи. В цих поясненнях третя особа заперечила проти позову і просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на загальному обліку військовозобов'язаних, які перебувають в запасі, в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.08.2024 до відповідача надійшла заява позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, за результатами розгляду якої йому було правомірно відмовлено в надані відстрочки, оскільки він має повнорідну повнолітню невійськовозобов'язану сестру.

У відповіді на відзив від 10.10.2024 позивач підтримав свої позовні вимоги, додатково закцентувавши увагу на тому, що саме під час мобілізації військовозобов'язаний, зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, не підлягає призову на військову службу. На переконання позивача, пункт 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, яку він зазначив підставою для надання йому відстрочки у своїй заяві, не ставить у залежність надання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд за батьками, така залежність вимагається тоді, коли батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд.

16.09.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), про залучення ІНФОРМАЦІЯ_3 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а також про витребування у відповідача доказів, а саме:

а) копії заяви ОСОБА_1 з додатками, на підставі якої прийнято рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 22.08.2024 № 21, про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період

б) копії (витягу) рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 22.08.2024 № 21 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У встановлений судом строк відповідач витребувані докази суду не подав, про причини їх не надання не повідомив. Однак, вказані докази подав до суду ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 задоволено, а саме: заборонено ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 400/8624/24.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до військового квитка позивача він перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у відповідача, і у періоди з 19.03.2015 по 20.04.2016 та з 03.03.2022 по 07.02.2024 проходив військову службу за мобілізацією.

Батьком позивача є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (повторно) від 26.10.2006 серія НОМЕР_2 .

Згідно з Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.01.2024 серія 12 ААГ № 512454 батько позивача є особою з ІІ групою інвалідності. За Висновком від 15.02.2024 № 21 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги за доглядом на непрофесійній основі (форма № 080-4/о) йому рекомендовано поліативний догляд вдома.

Відповідно до Медичного висновку ЛКК від 15.02.2024 № 20 батько позивача за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування. Термін дії висновку один рік.

Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб № 98, виданого Секретарським старостинським округом Кривоозерської селищної ради 13.02.2024, вони проживають у двох.

В Акті від 18.06.2024 № 3 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) зазначено, що позивач сам здійснює постійний догляд за батьком, який потребує постійного догляду. Інші члени сім'ї першого ступеня споріднення (дочка) не мають можливості здійснювати такий догляд, члени сім'ї другого ступеня споріднення відсутні.

12.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову як особі, яка доглядає за батьком, на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Рішенням відповідача від 22.08.2024 № 21, оформленого протоколом засідання комісії, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

У повідомленні від 26.08.2024 № 13260 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив про вищенаведене рішення. В цьому повідомлені зазначено, що у нього є сестра, яка перебуває за кордоном, що не є підставою не здійснювати догляд за батьком. Вона є працездатним членом сім'ї, яка зобов'язана відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України здійснювати догляд за батьком.

Вважаючи таку відмову у надані йому відстрочки протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 😎 пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Абзацом четвертим статті 1 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації (частини п'ята і шоста статті 4 Закону № 3543-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ (далі Указ № 65/2022, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 3 Указу № 65/2022 встановлено, що мобілізація проводиться протягом 90 днів із дня набрання чинності цим Указом. Строк проведення загальної мобілізації продовжено згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2501-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2739-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 № 59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2916-ІХ, Указом Президента України від 01.05.2023 № 255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 № 3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 № 452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 № 3276-ІХ, Указом Президента України від 06.11.2023 № 735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3430-ІХ, Указом Президента України від 05.02.2024 № 50/2023, затвердженим Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 № 272/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3685-ІХ, та Указом Президента України від 23.07.2024 № 470/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 470/2024, відповідно з 25.05.2022 на 90 діб, з 23.08.2022 на діб, з 21.11.2022 на 90 діб, з 19.02.2023 на 90 діб, з 20.05.2023 на 90 діб, з 18.08.2023 на 90 діб, з 16.11.2023 на 90 діб, з 14.02.2024 на 90 діб, з 14.05.2024 на 90 діб та з 12.08.2024 на 90 діб.

Згідно зі статтею 4 Указу № 65/2022 постановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-ХІІ відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацами першим-третім пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).

Як наслідок, така комісія у правовідносинах щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є суб'єктом владних повноважень, а тому вона є належним відповідачем в адміністративних справах про оскарження її рішень про надання або відмову в наданні відстрочки, яке оформлене протоколом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Таким чином, у період проведення загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації після 18.05.2024, зокрема, військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.

Водночас пункт 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, на відміну від пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не пов'язує право військовозобов'язаного на відстрочку від мобілізації з відсутністю інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.

Суд встановив, що батько позивача є особою з інвалідністю ІІ групи, проживає разом з ним, потребує постійного поліативного догляду та не здатний до самообслуговування, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача (повторно) від 26.10.2006 серія НОМЕР_2 , Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.01.2024 серія 12 ААГ № 512454, Висновком від 15.02.2024 № 21 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги за доглядом на непрофесійній основі (форма № 080-4/о), Медичним висновком ЛКК від 15.02.2024 № 20, витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб № 98, виданого Секретарським старостинським округом Кривоозерської селищної ради 13.02.2024, Актом від 18.06.2024 № 3 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).

З наведеного слідує, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не зважаючи на наявність у його батька іншої невійськовозобов'язаної особи, яка зобов'язана його утримувати, а саме: повнолітньої доньки.

Згідно з абзацу першого пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.

Додатком 5 до Порядку № 560 встановлено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до цього до додатку, особи, які мають право на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, і які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду, подають відповідній комісії такі документи:

довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд).

До заяви про надання відстрочки від 12.08.2024 позивач додав копії таких документів: паспорта громадянина України, свідоцтва про народження, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду, довідку ЛКК, довідку про скла сім'ї, військовий квиток і згоду на обробку персональних даних.

Тобто він подав відповідачу усі необхідні документи, що передбачені додатком 5 до Порядку № 560, які додаються до заяви про надання відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

Крім цього, як вище суд вже зазначив, вказані документи підтверджують наявність у нього права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ.

У позовних вимогах позивач просить зобов'язати відповідача надати йому відстрочку від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Абзацом першим частини четвертої статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відтак суд може зобов'язати відповідача прийняти рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про його відстрочку лише в тому випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У повідомленні від 26.08.2024 № 13260 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив підставою для відмови у наданні відстрочки те, що у нього є сестра, яка перебуває за кордоном, що не є підставою не здійснювати догляд за батьком. Вона є працездатним членом сім'ї, яка зобов'язана відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України здійснювати догляд за батьком.

Однак, надання відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не пов'язане з фактом наявності (відсутності) інших працездатних осіб, які зобов'язані утримувати особу, яка потребує постійного догляду.

З наведеного слідує, що для прийняття відповідачем рішенням щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією наявні всі умови, визначені Законом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді. Тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленіе протоколом засідання від 22.08.2024 № 21, в частині відмови у наданні (оформленні) ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3. Зобов'язати Комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) від 12.08.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 06 листопада 2024 року

Джерело: ЄДРСР 122843038

[ANTIRAID]

ТЦК ігноруючи прямі норми закону дискредитує не тільки ЗСУ, а й всю державну владу. Суд зазначив:

Згідно з Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17.01.2024 серія 12 ААГ № 512454 батько позивача є особою з ІІ групою інвалідності. За Висновком від 15.02.2024 № 21 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги за доглядом на непрофесійній основі (форма № 080-4/о) йому рекомендовано поліативний догляд вдома.

Відповідно до Медичного висновку ЛКК від 15.02.2024 № 20 батько позивача за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду та нездатний до самообслуговування. Термін дії висновку один рік.

Водночас пункт 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, на відміну від пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не пов'язує право військовозобов'язаного на відстрочку від мобілізації з відсутністю інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.

З наведеного слідує, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не зважаючи на наявність у його батька іншої невійськовозобов'язаної особи, яка зобов'язана його утримувати, а саме: повнолітньої доньки.