Рішення Оболонського районного суду міста Києва про відмову КП Київській іподром у стягненні заборгованості за утримання коней у зв'язку з відсутністю доказів заборгованості

[ANTIRAID]

12.03.2025 Справа № 756/8520/23

Унікальний № 756/8520/23

Провадження № 2/756/154/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.,

секретаря - Омельчук М.О.,

за участі: представника позивача - Антонець Л.С.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Київський Іподром» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року позивач Комунальне підприємство «Київський Іподром» (далі - КП «Київський Іподром») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, 3% річних, інфляційних втрат, пені за договором про надання послуг з утримання коней.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 01.03.2018 року між сторонами укладено договір №19-У/18 Про надання послуг з утримання коней, до якого додатковими угодами №5 від 26.02.2021 року, №05/2 від 01.06.2021 року внесено зміни.

За умовами договору КП «Київський Іподром» зобов`язується надавати ОСОБА_2 , як коневласнику послуги з отримання коней, а коневласник зобов`язується своєчасно, (не пізніше 10 числа наступного місяця) сплачувати кошти за отримані послуги, а також компенсувати вартість спожитих комунальних послуг і щомісячно підписувати акти наданих послуг та повертати один примірник позивачу протягом 2-ох днів з моменту їх отримання.

Протягом дії договору та на виконання його умов 2018-2023 років КП «Київський Іподром» ОСОБА_2 надано послуги з утримання коней, а остання сплачувала грошові кошти за надані послуги справно та своєчасно лише до кінця 2021 року. Починаючи з грудня 2021 - січня 2022 року коневласник із невідомих причин почала сплачувати КП «Київський Іподром» грошові кошти за надані послуги частково.

При цьому, хоча з 2021 по червень 2023 року КП «Київський Іподром» було надано послуг на загальну суму 941 047,36 грн., насправді ОСОБА_2 сплачено лише 339 038,32 грн., таким чином станом на момент подачі позову заборгованість зі сплати складає 640 075 грн. 24 коп.

ОСОБА_2 відмовляється отримувати та підписувати останні акти наданих послуг, отримуючи як і раніше послуги з утримання коней, які надаються іподромом.

За таких обставин КП «Київський Іподром» 30.05.2023 року було направлено ОСОБА_2 акт звірки взаєморозрахунків за період співпраці із вимогою у разі незгоди з даними актами надати обґрунтовану та мотивовану письмову відмову від їх підписання, а у випадку не підписання, застереження про визнання актів погодженими та підписаними без зауважень.

Відповідач відмовляється у добровільному порядку сплатити вищезазначену суму заборгованості, при цьому у своєму листі від 04.04.2023 року посилається на пункти договору, якими передбачено настання форс-мажорних обставин для сторін договору та порядок їх дій та відповідальність у випадку настання непереборної сили, хоча, на думку позивача, за умовами договору обставини непереборної сили не звільняють від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 4.2 Договору, за недотримання строків оплати, зазначених у розділі 3 цього Договору, коневласник сплачує Іподрому штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, на момент виникнення заборгованості. Також відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що відшкодування збитків та сплата штрафної неустойки коневласником здійснюється в безакцептному порядку. В разі неналежного виконання або невиконання коневласником умов цього Договору щодо сплати належних за цим Договором платежів Іподром має право зарахувати отримані грошові кошти в рахунок сплати штрафної неустойки та заподіяних збитків. Сума коштів, яка залишиться після сплати штрафної неустойки та заподіяних збитків, зараховується в рахунок погашення заборгованості по оплаті за надання послуг, передбачених умовами цього Договору.

За твердженням позивача у зв`язку із невиконанням зобов`язань ОСОБА_2 , відповідно до вищезазначених пунктів договору та ст. 625 ЦК України, відповідачу за період прострочення (2021-2023 роки) була нарахована штрафна неустойка 217 925,76 грн., 3% річних - 13 505,38 грн., інфляційні втрати склали 61 219,38 грн., разом 292 650,52 грн., і відповідно заборгованість позивача збільшилась та становить 932 725,76 грн., з яких 640 075,24 грн. (сума основного боргу) + 292 650,52 грн. (штрафна неустойка, 3% річних та інфляційні втрати).

У зв`язку з цим просили про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову з підстав зазначених у позовній заяві, при цьому пояснила, що розрахунок заборгованості, пені та штрафів здійснювався компетентним працівником позивача в тому числі з використанням сервісу LIGA.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у позові у повному обсязі, вказуючи на відсутність доказів на підтвердження перебування коней ОСОБА_2 у КП «Київський Іподром» на утриманні та їх кількості, що унеможливлює та ставить під сумнів правильність розрахунку суми заборгованості за договором №19-У/18 Про надання послуг з утримання коней, з усіма додатковими угодами до нього. Крім іншого, існування форс-мажорних обставин на території України з 24.02.2022 року повинно мати наслідком звільнення від відповідальності до офіційного закінчення, а не притягнення громадян до відповідальності через неможливість останніми виконати свої зобов`язання у встановлений термін через ці обставини.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази встановив наступне.

01.03.2018 року між КП «Київський Іподром», юридичною особою за законодавством України та ОСОБА_2 , в подальшому в цьому договорі - коневласник, укладено договір №19-У/18 Про надання послуг з утримання коней.

За умовами п.1, п.2 договору коневласник доручає, а іподром зобов`язується надати коневласнику послуги по утриманню коней. Коневласник зобов`язується виплачувати іподрому кошти за надання послуг з утримання коней за цим договором, згідно виставлених рахунків.

У відповідності до п.2.1.1 іподром зобов`язується прийняти погоджену кількість коней коневласника в погоджені строки на підставі поданої коневласником заяви.

Згідно п. 2.4.1 коневласник зобов`язується погоджувати з іподромом в порядку передбаченому п.2.1.1. цього договору кількість коней та строки їх прибуття чи вибуття.

Також, за п. 2.4.8 договору коневласник зобов`язується за власний рахунок забезпечувати необхідними кормами та іншими засобами для догляду за кіньми, якщо між сторонами не досягнуто згоди з приводу надання іподромом цих послуг.

При цьому, у відповідності до п.3.3 договору плата коневласника та порядок розрахунків за надання послуг з утримання коней на місяць відштовхується від вартості утримання одного коня у розмірі 2100 грн., у тому числі ПДВ 350 грн. 04 коп.

За додатковою угодою №05 від 26.02.2021 року внесено зміни до договору Про надання послуг з утримання коней щодо подовження дії договору з 01.03.2021 року до 31.05.2021 року без автоматичної пролонгації дії договору на наступний термін.

А додатковою угодою №05/2 від 01.06.2021 року внесено зміни, в тому числі, щодо вартості утримання коней, а саме збільшено суму надання послуг іподрому на місяць за одного коня у розмірі 2 970 грн., в тому числі ПДВ 495 грн.

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, укладений між сторонами договір та додаткові угоди до нього мають чіткі умови щодо оплати коневласником наданих послуг з утримання коней із розрахунку здійсненого іподромом виходячи з узгодженої сторонами вартості утримання одного коня на місяць із врахуванням кількості коней які знаходились на утриманні за заявою коневласника.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено та підтверджено сторонами, що ОСОБА_2 не заперечує факту укладення з КП «Київський Іподром» договору Про надання послуг з утримання коней і додаткових угод до нього та обов`язку його виконання, при цьому не погоджується із розміром виставленої заборгованості.

Положення про ідентифікацію та реєстрацію коней (затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 31.12.2004 року №496 є обов'язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що є власниками коней, займаються їх розведенням, вирощуванням, утриманням, випробуваннями, транспортуванням, проводять забій, утилізацію, здійснюють ветеринарно-санітарний контроль, ведуть централізований облік, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки за участю коней.

У відповідності до п.1.5 Положення, ідентифікації і реєстрації підлягають усі коні, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.

Згідно п.1.5. Положення «паспорт коня - документ установленої форми, що містить ідентифікаційні та інші дані стосовно коня, відомості про власника, реєстрацію в Реєстрі тварин, ветеринарно-санітарні заходи та є обов`язковим супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини».

За п. 1.4. Положення встановлено, що «паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака) видається на кожну тварину, ідентифіковану і зареєстровану в установленому цим Положенням порядку, є супровідним документом на коня при будь-якому його переміщенні і зберігається за місцеперебуванням коня.

У відповідності до п.2.4.4. договору №19-У/18 Про надання послуг з утримання коней коневласник зобов`язується надавати на кожного коня документи: ксерокопію паспорта або племінного свідоцтва, ветеринарне свідоцтво, а в разі відсутності зазначених документів іподром має право не приймати коня коневласника.

Таким чином, законодавчо встановленою вимогою та умовою договору №19-У/18 Про надання послуг з утримання коней є обов`язок КП «Київський Іподром» отримання документів на кожну утримувану тварину, а отже достовірних відомостей про їх кількість та належність конкретному коневласнику.

Положеннями ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами у цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Крім того, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на підтвердження тих обставин, про які вказує у позовній заяві, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову.

Суд не бере до уваги відомості долученого позивачем електронного листа-звернення від 01.02.2023 року із зазначенням прізвища ОСОБА_2 на підтвердження кількості коней, що начебто знаходилися на території КП «Київський Іподром», оскільки даний лист ініційовано групою коневласників, більше того від імені ОСОБА_3 та в інтересах усього кінного товариства, що користуються послугами іподрому.

Таким чином, вказуючи про заборгованість коневласника ОСОБА_2 , позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яка кількість тварин із паспортними даними на них передана до КП «Київський Іподром» і, яка кількість тварин ОСОБА_2 щомісячно знаходилась на утриманні в підприємстві, що унеможливлює встановлення суми вартості наданих послуг.

У п. 7 позовної заяви позивач зазначає про те, що нібито починаючи з грудня 2021 по січень 2022 року, відповідач з невідомих причин почала сплачувати КП «Київський Іподром» грошові кошти за надані послуги частково, на підтвердження цього позивач зазначає номери та дати актів надання послуг, які нібито у своїй сукупності підтверджують факт надання послуг на загальну суму 941 047,36 грн. Далі позивач зазначає, що ОСОБА_2 було сплачено лише 339 038,32 грн. та на підтвердження цього надає копії платіжних доручень.

Приймаючи рішення у даній справі, суд звертає увагу, що в долучених до матеріалів справи Меморіальних ордерах та платіжних інструкціях оплати послуг КП «Київський Іподром» за період з січня 2022 року до грудня 2022 року платником фігурує ОСОБА_4 , більше того оплата останнім здійснюється за утримання коней у кількості - 3. (Т.1 а.с. 54-76).

Таким чином, позивачем не надано детального розрахунку сум заборгованості ОСОБА_2 , а з наданої інформації щодо сум наданих послуг неможливо встановити, як саме розраховувалась сума наданих послуг і за який період надання послуг ОСОБА_2 частково розрахувалась.

Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

За твердженням позивача, станом на момент подання позову за ОСОБА_2 обліковується заборгованість зі сплати за надані послуги на загальну суму 640 075,24 грн., що нібито підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків та актами надання послуг.

При цьому, Акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським документом, оскільки не відповідає вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік» (ст.9), Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88 (п. 2.3). Відповідний акт звірки є за своєю природою технічним (фіксуючим) документом за допомогою якого суб`єкти підприємницької діяльності встановлюють стан залишків по рахункам між ними та наявність можливої заборгованості.

Таким чином, сам по собі Акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, а отже не є неналежним доказом підтвердження наявності заборгованості за договором.

Щодо наданих позивачем актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) суд звертає увагу, що їх більшість не підписано ОСОБА_2 або її уповноваженою особою, у них не зазначено за яким саме договором виконувались роботи, а отже у своїй сукупності також не можуть підтверджувати заборгованість коневласника.

В предмет доказування по даній справі входить не лише розмір заборгованості, а й правильність обчислення суми заборгованості та її складових (основної суми, індексу інфляції, штрафних санкцій) у відповідності до умов договору, що підлягає дослідженню в судовому засіданні.

На думку суду такий розрахунок має бути наданий з розбивкою зазначених сум сплати та заборгованості за кожен місяць окремо у відповідності до графіка оплати за надані послуги протягом усього періоду, за який нараховувалася заборгованість.

При цьому, необґрунтований розрахунок заборгованості не дозволяє суду встановити чи відповідають вимоги позивача дійсності та чи є правомірним стягнення вказаної у спірному розрахунку кінцевої суми заборгованості.

У відповідності до п. 5.1 договору Про надання послуг з утримання коней, жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за повне або часткове невиконання зобов?язань по цьому договору, якщо це невиконання буде наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), незалежних від волі сторін, що виникли після підписання цього договору, а саме: несприятливі тяжкі погодні умови, пожежі, стихійні лиха, аварії інженерних комунікацій, дії державних органів (включаючи непередбачені зміни законодавства, які погіршують стан виконання договірних зобов`язань Сторін, відсутність чи несвоєчасне опублікування нормативних актів чи інструктивних документів), війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше, але не обмежуються ними. При цьому строк виконання зобов`язань за цим договором відповідно переноситься на час дії обставин непереборної сили. Достатнім підтвердженням наявності та продовження дій непереборної сили є довідка торгово-промислової палати чи іншого компетентного органу.

28.02.2022 року Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) було видано та опубліковано лист 2024/02.0-7.1 яким визнано воєнний стан, введений на території України обставинами форс-мажору (непереборної сили).

На підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 N? 671/97-ВР, статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N№64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи зазначене, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об?єктивними обставинами для суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов?язанням/обов?язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, існування форс-мажорних обставин на території України з 24.02.2022 року є загальновідомим фактом, що підтверджується виданим та опублікованим листом ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, а отже, з огляду на зміст договору, беззаперечно впливає не лише на терміни виконання своїх зобов`язань коневласником, але й на порядок нарахування іподромом заборгованості та розміру можливих штрафних санкцій.

При цьому, за відсутності належного розрахунку заборгованості та підтвердження його розміру, суд позбавлений можливості здійснити розрахунки штрафних санкцій, оскільки вказані вимоги є похідними.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність заборгованості котра вказана у позовній заяві та розмір штрафних санкцій, оскільки не можна вважати належним розрахунком саму лише кінцеву суму заборгованості.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на положення ст. 13 ЦПК України, зміст і обґрунтування позовних вимог, а також наявні докази у справі, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 627-629 ЦК України, ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76-83, 133,141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Київський Іподром» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.03.2025 року.

Суддя А.В. Шевчук

Джерело:
ЄДРСР 125777826

[ANTIRAID]

Це наша справа. Вона мені нагадала 2008-2010 роки, коли банки настільки впевнились у своїй могутності та подавали позови без жодного підтвердження заборгованості і навіть виданої суми кредиту. Так і тут, жодного доказу кількості коней та обсягу виконаних робіт, що і стало наслідком відмови в позові та захисту прав нашого клієнта. Єдине неприємне, так це те, як суд оцінює роботу адвоката та зменшує витрати на правову допомогу.

 

[ANTIRAID]

13.03.2025 Справа № 756/8520/23

Унікальний № 756/8520/23

Провадження № 2-др/756/35/25

ДОДАТКОВЕ
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Шевчук А.В., розглянувши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Київський Іподром» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

20.02.2025 року Оболонським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Київський Іподром» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

25.02.2025 року представником відповідача подано клопотання про стягнення з позивача витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 33 8000,00 грн.

10.03.2025 року представником позивача подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу представника відповідача у даній справі, у якій окрім іншого просили відмовити у стягненні вказаних витрат.

Дослідивши зміст поданих до суду заяв, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як роз`яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі №922/15944/17.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені відповідачем витрати у сумі 33 800,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді, затраченим ними часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 137, 270 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський Іподром» (ЄДРПОУ 00846346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А.В. Шевчук

Джерело:
ЄДРСР 125800983