Постанова ВП ВС про можливість припинення дії свідоцтва на торгівельну марку у зв'язку з її не використанням протягом п'яти років

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 910/8781/23

Провадження № 12-64гс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Уркевича В. Ю.,

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.

за участю:

секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

від позивача: Ортинська М.Ю.

від відповідача-2: Фінагіна В.Б.

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року (у складі колегії: головуючий суддя Остапенко О. М., судді: Доманська М. Л., Отрюх Б. В.)

у справі № 910/8781/23

за позовом «Єврокеш» С.А. (Eurocash S.A.)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К», 2) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

про припинення дії свідоцтва на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1. У червні 2023 року Eurocash S.A. (далі - «Єврокеш» С.А., позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К» (далі - ТОВ «Домінус-К», відповідач-1) та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - УКРНОІВІ, відповідач-2), в якому просило:

- достроково припинити дію свідоцтва на торговельну марку № 34485 на території України повністю, а саме для всіх послуг 35, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), для яких надана правова охорона;

- зобов`язати відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки (далі - Реєстр) відомості про дострокове припинення дії свідоцтва № 34485 для всіх послуг 35, 41 та 42 класів МКТП на території України та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 є власником свідоцтва України № 34485 від 15 вересня 2003 року на торговельну марку «EUROCASH», яка не використовується товариством на території України протягом останніх п`яти років, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на таку торговельну марку. Позивач зацікавлений у достроковому припиненні дії свідоцтва № 34485, оскільки його наявність перешкоджає позивачу отримати на території України правову охорону чотирьох власних торговельних марок із словесною частиною «EUROCASH» за міжнародними реєстраціями № 1633683, 1633015, 1633016 та 1633014 від 21 червня 2021 року.

3. Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву вимоги позивача не визнав, зазначив, що є законним власником торговельної марки «EUROCASH», яку, всупереч доводам позивача, активно використовує відповідно до вимог Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон № 3689-XII), зокрема, для:

- співпраці з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гільдія К» (далі - ТОВ «Гільдія К») щодо можливості та перспективи ведення комерційних операцій стосовно торговельної марки «EUROCASH» на території міста Дніпра;

- розміщення рекламної продукції торговельної марки «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності, у ТРЦ «ТЕРРА» в місті Дніпрі;

- розміщення рекламної продукції торговельної марки «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності, у ТРЦ «Славутич» в місті Дніпрі;

- виготовлення поліграфічної продукції торговельної марки «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності;

- надання освітніх послуг під торговельною маркою «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності.

4. Відповідач-1 до матеріалів справи надав презентацію торговельної марки «EUROCASH» та копії документів, які, на думку ТОВ «Домінус-К», підтверджують факт використання спірної торговельної марки протягом останніх п`яти років.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

5. Як убачається з довідки УКРНОІВІ від 13 квітня 2023 року № 3720/2023, 25 серпня 2020 року відповідач-2 вніс до Реєстру відомості про передачу права власності на торговельну марку «EUROCASH» за свідоцтвом України № 34485 (дата реєстрації 15 вересня 2003 року) від власника свідоцтва - Торгівельно-виробничої корпорації «Ольвія» (далі - ТВК «Ольвія») до ТОВ «Домінус-К».

6. Отже, до 25 серпня 2020 року власником торговельної марки «EUROCASH» за свідоцтвом України № 34485 була ТВК «Ольвія». З 25 серпня 2020 року ТОВ «Домінус-К» є власником торговельної марки «EUROCASH» за свідоцтвом України № 34485 від 15 вересня 2003 року.

7. З відомостей зі Спеціальної інформаційної системи (СІС) Укрпатенту вбачається, що торговельна марка за спірним свідоцтвом відповідача-1 зареєстрована для таких послуг МКТП:

- 35 клас МКТП: реклама; керування справами; ділове адміністрування; діловодство; всі послуги, що включені до 35 класу;

- 41 клас МКТП: освіта, виховування; забезпечування навчання; розваги; влаштовування спортивних і культурних заходів; всі послуги, що включені до 41 класу;

- 42 клас МКТП: весь перелік послуг, які включені до 42 класу МКТП, включаючи розміщення торгівельним підприємством в одному або декількох місцях товарів, або інформування торгівельним підприємством про ці товари, з метою їх збування, для забезпечення зацікавленим особам, в тому числі і покупцям, огляду і/або придбання цих товарів.

8. Позивач є власником чотирьох торговельних марок за міжнародними реєстраціями № 1633683, 1633015, 1633016 та 1633014 від 21 червня 2021 року. Всі наведені чотири торговельні марки включають, зокрема, словесне позначення «EUROCASH».

9. Позивач подав заявки на міжнародну реєстрацію вказаних чотирьох торговельних марок з територіальним поширенням в Україні. При цьому із вказаних заявок вбачається, що він подав заявки на реєстрацію торговельних марок для послуг 35 та 39 класів МКТП.

10. 35 клас МКТП включає в себе: оптова торгівля харчовими продуктами; оптова торгівля кухонним чи господарським приладдям; оптова торгівля косметичними та парфумерними товарами; послуги організації роздрібної торгівлі харчовими продуктами, послуги з організації роздрібної торгівлі косметичними та парфумерними товарами; ведення переговорів щодо укладання договорів купівлі-продажу товарів між виробником і клієнтом; консультування з питань комерційної діяльності у сфері влаштування магазинів та їх обладнання; розповсюдження рекламних матеріалів, пов`язаних із здійсненням комерційної діяльності; надання комерційної та ринкової інформації; збирання інформації, необхідної для здійснення комерційної діяльності; дослідження ринку; реклама; організація виставок, комерційних презентацій та презентацій товарів з рекламною метою; надання допомоги в управлінні комерційними підприємствами, адміністративні послуги, що надаються у зв`язку з укладенням договорів франчайзингу; комп`ютеризоване діловодство у сфері комерційної інформації; послуги з переїзду комерційних підприємств; послуги програм лояльності, заохочувальних і бонусних програм; стимулювання продажів за допомогою програм лояльності клієнтів; наймання та оренда обладнання для торговельних приміщень, у тому числі магазинів самообслуговування, а саме торгових автоматів, ксероксів, офісних машин і торговельних стендів та офісного обладнання; послуги роздрібного продажу кухонного приладдя або інструментів для домашнього господарства, послуги інтернет-магазинів з продажу кухонного або домашнього приладдя; послуги інтернет-магазинів з продажу продуктів харчування, послуги інтернет-магазинів з продажу косметичних та косметичних препаратів.

11. 39 клас МКТП включає в себе: фрахтування (перевезення товарів), пакування товарів, зберігання товарів; перевезення посилок; зберігання посилок; збір посилок, поштові послуги.

12. Відповідач-2 виніс попередні відмови в реєстрації чотирьох торгових марок позивача для всіх послуг 35 класу через наявність тотожної або схожої настільки, що їх можна сплутати, торговельної марки відповідача-1, що підтверджується наявними у справі відомостями з Мадридської бази торговельних марок щодо міжнародних реєстрацій № 1633683, 1633015, 1633016 та 1633014 від 21 червня 2021 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 квітня 2024 року у справі № 910/8781/23 у задоволенні позову відмовлено.

14. Суд першої інстанції виснував, що з дати отримання відповідачем-1 прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника, а саме з 25 серпня 2020 року, станом на час звернення позивача до суду із цим позовом 05 червня 2023 року не сплив передбачений Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) п`ятирічний строк безперервного невикористання такого знака для товарів та послуг, а тому відсутні правові підстави, передбачені Законом № 3689-XII, для дострокового припинення дії належного відповідачу-1 свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням останнім цього знака без поважних причин протягом п`ятирічного строку. При цьому суд виходив з того, що законом не передбачена юридична відповідальність нового власника знака на товари і послуги у зв`язку з недобросовісним користуванням попереднім власником своїми правами на цей знак.

15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року рішення місцевого господарського суду у справі № 910/8781/23 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову: достроково припинено дію свідоцтва України № 34485 на торговельну марку на території України в частині всіх послуг 35 та 42 класів МКТП, для яких надана правова охорона; зобов`язано відповідача-2 внести до Реєстру відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № 34485 для всіх послуг 35 та 42 класів МКТП на території України та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

16. На переконання суду апеляційної інстанції, чинне законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг у залежність від зміни особи власника свідоцтва, тоді як відповідач-1 мав оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу з 25 серпня 2020 року здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні. Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону № 3689-XII правове значення в цьому випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше п`яти років); причини невикористання. При цьому обов`язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва.

17. Апеляційний господарський суд зазначив, що докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені п`ятирічним строком до дати звернення позивача до суду. Таким чином, п`ятирічний період, протягом якого торговельна марка «EUROCASH» мала почати використовуватись в Україні, триває з 30 травня 2018 року по 29 травня 2023 року (переддень подання позовної заяви засобами поштового зв`язку).

18. За висновками апеляційного суду, відповідач-1 порушив охоронюваний законом інтерес позивача до безперешкодної реєстрації та використання у господарській діяльності торговельної марки за заявленим позначенням у 35 класі МКТП.

19. Оскільки зареєстрована за відповідачем-1 торговельна марка була подана на реєстрацію у 1998 році, то послуги з торгівлі товарами (пропонування їх до продажу та продаж) входили до 42 класу МКТП. У свою чергу, торгова марка позивача подана на реєстрацію в 2021 році, коли відповідні послуги вже включено до 35 класу МКТП. Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, охоронюваний законом інтерес позивача до безперешкодної реєстрації та використання у господарській діяльності торговельної марки за заявленим позначенням порушено відповідачем-1 у 35 та 42 класах МКТП.

20. Оскільки спірним свідоцтвом у частині послуг 41 класу МКТП права та інтереси позивача не порушуються, а позивач протилежного не довів, судова колегія дійшла висновку про відмову в позові в цій частині.

21. Проаналізувавши норми права, наведені у статтях 1, 16, 17, 18 Закону № 3689-XII, апеляційний господарський суд виснував про те, що виходячи з правової сутності торговельної марки умовою належного її використання є використання власником зареєстрованої торговельної марки саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг.

22. Дослідивши надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач-1 не довів використання торговельної марки для відповідних послуг 35 та 42 класу МКТП за спірним свідоцтвом.

23. Колегія суддів вважала, що надані позивачем та наявні у справі докази у їх сукупності на підтвердження заявлених позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на підтвердження протилежних доводів відповідача-1 щодо використання ним спірної торговельної марки, як наслідок, колегія суддів виснувала про доведеність позовних вимог у частині невикористання відповідачем-1 торговельної марки «EUROCASH» за свідоцтвом № 34485 на території України протягом останніх п`яти років в частині всіх послуг 35 та 42 класу МКТП, для яких надана правова охорона, та про наявність підстав для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку в зазначеній частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, рух справи в суді касаційної інстанції та її надходження на розгляд Великої Палати Верховного Суду

24. ТОВ «Домінус-К» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

25. Касаційна скарга ТОВ «Домінус-К» обґрунтована пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц.

26. Ухвалою від 02 жовтня 2024 року Касаційний господарський суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

27. Ухвалою від 07 листопада 2024 року Касаційний господарський суд передав справу № 910/8781/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України, вказавши про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц.

28. Колегія суддів Касаційного господарського суду не погодилася з висновком, викладеним у постанові Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц, про те, що з дати отримання особою прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника, а саме з публікації відомостей про передачу йому вказаних прав, станом на час звернення позивача до суду із цим позовом не сплив передбачений Угодою про асоціацію п`ятирічний строк безперервного невикористання такого знака для товарів та послуг, а тому відсутні підстави для дострокового припинення дії належного відповідачу свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням останнім цього знака без поважних причин протягом п`ятирічного строку.

29. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 грудня 2024 року прийняла цю справу та призначила її до розгляду на 05 лютого 2025 року.

30. 05 лютого 2025 року до Великої Палати Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача-1 Артамонової К. А. про відкладення судового засідання у справі на іншу дату у зв`язку із хворобою представника. У клопотанні зазначено, що докази перебування на лікарняному будуть надані у наступне судове засідання.

31. Ухвалою від 05 лютого 2025 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила клопотання представника ТОВ «Домінус-К» та відклала розгляд справи на 05 березня 2025 року.

32. 05 березня 2025 року після початку судового засідання, з`ясування наявності заяв та клопотань і доповіді судді-доповідача змісту оскаржуваного рішення суду та доводів касаційної скаргидо Великої Палати Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача-1 Гончарук А. М. про відкладення судового засідання у справі на іншу дату у зв`язку із хворобою. У клопотанні зазначено, що між Гончарук А. М та ТОВ «Домінус-К» 04 березня 2025 року укладено договір про надання правової допомоги. Доказів на підтвердження хвороби Гончарук А. М. до вказаного клопотання не додала.

33. Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

34. Відповідно до частин сьомої-десятої, дванадцятої статті 301 ГПК України головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на рішення, ухвалу якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги. Учасники справи дають свої пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання. Після заслуховування пояснень учасників справи суд переходить до стадії ухвалення судового рішення за результатами касаційного провадження.

35. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

36. Відповідно до статті 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

37. Оскільки клопотання про відкладення розгляду справи було подане представником відповідача-1 після закінчення стадії з`ясування наявності заяв та клопотань учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вирішила клопотання представника скаржника про відкладення судового засідання залишити без розгляду на підставі частини другої статті 118, частини другої статті 207 ГПК України та продовжити розгляд справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ПО СУТІ СПОРУ

Аргументи скаржника

38. Відповідач-1 зазначає, що з дати отримання ТОВ «Домінус-К» прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника, а саме з 25 серпня 2020 року, станом на час звернення позивача до суду із цим позовом 05 червня 2023 року не сплив передбачений законодавством п`ятирічний строк безперервного невикористання такого знака для товарів та послуг, а тому відсутні правові підстави, передбачені Законом № 3689-XII, для дострокового припинення дії належного ТОВ «Домінус-К» свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням останнім цього знака без поважних причин протягом п`ятирічного строку.

39. Північний апеляційний господарський суд взагалі не досліджував питання щодо використання торговельної марки «EUROCASH» у період з 30 травня 2018 року по 25 серпня 2020 року, коли її власником була ТВК «Ольвія».

40. Відсутні обставини, які б підтверджували наявність порушення права «Єврокеш» С.А. чи охоронюваного законом інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, що є достатньою і самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Висновок апеляційного господарського суду про те, що ТОВ «Домінус-К» порушило охоронюваний законом інтерес позивача до безперешкодної реєстрації та використання у господарській діяльності торговельної марки за заявленими позначеннями у класах 35 та 42 МКТП не підтверджений належними, достатніми та допустимими доказами, тому є помилковим.

41. ТОВ «Домінус-К» повідомляло суди попередніх інстанцій, що використовує торговельну марку «EUROCASH» з 25 серпня 2020 року щодо: співпраці з ТОВ «Гільдія К» відносно можливості та перспективи ведення комерційних операцій стосовно торговельної марки «EUROCASH» на території міста Дніпра; розміщення рекламної продукції торговельної марки «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності, у ТРЦ «ТЕРРА», ТРЦ «Славутич» у місті Дніпрі; виготовлення поліграфічної продукції торговельної марки «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності; надання освітніх послуг під торговельною маркою «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності. На підтвердження факту використання спірної торговельної марки відповідач-1 до матеріалів справи надав письмові докази.

42. ТОВ «Домінус-К» стверджує, що станом на час розгляду цієї справи у Північному апеляційному господарському суді та по теперішній час вивіска ТМ «EUROCASH», яка належить ТОВ «Домінус-К» на праві приватної власності, розміщена у ТРЦ «Славутич», що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект O. Поля, 104-А.

43. 17 січня 2023 року між ТОВ «Домінус-К» як ліцензіаром та фізичною особою - підприємцем Стрембовською О. В. укладено ліцензійний договір на використання торговельної марки на умовах простої (невиключної) ліцензії.

44. Отже, суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив та надав оцінку всім наявним доказам, обставинам справи і доводам ТОВ «Домінус-К», що підтверджують використання торговельної марки «EUROCASH» з 25 серпня 2020 року.

Позиція інших учасників справи

45. Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти неї заперечує, просить залишити постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року у справі № 910/8781/23 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

46. «Єврокеш» С.А.зазначає, що і Закон № 3689-XII, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання торговельної марки в Україні, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може змінюватися. Сам факт передачі прав на торговельну марку не призупиняє обов`язку з добросовісного використання такої торговельної марки в Україні, а лише засвідчує юридичний факт зміни власника, на якого такий обов`язок покладається в подальшому. Отже, строки щодо невикористання торговельної марки не залежать від дати видачі свідоцтва і зміна власника не впливає на початок перебігу відповідного строку.

47. Також позивач вважає, що суд апеляційної інстанції дослідив у повному обсязі всі надані відповідачем-1 докази та надав їм відповідну оцінку. Лише наявність договору чи іншого документа не свідчить про використання торговельної марки щодо послуг 35 та 42 класів МКТП.

48. У відзиві на касаційну скаргу УКРНОІВІ своєї позиції щодо суті касаційної скарги не виклав.

49. Зазначив, що позивач подав заявки на міжнародну реєстрацію чотирьох торговельних марок з територіальним поширенням в Україні. Керуючись відповідними нормами законодавства, УКРНОІВІ винесено попередні відмови в реєстрації цих торговельних марок, оскільки вони є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, з торговельною маркою відповідача-1, що охороняється свідоцтвом № 34485 від 15 вересня 2003 року.

50. Відповідач-2 вказує, що для вирішення цього спору по суті позивач має належними та допустимими доказами довести суду обставини невикористання відповідачем-1 своїх прав на торговельну марку «EUROCASH» за свідоцтвом України № 34485 щодо переліку послуг 35, 41 та 42 класів МКТП, для яких така торговельна марка була зареєстрована, а відповідач-1 - безпосереднє та фактичне використання чи зазначити поважні причини невикористання торговельної марки за вказаним свідоцтвом протягом п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва (15 вересня 2003 року, Бюл. 2003/9) або якщо використання торговельної марки призупинено, - з іншої дати після цієї публікації.

51. На переконання відповідача-2, дострокове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку потребує всебічного, повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи, які можуть підтверджувати чи спростовувати безпосереднє та фактичне використання торговельної марки саме стосовно товарів і послуг, для яких її зареєстровано. До функцій УКРНОІВІ законодавством не віднесено здійснення контролю за використанням торговельних марок їх власниками після здійснення державної реєстрації та видачі відповідних свідоцтв.

52. Відповідач-2 акцентував, що вимоги до нього є похідними від основних щодо припинення дії зазначеного свідоцтва та мають виключно техніко-реєстраційний характер.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо визначення п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки

53. Відповідно до статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

54. За статтею 420 ЦК України до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

55. Згідно зі статтею 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

56. За змістом частини першої статті 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

57. Відповідно до частин другої та третьої статті 425 ЦК України майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

58. Згідно із частиною першою статті 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

59. За статтею 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

60. Відповідно до статті 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

61. Згідно зі статтею 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

62. За статтею 496 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

63. Відповідно до частин першої та другої статті 497 ЦК України чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку припиняється в установленому законом порядку достроково у зв`язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

64. Згідно із прембулою Закону № 3689-XII (в редакції від 15 квітня 2023 року) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні. У статті 1 Закону № 3689-XII зазначено, що торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

65. Відповідно до статті 3 Закону № 3689-XII якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про торговельні марки, то застосовуються правила міжнародного договору.

66. Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 3689-XII набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.

67. За частиною четвертою статті 5 Закону № 3689-XII обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

68. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3689-XII на підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному електронному бюлетені НОІВ (далі - Бюлетень) відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

69. Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Порядок ведення Реєстру і склад відомостей, що містяться в Реєстрі, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (частина перша статті 13 Закону № 3689-XII).

70. Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво (частина перша статті 14 Закону № 3689-XII).

71. Відповідно до частин сьомої - дев`ятої статті 16 Закону № 3689-XII власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених НОІВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру. У разі опублікування відомостей про передачу права власності на торговельну марку стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг НОІВ видає нове свідоцтво на ім`я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

72. За статтею 17 Закону № 3689-XII власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

73. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством. Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою. Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва. Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалося протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

74. Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Закону України від 21 липня 2020 року № 815-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями» (далі - Закон № 815-ІX), яким частину четверту статті 18 Закону № 3689-XII було викладено у наведеній редакції, перегляд чинного законодавства України у сфері охорони прав на торговельні марки і промислові зразки зумовлений необхідністю забезпечити ефективне виконання Україною зобов`язань у рамках Угоди про асоціацію. Запропонованим проєктом Закону передбачається імплементація вимог статей 204-207 Угоди про асоціацію, а також положень Директиви № 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 року про правову охорону промислових зразків, Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року про промислові зразки Співтовариства, Директиви № 2008/95/ЄС від 22 жовтня 2008 року Європейського Парламенту та Ради про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок, Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Співтовариства у національне законодавство. Метою прийняття проєкту Закону є забезпечення виконання зобов`язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки і промислові зразки із правом Європейського Союзу.

75. Відповідно до статті 197 Угоди про асоціацію (яка набула чинності для України 01 вересня 2017 року) якщо протягом п`яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на відповідній території, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п`ятирічного періоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запроваджені санкції, передбачені цим підрозділом, якщо відсутні належні причини для її невикористання.

76. За статтею 198 Угоди про асоціацію сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом тримісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруть до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

77. Згідно зі статтею 199 Угоди про асоціацію якщо підстави для відмови у реєстрації, для анулювання чи визнання недійсною реєстрації торговельної марки існують лише стосовно частини товарів або послуг, для яких вона була заявлена чи зареєстрована, то відмова у реєстрації або анулювання чи визнання недійсною реєстрації застосовується лише до відповідних товарів або послуг.

78. За статтею 200 Угоди про асоціацію строк охорони, що застосовується в Україні та Стороні ЄС, обчислюється з дати подання заявки і становить щонайменше 10 років. Власник права може продовжити строк охорони на наступний 10-річний термін.

79. У Директиві Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2015/2436 від 16 грудня 2015 року про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок міститься стаття 19 «Відсутність дійсного використання як підстава для анулювання», відповідно до якої торговельну марку може бути анульовано, якщо протягом п`яти років поспіль її не було введено у дійсне використання у державі-членові у зв`язку з товарами або послугами, для яких її зареєстровано, та не існує належних підстав для такого невикористання. Жодна особа не може заявляти про те, що права власника на торговельну марку необхідно анулювати, якщо у проміжок часу між завершенням п`ятирічного строку і поданням заявки на анулювання було розпочато або відновлено дійсне використання торговельної марки. Початок або відновлення використання протягом трьох місяців до подання заявки на анулювання, що розпочалися не раніше, ніж після завершення безперервного п`ятирічного строку невикористання, не беруть до уваги, якщо підготовка до початку або відновлення використання розпочалися лише після того, як власник дізнався про можливе подання заявки на анулювання.

80. Відповідно до пункту «а» статті 51 (1) Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року про торговельну марку Співтовариства права власника торговельної марки [ЄС] визнаються анульованими за заявою до [Європейське відомство з інтелектуальної власності (EUIPO)] або на підставі зустрічного позову в рамках провадження про порушення прав, якщо протягом безперервного періоду в п`ять років торговельна марка не була дійсно використана в [Європейському Союзі] у зв`язку з товарами або послугами, щодо яких вона зареєстрована, і немає належних причин для невикористання.

81. У пункті «а» статті 58 «Підстави для анулювання» Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу (який замінив собою Регламент Ради (ЄС) № 207/2009) зазначено, що права власника торговельної марки ЄС визнають такими, що підлягають анулюванню, після подання заяви до Офісу або на підставі зустрічного позову у межах провадження щодо порушення, якщо протягом п`яти років поспіль торговельну марку не було введено у дійсне використання у Союзі у зв`язку з товарами чи послугами, для яких її зареєстровано, та відсутні вагомі підстави її невикористання; однак жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку ЄС необхідно анулювати, якщо у проміжку між завершенням п`ятирічного строку та поданням заяви або зустрічного позову було розпочато або відновлено дійсне використання торговельної марки; однак початок або відновлення використання протягом трьох місяців перед поданням заяви або зустрічного позову, що розпочалися не раніше, ніж після завершення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруть до уваги, якщо підготовка до початку або відновлення використання розпочалася після того, як власник дізнався про можливе подання заяви або зустрічного позову.

82. З наведених норм та правоположень убачається, що Закон № 815-ІX (яким частина четверта статті 18 Закону № 3689-XII була викладена у зазначеній вище редакції) був прийнятий з метою виконання Україною зобов`язань за Угодою про асоціацію та імплементації положень Директиви № 98/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 року, Регламенту Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року, Директиви № 2008/95/ЄС від 22 жовтня 2008 року Європейського Парламенту та Ради, Регламенту Ради (ЄС) № 207/2009 від 26 лютого 2009 року у національне законодавство для забезпечення виконання зобов`язань України у сфері європейської інтеграції в частині узгодження вимог чинного законодавства України щодо охорони прав на торговельні марки і промислові зразки із правом Європейського Союзу.

83. Отже, при тлумаченні правових норм частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII Велика Палата Верховного Судумає враховувати граматичний зміст викладення цієї норми, її системні зв`язки та цільове призначення.

84. Як убачається з граматичного тлумачення частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII та статті 198 Угоди про асоціацію, реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню (дія свідоцтва - достроковому припиненню), якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території (не використовувалась в Україні) для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована.

85. Отже, зазначені норми права передбачають анулювання реєстрації торговельної марки (дострокове припинення дії свідоцтва) з підстави невведення її у використання протягом п`ятирічного строку на відповідній території (невикористання в Україні). Перебіг цього строку розпочинається з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. При цьому умов, що перебіг зазначеного строку починається наново зі зміною власника (уповноваженого користувача) торговельної марки, зазначені норми права не містять.

86. Із системного тлумачення норм статей 198, 200 Угоди про асоціацію також вбачається, що як десятирічний строк охорони торговельної марки, так і п`ятирічний строк її безперервного невикористання починають перебіг відповідно з дати подання заявки та дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні) та не залежать від зміни власника (уповноваженого користувача) такої торговельної марки, хоч ця процедура може супроводжуватись видачею нового свідоцтва.

87. З цільового призначення наведених вище норм Закону № 3689-XII та Угоди про асоціацію також можна зробити висновок, що їх прийняття було обумовлено метою стимулювання власника (уповноваженого користувача) торговельної марки до фактичного її використання для ідентифікації відповідних товарів / послуг. Протилежний підхід, що з кожною зміною власника (уповноваженого користувача) торговельної марки перебіг п`ятирічного строку її невикористання починається спочатку, унеможливив би застосування зазначених норм права (у тому числі внаслідок цілеспрямованої передачі права власності на торговельну марку з метою не допустити закінчення вказаного строку), що не відповідало б меті запровадження зазначеного строку.

88. Слід зазначити, що подібні норми щодо анулювання прав на торговельну марку з підстави невведення її в дійсне використання протягом п`ятирічного строку містяться також в Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2017/1001 від 14 червня 2017 року про торговельну марку Європейського Союзу (стаття 58). Практика застосування зазначених норм Судом справедливості Європейського Союзу свідчить, що у зазначений п`ятирічний строк використання торговельної марки зараховуються строки її використання всіма власниками, а не лише останнім (наприклад, пункти 29-31 рішення Суду справедливості ЄС від 13 жовтня 2021 року у справі Т-12/20), що також дозволяє дійти висновків про обчислення цього строку з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Українінезалежно від зміни власника такої торговельної марки.

89. Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки може бути достроково припинена, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду торговельна марка не використовувалася в Україні стосовно товарів чи послуг, щодо яких вона зареєстрована, і немає поважних причин її невикористання. Обчислення зазначеного п`ятирічного періоду не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) торговельної марки.

90. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Північного апеляційного господарського суду, викладеними в оскаржуваній постанові від 22 серпня 2024 року, та Касаційного господарського суду, наведеними в ухвалі від 07 листопада 2024 року про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про те, що і Закон № 3689-XII, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання саме торговельної марки, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може періодично змінюватись.

91. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у залежність від зміни особи власника свідоцтва. Набувач права власності на торговельну марку під час укладення відповідного договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку оцінює наявні ризики у зв`язку зі строками здійснення попереднім власником своїх прав на торговельну марку.

92. З урахуванням цього Велика Палата Верховного Суду вважає необхідним відступити від протилежного за своїм змістом висновку Касаційного цивільного суду, наведеного в постанові від 09 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц, відповідно до якого перебіг передбаченого у частині четвертій статті 18 Закону № 3689-XII п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення майнових прав на неї має починатися від дати отримання особою прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника.

Щодо наявності порушеного інтересу позивача

93. У частині третій статті 6 Закону № 3689-XII зазначено, що не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

94. Суд апеляційної інстанції на підставі наявних у справі доказів встановив, що «Єврокеш» С.А. подавало заявки на міжнародну реєстрацію власних чотирьох торговельних марок (№ 1633683, 1633015, 1633016 та 1633014 від 21 червня 2021 року) з територіальним поширенням в Україні. Всі вищенаведені чотири торговельні марки включають словесне позначення «EUROCASH». Заявки на реєстрацію торговельних марок подано для послуг 35 та 39 класів МКТП. УКРНОІВІ виніс попередні відмови в реєстрації чотирьох торгових марок позивача для всіх послуг 35 класу через наявність тотожної або схожої настільки, що їх можна сплутати, торговельної марки ТОВ «Домінус-К».

95. За цих обставин апеляційний суд виснував, що відповідач-1 порушив охоронюваний законом інтерес позивача до безперешкодної реєстрації та використання у господарській діяльності торговельної марки за заявленим позначенням у 35 класі МКТП.

96. Також апеляційний суд установив, що зареєстрована за відповідачем-1 торговельна марка була подана на реєстрацію у 1998 році, коли послуги з торгівлі товарами (пропонування їх до продажу та продаж) входили до 42 класу МКТП. На час подачі позивачем торговельної марки на реєстрацію в 2021 році відповідні послуги були включені до 35 класу МКТП. Тому апеляційний суд зазначив, що охоронюваний законом інтерес позивача до безперешкодної реєстрації та використання у господарській діяльності торговельної марки за заявленим позначенням був порушений відповідачем-1 також у 42 класі МКТП.

97. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність у позивача в спірному випадку охоронюваного законом інтересу, за захистом якого він звернувся до господарського суду, а тому останній вправі ставити перед судом питання про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку № 34485 на території України частково, а саме для всіх послуг 35 та 42 класів МКТП, для яких надана правова охорона.

98. Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаним висновком Північного апеляційного господарського суду і відхиляє як необґрунтовані протилежні доводи касаційної скарги відповідача-1 стосовно відсутності порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Щодо суті спору

99. Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 3689-XII свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.

100. За частиною четвертою статті 16 Закону № 3689-XII використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі «Інтернет». Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

101. Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У такому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

102. За статтею 198 Угоди про асоціацію сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

103. Отже, у спорі про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку з підстав, визначених частиною четвертою статті 18 Закону № 3689-XII та статтею 198 Угоди про асоціацію, власник свідоцтва доводить суду використання торговельної марки протягом спірного п`ятирічного періоду або наявність поважних причин для невикористання.

104. Апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що на підтвердження використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій із числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону № 3689-XII. Водночас саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням такого знака. Доказами використання певного позначення у відповідності з укладеним договором можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

105. Дослідивши надані відповідачем-1 докази, суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «Домінус-К» не довело використання торговельної марки для відповідних послуг 35 та 42 класу МКТП за спірним свідоцтвом протягом останніх п`яти років до дати подання позову.

106. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

107. Отже, діючи у межах касаційного перегляду справи, визначених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що у цій справі апеляційний суд установив обставини невикористання торговельної марки для відповідних послуг 35 та 42 класу МКТП за спірним свідоцтвом протягом останніх п`яти років, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку в зазначеній частині за умови відсутності поважних причин для її невикористання.

108. Велика Палата Верховного Суду також відхиляє аргумент відповідача-1 про те, що апеляційний суд не досліджував питання використання торговельної марки ТВК «Ольвія», оскільки під час розгляду справи судами попередніх інстанцій відповідач-1 не заперечував проти позову цією обставиною та не доводив її відповідними доказами.

109. Так, у позовній заяві «Єврокеш» С.А. зазначало про направлення адвокатських запитів щодо отримання інформації про використання торговельної марки «EUROCASH» її власниками, у тому числі ТВК «Ольвія», та про отримання негативних відповідей на ці запити.

110. У відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях у справі відповідач-1 вказаних доводів позивача стосовно ТВК «Ольвія» не спростував, не заявляв про обставини та наявність доказів використання ТВК «Ольвія» торговельної марки «EUROCASH» у спірний період, а також про можливість їх надання або необхідність витребування судом в порядку статті 81 ГПК України. Так само відповідач-1 не вказував про обставини та наявність доказів щодо використання торговельної марки «EUROCASH» ТВК «Ольвія», а також можливість їх подання чи витребування під час апеляційного розгляду справи.

Висновок про застосування норм права

111. Зазначені норми статті 198 Угоди про асоціацію та частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII треба розуміти так, що дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки може бути достроково припинена, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду торговельна марка не використовувалася в Україні стосовно товарів чи послуг, щодо яких вона зареєстрована, і немає поважних причин її невикористання. Обчислення зазначеного п`ятирічного періоду не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) торговельної марки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

112. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

113. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

114. Ураховуючи висновки, зроблені в мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року у справі № 910/8781/23 слід залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ «Домінус-К» - без задоволення.

Щодо судових витрат

115. Відповідно до частин першої та чотирнадцятої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

116. Враховуючи, що Велика Палата Верховного Суду виснувала про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції та відмову в задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 231, 300, 301, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року у справі № 910/8781/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. УркевичСуддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков М. І. Гриців С. О. Погрібний О. А. Губська О. В. Ступак Ж. М. Єленіна І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король Н. В. Шевцова О. В. Кривенда

Джерело: ЄДРСР 126153470

[ANTIRAID]

Велика палата прийшла до висновку:

111. Зазначені норми статті 198 Угоди про асоціацію та частини четвертої статті 18 Закону № 3689-XII треба розуміти так, що дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки може бути достроково припинена, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду торговельна марка не використовувалася в Україні стосовно товарів чи послуг, щодо яких вона зареєстрована, і немає поважних причин її невикористання. Обчислення зазначеного п`ятирічного періоду не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) торговельної марки.

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Шевцової Н. В.

щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 березня 2025 року у справі № 910/8781/23 (провадження № 12-64гс24), ухваленої за результатами касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року у справі за позовом «Єврокеш» С. А. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К», Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про припинення дії свідоцтва на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії

Короткий виклад історії справи

1. У червні 2023 року Eurocash S.A. (далі «Єврокеш» С.А. , позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінус-К» (далі - ТОВ «Домінус-К», відповідач-1) та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - відповідач-2), в якому просила:

- достроково припинити дію свідоцтва на торговельну марку № 34485 на території України повністю, а саме для всіх послуг 35, 41 та 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), для яких надана правова охорона;

- зобов`язати відповідача-2 внести до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки (далі - Реєстр) відомості про дострокове припинення дії свідоцтва № 34485 для всіх послуг 35, 41 та 42 класів МКТП на території України та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 володіє свідоцтвом України № 34485 від 15 вересня 2003 року на торговельну марку «EUROCASH», яка не використовується товариством на території України протягом останніх п`яти років, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на таку торговельну марку. Позивач зацікавлений у достроковому припиненні дії свідоцтва № 34485 , оскільки його наявність перешкоджає позивачу отримати на території України правову охорону чотирьох власних торговельних марок зі словесною частиною «EUROCASH» за міжнародними реєстраціями № 1633683, 1633015, 1633016 та 1633014 від 21 червня 2021 року.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 30 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовив.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 25 серпня 2020 року, коли відповідач-1 отримав права на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника, до 5 червня 2023 року - дати звернення позивача до суду із цим позовом не сплив передбачений Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), п`ятирічний строк безперервного невикористання такого знака для товарів та послуг, а тому відсутні правові підстави, передбачені Законом України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон № 3689-XII), для дострокового припинення дії належного відповідачу-1 свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням останнім цього знака без поважних причин протягом п`ятирічного строку. При цьому суд виходив з того, що законом не передбачена юридична відповідальність нового власника знака на товари і послуги у зв`язку з недобросовісним користуванням попереднім власником своїми правами на цей знак.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 22 серпня 2024 року скасував рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8781/23 та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково. Достроково припинив дію свідоцтва України № 34485 на торговельну марку на території України в частині всіх послуг 35 та 42 класів МКТП, для яких надана правова охорона. Зобов`язав відповідача-2 внести до Реєстру відомості про дострокове припинення дії свідоцтва України № 34485 для всіх послуг 35 та 42 класів МКТП на території України та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що чинне законодавство України, за його висновком, не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг у залежність від зміни особи власника свідоцтва. З таких міркувань суд апеляційної інстанції виснував, що відповідач-1 мав оцінити наявний ризик при укладенні договору з попереднім власником стосовно передачі прав та одразу з 25 серпня 2020 року здійснювати власні заходи, спрямовані на використання спірної торговельної марки в Україні. Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону № 3689-XII правове значення в цьому випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше п`яти років); причини невикористання. При цьому обов`язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва. Дослідивши надані сторонами докази, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач-1 не довів використання торговельної марки для відповідних послуг 35 та 42 класу МКТП за спірним свідоцтвом.

7. Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року, ТОВ «Домінус-К» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

8. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року, а ухвалою від 7 листопада 2024 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказавши про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного цивільного суду від 9 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц.

9. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про свою незгоду з висновком, викладеним у постанові Касаційного цивільного суду від 9 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц, про те, що з дати отримання особою прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника, а саме з публікації відомостей про передачу йому вказаних прав, до моменту звернення позивача до суду із цим позовом не сплив передбачений Угодою про асоціацію п`ятирічний строк безперервного невикористання такого знака для товарів та послуг, а тому відсутні підстави для дострокового припинення дії належного відповідачу свідоцтва на знак для товарів і послуг у зв`язку з невикористанням останнім цього знака без поважних причин протягом п`ятирічного строку.

Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду

10. Велика Палата Верховного Суду постановою від 5 березня 2025 року касаційну скаргу відповідача-1 залишила без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 серпня 2024 року - без змін.

11. Постанову вмотивовано, зокрема, тим, що частина четверта статті 18 Закону № 3689-XII та стаття 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки (дострокове припинення дії свідоцтва) з підстави невведення її у використання протягом п`ятирічного строку на відповідній території (невикористання в Україні). Перебіг цього строку розпочинається з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. При цьому умов, що перебіг зазначеного строку починається наново зі зміною власника (уповноваженого користувача) торговельної марки, зазначені норми права не містять.

12. Проаналізувавши положення статей 198, 200 Угоди про асоціацію Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як десятирічний строк охорони торговельної марки, так і п`ятирічний строк її безперервного невикористання починають перебіг відповідно з дати подання заявки та дати публікації відомостей про видачу свідоцтва (про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні) та не залежать від зміни власника (уповноваженого користувача) такої торговельної марки, хоч ця процедура може супроводжуватись видачею нового свідоцтва.

13. За висновком Великої Палати Верховного Суду дія свідоцтва про реєстрацію торговельної марки може бути достроково припинена, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду торговельна марка не використовувалася в Україні стосовно товарів чи послуг, щодо яких вона зареєстрована, і немає поважних причин її невикористання. Обчислення зазначеного п`ятирічного періоду не залежить від зміни власника (уповноваженого користувача) торговельної марки.

14. Тож Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком суду апеляційної інстанції, який підтримала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи цю справу на розглядВеликої Палати Верховного Суду, про те, що і Закон № 3689-XII, і Угода про асоціацію встановлюють вимогу щодо безперервного використання саме торговельної марки, а не щодо безперервного використання торговельної марки конкретним власником, який може періодично змінюватись.

15. У підсумку Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку в залежність від зміни особи власника свідоцтва. Набувач права власності на торговельну марку під час укладення відповідного договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку оцінює наявні ризики у зв`язку зі строками здійснення попереднім власником своїх прав на торговельну марку.

16. Відтак Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне відступити від висновку Касаційного цивільного суду, наведеного в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 757/34959/18-ц, відповідно до якого перебіг передбаченого в частині четвертій статті 18 Закону № 3689-XII п`ятирічного строку безперервного невикористання торговельної марки як підстави для дострокового припинення майнових прав на неї має починатися від дати отримання особою прав на використання спірного знака для товарів і послуг від попереднього власника.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

17. Не погоджуюсь із висновками Великої Палати Верховного Суду, тому відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України висловлюю окрему думкуз таких міркувань.

18. У цій справі «Єврокеш» С.А. як особа, зацікавлена у достроковому припиненні дії свідоцтва № 34485 , яким володіє відповідач-1, звернулася до суду з цим позовом, стверджуючи, що торговельна марка «EUROCASH», право на яку засвідчено зазначеним свідоцтвом, не використовується протягом останніх п`яти років, що є підставою для дострокового припинення дії свідоцтва на таку торговельну марку.

19. За статтями 420, 422 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

20. Відповідно до частин другої та третьої статті 425 ЦК України майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути припинені достроково у випадках, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

21. Згідно із частиною першою статті 427 ЦК України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі.

22. Статтею 494 ЦК України передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

23. Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні, регулює Закон № 3689-XII.

24. Згідно із частиною третьою статті 5 Закону № 3689-XII набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.

25. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3689-XII на підставі рішення про реєстрацію торговельної марки та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва здійснюється публікація в офіційному електронному бюлетені НОІВ (далі - Бюлетень) відомостей про видачу свідоцтва, визначених в установленому порядку.

26. Видача свідоцтва здійснюється НОІВ у місячний строк після державної реєстрації торговельної марки. Свідоцтво видається особі, яка має право на його одержання. Якщо право на одержання свідоцтва мають кілька осіб, їм видається одне свідоцтво (частина перша статті 14 Закону № 3689-XII).

27. Відповідно до частин сьомої - дев`ятої статті 16 Закону № 3689-XII власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору.

Договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених НОІВ, з одночасним внесенням їх до Реєстру. У разі опублікування відомостей про передачу права власності на торговельну марку стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг НОІВ видає нове свідоцтво на ім`я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва.

28. Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону № 3689-XII якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні. У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством. Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою. Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використання власником свідоцтва. Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалося протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

29. 1 вересня 2017 року для України набула чинності Угода про асоціацію, за статтею 158 якої сторони домовилися забезпечувати належне та ефективне виконання зобов`язань за міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, учасниками яких вони є. Для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають, зокрема, торговельні марки.

30. Згідно зі статтею 197 Угоди про асоціацію якщо протягом п`яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на відповідній території, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п`ятирічного періоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запроваджені санкції, передбачені цим підрозділом, якщо відсутні належні причини для її невикористання.

32. Так, у пункті 1 статті 198 Угоди про асоціацію сторони передбачили, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

33. Зі змісту наведених норм права висновується, що дія свідоцтва може бути достроково припинена за заявою будь-якої зацікавленої особи у разі, якщо торговельна марка без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до Реєстру, протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, якщо використання торговельної марки призупинено на безперервний строк у п`ять років.

34. З огляду на викладене не погоджуюся з висновком більшості суддів Великої Палати Верховного Суду про те, що законодавство України не ставить можливість дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку у залежність від зміни особи власника свідоцтва.

35. Так, чинне законодавство не обмежує власника свідоцтва у праві передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору і при цьому передача права власності на торговельну марку стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг посвідчується виданням нового свідоцтва на ім`я особи, якій передане це право.

36. Водночас за частиною четвертою статті 18 Закону № 3689-XII саме від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва обліковується п`ятирічний строк безперервного невикористання торговельної марки як умови задоволення позовної заяви про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Суддя Н. В. Шевцова

Джерело:ЄДРСР 126395783