Рішення ВОАС про зобов'язання ТЦК розглянути заяву про виключення з військового обліку раніше засудженого за тяжкий злочин

[ANTIRAID]

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 квітня 2025 р. Справа № 120/17341/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на дату набрання вироком Місцевого суду Тиврівського району Вінницької області від 28.05.2003 у справі № 1-4/2003 законної сили).

З метою зобов'язання відповідача виключити його з військового обліку як особу, яка була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на дату набрання вироком Місцевого суду Тиврівського району Вінницької області від 28.05.2003 у справі № 1-4/2003 законної сили) з внесенням відповідних записів у військовий квиток серії НОМЕР_1 від 02.12.1993, позивач звернувся до суду.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб, а також іншим органам військового управління Збройних Сил України, вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Ухвалою суд від 30.12.2024 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою від 30.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Копію ухвали від 30.12.2024 надіслано ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет та доставлено 30.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Проте, у встановлений судом строк ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 відзив на позовну заяву не подав, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на військову обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.1993.

Згідно з вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.05.2023 у справі № 1-4/2003 позивача було засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України 2001 р. на три роки позбавлення волі. За ст. 140 ч. 2 КК України 1960 р. на два роки позбавлення волі. За ст. 142 ч. 3 КК України 1960 р. із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності. На підставі ст. 42 КК України 1960 р. шляхом частково складання призначених покарань остаточно визначено ОСОБА_1 чотири роки та 5 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві особистої власності.

Представник позивача 27.11.2024 направив заяву - вимогу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відомості у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".

Однак, станом на день подання позову до суду відповідач відповіді на заяву не надав.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-XII.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Водночас, Верховною Радою України 11.04.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-IX).

Так, вищевказаним Законом № 3633-IX внесені зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та ч. 6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку № 1487).

Відповідно до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1234). Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Згідно з п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно до п. 29 Порядку № 1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів (п. 81 Порядку № 1487).

Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до п. 12 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Так, представник позивача 27.11.2024 направив заяву - вимогу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив виключити ОСОБА_1 з військового обліку та внести відомості у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг".

Однак, доказів розгляду вказаної заяви відповідачем до суду не надано.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, за встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви про виключення позивача з військового обліку від 27.11.2024.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку як особу, яка була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", то суд зазначає таке.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Тому вимога щодо зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку не підлягає задоволенню, в силу того, що такі повноваження належать відповідачу за наслідком звернення ОСОБА_1 та перевірки обставин, викладених в заяві.

Водночас, оскільки відповідач не розглянув заяву позивача про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних та не прийняв відповідного рішення, тому слід зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 27.11.2024 щодо виключення його з військового обліку та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість позову, надані позивачем докази, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до змісту позовної заяви вказано, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 34600,00 грн.

Водночас, представник позивача вказав, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані після винесення рішення суду у справі, про що робить заяву на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України.

З огляду на це, питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд вирішить після ухвалення рішення по суті позовних вимог, в порядку визначеному КАС України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2024 про виключення його з військового обліку.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 про виключення його з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ).

Повне судове рішення складено 09.04.2025.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна

Джерело:
ЄДРСР 126478027

[ANTIRAID]

Це наша справ. На жаль ТЦК ігнорують норма Законів та Конституції України й не виконують покладені на них обов'язки належним чином. Суд зазначив:

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-XII.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, що була чинною до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд встановив, що відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Тому вимога щодо зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку не підлягає задоволенню, в силу того, що такі повноваження належать відповідачу за наслідком звернення ОСОБА_1 та перевірки обставин, викладених в заяві.

Водночас, оскільки відповідач не розглянув заяву позивача про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних та не прийняв відповідного рішення, тому слід зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 27.11.2024 щодо виключення його з військового обліку та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.