Рішення Дарницького районного суду міста Києва про припинення іпотеки АТ «Сенс банк» після сплати заборгованості за рішенням суду

[ANTIRAID]

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13175/25

провадження № 2/753/9395/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

з секретарем судового засідання Долею М.А.,

за участю

представника позивача Цесельської І.В.,

представника відповідача Стовбуна О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс банк» про визнання іпотеки припиненою та припинення обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Цесельської І.В., звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до АТ «Сенс Банк», в якій просив суд:

-Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором № 028/15-382 від 13.12.2005, укладеним між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенком В.С. та зареєстрованим у реєстрі за № 9931;

-Припинити обтяження майна та виключити з Державного реєстру речових прав запис про обтяження № 35224474 від 25.01.2008, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2017344880000), внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.; з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - запис про обтяження № 6458078 від 25.01.2008, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Позовна заява обґрунтована тим, що 12 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та комунальним комерційним унітарним підприємством «Фінансова компанія «Житло-Інвест» було укладено договір № КНТР-10134/КВ про участь у фонді фінансування будівництва, за умовами якого позивач передав фінансовій компанії в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування - квартири АДРЕСА_2 , кількість кімнат 1, загальна площа - 52,94 кв.м., житлова - 24,19 кв.м., будинок без оздоблення. 13 грудня 2005 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 028/ 25-305, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 44 074,00 дол. США зі сплатою 13,75 % річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щомісячному перегляду, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту до 12.12.2020. Кредит надавався для фінансування будівництва (інвестування) житла відповідно до інвестиційного договору. Для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 13.12.2005 між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 028/15-382 за яким позивач передав в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до умов іпотечного договору та додаткової угоди № 1 до нього, нотаріус, одночасно з нотаріальним посвідченням договору, накладає заборону відчуження предмету іпотеки. Згідно свідоцтва про право власності від 20.07.2006, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 25.01.2008 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайловський С.А. здійснив державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 35224474.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.07.2016 за № 753/12382/15, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2016, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за договором кредиту № 028/25-305 у розмірі 518 437,42 грн. Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва та ухвала Апеляційного суду м. Києва в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 279 826,94 грн залишено без змін; ухвалу Апеляційного суду м. Києва в частині стягнення відсотків за кредитом та пені скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2019 заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та пені скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення цих позовних вимог, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 169 386,36 грн заборгованості за відсотками. Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк», яка встановлена судовим рішенням, складає 449 213,30 грн.

Банк не пред'являв вказане рішення до примусового виконання. Натомість 28.01.2020 рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 50851846 здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ «Альфа-Банк», яке не момент вчинення реєстрації було правонаступником первісного іпотекодержателя ПАТ «Укрсоцбанк».

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2023 за № 753/2872/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.07.2023 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 за № 50851846 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк». Постановою Верховного Суду від 09.10.2024 постанову Київського апеляційного суду від 14.02.2024 в частині вирішення позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним змінено, вказано на те, що при укладенні іпотечного договору від 13.12.2005 стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не містила положень про те, що майнові права на незавершене будівництвом приміщення могли виступати предметом іпотеки. 06.02.2025 позивач в рахунок добровільного виконання судового рішення у справі № 753/12382/15 про стягнення боргу, сплатив на користь АТ «Сенс Банк» грошові кошти у розмірі 449 213,30 грн.

Проте після сплати вказаної суми АТ «Сенс Банк» відмовилося видавати довідку про відсутність заборгованості. У подальшому у квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 13.12.2005, а також припинити обтяження майна та виключити з відповідних реєстрів запис про реєстрацію іпотеки, запис про заборону на нерухоме майно.

Листом від 28.04.2025 позивачеві було відмовлено у задоволенні заяви, обґрунтовуючи це тим, що виконання рішення суду про стягнення боргу не звільняє від виконання договірних зобов'язань і сплати заборгованості за кредитом. Повідомлено, що станом на 28.04.2025 по договору кредиту № 028/25-305 від 13.12.2005 обліковується прострочена заборгованість.

З огляду на те, що зобов'язання за кредитним договором позивача виконані в повному обсязі, заборгованість погашена, а відтак припинена дія як кредитного договору, так і іпотечного, а наявність запису в реєстрі щодо обтяження нерухомого майна позбавляє позивача належним чином реалізувати свої права на володіння, розпорядження та спадкування, а тому ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 07.07.2025 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.08.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, оскільки кредитний договір припинив свою дію у зв'язку з повним погашенням заборгованості по ньому позивачем. А тому і іпотечний договір має бути визнаний припиненим.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що кредитні кошти бралися у боргу у іноземній валюті, а були повернуті за рішенням суду у гривні, існує різниця та станом на даний час по кредитному договору обліковується прострочена заборгованість. Крім того, банк має право звернутися до суду із позовом про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, оскільки рішення суду було виконане лише у 2025 році.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

13.12.2005 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту №028/25-305, відповідно до якого позивач отримав кредит у розмірі 44 074,00 доларів США зі сплатою 13,75% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щомісячному перегляду, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту до 12.12.2020.

Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надавався для фінансування будівництва (інвестування) житла відповідно до Інвестиційного договору №КНТР-10134/КВ від 12.10.2005, укладеного між ОСОБА_1 та ККУП «Фінансова компанія «Житло-інвест».

Також 13.12.2005, для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №028/15-382, за яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов'язання за Договором кредиту №028/25-305 від 13.12.2005 майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до пункту 1.10 Іпотечного договору сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням додаткової угоди до цього договору, що буде укладено відповідно до пункту 1.9. цього договору з приводу змін опису предмету іпотеки, нотаріус накладає заборону відчуження предмета іпотеки.

11.12.2006 було укладено Додаткову угоду №1, якою сторони виклали пункт 1.10 іпотечного договору у новій редакції: «Сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору нотаріус накладає згідно з чинним законодавством України заборону на відчуження предмета іпотеки».

03.07.2006 забудовник КК з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» передав, а ОСОБА_1 у повному обсязі здійснив оплату та прийняв квартиру АДРЕСА_1 .

У подальшому 20.07.2006 позивачеві було видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , на квартиру АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 25.01.2008 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайловський С.А. здійснив державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 35224474.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.07.2016 за №753/12382/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2016, на користь ПАТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за Договором кредиту №028/25-305 від 13.12.2005 в розмірі 518 437,42 грн.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 за №753/12382/15-ц заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13.12.2016 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 279 826,94 грн залишено без змін; ухвалу Апеляційного суду м. Києва в частині стягнення відсотків за кредитом та пені скасовано та передано справу в частині стягнення відсотків за кредитом та пені на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У результаті перегляду справи Постановою Київського апеляційного суду від 07.02.2019 за №753/12382/15-ц заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05.07.2016 у частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та пені скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 169 386, 36 грн заборгованості за відсотками відповідно до кредитного договору №028/25-305.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором склав 449 213,30 грн.

Вказаними рішеннями судів встановлено, що кінцевий строк виконання зобовязань за кредитним договором сплив 15.04.2009.

Як вбачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, банк як стягувач не пред'являв рішення у справі №753/12382/15-ц про стягнення заборгованості до примусового виконання. 25.03.2025 було відкрито лише виконавче провадження ВП №77616098 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс-Банк» в порядку розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, судового збору у розмірі 1 816,00 грн, яке 27.03.2025 було закінчено.

28.01.2020 рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 здійснено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», яке на момент вчинення реєстраційної дії було правонаступником первісного іпотекодержателя ПАТ «Укрсоцбанк», у порядку, визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», як до правонаступника АТ «Альфа-Банк», про визнання іпотечного договору недійсним, визнання дій приватного нотаріуса незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, поновлення права власності, відновлення запису про реєстрацію права власності на квартиру, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20.07.2023 за №753/2872/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.02.2024 за №753/2872/21 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20.07.2023 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.01.2020 року №50851846 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Постановою Верховного Суду від 09.10.2024 постанову Київського апеляційного суду від 14.02.2024 в частині вирішення позовних вимог про визнання договору іпотеки недійсним змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Верховний Суд вказав на те, що при укладенні Іпотечного договору від 13.12.2005 стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не містила положень про те, що майнові права на незавершене будівництвом приміщення могли виступати предметом іпотеки. Разом з тим, суд зважив, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, а отже сам по собі факт того, що на час укладення спірного іпотечного договору Закону України «Про іпотеку» не визначав майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність.

06.02.2025 позивач в рахунок добровільного виконання постанови Верховного Суду від 28.11.2018 за №753/12382/15-ц та постанови Київського апеляційного суду від 07.02.2019 за №753/12382/15-ц сплатив на користь АТ «Сенс Банк» грошові кошти у розмірі 449 213,30 грн.

22.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Сенс Банк» із заявою, у якій, зважаючи на виконання зобов'язання в повному обсязі, просив визнати припинено іпотеку за Іпотечним договором №028/15-38213 від 13.12.2005, а також припинити обтяження майна та виключити з відповідних реєстрів запис про реєстрацію іпотеки, запис про заборону на нерухоме майно.

Листом від 28.04.2025 за №20464-33.4-б/б АТ «Сенс Банк» позивачу відмовило у задоволенні заяви про виключення з реєстру іпотек відомостей про накладення заборони відчуження. Вказана відмова обґрунтована тим, що наявність судового розгляду справи про стягнення заборгованості, рішення суду або його виконання не звільняє від виконання договірних зобов'язань і сплати заборгованості за кредитом. Банк повідомив, що він звертався до суду з позовною заявою про стягнення існуючої на момент за кредитним договором без дострокового розірвання договору. Крім того, повідомлено, що станом на 28.04.2025 по Договору кредиту №028/25-305 від 13.12.2005 обліковується прострочена заборгованість.

Передбачені цивільним законодавством забезпечувальні заходи виконання зобов'язання завжди виникають у зв'язку з основним зобов'язанням і, як правило, мають залежний від основного зобов'язання характер, тобто їх дійсність залежить від дійсності основного правочину.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є застава, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (стаття 572 ЦК України, стаття 1 Закону України «Про заставу»).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).

За приписами статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до положень статті 17 цього Закону, іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що іпотека як різновид застави є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому правочин щодо її встановлення має юридичне значення тільки тоді, коли має юридичну силу основне зобов'язання.

Такий висновок суду кореспондує положенню пункту 6.3. договору іпотеки, яким визначено, що договір діє до припинення основного зобов'язання.

Доказів, які б свідчили про наявність заборгованості позивача по кредитному договору № 028/25-305 від 13.12.2005 та її розмір, та також те, що АТ «Сенс Банк», як кредитор, вчиняв дії, спрямовані на захист свого права на отримання коштів за кредитним договором, в тому числі шляхом пред'явлення у позовному провадженні вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних, суду не надано.

Отже ураховуючи, що внаслідок звернення банку до суду щодо стягнення заборгованості по кредиту, виконання позивачем рішення суду, який було стягнуто повністю суму отриманого кредиту, дія кредитного договору припинилася, припинилися і відносини іпотеки, яка забезпечувала виконання кредитного зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право, та з яких підстав.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-VI), дія якого поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статей 4, 10, 24, 31-2 Закону та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, іпотека та заборона відчуження нерухомого майна, а наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстроване обтяження нерухомого майна є підставою для відмови у державній реєстрації прав, пов'язаних з відчуженням такого майна.

Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 282/20595, обов'язковою умовою вчинення нотаріальної дії щодо відчуження нерухомого майна є відсутність заборони на його відчуження.

За принципом змагальності цивільного судочинства кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (статті 12, 81 ЦПК України), проте жодних доказів на спростування доводів позову представником відповідача суду не надано.

Отже ураховуючи, що наявність чинного обтяження предмета іпотеки на підставі договору, який на цей час припинив свою дію, порушує право позивача на розпорядження своєю власністю, це право підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом визнання іпотеки припиненою та виключення з Державного реєстру речових прав запис про обтяження № 35224474 від 25.01.2008, та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - запис про обтяження № 6458078 від 25.01.2008.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку об'єкта житлової нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , що виникла на підставі договору іпотеки № 028/15-382, укладеного 13.12.2005 між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко В.С. за реєстровим номером № 9931.

Припинити обтяження майна та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження №35224474 від 25.01.2008, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, об'єкт нерухомості - квартира АДРЕСА_1 (реєстраційна картка нерухомого майна 2017344880000), внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - запис про обтяження №6458078 від 25.01.2008, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 22.10.2025.

Джерело:
ЄДРСР 131170011

[ANTIRAID]

Це наша справа. Суд встановив припиненою іпотеку після повного погашення заборгованості за рішенням суду і зазначив:

Відповідно до положень статті 17 цього Закону, іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що іпотека як різновид застави є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому правочин щодо її встановлення має юридичне значення тільки тоді, коли має юридичну силу основне зобов'язання.

Такий висновок суду кореспондує положенню пункту 6.3. договору іпотеки, яким визначено, що договір діє до припинення основного зобов'язання.

Доказів, які б свідчили про наявність заборгованості позивача по кредитному договору № 028/25-305 від 13.12.2005 та її розмір, та також те, що АТ «Сенс Банк», як кредитор, вчиняв дії, спрямовані на захист свого права на отримання коштів за кредитним договором, в тому числі шляхом пред'явлення у позовному провадженні вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних, суду не надано.

Отже ураховуючи, що внаслідок звернення банку до суду щодо стягнення заборгованості по кредиту, виконання позивачем рішення суду, який було стягнуто повністю суму отриманого кредиту, дія кредитного договору припинилася, припинилися і відносини іпотеки, яка забезпечувала виконання кредитного зобов'язання.

Отже ураховуючи, що наявність чинного обтяження предмета іпотеки на підставі договору, який на цей час припинив свою дію, порушує право позивача на розпорядження своєю власністю, це право підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом визнання іпотеки припиненою та виключення з Державного реєстру речових прав запис про обтяження № 35224474 від 25.01.2008, та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - запис про обтяження № 6458078 від 25.01.2008.