Постанова ВС-ККС щодо підстав поновлення строку на апеляційне оскарження у разі відсутності повного тексту не дивлячись на його розміщення у ЄДРСР

ANTIRAID · October 25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 757/51574/23-к

провадження № 51-1074км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Громадської організації «Громадська рада доброчесності» на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження і повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах Громадської організації «Громадська рада доброчесності» (надалі - ГО «ГРД») на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 25 жовтня 2023 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2025 року відмовив адвокату ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ГО «ГРД», у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував того, що повний текст ухвали йому надійшов лише 13 травня 2024 року, до того часу він не був обізнаний з мотивами прийнятого рішення, даних які б вказували про отримання повного тексту рішення до безпосереднього звернення до суду, матеріали провадження не містять.

На переконання касатора, апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, внаслідок чого порушив право на належний доступ до правосуддя.

Узагальнюючи доводи, викладені в касаційній скарзі адвокат зазначає, що апеляційний суд постановив ухвалу, залишивши поза увагою норми КПК та усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а отже, ця ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її необґрунтованою.

Мотиви Суду

За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як установлено п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеного в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Статтею 24 КПК регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка на підставі положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Поняття «забезпечення права» за своїм змістом є більш широким, ніж поняття «право», яке використовується у главі 31 КПК (провадження в суді апеляційної інстанції), бо передбачає, крім самого «права», ще й гарантований державою механізм його реалізації. Забезпечення права на апеляційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляцію.

Проте суд апеляційної інстанції наведених норм дотримався не у повній мірі з огляду на таке.

За правилами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як зазначено у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 27 травня 2019 року (справа №461/1434/18) у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що ухвала слідчого судді від 22 листопада 2023 року постановлена за участі представника ГО «ГРД», який був присутнім під час оголошення її резолютивної частини, за якою було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 25 жовтня 2023 року.

Водночас повний текст ухвали був проголошений у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження 27 листопада 2023 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Разом із цим, апеляційний суд не звернув уваги на те, що хоча матеріали провадження містять супровідний лист про направлення повного тексту зазначеної ухвали заявнику, проте відсутні будь-які підтвердження отримання ним копії цієї ухвали.

Як вбачається з матеріалів провадження, адвокат ОСОБА_6 04 квітня 2024 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва із адвокатським запитом з метою отримання судового рішення.

За наслідками розгляду адвокатського запиту Печерський районний суд м. Києва направив копію повного тексту ухвали, яка була надіслана 10 травня 2024 року.

Адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі стверджував, що отримав копію повного тексту ухвали слідчого судді 13 травня 2024 року.

Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу 18 травня 2024 року.

Однак, апеляційний суд не проаналізував перш за все дотримання місцевим судом вимог ст. 376 КПК і виходив з того, що апелянт міг звернутися раніше з апеляційною скаргою, адже повний текст ухвали слідчого судді був оприлюднений в Єдиному реєстрі судових рішень 30 листопада 2023 року.

Слід зазначити, що кримінальним процесуальним законом не покладено обов'язку на сторону кримінального провадження отримання повного тексту судового рішення, у цьому випадку, під час вирішення питання щодо оцінки поважності строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції мав би здійснити спочатку перевірку дотримання районним судом вимог КПК.

Між тим, згідно сталої практики ЄСПЛ та позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Так, заявник на реалізацію свого права на отримання копії повного тексту ухвали слідчого судді звернувся з адвокатським запитом з метою її отримання і, після отримання, звернувся в найкоротший строк з апеляційною скаргою.

Разом з цим, враховуючи обчислення строку з дати оголошення резолютивної частини ухвали, під час якого був присутній представник, адвокат ОСОБА_6 просив поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи відповідне клопотання тим, що до отримання повного тексту ухвали не був обізнаний з викладеними у ній мотивами.

Однак суд апеляційної інстанції, не надав належної оцінки викладеним вище обставинам, детально не перевірив об'єктивних обставин, що перешкодили апелянту своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді.

Покликання апеляційного суду на час оприлюднення в Єдиному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді, без з'ясування всіх даних, колегія суддів уважає непереконливими.

За таких обставин, касаційна скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах Громадської організації «Громадська рада доброчесності» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 14 січня 2025 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело:
ЄДРСР 131097023

ANTIRAID · October 25

Це наша справ і сподіваюсь на майбутнє це поставить крапку у незаконні практиці суду апеляційної інстанції відмовляти у розгляді скарги з підстав ніби пропущення строку звернення при порушенні строків виготовлення та направлення рішення судом першої інстанції зацікавленій стороні. Суд зробив наступний висновок: