ANTIRAID Posted November 28 Report Posted November 28 ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2025 року м. Полтава Справа № 440/9141/25 Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про: - визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв'язку з непридатністю до військової служби; - зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг) дані про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв'язку з непридатністю до військової служби згідно інформації наявної у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 від 20.05.2004. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки замість військового квитка серії НОМЕР_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 20.05.2004 року, комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 73-в розкладу хвороб (наказ МО України №207 від 1999 р.), 09.06.2006 знятий з військового обліку та визнаний невійськовозобов'язаним. Крім того, відповідна відмітка про статус невійськовозобов'язаного проставлена в паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . Водночас, під час перевірки позивачем своїх даних за допомогою мобільного застосунку Резерв+, з'ясувалось, що він перебуває на обліку, категорія обліку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що не відповідає дійсності. У відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідачем було повідомлено, що гр. ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку згідно наказу МО України №207, який втратив чинність, відтак останній має особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження ВЛК і вирішення питання виключення з військового обліку. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей щодо виключення його з військового обліку військовозобов'язаних протиправною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що оскільки позивач особисто не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_5 з відповідною заявою про приведення його даних, в тому числі і про виключення, у певну відповідність, то вважаємо, що позовні вимоги передчасні та не підлягають до задоволення. Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини. Згідно копії Довідки (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 20.05.2004, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був визнаний непридатним з зняттям з військового обліку за ст. 73-в розкладу хвороб (наказ МО України №207 від 1999 р.). 09.06.2006 знятий з військового обліку. Відповідна відмітка про статус невійськовозобов'язаного також проставлена в паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 30.06.2025, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 в якості військовозобов'язаного. 05.06.2025 представником позивача було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву-вимогу, в якій просив актуалізувати відомості про ОСОБА_2 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідності до записів, що містяться у у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 від 20.05.2004, шляхом внесення про його виключення військового обліку. Листом від 20.06.2025 року №11/7309 на вказану заяву-вимогу ІНФОРМАЦІЯ_8 запропоновано позивачу особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження ВЛК і вирішення питання виключення з військового обліку. Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ). Відповідно до частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Згідно з частиною 5 цієї статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ). Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VIII від 16.03.2017 (далі за текстом - Закон № 1951-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (стаття 2 Закону № 1951-VIII). Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII). За змістом статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII). Тотожні за змістом вказівки містяться у пункті 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, згідно яких районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони. Також, відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати. 28.03.2022 відповідно до статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерство оборони України видало наказ №94 Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі Порядок №94) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку №94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: - ведення військового обліку громадян України; - забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; - інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. Основними засадами ведення Реєстру є: - обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; - повнота та актуалізація відомостей Реєстру; - захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації. Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку. Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку №94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру. Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України. Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру. Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. У відповідності до п.12 Порядку №94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження. Згідно з п.2 розділу IV Поряду №94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку. Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі -Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 😎 відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі. Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним. Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними. Згідно запису у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 , виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 20.05.2004, позивач 27.01.2004 є непридатним до військової служби з зняттям з військового обліку на підставі ст. 73-в розкладу хвороб (наказ МО України №207 від 1999 р.). У відповідності до вищенаведених приписів Порядку №94 та Порядку №559 позивач через уповноваженого представника звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, але останній всупереч вимог законодавства відмовив у внесенні змін та запропонував особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проходження ВЛК і вирішення питання виключення з військового обліку. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру. Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Як визначено пунктом 9 Порядку №94 та пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі. Таким чином, з аналізу положень Порядку №94 та Порядку №559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі. Отже, а ні Порядком №94, а ні Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача викладені у листі від 20.06.2025 щодо необхідності особисто з'явитися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Суд зазначає, що встановлений факт непридатності до військової служби за приписами пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII є підставою для виключення військовозобов'язаного з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Крім того, стаття 37 Закону № 2232-XII в редакції, чинній на 27.01.2004, також передбачала, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Суд зазначає, що доказів на підтвердження факту прийняття рішення військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо необхідності проходження позивачем повторного медичного огляду відповідачем не надано. Також відповідачем не надано доказів, що в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз позивача переглянутий або він визнаний здоровий, що підтверджено повторним оглядом ВЛК військового комісаріату. При цьому суд зауважує, що чинним законодавством наразі не встановлено обов'язку осіб, визнаних непридатними, повторно пройти медичний огляд, на відміну від обмежено придатних громадян. Суд також акцентує увагу на тому, що внесений запис у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 про медичний огляд позивача 27.01.2004 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , якою визнано позивача непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, засвідчений підписом військового комісара та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_9 . Доказів визнання у встановленому порядку такого запису недійсним, підробленим тощо до суду відповідачем не надано. Разом з тим, із відомостей реєстру "Оберіг" стосовно позивача, наявних у додатку «Резерв+» позивача, слідує, що у графі "категорія обліку" позивач значиться як військовозобов'язаний, постанова ВЛК . Отже, наявна невідповідність відомостей, зазначених у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 , відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зважаючи на те, що позивач за наявності невідповідності відомостей, зазначених у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 , відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, згідно з пунктом 4 Порядку № 559 звернувся із заявою про внесення відповідних змін до відповідача, яка отримана останнім, однак відповідачем у передбачений Порядком № 559 строк не внесено відповідних змін, суд погоджується із доводами позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 допущено безпідставну бездіяльність, що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення його з військового обліку. Зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно позивача про виключення його з військового обліку, а також зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 від 20.05.2004, виданої на ім'я позивача. Таким чином позов підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого. Відповідно до положень частин 1 - 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави . За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката . Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат . Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги . Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. До позовної заяви на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги у розмірі 20000 грн до матеріалів справи надано: ордер, рахунок на оплату від 20.06.2025, платіжну інструкцію №1.187730367.1. Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат сплачених адвокату Жабровець О.І., який здійснював підготовку та складання позовної заяви у заявленому розмірі 20000 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у позовній заяві переліком. Суд бере до уваги, підготовка позовної заяви адвокатом в інтересах позивача не вимагала значних зусиль і витрат часу, зміст позовної заяви складається з переписаних норм законодавства, справа не потребує встановлення значного обсягу фактичних обставин справи та вжиття дій щодо збирання значного обсягу доказів, справа належить до справ незначної складності та вирішена за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідь на відзив представником позивача до суду не надавалася, позивач та його представник не приймали участі у судовому засіданні. Суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 5000 грн. Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В: Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у довідці (взамін військового квитка) серії НОМЕР_1 від 20.05.2004, виданої на ім'я ОСОБА_1 . Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн (п'ять тисяч гривень). Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва Джерело: ЄДРСР 129943333 1
ANTIRAID Posted November 28 Author Report Posted November 28 Це наша справа, суд прямо зазначив про відсутність підстав особистого прибуття до ТЦК для внесення змін в реєстр, а також відсутності відомостей про скасування раніше виданого висновку ВЛК чи якоїсь підробки. Також суд зазначив і про відсутність підстав нового проходження ВЛК у зв'язку з втратою чинності старого наказу МО, яким встановлена непридатність до військової служби. 1
Recommended Posts