Звідома незаконна ухвала ВП ВС про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами після ЄСПЛ

[ANTIRAID]

УХВАЛА

17 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 757/32192/25-к

провадження № 13-109зво25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_20 , поданої в інтересах ОСОБА_21 , про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року,

УСТАНОВИЛА:

Державне бюро розслідувань (далі - ДБР) здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 10 липня 2025 року задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_22 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців.

13 листопада 2025 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) ухвалив рішення у справі «Івченко проти України» (заява № 10095/24 від 28 березня 2024 року), яким констатував порушення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту для її оскарження. На підставі цього Суд присудив заявнику відшкодування матеріальної та моральної шкоди 4800 євро, які держава-відповідач має сплатити заявнику.

10 грудня 2025 року на адресу Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшла заява захисника ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_21 про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Івченко проти України», захисник ОСОБА_20 просить Велику Палату відкрити провадження за заявою, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року, відмовити в задоволенні клопотання про продовження строків досудового розслідування та закрити кримінальне провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року.

11 грудня 2025 року від ОСОБА_20 надійшло клопотання, у якому вона просить не обмежувати її в доступі до правосуддя, відкрити провадження відповідно до ст. 464 КПК та зупинити виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року.

Велика Палата, перевіривши наведені в заяві та клопотанні доводи, дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені КПК.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 459, ч. 3 ст. 463 КПК встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом є виключною обставиною і заяви про перегляд судового рішення за такою обставиною розглядаються Великою Палатою.

Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, захисник ОСОБА_20 19 листопада 2025 року вже зверталася до Великої Палати з питанням про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року на підставі встановлених ЄСПЛ порушень у справі «Івченко проти України» (заява № 10095/24 від 28 березня 2024 року).

За наслідками розгляду її заяви Велика Палата ухвалою від 04 грудня 2025 року (провадження № 13-98зво25) відмовила ОСОБА_20 у відкритті провадження з наведенням мотивів прийнятого рішення, а також залишила без розгляду клопотання захисника про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року у справі № 757/32192/25-к.

Попри це захисник ОСОБА_20 повторно звернулася до Великої Палати із заявою про перегляд того ж самого судового рішення з тих самих підстав.

Водночас кримінальним процесуальним законом не передбачено процедури повторного розгляду Великою Палатою аналогічних за змістом заяв про перегляд судових рішень за правилами гл. 34 КПК, а постановлені раніше ухвали Великої Палати про відмову у відкритті провадження є остаточними й оскарженню не підлягають. У такій ситуації заява та додані до неї матеріали повертаються особі, яка їх подала.

З огляду на викладене Велика Палата вважає, що заява захисника ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_21 про перегляд за виключними обставинами ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року не підлягає повторній перевірці в порядку гл. 34 КПК, а тому відсутні правові підстави для відкриття провадження.

Оскільки Велика Палата не вбачає підстав для відкриття провадження за заявою, клопотання ОСОБА_20 про зупинення виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року у справі № 757/32192/25-к необхідно залишити без розгляду.

Виходячи з наведеного, заяву та клопотання ОСОБА_20 з усіма доданими до них матеріалами слід повернути особі, яка їх подала.

Керуючись статтями 459, 463, 464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження за заявою захисника ОСОБА_20 , поданої в інтересах ОСОБА_21 , про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2025 року.

Заяву та клопотання ОСОБА_20 з усіма доданими до них матеріалами повернути особі, яка їх подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_23 ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19

Джерело:
ЄДРСР 132692301

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1

у справі № 757/32192/25-к

(провадження № 13-109зво25)

Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) 17 грудня 2025 року розглянула заяву адвокатки ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , про перегляд за виключними обставинами у порядку статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року та

ВСТАНОВИЛА:

Державне бюро розслідувань (далі - ДБР) здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 111 Кримінального кодексу України в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року.

10 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалою задовольнив клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) 13 листопада 2025 року ухвалив остаточне рішення у справі «Івченко проти України» (зава № 10095/24 від 28 березня 2024 року).

У цьому рішенні Суд повторив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pelissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

У керівній справі «Нечай проти України»(Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року), мовиться далі в рішенні, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

Розглянувши всі надані йому матеріали, ЄСПЛ зазначив, що не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість провадження на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

Суд також зауважив, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цими скаргами.

ЄСПЛ констатував, що заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю ефективного засобу юридичного захисту для її оскарження. За допущене порушення Суд присудив заявнику як відшкодування матеріальної та моральної шкоди 4800 євро, які йому має сплатити держава-відповідач.

19 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла заява адвокатки ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року у справі № 757/32192/25-к за виключними обставинамиз підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України, у зв'язку із встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, у справі «Івченко проти України» (зава № 10095/24 від 28 березня 2024 року) порушення Україною міжнародних зобов'язань при розгляді слідчим суддею клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року.

Велика Палата ухвалою від 04 грудня 2025 року відмовила у відкритті кримінального провадження за вказаною заявою та повернула її заявниці.

У цьому судовому рішенні Велика Палата зазначила, що загальні принципи, якими керувався ЄСПЛ при розгляді заяви, оцінка та аналіз наведених ним фактів, констатований характер (зміст) порушень Конвенції, присуджена у зв'язку із цим грошова компенсація дають підстави вважати, що стосовно заявника були допущені такі порушення Конвенції, які наразі неможливо відновити у вигляді того ж стану чи становища, що існували до вчинення порушень, адже неможливо відновити право заявника на тривалість кримінального провадження впродовж «розумного строку», який уже було порушено.

У подібних випадках, з урахуванням Рекомендації № R (2000) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини від 19 січня 2000 року, засобами компенсації можуть бути: сплата присудженого відшкодування шкоди; аналіз причин порушення Конвенції та пошук шляхів усунення допущених порушень; вжиття інших заходів загального характеру. Виконання цих заходів покладається на компетентні органи державної влади.

Таким чином, зауважила Велика Палата, скасування ухвалислідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22 серпня 2023 року до дванадцяти місяців, відмова у задоволенні клопотання заступника керівника першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ДБР ОСОБА_4 про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та його закриття, як ставиться питання у заяві адвоката ОСОБА_2 , не є належним заходом щодо усунення допущених Україною міжнародних зобов'язань, про які йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Івченко проти України» від 13 листопада 2025 року.

09 грудня 2025 року ОСОБА_2 подала до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року, про яку йшлося вище, за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 459 КПК України.

Ухвалою Великої Палати від 17 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою з огляду на те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено процедури повторної перевірки аналогічних за змістом заяв про перегляд судових рішень за правилами глави 34 КПК України, а постановлені раніше ухвали Великої Палати про відмову у відкритті провадження є остаточними й оскарженню не підлягають.

Мотиви викладення окремої думки

Не погоджуючись з ухваленим Великою Палатою судовим рішенням, вважаю за необхідне викласти окрему думку з таких міркувань.

Передусім нагадаю, що я висловив незгоду і з попереднім судовим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 у цій справі, а саме з ухвалою від 04 грудня 2025 року.

Мої висновки ґрунтувалися на тому, що відповідно до частини першої статті 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили (частина перша статті 460 КПК України).

Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами встановлені у статті 462 КПК України, і, як видно зі змісту поданої адвокаткою ОСОБА_2 заяви від 19 листопада 2025 року, цим вимогам заява відповідала.

У цій заяві, крім іншого, йшлося про те, що ухвала слідчого судді, про перегляд якої ставиться питання, набрала законної сили і породжує правові наслідки, оскільки кримінальне провадження, на надмірну тривалість якого вказав ЄСПЛ, продовжується дотепер саме на підставі цієї ухвали.

За таких обставин я вважав, що згідно з вимогами статті 464 КПК України за заявою адвокатки ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , необхідно було відкрити провадження за виключними обставинами, здійснити перегляд судового рішення за правилами, встановленими у статті 466 КПК України, а за наслідками перегляду постановити судове рішення у відповідності з вимогами статті 467 цього Кодексу.

Такої ж позиції я притримувався і при вирішенні питання про відкриття кримінального провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_2 від 09 грудня 2025 року.

На моє переконання, ця заява відповідає вимогам статті 462 КПК України, а ухвала слідчого судді, про перегляд якої ставиться питання, породжує правові наслідки, оскільки кримінальне провадження, на надмірну тривалість якого вказав ЄСПЛ, продовжується дотепер саме на підставі цієї ухвали.

Ураховуючи наведене, а також те, що перегляд судового рішення у цій справі за правилами, встановленими у статті 466 КПК України, раніше не здійснювався, вважаю, що процесуальних перешкод для відкриття кримінального провадження за виключними обставинами за заявою адвокатки ОСОБА_2 від 09 грудня 2025 року у Великої Палати не було.

Суддя ОСОБА_1

Джерело:
ЄДРСР 132746764

[ANTIRAID]

Ця ухвала демонструє суцільну катастрофу результату судової реформи, як на мене. Замість передбаченого Законом порядку розгляду заяв за виключеними обставинами, випадкові люди аби не приймати рішення у цій політичній справі просто відмовляють у відкритті провадження всупереч Закону вже другий раз.