ANTIRAID Posted January 26 Report Posted January 26 ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/1077/25-а Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №6 від 23.01.2025 року в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.10.2024 року шлюб між ним та його дружиною ОСОБА_2 розірвано, а їх малолітню доньку залишено проживати та перебувати на його самостійному вихованні та утриманні. На цій підставі, він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте отримав відмову, у зв'язку із недотриманням порядку звернення, визначеного абз. 1 п. 58 постанови Кабінету Міністрів України №560, щодо особистої подачі заяви. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Представник відповідача правом подання відзиву не скористався, хоча і був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне. Згідно матеріалів справи, 16.01.2025 року позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Разом із заявою позивачем додано нотаріально засвідчені копії таких документів: паспорта, витягу з реєстру територіальної громади №2025/000599655, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.10.2024 року у справі №725/9282/24, військово-обліковий документ з застосунку Резерв +. Вказана заява разом з документами направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Згідно витягу з протоколу №6 від 23.01.2025 року засідання комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Підстава: не дотримано порядок звернення, визначений абзацом першим пункту 58 постанови Кабінету Міністрів України №560 (із змінами), щодо особистої подачі заяви. 24.01.2025 повідомленням №3/110 позивача поінформовано, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 23.01.2025 року №6 ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вважаючи відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлену протоколом №6 від 23.01.2025 року протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Поряд з цим, судом встановлено, що позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу згідно Протоколу №58 від 30.06.2025 року до 07.08.2025 року, згідно Протоколу №82 від 05.09.2025 року до 05.11.2025 року та згідно Протоколу від 07.11.2025 №2 позивачу надано відстрочку від призову на військову службу до 03.02.2026 року, про що свідчить лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.12.2025 року №3/5239. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ). Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII в редакції чинній на момент спірних правовідносин). Статтею 23 Закону №3543-XII визначений вичерпний перелік підстав для надання деяким категоріям військовозобов'язаних відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. У кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову або підпадають під умови відстрочки від призову, необхідно надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення. Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Судом встановлено, що позивач через засоби поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До заяви були додані засвідчені копії таких документів: нотаріально засвідчені копії таких документів: паспорта, витягу з реєстру територіальної громади №2025/000599655, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29.10.2024 року у справі №725/9282/24, військово-обліковий документ з застосунку Резерв +. З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки. Відповідно до п. 56-57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560). Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже, наведеними нормами визначено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою. Предметом спірних відносин у даній справі є рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №6 від 23.01.2025 року, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Підстава відмови: не дотримано порядок звернення, визначений абзацом першим пункту 58 постанови Кабінету Міністрів України №560 (із змінами), щодо особистої подачі заяви. Згідно матеріалів справи, заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, разом з документами направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку. Отже, ключовим питанням під час розгляду даної справи є питання щодо можливості військовозобов'язаному подавати заяву з відповідними документами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації поштовим зв'язком, чи наявний, визначений чинним законодавством, обов'язок особи особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання такої заяви. Суд зазначає, що положення ч. 11 ст. 38 Закону №2232-ХІІ визначають обов'язок, зокрема, військовозобов'язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку. Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок особисто повідомити не означає особисто прибути. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення). При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання. Так, п. 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем через засоби поштового зв'язку подано до відповідача заяву з проханням розглянути його заяву та оформити у порядку, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви позивачем було надано перелік документів, достатніх, на його думку, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII. Отже, позивачем дотримано процедуру подання (направлення) документів до уповноваженого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які, на його переконання, підтверджують наявність підстав для надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача відповідної заяви та документів на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду такої заяви та відповідних документів про надання або ненадання відстрочки. Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим протоколом №6 від 23.01.2025 року позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв'язку із не дотриманням порядку звернення, визначеним абзацом першим пункту 58 постанови Кабінету Міністрів України №560 (із змінами), щодо особистої подачі заяви. Дослідженням оскаржуваного рішення, суд прийшов до висновку, що відповідач відмовив позивачу у наданні відстрочки з формальних причин не розглянувши заяву по суті порушеного питання та не надавши оцінку документам наданим на підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначеного пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача розглянути заяву про надання відстрочки від мобілізації та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, надавши при цьому правову оцінку документам, які надавались позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення. Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов задовольнити. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №6 від 23.01.2025 року в частині відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 . 3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення. 4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати - судовий збір в сумі 1211,20 грн. У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Повне найменування учасників процесу: Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ); Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Суддя І.В. Маренич Джерело: ЄДРСР 132445948
ANTIRAID Posted January 26 Author Report Posted January 26 Суд зазначив: Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок особисто повідомити не означає особисто прибути. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення). При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання. Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок особисто повідомити не означає особисто прибути. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення). При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання.
Recommended Posts