Постанова ПАГС про скасування рішення ГСКО та визнання укладеною додаткову угоду про поновлення на строк 7 (сім) років договору оренди земельної ділянки та стягнені витрат на правову допомогу

[ANTIRAID]

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р.

Справа № 911/786/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

секретар судового засідання - Васильченко А.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.04.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича

на рішення Господарського суду Київської області

від 23.12.2025 (повний текст складено 29.01.2026)

у справі № 911/786/25 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича

до Макарівської селищної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача: 1) Державне агентство водних ресурсів України,

2) Бучанська районна державна адміністрація,

3) Київська обласна державна адміністрація,

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Сидоренко Іван Григорович (далі за текстом - ФОП Сидоренко І.Г., позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Макарівської селищної ради (далі за текстом - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від завершення процедури поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002, що був укладений між сторонами.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 у задоволенні позову ФОП Сидоренка І.Г. до Макарівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що додаткова угода про поновлення на строк 7 (сім) років договору оренди земельної ділянки є укладеною, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства.

Зазначає, що між сторонами не було погоджено у додатковій угоді та у договорі істотних умов договору, які встановлені чинним, на час закінчення строку дії договору, законодавством для договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним, а, відтак, договір суперечить вимогам статті 51 Водного кодексу України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" та Типовому договору оренди водного об`єкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ФОП Сидоренко І.Г. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ФОП Сидоренка І.Г. до Макарівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди договору оренди земельної ділянки, задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не встановлено обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Так, скаржник стверджує, що судом було проігноровано той факт, що жодна з причин відмов позивача завершити процедуру поновлення договору оренди не була пов`язана із відсутністю паспорта водного об`єкта чи невідповідністю умов договору вимогам статті 51 Водного кодексу України (далі за текстом - ВК України) та статті 14 Закону України "Про аквакультуру", про що виснував суд в оскаржуваному рішенні.

Також апелянт зазначає, що оскаржуване рішення не містить аналізу змісту статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому не зрозуміло в чому полягає конкуренція Закону з положеннями статті 14 Закону України "Про аквакультуру".

Звертає увагу суду, що у даному випадку на виконання умов договору та Закону України "Про оренду землі" позивачем у визначений строк та спосіб повідомлено відповідача про свій намір укласти договір оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), а відповідач визнав його право та дотримання ним процедури поновлення договору оренди землі, шляхом прийняття рішення від 04.02.2022 №422-15VIII, проте свідомо ухиляється від укладення додаткової угоди.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026, справу № 911/786/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Сидоренка І.Г. на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25; призначено її до розгляду на 24.03.2026; витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/786/25.

25.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/786/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 з ініціативи суду оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги ФОП Сидоренка І.Г. на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 до 10:00 години 14.04.2026.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

13.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Макарівської селищної ради на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач вказує, що позивач не виконав зобов`язання, передбачене п. 7.2.2. Договору оренди (у редакції від 17.10.2008), щодо виготовлення водогосподарського паспорту на водойму.

Крім того, затверджена рішенням Макарівської селищної ради від 19.08.2021 № 2247-10-VIIІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок" документація (відомості) щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок не була внесена до Державного земельного кадастру та не передана в електронній формі до місцевого фонду документації із землеустрою відносно територіального органу Держгеокадастру.

Враховуючи викладене, зазначені обставини свідчать про істотне порушення позивачем вимог законодавства та умов договору, зокрема п. 4.1, 4.3 Договору в редакції від 17.10.2008, що підтверджує неналежне виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що дійсно сторонами договору в розрізі приписів ст. 51 Водного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про аквакультуру" та Типового договору оренди водного об`єкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 не було погоджено всіх істотних умов договору, які встановлені чинним, на час закінчення строку дії договору, законодавством для договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним.

Також відповідач вважає, що доводи позивача щодо нібито порушення відповідачем процесуального порядку подання документів є безпідставними.

Інші учасники справи у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду пояснень щодо апеляційної скарги ФОП Сидоренка І.Г. на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 не подали.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 14.04.2026 з`явилися представники сторін.

Представники ФОП Сидоренка І.Г. у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Макарівської селищної ради у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги ФОП Сидоренка І.Г., просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 залишити без змін.

У судове засідання 14.04.2026 інші учасники справи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком, беручи до уваги, що учасникам справи було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих законом прав та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Макарівською районною державною адміністрацією Київської області, як орендодавцем, та суб`єктом підприємницької діяльності - Фізичною особою Сидоренком Іваном Григоровичем, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки від 30.04.2002 (далі - договір).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 40,0 га, в тому числі: під водним дзеркалом водойми - 39,1 га, під будівництво підсобних приміщень - 0,30 га, під будівництво рибних басейнів - 0,60 га. Опис меж ділянки розміром 39,1 га: від А до Б - Сидоренко Іван Григорович; від Б до А - землі загального користування; опис меж ділянки розміром 0,30 га: від А до Б - Сидоренко Іван Григорович; від Б до А - землі загального користування; опис меж ділянки розміром 0,60 га: від А до А - землі загального користування.

Грошова оцінка земельної ділянки в цілому складає - 347 335,00 грн (пункт 1 договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою ведення рибного господарства. Орендарю надається право зводити підсобні приміщення, що відповідають меті цього договору та не порушують режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг навколо водойм, надається право проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання (пункт 2.1 договору).

Договір укладається на термін 20 років, починаючи з дати його реєстрації.

По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі він повинен повідомити орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за три місяці до його закінчення.

Умови цього договору зберігають чинність на строк дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи договір оренди зберігає чинність для нового власника.

При реорганізації орендаря договір зберігає чинність (пункт 2.2 договору).

Орендна плата встановлена у розмірі: 6 000,00 грн за один календарний рік з подальшим урахуванням інфляційних процесів та індексації грошової оцінки земельної ділянки. Сплата орендної плати проводиться орендарем двічі на рік рівними сумами у розмірі 3 000,00 грн - до 01 червня та до 31 грудня поточного року на спеціальний бюджетний рахунок, який буде доведено до орендаря додатково одночасно с оформленням акту прийому-передачі земельної ділянки.

У розмір орендної плати входить податок на землю і окремо з орендаря стягуватися не буде.

У разі визначення договору оренди недійсним одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди земельної ділянки не повертається.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, збільшення розмірів ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

При сталих соціально-економічних і політичних умовах господарювання необхідність і умови коригування розмірів орендної плати сторонами розглядаються у разі необхідності один раз у 2 роки (пункт 2.3 договору).

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у виконкомі Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області та перенесення її меж в натурі на місцевості (пункт 8 договору).

17 жовтня 2008 року між Макарівською районною державною адміністрацією Київської області, як орендодавцем, та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, громадянином України Сидоренком Іваном Григоровичем, як орендарем, укладений договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, у зв`язку із прийняттям сторонами рішення про часткову зміну предмета договору за договором оренди, посвідченого 30 квітня 2002 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., реєстр за номером 552, та враховуючи часткові зміни строку дії договору, відповідальності сторін за договором, розміру та порядку внесення орендної плати, сторони дійшли згоди внести такі зміни до договору оренди земельної ділянки, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області за номером 3537 від 19 вересня 2008 року щодо внесення змін до розпоряджень Макарівської РДА від 27 березня 2002 року за номером 47 та від 23 серпня 2006 року за номером 756, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, а саме: водний об`єкт та земельну ділянку земель водного фонду під прибережними захисними смугами, для ведення рибного господарства, що знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області за рахунок земель запасу Забуянської сільської ради (пункт 1.1 договору).

В оренду передається земельна ділянка, що складається з водного об`єкту та земельної ділянки земель водного фонду під прибережними захисними смугами загальною площею 51,52 га, у тому числі площа дзеркала водного об`єкту - 39,10 га, прибережна захисна смуга (сіножаті) - 12, 42 га (пункт 2.1 договору).

Орендна плата переглядається щорічно за згодою сторін, з подальшим урахуванням інфляційних процесів та індексації грошової оцінки земельної ділянки (пункт 4.2 договору).

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендареві про права третіх осіб на орендовану земельні ділянку, збільшення розміру нормативної грошової оцінки та ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (пункт 4.5 договору).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний після державної реєстрації договору виготовити водогосподарський паспорт на водойму (в разі виготовлення водогосподарського паспорту орендарем - паспорт є власністю орендаря), замовити розробку правил експлуатації та режимів роботи водойм, встановити знаки встановленого зразку, які попереджують про прибережну захисну смугу (пункт 7.2.2 договору).

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 10.1 договору).

Невід`ємною частиною договору є кадастровий план із схемою земельної ділянки та акт приймання-передавання об`єкта оренди. Акт додається тільки до примірників договору сторін після виконання сторонами умов пункт 2.6 цього договору та державної реєстрації договору.

Технічна документація (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду) виготовлена у двох примірниках: перший примірник знаходиться у відділі земельних ресурсів Макарівського району Київської області, другий примірник - в орендаря (пункт 10.3 договору).

Визнати таким, що втратила чинність редакція договору оренди земельної ділянки, посвідченого 27 травня 2003 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., реєстр за номером 1870.

17.12.2021 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого сторони вирішили внести зміни до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 30 квітня 2002 року Дарнопих Т.М., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, реєстр за №552, невід`ємною частиною якого є договір про внесення змін та доповнень до вищевказаного договору оренди, посвідчений 17 жовтня 2008 року Дарнопих Т.М., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, реєстр за №4906, укладеного між Макарівською районною державною адміністрацією Київської області та суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Сидоренком Іваном Григоровичем, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 51,52 га, у тому числі: площа дзеркала водного об`єкту - 39,1 га, прибережна захисна смуга (сіножаті) - 12,42 га, надана останньому для ведення рибного господарства за рахунок земель запасу Забуянської сільської ради, кадастрові номери: 3222782300:12:021:0035, 3222782300:12:022:0049, 3222782300:12:019:0066, далі за текстом договір, шляхом: 1.1 заміни у вказаному договорі орендодавця - Макарівську районну державну адміністрацію Київської області (ЄДРПОУ 24217537) на орендодавця - Макарівську селищну раду (ЄДРПОУ 04362183), 1.2 заміни слів по тексту договору "Макарівська районна державна адміністрація Київської області" у всіх відмінках словами по тексту договору "Макарівська селищна рада" у всіх відмінках, 1.3 пункт 4.1 розділу 4 договору викласти в такій редакції: " 4.1 Відповідно до рішення Макарівської селищної ради сьомого скликання Київської області від 11.06.2020 №992-58-VII "Про встановлення ставок і пільг зі сплати земельного податку на 2021 рік" розмір річної орендної плати за земельну ділянку становить 8 відсотків від її грошової оцінки".

Всі інші пункти договору залишаються без змін.

13.01.2022 ФОП Сидоренко І.Г. звернувся до Макарівської селищної ради із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002.

За результатом розгляду заяви 04.02.2022 Макарівської селищною радою прийнято рішення №422-15-VIII "Про поновлення договору оренди земельних ділянок", яким поновлено договір оренди земельних ділянок від 30.04.2002, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за №552, укладений з фізичною особою-підприємцем Сидоренком І.Г., зі змінами згідно з договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованим в реєстрі за №1538, загальною площею 51,25 га, з кадастровим номерами земельних ділянок: 3222782300:12:021:0035, 3222782300:12:022:0049, 3222782300:12:019:0066, які знаходяться за межами села Забуяння, строком на 7 років.

Уповноважено селищного голову Токаря В.Я. на підписання додаткових угод про поновлення та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок на умовах, визначених даним рішенням.

Селищним головою Макарівської селищної ради не було вчинено дій, спрямованих на виконання рішення Макарівської селищної ради від 04.02.2022 №422-15-VIII "Про поновлення договору оренди земельних ділянок".

З пояснень наданих Макарівською селищною радою до суду першої інстанції встановлено, що у зв`язку з тимчасовою окупацією населених пунктів Макарівської селищної територіальної громади внаслідок збройної агресії російської федерації в період з 27.02.2022 по 01.04.2022, відсутність нотаріальних послуг в цей період, поведінку позивача, який не вчинив жодних дій, спрямованих на завершення процедури поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002 та ігнорування останнім відповідних пропозицій відповідача, як наслідок, в діях Макаріської селищної ради відсутній факт ухилення від завершення процедури поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідач зазначає, що, на даний час, Державне агентство водних ресурсів України не може достовірно встановити належність ставка, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3222782300:12:021:0035 до водних об`єктів загальнодержавного чи місцевого значення, і як внаслідок належність відповідача у цій справі.

Крім того, відповідач зазначає, що невід`ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом є паспорт водного об`єкту, який наразі відсутні.

Також до суду першої інстанції надійшли письмові пояснення Державного агентства водних ресурсів України, в яких зазначається про те, що чинним законодавством України не передбачено ведення переліків водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення.

Територія України розміщена у 9 річкових басейнах: басейн Дніпра охоплює майже половину території України (48%), басейн Південного Бугу - 10,5% (Хмельницьку, Вінницьку, Київську, Черкаську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області); Дону - 9% (Харківська, Донецька, Луганська області), Вісли - 9% (Волинська та Львівська області); Дністра - 8,7 % (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області); річки Приазов`я - 6,3% (Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська області); Дунаю - 5% (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області); річки Криму - 4,6% (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя); річки Причорномор`я - 4,5% (Одеська, Миколаївська та Херсонська області).

За інформацією Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра в межах земельної ділянки 32227482300:12:021:0035 розташований ставок, що є русловим ставком на річці Гульва (Кодрянка).

Річка Гульва (Кодрянка) відноситься до малих річок, правою притокою першого порядку річки Кодра, притокою другого порядку річки Тетерів та притокою третього порядку річки Дніпро.

Руслові ставки відсутні у переліку статті 5 Водного кодексу України, таким чином, правовий статус руслових ставків не визначений.

08.11.2024 набрав чинності Закон України від 08.10.2024 № 3993-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин" яким, зокрема, доповнено Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України новим пунктом 24-1 такого змісту: " 24-1. Всі землі, зайняті водними об`єктами загальнодержавного значення, вважаються землями державної власності".

У свою чергу, відсутність затвердженого переліку водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення ускладнює визначення належності водних об`єктів до загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до Порядку розроблення паспорта водного об`єкту, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).

Пунктом 6 визначено, що паспорт водного об`єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу.

За інформацією Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра ставок, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222782300:12:021:0035 на балансі не обліковується.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ФОП Сидоренка І.Г. підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі за текстом - ЗК України) та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини перша та друга статті 792 ЦК України).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" доповнений абзацом четвертим такого змісту: "Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

За змістом статті 5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.

Судом у справі № 911/786/25 встановлено, що у встановлений законом строк позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди на новий строк (7 років), до якої додав проект додаткової угоди.

04.02.2022 Макарівська селищна рада прийняла рішення № 422-15-VIII "Про поновлення договору оренди земельних ділянок", згідно з яким вирішила поновити договір оренди земельних ділянок від 30 квітня 2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 552, укладений з фізичною особою-підприємцем Сидоренком Іваном Григоровичем, зі змінами згідно з договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченим приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1538, загальною площею 51,25 га, з кадастровими номерами земельних ділянок: 3222782300:12:021:0035; 3222782300:12:022:0049; 3222782300:12:019:0066, які знаходяться за межами села Забуяння, строком на 7 років. Уповноважено селищного голову Токаря В.Я. на підписання додаткових угод про поновлення та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок на умовах, визначених даним рішенням.

29.04.2024 представник позивача звернувся до Макарівської селищної ради із адвокатським запитом про надання інформації про укладення додаткової угоди про поновлення та внесення відповідних змін до договору оренди земельних ділянок.

08.05.2024 Макарівська селищна рада листом № 03-23/1138 надала відповідь, що внесення будь-яких змін до договору оренди земельної ділянки здійснюється лише нотаріально, а заявник Сидоренко І.Г. до селищної ради з моменту прийняття рішення Макарівської селищної ради "Про поновлення договору оренди земельних ділянок" від 04.02.2022 № 422-15-VIII не звертався щодо вчинення відповідних нотаріальних дій, то жодних змін до вказаного договору, починаючи з 04.02.2022, внесено не було. Щодо виконання рішення Макарівської селищної ради "Про поновлення договору оренди земельних ділянок" від 04.02.2022 № 422-15-VIII зазначено, що вказане рішення втратило чинність з моменту закінчення строку дії Договору оренди земельних ділянок від 30.04.2002.

30.07.2024 представник позивача звернувся до Макарівської селищної ради із вимогою негайно на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та рішення Макарівської селищної ради "Про поновлення договору оренди земельних ділянок" від 04.02.2022 № 422-15-VIII підписати додаткові угоди про поновлення договору оренди землі з Сидоренко І.Г.

07.08.2024 Макарівська селищна рада листом № 03-23/1138 надала відповідь, що Вимога до Макарівської селищної ради відносно виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та рішення Макарівської селищної ради "Про поновлення договору оренди земельних ділянок" від 04.02.2022 № 422-15-VIII щодо підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки селищна рада в межах повноважень розглянула питання та прийняла відповідне рішення щодо поновлення договору оренди земельних ділянок із громадянином Сидоренком І.Г.

Скаржник зазначає, що з дати прийняття Макарівською селищною радою 04.02.2022 рішення №422-15VIII "Про поновлення договору оренди земельних ділянок", селищним головою Макарівської селищної ради в порушення вимог частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не було вчинено будь-яких дій, спрямованих на завершення процедури поновлення договору оренди, а також враховуючи, що у досудовому порядку відповідач не виявив ініціативи врегулювати спірні правовідносини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Натомість відповідач наголошує на тому, що не визнає належне виконання позивачем умов договору, що є обов`язковою умовою для поновлення орендних відносин.

Частинами 8, 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Так, 04.02.2022 Макарівська селищна рада ухвалила рішення № 422-15-VIII "Про поновлення договору оренди земельних ділянок", однак в подальшому ухилилась від його виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що оскільки він дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, він може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно виконати свої обов`язки та не вчинив будь-яких дій, спрямованих на завершення процедури поновлення договору оренди, при цьому не висловлюючи заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.

Господарський суд Київської області вказаного не врахував, натомість вирішуючи спір про продовження договору оренди земельної ділянки, на якій наявний водний об`єкт, дійшов висновку про конкуренцію приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статті 14 Закону України "Про аквакультуру" та вирішив, що поновлений договір оренди має відповідати вимогам Водного кодексу України та Закону України "Про аквакультуру".

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками" від 4 листопада 2020 року № 963-IX договори оренди водних об`єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі.

Сторони договорів оренди водних об`єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об`єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об`єкт, зобов`язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.

Так, п. 4.3. Договору оренди, зі змінами визначено, що сплата орендної плати проводиться орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем відповідного (податкового) місяця окремо за земельну ділянку земель водного фонду та окремо за використання водного об`єкту на спеціальні бюджетні рахунки, які будуть доведені орендареві додатково.

Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, апеляційний господарський суд вважає безпідставним висновок суду першої інстанції, що між сторонами не було погоджено у додатковій угоді та у договорі істотних умов договору, які встановлені чинним, на час закінчення строку дії договору, законодавством для договору оренди водного об`єкта в комплексі із земельною ділянкою під ним, а, відтак, договір суперечить вимогам статті 51 Водного кодексу України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" та Типовому договору оренди водного об`єкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420.

З огляду на встановлені обставини справи та надані докази, колегія суддів приходить до висновку, що позивач належним чином виконав вимоги чинного законодавства та умови договору оренди при реалізації свого переважного права на його поновлення. Матеріалами справи, зокрема довідками про рух коштів, які долучені відповідачем, підтверджується відсутність у позивача заборгованості зі сплати орендних платежів як за користування земельною ділянкою, так і водним об`єктом.

Колегія суддів також враховує, що згідно з Порядком розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307, замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Водночас колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи рішення про поновлення договору оренди, не стверджував про порушення орендарем п. 7.2.2 Договору оренди щодо зобов`язання виготовити водогосподарський паспорт на водойму, фактично визнавши право позивача, однак не вчинив дій, спрямованих на завершення процедури поновлення договору, чим порушив вимоги законодавства та принцип добросовісності. За таких обставин позивач обґрунтовано набув право правомірного очікування на поновлення договору оренди, тоді як бездіяльність орендодавця свідчить про неналежне виконання ним своїх обов`язків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

При цьому, сторони не позбавлені права і можливості й у подальшому, за необхідності, внести відповідні зміни до договору оренди.

У даному випадку задоволення позову буде мати наслідком і задоволення суспільного інтересу, оскільки наявність конкретної особи (орендаря), яка зацікавлена у збереженні належного стану спірної земельної ділянки і водного об`єкта, безумовно є важливим.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи сторін, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

За нормами ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції стягується з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення на строк 7 (сім) років договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 552, зі змінами, внесеними: договором про внесення змін та доповнень, посвідченого 17.10.2008 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4906, та договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1538, у наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 552, зі змінами, внесеними: договором про внесення змін та доповнень, посвідченого 17.10.2008 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованого в

реєстрі за № 4906, та договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1538

селище Макарів Київської області «___»_________________

Орендодавець: Макарівська селищна рада, місцезнаходження: 08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи: 04362183, в особі селищного голови Токаря Вадима Яковлевича, діючого на підставі Закону України від 21.05.1997 № 270/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення І сесії VIII скликання Макарівської селищної ради за № 001 від 27.11.2020 «Про підсумки виборів Макарівського селищного голови та депутатів Макарівської селищної ради восьмого скликання», з одного боку, та

Орендар: фізична особа-підприємець, громадянин України Сидоренко Іван Григорович, реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з іншої сторони, а разом іменуються Сторони, уклали дану додаткову угоду про наступне:

Згідно з рішенням Макарівської селищної ради від 04.02.2022 № 422-15-VIII «Про поновлення договору оренди земельних ділянок», статті 792 Цивільного кодексу України, статей 12, 124 та 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», Сторони дійшли згоди:

1. Поновити (продовжити) строком на 7 (сім) років договір оренди земельної ділянки від 30.04.2002, укладений між Макарівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Сидоренком Іваном Григоровичем, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 552, зі змінами, внесеними: договором про внесення змін та доповнень, посвідченого 17.10.2008 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4906, та договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1538, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 51,52 га, у тому числі: площа дзеркала водного об`єкту - 39,1 га, прибережна захисна смуга (сіножаті) - 12,42 га, надана останньому для ведення рибного господарства за рахунок земель запасу Забуянської сільської ради, кадастрові номери: 3222782300:12:021:0035; 3222782300:12:022:0049; 3222782300:12:019:0066, без

внесення змін до умов договору оренди.

2. Ця додаткова угода набуває чинності після її підписання сторонами.

3. Додаткову угоду укладено у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу і є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 552, один примірних знаходиться у «Орендодавця», другий в «Орендаря».

4. Орендар зобов`язується вжити заходів щодо державної реєстрації права оренди у відповідності до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в 20-денний термін з дати підписання цієї Угоди та надати Орендодавцю документи, що підтверджують державну реєстрацію цього права.

Реквізити сторін:

Орендодавець: Макарівська селищна рада, місцезнаходження: 08001, Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи: 04362183

Орендар: фізична особа-підприємець, громадянин України Сидоренко Іван Григорович , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ».

4. Стягнути з Макарівської селищної ради (08001, Київська область, Бучанський район, селище Макарів, вулиця Димитрія Ростовського, будинок 30, код ЄДРПОУ 04362183) в Державний бюджет України судовий збір в сумі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень за розгляд Господарським судом Київської області позовної заяви у справі № 911/786/25.

5. Стягнути з Макарівської селищної ради (08001, Київська область, Бучанський район, селище Макарів, вулиця Димитрія Ростовського, будинок 30, код ЄДРПОУ 04362183) в Державний бюджет України судовий збір на суму 3 633,60 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

7. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.05.2026.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов

Джерело:
ЄДРСР 136234050

[ANTIRAID]

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р.

Справа № 911/786/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бестаченко О.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Шаратова Ю.А.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича

про ухвалення додаткового рішення,

подану за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича

на рішення Господарського суду Київської області

від 23.12.2025 (повний текст складено 29.01.2026)

у справі № 911/786/25 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича

до Макарівської селищної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача: 1) Державне агентство водних ресурсів України,

2) Бучанська районна державна адміністрація,

3) Київська обласна державна адміністрація,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сидоренко Іван Григорович (далі за текстом - ФОП Сидоренко І.Г., позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Макарівської селищної ради (далі за текстом - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 у задоволенні позову ФОП Сидоренка І.Г. до Макарівської селищної ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 задоволено апеляційну скаргу ФОП Сидоренка І.Г. на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25, рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення на строк 7 (сім) років договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 552, зі змінами, внесеними: договором про внесення змін та доповнень, посвідченого 17.10.2008 приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 4906, та договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Дарнопих Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1538, у відповідній редакції.

Присуджено до стягнення з Макарівської селищної в Державний бюджет України судовий збір у сумі 3 028,00 грн за розгляд Господарським судом Київської області позовної заяви у справі № 911/786/25 та 3 633,60 грн за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25.

20.04.2026 через підсистему "Електронний суд" ФОП Сидоренка І.Г. було подано заяву, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 911/786/25, яким стягнути з Макарівської селищної ради на користь ФОП Сидоренка І.Г. судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, що становлять 90 300,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у справі №925/1123/24 апеляційну скаргу ФОП Сидоренка І.Г. задоволено: скасовано рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі № 911/786/25 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ФОП Сидоренка І.Г. до Макарівської селищної ради задоволено у повному обсязі, у зв`язку з чим на відповідача мають бути покладенні судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 90 300,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.04.2026 заяву ФОП Сидоренка І.Г. про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 прийнято до розгляду заяву ФОП Сидоренка І.Г. про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/786/25, постановлено розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

28.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від Макарівської селищної ради надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню, до розумного, обґрунтованого та співмірного рівня - 20 000,00 грн.

Зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та не співмірним з складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Розглянувши заяву ФОП Сидоренка І.Г. про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 911/786/25, врахувавши заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Суд враховує, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначено у ч. 4 ст. 129 ГПК України. Зокрема, у п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Колегією суддів встановлено, що 04.06.2024 між ФОП Сидоренко Іван Григорович (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Кравець і Партнери" (Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №707 (Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Адвокатське об`єднання зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати правову допомогу за його запитом (Послуги), а Замовник зобов`язується оплатити надані Послуги.

Відповідно до пункту 4.1. Договору орієнтовна вартість Послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін, крім випадків його розголошення при поданні до суду заяви про відшкодування судових витрат. Остаточна вартість Послуг, наданих Адвокатським об`єднанням визначається в рахунку на оплату правничих послуг.

У заяві про ухвалення додаткового судового рішення заявник зазначає, що на виконання умов Договору про надання правничої допомоги № 707 від 04.04.2024 в рамках справи № 911/786/25 Адвокатським об`єднанням було надано ФОП Сидоренку І.Г. правничу допомогу, а саме: Підготовка та подання позовної заяви; Підготовка та подання відповіді на відзив; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 08.04.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 13.05.2025; Підготовка та подання письмових пояснень; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 17.06.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 22.07.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 21.08.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 02.10.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 30.10.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 04.12.2025; Участь у судовому засіданні (Господарський суд Київської області) 23.12.2025; Підготовка та подання апеляційної скарги; Участь у судовому засіданні (Північний апеляційний господарський суд) 24.03.2026; Участь у судовому засіданні (Північний апеляційний господарський суд) 14.04.2026.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №707 від 04.06.2024 сторонами було погоджено вартість наданих послуг:

- Підготовка та подача позовної заяви - від 6 000,00 грн;

- Підготовка та подання відповіді на відзив - від 4 000,00 грн;

- Підготовка та подання письмових пояснень - від 4 000,00 грн;

- Участь у судовому засіданні (виїзд на судове засідання) на території міста

Києва - 4 300,00 грн;

- Підготовка та подача апеляційної скарги - від 5 000,00 грн.

За надання вказаних вище послуг Адвокатським об`єднанням було виставлено Заявнику наступні рахунки: Рахунок на оплату № 111 від 19.02.2025; Рахунок на оплату №227 від 31.03.2025; Рахунок на оплату № 268 від 09.04.2025; Рахунок на оплату № 384 від 23.05.2025; Рахунок на оплату № 417 від 03.06.2025; Рахунок на оплату № 449 від 18.06.2025; Рахунок на оплату № 531 від 21.07.2025; Рахунок на оплату № 615 від 22.08.2025; Рахунок на оплату № 417 від 03.06.2025; Рахунок на оплату № 703 від 29.09.2025; Рахунок на оплату № 796 від 11.11.2025; Рахунок на оплату № 866 від 05.12.2025; Рахунок на оплату № 898 від 23.12.2025; Рахунок на оплату № 91 від 16.02.2026; Рахунок на оплату № 163 від 23.03.2026; Рахунок на оплату № 212 від 14.04.2026.

Факт оплати Заявником рахунків підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інструкціями: № @2PL328290 від 24.02.2025; № @2PL009153 від 03.06.2025; № 2.120100261.1 від 19.04.2025; № 1.410513333.1 від 20.11.2025; № 2.410496611.1 від 20.11.2025; № 0.0.4440746644.1 від 03.07.2025; № 1.410485731.1 від 20.11.2025; №2.410525341.1 від 20.11.2025; № 2.335451743.1 від 02.10.2025; № 1.410470339.1 від 20.11.2025; № 1.454615087.1 від 19.12.2025; № 2.534364469.1 від 16.02.2026;№ 1.598616119.1 від 31.03.2026; № 2.588036133.1 від 24.03.2026; № 1.621518269.1 від 16.04.2026.

Факт надання та отримання послуг, їх оплати також підтверджується підписаними Заявником та Адвокатським об`єднанням актами надання послуг: Акт № 85 від 24.02.2025; Акт № 337 від 03.06.2025; Акт № 256 від 24.04.2025; Акт № 714 від 20.11.2025; Акт № 715 від 20.11.2025; Акт № 527 від 29.09.2025; Акт № 717 від 20.11.2025; Акт № 721 від 20.11.2025; Акт № 725 від 19.12.2025; Акт № 764 від 20.11.2025; Акт № 800 від 19.12.2025; Акт № 169 від 16.02.2026; Акт № 170 від 01.04.2026; Акт № 171 від 24.03.2026; Акт № 172 від 16.04.2026.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, понесені Заявником, становлять 90 300,00 грн, з яких: 61 700,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 28 600,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Під час дослідження матеріалів справи колегія суддів встановила, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції ФОП Сидоренко І.Г. подано з пропуском строку, встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України, оскільки наведені вище рахунки, платіжні доручення та акти мали бути подані до місцевого суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення судом рішення від 23.12.2025. Разом із тим, дані докази було подано до суду апеляційної інстанції після апеляційного перегляду справи № 911/786/25.

З огляду на наведене, заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат в частині наданої професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 61 700,00 грн слід залишити без розгляду на підставі частини 8 статті 129 ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Відповідач вважає заявлений розмір витрат за надану професійну правничу допомогу, а саме: за подання апеляційної скарги - 20 000,00 грн (рахунок на оплату № 91 від 16.02.2026, платіжна інструкція 1.598616119.1 від 31.03.2026, Акт надання послуг №170 від 01.04.2026) та 4 300,00 грн за кожне судове засідання, очевидно завищеними та необґрунтованими, оскільки матеріали справи деталізованого розрахунку часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) не містять, що унеможливлює встановлення реального зв`язку між сумою оплати та складністю конкретних процесуальних документів та дій, як наслідок, зв`язок між наведеними розмірами витрат і конкретними процесуальними діями відсутній.

Окрім того, відповідач зазначає, що частина такої складової правничої допомоги, зокрема, як подання апеляційної скарги, фактично дублює як позовну заяву, вартість якої 10 000,00 грн так і подані заяви по суті справи (відповідь на відзив, пояснення, тощо); підготовка такого документа не потребувала значних інтелектуальних зусиль чи опрацювання нових джерел права, а тому, розмір професійної правничої допомоги за подання апеляційної скарги - 20 000,00 грн є значно завищеним на етапі оскарження. Підставою того, що розмір такої складової правничої допомоги, зокрема, як подання апеляційної скарги є значно завищеним на етапі апеляційного оскарження слугує той факт, що в Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги № 707 від 04.06.2024 вартість послуги «підготовка та подача апеляційної скарги» становить менше ніж послуга «підготовка та подача позовної заяви». Окрім того, вищевказані розміри витрат на правову допомогу відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги №707 від 04.06.2024 не є «фіксованими», вартість послуги становить «від…», а тому обов`язок доведення механізму обчислення кінцевих сум, пов`язаних з оплатою правової допомоги, покладається саме на позивача, про те матеріали справи таких доказів не містять. Позивачем не надано суду жодних доказів, які б пояснювали, чому за стандартні процесуальні дії було нараховано саме такі суми, що перевищують мінімальні «пороги», встановлені самим же Договором.

Окремо відповідач звертаємо увагу суду апеляційної інстанції, на ту обставину, що вартість одного судового засідання - 4 300,00 грн, яка при тривалості деяких засідань 10-15-20 хвилин (наприклад: с/засідання 14.04.2026 в Північному апеляційному господарському суді) є очевидно завищеною, оскільки не є пропорційною до витраченого часу та не є очевидно виправданою. Для бюджетної установи, якою є Макарівська селищна рада, вартість 4 300,00 грн за одне судове засідання є непропорційною по відношенню до середніх зарплат у державному секторі та критичності витрат громади на відновлення; позивачем не надано конкретного змісту виконаних робіт у судових засіданнях а також вчинення вагомих дій в ньому. Таким чином, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та не є співмірним з складністю справи; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

В той же час, при розподілі судових витрат, Макарівська селищна рада звертає увагу суду на ту обставину, що Макарівська селищна територіальна громада є однією з найбільших громад Київської області, що включає в себе 49 населених пунктів, яка внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації зазнала значних ушкоджень та руйнувань, тому є однією з найбільш постраждалих громад у Київській області, місцевий бюджет якої спрямований на відновлення інфраструктури громади та її житлового фонду, а тому, сплата коштів у розмірі 26 600, 00 грн. є надмірним фінансовим тягарем для Макарівської селищної ради в умовах воєнного стану.

Водночас, під час розгляду справи, відповідач не зловживав процесуальними правами, не затягував розгляд справи, зокрема, не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставних тверджень або заперечень стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо, враховуючи: поведінку позивача, який не вчинив жодних дій, спрямованих на завершення процедури поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002 з моменту прийняття відповідного рішення Макарівською селищною радою у 2022 році та ігнорування пропозицій відповідача з даного приводу, а також встановленої відсутності в діях відповідача будь якої неправомірності чи ухилення від виконання певного обов`язку, а тому, судові витрати на правову допомогу підлягають зменшенню. Враховуючи викладене, відповідач просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до розумного, обґрунтованого та співмірного рівня - 20 000,00 грн.

Судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення враховано надані заявником докази, доводи, викладені в запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд враховує, що звернення ФОП Сидоренко І.Г. до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанцій було визнано обґрунтованим; за наслідком розгляду такої скарги апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог скаржника; витрати на правову допомогу, які полягають у складанні апеляційної скаргу, були неминучими та обґрунтованими.

Дослідивши зміст заяви ФОП Сидоренко І.Г. про відшкодування судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів встановила, що заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи, а саме: складання апеляційної скарги - вартість 20 000,00 грн, участь у двох засіданнях - вартість 8 600,00 грн (4 300,00 грн одне засідання).

У матеріалах справи наявні докази вчинення представниками скаржника дій щодо представництва клієнта, вказаних в актах наданих послуг.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Відповідач вказує, що складання апеляційної скарги та участь у двох засіданнях, які не були тривалими, зокрема, 14.04.2026, свідчить про недотримання відповідачем та його представником вимог, викладених у ч.4 ст.126 ГПК України.

Втім, апеляційна скарга викладена на двадцяти аркушах, містить доводи на спростування висновків суду першої інстанції з посиланням на відповідні норми права, які не містилися у позовній заяві.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних із участю представника скаржника у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції, слід зазначити, що під час розгляду справи № 911/786/25 у суді апеляційної інстанції від ФОП Сидоренко І.Г. у судових засіданнях брали участь особисто два представники. Судові засідання у цій справі, призначені на 24.03.2026 та 14.04.2026, тривали 27 хв. та 19 хв. відповідно.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що звернення ФОП Сидоренко І.Г. до суду із позовом до Макарівської селищної ради було спричинене саме суперечливою поведінкою відповідача.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вважає обґрунтованим заперечення відповідача щодо зменшення розміру заявлених скаржником вимог про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що були понесені ним під час апеляційного розгляду справи № 911/786/25.

Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви ФОП Сидоренко І.Г. про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та стягнення з Макарівської селищної ради на користь ФОП Сидоренко І.Г. 28 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення в частині щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в Господарському суді Київської області, у розмірі 61 700,00 грн залишити без розгляду.

2. Заяву Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення в частині щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в Північному апеляційному господарському суді, у розмірі 28 600,00 грн задовольнити.

3. Стягнути з Макарівської селищної ради (08001, Київська область, Бучанський район, селище Макарів, вулиця Димитрія Ростовського, будинок 30, код ЄДРПОУ 04362183) на користь Фізичної особи-підприємця Сидоренка Івана Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 28 600 (двадцять вісім тисяч шістсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.Л. Бестаченко

Судді І.М. Скрипка

Ю.А. Шаратов

Джерело:
ЄДРСР 136234054

[ANTIRAID]

Це наша справа і дуже приємно, що судді апеляції при прийняті рішення використали виключно Закон. Ситуація абсурдна, є договір оренди, є рішення ради про продовження, є відповідна додаткова угода, але керівник ради фактично відмовляється підписати та виконати рішення ради й ще реєструє розірвання договору. Рішення дуже цікаве, раджу ознайомитись.