Рішення Шевченківського районного суду Чернівців про захист честі, гідності та ділової репутації, стягненні моральної шкоди, та спростування недостовірної інформації розповсюдженої керівником апарату суду щодо судді

ANTIRAID · June 3

Справа № 727/9422/24
Провадження № 2/727/271/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Калмикової Ю. О.

за участю секретарів судового засідання Макогон А.А., Лепчук О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

за участю відповідача ОСОБА_3 ,

за участю представника відповідача Софяк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у вересні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_4 02 вересня 2024 року у листі, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, а саме: - «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт»; - «На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заява щодо харасменту з його боку.»; - «рішенням Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 ».

Зобов'язати ОСОБА_4 протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом подання ОСОБА_4 через канцелярію Господарського суду Чернівецької області заяви із спростуванням наступного змісту:

«02 вересня 2024 року мною, ОСОБА_4 , шляхом подання листа суддям Господарського суду Чернівецької області, викладені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме те, що ОСОБА_1 ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку. Рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 201000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що є суддею Господарського суду Чернівецької області.

02 вересня 2024 року від колишньої керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_4 на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшов лист, серед іншого наступного змісту: «На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім'я судді ОСОБА_1 батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт…

На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку.

Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри.».

Зборами суддів Господарського суду Чернівецької області від 10 березня 2023 року відхилено звіт керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_4 щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік.

Призначено на 17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області для розгляду питання щодо висловлення недовіри керівниці апарату суду ОСОБА_4 .

Зборами суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року вирішено висловити недовіру керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області Пилип'як М.О.

Наведена ОСОБА_4 інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію.

З метою черговий раз уникнути персональної відповідальності, яка передбачена статтею 155 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідачка вирішила розповсюдити чергову неправдиву інформацію.

У своєму листі суддям Господарського суду Чернівецької області відповідачка вказує, що начебто «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт», що може кваліфікуватися як примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої частина друга статті 134 КК України; незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів частина перша статті 172 КК України.

Також у листі відповідачкою вказується про переслідування, ненормативну лексику, погрози, публічні приниження статті 350, 182 КК України.

Викладені відповідачкою неправдиві твердження про харасмент можуть бути сприйнятими колегами як кримінальне правопорушення, передбачене статтею 154 КК України.

Вважає, що має право на захист честі, гідності та ділової репутації, а відповідачка у своєму листі повинна була надати суддям Господарського суду Чернівецької області незаперечні докази своїх фактичних тверджень.

Щодо посилання відповідачки на те, що «рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді Байталюка В.Д.» зазначає, що участі у прийнятті рішення не брав через поширення ОСОБА_4 неправдивої інформації у своїй заяві від 13 березня 2023 року.

Абсолютна більшість суддів Господарського суду Чернівецької області вважають ОСОБА_4 такою, що не відповідає займаній посаді. При цьому будь-яка інформація стосовно особистого життя відповідачки зборами суддів до уваги не приймалася.

Неправомірними діями відповідачки, поширенням чергової неправдивої інформації серед суддів та працівників апарату Господарського суду Чернівецької області завдано моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в погіршенні його як фізичного та і ментального здоров'я, оскільки повернути в повному обсязі честь, гідність та ділову репутацію як професійного судді, так і фізичної особи до кінця не вдасться.

У зв'язку з неправомірним поширенням відповідачкою широкому колу осіб недостовірної негативної інформації знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу. В результаті чого різко знизилась працездатність, що в свою чергу негативно впливає на виконання трудових (посадових) обов'язків та на повагу робочого колективу.

Вважає, що сума у розмірі 201000 грн є мінімальною для відшкодування душевних страждань, відтак, розумною і справедливою.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відкрито провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 липня 2025 року зупинено провадження у цивільній справі №727/9422/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації до набрання законної сили судовим рішенням Чернівецького апеляційного суду у цивільній справі №727/12208/23.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 31 липня 2025 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про повернення до підготовчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про призначення судово-лінгвістичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_4 про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що відповідач поширила неправдиву інформацію у стосовно позивача, чим завдала шкоду його гідності, честі та ділової репутації, які проявились у душевних і моральних стражданнях позивача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, підтвердила факти, викладені в позові та просила суд позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача моральну шкоду та судовий збір.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначила, що інформація, зазначена в листі від 02.09.2024 не є недостовірною та є правдивою. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача Софяк В.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та зазначила, що інформація, зазначена в листі від 02.09.2024 не є недостовірною та є правдивою.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Обставини, встановлені судом

За заявою керівника апарату Пилип'як М.О. голові Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г від 02 вересня 2024 року (копія суддям ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Гушилик С.М., ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 ) «17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області за ініціативи судді Байталюка В.Д. винесли рішення про оголошення недовіри через «відсутність у мене особистої скромності».

Як вбачається зі змісту Протоколу, оформленого за результатами цих зборів, звинувачення на мою адресу надходили тільки від одного судді ініціатора даних зборів.

На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім?я судді ОСОБА_1 батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. Він переконував всіх Вас в тому, що жодних стосунків у нього зі мною не було. Я визнаю, що на своє виправлення він, скоріш за все, наводив якісь «переконливі» аргументи. Ви ж йому повірили.

Однак, всі його «аргументи» спростовані Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у висновку судово-генетичної експертизи « СЕ-19/114-24/2023-БД від 17 червня 2024 року, де зазначено, що вірогідність батьківства ОСОБА_1 щодо моєї дитини ОСОБА_16 становить 99,9999%.

На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо.

Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку.

Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри.».

Зі змісту протоколу №1 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 10 березня 2023 року схвалено звіт голови Господарського суду Чернівецької області за 2022 рік (одногласно).

Визнано роботу голови Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_17 за 2022 рік доброю (одноголосно).

Відхилено звіт керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_4 щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік (12 голосів «за», 1 голос «утримався»).

Призначено на 17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області для розгляду питання щодо висловлення недовіри керівниці апарату суду Пилип'як М.О. (12 голосів «за», 1 голос «утримався»).

Відповідно до протоколу №2 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року за результатами розгляду порядку денного збори суддів вирішили висловити недовіру керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області Пилип'як М.О. (10 голосів «за», 2 голоси «утримався»).

До матеріалів справи додано заяву ОСОБА_4 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 21 червня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , який систематично надсилає повідомлення принизливого змісту з різних номерів, текстові повідомлення з погрозами, відео та аудіо особистого характеру у всі можливі соціальні мережі;

заяву ОСОБА_4 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 30 червня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , який систематично надсилає повідомлення принизливого змісту з різних номерів, текстові повідомлення з погрозами, відео та аудіо особистого характеру у всі можливі соціальні мережі;

заяву ОСОБА_4 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 01 серпня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , який 01 серпня 2023 року підійшов до неї, погрожував, ображав її, її дитину нецензурною словами та погрожував, що ні вона, ні її батьки не працюватимуть;

заяву ОСОБА_4 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 16 серпня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , який 16 серпня 2023 року ображав її, її дитину та її мати нецензурною словами та погрожував фізичною розправою.

Відповідно до довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_4 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних дій зі сторони ОСОБА_1 від 21 липня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявницею, яка повідомила, що від ОСОБА_1 народила дитину, проте останній був категорично проти щоб заявниця народжувала, в результаті чого на мобільні телефони членів родини заявниці, а також її знайомих почали надходити смс повідомлення зі змістом принизливого характеру, вказані повідомлення надходили з різних номерів, які не її думку надсилав лише ОСОБА_1 .

Будучи опитаним ОСОБА_1 пояснив, що жодного відношення до фактів, викладених у зверненні не має і жодних протиправних дій не вчиняв

Вжитими заходами встановити причетність до вчинення вказаних у зверненнях протиправних дій зі сторони ОСОБА_1 , а також встановити особу, яка причетна до надсилання смс повідомлень не представилось можливим.

За довідкою про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_18 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних дій зі сторони ОСОБА_1 від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявниками, останні повідомили, що 16 серпня 2023 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 у них виник конфлікт з ОСОБА_1 , в ході якого останній висловлювався словами неприємного змісту. ОСОБА_4 зазначила, що вказану подію зафіксувала на відео-камеру мобільного телефону.

Подальшою перевіркою при перегляді зазначеного відео виявити які протиправні діє зі сторони ОСОБА_1 не представилось можливим.

Також в розмові з ОСОБА_1 останній повідомив, що дійсно виник конфлікт із заявниками, проте будь-яких протиправних дій не вчиняв, вказане непорозуміння спровокували заявники.

На підставі довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та ОСОБА_18 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із ОСОБА_1 , який повідомив, що 01 серпня 2023 року перебував на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності,111 м.Чернівці, де випадково зустрівся із ОСОБА_4 та її матір'ю, які під час розмови вчинили з ним сварку та в подальшому викликали працівників поліції, мотивуючи це тим, що останній словесно їх ображав. Під час приїзду працівників поліції останні продовжували ображати заявника.

Будучи опитаною ОСОБА_4 пояснила, що 01 серпня 2023 року перебувала на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності,111 м.Чернівці, де до неї підійшов ОСОБА_1 та під час спілкування почав словесно ображати нецензурною лайкою.

В усній розмові із ОСОБА_18 стало відомо, що вона ОСОБА_1 не ображала, а лише в присутності працівників поліції повідомила, що останній боїться визнати батьківство новонародженої дитини.

Під час перегляду відео з камер спостереження отриманого з бодікамер працівників поліції було видно та чути розмову між заявниками, проте жодних образ нецензурної лексики на даному відео не зафіксовано.

За висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Зайчик К.С. за результатами проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи від 26 червня 2025 року №5475 у наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_4 від 02.09ю2024, - міститься інформація негативного характеру стосовно судді ОСОБА_1 та його діяльності.

У наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_4 від 02.09ю2024, - містяться висловлювання образливого (зневажливого, принизливого) характеру стосовно судді ОСОБА_1 та його діяльності.

Встановлена в копії листа ОСОБА_4 від 02.09.2024 інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та його діяльності виражена у формі фактичних тверджень про те, що

- ОСОБА_1 був ініціатором звільнення ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_1 займається переслідуванням та погрозами стосовно адресантки та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії;

-рішення зборів від 17 березня 2023 року було винесено на основі наданої ОСОБА_19 неправдивої інформації.

Крім того, серед аналізованих висловлювань містяться висловлювання виражені у формі оцінки (оціночних) суджень, які передають ставлення адресанта до вказаної особи ( ОСОБА_1 ) та подій, що відбуваються (наприклад: «через відмову зробити аборт», «харасменту з його боку»).

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2026 року №71/1дп/15-26 притягнуто суддю Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2026 року №771/о/15-26 залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2026 року №71/1дп/15-26 про притягнення судді Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження№ 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_4 02 вересня 2024 року у листі, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, а саме:

- «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт»;

- «На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується ьиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заява щодо харасменту з його боку.»;

- «рішенням Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 ».

Зобов'язати ОСОБА_4 протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом подання ОСОБА_4 через канцелярію Господарського суду Чернівецької області заяви із спростуванням наступного змісту: «02 вересня 2024 року мною, ОСОБА_4 , шляхом подання листа суддям Господарського суду Чернівецької області, викладені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_1 , а саме те, що ОСОБА_1 ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку. Рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 201000 грн.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства частина перша статті 19 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку(постанови Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 761/15251/21 (провадження № 61-10366св22) від 22 грудня 2023 рокуу справі № 515/1408/22 (провадження № 61-16109св23) від 08 квітня2024 рокуу справі № 760/5027/21 (провадження № 61-4276св23)).

Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 757/39521/20 (провадження № 61-15064св21).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення ЄСПЛ Karpyuk and others v. Ukraine, № 30582/04, 32152/04, § 188, 06 жовтня 2015 року).

Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абзац третій частини шостої статті 277 ЦК України).

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19)).

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання її з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є демонстрація у громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21 пункт 6.18).

У пункті 46 рішення ЄСПЛ в справі «Lingens v. Austria» від 08 липня 1986 року (заява № 9815/82) зауважується, що суду необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання - ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. ЄСПЛ вказав, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10 є однією з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе (пункт 41 рішення).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

У пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 760/23818/20 вказано, що фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність як особистих немайнових прав. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

У постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 203/360/20 зазначено, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів (див. постанову Верховного Суду від 08грудня 2021 року у справі № 757/10886/20-ц).

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Господарського суду Чернівецької області.

За заявою керівника апарату Пилип'як М.О. голові Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г від 02 вересня 2024 року (копія суддям ОСОБА_5 , Гончаруку О.В., Гурину М.О., Гушилик С.М., Дутці В.В. Ковальчук Т.І., ОСОБА_10 , миронюку С.О., ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 ) «17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області за ініціативи судді Байталюка В.Д. винесли рішення про оголошення недовіри через «відсутність у мене особистої скромності».

Як вбачається зі змісту Протоколу, оформленого за результатами цих зборів, звинувачення на мою адресу надходили тільки від одного судді ініціатора даних зборів.

На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім?я судді ОСОБА_1 батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. Він переконував всіх Вас в тому, що жодних стосунків у нього зі мною не було. Я визнаю, що на своє виправлення він, скоріш за все, наводив якісь «переконливі» аргументи. Ви ж йому повірили.

Однак, всі його «аргументи» спростовані Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у висновку судово-генетичної експертизи « СЕ-19/114-24/2023-БД від 17 червня 2024 року, де зазначено, що вірогідність батьківства ОСОБА_1 щодо моєї дитини ОСОБА_16 становить 99,9999%.

На даний час з боку судді ОСОБА_1 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку.

Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_1 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри [ ]

наполегливо прошу скликати позачергові збори суддів Господарського суду Чернівецької області і внести до порядку денного єдиного питання про скасування рішення зборів суду від 17 березня 2023 року.».

Отже, оспорювана позивачем інформація була поширена ОСОБА_4 у зверненні до голови Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г. та суддів Бутирського А.А., Гончарука О.В., Гурина М.О., Гушилик С.М., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 від 02 вересня 2024 року та стосувалася вирішення питання про скликання позачергових зборів суддів Господарського суду Чернівецької області і внесення до порядку денного єдиного питання про скасування рішення зборів суду від 17 березня 2023 року.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 обіймає посаду судді, має статус публічної особи, його діяльність на цій посаді впливала на суспільство значною мірою, відповідно, і суспільство може проявляти законний інтерес до інформації про позивача та його діяльність.

Межі припустимої критики за певних обставин можуть бути ширшими, коли йдеться про державного службовця, що виконує або виконував свої повноваження, ніж коли йдеться про фізичних осіб, проте не можна стверджувати, що державні службовці свідомо піддають ретельному обстеженню кожне своє слово чи дію в тій самій мірі, як це роблять політики, і, отже, до них повинні застосовуватись ті самі механізми, що й до останніх, коли йдеться про критику їх діяльності. Державні службовці повинні користуватися громадською довірою в умовах, позбавлених надзвичайного занепокоєння, що зробить вдалим виконання ними своїх завдань. Отже, може постати необхідність у їх захисті від образливих словесних нападок під час виконання ними своїх обов'язків (Janowski, п. 33, and Nikula v. Finland, no. 31611/96, п. 48, ECHR 2002-11).

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 398/5727/23 (провадження № 61-8389св25) зазначив, що у своїх висновках Верховний Суд виходить з того, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.

Верховний Суд, застосовуючи усталений підхід, неодноразово вказував, що межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо публічних осіб є значно ширшими, ніж щодо звичайних громадян.

Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Водночас зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Указані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, враховує положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказано, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Розглядаючи подібні справи, слід перевіряти дотримання балансу між правом, передбаченим статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), та правом, передбаченим статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції.

У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація.

Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство значною мірою і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (рішення ЄСПЛ Sunday Times v. the United Kingdom, № 6538/74, § 66, 26 квітня 1979 року), особливо, якщо це стосується добробуту населення (рішення ЄСПЛ «Barthold v. Germany», № 8734/79, § 58, 25 березня 1985 року).

Разом з тим зі змісту звернення ОСОБА_4 до голови Господарського суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року вбачається, що негативна інформація стосовно ОСОБА_1 була доведена ОСОБА_4 до відома голови Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г. та суддів Бутирського А.А., Гончарука О.В., Гурина М.О., ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 з метою формування негативної думки останніх щодо дій ОСОБА_1 при вирішення питання про скликання позачергових зборів суддів Господарського суду Чернівецької області і внесення до порядку денного питання про скасування рішення зборів суду від 17 березня 2023 року, тобто питання, яке не становить суспільний інтерес щодо публічних осіб.

Враховуючи зміст та контекст поширеної інформації, яка безпосередньо не впливає на суспільство, метою поширення оспореної інформації було саме намагання опорочити честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

За висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Зайчик К.С. за результатами проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи від 26 червня 2025 року №5475 у наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_4 від 02.09.2024, - міститься інформація негативного характеру стосовно судді ОСОБА_1 та його діяльності.

У наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_4 від 02.09ю2024, - містяться висловлювання образливого (зневажливого, принизливого) характеру стосовно судді ОСОБА_1 та його діяльності.

Встановлена в копії листа ОСОБА_4 від 02.09.2024 інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_1 та його діяльності виражена у формі фактичних тверджень про те, що

- ОСОБА_1 був ініціатором звільнення ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_1 займається переслідуванням та погрозами стосовно адресантки та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії;

-рішення зборів від 17 березня 2023 року було винесено на основі наданої ОСОБА_19 неправдивої інформації.

Суд вважає недоведеною інформацію стосовно ОСОБА_1 та його діяльності, яка виражена у формі фактичних тверджень, про те, що ОСОБА_1 займається переслідуванням та погрозами стосовно ОСОБА_4 та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії.