Решение Ленинского райсуда о признании неправомерными действия Приватбанка по поднятию процентной ставки и обязанность банка пересчитать

[vekt]

Справа №2-4684/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії , -

Встановив:

Позивач звернулася з даним позовом до відповідача, обґрунтувавши його тим, що Ленінським райсудом м. Кіровограда розглядається цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, в якій банк посилається на невиконання нею зобов’язань по кредитному договору та просить в рахунок погашення її заборгованості за кредитним договором №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року в розмірі 48941,33 доларів США: звернути стягнення на належну їй квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу банком як предмету іпотеки з укладанням банком від її імені договору купівлі – продажу будь – яким способом з іншою особою – поручителем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити її з вказаної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути судові витрати по справі.

В подальшому позовні вимоги було змінено з посиланням на ті ж матеріально – правові підстави та документи банк доповнив позовні вимоги ще й вимогою стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року в сумі 382906,82 грн. У суму заборгованості, яку має намір стягнути з неї банк включив поточну заборгованість по відсоткам 242,43 доларів США ( 1935,27 грн. ), поточну заборгованість по кредиту 47626,05 доларів США ( 380189,23 грн. ), заборгованість по штрафним санкціям 21792,41 грн.

В ході провадження по справі їй стали відомі обставини порушення банком її прав як споживача продукту банка, які є підставами для подання позову до банка. Так, 26.07.2007 року між нею та банком було укладено кредитний договір №КGMDGK0000750002, на виконання умов якого вона отримала кредит для придбання нерухомості у сумі 49000 доларів США. Однією із умов кредитного договору була щомісячна сплата нею процентів у розмірі 0,91% на місяць ( 11,04 % річних ) від залишку заборгованості по кредиту.

Під час розгляду справи з розрахунків, наданих банком стало відомо, що з 05.11.2008 року банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом з 11,04% до 13,08% річних і з цього часу списує з її поточного рахунку кошти на сплату процентів не з розрахунку 11,04% , а з розрахунку 13,08% річних. Не будучи допущеною до обліків банка і навіть не підозрюючи про зміну процентної ставки, вона вносила кошти на погашення своєї заборгованості у сумах, визначених кредитним договором. При цьому внаслідок підвищення процентної ставки в обліках банку за період з 13.03.2009р. по 21.04.2010р. ( 38 днів ) сформувалася її заборгованість по частині планового платежу за березень 2009р. у сумі 181,46 доларів США.

Не пояснюючи причини виникнення прострочки банк нараховував їй за цей період штрафні санкції у розмірі 21792,41 грн. Вважаючи, що банк є добросовісним учасником правовідносин, вона доплатила начебто прострочені 181,46 доларів США та нараховані штрафні санкції у сумі 300,71 грн. і в подальшому, щоб не допускати прострочень щомісячно уточнювала у працівників банку суму коштів, яку їй належало внести на рахунок для погашення кредиту і вносила їх у встановлених банком сумах.

Таким чином, з 05.11.2008р. по 05.02.2010р. на умовах кредитного договору на сплату процентів ( 11,04% річних ) їй належало внести кошти у загальній сумі 9763,84 доларів США, але внаслідок збільшення процентної ставки до 13,08% річних нею фактично внесено 10875,27 доларів США. Вважає, що процентна ставка по кредитному договору була піднята банком незаконно, відповідно прострочень зобов’язання вона не допускала, а штрафні санкції їй було нараховано безпідставно. Кошти у сумі 300,71 грн. сплачені нею як штрафні санкції, а також кошти у сумі 1111,43 доларів США , що є різницею між сумою процентів, які йому належало сплатити та фактично сплаченими були отримані від неї банком безпідставно, тому підлягають поверненню.

Про факт збільшення банком процентної ставки за її кредитом вона не була повідомлена, про обставини односторонньої зміни банком процентної ставки по кредиту дізналася лише під час розгляду справи з розрахунків заборгованості, що надавалися банком до суду. З цих розрахунків вона зрозуміла, що банк з листопада 2008 року спрямував на сплату процентів значно більші суми коштів ніж встановлено кредитним договором, у той час як повинен був зарахувати їх на погашення основного боргу. У зв’язку з цим вона 03.02.2010 року звернулася до центру іпотечного кредитування банка, працівники банку підтвердили її здогадки і надали ксерокопію повідомлення №20.1.3.2/6-22855/5152, датованого ще 03.10.2008 року, яке начебто їй направлялося, але докази щодо направлення надати відмовилися.

У той же час, навіть у наданій їй ксерокопії повідомлення була неправильно вказана її адреса. Тому, якщо це повідомлення і направлялося банком, то вона його і не могла б отримати. Так як банк їй повідомлення про зміну відсоткової ставки за кредитом письмово не повідомив, то згідно ч. 4 ст. 11 ЗУ « Про захист прав споживачів » зміна відсоткової ставки по кредиту з 11,04% до 13,08% річних, вчинена банком 05.11.2008р. є недійсною. Тому і кошти у сумі 300,71 грн. безпідставно отримані від неї банком як штрафні санкції, а також безпідставно отримані кошти в сумі 1111,43 доларів США, що є різницею між сумою процентів, які їй належало сплатити та фактично сплаченими підлягають поверненню їй банком. Просить визнати дії, вчинені ЗАТ КБ «ПриватБанк», що полягають в односторонньому збільшенні з 05.11.2008 року процентної ставки по кредитному договору №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року з 11,04% до 13,08% річних неправомірними, стягнути з відповідача на її користь безпідставно отримані кошти у сумі 300,71 грн. та 1111,43 доларів США, які були сплачені нею як штрафні санкції та різниця між сумою процентів, які належало сплатити та фактично сплаченими, а також стягнути понесені судові витрати у розмірі 120 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, уточнили, просили визнати неправомірними дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо збільшення в односторонньому порядку з 05.11.2008 року процентної ставки за кредитним договором №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року з 11,04% до 13,08% річних, зобов’язати банк провести перерахунок заборгованості і зарахувати сплачені ОСОБА_1 штрафні санкції в рахунок погашення основного боргу, а переплачені відсотки за підвищеною ставкою в рахунок погашення відсотків за кредитом, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив що відповідно до ст.. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В кредитному договорі від 26.09.2007 року це передбачено і процентна ставка підвищується у зв’язку з виникненням умов, передбачених п. 2.3.1 кредитного договору. ст.. 11 ЗУ “ Про захист прав споживачів “ та п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту встановлено, що у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Такі випадки, а також порядок підвищення процентних ставок були визначені сторонами при укладенні кредитного договору. Пунктом 2.3 договору встановлено- сторони погодили, що при настанні будь – якої із обставин, передбачених цим пунктом договору, кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за договором в наступному порядку.

Такий новий розмір відсоткової ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні кредитору до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору. Реалізація цього права здійснюється компетентним органом або відповідними посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до установчих документів та закону шляхом прийняття управлінського рішення. Відповідно до цього ж пункту договору, банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 14 календарних днів з дати її збільшення. Тобто, договір вже змінено. Оскільки кредитний договір укладений до прийняття ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку » від 12.12.2008 року №661-VІ ( вступив в законну силу 09.01.2009р ), а в Законі немає вказівки про зворотню дію в часі, підстав для визнання п. 2.3 кредитного договору неправомірним немає. Крім того, зміна відсоткової ставки відбулася 05.11.2008 року, про що на адресу позичальника направлено лист, як це передбачено п. 2.3 договору . Позичальник після отримання такого листа погодилася з новою відсотковою ставкою, на підтвердження чого нею були сплачені платежі за зміненою відсотковою ставкою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №054809 17.07.2009 року здійснено зміну найменування юридичної особи на ПАТ КБ «ПриватБанк» ( а.с. 41 ).

В судовому засіданні встановлено, що 26 вересня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № КGMDGK0000750002, згідно умов даного договору банк зобов’язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в п. 7.1 цього Договору. Строк, вид кредиту, цілі розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у розділі 7 Договору ( а.с. 8-10 ).

Згідно п. 7.1 договору банк зобов’язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 26.09.2007р. по 26.09.2027р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 49000 доларів США на наступні цілі: придбання нерухомості, а також у розмірі 10500 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вказаного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий ( резервний ) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Згідно ст. 47, ч. 4 ст. 55 ЗУ « Про банки та банківську діяльність » комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїм операціям, банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу, за винятком випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Правління НБУ « Про затвердження правил надання банкам інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту » від 10.05.2007 року банки мають право змінювати процентну ставку лише в разі настання події, незалежно від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

Законом України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку “ від 12.12.2008 р. N 661-VI внесено зміни до ЦК України та доповнено статтею 1056 –1 ЦК України.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому Закон 661- VІ в частині внесення змін до ЦК України ( ст.. 1056 -1 ) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Відповідно до п. 2, 3 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі.

З копії листа ЗАТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.3.2/6-22855/5152 від 03.10.2008 року, адресованого ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що банком повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно умов кредитного договору № КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року, починаючи з 05.11.2008р. відсоткова ставка за кредитним договором № КGMDGK0000750002 від 26.09.2007р, який укладено між нею та ПриватБанком складатиме 13,08% на рік ( а.с. 36 ).

Починаючи з листопада 2008 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 651 УК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Судом встановлено, що позивачка не була належним чином повідомлена про зміну процентної ставки за кредитним договором, оскільки лист про збільшення процентної ставки на ім»я ОСОБА_1 було направлено на адресу: АДРЕСА_2, тоді як ОСОБА_1 проживає за іншою адресою, яка зазначена в кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_1, тому суд приходить до висновку, що підвищення банком розміру процентів за вказаним кредитним договором є незаконним та вважає за необхідне визнати неправомірними дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо збільшення в односторонньому порядку з 05.11.2008 року процентної ставки за кредитним договором №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року з 11,04% до 13,08% річних, зобов’язати банк провести перерахунок заборгованості і зарахувати сплачені ОСОБА_1 штрафні санкції в рахунок погашення основного боргу, а переплачені відсотки за підвищеною ставкою в рахунок погашення відсотків за кредитом.

Крім того, задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо збільшення в односторонньому порядку з 05.11.2008 року процентної ставки за кредитним договором є підставою для перерахування незаконно нарахованих процентів за кредитним договором.

Відповідно до ст.. 79, 88 ЦПК України підлягають стягненню з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд , -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитним договором №КGMDGK0000750002 від 26.09.2007 року з 11,04% до 13,08 % річних, що укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1.

Зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості і зарахувати сплачені ОСОБА_1 штрафні санкції в рахунок погашення основного боргу, а переплачені відсотки за підвищеною ставкою - в рахунок погашення відсотків за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Ленінського райсуду м. Кіровограда Циганаш І.А.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11683444

[у.zaporozhskiy]

сообщили не в то место..

круто, круто

но по узагальненням, она же принял условия измененной процентной ставки...