Постанова ВП ВС про незаконність звільнення суддів на підставі неоцінених судом матеріалів НСРД у зв'язку з позбавленням їх права на захист у ВРП

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 990SCGC/22/25

провадження № 11-161сап25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Погрібного С. О.,

судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Рожок В. В.,

представників ОСОБА_1 - Кравця Р. Ю., Мартиненко А. В.,

представниці ОСОБА_2 - Карнаух-Голодняк О. В.,

представниці Вищої ради правосуддя - Белінської О. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вищої ради правосуддя від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності»,

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст та обґрунтування наведених у скаргах вимог

1. У квітні 2025 рокуОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами, у яких просять скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , Глиняного В. П., ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності» (далі - рішення від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25, оскаржуване рішення).

2. Цим рішенням ВРП залишила без змін рішення своєї Другої Дисциплінарної палати, яким суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Сливу Ю. М. та Глиняного В. П. притягнуто до відповідальності та застосовано до кожного з них дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

3. Рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржують з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).

4. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначає такі доводи і аргументи.

4.1. Щодо процедурних порушень.

ОСОБА_1 вважає, що рішення від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 прийнято ВРП з порушенням процедури розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, а саме: 1) Дисциплінарна палата допустила порушення законодавчо визначеної процедури проведення засідання під час дисциплінарного провадження (порушення черговості надання пояснень), яке з огляду на зміст оскаржуваного рішення було погоджено ВРП; 2) ВРП в ході винесення оскаржуваного рішення, незважаючи на наявність об'єктивних та поважних підстав відсутності скаржника, здійснила розгляд його скарги на рішення Дисциплінарної палати без його участі, чим своєю чергою порушила право скаржника на ефективну участь у дисциплінарному провадженні та легітимні очікування щодо відкладення розгляду його скарги; 3) ВРП в ході прийняття оскаржуваного рішення порушила критерії безсторонності та неупередженості, що висуваються до останньої під час здійснення дисциплінарного провадження, позаяк висновки, висловлені в оскаржуваному рішенні, свідчать про «залежність» ВРП від одного з учасників дисциплінарної провадження - особи, яка подала дисциплінарну скаргу, а також про те, що ще з моменту надходження дисциплінарної скарги цей орган розглядає особу як винувату у вчиненні дисциплінарного проступку та керується «презумпцією винуватості».

4.2. ОСОБА_1 також вважає неможливим використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), оскільки з огляду на імперативну вимогу статті 14 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) матеріали кримінального провадження, які були отриманні внаслідок проведення НСРД, підлягають використанню лише в межах кримінального провадження, а не будь-якого іншого виду провадження, в тому числі й дисциплінарного. Відтак, оскільки ВРП взяла до уваги протоколи НСРД, наявні в матеріалах кримінального провадження, та на підставі їх дослідження встановила факт наявності ознак дисциплінарного проступку, то фактично можна вважати, що здійснено їх оцінку в розумінні положень статті 94 КПК України.

4.3. У контексті доводів про відсутність складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), ОСОБА_1 стверджує, що в оскаржуваному рішенні ВРП не підтвердила факт протиправного позапроцесуального спілкування, допущеного скаржником, адже наявні матеріали дисциплінарної справи свідчать лише про професійний обмін юристами своїми думками з приводу обставин справи та процесуальне обговорення між членами колегії рішення, яке необхідно ухвалити за результатами розгляду апеляційної скарги. До того ж висновки ВРП про нібито одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди є передчасними, позаяк така обставина, зважаючи на те, що вона належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, може бути встановлена лише в обвинувальному вироку суду, чого, однак, з огляду на стадію, на якій перебуває кримінальне провадження щодо скаржника, наразі здійснено не було.

5. Доводи скарги ОСОБА_2 зводяться до такого.

5.1. ВРП не повідомила ОСОБА_2 завчасно (за десять календарних днів) про дату, час та місце проведення засідання 11 березня 2025 року, чим грубо порушила норми Закону № 1798-VIII (стаття 30), та, як наслідок, розглянула дисциплінарну справу без його участі за відсутності на це передбачених законом підстав, що унеможливило право на захист.

5.2. Також ОСОБА_2 наголошує, що Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила факти та обставини, які мають досліджуватися і встановлюватися виключно в кримінальному провадженні. Отже, оскільки оскаржуване рішення ґрунтується фактично на встановлених дисциплінарним органом ВРП обставинах, які є елементами об'єктивної сторони кримінального правопорушення, відносно якого немає рішення компетентного суду, яке б набрало законної сили, рішення дисциплінарного органу не можна вважати законним.

5.3. Наполягає ОСОБА_2 і на тому, що протоколи НСРД є похідним документом від звуко-, відеозапису і не є первинним джерелом доказової інформації, чим, своєю чергою, є саме аудіо-, відеозаписи. Оскільки скаржник заперечує своє відношення до подій кримінального правопорушення, зокрема обставин, викладених у протоколі НСРД, то факти допущення суддею порушення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, явно не встановлені та не підтверджені безпосередніми доказами, якими протоколи НСРД з огляду на природу їх походження не є.

5.4. Вказує і на те, що Друга Дисциплінарна палата ВРП не визначила у своєму рішенні поняття «позапроцесуальне спілкування». Не зазначила, хто конкретно з ким спілкувався і який конкретно випадок (епізод) такого спілкування є дисциплінарним правопорушенням та чому. Фактично, за доводами ОСОБА_2 , дисциплінарний орган навів загальний масив інформації з кримінального провадження, який підсумував виключно твердженням про вчинення дисциплінарного проступку чотирма суддями. Виокремлення конкретних обставин дисциплінарного проступку в оскаржуваному рішенні щодо кожного судді, зокрема ОСОБА_2 , немає.

5.5. В оскаржуваному рішенні також не розкрито, які саме дії судді ОСОБА_2 порочать звання судді, підривають авторитет правосуддя.

5.6. Натомість притягнення судді під час досудового розслідування та судового розгляду до дисциплінарної відповідальності за тими ж фактами, що інкримінуються йому в межах кримінального провадження, законом не передбачено.

6. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_3 зазначає такі доводи і аргументи.

6.1. Запевняє, що підставу для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності ВРП та її дисциплінарний орган встановили з протоколу проведення НСРД від 30 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 за дозволом слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) в ухвалі № 2864т від 3 листопада 2023 року. Відомості про результати проведення НСРД у вигляді аудіо, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_1 , які відображені в протоколі, містяться на матеріальному носії інформації - картці MicroSD №1177т від 30 листопада 2023 року, яка є додатком до цього протоколу. Названий носій інформації дисциплінарному органу не надавався та під час дисциплінарного провадження не досліджувався. У ході дисциплінарного провадження ОСОБА_3 та його представник заперечували достовірність відображення в згаданому протоколі НСРД від 30 листопада 2023 року відносно ОСОБА_1 відомостей про зміст його розмови з ОСОБА_3 , зокрема щодо обговорення розміру неправомірної вигоди. Висновок про недостовірність доказу в кримінально-процесуальному аспекті вказує, що цей доказ не можна визнати чітким та переконливим і в дисциплінарному провадженні.

6.2. Оскільки на час розгляду та прийняття оскаржуваного рішення у дисциплінарній справі суд розглядає кримінальне обвинувачення ОСОБА_3 за одними і тими ж фактами та обставинами, які нерозривні в часі та просторі, а також пов'язані між собою, то прийняття дисциплінарним органом рішення до набрання обвинувальним вироком законної сили порушує презумпцію невинуватості. Фактично розглядаючи дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_3 , ВРП дослідила об'єктивну сторону кримінального правопорушення, дала оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам, зокрема НСРД. Саме ці матеріали органу досудового розслідування дали підстави для висновку, що ОСОБА_3 вчинив істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді.

6.3. З огляду на наведені вище доводи щодо браку переконливих доказів у дисциплінарному провадженні та порушення презумпції невинуватості немає легітимної мети притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності до ухвалення судового рішення за обвинуваченням у кримінальному правопорушенні.

6.4. Скарга обґрунтована і тим, що розгляд скарг суддів Сливи Ю. М., Паленика І. Г., представника судді ОСОБА_3 - адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 неодноразово відкладався, у тому числі з причин участі названих суддів у судових засіданнях у справі ВАКС № 991/10365/24 у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

6.5. 4 березня 2025 року ВРП продовжила перерву в розгляді названих скарг через затримку початку розгляду зазначеного питання порядку денного, оскільки розпочала розгляд цієї дисциплінарної справи за номером 15 у порядку денному після 18 год 00 хв.

6.6. 11 березня 2024 року розгляд названих скарг відповідно до проєкту порядку денного засідання ВРП передбачався за номером 14.

6.7. З огляду на перебіг попереднього засідання ВРП 4 березня 2025 року цілком обґрунтованим було припущення, що розгляд скарг розпочнеться наприкінці робочого дня. Тому судді Слива Ю. М., Паленик І. Г., адвокат Подосінов А. О., який діє в інтересах судді Глиняного В. П., надіслали клопотання про відкладення розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 на іншу дату у зв'язку з тим, що цього ж дня 11 березня 2025 року о 16:30 названі судді беруть участь у судовому засіданні ВАКС у згаданій справі № 991/10365/24.

6.8. Натомість ВРП змінила порядок та черговість порядку денного, не попередивши про такі зміни. У разі повідомлення про зміну часу розгляду скарг було можливим прибуття для участі в засіданні протягом короткого часу - не більше ніж через 30 хвилин.

6.9. ВРП визнала причини неявки суддів Сливи Ю. М., ОСОБА_1 , адвоката Подосінова А. О., який діє в інтересах судді Глиняного В. П. неповажними, оскільки розгляд скарг у ВРП було призначено на 10:00, а тому залишила їх клопотання без задоволення, чим позбавила можливості на ефективну участь у дисциплінарному провадженні.

Позиція ВРП

7. 9 травня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому ВРП просить залишити ці скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

8. Відзив на скарги обґрунтований фактично тими ж підставами, з яких ВРП виходила при ухваленні оскаржуваного рішення.

9. Щодо повідомлення сторін про засідання ВРП 11 березня 2025 року остання зазначає, що 4 березня 2025 року ВРП задовольнила клопотання судді ОСОБА_2 та його адвоката Голодняка М. В., продовжила перерву в розгляді скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 до 11 березня 2025 року у зв'язку із затримкою початку розгляду зазначеного питання порядку денного та неможливістю адвоката Карнаух-Голодняк О. В. здійснювати захист інтересів ОСОБА_2 .

10. ВРП зауважила, що у випадку оголошення перерви в засіданні ВРП з чітким зазначенням часу продовження, учасники, які були присутні на засіданні, вважаються належним чином повідомленими, і їхня явка на наступне засідання є обов'язковою без додаткового письмового повідомлення. Якщо учасник був відсутній на засіданні, під час якого оголошено перерву, або якщо дата та час продовження не були оголошені, то такий учасник повинен бути повідомлений про наступне засідання в порядку, визначеному відповідними процесуальними нормами.

11. ОСОБА_2 та його представник - адвокат Голодняк М. В., ОСОБА_3 та його представник - адвокат Подосінов А. О. були присутні в засіданні ВРП 4 березня 2025 року, і дата наступного засідання - 11 березня 2025 року була озвучена їм безпосередньо під час задоволення їхніх клопотань.

12. Судді ОСОБА_1 5 березня 2025 року було направлено лист-запрошення на засідання ВРП, призначене на 11 березня 2025 року.

13. У засідання ВРП, призначеному на 11 березня 2025 року, судді Паленик І. Г., Слива Ю. М., Глиняний В. П. не з'явилися. Судді Слива Ю. М., ОСОБА_1 , адвокат Подосінов А. О., який представляє інтереси судді Глиняного В. П., надіслали клопотання про відкладення розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності на іншу дату у зв'язку з тим, що 11 березня 2025 року на 16:30 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 викликано як обвинувачених у судове засідання у кримінальному провадженні у ВАКС (справа № 991/10365/24).

14. ВРП визнала причини неявки суддів Сливи Ю. М., ОСОБА_1 , адвоката Подосінова А. О., який діє в інтересах судді Глиняного В. П., неповажними, оскільки розгляд скарг у ВРП було призначено на 10:00, а тому залишила їх клопотання без задоволення.

15. Щодо використання при розгляді дисциплінарної справи матеріалів кримінального провадження, то ВРП зазначила, що факти, встановлені при розслідуванні кримінальної справи, можуть і навіть повинні використовуватись для дисциплінарної відповідальності, навіть у випадку коли у кримінальному провадженні доказів є недостатньо для доведення вини.На переконання ВРП, скаржники помилково ототожнюють стандарти доказування у кримінальному та дисциплінарному процесах. Докази в дисциплінарному провадженні мають відповідати критеріям «чіткості та переконливості» для розсудливої особи, а не критеріям допустимості й достовірності в межах кримінального провадження. Протокол НСРД, оформлений за ухвалою слідчого судді, є законним джерелом відомостей про фактичні дії судді, а його правова оцінка в межах етичної відповідальності є допустимою та правомірною.

16. Отже, використання ВРП та її дисциплінарними органами протоколів НСРД у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не виключається. ВРП зазначила, що такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 (провадження № 11-1464заі18), від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24).

Встановлені обставини справи

17. ОСОБА_1 . Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 1994 року № 302/94-ВР обраний на посаду судді Військового суду Львівського гарнізону. Указом Президента України від 4 травня 1998 року № 402/98 призначений у межах п'ятирічного строку суддею Військового суду Західного регіону України. Постановою Верховної Ради України від 2 березня 2000 року № 1496-III обраний на посаду судді Військового суду Західного регіону України безстроково. Указом Президента України від 11 грудня 2006 року № 1059/2006 переведений на посаду судді Військового апеляційного суду Центрального регіону. Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2757-VI обраний на посаду судді Апеляційного суду міста Києва. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

18. ОСОБА_3 рішенням Київської міської ради народних депутатів XIII сесії XXI скликання від 18 лютого 1993 року № 4 обраний народним суддею Харківського районного народного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Київського міського суду безстроково. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

19. ОСОБА_2 . Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 100/2002 призначений на посаду судді Ірпінського міського суду Київської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний суддею безстроково. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2638-VI обраний суддею Апеляційного суду Київської області. Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 переведений на посаду судді Київського апеляційного суду.

20. До ВРП 7, 14 грудня 2023 року надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_5 про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В. В., Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. при розгляді справи № 757/27289/23-к.

21. У скаргах ОСОБА_5 вказала, що Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) 29 листопада 2023 року викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол. США за ухвалення «потрібного» рішення. НАБУ повідомило суддям про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 2 листопада 2023 року.

22. ОСОБА_5 наголосила, що факти можливого отримання суддями неправомірної вигоди самі по собі підривають авторитет судової влади та держави не лише перед громадянським суспільством, а й перед міжнародною спільнотою. Повідомлення про отримання суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Глиняним В. П., Сливою Ю. М. неправомірної винагороди викликали значний суспільний інтерес, про зазначене розслідування повідомляли в медіа, справа є резонансною.

23. Зважаючи на викладене, скаржниця просила притягнути суддів ОСОБА_4 , Паленика І. Г., Глиняного В. П., ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

24. Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 12 червня 2024 року № 1821/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу, зокрема, щодо суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. у зв'язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).

Фактичні обставини, встановлені Другою Дисциплінарною палатою ВРП під час розгляду дисциплінарної справи

25. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року по справі № 757/27289/23-к клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В. Р. про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000305 від 7 квітня 2023 року задоволено частково.

26. Накладено арешт на майно, а саме на: повітряне судно Ан-74ТК-100, 26 червня 1997 року виготовлення, заводський номер 47195014, на якому встановлені: Силова установка Д-36 серії 2А, Д-36 серії1/2АПЧР, допоміжна силова установка ТА-12, серійні номери 7083603201024, 708036461А002, 52012007, з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант - АТ «Мотор Січ», власник - «EKA GRUPP OU»; повітряне судно Ан-74ТК-100, 31 серпня 1990 року виготовлення, заводський номер 365.470.70.655, на якому встановлені два двигуни Д-36 сер.2А № 7083604201044, № 708036412А002 з комплектом експлуатаційно-технічної документації, експлуатант - ПрАТ «Авіакомпанія Константа», власник - «EKA GRUPP OU».

27. 6 вересня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Кривенка К. О. в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія Константа» на ухвалу суду першої інстанції з вимогою її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

28. Судова справа № 757/27289/23-к розподілена колегії суддів у складі Паленика І. Г. (доповідач), Глиняного В. П. та Сливи Ю. М.

29. Апеляційний розгляд призначено на 11 вересня 2023 року.

30. 27 листопада 2023 року відповідно до журналу судового засідання (апеляційне провадження № 11-сс/824/5758/2023) колегія суддів у складі суддів Паленика І. Г. (доповідач), Глиняного В. П. та Сливи Ю. М. розглянула справу, оголосила резолютивну частину ухвали про скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року і постановила нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Оршавської В. Р. про накладення арешту на вказане майно відмовлено.

31.Повний текст ухвали постановлено оголосити 4 грудня 2023 року 15:10.

32. З матеріалів кримінального провадження № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року, дозвіл на використання та розголошення яких надано на запит члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Саліхова В. В., вбачається таке.

33. У жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду Дзюбін В. В., посилаючись на суддів цього суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливу Ю. М., у провадженні яких перебувала апеляційна скарга Кривенка К. О. в інтересах ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року у справі № 757/27289/23-к, під час спілкування з особою, яка представляє інтереси «осіб, які звернулися з апеляційною скаргою», повідомив про можливість за надання неправомірної вигоди в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, тобто по 10 000 (десять тисяч) доларів США для кожного судді зі складу колегії суддів та 5 000 (п'ять тисяч) доларів США особисто для нього ухвалити рішення про скасування ухвали суду першої інстанції про накладення арешту на майно.

34. З початку жовтня до 13 листопада 2023 року суддя Дзюбін В. В. спілкувався з особою, яка представляє інтереси «осіб, які подали апеляційну скаргу» у справі № 757/27289/23-к, стосовно надходження матеріалів справи до суду та щодо подальшого узгодження вирішення питання із суддею Палеником І. Г.

35.Згодом, 13 листопада 2023 року о 10:41, суддя Дзюбін В. В. повідомив судді Паленику І. Г. про можливість одержання ним та іншими членами колегії суддів неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США за ухвалення судового рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна, на що суддя Паленик І. Г. погодився.

36.16 листопада 2023 року о 08:59 суддя Київського апеляційного суду Паленик І. Г. проінформував суддю цього суду Сливу Ю. М. про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду, на що суддя Слива Ю. М. погодився.

37.23 листопада 2023 року із 17:03 до 17:10 суддя Київського апеляційного суду Паленик І. Г. завуальовано проінформував суддю цього суду Глиняного В. П. про необхідність ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» у справі № 757/27289/23-к за неправомірну вигоду в загальному розмірі 25 000 доларів США, на що суддя Глиняний В. П. погодився.

38. 27 листопада 2023 року з 09:23 до 09:25 перед судовим засіданням з розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» у справі № 757/27289/23-к у приміщенні службового кабінету № 1502 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду, яким користується суддя Паленик І. Г., суддя Дзюбін В. В. повторно підтвердив судді Паленику І. Г., що одержання неправомірної вигоди залежить від ухвалення ним та іншими суддями колегії - Глиняним В. П. та Сливою Ю. М. - рішення про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту майна.

39.27 листопада 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду у складі Паленика І. Г., Глиняного В. П. та Сливи Ю. М. постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к, яку подав представник ПрАТ «Авіакомпанія Константа», та скасувала арешт на майно, накладений судом першої інстанції.

40.28 листопада 2023 року о 08:20 суддя Дзюбін В. В., перебуваючи в салоні автомобіля LEXUS NX 250, державний номерний знак НОМЕР_1 , одержав від особи, яка діє в інтересах «осіб, які звернулася з апеляційною скаргою» у судовій справі № 757/27289/23-к, для себе та колегії суддів у справі неправомірну вигоду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 28 листопада 2023 року становило 1 267 606 грн, за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги у вказаній справі.

41.Цього самого дня о 08:33 суддя Дзюбін В. В., перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1905 в адміністративній будівлі Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, з 08:37 до 08:39 розділив одержану неправомірну вигоду таким чином: 10 000 доларів США залишив собі як свою частку неправомірної вигоди, а 25 000 доларів США помістив до картонної коробки з-під алкогольного напою (віскі).

42.Після цього суддя Дзюбін В. В. о 10:59 поклав вказану картонну коробку з неправомірною вигодою в розмірі 25 000 доларів США до паперового пакета темного кольору, вийшов зі свого службового кабінету та заніс до службового кабінету № 1502, яким користується суддя ОСОБА_1 , де передав йому, а суддя ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США для подальшого її розподілу між ним та іншими суддями.

43.Цього самого дня о 20:16 одержану частину неправомірної вигоди в сумі 25 000 доларів США суддя ОСОБА_1 заніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

44.Перебуваючи за адресою місця свого проживання, суддя Паленик І. Г. розподілив частину неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США таким чином: 8 400 доларів США залишив собі, а решту неправомірної вигоди в сумі 16 600 доларів США виокремив для передання суддям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частинах, тобто по 8 300 доларів США кожному.

45. При цьому суддя Паленик І. Г. замінив одержані від судді ОСОБА_4 грошові кошти, які призначалися для розподілу між іншими суддями, у розмірі 16 600 доларів США на аналогічну суму доларів США, які перебували в нього за місцем проживання, тобто на інші купюри.

46.29 листопада 2023 року об 11:35 суддя ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом'янська, 2-А, м. Київ, передав, а суддя ОСОБА_3 одержав передбачену для нього частину неправомірної вигоди у розмірі 8 300 доларів США.

47. Цього самого дня об 11:51 ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 1502 у приміщенні Київського апеляційного суду за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, передав, а ОСОБА_2 одержав свою частину неправомірної вигоди в розмірі 8 300 доларів США.

Стосовно судді Київського апеляційного суду Паленика І. Г.

48. 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинених організованою групою.

49. ВРП рішенням від 4 грудня 2023 року № 1169/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_1 задовольнила. Надала згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_1 .

50. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 5 грудня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 19 грудня 2023 року,до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 4 000 000 грн. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

51. У зв'язку із внесенням застави 20 грудня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено з-під варти та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням зазначених вище обов'язків.

52. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 15 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді ВАКС від 5 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА_1 , змінено обов'язок підозрюваного, а саме зобов'язано не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не лише з міста Києва, а й із Київської області.

53. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10 квітня 2024 року продовжено підозрюваному ОСОБА_1 строк дії обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, до 10 червня 2024 року включно.

54. 18 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

55. Рішенням ВРП від 30 вересня 2024 року № 2869/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 .

56. 30 листопада 2023 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

57. Рішенням ВРП від 4 грудня 2023 року № 1170/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 задоволено, надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 .

58. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 8 грудня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 18 грудня 2023 року,до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладено такі обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління ДМС у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

59. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 2 лютого 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді ВАКС від 8 грудня 2023 року.

60. Ухвалою слідчого судді ВАКС від28 березня 2024 року продовжено ОСОБА_3 на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді ВАКС від 2 лютого 2024 року.

61. 17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

62. Рішенням ВРП від 30 вересня 2024 року № 2870/0/15-24 клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 задоволено. Тимчасово відсторонено суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_3 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

Стосовно судді Київського апеляційного суду ОСОБА_2 .

63. 30 листопада 2023 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому організованою групою.

64. Рішенням ВРП від 4 грудня 2023 року № 1171/0/15-23 подання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 про надання згоди на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_2 задоволено. Надано згоду на утримання під вартою судді Київського апеляційного суду ОСОБА_2 .

65. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 6 грудня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 26 грудня 2023 року,стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 2 500 000 грн та покладено такі обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з міста Києва, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками; 5) здати на зберігання до Головного управління у місті Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

66. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 1 лютого 2024 року продовжено на два місяці, до 1 квітня 2024 року, строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді ВАКС від 6 грудня 2023 року на підозрюваного ОСОБА_2 .

67. Ухвалою слідчого судді ВАКС від28 березня 2024 року продовжено на два місяці строк дії обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді ВАКС від 1 лютого 2024 року на підозрюваного ОСОБА_2 .

68. 17 квітня 2024 року САП повідомила ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри та про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

69. ВРП рішенням від 30 вересня 2024 року № 2868/0/15-24 задовольнила клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6 . Тимчасово відсторонила суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України.

70. 20 вересня 2024 року за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, скеровано для розгляду до ВАКС.

Стислий зміст рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП

71. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 2 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В. В., Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливу Ю. М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до кожного з них дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

72.Надаючи оцінку встановленим під час розгляду дисциплінарної справи фактичним обставинам, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що такі не залишають сумніву щодо наявності фактів позапроцесуального спілкування судді Дзюбіна В. В. із громадянкою ОСОБА_7 щодо справи № 757/27289/23-к стосовно гарантування задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» за винагороду; судді Дзюбіна В. В. із суддею ОСОБА_1 (на розгляді, у якого перебувала справа) та узгодження суддею Палеником І. Г. вирішення цього питання із суддями ОСОБА_3 , Сливою Ю. М. (суддями колегії) щодо ухвалення відповідного рішення; судді ОСОБА_3 із суддею ОСОБА_1 , які обговорювали розмір неправомірної вигоди; судді ОСОБА_1 із суддею Сливою Ю. М., під час якого ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_2 , що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» та просили скасувати арешт.

73. Факти наявності таких позапроцесуальних взаємовідносин підтверджуються матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року.

74.На переконання Другої Дисциплінарної палати ВРП, позапроцесуальна поведінка суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. дає підстави для висновку, що вони не дотрималися норм, визначених Законом № 1402-VІІІ, Кодексом суддівської етики (далі - КСЕ), Бангалорськими принципами поведінки суддів, щодо підтримання високих стандартів поведінки суддів, цінностей правосуддя та впевненості суспільства у чесності та непідкупності судових органів; незалежності; невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

75. Така поведінка суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на думку дисциплінарного органу, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості і, з точки зору розсудливого спостерігача, викликає сумнів у справедливому та об'єктивному здійсненні судового розгляду, оскільки створює уявлення про можливість впливу третіх осіб чи суддів на розгляд справи.

76. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, події, які були предметом розгляду дисциплінарної справи, набули значного суспільного резонансу та розголосу,викликали у громадськості негативну оцінку дій суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , Глиняного В. П. та Сливи Ю. М.

77. Наведені обставини, безумовно, негативно вплинули на авторитет не лише суддів суду, у якому вони працюють, а й судової системи загалом.

78. Узагальнюючи, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що поведінка суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, тобто про наявність у поведінці суддів складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Стислий зміст рішення ВРП

79. Розглянувши скарги суддів ОСОБА_1 , Сливи Ю. М., представника судді ОСОБА_3 - адвоката Подосінова А. О., ВРП рішення своєї Другої Дисциплінарної палати від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності залишила без змін.

80. ВРП вказала, що висновок її дисциплінарного органу про наявність підстав для притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на системному аналізі відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року, зокрема протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_4 ; протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 ; протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_4 ; протоколу за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_4 ; протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи від 29 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_4 , у яких зафіксовано факти позапроцесуального спілкування: судді Дзюбіна В. В. із громадянкою ОСОБА_7 щодо справи № 757/27289/23-к стосовно задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» за винагороду; судді Дзюбіна В. В. із суддею ОСОБА_1 (на розгляді у якого як доповідача перебувала справа) та узгодження суддею Палеником І. Г. таких питань із суддями Глиняним В. П., Сливою Ю. М. (судді колегії) щодо ухвалення відповідного рішення; судді ОСОБА_3 із суддею ОСОБА_1 , які обговорювали розмір неправомірної вигоди; судді ОСОБА_1 із суддею ОСОБА_2 , під час якої ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія «Константа» та просили скасувати арешт.

81. ВРП констатувала, що підтвердженням того, що характер спілкування між суддями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також згодом між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виходив за межі ділового спілкування між колегами, а також за межі процесуального обговорення питань пов'язаних, з розглядом справи № 757/27289/23-к, тобто не стосувався обговорення правової позиції у справі, що перебувала на розгляді, аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини, чи практики розгляду судами справ у подібних правовідносинах, серед іншого, є зміст цих розмов.

82 Зокрема, під час проведення на підставі ухвали слідчого судді ВАКС Шкодіна Я. В. від 3 листопада 2023 року № 2864т НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 зафіксовано розмову, що відбулася 13 листопада 2023 року із 10:41:20 до 10:44:30 у кабінеті ОСОБА_1 між ним та ОСОБА_4 , з контексту якої можна зрозуміти, що обговорювався розмір неправомірної вигоди від особи, яка діє в інтересах апелянтів у судовій справі (ПрАТ «Авіакомпанія Константа»), у розмірі 25 000 доларів США.

83. У рішенні ВРП процитувала зміст розмов, зафіксованих за результатами проведених НСРД.

84. ВРП констатувала, що використання та розголошення її дисциплінарним органом відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є правомірним, оскільки листами прокурора САП Офісу Генерального прокурора Кохна В. О. від 9 лютого та 30 квітня 2024 року, листом старшого детектива НАБУ Н. Дуди від 19 липня 2024 року наданий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування.

85. Як зауважила ВРП, остання може отримувати відомості, необхідні їй для здійснення своїх повноважень, з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством. Тож використання ВРП та її дисциплінарними органами протоколів НСРД у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 2 листопада 2023 року під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не виключається.

86. Звернула увагу ВРП і на те, що хоч оскаржуване рішення її Другої Дисциплінарної палати про притягнення суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності й ухвалене з урахуванням відомостей, що містяться у матеріалах кримінального провадження, однак базується на самостійних правових підставах. У зв'язку з чим встановлення дисциплінарним органом у діях суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки такого рішення обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо цих суддів.

87.Щодо тверджень суддів Паленика І. Г. та ОСОБА_2 про необхідність оцінки Конституційним Судом України на предмет неконституційності оскаржуваного рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, а також інших рішень ВРП з огляду на те, що останні всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України ухвалено не іменем України, ВРП зазначила, що вони є безпідставними, оскільки за змістом частини першої статті 129-1 Конституції України саме суд, а не всі органи судової системи, наділені повноваженнями ухвалювати рішення іменем України.

Рух скарг

88. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 квітня 2025 року відкрила провадження за скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою від 25 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд справи в судовому засіданні.

89. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2025 року справу № 990SCGC/22/25 передано на розгляд головуючій судді (судді-доповідачці) Усенко Є. А.

90. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 липня 2025 року відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про роз'єднання в окремі провадження скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., Глиняного В. П.

91. Чергове судове засідання у справі було призначено на 2 жовтня 2025 року.

92. 5 серпня 2025 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від представниці ОСОБА_2 - адвоката Карнаух-Голодняк О. В. надійшли додаткові пояснення, в яких стверджується про неоднаковий підхід ВРП у питаннях вивчення першоджерел НСРД. Адвокат переконує, що письмові матеріали НСРД не є первинним джерелом інформації, тому існувала необхідність вивчення саме першоджерел інформації, якими є аудіо-, відеоматеріал НСРД. Проте цього не було зроблено ані ВРП, ані її дисциплінарним органом.

93. У зв'язку з відрахуванням ОСОБА_8 зі штату Верховного Суду наказом Голови Верховного Суду від 16 вересня 2025 року № 4482/0/5-25, виданим на підставі рішення ВРП від 16 вересня 2025 року № 1928/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», призначено повторний автоматизований розподіл справи № 990SCGC/22/25. За результатами повторного автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями від 19 вересня 2025 року справупередано на розгляд головуючій судді (судді-доповідачці) Стрелець Т. Г.

94. Судове засідання, призначене на 2 жовтня 2025 року, було знято з розгляду, про що складено довідку. Наступне судове засідання у справі призначено на 13 листопада 2025 року.

95. 6 листопада 2025 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ВРП надійшло клопотання про долучення до справи відсутніх копій матеріалів дисциплінарної справи, які через перевищення максимального розміру файлів не були завантажені разом із відзивом.

96. У день засідання 13 листопада 2025 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката Кравця Р. Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

97. Цього ж дня до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» також надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 - Подосінова А. О., в якому він повідомив про неможливість прибути у судове засідання 13 листопада 2025 року через інше судове засідання у цей день. Одночасно із клопотанням адвокат подав копію наказу Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року № 15-ОС про відрахування судді Глиняного В. П. зі штату Київського апеляційного суду на підставі статті 125 Закону № 1402-VІІІ (припинення повноважень судді у зв'язку з досягненням суддею шістдесяти п'яти років). Просив врахувати цю обставину у світлі правових висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 990SCGC/8/25.

98. 13 листопада 2025 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» також надійшло клопотання ВРП про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

99. У судовому засіданні 13 листопада 2025 року були присутні позивач ОСОБА_2 та його представниця Карнаух-Голодняк О. В. Головуючий суддя оголосив зміст поданих сторонами клопотань та поставив на розгляд питання щодо відкладення розгляду справи. Суд заслухав думку присутніх у судовому засіданні учасників справи, протокольною ухвалою задовольнив клопотання та відклав розгляд справи.

100. Наступне судове засідання у справі призначено на 22 січня 2026 року.

101. 16 січня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ВРП про проведення онлайн-трансляції судових засіданнях у цій справі.

102. 22 січня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р. Ю. надійшли додаткові пояснення, в яких наголошується на неможливості використання матеріалів НСРД поза межами кримінального провадження.

103. У судовому засіданні 22 січня 2026 року постановлено ухвалу про задоволення клопотання ВРП про здійснення онлайн-трансляції судових засідань у справі № 990SCGC/22/25.

104. У судовому засіданні 25 червня 2026 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - Карнаух-Голодняк О. В.про виділення в окреме провадження справи за скаргою ОСОБА_2 на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності».

105. Чергове засідання у справі призначено на 10 вересня 2026 року.

106. 10 вересня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від адвоката ОСОБА_3 - Подосінова А. О. надійшло клопотання про розгляд справи без участі скаржника та його представника.

107. У судовому засіданні 10 вересня 2026 року присутні представники скаржників просили задовольнити їх скарги. Представниця ВРП просила відмовити у їх задоволенні.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржників

Щодо меж та підстав перегляду оскаржуваного рішення ВРП

108.Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

109.Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.

110.Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

111.Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.

112.Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

113.Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, за приписами частин першої та третьої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

114.Згідно із частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частиною другою статті 52 Закону № 1798-VIII на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження, встановленими цим Кодексом. При цьому право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення ВРП ухвалене за його скаргою.

115.Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

116.Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

117.Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

118.У пункті 123 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), заява № 21722/1, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою, навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов'язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному вище органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» (Albert and Le Compte v. Belgium), заяви № 7299/75, 7496/76) та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства» (Tsfayov. theUnited Kingdom), заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» (Bryan v. the United Kingdom), заява № 19178/91) та пункт 43 рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства» (Tsfayo v. the United Kingdom).

119.Отже, ВРП у дисциплінарному провадженні є квазісудом, оскільки здійснює розгляд скарги на рішення дисциплінарного органу про притягнення / відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та приймає рішення на підставі балансу поданих доказів.

120.Водночас Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції як визначений статтею 266 КАС України судовий орган, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

121.Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне перевірити оскаржуване рішення ВРП на відповідність його вимогам пунктів 3, 4 статті 52 Закону № 1798-VIII про порушення яких у скаргах стверджують ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стосовно підстав перегляду рішення ВРП

122.Частина перша статті 52 Закону № 1798-VIII визначає вичерпний перелік підстав оскарження та скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, а саме:

1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;

3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;

4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

123. Насамперед подана до Великої Палати Верховного Суду скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Карнаух-Голодняк О. В., на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 обґрунтована тим, що ВРП недотриманий строк повідомлення його про засідання ВРП 11 березня 2025 року, встановлений частиною п'ятою статті 30 Закону № 1798-VIII, яка передбачає, що суддя має бути повідомленим про призначення засідання ВРП з розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання.

124. Інші судді з числа скаржників такими доводами скарги на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 не обґрунтовують. Суддя Паленик І. Г., інтереси якого представляє адвокат Кравець Р. Ю., у скарзі покликається на те, що він мав легітимні очікування, що ВРП і цього разу відкладе розгляд питання, оскільки попередні рази (23 січня та 6 лютого 2025 року) ВРП відкладала розгляд скарг у зв'язку з необхідністю суддів взяти участь в судових засіданнях ВАКС у справі № 991/10365/24. Також, на думку адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_9 . Друга Дисциплінарна палата ВРП усупереч вимогам пункту 13.31 глави 13 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушила черговість надання пояснень учасниками дисциплінарної справи.

125. ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Подосінов А. О., у скарзі доводить, що, ураховуючи перебіг попереднього засідання ВРП, що відбулося 4 березня 2025 року, коли мала місце затримка початку розгляду дисциплінарної справи і ВРП розпочала розгляд скарг після 18 години, мав обґрунтовані припущення, що і цього разу розгляд питання розпочнеться у кінці робочого дня. Натомість ВРП змінила черговість питань порядку денного і розглянула скарги суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРПвід 23 жовтня 2024 року№ 3093/2дп/15-24 пропритягнення їх додисциплінарної відповідальності одними із перших, що були призначені до розгляду на 11 березня 2025 року. На думку адвоката судді ОСОБА_3 - Подосінова А. О., та обставина, що ВРП не повідомила його про зміну черговості розгляду скарг, унеможливило прибути протягом короткого проміжку часу для участі у засіданні 11 березня 2025 року.

126. Оцінюючи оскаржуване рішення в аспекті наведених вище доводів скаржників, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

127. 1 листопада 2024 року (вх. №3689/0/6-24, 3701/0/6-24, П-5117/0/7-24) до ВРП надійшли скарги суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., а також представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів Київського апеляційного суду Дзюбіна В. В., Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до кожного з них дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

128. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілусправи між членами ВРП від 1 листопада 2024 року, а також протоколів передачі справи раніше визначеному члену ВРП від 1 та 4 листопада 2024 року доповідачем щодо вказаних скарг визначено члена ВРП Усика Г. І.

129. Вперше питання щодо розгляду скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., а також представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. було включено до проєкту порядку денного на 12 грудня 2024 року. У цей день розгляд не відбувся у зв'язку з відсутністю кворуму.

130. Наступне засідання ВРП було призначено на 23 січня 2025 року.

131. 23 січня 2025 року ВРП задовольнила клопотання суддів Паленика І. Г., Глиняного В. П., в інтересах якого діяв адвокат Подосінов А. О., про відкладення розгляду скарг на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з тим, що 23 січня 2025 року на 09:00 Паленика І. Г., ОСОБА_3 було викликано до ВАКС у підготовче засідання як обвинувачених у кримінальному провадженні (справа № 991/10365/24).

132. Розгляд скарг було відкладено на 6 лютого 2025 року.

133. 6 лютого 2025 року ВРП вчергове задовольнила клопотання суддів Паленика І. Г., Сливи Ю. М., Глиняного В. П., в інтересах якого діяв адвокат Подосінов А. О., про відкладення розгляду скарг на рішення її дисциплінарного органу у зв'язку з тим, що 6 лютого 2025 року на 10:00 ОСОБА_1 , Сливу Ю. М. і Глиняного В. П. було викликано як обвинувачених у підготовче засідання у кримінальному провадженні (справа № 991/10365/24), та оголосила перерву в розгляді цих скарг до 4 березня 2025 року.

134. У засідання ВРП 4 березня 2025 року з'явилися ОСОБА_2 та його адвокат Голодняк М. В., Глиняний В. П. та його адвокат Подосінов А. О.

135. У цьому засіданні ВРП задовольнила клопотання судді ОСОБА_2 тайого адвоката Голодняка М. В. Відклала розгляд скаргна рішення ДругоїДисциплінарної палати ВРПвід 23 жовтня 2024 року№ 3093/2дп/15-24 до11 березня 2025 року у зв'язкуіз затримкою початку розглядузазначеного питання порядкуденного та неможливістюадвоката Карнаух-ГолоднякО. В. здійснюватизахист інтересів ОСОБА_2 .

136. ОСОБА_2 та його адвокат Голодняк М. В., ОСОБА_3 та його адвокат Подосінов А. О. були присутні в засіданні ВРП, призначеному на 4 березня 2025 року. Дата наступного засідання - 11 березня 2025 року - була озвучена їм у засіданні.

137. Про засідання, призначене на 11 березня 2025 року о 10:00, ОСОБА_1 було повідомлено листом-запрошенням від 5 березня 2025 року № 3975/0/9-25, що підтверджується електронними матеріалами дисциплінарної справи.

138. У засідання ВРП, призначене на 11 березня 2025 року, Паленик І. Г., Слива Ю. М., Глиняний В. П. не з'явилися. Від судді ОСОБА_2 , адвоката Подосінова А. О., судді Паленика І. Г. надійшли клопотання з проханням відкласти розгляд цього питання порядку денного, оскільки вони не можуть взяти участь у засіданні ВРП, так як прийматимуть участь у судовому засіданні ВАКС (справа № 991/10365/24), яке призначено цього ж дня на 16:30. Повістка про виклик у судове засідання ВАКС датована 10 березня 2025 року.

139. З інформації, зазначеній у витягу з протоколу засідання ВРП від 11 березня 2025 року № 23, вбачається, що головуючий Усик Г. І. запропонував шляхом голосування визначитися щодо клопотань судді ОСОБА_2 , адвоката Подосінова А. О. та судді Паленика І. Г. про відкладення розгляду цього питання порядку денного.

140. Голосування відбулося відповідно до абзацу сьомого пункту 10.4 Регламенту ВРП.

141. Головуючий Усик Г. І. оголосив, що за задоволення клопотань проголосувало 2 члени ВРП. ВРП ухвалила відмовити у задоволенні клопотань судді ОСОБА_2 , адвоката Подосінова А. О. та судді Паленика І. Г. про відкладення розгляду цього питання порядку денного.

142. Далі член ВРП Усик Г. І. доповів матеріали перевірки, проведеної за скаргами суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., представника судді ОСОБА_3 - адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

143. Для додаткового обговорення цього питання порядку денного члени ВРП видалились до спеціального приміщення. Після повернення членів ВРП зі спеціального приміщення засідання ВРП продовжилося.

144. Член ВРП ОСОБА_10 продовжив доповідь та запропонував залишити без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частинні притягнення суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Інших пропозицій не надійшло.

145. Головуючий Усик Г. І. запропонував шляхом голосування визначитися щодо висловленої пропозиції. Голосування відбулося відповідно до абзацу сьомого пункту 10.4 Регламенту ВРП.

146. Головуючий ОСОБА_10 оголосив, що за вказану пропозицію проголосували 12 членів ВРП. Проти - 0.

147. Головуючий Усик Г. І. проголосив резолютивну частину рішення ВРП про залишення без змін рішення її дисциплінарного органу від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частинні притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності.

Щодо підстави оскарження рішення ВРП, визначеної пунктом 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIIІ

148.На підставі пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути скасовано також у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.

149.У своїй скарзі до Великої Палати Верховного Суду Слива Ю. М., в інтересах якого діє адвокат Карнаух-Голодняк О. В., стверджує, що він був неналежним чином повідомлений про засідання ВРП 11 березня 2025 року.

150.Відповідно до частини дев'ятої статті 51 Закону № 1798-VІІІ, приписи якої кореспондуються з положеннями пункту 14.9 глави 14 Регламенту ВРП, розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

151.Тож розгляд скарги на рішення дисциплінарної палати здійснюється на засіданні ВРП у пленарному складі за правилами розгляду дисциплінарної справи.

152.За загальним правилом, встановленим у частині п'ятій статті 30 Закону № 1798-VIII, особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участі такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.

153.Особа вважається належно повідомленою, якщо повідомлення направлено на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП (частина шоста статті 30 Закону № 1798-VIII).

154. Цим приписам кореспондує зміст положень пунктів 5.10, 14.11, 14.12 Регламенту ВРП.

155. Отже, Законом № 1798-VIII та Регламентом ВРП унормовано порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та порядок і строки повідомлення особи, питання щодо якої має розглядатися ВРП, про призначення засідання ВРП із цього питання.

156. У рішенні ЄСПЛ від 4 грудня 1995 рокуу справі «Чірікоста і Віола проти Італії» (Ciricosta and Viola v. Italy, заява № 19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

157. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами [див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява N 8371/02, від 26 квітня 2007 року), «Трух проти України» (заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року)].

158. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 5 лютого 2004 року).

159. Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

160. Оскільки ВРП виконує роль квазісудового органу, то, за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (див. постанови від 26 січня 2022 року у справі № 11-274сап21, від 27 лютого 2025 року у справі № 990SCGC/24/24, від 5 червня 2025 року № 990SCGC/10/25), здійснення провадження в дисциплінарних справах має відповідати виробленим ЄСПЛ стандартам за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

161. Під час дослідження матеріалів дисциплінарної справи установлено, що розгляд скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., а також представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О., призначався у засідання 12 грудня 2024 року, 23 січня, 6 лютого, 4 та 11 березня 2025 року.

162. 12 грудня 2024 рокурозгляд скарг не відбувся у зв'язку з відсутністю кворуму. Двічі (23 січня та 6 лютого 2025 року) розгляд скарг відкладався / оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю суддів взяти участь в судових засіданнях ВАКС у справі № 991/10365/24. У засіданні 4 березня 2025 року Рада узв'язку іззатримкою початку розглядупитання порядку денногота неможливістю адвоката Карнаух-ГолоднякО. В. здійснюватизахист інтересів ОСОБА_2 відклала розгляд скаргна 11 березня 2025 року.

163. Варто зазначити, що суддя Слива Ю. М. та його адвокат Голодняк М. В. були присутні в засіданні ВРП 4 березня 2025 року, і дата наступного засідання - 11 березня 2025 року, була оголошена безпосередньо під час задоволення їх клопотання про відкладення розгляду скарги.

164. Необхідно звернути увагу, що жодних заперечень щодо наступної дати засідання ВРП ані присутній суддя Слива Ю. М., ані його представник не висловлювали.

165. Тому немає підстав вважати, що Слива Ю. М. не був належним чином повідомлений про дату наступного засідання ВРП 11 березня 2025 року.

166.Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, які раніше сформулювала Велика Палата Верховного Суду.

167.Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначеної пунктом 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

Щодо ухвалення рішення ВРП за відсутності судді (-в)

168. Частина дев'ята статті 51 Закону № 1798-VІІІ встановлює, що розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

169. За частиною першою статті 49 Закону № 1798-VІІІ розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

170. У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор ВРП - доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні (частина сьома статті 49 Закону № 1798-VІІІ).

171. Відповідно до приписів частини восьмої статті 49 Закону № 1798-VІІІ учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи.

172. Отже, Закон № 1798-VIII хоча і не встановлює обов'язкову участь судді / його представника при розгляді дисциплінарної справи, проте її передбачає задля повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин.

173. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що право на захист є одним з основних принципів (засад) дисциплінарного провадження. Право бути заслуханим (або право на особисту участь) - це фундаментальний елемент права на справедливий суд, який гарантується статтею 6 Конвенції.

174. Резолюцією (77)31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п'ять основних принципів, серед них і право бути вислуханим. Це право є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

175. У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на фундаментальності принципу публічності судового розгляду. У справі «Martinie V. France» (заява № 58675/00, від 12 квітня 2006 року) ЄСПЛ пояснив значення цього принципу так: «…публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників судового процесу від таємного відправлення правосуддя за відсутності контролю з боку громадськості; він також є одним із способів підтримки довіри суспільства до судів як вищестоящих, так і нижчестоящих».

176. У рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» (заяви № 29446/12 та 11 інших заяв) ЄСПЛ також наголошував, що принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною.

177. У пункті 120 рішення від 12 квітня 2023 року у справі «Овчаренко та Колос проти України» (заяви № 27276/15 і № 33692/15) ЄСПЛ вкотре нагадав, що принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними, право на справедливий суд не може вважатися ефективним, якщо клопотання та зауваження сторін не будуть справді «заслухані», тобто належним чином розглянуті судом.

178. Особливу увагу необхідно звернути на рішення ЄСПЛ у справі «Рамос Нуньєс де Карвальйо проти Португалії» («Ramos Nunes de Carvalho e Sa v. Portugal», заява № 55391/13 та 2 інших, від 6 листопада 2018 року), в якому надано оцінку перегляду судовим органом дисциплінарного провадження щодо судді, зокрема щодо дотримання гарантії публічного розгляду. Ця справа стосується трьох етапів дисциплінарного провадження щодо заявниці - громадянки Португалії ОСОБА_11 , судді першої інстанції, що призвели до накладення Вищою радою правосуддя (CSM) санкції у вигляді 180-денного відсторонення від виконання своїх обов'язків. Судова колегія Верховного суду (Верховний суд) розглянула та підтримала такі дисциплінарні рішення й покарання. Заявниця подала заяву до Європейського Суду, в якій скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції через відсутність у неї доступу до незалежного та неупередженого суду, який має повноту юрисдикції, а також відсутність публічного розгляду справи. Щодо останнього вона стверджувала, що CSM та Верховний суд не проводили публічних слухань з її дисциплінарних справ.

179. У загаданій справі ЄСПЛ нагадав, що розгляд дисциплінарної справи у закритому порядку за згодою заінтересованої особи не порушує конвенційні вимоги, однак у цій справі заявниця наполягала на проведенні публічного слухання. Оскільки Верховний суд відхилив вимогу заявниці, ЄСПЛ вдався до перевірки, чи були у цій справі виняткові обставини, здатні виправдати відсутність слухання. З урахуванням предмета, що мав значення при розгляді справи, а саме: наслідків можливих заходів покарання для життя та кар'єри відповідної особи, а також її фінансового стану, ЄСПЛ дійшов висновку, що в контексті дисциплінарного провадження відмова у проведенні публічного слухання має бути винятковою мірою, належним чином обґрунтованою з урахуванням прецедентної практики конвенційних органів.

180. ЄСПЛ констатував, що питання призначення дисциплінарного покарання у справі заявниці не мали суто технічного характеру, а отже, вимагали проведення слухання, відкритого для контролю з боку громадськості. Суд також зазначив, що у справі оспорювалися факти і що покарання, призначене заявниці, передбачало значний ступінь суспільного осуду та могло негативно позначитися на її професійній честі й репутації. Отже, у справі було необхідним проведення публічного слухання, відкритого та доступного для заявниці. Це дало б змогу ретельніше дослідити факти, щодо яких сторони не дійшли згоди.

181. Вище установлено, щорозгляд скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., а також представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. призначався у засідання 12 грудня 2024 року, 23 січня, 6 лютого, 4 та 11 березня 2025 року.

182. Двічі (12 грудня 2024 року і 4 березня 2025 року) розгляд скарг не відбувся через відсутність кворуму та затримку початкурозгляду питання порядкуденного. Двічі (23 січня та 6 лютого 2025 року) розгляд скарг відкладався / оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю суддів взяти участь в судових засіданнях ВАКС в статусі обвинувачених у справі № 991/10365/24, які призначалися у той самий день, що і розгляд скарг на рішення дисциплінарного органу ВРП.

183. Отже, ВРП не заслуховувала учасників дисциплінарного провадження. Не досліджувала докази та/або письмові пояснення. Тобто, в жодному із засідань у зазначені дати Рада не розглядала по суті скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а також представника судді ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О.

184. Чергове засідання в дисциплінарній справі було призначено на 11 березня 2025 року о 10:00.

185. Водночас повісткою від 10 березня 2025 року ВАКС викликав у судове засідання 11 березня 2025 року о 16:30 суддів Сливу Ю. М., Паленика І. Г. та Глиняного В. П.

186. Таким чином треба констатувати, що вчергове засідання ВРП 11 березня 2025 року співпало із засіданням ВАКС у справі № 991/10365/24, в якій судді Слива Ю. М., Паленик І. Г. та Глиняний В. П. перебувають у процесуальному статусі обвинувачених.

187. Як пояснила представниця ВРП у судовому засіданні 25 червня 2026 року, за загальним правилом Рада розпочинає засідання о 10:00 та здійснює розгляд призначених питань в порядку їх черговості. Окремо час щодо кожного питання порядку денного не визначається.

188. Відповідно до проєкту порядку денного № 23 засідання ВРП 11 березня 2025 року розгляд скарг суддів Сливи Ю. М., Паленика І. Г., а також представника судді ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. попередньо планувався під № 14.

189. Оскільки на 11 березня 2025 року о 16:30 ВАКС знову призначив засідання у справі № 991/10365/24, судді Паленик І. Г., Слива Ю. М. та адвокат ОСОБА_3 - Подосінов А. О. 10 березня 2025 року засобами електронного зв'язку надіслали до Ради клопотання про відкладення розгляду їх скарг.

190. Скаржники взяли до уваги перебіг попереднього засідання ВРП 4 березня 2025 року, яке не відбулося через затримку початку розгляду питання порядкуденного, тому на засідання 11 березня 2025 року не з'явилися.

191. У судових засіданнях 25 червня і 10 вересня 2026 року представниця ВРП не заперечувала, що Рада мала інформацію про призначення ВАКС 11 березня 2025 року засідання у справі № 991/10365/24. Власне у зв'язку з цим, 11 березня 2025 року ВРП змінила порядок та черговість порядку денного.

192. Із витягу з протоколу № 23 засідання ВРП від 11 березня 2025 року вбачається, що безпосередньо у засіданні головуючий Усик Г. І. запропонував питання про розгляд скарг суддів Київського апеляційного суду Сливи Ю. М., Паленика І. Г., представника судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 адвоката Подосінова А. О. на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності розглянути після питання про розгляд матеріалів щодо внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади до місцевих судів.

193. Члени ВРП одноголосно проголосували за запропонований порядок денний засідання ВРП, як результат він був затверджений з відповідними змінами.

194. Таким чином, після внесених та затверджених змін до порядку денного засідання ВРП 11 березня 2025 року, розгляд скарг суддів було поставлено другим питанням.

195. Не заперечуючи повноважень ВРП змінювати черговість питань порядку денного до його затвердження, Велика Палата Верховного Суду однак зауважує, що такі дії мають бути направленні якраз на забезпечення процедурних гарантій, що спрямовані на справедливий, об'єктивний і повний розгляд дисциплінарної справи.

196. Вочевидь Велика Палата Верховного Суду могла б визнати виправданими такі дії ВРП, якщо б скаржники з'явилися на засідання Ради 11 березня 2025 року. Втім, змінюючи черговість питань порядку денного ВРП попередньо не з'ясовувала явку учасників дисциплінарного провадження. Скаржників також не було проінформовано про зміну черговості розгляду питань порядку денного, а саме про те, що їх питання планується розглянути раніше ніж попередньо передбачалося проєктом порядку денного № 23 засідання ВРП 11 березня 2025 року.

197. Крім того, оскільки ВРП попередні два рази (23 січня та 6 лютого 2025 року) відкладала розгляд скарг у зв'язку з необхідністю прибути суддям у засідання ВАКС, призначене у той самий день, що і засідання Ради, скаржники цілком передбачувано очікували від ВРП, що вона і цього разу буде послідовною та відкладе розгляд питання.

198. Проте 11 березня 2025 року ВРП розглянула скарги за відсутності скаржників.

199. Таким чином не заслухавши ні разу скаржників по суті, попри те, що вони демонстрували готовність брати участь у засіданнях Ради, ВРП розглянула скарги суддів фактично в одному засіданні 11 березня 2025 року, на яке вони не прибули з поважних причин.

200. Велика Палата Верховного Суду не встановила, що скаржники шляхом недобросовісного використання законних інструментів (подання завідомо безпідставних клопотань про відкладення, ігнорування засідань тощо) зловживали процесуальними правами для затягування розгляду їх скарг.

201. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що право бути заслуханим (почутим) як складова права на захист підлягає реалізації до моменту вжиття державою, її органами чи посадовими особами будь-яких заходів, які можуть негативно вплинути на особу, її права і свободи. Тільки за умови дотримання права особи бути заслуханою державний орган може виконати свій конституційний обов'язок - незалежно і неупереджено, ураховуючи точку зору заінтересованої особи, розглянути всі конкретні аспекти у справі та на підставі цього видати обґрунтоване (умотивоване) рішення.

202. Слід також зауважити, що судовий перегляд за скаргами на рішення ВРП у дисциплінарних провадженнях полягає не в перевірці лише формального дотримання процедурних приписів, а в оцінці того, чи були скаржникові реально забезпечені процедурні гарантії, спрямовані на справедливий, об'єктивний і повний розгляд його питання, а саме: чи був суддя належно повідомлений про засідання та про доводи, які ставляться йому в провину; чи мав він реальну можливість бути заслуханим - особисто або через представника; чи були заслухані та оцінені його аргументи стосовно обставин, що становили предмет дослідження ВРП у цій справі; чи дала ВРП належну і повноцінну оцінку зазначеним аргументам та поданим суддею доказам; чи не був суддя обмежений у можливості подати докази на обґрунтування власної позиції; чи був розгляд щодо нього загалом справедливим та неупередженим.

203. За сукупності встановлених вище обставин, Велика Палата Верховного Суду змушена констатувати, що розгляд ВРП в одному засіданні 11 березня 2025 року скарг на рішення її дисциплінарного органу фактично позбавив суддів права на справедливий і публічний розгляд їх справи.

204. У розглядуваній ситуації незабезпечення з боку ВРП права скаржників взяти участь у розгляді їх скарг, Велика Палата Верховного Суду вважає істотним порушенням процедури розгляду дисциплінарної справи, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення Ради.

Оцінка інших аргументів скаржників

205. Реагуючи на доводискарги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Кравець Р. Ю., щодо процедурних порушень допущених, на його думку, Другою Дисциплінарною палатою ВРП, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що законодавством України, зокрема нормами Закону № 1798-VIII та статті 266 КАС України, не передбачено можливості здійснення судового контролю за рішеннями чи діями дисциплінарних органів ВРП.

206. Відповідно до положень Закону № 1798-VIII ВРП, переглядаючи у пленарному складі рішення її дисциплінарних органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, має повну юрисдикцію, тобто здатна повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, якщо такі мали місце.

207. Таким чином, лише рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути предметом судового контролю (частина сьома статті 266 КАС України), і за результатами його перегляду суд може або скасувати таке рішення ВРП, або залишити його без змін. При цьому у випадку його скасування ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 Закону № 1798-VIII (частина восьма статті 266 КАС України, частина третя статті 52 Закону № 1798-VIII).

208. Отже, недоліки, допущені Дисциплінарною палатою ВРП, не є предметом судового контролю, не можуть бути підставою для скасування судом рішення ВРП, яка має повну юрисдикцію при перегляді рішень її дисциплінарних органів та здатна повною мірою їх усунути, натомість предметом судового контрою, за змістом наведених правових норм, є саме рішення ВРП. У протилежному випадку, надання судом оцінки діям і рішенням дисциплінарних органів ВРП свідчило б про підміну ВРП судом та втручання в її виключні повноваження, а також нівелювало б передбачену законом процедуру повторного перегляду ВРП дисциплінарної справи в разі скасування її рішення судом.

209. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 24 червня 2021 року у справі № 11-2сап21 та від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21, і відступати від нього при розгляді цієї справи немає підстав.

210. Стосовно припинення повноважень судді Глиняного В. П., Велика Палата Верховного Суду передусім наголошує, розгляд скарг на рішення ВРП здійснюється за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України. Відповідно у цій категорії справ на Велику Палата Верховного Суду поширюються правила статті 341 КАС України, яка встановлює межі перегляду судом касаційної інстанції.

211. Так, у клопотанні від 13 листопада 2025 року адвокат ОСОБА_3 - Подосінов А. О. з-поміж іншого повідомив Велику Палату Верховного Суду про те, що його довіритель на момент ухвалення оскаржуваного рішення ВРП був відрахований зі штату суду у зв'язку з припиненням повноважень судді з передбачених статтею 126 Конституції України підстав (досягнення суддею шістдесяти п'яти років). Просив взяти до уваги, що звільнити з посади судді можна особу, яка є суддею в розумінні статті 52 Закону № 1798-VIII, зокрема займає штатну суддівську посаду в суді і здійснює правосуддя на професійній основі.

212. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що вказані вище обставини не були предметом доводів та вимог скарги на рішення ВРП від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25. Тому, ураховуючи межі перегляду, встановлені статтею 341 КАС України, Велика Палата Верховного Суду не надає їм оцінки.

213. Водночас оцінку цим обставинам повинна дати ВРП під час повторного розгляду дисциплінарної справи.

Узагальнюючі висновки за результатом перегляду рішення ВРП

214. На підставі частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.

215. У випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.

216. Згідно із приписами частини третьої статті 52 Закону № 1798-VIII повторний розгляд справи здійснюється ВРП у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.

217. З урахуванням наведених вище мотивів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення слід скасувати.

218. При цьому слід врахувати, що порушення ВРП процедури розгляду скарг виключає підстави для оцінки оскаржуваного рішення як невмотивованого та його скасування за пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII. Тож доводи скаржників щодо наявності складу дисциплінарних проступків у діях суддів, прийнятності у розумінні вимог частини шістнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII доказів (зокрема, матеріалів НСРД), дотримання дисциплінарним органом стандартів належної судової процедури мають бути оцінені ВРП у пленарному складі під час повторного розгляду дисциплінарної справи.

219. Таким чином, ураховуючи доводи скарг та мотиви цієї постанови, скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати

220. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

221. Оскільки Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування спірного рішення, то на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають відшкодуванню документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання ними скарг в розмірі 968,96 грн кожному.

Керуючись статтями 266, 344, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вищої ради правосуддя від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду Паленика І. Г., Глиняного В. П., Сливи Ю. М. до дисциплінарної відповідальності» - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на відшкодування витрат зі сплати судового збору 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на відшкодування витрат зі сплати судового збору 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ 00013698) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на відшкодування витрат зі сплати судового збору 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС. О. ПогрібнийСуддя-доповідачкаТ. Г. СтрелецьСудді:О. О. БанаськоМ. В. МазурО. В. БілоконьН. М. МартинюкО. Л. БулейкоН. С. СтефанівМ. М. ГімонО. В. СтупакО. А. ГубськаМ. Ю. ТітовА. А. ЄмецьІ. В. ТкачВ. В. КорольО. С. ТкачукО. В. КривендаВ. Ю. Уркевич

Джерело:
ЄДРСР 140231197

[ANTIRAID]

Це наша справа, яка прекрасно демонструє наскільки члени ВРП заради того аби догодити професійним громадським аферистам нехтують правами людини та Законом. Суд зазначив:

196. Вочевидь Велика Палата Верховного Суду могла б визнати виправданими такі дії ВРП, якщо б скаржники з'явилися на засідання Ради 11 березня 2025 року. Втім, змінюючи черговість питань порядку денного ВРП попередньо не з'ясовувала явку учасників дисциплінарного провадження. Скаржників також не було проінформовано про зміну черговості розгляду питань порядку денного, а саме про те, що їх питання планується розглянути раніше ніж попередньо передбачалося проєктом порядку денного № 23 засідання ВРП 11 березня 2025 року.

197. Крім того, оскільки ВРП попередні два рази (23 січня та 6 лютого 2025 року) відкладала розгляд скарг у зв'язку з необхідністю прибути суддям у засідання ВАКС, призначене у той самий день, що і засідання Ради, скаржники цілком передбачувано очікували від ВРП, що вона і цього разу буде послідовною та відкладе розгляд питання.

198. Проте 11 березня 2025 року ВРП розглянула скарги за відсутності скаржників.

199. Таким чином не заслухавши ні разу скаржників по суті, попри те, що вони демонстрували готовність брати участь у засіданнях Ради, ВРП розглянула скарги суддів фактично в одному засіданні 11 березня 2025 року, на яке вони не прибули з поважних причин.

200. Велика Палата Верховного Суду не встановила, що скаржники шляхом недобросовісного використання законних інструментів (подання завідомо безпідставних клопотань про відкладення, ігнорування засідань тощо) зловживали процесуальними правами для затягування розгляду їх скарг.

[ANTIRAID]

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Погрібного С. О., Булейко О. Л., Ємця А. А., Ткачука О. С.

до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2026 року

у справі № 990SCGC/22/25 (провадження № 11-161сап25)

за скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності»

(далі - оскаржуване рішення)

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції скаржників

1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами, у яких просили скасувати оскаржуване рішення. Підставами оскарження скаржники визначили пункти 3, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).

2. ОСОБА_1 доводить, що ВРП ухвалила оскаржуване рішення з порушенням процедури розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати. Він наголошує на порушенні черговості надання пояснень під час дисциплінарного провадження в Дисциплінарній палаті, погодженому ВРП; на розгляді ВРП скарги за його відсутності попри об`єктивні та поважні підстави, що позбавило скаржника права на ефективну участь у дисциплінарному провадженні та легітимних очікувань щодо відкладення розгляду; на порушенні критеріїв безсторонності та неупередженості, оскільки, згідно з твердженням скаржника, зміст оскаржуваного рішення показує «залежність» ВРП від особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та про керування цим органом «презумпцією винуватості» з моменту її надходження.

3. ОСОБА_1 вважає неможливим використання під час дисциплінарного провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД). Відповідно до його твердження, приписи статті 14 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обмежують використання таких матеріалів межами кримінального провадження. Урахувавши протоколи НСРД, ВРП, на переконання скаржника, фактично здійснила їх оцінку в розумінні статті 94 КПК України, що виходить за межі її повноважень.

4. ОСОБА_1 стверджує, що в його діях бракує складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»

(далі - Закон № 1402-VIII). На його переконання, наявні матеріали дисциплінарної справи свідчать лише про професійний обмін юристами думками з приводу обставин справи та процесуальне обговорення між членами колегії рішення, яке належало ухвалити за результатами розгляду апеляційної скарги. Висновки ВРП про одержання ним неправомірної вигоди скаржник вважає передчасними, оскільки ця обставина належить до тих, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, і може бути встановлена лише в обвинувальному вироку суду.

5. ОСОБА_2 наголошує на тому, що ВРП не повідомила його завчасно, за десять календарних днів, про дату, час і місце проведення засідання 11 березня 2025 року, чим порушила статтю 30 Закону № 1798-VIII. Згідно з твердженням скаржника, ВРП розглянула дисциплінарну справу без його участі і визначених законом підстав, чим унеможливила реалізацію права на захист.

6. ОСОБА_2 також доводить, що Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила факти та обставини, які підлягають дослідженню і встановленню винятково в кримінальному провадженні. Оскільки оскаржуване рішення ґрунтується на встановлених дисциплінарним органом обставинах, які є елементами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, щодо якого немає рішення компетентного суду, що набрало законної сили, таке рішення дисциплінарного органу, на думку скаржника, не можна вважати законним. Скаржник наполягає, що протоколи НСРД є похідним документом від звуко- та відеозапису і не є первинним джерелом доказової інформації, а тому факти вчинення ним порушення, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, безпосередніми доказами не підтверджені.

7. ОСОБА_2 наголошує на тому, що Друга Дисциплінарна палата ВРП не визначила у своєму рішенні поняття «позапроцесуального спілкування», не зазначила, хто конкретно, з ким і в межах якого конкретного випадку спілкувався та чому такий випадок є дисциплінарним правопорушенням. Дисциплінарний орган навів загальний обсяг інформації з кримінального провадження, підсумувавши його твердженням про вчинення дисциплінарного проступку чотирма суддями, без виокремлення конкретних обставин щодо кожного з них. В оскаржуваному рішенні також не розкрито, які саме дії ОСОБА_2 порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя. Натомість притягнення судді під час досудового розслідування та судового розгляду до дисциплінарної відповідальності за тими самими фактами, що інкримінуються йому в межах кримінального провадження, законом не визначено.

8. ОСОБА_3 запевняє, що ВРП та її дисциплінарний орган встановили підставу для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з протоколу НСРД від 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 , складеного з дозволу слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) в ухвалі № 2864т від 03 листопада 2023 року. Відомості про результати НСРД у виді аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 , відтворені у цьому протоколі, містяться на матеріальному носії інформації - картці MicroSD № 1177т від 30 листопада 2023 року, яка є додатком до протоколу. Цей носій інформації не надавався дисциплінарному органу та під час дисциплінарного провадження не досліджувався. Під час дисциплінарного провадження ОСОБА_3 та його представник заперечували достовірність відтворення в протоколі НСРД відомостей про зміст його розмови з ОСОБА_1 , зокрема, щодо обговорення розміру неправомірної вигоди. Висновок про недостовірність доказу в кримінально-процесуальному аспекті, на думку скаржника, показує, що цей доказ не можна визнати чітким та переконливим також і в дисциплінарному провадженні.

9. ОСОБА_3 переконаний, що ухвалення дисциплінарним органом рішення до набрання обвинувальним вироком законної сили порушує презумпцію невинуватості, оскільки суд одночасно розглядає кримінальне обвинувачення проти нього за тими самими фактами й обставинами, які є нерозривними у часі та просторі. Розглядаючи дисциплінарну справу, ВРП, на думку скаржника, дослідила об`єктивну сторону кримінального правопорушення та дала оцінку зібраним у кримінальному провадженні доказам, зокрема й матеріалам НСРД. З огляду на брак переконливих доказів у дисциплінарному провадженні та порушення презумпції невинуватості, відповідно до стверджень скаржника, немає легітимної мети притягнення його до дисциплінарної відповідальності до ухвалення судового рішення у кримінальному провадженні.

10. Скаржник ОСОБА_3 також указує на процедурні порушення, допущені під час засідання ВРП 11 березня 2025 року. З огляду на перебіг попереднього засідання ВРП 04 березня 2025 року, коли розгляд скарг розпочався після 18 год 00 хв, цілком обґрунтованим було припущення, що й наступного разу розгляд відбудеться наприкінці робочого дня. Тому судді ОСОБА_2., ОСОБА_1 , а також адвокат Подосінов А. О., який діє в його інтересах, надіслали клопотання про відкладення розгляду скарг у зв`язку з тим, що цього ж дня, 11 березня 2025 року, о 16:30 вони мали брати участь у судовому засіданні ВАКС у справі № 991/10365/24. Натомість ВРП, на переконання скаржника, змінила порядок та черговість порядку денного, не попередивши учасників про такі зміни, визнала причини їх неявки неповажними і залишила клопотання без задоволення, чим позбавила скаржників можливості ефективної участі в дисциплінарному провадженні.

Обставини справи

11. До ВРП у грудні 2023 року надійшли дисциплінарні скарги ОСОБА_4 про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3. та ОСОБА_2 під час розгляду справи № 757/27289/23-к. Скаржниця вказувала, що 29 листопада 2023 року Національне антикорупційне бюро України

(далі - НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (далі - САП) викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол. США за ухвалення «потрібного» рішення, наголошувала на резонансному характері цих обставин і їхньому негативному впливові на авторитет судової влади.

12. Ухвалою від 12 червня 2024 року № 1821/2дп/15-24 Друга Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу, зокрема, стосовно суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю в їхніх діях ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

13. Обставини, що стали предметом дисциплінарного розгляду, розгорталися під час розгляду судової справи № 757/27289/23-к. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62023000000000305 від 07 квітня 2023 року та накладено арешт на два повітряні судна Ан-74ТК-100, експлуатантами яких є АТ «Мотор Січ» і ПрАТ «Авіакомпанія Константа», а власником - «EKA GRUPP OU». До Київського апеляційного суду 06 вересня 2023 року надійшла апеляційна скарга представника ПрАТ «Авіакомпанія Константа», а її розгляд розподілено колегії суддів у складі ОСОБА_1 (доповідач), ОСОБА_3. та ОСОБА_2

14. Згідно з матеріалами кримінального провадження № 52023000000000547 від 02 листопада 2023 року, дозвіл на використання та розголошення яких надано на запит члена Другої Дисциплінарної палати ВРП, у жовтні 2023 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_5., посилаючись на суддів того ж суду ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_2., у провадженні яких була апеляційна скарга ПрАТ «Авіакомпанія Константа», під час спілкування з особою, яка представляє інтереси заявників, повідомив про можливість ухвалення рішення про скасування арешту за надання неправомірної вигоди в розмірі 35 тис. дол. США.

15. Суддя ОСОБА_5. 13 листопада 2023 року повідомив суддю ОСОБА_1 про можливість одержання ним та іншими членами колегії неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. дол. США за ухвалення рішення про задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» у справі № 757/27289/23-к та скасування арешту, на що суддя ОСОБА_1. погодився. Суддя ОСОБА_1. 16 листопада 2023 року поінформував про необхідність ухвалення такого рішення суддю ОСОБА_2 , а 23 листопада 2023 року - суддю ОСОБА_3., які також погодилися.

16. Колегія суддів Київського апеляційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_2 27 листопада 2023 року постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги у справі № 757/27289/23-к та скасувала арешт на майно, накладений судом першої інстанції.

17. Суддя ОСОБА_5. 28 листопада 2023 року одержав для себе та колегії суддів неправомірну вигоду в розмірі 35 тис. дол. США. Того самого дня 25 тис. дол. США він передав судді ОСОБА_1 , який 29 листопада 2023 року у своєму службовому кабінеті передав частину цих коштів у розмірі

8 300 дол. США судді ОСОБА_3 і того ж дня - у такому самому розмірі судді ОСОБА_2 .

18. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 30 листопада 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Рішеннями ВРП від 04 грудня 2023 року № 1169/0/15-23, № 1170/0/15-23 та № 1171/0/15-23 надано згоду на утримання під вартою кожного зі скаржників. Ухвалами слідчого судді ВАКС до суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3. та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, після внесення якої до них застосовано альтернативний запобіжний захід.

19. Рішеннями ВРП від 30 вересня 2024 року № 2868/0/15-24, № 2869/0/15-24 та № 2870/0/15-24 суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

20. За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02 листопада 2023 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною третьою статті 28, частиною четвертою статті 368 КК України, 20 вересня 2024 року спрямовано для розгляду до Вищого антикорупційного суду (справа № 991/10365/24).

Стислий зміст рішень ВРП

21. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_5., ОСОБА_1, ОСОБА_3. та ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до кожного з них дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

22. Оцінюючи встановлені під час розгляду справи фактичні обставини, Друга Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що такі не залишають сумніву в наявності фактів позапроцесуального спілкування судді ОСОБА_5. із громадянкою ОСОБА_6 щодо справи № 757/27289/23-к з приводу гарантування задоволення апеляційної скарги ПрАТ «Авіакомпанія Константа» за винагороду; судді ОСОБА_5 із суддею ОСОБА_1 (доповідачем у зазначеній справі) та узгодження суддею ОСОБА_1. цього питання із суддями ОСОБА_3 і ОСОБА_2.; судді ОСОБА_3 із суддею ОСОБА_1 з приводу розміру неправомірної вигоди; судді ОСОБА_1 із суддею ОСОБА_2 , під час якого ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_2 , що до нього зверталися у справі ПрАТ «Авіакомпанія Константа» з проханням скасувати арешт. Наявність таких позапроцесуальних стосунків, відповідно до висновку дисциплінарного органу, підтверджено матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02 листопада 2023 року.

23. Згідно з висновком Другої Дисциплінарної палати ВРП позапроцесуальна поведінка суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3. і ОСОБА_2 показує недотримання ними приписів Закону № 1402-VIII, Кодексу суддівської етики (далі - КСЕ) та Бангалорських принципів поведінки суддів щодо дотримання високих стандартів поведінки судді, цінностей правосуддя, впевненості суспільства в чесності та непідкупності судових органів, а також щодо незалежності судді та невикористання свого посадового становища в особистих інтересах або в інтересах інших осіб. Така поведінка, на переконання дисциплінарного органу, не відповідає принципам верховенства права, безсторонності та неупередженості й з погляду розсудливого спостерігача створює обґрунтовані сумніви в справедливому й об`єктивному здійсненні судового розгляду.

24. Друга Дисциплінарна палата ВРП звернула увагу і на те, що події, які були предметом розгляду дисциплінарної справи, набули значного суспільного резонансу та розголосу, викликали в громадськості негативну оцінку дій суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3. і ОСОБА_2 і безумовно негативно вплинули на авторитет не лише суду, у якому вони працюють, а й судової системи загалом.

25. Узагальнюючи, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що поведінка суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ганьбить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики і стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що свідчить про наявність у їхніх діях складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

26. Розглянувши скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - адвоката Подосінова А. О., ВРП рішенням від 11 березня 2025 року № 474/0/15-25 залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 23 жовтня 2024 року № 3093/2дп/15-24 в частині притягнення суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

27. Відповідно до позиції ВРП висновок її дисциплінарного органу про наявність підстав для притягнення скаржників до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на системному аналізові відомостей досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02 листопада 2023 року. Ідеться, зокрема, про протоколи проведення НСРД у формі аудіо-, відеоконтролю особи від 29 і 30 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , а також про протокол проведення НСРД у формі контролю за вчиненням злочину у виді спеціального слідчого експерименту стосовно ОСОБА_5 , у яких, згідно з висновком ВРП, зафіксовано факти позапроцесуального спілкування суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5. у контексті ухвалення рішення у справі № 757/27289/23-к.

28. ВРП констатувала, що зміст зафіксованих у матеріалах НСРД розмов, зокрема розмови між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у кабінеті ОСОБА_1 13 листопада 2023 року, під час якої, за оцінкою ВРП, обговорювався розмір неправомірної вигоди в сумі 25 тис. дол. США, підтверджує, що спілкування між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виходило за межі ділового спілкування колег і за межі процесуального обговорення питань, пов`язаних із розглядом справи № 757/27289/23-к.

29. Використання та розголошення дисциплінарним органом відомостей досудового розслідування, згідно з висновком ВРП, є правомірним, оскільки відповідними листами САП Офісу Генерального прокурора та НАБУ надано дозвіл на таке розголошення. Водночас ВРП звернула увагу, що оскаржуване рішення її Другої Дисциплінарної палати ухвалене з урахуванням матеріалів кримінального провадження, втім ґрунтується на самостійних правових підставах, а тому встановлення в діях суддів складу дисциплінарного проступку не порушує презумпції невинуватості, оскільки правові наслідки цього рішення обмежуються дисциплінарними відносинами і не впливають на перебіг і результати інших проваджень стосовно цих суддів.

30. Щодо доводів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про необхідність оцінки Конституційним Судом України на предмет неконституційності рішень ВРП та її дисциплінарного органу з огляду на те, що вони, як стверджують скаржники, всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України ухвалені не іменем України, ВРП зазначила, що ці аргументи є безпідставними, оскільки за змістом частини першої статті 129-1 Конституції України саме суд, а не всі органи судової системи, наділений повноваженнями ухвалювати рішення іменем України.

Стислий виклад позиції ВРП

31. До Великої Палати Верховного Суду 09 травня 2025 року надійшов відзив ВРП на скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому Рада просить залишити ці скарги без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відзив на скарги обґрунтовувано фактично тими самими підставами, на яких ВРП ґрунтувала свої висновки під час ухвалення оскаржуваного рішення.

32. Щодо повідомлення учасників про засідання 11 березня 2025 року ВРП зазначає, що 04 березня 2025 року Рада задовольнила клопотання ОСОБА_2 та його адвоката Голодняка М. В. і продовжила перерву в розгляді скарг до 11 березня 2025 року у зв`язку із затримкою початку розгляду цього питання порядку денного та неможливістю адвоката Карнаух-Голодняк О. В. здійснювати захист інтересів ОСОБА_2 .

33. Відповідно до позиції ВРП, у разі оголошення перерви в засіданні з чітким зазначенням часу його продовження учасники, які були присутні на засіданні, вважаються належно повідомленими, і їхня явка на наступне засідання є обов`язковою без додаткового письмового повідомлення. Якщо ж учасник був відсутній на засіданні, під час якого оголошено перерву, або якщо дата і час продовження не були оголошені, такий учасник повинен бути повідомлений про наступне засідання в порядку, визначеному відповідними процесуальними нормами.

34. ВРП звертає увагу, що ОСОБА_2 та його представник - адвокат Голодняк М. В., а також ОСОБА_3 та його представник - адвокат Подосінов А. О. були присутні в засіданні 04 березня 2025 року, і дата наступного засідання - 11 березня 2025 року була оголошена їм безпосередньо під час задоволення їхніх клопотань. Судді ОСОБА_1. 05 березня 2025 року було направлено лист-запрошення на засідання ВРП, призначене на 11 березня 2025 року.

35. ВРП зазначає, що у засідання 11 березня 2025 року судді ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. не з`явилися. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та адвокат Подосінов А. О., який представляє інтереси ОСОБА_3 , надіслали клопотання про відкладення розгляду скарг на іншу дату у зв`язку з викликом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 як обвинувачених у судове засідання ВАКС на 16:30 у справі № 991/10365/24. ВРП визнала причини їхньої неявки неповажними, оскільки розгляд скарг у ВРП було призначено на 10:00, а тому залишила ці клопотання без задоволення.

36. Щодо використання під час розгляду дисциплінарної справи матеріалів кримінального провадження ВРП зазначає, що факти, встановлені під час розслідування кримінальної справи, можуть і повинні використовуватися для цілей дисциплінарної відповідальності навіть у разі, коли зібраних у кримінальному провадженні доказів недостатньо для доведення вини. На переконання ВРП, скаржники помилково ототожнюють стандарти доказування у кримінальному та дисциплінарному процесах: докази в дисциплінарному провадженні мають відповідати критерію «чіткості та переконливості» для розсудливої особи, а не критеріям допустимості й достовірності, властивим кримінальному провадженню. Протокол НСРД, оформлений на підставі ухвали слідчого судді, є, згідно з позицією ВРП, законним джерелом відомостей про фактичні дії судді, а його правова оцінка в межах етичної відповідальності є допустимою та правомірною.

37. Використання ВРП та її дисциплінарними органами протоколів НСРД, складених у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02 листопада 2023 року, під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_3. і ОСОБА_2 , на переконання ВРП, не виключається. Такий підхід, за позицією ВРП, узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 березня 2019 року у справі № 9901/789/18 та від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24.

ІІ. РОЗГЛЯД СПРАВИ У ВЕЛИКІЙ ПАЛАТІ ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Постановою від 10 вересня 2026 року Велика Палата Верховного Суду скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнила частково, а оскаржуване рішення ВРП скасувала.

39. На обґрунтування власної постанови Велика Палата Верховного Суду навела такі аргументи.

40. Оскільки ВРП у дисциплінарному провадженні виконує роль квазісудового органу, здійснення провадження в дисциплінарних справах має відповідати виробленим Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) стандартам за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Велика Палата Верховного Суду як визначений статтею 266 КАС України судовий орган із повною юрисдикцією щодо розгляду скарг на рішення ВРП забезпечує ці гарантії шляхом перевірки оскаржуваного рішення ВРП на відповідність вимогам, встановленим пунктами 3, 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

41. Питання щодо розгляду скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і представника ОСОБА_3 - адвоката Подосінова А. О. неодноразово було внесене до порядку денного засідань ВРП. 12 грудня 2024 року розгляд не відбувся у зв`язку з відсутністю кворуму; 23 січня та 06 лютого 2025 року розгляд відкладався у зв`язку з необхідністю участі згаданих суддів у судових засіданнях ВАКС у справі № 991/10365/24; 04 березня 2025 року розгляд було відкладено у зв`язку із затримкою початку розгляду і неможливістю адвоката Карнаух-Голодняк О. В. здійснювати захист інтересів ОСОБА_2 . Отже, у жодному з попередніх засідань ВРП не розглядала по суті скарги учасників дисциплінарного провадження, не заслуховувала їхніх пояснень і не досліджувала доказів.

42. 11 березня 2025 року засідання ВРП збіглося із засіданням ВАКС у справі № 991/10365/24, в яке ОСОБА_1 , ОСОБА_2. та ОСОБА_3 було викликано повісткою від 10 березня 2025 року як обвинувачених на 16:30. Скаржники завчасно надіслали до ВРП клопотання про відкладення розгляду її дисциплінарного органу. У цьому засіданні ВРП, маючи інформацію про призначення на цей самий день засідання ВАКС, змінила черговість питань порядку денного і перенесла розгляд скарг з попередньо запланованого 14-го місця на друге, попередньо не з`ясувавши явку учасників дисциплінарного провадження і не поінформувавши скаржників про зміну черговості. За результатами голосування ВРП відмовила у задоволенні клопотань про відкладення і розглянула скарги за відсутності скаржників.

43. Не заперечуючи повноважень ВРП змінювати черговість питань порядку денного до його затвердження, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що такі дії мають бути спрямовані на забезпечення процедурних гарантій справедливого й об`єктивного розгляду дисциплінарної справи. З огляду на те, що попередні два рази (23 січня та 06 лютого 2025 року) ВРП відкладала розгляд у зв`язку з необхідністю прибуття суддів у засідання ВАКС, скаржники цілком передбачувано очікували, що ВРП і цього разу буде послідовною. Велика Палата Верховного Суду не встановила, що скаржники недобросовісно використовували процесуальні права для затягування розгляду.

44. Оцінюючи оскаржуване рішення, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що судовий перегляд за скаргами на рішення ВРП полягає не в перевірці лише формального дотримання процедурних приписів, а в оцінці того, чи були скаржникові реально забезпечені процедурні гарантії, зокрема чи мав він реальну можливість бути заслуханим і чи були оцінені його аргументи. Розгляд ВРП в одному засіданні 11 березня 2025 року скарг на рішення її дисциплінарного органу, не заслухавши жодного разу скаржників по суті, фактично позбавив суддів права на справедливий і публічний розгляд їх справи. Незабезпечення ВРП права скаржників взяти участь у розгляді їхніх скарг Велика Палата Верховного Суду вважала істотним порушенням процедури, що тягне за собою скасування оскаржуваного рішення.

45. Стосовно припинення повноважень судді ОСОБА_3. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що розгляд скарг на рішення ВРП здійснюється за правилами касаційного провадження, встановленими КАС України, а тому на неї поширюються правила статті 341 КАС України, які визначають межі перегляду судом касаційної інстанції. Обставини, про які адвокат ОСОБА_3 - Подосінов А. О. повідомив у клопотанні від 13 листопада 2025 року, а саме відрахування його довірителя зі штату суду у зв`язку з припиненням повноважень судді з підстави досягнення шістдесяти п`яти років, не були, за висновком Великої Палати Верховного Суду, предметом доводів та вимог скарги на оскаржуване рішення. Тому, враховуючи межі перегляду, Велика Палата Верховного Суду оцінки цим обставинам не надала, зазначивши, що таку оцінку повинна дати ВРП під час повторного розгляду дисциплінарної справи.

46. Оцінюючи інші аргументи скаржників, зокрема доводи ОСОБА_1 щодо процедурних порушень, допущених, на його думку, Другою Дисциплінарною палатою ВРП, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавством не визначено можливості здійснення судового контролю за рішеннями чи діями дисциплінарних органів ВРП. Оскільки ВРП, переглядаючи в пленарному складі рішення своїх дисциплінарних органів, має повну юрисдикцію та здатна повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, лише рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути предметом судового контролю.

47. Порушення ВРП процедури розгляду скарг, згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, усуває підстави для оцінки оскаржуваного рішення як невмотивованого та його скасування за пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII. Тому доводи скаржників щодо наявності складу дисциплінарного проступку в діях суддів, прийнятності доказів у розумінні частини шістнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII (зокрема, матеріалів НСРД) і дотримання дисциплінарним органом стандартів належної судової процедури мають бути оцінені ВРП у пленарному складі під час повторного розгляду дисциплінарної справи.

ІII. ДОВОДИ ОКРЕМОЇ ДУМКИ СУДДІВ

48. Не погоджуємося з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними і в мотивувальній, і в резолютивній частині, тому відповідно до частини третьої статті 34 КАС України викладаємо окрему думку.

Щодо вичерпності підстав для скасування рішення ВРП

49. Частина перша статті 52 Закону № 1798-VIII визначає вичерпний перелік підстав оскарження та скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати: 1) склад ВРП не мав повноважень ухвалювати рішення; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП; 4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

50. Вичерпність цього переліку Велика Палата Верховного Суду прямо констатувала і в цій справі.

51. Ця вичерпність не є випадковою. Вона відображає особливий конституційний статус ВРП як органу державної влади та суддівського врядування (стаття 131 Конституції України) і свідомо звужені законодавцем межі судового контролю за її рішеннями. Судовий контроль тут не є повним переглядом справи по суті; він здійснюється винятково в межах, окреслених законом.

52. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що бракує визначеної пунктом 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ОСОБА_2 був належно повідомлений про засідання ВРП 11 березня 2025 року.

53. Далі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порушення ВРП процедури розгляду скарг виключає підстави для оцінки оскаржуваного рішення як невмотивованого та його скасування за пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

54. Підстав, визначених пунктами 1, 2 частини першої статті 52

Закону № 1798-VIII, у справі не встановлено, і скаржники на них не покликалися.

55. Отже, жодної з чотирьох визначених законом підстав Велика Палата Верховного Суду не встановила. Втім, оскаржуване рішення скасувала, покликаючись на незабезпечення права скаржників взяти участь у розгляді їхніх скарг, що кваліфіковано як істотне порушення процедури розгляду дисциплінарної справи, тобто на підставу, якої частина перша статті 52 Закону № 1798-VIII не містить.

56. На наше переконання, у такий спосіб вичерпний перелік підстав фактично перетворено на відкритий, доповнений судом за власним розсудом. Розширення переліку підстав для скасування рішень ВРП належить до повноважень законодавця, а не суду. Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці послідовно базувала свої висновки з огляду на протилежне, зокрема визнаючи, що навіть недоліки, допущені Дисциплінарною палатою ВРП, не можуть бути підставою для скасування судом рішення Ради.

57. Авторів не переконує і покликання на статтю 6 Конвенції як на самостійну підставу для скасування. Велика Палата Верховного Суду самостійно навела висновок ЄСПЛ, згідно з яким навіть тоді, коли квазісудовий орган у певному сенсі не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, що провадження в ньому згодом є предметом контролю судового органу, який має повну юрисдикцію (рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11, пункт 123; рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії», заяви № 7299/75, 7496/76, пункт 29). Таким органом у цій справі є саме Велика Палата Верховного Суду. Тож конвенційний стандарт забезпечується самим фактом судового перегляду і не породжує додаткової підстави для скасування рішення ВРП поза межами приписів статті 52 Закону № 1798-VIII.

Щодо права скаржників бути заслуханими

58. Визначальним мотивом постанови є висновок про те, що ВРП, не заслухавши жодного разу скаржників по суті, розглянула їхні скарги фактично в одному засіданні 11 березня 2025 року. Цей висновок, на нашу думку, не узгоджується з обставинами, встановленими у цій справі.

59. Стадією, на якій у дисциплінарному провадженні встановлюються обставини, досліджуються докази та заслуховуються учасники, є розгляд дисциплінарної справи в засіданні Дисциплінарної палати за правилами статті 49 Закону № 1798-VIII. Саме на цій стадії реалізується право судді бути заслуханим у повному обсязі.

60. У засіданні Другої Дисциплінарної палати ВРП 23 жовтня 2024 року представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали пояснення. Ця обставина не лише не спростовується скаржниками, а й підтверджується змістом їхніх власних скарг. Так, ОСОБА_1. доводить не те, що його не було заслухано, а те, що пояснення його представника заслухано раніше, ніж пояснення скаржниці ОСОБА_4., чим, на його думку, порушено черговість, визначену пунктом 13.31 Регламенту ВРП.

61. Скаржник, який доводить порушення черговості надання ним пояснень, тим самим підтверджує, що пояснення надавав. Доводи скарг у цій частині стосуються послідовності заслуховування учасників, а не позбавлення їх права бути заслуханими.

62. Інтереси ОСОБА_3 і в дисциплінарному органі, і згодом й у ВРП представляв адвокат Подосінов А. О. Згідно з частиною другою статті 47 Закону № 1798-VIII суддя може брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника, а тому участь представника є повноцінною, а не сурогатною формою реалізації права бути заслуханим.

63. Розгляд ВРП у пленарному складі скарги на рішення Дисциплінарної палати є стадією перегляду вже ухваленого рішення. Відсилання частини дев`ятої статті 51 Закону № 1798-VIII до порядку, визначеного статтею 49 цього Закону, означає застосування процедурних правил, а не перетворення перегляду на первинний розгляд дисциплінарної справи, який нібито відбувся вперше й востаннє 11 березня 2025 року.

64. На стадії перегляду скаржники також не були позбавлені можливості висловити свої міркування з приводу звинувачень у вчиненні проступку, бо вони подали до ВРП скарги з розгорнутою аргументацією, заявляли клопотання, додавали докази, а 04 березня 2025 року ОСОБА_2 із адвокатом Голодняком М. В. та ОСОБА_3 із адвокатом Подосіновим А. О. особисто були присутні в засіданні Ради, у якому їхнє клопотання було задоволене.

65. Тож твердження про те, що скаржників жодного разу не було заслухано, абсолютно не відповідає матеріалам дисциплінарної справи.

Щодо поведінки скаржників і обов`язку добросовісного користування процесуальними правами

66. Розгляд скарг призначався п`ять разів: 12 грудня 2024 року, 23 січня, 06 лютого, 04 та 11 березня 2025 року. Засідання 11 березня 2025 року було п`ятим за ліком.

67. 12 грудня 2024 року розгляд не відбувся через відсутність потрібного кворуму, тобто з причин, не пов`язаних з поведінкою скаржників. 04 березня 2025 року розгляд відкладено, зокрема, через неможливість адвоката Карнаух-Голодняк О. В. здійснювати захист інтересів ОСОБА_2 , тобто з підстав, які стосувалися сторони скаржника.

68. Двічі (23 січня та 06 лютого 2025 року) розгляд відкладався на клопотання скаржників у зв`язку з їхнім викликом до ВАКС у справі № 991/10365/24. ВРП ці клопотання задовольняла, і для цього були підстави, оскільки 23 січня 2025 року засідання ВАКС було призначене на 09:00, а 06 лютого 2025 року - на 10:00, тобто на той самий час, що й засідання Вищої ради правосуддя.

69. Натомість 11 березня 2025 року такого збігу не було. Засідання ВРП було призначене на 10:00, а засідання ВАКС - на 16:30. Різниця між ними становила шість з половиною годин.

70. Скаржники не стверджували ні в клопотаннях до ВРП, ані у скаргах до Великої Палати Верховного Суду, що вони об`єктивно не могли прибути в засідання Ради о 10:00. Їхня неявка мотивована іншим - очікуванням відкладення розгляду та припущенням, що їхнє питання розглядатиметься наприкінці робочого дня.

71. Двократне задоволення клопотань про відкладення за наявності реального збігу засідань у часі не породжує ні права на безумовне відкладення надалі, ні підстав не з`являтися в засідання, про час якого особу належно повідомлено. Легітимні очікування не можуть поширюватися на очікування того, що державний орган нескінченно відкладатиме розгляд, безпідставно зволікаючи з виконанням своїх функцій.

72. Наведений підхід відповідає стандартам, які ЄСПЛ виробив у практиці за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Особа зобов`язана проявляти старанність у вчиненні процесуальних дій, що її стосуються, утримуватися від застосування тактики затягування та використовувати надані національним правом можливості для скорочення провадження (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Уніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35). На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися із подіями процесу. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 01 квітня 2008 року у справі «Гуржій проти України» та рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» ).

73. Показовою є й справа, на яку є покликання у самій постанові. У справі «Чірікоста і Віола проти Італії» заявники впродовж провадження заявили щонайменше сімнадцять клопотань про відкладення розгляду і не заперечували проти ще шести, заявлених іншою стороною. ЄСПЛ виснував, що навіть тривалість провадження понад п`ятнадцять років, яка на перший погляд може видаватися нерозумною, не свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, позаяк відповідальність за таку тривалість несуть самі заявники (рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 19753/92, пункт 32). Тобто поведінка сторони, спрямована на систематичне відкладення розгляду, у практиці ЄСПЛ оцінюється не на її користь.

74. Оцінка поважності причин неявки належить до компетенції ВРП як органу, що розглядає дисциплінарну справу. Клопотання скаржників були поставлені на голосування, і за їхнє задоволення проголосувало лише двоє членів Ради. Тобто ВРП оцінила наведені причини й визнала їх неповажними у визначеній Регламентом процедурі. Підміна цієї оцінки власною оцінкою суду виходить за межі судового контролю, окреслені статтею 52 Закону № 1798-VIII.

75. Покликання скаржників на частину четверту статті 47 Закону № 1798-VIII, за якою в разі відсутності судді з поважних причин розгляд дисциплінарної справи переноситься, не змінює цього висновку, бо цей припис пов`язує перенесення саме з поважністю причин, а виклик у судове засідання у ВАКС, призначене на 16:30, не є поважною причиною неявки в засідання, призначене на 10:00 у ВРП. Не залишаємо поза увагою, що побоювання скаржників стосувалися не часу початку засідання, а того, що їхнє питання може бути розглянуте наприкінці робочого дня; оцінку цього аргументу наводимо нижче.

76. ОСОБА_1 був окремо та завчасно повідомлений про засідання 11 березня 2025 року листом-запрошенням від 05 березня 2025 року № 3975/0/9-25. Водночас за матеріалами дисциплінарної справи його особиста участь у жодному із засідань ВРП, призначених у цій справі, не зафіксована.

77. Ідеться, отже, не про поодинокий епізод, а про послідовну модель поведінки скаржників, за якої розгляд їхніх скарг у ВРП чотири рази не відбувався, причому тричі - у зв`язку з обставинами, на які покликалася сторона скаржників. Перебіг розгляду дає підстави для висновку, що систематичне заявлення клопотань про відкладення об`єктивно мало на меті свідоме затягування розгляду дисциплінарної справи.

78. Підхід, за якого така поведінка має наслідком скасування рішення ВРП і повторний розгляд дисциплінарної справи, не лише не стримує її, а й заохочує до повторення. Це, на наше переконання, суперечить меті дисциплінарного провадження та інтересам правосуддя.

Щодо часу розгляду питання порядку денного та зміни його черговості

79. Велика Палата Верховного Суду не заперечила повноважень ВРП змінювати черговість питань порядку денного, проте визнала порушенням те, що Рада не поінформувала скаржників про таку зміну та попередньо не з`ясувала їхню явку.

80. Відповідно до пункту 5.18 глави 5 Регламенту ВРП порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради. Як пояснила представниця ВРП, Рада розпочинає засідання о 10:00 і розглядає внесені до порядку денного питання в порядку їх черговості, а час розгляду кожного окремого питання не визначається.

81. Такий порядок роботи дисциплінарного органу вважаємо певним недоліком організації здійснення дисциплінарного провадження. Учасник, якого повідомлено лише про дату та час початку засідання, до порядку денного якого внесено кілька десятків питань, не може передбачити, коли саме буде розглянуто його справу. Він змушений або перебувати в Раді впродовж усього робочого дня, або покладатися на власні припущення щодо орієнтовного часу. Для судді, стосовно якого вирішується питання про дисциплінарну відповідальність, і для його представника така невизначеність є обтяжливою, а за певних обставин здатна ускладнити реалізацію права бути заслуханим.

82. Дисциплінарне провадження за обсягом процедурних гарантій наближене до судового. Тому вважаємо за доцільне, щоб ВРП у справах про дисциплінарну відповідальність судді визначала орієнтовний час розгляду конкретного питання порядку денного, а в разі істотної зміни черговості - повідомляла про це присутніх учасників, які очікують на початок розгляду їхніх справ, у доступній формі. Це сприяло б і ефективній участі учасників дисциплінарного провадження, і усуненню спорів, подібних до того, що постав у цій справі.

83. Водночас констатація недоліку в організації роботи Ради не є тотожною констатації порушення права. Право бути заслуханим порушується тоді, коли особу позбавлено реальної можливості взяти участь у розгляді, а не тоді, коли процедура не має бажаного ступеня визначеності. Недолік, який не втілився в жодну перешкоду для конкретної особи, залишається недоліком організації, а не порушенням процедури розгляду дисциплінарної справи. За обставин цієї справи невизначеність часу розгляду не перешкодила скаржникам узяти участь у засіданні 11 березня 2025 року.

84. Насамперед скаржники були належно повідомлені і про дату засідання, і про час його початку - 10:00. Ані в клопотаннях до ВРП, ані у скаргах до Великої Палати Верховного Суду вони не стверджували, що не могли прибути до Ради о 10:00 чи впродовж першої половини дня. Засідання ВАКС, на яке їх викликано, було призначене на 16:30.

85. Далі, скаржники не прибули до Ради взагалі і не забезпечили участі своїх представників. Невизначеність щодо часу розгляду обтяжує того, хто очікує розгляду, а не того, хто на засідання не з`явився. Скаржники ж не очікували розгляду свого питання, а виходили з того, що розгляду взагалі не буде, позаяк їхні клопотання про відкладення буде задоволено. Саме це, а не невизначеність часу, і стало дійсною причиною їхньої відсутності.

86. До того ж скаржники не використали доступних їм засобів усунення цієї невизначеності. У матеріалах справи немає даних про те, що вони зверталися до ВРП з проханням визначити час розгляду їхнього питання, розглянути його раніше чи в конкретну годину або повідомляли Раду про те, що зможуть бути присутніми лише до певного часу. Заявлені ними клопотання стосувалися відкладення розгляду загалом.

87. Нарешті, зміна черговості питань порядку денного в цьому засіданні невизначеність не посилила, а зменшила. ВРП, маючи інформацію про призначене на 16:30 засідання ВАКС, перенесла розгляд скарг із чотирнадцятого на друге місце. Якби скаржники прибули до початку засідання, їхнє питання було б розглянуто в перші години роботи Ради, тобто задовго до засідання ВАКС. Поінформувати ж учасника про таку зміну безпосередньо в засіданні можливо лише тоді, коли він присутній особисто або через представника; скаржники, не прибувши й не забезпечивши участі представників, самі унеможливили таке інформування. Тлумачення наведених дій Ради як порушення прав скаржників не відповідає, на нашу думку, їхньому дійсному змісту й спрямованості.

Щодо припинення повноважень судді ОСОБА_3 .

88. Велика Палата Верховного Суду відмовилася надати оцінку обставині припинення повноважень судді ОСОБА_3 , покликавшись на межі перегляду, визначені статтею 341 КАС України, і водночас зазначила, що таку оцінку повинна дати ВРП під час повторного розгляду дисциплінарної справи.

89. Погоджуємося з тим, що цей довід не був заявлений у скарзі ОСОБА_3 на оскаржуване рішення, а вперше наведений у клопотанні його представника від 13 листопада 2025 року.

90. Оскільки це питання неминуче постане перед ВРП і, найімовірніше, визначить долю дисциплінарного провадження, вважаємо за потрібне висловити щодо нього свою позицію. На нашу думку, припинення повноважень судді у зв`язку з досягненням шістдесяти п`яти років, яке настало після застосування до нього дисциплінарного стягнення, не є підставою для закриття дисциплінарного провадження.

91. Згідно з частиною першою статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з визначених цією нормою підстав. Суб`єктом дисциплінарної відповідальності є суддя, і наявність в особи цього статусу оцінюється на момент, коли дисциплінарна відповідальність застосовується.

92. Обставини, що стали підставою дисциплінарного провадження, мали місце в листопаді 2023 року, коли ОСОБА_3 обіймав посаду судді Київського апеляційного суду і здійснював правосуддя. Дисциплінарну справу відкрито ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 12 червня 2024 року, а рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ухвалено 23 жовтня 2024 року.

93. Шістдесяти п`яти років ОСОБА_3 досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через три місяці після ухвалення рішення Дисциплінарної палати. На момент застосування дисциплінарного стягнення йому було шістдесят чотири роки, і він беззаперечно мав статус судді. Тож питання про те, чи міг ОСОБА_3 бути суб`єктом дисциплінарної відповідальності, у цій справі не є дискусійним.

94. Важливим є й те, який саме вид стягнення застосовано. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 109 Закону № 1402-VIII до судді може бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Дисциплінарним стягненням є саме подання, а не звільнення.

95. Звільнення судді з посади з підстави, визначеної пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, здійснюється ВРП в окремій процедурі за наслідками розгляду такого подання. Тому обставини, які потенційно можуть перешкоджати звільненню особи, яка вже не обіймає посади судді, належать до стадії вирішення питання про звільнення, а не до стадії оцінки законності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Змішування цих стадій призводить до того, що правомірно застосоване стягнення втрачає чинність через подію, що настала після його застосування.

96. ВРП 11 березня 2025 року не застосовувала до ОСОБА_3 нового дисциплінарного стягнення. Вона у пленарному складі, діючи як квазісудовий орган, переглянула рішення свого дисциплінарного органу і залишила його без змін. Перегляд не створює дисциплінарної відповідальності наново, а перевіряє законність та обґрунтованість її застосування станом на той момент, коли вона була застосована.

97. Покликання представника ОСОБА_3 на пункт 13.39 Регламенту ВРП (у чинній редакції - пункт 13.41) також, на наше переконання, не враховує природи цього припису.

98. Регламент ВРП є актом, який Рада затверджує для врегулювання порядку власної роботи. Він не належить до актів, якими встановлюються підстави дисциплінарної відповідальності судді, підстави звільнення від неї або підстави припинення дисциплінарного провадження, бо ці питання визначає закон.

99. Наведена норма права має процедурний, а не матеріально-правовий характер. Вона вказує на процедурну можливість і для Дисциплінарної палати, і для Ради закрити дисциплінарне провадження, проте не додає підстав для його закриття понад ті, що визначені законом. Тлумачення підзаконної норми в такий спосіб, що вона нівелює вже застосоване на підставі закону дисциплінарне стягнення, надає їй значення, якого вона мати не може.

100. До того ж за буквальним змістом цього припису він застосовується, якщо суддя звільнений з посади або його повноваження припинені «на момент розгляду дисциплінарної справи». Розгляд дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_3 відбувся 23 жовтня 2024 року, коли його повноваження припинені не були.

101. Підхід, за якого результат дисциплінарного провадження залежить від того, скільки часу триватиме перегляд рішення Дисциплінарної палати, не узгоджується, на нашу думку, з принципом правової визначеності. За такого підходу наслідки дисциплінарного провадження визначаються не змістом учиненого, а тривалістю процедури, на перебіг якої впливають, зокрема, й самі учасники.

102. У цій справі перегляд у ВРП тривав з 01 листопада 2024 року до 11 березня 2025 року, до того ж двічі розгляд відкладався на клопотання скаржників, зокрема за участю представника ОСОБА_3 . Якби Рада розглянула скарги 12 грудня 2024 року, 23 січня або 06 лютого 2025 року, питання про досягнення ОСОБА_3 шістдесяти п`яти років узагалі не постало б.

103. Бракує правових підстав для того, щоб особа здобувала перевагу від збігу обставин, настанню якого вона сама сприяла клопотаннями про відкладення розгляду.

Щодо застосування висновків у справі № 990SCGC/8/25

104. Окремо зупинимося на постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2025 року у справі № 990SCGC/8/25, на правові висновки якої покликався представник ОСОБА_3 . Вважаємо, що обставини тієї справи не є подібними до обставин цієї справи, а тому сформульовані в ній висновки не можуть бути поширені на цю справу, зокрема й під час повторного розгляду дисциплінарної справи у ВРП.

105. У справі № 990SCGC/8/25 повноваження судді було припинено у зв`язку з набуттям нею громадянства іншої держави (пункт 2 частини сьомої статті 126 Конституції України). Наказом від 31 жовтня 2024 року її відраховано зі штату суду, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалила 04 грудня 2024 року, тобто вже після припинення її повноважень судді.

106. Отже, у тій справі вада стосувалася самого моменту застосування дисциплінарного стягнення, оскільки його застосовано до особи, повноваження якої як судді вже були припинені раніше. Саме ця обставина й зумовила висновок про те, що дисциплінарне провадження підлягало закриттю.

107. У справі, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду, співвідношення подій є протилежним, бо дисциплінарне стягнення застосовано саме дисциплінарною палатою 23 жовтня 2024 року, коли ОСОБА_3 обіймав посаду судді, а його повноваження припинилися згодом - з 13 січня 2025 року. Те, що виявилося вирішальним у справі № 990SCGC/8/25, у цій справі відсутнє.

108. Відмінними є й самі підстави припинення повноважень. Набуття суддею громадянства іншої держави є обставиною, яка з огляду на статтю 4 та частину першу статті 127 Конституції України унеможливлює перебування особи на посаді судді й пов`язана з її власною поведінкою. Натомість досягнення суддею шістдесяти п`яти років є нейтральним юридичним фактом, що настає незалежно від поведінки судді й не ставить під сумнів правомірність його перебування на посаді до цього моменту.

109. За таких умов ототожнення цих двох ситуацій призводить до того, що суддя, який учинив дисциплінарний проступок незадовго до досягнення граничного віку перебування на посаді судді, уникатиме дисциплінарної оцінки своєї поведінки лише через те, що процедура перегляду триває довше, ніж залишок часу його повноважень.

Щодо наслідків ухваленої постанови

110. Скасування оскаржуваного рішення означає, що ВРП має розглянути дисциплінарну справу повторно в пленарному складі (частина восьма статті 266 КАС України, частина третя статті 52 Закону № 1798-VIII).

111. Водночас Велика Палата Верховного Суду не перевірила доводів скарг щодо наявності складу дисциплінарного проступку, прийнятності матеріалів НСРД у дисциплінарному провадженні та дотримання презумпції невинуватості, відклавши їх оцінку на повторний розгляд у ВРП. Тобто спір, що перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду з квітня 2025 року, по суті не вирішено.

112. Правову позицію з вирішення окресленого питання Велика Палата Верховного Суду вже сформувала, mutatis mutandis: пункти 62-65 постанови від 08 квітня 2021 року у справі № 11-238сап20, пункти 107-112 постанови від 13 травня 2021 року (провадження № 11-197сап20), постанову від 14 липня 2022 року (провадження № 11-168сап21), пункти 95-101 постанови від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24

(провадження № 11-22сап24), пункти 202, 203 постанови від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/16/24 (провадження № 11-168сап24), у пунктах 5.31-5.34 постанови від 03 липня 2025 року у справі № 990SCGC/14/25 (провадження № 11-137сап25). Більш детальний аналіз цього питання Велика Палата Верховного Суду зробила у пунктах 217-237, 243-250, 255 постанови від 14 травня 2026 року та в пунктах 604-624, 628-635, 641 постанови від 18 червня 2026 року.

113. Дисциплінарне провадження в цій справі стосується обставин, які набули значного суспільного розголосу. Відкладення їх оцінки на невизначений строк не сприяє ні відновленню довіри до судової влади, ані інтересам самих скаржників, які залишаються у стані правової невизначеності.

114. Вважаємо, що за встановлених у справі обставин Велика Палата Верховного Суду мала перевірити оскаржуване рішення на відповідність вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII і, не встановивши жодної з визначених законом підстав, залишити його без змін.

IV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ АВТОРІВ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

115. Не погоджуємося ні з мотивами постанови Великої Палати Верховного Суду, ані з результатом розгляду справи.

116. На нашу думку, Велика Палата Верховного Суду мала відмовити в задоволенні скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і залишити оскаржуване рішення ВРП без змін.

117. Перелік підстав для скасування рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, є вичерпним. Не встановивши жодної з них, Велика Палата Верховного Суду не мала правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

118. Право скаржників бути заслуханими порушене не було, оскільки дисциплінарну справу розглянуто в засіданні Другої Дисциплінарної палати ВРП за участю представників суддів, а на стадії перегляду скаржники подавали скарги, клопотання й докази та брали участь у засіданні Ради 04 березня 2025 року.

119. Неявка скаржників у засідання ВРП 11 березня 2025 року не була зумовлена об`єктивними перешкодами, бо засідання Ради було призначене на 10:00, а засідання ВАКС - на 16:30.

120. Невизначення ВРП часу розгляду конкретного питання порядку денного вважаємо недоліком організації здійснення дисциплінарного провадження, усунення якого відповідало б природі цієї процедури. Втім, за обставин цієї справи, цей недолік не перешкодив скаржникам узяти участь у засіданні і не спричинив порушення їхнього права бути заслуханими.

121. Зміна черговості розгляду питань порядку денного здійснена ВРП з дотриманням Регламенту і за своїм змістом не мала на меті обмеження можливості скаржників взяти участь у розгляді, якби вони дотрималися свого обов`язку з`явитися за викликом дисциплінарного органу для розгляду їхнього питання.

122. ОСОБА_3 мав статус судді і на час учинення дій, що стали предметом дисциплінарного провадження, і на час відкриття дисциплінарної справи, і на час застосування до нього дисциплінарного стягнення дисциплінарною палатою.

123. Пункт 13.39 Регламенту ВРП має винятково характер процедурного правила і не встановлює підстав для закриття дисциплінарного провадження додатково до тих, що визначені законом, зазначаючи лише про повноваження це вирішити як на стадії розгляду провадження в дисциплінарній палаті, так і апеляції на її рішення у ВРП. Цей правовий акт не може тлумачитися так, що спотворює зміст закону, який визначає, що саме суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а момент притягнення до такого виду юридичної відповідальності потрібно пов`язувати з рішенням дисциплінарної палати, яка його застосувала, а не з рішенням ВРП, яка як апеляційна інстанція залишила без змін таке рішення свого дисциплінарного органу.

124. Обставини справи № 990SCGC/8/25 не є подібними до обставин цієї справи, оскільки там дисциплінарне стягнення застосовано вже після припинення повноважень судді.

125. Переконані, що ухвалена постанова надмірно розширює межі судового перегляду за рішеннями ВРП, а обраний підхід до оцінки поведінки скаржників створює для учасників дисциплінарних проваджень стимул до затягування їхнього розгляду.

Судді: С. О. Погрібний

О. Л. Булейко

А. А. Ємець

О. С. Ткачук

Джерело:ЄДРСР 140348037