Решение Лисичанского райсуда о признании недействительным договора с Приватбанком

[vekt]

Справа 2-6579/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

при секретарі Бандуровій В.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитних договорів і договору іпотеки та зобов’язання до вчинення певних дій, 3-я особа – Національний банк України, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з позовом, в якому після уточнення позовних вимог (62-64) просила визнати недійсним укладені між нею та відповідачем кредитні договори, договір іпотеки від 03.09.2007 р., зобов’язати відповідача провести перерахунок заборгованості за кредитними договорами в національну валюту за курсом на момент укладення договорів кредиту.

Позов мотивувала тим, що відповідач порушив діюче законодавство у сфері валютного контролю, бо не мав права видавати кредит та отримувати плату за кредит в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії НБУ.

Також було порушено законодавство про захист права споживачів. Позивачу у письмовому вигляді не буда надана інформація стосовно умов кредитування, орієнтовної сукупної вартості кредиту, переваг та недоліків пропонованих схем кредитування.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду усно та письмово дав пояснення, аналогічні викладеному в уточненому позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив , тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Представник 3-ї особи у судове засідання не з'явився, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Суду письмово пояснив, що банк, який має генеральну ліцензію, має право на видачу валютного кредиту.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: кредитні договори та договір іпотеки від 03.09.07.; договір купівлі-продажу будинку від 03.09.07.; квитанції про сплату за договорами кредиту; письмові заперечення 3-ї особи; банківська ліцензія №22 з дозволом і додатком.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2007 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір №LGY0G100000121, згідно п.п.7.1 якого відповідач надав позивачці у кредит готівкові кошти в розмірі 19600 доларів США (а.с.6-8).

Також 03 вересня 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №LGY0G200000121, згідно п.п.7.1 якого відповідач надав позивачці у кредит готівкові кошти в розмірі 4000 доларів США (а.с.9-11)..

На забезпечення виконання позивачем зобов’язань за кредитним договором №LGY0G100000121 сторони 03 вересня 2007 року уклали договір іпотеки АДРЕСА_1 №LGY0G100000121, реєстровий №4529 (а.с.16-18).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

1.Згідно ст.533 ч.3 ЦК використання іноземної валюти… при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет) передбачає:

ст.2 ч.2 резиденти… мають право здійснювати валютні операції (тобто операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України – ст.1 п.2 Декрету) з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України;

ст.5 ч.1, ч.2 і ч.4 - Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам… на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам… на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: …

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу…

Таким чином, за відсутності законодавчо встановлених меж розміру кредиту в іноземній валюті та строку його надання валютні операції з надання таких кредитів не потребують отримання індивідуальної ліцензії.

Згідно ст.49 ч.1 Закону "Про банки і банківську діяльність" як кредитні… розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої… статті 47 цього Закону - розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідач на момент укладення Договору мав банківську ліцензію №22 на здійснення кредитних операцій, Законом "Про банки і банківську діяльність" обмежень щодо здійснення кредитних операцій виключно в національній валюті немає, тому відповідач мав право на видачі кредиту в іноземній валюті за наявності ліцензії.

Суд вважає, що за відсутності спеціальної конкретизації щодо того, що це індивідуальна ліцензія, ліцензія №22 є генеральною, бо інші види ліцензій діюче законодавство не передбачає.

2.Відсутність порушень при видачі кредиту в іноземній валюті виключає задоволення вимог про зобов’язання відповідача до перерахунку отриманих позивачкою за спірних договорами кредиту сум у національну валюту.

3.Разом з тим, згідно ст.215 ч.1 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою… статті 203 цього Кодексу - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства…

З п.7.1 абз.2 спірних договорів кредиту вбачається, що погашення заборгованості за ними (зокрема, заборгованість по процентам і винагороді) здійснюється шляхом надання відповідачу грошових коштів у доларах США.

Такі кошти позивачкою вносилися готівкою до каси відповідача (а.с.19-24). Тому суд вважає, що за відсутності доказів заперечень з боку відповідача такий спосіб розрахунку був передбачений сторонами за умовчанням.

На підставі ст.11 ч.1 абз.5 Декрету Національний банк України видає у межах, передбачених цим Декретом, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Повноваження НБУ підтверджуються і ст.44 ч.1 і ч.2 п.1 Закону України "Про Національний Банк України", згідно з якою НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до п.6 п.п.6.2 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою НБУ №200 від 30.05.07., фізичні особи — резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами “а”, “в” та “е” пункту 6.1 цієї глави, тобто у випадках:

а) сплати мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;

е) оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків

Таким чином, сплата процентів за користування кредитом є платою за наданий позивачу кредит, і на підставі ст.5 ч.4 п.п."г" ДКМУ за відсутності у позивачки індивідуальної ліцензії на оплату послуг готівковими коштами в іноземній валюті та відсутності у законодавстві права на таке використання готівкових коштів, є умовою договору кредиту, що суперечить наведеному діючому законодавству про валютне регулювання.

Суд не може прийняти до уваги посилання 3-ї особи на п.1.5 затвердженого постановою НБУ №483 від 14.10.04. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, бо згідно п.п.1.2 це Положення регламентує використання тільки безготівкової іноземної валюти як засобу платежу.

За наявності спеціального нормативного акту, який регулює використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу (зазначена постанова №200), суд не може застосувати постанову №483 і за аналогією закону чи права.

У зв’язку з тим, що сплата процентів є істотною умовою договорів кредиту, суд вважає, що кредитні договори від 03 вересня 2007 року у разі відсутності умови щодо сплати процентів не були б укладені, тому визнання абз.2 п.7.1 договорів від 03.09.2007 р. недійсним тягне за собою недійсність вказаних договорів у повному обсязі згідно ст.217 ЦК України.

4.Суд не застосовує правила ст.216 ЦК України стосовно реституції, бо за відсутності доказів щодо розміру отриманих відповідачем коштів під час виконання позивачкою спірних договорів позбавлений можливості визначити розмір суми, яка підлягає поверненню позивачкою на користь відповідача.

5.Оскільки на відповідно до ст.548 ч.2 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню, позов в частині визнання недійсним договору іпотеки від 03.09.2007 р. також підлягає задоволенню.

У зв’язку з визнанням договору іпотеки недійсним підстави для реєстрації предмету цього договору згідно ст.4 Закону України "Про іпотеку" у реєстрі обтяжень нерухомого майна відпали.

6.Суд не приймає до уваги посилання позивачки на порушення законодавства про захист прав споживачів, бо згідно ст.18 ч.5,6 Закону "Про захист прав споживачів" недійсною визнається умова договору. Позивачкою ж положення договору, які на її думку породжують істотний дисбаланс між правами і обов’язками сторін у спірних кредитних договорах, не наведені.

7.На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 8,5 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитних договорів і договору іпотеки та зобов’язання до вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати недійсними кредитні договори від 03 вересня 2007 року №LGY0G100000121 і №LGY0G200000121, договір іпотеки №LGY0G100000121 від 03 вересня 2007 року, реєстровий №4529, що були укладені між публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_2 з виключенням з реєстру обтяжень нерухомого майна АДРЕСА_1

У задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про зобов’язання до проведення перерахунку валюти кредиту в грошову одиницю України на час укладення кредитних договорів від 03 вересня 2007 року №LGY0G100000121 і №LGY0G200000121 відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь держави судовий збір в розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі відмови у скасуванні заочного рішення, воно може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11780590

[у.zaporozhskiy]

Відповідач на момент укладення Договору мав банківську ліцензію №22 на здійснення кредитних операцій, Законом "Про банки і банківську діяльність" обмежень щодо здійснення кредитних операцій виключно в національній валюті немає, тому відповідач мав право на видачі кредиту в іноземній валюті за наявності ліцензії.

Суд вважає, що за відсутності спеціальної конкретизації щодо того, що це індивідуальна ліцензія, ліцензія №22 є генеральною, бо інші види ліцензій діюче законодавство не передбачає.

нет слов, одни выражения

кто это писал?

они что вообще с дуба упали?

У зв’язку з тим, що сплата процентів є істотною умовою договорів кредиту, суд вважає, що кредитні договори від 03 вересня 2007 року у разі відсутності умови щодо сплати процентів не були б укладені, тому визнання абз.2 п.7.1 договорів від 03.09.2007 р. недійсним тягне за собою недійсність вказаних договорів у повному обсязі згідно ст.217 ЦК України.

это еще ничего

интересную схему выбрали

[ANTIRAID]

В решении хорошо расписан отказ в принятии доводов НБУ:

Суд не може прийняти до уваги посилання 3-ї особи на п.1.5 затвердженого постановою НБУ №483 від 14.10.04. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, бо згідно п.п.1.2 це Положення регламентує використання тільки безготівкової іноземної валюти як засобу платежу.

За наявності спеціального нормативного акту, який регулює використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу (зазначена постанова №200), суд не може застосувати постанову №483 і за аналогією закону чи права.

У зв’язку з тим, що сплата процентів є істотною умовою договорів кредиту, суд вважає, що кредитні договори від 03 вересня 2007 року у разі відсутності умови щодо сплати процентів не були б укладені, тому визнання абз.2 п.7.1 договорів від 03.09.2007 р. недійсним тягне за собою недійсність вказаних договорів у повному обсязі згідно ст.217 ЦК України.

[nameless]

Непонятно.... Сумма иска смешная для заряда. Что и вправду судьи есть, которые иски читают?

[sofi]

и даже в решениях в пользу заемщика судьи все равно считают (или постепенно внушают нам), что иноземна валюта является грошовыми коштами в украине

Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі Декрет) передбачає:

ст.2 ч.2 резиденти… мають право здійснювати валютні операції (тобто операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України – ст.1 п.2 Декрету) з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України;

, а дальше, не дочитали

ст 6 Декрету

2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали

ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на

міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за

рахунок резидентів і нерезидентів;

б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати

іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і

нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

3. Резиденти і нерезиденти - фізичні особи мають право

продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим

фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку

України, або за їх посередництвом - іншим фізичним особам -

резидентам, а також національному оператору поштового зв'язку,

який одержав ліцензію Національного банку України. { Пункт 3

статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IV

( 3453-15 ) від 21.02.2006 }

4. Фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну

валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що

одержали ліцензію Національного банку України, або за їх

посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і

нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку,

який одержав ліцензію Національного банку України. { Пункт 4

статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3453-IV

( 3453-15 ) від 21.02.2006 }

Цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на

території України, визначає загальні принципи валютного

регулювання, повноваження державних органів і функції банків та

інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій,

права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення

валютного контролю, відповідальність за порушення валютного

законодавства.

отже выдповідно до ст 6 декрету на підставі генеральної ліцензії Банк у своїх правовідносинах з фізичними особами може здійснювати валютні операції з переходом права власності лише у вигляді операцій з купівлі /продажу іноземної валюти.

Така операція, як надання позик в іноземній валюті фізичним особам, з переходом права власності на валютні цінності, не передбачена Декретом, та на неї не може бути видано дозвіл - ліцензію. имхо

[vekt]

и даже в решениях в пользу заемщика судьи все равно считают (или постепенно внушают нам), что иноземна валюта является грошовыми коштами в украине

От дались вам эти гроши

Цивільним Кодексом України встановлене наступне: "Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку."

Тобто,

- якщо банк зобов"язався надати грошові кошти відповідно саме цього договора та статті 1054 ЦКУ,

- якщо за ЗУ "Про банки та банківську діяльність" такі кошти – це гроши,

то за обставин цього кредитного договору, надаючи мені кредит, банк зобов"язався вчинити на мою користь певну дію, а саме – "сплатити гроші", я маю право (звертаю увагу – це моє право встановлене статтею 509 ЦК України) "вимагати від боржника виконання його обов'язку сплатити мены гроши".