Трудовое право

[4ydo]

Добрый день! Уважаемые юристы, а так же те, кто разбирается в трудовом праве, нужна ваша помощь. Ситуация сложилась следующая: я выиграла суд у банка по восстановлению на работе. Клиенту была выплачена компенсация за вынужденный прогул. Когда его увольняли, банк заблокировал его зарплатную карту (т. е. не выплатили зарплату), чем создал прецедент для нового иска. Судья в новом слушании говорит, что, поскольку клиенту уже выплатили деньги за вынужденный прогул, то штраф за несвоевременную выплату зарплаты ему не положен. Подскажите, пожалуйста, - верно ли это утверждение и что мне делать?

[ANTIRAID]

Попросите банк предоставить документы подтверждающие выплату Вам заработной платы. До этого направьте заявление в банк с требованием немедленно выдать деньги по решению суда через кассу банка.

Если банк не предоставит доказательств выдачи Вам средств, Вы можете сказать, что банк переведя средства на Вашу карту и заблокировав ее, не выполнил решение суда, а денег на руки Вы так и не получили. Т.е. банк и дальше неправомерно удерживает Ваши средства и фактически деньги Вы не получили.

Попросите судью, чтобы он обязал банк предоставить доказательства получения Вами средств (кассовый ордер, снятие средств со счета).

[Kulka]

Так компенсацию клиент получил или нет?

[4ydo]

Так компенсацию клиент получил или нет?

Да, за вынужденный прогул банк выплатил по решению суда через исполнительную службу! Но было подано два иска! Во втором идет речь о не выплаченной зарплате!

[VENERA]

Да, за вынужденный прогул банк выплатил по решению суда через исполнительную службу! Но было подано два иска! Во втором идет речь о не выплаченной зарплате!

Моментом, з якого незаконно звільненого працівника слід вважати поновленим на роботі, є день видання наказу про звільнення, а не день винесення судом рішення. Це означає, що весь час вимушеного прогулу зараховується до трудового стажу і за весь цей час на користь працівника стягується заробітна плата.

Таким чином, Ваш клієнт весь той час, коли слухалася справа у суді, - "працював" на підприємтсві і "отримував" заробітну плату. Звільнення цього працівника, як такого, не відбулося. Отже не могла мати місце затримка розрахунку з працівником при звільненні, оскільки працівник довів своє незаконне звільнення і довів, що фактично "працював" весь цей час. Тому, на мою думку, Вам справедливо вказали, що компенсація за несвоєчасний розрахунок при звільненні не може бути присудженою. Та й спору у Вас немає, бо працівник продовжує працювати, і отримував і продовжує отримувати зарплатню.

[VENERA]

Судья в новом слушании говорит, что, поскольку клиенту уже выплатили деньги за вынужденный прогул, то штраф за несвоевременную выплату зарплаты ему не положен. Подскажите, пожалуйста, - верно ли это утверждение и что мне делать?

А якщо працівнику і по сей день не виплатили зарплату за той місяць, який передував незаконному звільненню, навіть після сплати банком вимушеного прогулу, то тоді потрібно змінити предмет позову. Вам необхідно стягувати не невиплачену під час звільнення зарплату, а просто невиплачену вчасно зарплату, відкорегувавши її на рівень інфляції.

[у.zaporozhskiy]

А якщо працівнику і по сей день не виплатили зарплату за той місяць, який передував незаконному звільненню, навіть після сплати банком вимушеного прогулу, то тоді потрібно змінити предмет позову. Вам необхідно стягувати не невиплачену під час звільнення зарплату, а просто невиплачену вчасно зарплату, відкорегувавши її на рівень інфляції.

еще бы я написал заявление в прокуратуру на возбуждение уголовного дела, быстро вылатят, только конечно

Вам решать.

какой способ выбрать.

быстрее и меньше(+ хлопоты Директору)

или медленнее, но немного больше.

[VENERA]

...так как есть возможность взыскать 3 % инфлционных

а чем предусмотрена возможность по трудовому спору взыскать 3% инфляционных?

По трудовому спору возможности взыскать 3% годовых нет. (ст. 625 ГК Украины сюда не катит).

"Инфляционные" будут составлять не 3%, а ровно столько, сколько будет расчитано в соответствие с Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-III, с учетом положений: Положення № 1427 — Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, затверджене постановою КМУ від 20.12.97 р. № 1427 и Порядку № 159 — Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.

Поэтому, если за все прошедшие периоды невыплаты зарплаты размер инфляции за месяц ни разу не перевалил за 101%, то компенсация не будет начисляться вообще. Но, как правило, рост уровня инфляции все же превышает эти граничные показатели, поэтому начислить инфляцию основания у автора темы будут.

Подробно читаем здесь: http://www.nibu.factor.ua/ukr/golden/doc.html?id=12147

[у.zaporozhskiy]

Новый вопрос по трудовому праву, был человек, работал на предприятии, 06.07.2012 года его не допустили на работу.

Отказали в росписи в журанле по получению инструктажей и вообще отказались допускать на рабочее место в связи с тем, что он не дал пояснения по факту случившейся авариии на предприятии 05.07.2012 и отсутствия работника 2 часа на работе.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27418472

 

 

 

2/543/1256/2012

543/3749/2012

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 листопада 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Павленко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»про зміну формулювання причини звільнення, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач 07.08.2012 р. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»про зміну формулювання причини звільнення. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 06.10.2008 року працював у відповідача електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 5 розряду. Його було звільнено з підприємства наказом від 26.07.2012 року за прогули без поважної причини 06.07.2012 року.

Вважає своє звільнення незаконним та просить суд постановити рішення, яким змінити причину його звільнення з підприємства з 16.07.2012 року за його заявою за ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з порушенням умов його трудового договору та законодавства про працю, зобов'язати відповідача оплатити йому листок непрацездатності та сплатити компенсацію при звільненні згідно законодавства.

Позивач 16.08.2012, 28.08.2012 та 12.10.2012 року надав суду доповнення до позову, в яких значив, що він бажає визнати отримані ним захворювання, пов'язаними з виробництвом та стягнути з відповідача на його користь 1800 грн., які складаються з поштових витрат, витрат на придбання ліків, витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що він працював у відповідача з 2008 року у якості слюсаря чергового по ремонту обладнання. Наряд на працю він отримував зранку. 05.07.2012 року сталася аварія на підприємстві. Він виконував роботу по наряду за усним нарядом механіка дільниці, зняв електродвигун з робітником ОСОБА_7. Близько о 11 год. йому було видано письмовий наряд, який він також виконав.

06.07.2012 року о 7 год. він прийшов на наряд, на якому були присутні механік та енергетик дільниці. Вони йому почали пред'являти претензії з приводу того, що він нібито нічого не робив 05.07.2012 року. Він написав пояснення та пішов до токарного цеху. Близько о 10 год. він прийшов до медичного пункту, де спілкувався з медичною сестрою. Потім він ходив по території, не знав, що робити. Він також цього дня заходив до директора, а близько о 12 годині пішов додому. Його робочий день триває до 16 години, але того дня він на роботу не повертався, тому що механік та енергетик  сказали йому, що не допустять його до роботи.

09.07.2012 року він сходив до адвоката, той рекомендував йому звернутись до керівника підприємства. 09.07.2012 року близько о 10 год. 30 хв. він  пішов до керівника підприємства, але керівник повідомив, що звільнить його за прогули. Потім він пішов до медичного пункту, де йому зміряли тиск та рекомендували звернутись до лікаря. До сімейного лікаря Селидівської ЦМЛ він звернувся близько о 15 годині. Йому видано було лікарняний з 09.07.2012 року по 17.07.2012 року, а лікарняний підприємством було не зареєстровано та йому не оплачено.

Вважає, що відповідачем було порушено нарядну систему і тому його необхідно звільнити за п. 3 ст. 38 КЗпП України, а не за прогули, оскільки він 05.07.2012 року не розписувався у книзі нарядів. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь понесені ним матеріальні витрати у сумі 2088 грн. 20 коп. -які складаються з вартості проведеного ним 07.11.2012 року лікування, відмовившись від позовних вимог про стягнення 1800 грн.  

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 було звільнено з підприємства наказом від 26.07.2012 року за прогул без поважних причин 06.07.2012 року.

06.07.2012 року позивачеві було запропоновано пройти медичне обстеження з приводу виявлення алкогольного стану, але він відмовився. Близько о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 покинув робоче місце. 09.07.2012 року близько о 11 год. ОСОБА_1 прийшов на фабрику у чистому одязі, він пішов до медичного пункту, де йому зміряли тиск, який був підвищений. Потім ОСОБА_1 пішов. У позивача по графіку відгулу не було і підстав для його надання -теж. ОСОБА_1 неодноразово було викликано до профкому з приводу розгляду питання про звільнення ОСОБА_1. Про дату, час та місце розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 його було попереджено заздалегідь, але він не прийшов. 26.07.2012 року було проведено засідання профкому, на якому було надано згоду на звільнення ОСОБА_1.

Просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він працює в якості механіка ЦЗФ «Селидівська». Позивача він знає близько чотирьох років, оскільки ОСОБА_1 був його підлеглим. 05.07.2012 року після аварії на підприємстві проводилися роботи по заміні двигуна. Позивач був відсутній приблизно дві години на робочому місці разом з іншим працівником. Свою відсутність він пояснив тим, що прибирав інструмент. 06.07.2012 року під час проведення наряду він запропонував позивачеві ,з приводу його відсутності на робочому місці 05.07.2012 року, надати письмові пояснення, але ОСОБА_1 відмовився. Оскільки позивач поводився збуджено, йому було запропоновано пройти медичне обстеження у медпункті з приводу виявлення ознак сп'яніння, але він теж відмовився. Тоді він запропонував ОСОБА_1 написати заяву на звільнення, але той відмовився, склав інструмент і пішов, не повідомивши куди. Робоче місце позивача -енергоцех. Приблизно о 10 год. 30 хвилин ОСОБА_1 пішов зі свого робочого місця і більше на своєму робочому місці того дня не з'явився.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він працює головним енергетиком ЦЗФ «Селидівська», протягом двох років знає ОСОБА_1, відносини нормальні. 06.07.2012 року на наряді ОСОБА_1 було запропоновано написати пояснення щодо 05.07.2012 року, коли сталася аварія на підприємстві, а ОСОБА_1 2 години був відсутній на робочому місці. ОСОБА_1 був відсутній зі своїм підлеглим. ОСОБА_1 надати письмові пояснення відмовився. Йому було запропоновано пройти медогляд з приводу алкогольного сп'яніння, тому що він себе поводив агресивно, але ОСОБА_1 відмовився теж та мовчки пішов додому. Це сталося близько 10 години. Приблизно о 10 год. 30 хв. 06.07.2012 року позивача механік не допустив до роботи, хоча на наряд він з'явився своєчасно. Він бачив - як ОСОБА_1 покинув територію ЦЗФ. Цього дня на робочому місці ОСОБА_1 не було. Наступного разу він побачив ОСОБА_1 17.07.2012 року, коли він приніс лікарняний. 06.07.2012 року він попередив ОСОБА_1, перед тим як ОСОБА_1 зібрався додому про те, що його буде звільнено, якщо він самовільно покине робоче місце. Але ОСОБА_1 відповів, що йому байдуже.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»у якості слюсаря чергового по ремонту 5 розряду та його звільнено 06.07.2012 р. на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу № 359/к від 26.07.2012 року, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 та копією наказу № 359/к від 26.07.2012 р., яким ОСОБА_1 було звільнено у зв,язку з прогулом згідно протоколу профкому № 9 від 26.07.2012 року.

На підставі витягу з протоколу засідання профспілкового комітету Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»№ 9 від 26.07.2012 року було надано дозвіл на звільнення електрослюсаря ОСОБА_1 за прогули без поважних причин 06.07.2012 року.

Позивач був відсутній 26.07.2012 року на засіданні профспілкового комітету Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»щодо його звільнення, хоча був належно повідомлений про дату час та місце розгляду цього питання, що не оспорювалось ним у судовому засіданні.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішує спір щодо його прав та обов,язків  цивільного характеру або встановлюють обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

На підставі п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня так і більше трьох годин безперервно або сумарно  протягом робочого дня без поважних причин. Наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів тощо.

Судом встановлено, що дійсно 06.07.2012 року позивач покинув своє робоче місце і взагалі -територію Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»після 11 години і більше до роботи протягом робочого дня не приступав, що не оспорювалось сторонами у судовому засіданні та підтверджується  копією рапорту на погодинні роботи за липень 2012 року та копією книги нарядів за 06.07.2012 року, де взагалі відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання інструктажу з безпеки проведення робіт.

Суд знаходить неспроможними ствердження позивача з приводу того, що 06.07.2012 року ним було використано відгул, оскільки позивачем не було надано доказів того, що цей відгул у нього дійсно був та те, що він погоджував його використання з керівництвом підприємства.

Позивач отримав лист непрацездатності 09.07.2012 року, тобто після скоєння прогулу 06.07.2012 року, тому вимога ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача оплатити йому листок непрацездатності є необгрутнованою.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин щодо порушення відповідачем законодавства про працю та умов колективного чи трудового договору, що є підставою для звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, на які він послався як на підставу своїх вимог. При звільненні ОСОБА_1 відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»було дотримано вимоги законодавства про працю.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальних витрат у сумі 2088 грн. 20 коп., які складаються з вартості проведеного ним 07.11.2012 року лікування та компенсації при звільненні є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі -за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Відповідно вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір у сумі 321 грн. 90 коп.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 4 ст. 40 КЗпП України, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

      У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувана фабрика «Селидівська»про зміну формулювання причини звільнення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 321 (триста двадцять одна) гривна 90 коп. на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 

Суддя

 

 

 

 

Может кто-то сталкивался, что можно придумать, что бы пересмотреть такое решение.

 

Определение апелляции

 

 

Определение ВССУГУД

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30708204

 

У х в а л а

іменем   україни

 

7 березня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого  Дьоміної О.О.,  суддів:                  Демʼяносова М.В., Коротуна В.М.,-розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про зміну формулювання причин звільнення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 9 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 18 грудня                   2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, який під час судового розгляду доповнювався, мотивуючи його тим, що з                      6 жовтня 2008 року він працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (далі - ТОВ «ЦБФ «Селидівська») на посаді електрослюсаря. На підставі наказу № 359/к від                   26 липня 2012 року його було звільнено з роботи за прогул без поважної причини відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з  6 липня 2012 року. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки працівники підприємства його фактично не допустили до роботи у зв'язку із підозрою, що позивач знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, позивач вважає, що 6 липня                    2012 року ним був використаний відгул за роботу у вихідний день, про що адміністрація підприємства була повідомлена.

У зв'язку із наведеним та із врахуванням доповнень, позивач просив суд змінити формулювання причин звільнення з роботи та визнати, що він був звільнений з 16 липня 2012 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, провести розрахунок за відпрацьований день - 6 липня 2012 року та за лікарняний лист, який був виданий з 9 липня 2012 року по 16 липня 2012 року.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від                           9 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від                     18 грудня 2012 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Судами встановлено та підтверджується доказами у справі, що ОСОБА_4 з 6 жовтня 2008 року працював у ТОВ «ЦБФ «Селидівська» на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання п'ятого розряду (а.с. 3).

Із доповідних записок від 6 липня 2012 року вбачається, що 6 липня                   2012 року ОСОБА_4 через підозру, що останній перебуває у нетверезому стані, було направлено на обстеження в медичний пункт підприємства, проте обстеження позивач не пройшов та о 10 годині 30 хвилин залишив робоче місце (а.с. 35, 94-97). Позивач не заперечує стосовно того, що він дійсно покинув робоче місце та територію підприємства, хоча тривалість робочого дня триває до 16 години.

Частиною 1 статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3                    статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Із виписки протоколу засідання профспілкового комітету ТОВ «ЦБФ «Селидівська» № 9 від 26 липня 2012 року вбачається, що профспілковий комітет надав згоду адміністрації підприємства на звільнення ОСОБА_4 за прогул без поважної причини з 6 липня 2012 року (а.с. 57).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Наказом № 359/к від 26 липня 2012 року про припинення трудового договору, ОСОБА_4 було звільнено з посади електрослюсаря чергового та по ремонту обладнання п'ятого розряду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з 6 липня 2012 року (а.с. 56).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди дійшли правильного висновку, що при звільненні позивача адміністрацією підприємства не були порушені норми трудового законодавства, доводи ОСОБА_4 щодо порушення підприємством нарядної системи на виробництві, оплати праці за роботу у вихідні дні, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами, а саме: графіком роботи у вхідні дні за другий квартал 2012 року (а.с. 34) та копією книги нарядів по підприємству (а.с. 128-134).

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:        

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Селидівського міського суду Донецької області від 9 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

                              Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий      О.О. Дьоміна Судді:М.В. Демʼяносов     В.М. Коротун

[у.zaporozhskiy]

Есть еще зарегистрированное заявление работника о том, что его не допустили на работу.

[у.zaporozhskiy]

Есть еще зарегистрированное заявление работника о том, что его не допустили на работу.

Может у кого-то появились идеи?

[kyryll]

Такая ситуация: на предприятии несколько месяцев не выплачивают зарплату. Было написано заявление об увольнении по п.1 ст 36 КЗпП (за згодою сторин) в надежде получения соглашения о выплате задолженности по зарплате . К соглашению не пришли, нигде его не оформили. Задолженность по зарплате не выплатили. В праве ли работник отказаться подписывать ознакомление с приказом об увольнении по ст. 36 и написать новое заявление об увольнении по п.3 ст. 38 (невиконання власником законодавства про працю)?

[sova]

Ну во первых, для увольнения по соглашению сторон, должно быть реальное соглашение, если оно не подписано обеими сторонами, то работник не может быть уволен, та как стороны не достигли соглашения. Если вопрос в выплате заработной платы, то после обращения в прокуратуру у руководства очень быстро находятся деньги на выплату заработной платы. Ну а потом уже решать вопрос, есть ли необходимость увольняться.

[Mila_Я]

Такая ситуация: на предприятии несколько месяцев не выплачивают зарплату. Было написано заявление об увольнении по п.1 ст 36 КЗпП (за згодою сторин) в надежде получения соглашения о выплате задолженности по зарплате . К соглашению не пришли, нигде его не оформили. Задолженность по зарплате не выплатили. В праве ли работник отказаться подписывать ознакомление с приказом об увольнении по ст. 36 и написать новое заявление об увольнении по п.3 ст. 38 (невиконання власником законодавства про працю)?

 

Если вопрос в выплате заработной платы, то после обращения в прокуратуру у руководства очень быстро находятся деньги на выплату заработной платы. Ну а потом уже решать вопрос, есть ли необходимость увольняться.

Главное, в прокуратуру обращаться ДО увольнения, по какой-бы то ни было статье и просить защитить свои нарушенные права, потому что после заявления, которые работодатель выжимает и записи в трудовой уже поздно будет поднимать шум и махать руками.

И еще, на сегодняшний день за невыплату заработной платы руководитель может понести уголовную отвественность, если будет доказано, что деньги у предприятия реально есть, но они идут на другие цели.

 

 

Согласно ст. 75 УК под уголовное преследование можно попасть, задержав выплату зарплаты сотрудникам на месяц. Правоохранители могут заинтересоваться этим фактом по наводке работников, профсоюзов или открыть уголовное дело на основании обращения Госинспекции по вопросам труда. Ведь, согласно нормам нового Уголовно-процессуального кодекса, уголовное дело открывается автоматически на основании поданного заявления.

Виновному в "безосновательной" задержке заработной платы грозит штраф от 500 до 1000 необлагаемых минимумов доходов граждан (8,5-17 тыс. грн.), исправительные работы сроком до двух лет или лишение свободы на два года.

Если следствие докажет, что зарплата не выплачивалась вследствие нецелевого использования средств, наказание будет еще более строгим: штраф от 1 тыс. до 1,5 тыс. необлагаемых минимумов доходов граждан (17-25,5 тыс. грн.), ограничение свободы на срок до трех лет либо лишение свободы на срок до пяти лет без права занимать некоторые должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.

 

 

[Dimon73]

В моей практике был такой случай: в 2008 году предприятие перестает выплачивать ЗП (долг за октябрь - ноябрь), отправляют работника в отпуск за свой счет. В 2009 году, так и не начав работать, предприятие предлагает работнику уволиться. В июне 2009 года работник увольняется по ст. 36 КЗоТ (по соглашению сторон), но долг по ЗП не погашен. 

Работник обратился ко мне с предложением взыскать с фирмы ЗП за 2 мес. (3600 грн.). В результате суд присудил взыскать 24 000 грн. (ЗП, отпускные, моральный вред). Директор, он же учредитель фирмы добровольно отдать долг отказался. ГИС "взыскивала" долг почти два года. Через год я опять обратился в суд взыскать компенсацию по ст. 117 КЗоТ, решение суда - взыскать дополнительно 34 200 грн.. В данное время идет третий процесс по взысканию дополнительно 27 000 грн. и решение должно быть в нашу пользу.

Вот что значит жадность и глупость некоторых "директоров". Первые 24 000 грн. клиент уже получил, в ближайшее время должен получить остальные.

А предлагали же отдай человеку то, что он заработал, всего то 3 600 грн.

 

Когда жене не выплатили ЗП, достаточно было написать заяву в прокуратуру и сообщить об этом директору. На следующий день выдал все, хотя жена не была даже официально оформлена.

[kyryll]

Ну во первых, для увольнения по соглашению сторон, должно быть реальное соглашение, если оно не подписано обеими сторонами, то работник не может быть уволен, та как стороны не достигли соглашения. Если вопрос в выплате заработной платы, то после обращения в прокуратуру у руководства очень быстро находятся деньги на выплату заработной платы. Ну а потом уже решать вопрос, есть ли необходимость увольняться.

Но, ведь, нигде не прописано, что соглашение должно быть оформлено письменно. Как поступить? Написать при ознакомлении приказа, что не достигнуто соглашения или отдельным заявлением?

[sova]

Если пойдете в суд обжаловать приказ, как и чем администрация предприятия будет доказывать наличие соглашения?

Вот простой ответ на Ваш вопрос.

[kyryll]

В моей практике был такой случай: в 2008 году предприятие перестает выплачивать ЗП (долг за октябрь - ноябрь), отправляют работника в отпуск за свой счет. В 2009 году, так и не начав работать, предприятие предлагает работнику уволиться. В июне 2009 года работник увольняется по ст. 36 КЗоТ (по соглашению сторон), но долг по ЗП не погашен. 

Работник обратился ко мне с предложением взыскать с фирмы ЗП за 2 мес. (3600 грн.). В результате суд присудил взыскать 24 000 грн. (ЗП, отпускные, моральный вред). Директор, он же учредитель фирмы добровольно отдать долг отказался. ГИС "взыскивала" долг почти два года. Через год я опять обратился в суд взыскать компенсацию по ст. 117 КЗоТ, решение суда - взыскать дополнительно 34 200 грн.. В данное время идет третий процесс по взысканию дополнительно 27 000 грн. и решение должно быть в нашу пользу.

Вот что значит жадность и глупость некоторых "директоров". Первые 24 000 грн. клиент уже получил, в ближайшее время должен получить остальные.

А предлагали же отдай человеку то, что он заработал, всего то 3 600 грн.

 

Когда жене не выплатили ЗП, достаточно было написать заяву в прокуратуру и сообщить об этом директору. На следующий день выдал все, хотя жена не была даже официально оформлена.

Что Вы писали в иске по моральному ущербу? Таки уволили по 36 статье, но без письменного оформления соглашения (на заявлении даже резолюции директора не было). Деньги не выплатили. Трудовую выдали. Собираемся в суд.

[у.zaporozhskiy]

Вопрос: человек устроен не официально (до апреля работал с трудовой), на данный момент, с ним возможно собираются разрывать отношения.

Должны привести зарплату, при этом всем человек является матерью одиночкой (имеет право на доп отпуск).

Как  можно насолить работадателю в момент получения зарплаты? Понимаю, что глупый вопрос, но человек попросил его задать.

[frau]

Вопрос: человек устроен не официально (до апреля работал с трудовой), на данный момент, с ним возможно собираются разрывать отношения.

Должны привести зарплату, при этом всем человек является матерью одиночкой (имеет право на доп отпуск).

Как  можно насолить работадателю в момент получения зарплаты? Понимаю, что глупый вопрос, но человек попросил его задать.

До апреля работала  по тудовой  на этом же  предприятии? Заплатили официальные деньги при увольнении : з/п,компенсация за неиспользованный отпуск, дополнительный отпуск?

[у.zaporozhskiy]

До апреля работала  по тудовой  на этом же  предприятии? Заплатили официальные деньги при увольнении : з/п,компенсация за неиспользованный отпуск, дополнительный отпуск?

А если расторжение трудового договора было по собственному желанию человека?

 

Имеет ли он право на эти компенсации?

[Dimon73]

А если расторжение трудового договора было по собственному желанию человека?

 

Имеет ли он право на эти компенсации?

 

Имеет.

Для получения компенсация за неиспользованный отпуск нужно на момент увольнения иметь "неиспользованный отпуск" 

 

на почту скинул расчет, который я делал для суда

[frau]

А если расторжение трудового договора было по собственному желанию человека?

 

Имеет ли он право на эти компенсации?

Имеет.По пьянке и воровству-нет.но должен суд доказать.За отработанный год- не менее 24 дня отпуска.

1. Количество дней отпуска, которые приходятся на один календарный день (без учета праздничных и нерабочих дней за весь год) в год:

24 к. дн / (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 0,0676,нужно учитывать высокосный год.

 

При увольнении,в любом случае должна быть компенсация за неиспользованны отпуск, хоть даже за один день  ,если не выплатил вовремя три копейки , то средняя з/п за время просрочки.

ст.83,116.117 КЗОТ.,есть аналогичные статьи в законе об отпусках.За умышленную невыплату и ст 175 УК,значительные админштрафы  и  т.д. но у позывача обычно слабая доказательная база.

У меня есть подборка.По своему вопросу ,как раз сегодя хотела подать иск  по невыплате компенсации двухлетней давности.

Фирму,где я подрабатываала по совместительству,продали и всех уволили.Цена вопроса- гривень 800-900.Но дело в принципе.Тупо уперлись и не хотят платить.Приказ об увольнении издали только после проверки трудовой инспекции.Взсм заявили, что документы утеряны.Если выбить через суд даже мизерную компенсацию, можно подавать другой иск за просрочку выплаты, а там уже другие деньги.Некоторые подают одновременно. но я бы не рисковала.

[Dimon73]

 

Вопрос: человек устроен не официально (до апреля работал с трудовой), на данный момент, с ним возможно собираются разрывать отношения.

Должны привести зарплату, при этом всем человек является матерью одиночкой (имеет право на доп отпуск).

Как  можно насолить работадателю в момент получения зарплаты? Понимаю, что глупый вопрос, но человек попросил его задать.

 

1) Собрать побольше доказательств о том, что там работал (доки, фото, видео, аудио), чем больше - тем лучше. Можно написать какое нибудь заявление на имя директора фирмы и чтобы он там расписался... (фантазия Вам в помощь)

2) "Найти" свидетелей которые подтвердят что там работал и получал ЗП, желательно чтобы свидетели работали там официально - это повысит шансы на успех.

3) В день увольнения записать разговор на диктофон и обязательно поставить вопрос о расчете

 

Дальше, в случае не расчета можно или сразу в суд, или заняться шантажом (в надежде что у директора хватит ума сделать вывод и рассчитаться)

[у.zaporozhskiy]

Имеет.По пьянке и воровству-нет.но должен суд доказать.За отработанный год- не менее 24 дня отпуска.

1. Количество дней отпуска, которые приходятся на один календарный день (без учета праздничных и нерабочих дней за весь год) в год:

24 к. дн / (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 0,0676,нужно учитывать высокосный год.

 

При увольнении,в любом случае должна быть компенсация за неиспользованны отпуск, хоть даже за один день  ,если не выплатил вовремя три копейки , то средняя з/п за время просрочки.

ст.83,116.117 КЗОТ.,есть аналогичные статьи в законе об отпусках.За умышленную невыплату и ст 175 УК,значительные админштрафы  и  т.д. но у позывача обычно слабая доказательная база.

У меня есть подборка.По своему вопросу ,как раз сегодя хотела подать иск  по невыплате компенсации двухлетней давности.

Фирму,где я подрабатываала по совместительству,продали и всех уволили.Цена вопроса- гривень 800-900.Но дело в принципе.Тупо уперлись и не хотят платить.Приказ об увольнении издали только после проверки трудовой инспекции.Взсм заявили, что документы утеряны.Если выбить через суд даже мизерную компенсацию, можно подавать другой иск за просрочку выплаты, а там уже другие деньги.Некоторые подают одновременно. но я бы не рисковала.

Умно, там хорошая пеня поидее.