Решение Теофипольского райсуда о недействительности договора ипотеки с Приватбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2 – 232/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді: ДРУЧКОВОЇ С.П.

при секретарі: ДОНДЕЛЬ Т.В.

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_2, представника третьої особи - служби справах дітей Теофіпольської райдержадміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, позовом ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, служба у справах дітей Теофіпольської райдержадміністрації до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору застави

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ „ПриватБанк” (далі Банк) звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку та житловий будинок АДРЕСА_1 Теофіпольського району, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3., шляхом продажу Банком предмета іпотеки з укладанням від імені Банку договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання Банку усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, Банк просив виселити ОСОБА_3., з цього будинку, зі зняттям її з реєстрації, і стягнути судові витрати.

Банк мотивував свої вимоги тим, що 8 серпня 2008 року з ОСОБА_1, укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 43 568,08 доларів США з періодом його погашення до 8.08.2023 року, із сплатою 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3., передала в іпотеку належне їй житло та земельну ділянку, для обслуговування жилого будинку, розміщені за вказаною вище адресою. Відповідач не виконує умов кредитного договору, допустила виникнення заборгованості в розмірі 42 311,69 доларів США. Тому Банк вважає, що є підстави звернути стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_1., звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними кредитний договір та договір іпотеки від 8.08.2008 року за якими Банк просить звернути стягнення на майно. В обґрунтування таких вимог позивач посилається на те, що кредитний договір є недійним, так як укладений в порушення вимог ст. 524 ЦК України за якою передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії. Крім того, зазначила, що на час укладення кредитного договору та договору іпотеки в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 проживали та проживають малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, договір іпотеки був укладений без згоди органу опіки та піклування, що є порушенням чинного законодавства.

Представник Банку в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, надав суду заяву в якій просить відкласти розгляд справи в зв’язку з зайнятістю представника в іншій справі. Під час розгляду справи, 5 листопада 2010 року, представник позивача був присутній в судовому засіданні, при оголошенні перерви заперечень про неможливість з’явитися в судове засідання на 16 листопада 2010 року від нього не поступило. За вказаних обставин, суд рахує можливим проводити розгляд без участі представника Банку. Під час розгляду справи 5 листопада 2010 року представник Банку вимоги позову Банку підтримав, проти вимог позову ОСОБА_1, заперечив. Вказуючи, що ОСОБА_1., не виконує зобов’язання за кредитним договором, в зв’язку з чим виникла необхідність проведення стягнення на житловий будинок, що перебуває в заставі. Пояснив, що Банк має всі дозволи та ліцензії на здійснення операцій з іноземною валютою в тому числі, видачу кредитів. При оформленні договору іпотеки відповідачем було надано довідку про склад осіб, що проживають в будинку, у довідці не було зазначено, що в будинку проживають малолітні діти.

Представник ОСОБА_1, - ОСОБА_2, позов Банку не визнала, позов ОСОБА_1, підтримала в повному обсязі вказавши, що договір іпотеки слід визнати не недійсним, а нікчемним, оскільки він укладений без погодження з органом опіки й піклування, а кредитний договір підлягає визнанню недійсним, із підстав викладених у позові.

ОСОБА_1., ОСОБА_3., позов Банку не визнали, пояснили, що на час укладення договору іпотеки у будинку проживали та проживають малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Тому на їхню думку укладення договору іпотеки без врахування обставин, що в будинку проживають малолітні діти суперечить закону.

Представник третьої особи служби у справах дітей Теофіпольської райдержадміністрації заперечила проти позову Банку, зазначивши, що оскільки в будинку належному ОСОБА_3., проживають малолітні діти, тому договір іпотеки предметом якого є вказане житло, укладений в порушення вимог закону – без згоди органу опіки і піклування.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов Банку задоволенню не підлягає, а позов ОСОБА_1, слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 8.08.2008 року між Банком та ОСОБА_1, укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 43 568,08 доларів США з періодом його погашення до 8.08.2023 року, із сплатою 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж дня, було укладено договір іпотеки за яким ОСОБА_3., передала в іпотеку, належний їй житловий будинок та земельну ділянку, для обслуговування будинку, що розміщені по АДРЕСА_1 Теофіпольського району.

В судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, що на день укладення договору іпотеки, 8.08.2008 року, в житлому будинку проживали та продовжують проживати малолітні діти ОСОБА_1: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н .

Наведені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_3., представника органу опіки і піклування, даними свідоцтва про народження ОСОБА_4, ОСОБА_5, довідок виконкому Новоставецької сільської ради.

Згода органу опіки та піклування при укладенні між Банком та ОСОБА_3., договору іпотеки отримана не була.

Посилання представника Банку на те, що згідно довідки наданої ОСОБА_3., малолітні діти не були зареєстровані у будинку, суд не може визнати обґрунтованими, в зв’язку з тим, що відповідно до ст. 156 ЖК України неповнолітні діти мають право користуватися жилим приміщенням нарівні з його власником. П. 4 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10-річного віку, є місцем проживання його батьків, а відповідно до ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей ” від 02.06.2005 року, який набрав чинності з 1.01.2006 року, передбачено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦК правочин, вчинений без дозволу органу опіки і піклування, є нікчемним.

За вказаних підстав суд відмовляє у задоволенні позову Банку, та задовольняє вимогу ОСОБА_1, про визнання нікчемним договору іпотеки.

Суд не вважає законною вимогу ОСОБА_1, щодо визнання недійсним кредитного договору з підстав викладених нею у позовній заяві з наступних підстав.

Посилання позивача на зростання курсу долара США - валюти кредиту, за загальним правилом, саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу. Тобто, Банк на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Керуючись ст. ст. 10, 60, ч. 3 ст. 209, ст. ст. 212-215 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно відмовити.

Позов ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, служба у справах дітей Теофіпольської райдержадміністрації до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору застави задовольнити частково.

Визнати нікчемним договір іпотеки від 8 серпня 2008 року укладений між ОСОБА_3 та закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приват Банк», посвідчений приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Сурмою Г.Ф., 8 серпня 2008 року за № 3310.

В решті вимог позову ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, служба у справах дітей Теофіпольської райдержадміністрації до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним кредитного договору та договору застави відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Теофіпольський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області. Особами, які не були присутні при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: підпис

З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО .

Суддя Теофіпольського районного суду С.П. Дручкова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12379827

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show