Закон о защите прав потребителей.


Recommended Posts

есть в разделе Правосудие.

Но в разделе Юридические консультации не нашел ни одной темы по данному закону.

Тем более вопросы будут особые.

Есть пару интересных вопросов.

Как мы все прекрасно знаем ЗУ о Защите прав потребителей распространяется на кредитные правоотношения, что бы там не говорил Луспеник.

У листі Національного Банку України від 16.06.2007 № 40-117/2093-6134 керівників банків зобов’язано забезпечити належне виконання вимог постанови НБУ від 10.05.2007р, № 168 а також вказано, що:

«Крім того, вважаємо за необхідне звернути увагу, що норми щодо захисту прав споживачів при отриманні споживчого кредиту містяться не тільки у статті 11 Закону ( 1023-12 ), частиною 5 якої зокрема визначено, що до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону про справедливі умови, перелік яких не є виключним. Так, відповідно до частини другої статті 18 Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Підлягають безумовному виконанню при наданні банками споживчих кредитів також приписи статей 19 (Заборона нечесної підприємницької практики) та 21 (Порушення прав споживачів) Закону.»

Письмо НБУ говорит нам, что ЗУ о зпп распространяется на правоотношения и банки должны придерживаться гарантий установленных в нем, а именно ст. 11, 18, 19, 21.

как мы знаем согласно ЗУ о фин услугах надання позики на умовах фінансового кредиту-- це фінансова послуга.

Есть статья 10 ЗУ о зпп.

Вот ч. 5

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Банк не выполнил определенных условий, не предоставил услугу.

Практики по этому вопросу очень мало.

Кто сталкивался.

Прошу выложить решения из реестра по данной статье, желательно апелляций или кассации.

Вопрос следующего характера распространяется ли и ст. 10 ЗУ о зпп. на правоотношения между заемщиком и банком.

Чем больше будет практики, тем лучше.

Link to comment
Share on other sites

[

Банк не выполнил определенных условий, не предоставил услугу.

вы имеете в виду наличие необходимых лицензий?

Банк не выдал очередной транш и надлжеще не отказал...
Link to comment
Share on other sites

Банк не выдал очередной транш и надлжеще не отказал...

от Кристи

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8517362

я нашла пару решений по реестру, где банкам была поднят % и ссылались на права потребителей

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9342386 луспенник тритейка

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9944583 Головне управління з питань захисту прав споживачів, про визнання недійсними договору кредиту та іпотечного договору , -

трудно сказать как иногда вводишь одно и тоже я попадается совсем другое, если найду сброшу....

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8866637

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12059163

ч. 5 ст. 10 захисту прав споживачів банк

Link to comment
Share on other sites

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8866637

ч. 5 ст. 10 захисту прав споживачів банк

Судом установлено, що ВАТ ”ВіЕйБі Банк” надав позивачам послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивачів грошових сум з обов’язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачами договорами банківських вкладів.

Після укладення цих договорів між банком та позивачами виникли зобов’язальні відносини, які регулюються нормами зобов’язального права та положеннями укладених договорів банківських вкладів. Положення ч. 5 ст. 10 Закону України ”Про захист прав споживачів”, яка встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12059163

ч. 5 ст. 10 захисту прав споживачів банк

Крім того, із судових рішень необхідно виключити посилання на застосування Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки цей закон не поширюється на правовідносини, що виникли з виконання договорів банківського вкладу, які регулюються нормами ЦК України та іншим спеціальним законодавством.

Link to comment
Share on other sites

Судом установлено, що ВАТ ”ВіЕйБі Банк” надав позивачам послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивачів грошових сум з обов’язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачами договорами банківських вкладів.

Після укладення цих договорів між банком та позивачами виникли зобов’язальні відносини, які регулюються нормами зобов’язального права та положеннями укладених договорів банківських вкладів. Положення ч. 5 ст. 10 Закону України ”Про захист прав споживачів”, яка встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють.

Крім того, із судових рішень необхідно виключити посилання на застосування Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки цей закон не поширюється на правовідносини, що виникли з виконання договорів банківського вкладу, які регулюються нормами ЦК України та іншим спеціальним законодавством.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8866637

Частиною 5 ст. 10 Закону України ”Про захист прав споживачів” передбачено відповідальність виконавця роботи (послуги) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені.

Судом установлено, що ВАТ ”ВіЕйБі Банк” надав позивачам послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивачів грошових сум з обов’язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеними банком з позивачами договорами банківських вкладів.

Після укладення цих договорів між банком та позивачами виникли зобов’язальні відносини, які регулюються нормами зобов’язального права та положеннями укладених договорів банківських вкладів. Положення ч. 5 ст. 10 Закону України ”Про захист прав споживачів”, яка встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11424320

решение ВСУ

Решение 1 инстанции

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6590405

Згідно п.5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів” права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуг) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначеному годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості роботи послуги) якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, де зазначено, що згідно ч.2 ст. 57 Конституції України є нечинними, а отже, не можуть застосовуватись ті закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов’язки громадян, які не доведені до відома населення у встановленому законом порядку. Це означає, що судове рішення не може ґрунтуватись на неоприлюднених нормативно-правових актах такого змісту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” 01133, м. Київ, бул. ОСОБА_4, 26, код за ЄДРПОУ 19357325, на користь ОСОБА_2 пеню в розмірі 30838 (Тридцять тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 50 коп..

Решение Апелляции...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7435492

Пункт 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», який також поширюється на спірні правовідносини, передбачає у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплату пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення своєчасно невиплаченої суми вкладу у зв'язку з неналежним виконанням положень договору банківського вкладу № №НОМЕР_1 від 16 вересня 2008 р., суд задовольнив і вимоги позивача про стягнення пені (неустойки) у розмірі 3% суми невиплачених починаючи з 16.01.2009 року по15.04.2009 року вкладених коштів в розмірі 30838 грн. 50 коп.

Між тим, постановою Правлінням Національного банку України №19БТ від 20.01.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року.

Згідно п.5.2 вищезазначеного договору сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання або неналежне виконання умов цього договору є наслідком надзвичайного характеру, таких як воєнні дії, заколот, страйки, масові безпорядком, аварії, пожежі, стихійні лиха, видання уповноваженими органами нормативних актів, що прямо перешкоджають або забороняють вчиняти дії, спрямовані на виконання зобов’язань за цим договором, а також інші обставини надзвичайного характеру, які виникли після укладення цього договору, і які сторони не могли передбачити і відвернути розумними діями.

Відповідно до ч.2 ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Зважаючи на викладене, на підставі п.5.1 договору та ст.611 ЦК України позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 1732 грн. 50 коп. тільки за 5 днів до введення мораторію ( з 16.01.2009 р. по 20.01.2009 р.), а за період з 21.01.2009 року по 15.04.2009 року відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору відповідно до п.5.2 договору та ч.2 ст . 58 Закону «Про банки і банківську діяльність».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11424281

а вот какое-то неполноценное решение ВСУ по этим же решениям...

Негативные решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11288896

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8902976

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6819535

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1971904

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1206196

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9341961

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/303536

что-то по пене:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8530572

РЕШЕНИЕ ВСУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/930064

Решение 3

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11288269

При новому розгляді справи, суду необхідно визначитися, чи застосовується до даного спору норма ч. 5 ст. 10 вказаного закону у зв’язку з тим, що умовами договору страхування передбачено розмір пені, яка сплачується страховиком, при порушенні строку сплати страхового відшкодування.

РЕШЕНИЕ 4

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9750126

Решение первой инстанции: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6481180

Решение АИ

Link to comment
Share on other sites

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1294062

Між тим, Закон України ”Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України ”Про захист прав споживачів” визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, Закон України ”Про захист прав споживачів” не регулює правовідносини, які виникли між сторонами договору інвестування у нерухомість та управління майном.

Вообщем главный вывод ВСУ считает, что ЗУ о зпп не распространяется на большинство правоотношений между потребителями и теми, кто предоставляют услуги или выполняют работу, если есть другие более новые законы, которые регулируют схожие правоотношения.

Тоесть если Вы заключаете договора на крупные суммы + есть какие-то, договора, которые регулируют Ваши договорные правоотношения, то можете не расчитывать на права потребителя в дальнейшем.

Нонсенс, а не мысли ВСУ.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2732397

Задовольняючи позов ОСОБА_1, районний суд виходив із того, що ВАТ СК ”Правекс-Страхування” неналежно та несвоєчасно виконало зобов'язання по страховому відшкодуванню, тому зобов'язане сплатити пеню в розмірі 3 % від простроченої суми у межах одного року (ст. 258 ЦК України). При цьому суд виходив із розміру пені, встановленого ч. 5 ст. 15 Закону України ”Про захист прав споживачів”, а не з розміру пені указаного в підп. d п. 4.2 договору сторін (у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені), дійшовши висновку, що зазначені умови договору суперечать вимогам Закону України ”Про захист прав споживачів”, який поширюється на правовідносини сторін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із зазначеними позовними вимогами.

Link to comment
Share on other sites

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2274823

между страховой и клиентом, ЗУ о зпп не распространяется...

Однак, вирішуючи це питання суди не звернули уваги на те, що між сторонами існували договірні відносини і в договорі не було передбачено відшкодування моральної шкоди, а дія Закону України «Про захист прав споживачів» на даний випадок не поширюється.

Згідно зі ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Суд, у порушення зазначеної норми, стягуючи пеню в сумі 182 765 грн. 94 коп. за 619 днів (приблизно 1 рік 8 міс.), на вказане уваги не звернув.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2131684 РЕШЕНИЕ Апелляции

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача - ЗАТ «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ» страхової виплати в розмірі 253 500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Підлягають частковому задоволенню і позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Жаль, что решение первой инстанции нет, не известно на основании какого закона взыскивали пеню.((

Link to comment
Share on other sites

Просмотрев практику ведения реестра по ЗУ о защите прав потребителей.

Раньше ВСУ хотя бы расписывал почему он отказывает в открытии кассационного производства, сейчас же ВССУ вообще ничего не пишет просто ссылается на п. 5 ст. 328 ЦПК Украины.

Так же Как в случае с индивидуалкой.

Link to comment
Share on other sites

Бредовое решение АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУД г. Киева.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4562845

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача 3% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, суд виходив з зазначених обставин, проте не врахував, що відповідно до вимог закону договором страхування уже передбачена відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та не вірно застосував до даних правовідносин ЗУ від 12 травня 2001 року № 1023 ХП «Про захист прав споживачів» обґрунтовуючи свій висновок п.2 постанови Пленуму ВСУ від 12 травня 1996 року № 5 « Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», згідно з яким відносини, що виникають із договорів страхування, можуть бути врегульовані цим Законом.

Проте, застосовуючи вимоги Закону № 1023-ХП, суду слід було мати на увазі, що цей Закон встановлює загальні підстави відповідальності за порушення прав споживачів. Але відносини, що виникають під час виплат страхових сум на підставі договорів страхування, належить насамперед до договірних відносин , а тому під час вирішення питання про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов, язань за договорами страхування суду необхідно було застосувати ст. 625 ЦК; яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов, язання.

За вказаним Законом страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відйосини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.

З огляду на вказані порушення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно визначено характер правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем з приводу невиконання договору в частині виплат страхового відшкодування.

Так відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність - строком в один рік.

второе бредовое решение...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4323823

Крім того ,застосовуючи вимоги ЗУ «Про захист прав споживачів, суд не врахував, що відносини ,що виникають під час виплат страхових сум на підставі договору страхування, відносяться до договірних ,а тому вимоги цього Закону на ці правовідносин не розповсюджуються і при доведеності вимог про порушення строків виконання зобов'язань за договором страхування слід було би обговорювати питання про застосування ст. 625 ЦК, яка встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Анализируя все в совокупности можно прийти к Выводу, что СУДЫ стоят на защите большого капитала и не допускают защиты прав потребителей.

Link to comment
Share on other sites

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13406112

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Суд правильно застосував цю норму закону і не прийняв до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що оскільки розмір пені встановлений договором (0,2% за кожен день прострочення виконання зобов’язань) значно перевищує максимальний розмір пені, визначений ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (не більше подвійної ставки НБУ), то пеня взагалі не підлягає стягненню.

Не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин і Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, які регулюються спеціальним законодавством в системі кредитування.

ВОт интересно как быть с положением, что размер пени может быть увеличен в договоре?

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13406138

Как Вам нравиться вот это в решении?

Так, відхиляючи зазначені доводи ОСОБА_1, суд послався на те, що кредит йому було надано в іноземній валюті для купівлі автомобіля, відповідно до рахунку-фактури наданої ТОВ «Автобізнес Україна». Для цього банк відкрив відповідачу позичковий рахунок, після проведення валютно-обмінної операції грошові кошти були внесені на поточний рахунок ОСОБА_1 і на підставі його заяви перераховані ТОВ «Автобізнес Україна», де він отримав замовлений ним автомобіль. Про укладення кредитного договору свідчить і часткове виконання його відповідачем.

суд апелляционной инстанции, так и не доказал, что заемщик получил иностранную валюту.

И сколько суды будут прикрывать банки?

Рахунок фактура могла бути тільки в іноземній валюті, він не міг перерахувати іноземну Валюта автосалону.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10848142

Апелляция отказала в признаниии третейской оговорки недействительной, интересно сколько банк заплатил?

При наявності третейської угоди (або третейського застереження) про передачу спору на розгляд до третейського суду і в разі звернення однієї із сторін угоди до державного суду, цей суд зобов’язаний прийняти позовну заяву до розгляду.

В разі ж, якщо в ході судового розгляду від відповідача до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійде заперечення проти вирішення спору в суді, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Оскільки розгляд даної категорії справ третейським судом передбачений чинним законодавством України угода про передання справи на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, третейську угоду, викладену в п. 6.2 договору про надання відновлювальної кредитної лінії, не можна вважати несправедливою, тому така не підлягає визнанню недійсною на підставі п.5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ярема им совершенно другое сказал, ну что ты с ними будешь делать?

1. 1) в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2. 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3. 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4. 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Задовольняючи позовні вимоги в частині розірвання договору про надання відновлювальної кредитної лінії, суд першої інстанції вважав наявними вказані умови.

Разом з тим, відповідно до п.2.13 укладеного між сторонами договору у разі зміниекономічної ситуації у кредитно-фінансовій системі України, кон’юнктури на ринкугрошових ресурсів на Україні Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, зазначених у п.п. 1.1.1 цього Договору. У разі, якщо Позичальник не погодиться із

запропонованими Кредитором змінами розмірів процентів і не укладе відповідної додаткової угоди (договору про внесення змін) до цього Договору, Кредитор має право в односторонньому порядку розірвати цей договір у порядку ним передбаченому та вимагати від Позичальника дострокового погашення ним у повному обсязі заборгованості за кредитом, сплати процентів, а також можливої неустойки відповідно до умов даного договору (п.2.13).

Таким чином, укладеним між сторонами договором було передбачено можливу зміну економічної ситуації у кредитно-фінансовій системі України та кон’юнктури на ринку грошових ресурсів та наслідки таких змін для сторін договору.

Тому не можна вважати, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Крім того із суті договору випливає, що ризик зміни обставин несе Позичальник.

и по расторжению тоже написали не совсем приятные вещи

Является ли кризис изменением в финансово-кредитной системе?

я бы сказал, что кризи это глобальное негативное изменение, но не только в финансово-кредитной системе..

отписчики великие.

Link to comment
Share on other sites

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10603979

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачений обов’язок позичальника повернути кредитору в повному обсязі існуючу заборгованість, сплатити нараховані проценти за користування, комісію, можливі штрафи та пеню у випадку незгоди на зміну кредитної ставки.

ОСОБА_1 погодилась з такою умовою, підписавши зазначений договір.

Заборони на включення в договір такої умови чинне законодавство не містить і ця умова ним не визначається.

Бажання кредитора укладати угоду про надання кредиту з включенням до неї зазначеної умови не може вважатись дискримінаційним та таким, що порушує права і інтереси позивача, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ст. 1 ЦК України). Позбавлення відповідача права висувати свої пропозиції щодо умов укладення договору суперечило б суті і принципам цивільних відносин.

Позивач могла відмовитись від укладення кредитного договору на таких умовах.

Доказів, які б свідчили, що кредитний договір між сторонами міг бути укладений лише шляхом приєднання ОСОБА_1 до запропонованого Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договору, не подано.

Договір чи його частина може бути визнаний недійсним у випадках, передбачених ст. 215 ЦК України.

Порушення встановленого ст. 3 ЦК України принципу добросовісності взагалі не може тягти за собою визнання угоди чи її частини недійсною, оскільки цей принцип стосується засад цивільного законодавства, і не відноситься до оцінки реалізації учасниками цивільних відносин своїх прав чи виконання обов’язків.

Суды считают условия по праву банков на повышение процентной ставки в одностороннем порядке справедливой

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11882704

Відповідно до ст.85 Закон України «Про банки та банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань і зобов‘язань щодо сплати податків і зборів (обов‘язкових платежів). З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобов'язаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобов'язаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Выходит, что положения ЗУ о б и б.д. имеют преимущество перед ЦК?

Link to comment
Share on other sites

В Запорожской области почти все суды отказывали вкладчикам в возврате депозитов или вкладов.

А апелляционный суд удовлетворял требования вкладчиков.

Link to comment
Share on other sites

При цьому суд виходив із розміру пені, встановленого ч. 5 ст. 15 Закону України ”Про захист прав споживачів”, а не з розміру пені указаного в підп. d п. 4.2 договору сторін (у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені), дійшовши висновку, що зазначені умови договору суперечать вимогам Закону України ”Про захист прав споживачів”, який поширюється на правовідносини сторін.

Стаття 15. Право споживача на інформацію про продукцію ???

Link to comment
Share on other sites

Видимо опечатка в решении.

Является ли отсутствие текущей задолженности и даже переплата по телу и процентам, при условии, что пеня есть, основанием для отказа банку во взыскании?

или Право у банка на досрочное взыскание уже нарушено, и погашение текущей задолженности не отменяет право на досрочное взыскание???

Прошу высказать мнения.

Link to comment
Share on other sites

Является ли отсутствие текущей задолженности и даже переплата по телу и процентам, при условии, что пеня есть, основанием для отказа банку во взыскании?

или Право у банка на досрочное взыскание уже нарушено, и погашение текущей задолженности не отменяет право на досрочное взыскание???

Прошу высказать мнения.

Скорее всего не является, так как обычно в договорах в пунктах о досрочном возврате кредита банки пишут, что основанием для досрочного требования кредита взад является нарушение заемщиком хотя бы одного условия кредитного договора (далее следует перечень пунктов, - про пеню, про страховку, про непредоставление каких бы то ни было документов и т.д.). По крайней мере, у меня так. Не думаю, что в этом вопросе банки сильно отличаются друг от друга.
Link to comment
Share on other sites

Скорее всего не является, так как обычно в договорах в пунктах о досрочном возврате кредита банки пишут, что основанием для досрочного требования кредита взад является нарушение заемщиком хотя бы одного условия кредитного договора (далее следует перечень пунктов, - про пеню, про страховку, про непредоставление каких бы то ни было документов и т.д.). По крайней мере, у меня так. Не думаю, что в этом вопросе банки сильно отличаются друг от друга.

в моем случае конкретно основанием является задолженность по телу и/или процентам...

Эта задолженность закрыта, пеня остается, но судебное разбирательство продолжается.

Меня волнует механизм: после погашение текущей задолженности остается ли у банка право на досрочное взыскание?

Link to comment
Share on other sites

в моем случае конкретно основанием является задолженность по телу и/или процентам...

Эта задолженность закрыта, пеня остается, но судебное разбирательство продолжается.

Меня волнует механизм: после погашение текущей задолженности остается ли у банка право на досрочное взыскание?

Ну если основание - ТОЛЬКО задолженность по телу и процентам, то тогда предмет спора отсутствует, очевидна мировая в судебном заседании. По пене банк тогда подаст еще один иск. Это из того, что Вы предоставили, на свежий глаз.
Link to comment
Share on other sites

Как может не быть задолженности по телу и процентам и существовать задолженность по пене?

В любом договоре порядок погашения всегда в первую очередь определяет погашение пени, а уже потом все остальное.

Или я что-то не так поняла?

Link to comment
Share on other sites

Как может не быть задолженности по телу и процентам и существовать задолженность по пене?

В любом договоре порядок погашения всегда в первую очередь определяет погашение пени, а уже потом все остальное.

Или я что-то не так поняла?

ну конечно нет вот приват например мне на первый день банкового дня ПЕРВОГО по графику платежа

нащитал 44 дня просрочки ----пени :P

Link to comment
Share on other sites

Как может не быть задолженности по телу и процентам и существовать задолженность по пене?

В любом договоре порядок погашения всегда в первую очередь определяет погашение пени, а уже потом все остальное.

Или я что-то не так поняла?

так процеты и тело вы оплачиваете в долларах, а пеню в гривнах. Если прошли платежи в долларах, то к пене не имеют отношения. может быть так.

Еще вариант - возврат кредита - проценты и тело, а пеня - это мера ответственности.

Link to comment
Share on other sites

Ну если основание - ТОЛЬКО задолженность по телу и процентам, то тогда предмет спора отсутствует, очевидна мировая в судебном заседании. По пене банк тогда подаст еще один иск. Это из того, что Вы предоставили, на свежий глаз.

нужны еще мнения.

На момент обращения у банка право на досрочное взыскание возникло и существует.

и погашение текущей задолженности не может возобновить нарушенное право банка((

может кто-то что-то интересное подскажет.

Как может не быть задолженности по телу и процентам и существовать задолженность по пене?

В любом договоре порядок погашения всегда в первую очередь определяет погашение пени, а уже потом все остальное.

Или я что-то не так поняла?

здесь порядок:

1. Тело.

2. Проценты.

3. Просроченные проценты.

4. Пеня и штрафы.

Бывают и такие более менее порядочные банки, но только в этом плане.

Link to comment
Share on other sites

Как может не быть задолженности по телу и процентам и существовать задолженность по пене?

В любом договоре порядок погашения всегда в первую очередь определяет погашение пени, а уже потом все остальное.

Или я что-то не так поняла?

Пожалуй соглашусь с Вашей точкой зрения.

Непонятно каким образом может быть пеня в отсутствие основной задолженности.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show