ДОРОГИЕ БАНКИРЫ!!!С ГОРЯЧИМ ПРИВЕТОМ,,,,,


Recommended Posts

Для тех к кому банки предъявили иски..кто пытался признать договора не действительными и суды различных инстанций им отказали... и просто как еще одна не лишняя причина для иска...

Мы подавали иски о признании кредитных договоров не законными чтобы хоть как то уменьшить влияние на нас безосновательного роста курса валюты...

при этом наша цель уменьшение гривневых затрат на оплату кредита на столько на сколько увеличился курс валюты около 60%...

Но нас делали дураками в судах , НБУ и разные козлы нас называли уродами.. попробуем их нагреть по другому..

Предлагаю (на мой взгляд новое направление нашей борьбы) подавать иски об освобождении от исполнения обязательств по валютному кредитному договору..

в ст.607 ГК не уточняется физическая или юридическая возможность..

и банки белые и пушистые и ни за что не отвечают..

Так как ,обязательства в договоре выражены в долларах США, и должны быть выполнены в долларах США ,то в соответствии с п.1.3,п.1.5 Положения о валютном контроле утвержденным Постановлением НБУ від 08.02.2000N 4493 , действия направленные на выполнение этих обязательств являются валютной операцией- использованием иностранной валюты как средство платежа.

Использование валюты как средство платежа на территории Украины нарушает следующие нормативно-правовые акты:

ч.1 ст. 3 Декрета Кабинета Министров «О системе валютного регулирования и валютного контроля» - валюта Украины гривна является единственным законным средством платежа на территории Украины между лицами-резидентами Украины

ст.35 Закона Украины «О Национальном Банке Украины» - гривна (банкноты и монеты) как национальная валюта есть единственным законным платежным средством на территории Украины.

ч.3.3 ст.3 Закона Украины «О платежных системах и перевод средств в Украине» - гривна как денежная единица Украины(национальная валюта) есть единственным законным средством платежа в Украине.

ч. 1 ст. 533 Гражданского кодекса Украины –денежное обязательство должно быть выполнено в гривне

Коме того за использование валюты как средство платежа предусмотрена административная ответственность по ст.162 КУоан.

Таким образом у нас отсутствует законное право а следовательно и возможность исполнять свои обязательства по договору и нашей вины в этом нет.Мы подписывали договора которые готовили сами банкиры..

На основании ст.607 ГК Украины обязательства останавливаются при невозможности его выполнения в связи с обстоятельствами за которые ни одна сторона не отвечает.

Предлагаю обсудить..

Link to comment
Share on other sites

  • Replies 106
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

Предлагаю обсудить..

Наконец-то! :)

А я Вам о чем писал "простыни" в последней теме про тупой валютный иск?! :)

Конечно же, я хочу заплатить, но закон не позволяет!

Вы сейчас дорожку еще короче придумали. Обмозгуем...

Правда, загвоздка с инд.лицензией остается, - банк будет парировать тем же способом, как и раньше: генералка, дозвил...

Моя схема заканчивается обманом, Ваша - 607-й ЦКУ. Середина - общая.

Попробуйте выложить лаконичное обоснование начала иска, а я подхвачу.

Link to comment
Share on other sites

Наконец-то! :)

А я Вам о чем писал "простыни" в последней теме про тупой валютный иск?! :)

Конечно же, я хочу заплатить, но закон не позволяет!

Вы сейчас дорожку еще короче придумали. Обмозгуем...

Это тоже валютный иск но по другим основаниям...

Не законность договора по валютным основаниям это тоже серьезно...но к сожалению при отсутствии правосудия надо все упрощать..

А в этом случае если не будет тупого НЕТ то все одно надо будет чем то аргументировать да и лишним основание не будет..

Link to comment
Share on other sites

Наконец-то! :)

А я Вам о чем писал "простыни" в последней теме про тупой валютный иск?! :)

Конечно же, я хочу заплатить, но закон не позволяет!

Вы сейчас дорожку еще короче придумали. Обмозгуем...

Правда, загвоздка с инд.лицензией остается, - банк будет парировать тем же способом, как и раньше: генералка, дозвил...

Моя схема заканчивается обманом, Ваша - 607-й ЦКУ. Середина - общая.

Попробуйте выложить лаконичное обоснование начала иска, а я подхвачу.

Начало иска ...

Такого то числа был заключен договор и пишите свои данные ... далее копируйте то что здесь написано и заканчивайте прошу остановить обязательства.. и все...Не надо воды.. Маленький на одну страничку такой "искик"..

Что касается лицензии ..она вообще не нужна при наличных расчетах так как такие расчеты законом не предусмотрены..

Для безнала...

ст.533 установлено законом..

Декрет закон.. лицензия надо..

Любое постановление НБУ против закона дерьмо ст.58 Закон О НБУ

Link to comment
Share on other sites

Начало иска ...

Такого то числа был заключен договор и пишите свои данные ... далее копируйте то что здесь написано и заканчивайте прошу остановить обязательства.. и все...Не надо воды.. Маленький на одну страничку такой "искик"..

Что касается лицензии ..она вообще не нужна при наличных расчетах так как такие расчеты законом не предусмотрены..

Для безнала...

ст.533 установлено законом..

Декрет закон.. лицензия надо..

Любое постановление НБУ против закона дерьмо ст.58 Закон О НБУ

Подождите, что значит "остановить обязательства"? Иск о чем? О недействительности или о чем?

Чтобы не было результата, как в решении ВСУ по поруке: мол, вы правы, но - "отказать!", так как то, что вы просите, - не предусмотрено законодательством (истец просил " припинення договору поруки", а надо было - "про розірвання"...).

На счет "воды" - согласен полностью, думаю, в 2 страницы влезем.

Link to comment
Share on other sites

могу опробывать вашу идею,у меня 5 заседание по валюте,так что если интерестно давайте попробуем

У меня 4-го, иск банка ко мне. Чуть позже буду подавать и я, отдельный на недействительность. Так что шлифовать есть где... ;)

Попробую за выходные выдать "на гора", пробуйте...

Link to comment
Share on other sites

у меня вообще бредовый иск по валюте.могу скинуть посмотрите,так это уменя встречный на иск банка о взыскании путем передачи права реализации путем продажи от моего имени,

Link to comment
Share on other sites

А если еще так попробовать :

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній фо-рмі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Іншими сло-вами, щоб договір вважався укладеним, необхідно:

1) дотримання сторонами відповідної форми договору;

2) досягнення сторонами договору угоди по всіх істотних умовах.

Сторонам договору при виборі його форми (усної чи письмовий) вар-то керуватися загальними вимогами до форми угод (ст. 208 ЦКУ).

Під істотними умовами договору (ч. 1 ст. 638 ЦКУ) варто розуміти:

 умови про предмет договору;

 умови, що визначені законом як істотні чи є необхідними для дого-ворів даного виду;

 умови, у відношенні яких за заявою хоча б однієї зі сторін в обов'я-зковому порядку повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) господарський договір вважається укладеним, якщо його сторони в передбаченому законом порядку і формі дійшли згоди по всім його істотних умовах. Тому господарський договір буде вважатися укла-деним, якщо:

1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського догово-ру, передбачений законом;

2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом;

3) було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Порядок висновку господарських договорів викладений у ч. 1 ст. 181 ГКУ. Господарський договір за загальним правилом укладається шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печа-тками. Аналіз ч. 1 ст. 181 ГКУ дозволяє стверджувати, що форма госпо-дарського договору може бути тільки письмовою.

Істотними умовами господарського договору є (ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГКУ):

 умови про предмет договору;

 умови про ціну договору;

 умови про термін договору;

 умови, визнані істотними за законом чи необхідні для договорів да-ного виду;

 умови, у відношенні яких за вимогою однієї зі сторін повинне бути досягнуто згоди.

Виходячи з аналізу норм ГКУ і ЦКУ, напрошується узагальнюючий висновок про те, що для визнання договору укладеним необхідно у встано-влених порядку і/чи формі дійти згоди:

 щодо істотних умов незалежно від виду договору;

 щодо істотних умов, характерних для визначеного виду договору;

 щодо істотних умов, про які заявляє одна зі сторін.

Коли договір визнається неукладеним.

На відміну від визнання договорів недійсними випадки визнання до-говорів неукладеними трапляються не так часто. Правовою базою для ви-знання господарських договорів неукладеними є ч. 8 ст. 181 ГК.

Про неукладений договір говорять як про договір, що не відбувся. Та-ке має місце, коли сторони підписали документ (договір в лапках), спрямо-ваний на виникнення, зміну або припинення взаємних прав та обов'язків, але він не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.

Якими є юридичні наслідки визнання договору неукладеним?

Неукладений договір не тягне за собою жодних юридичних наслідків для сторін. Таким чином, якщо ви оплатили товар за договором, який зго-дом визнано неукладеним, ви не можете вимагати передачі оплаченого ва-ми товару або ж повернення коштів, посилаючись на умови договору, оскільки його юридично немає.

Сказане не означає, що у вас немає можливості захистити власні пра-ва. Кошти ви все ж можете повернути. Але підставою для повернення гро-шей буде вже не факт порушення договору, а отримання вашим контраген-том грошей без достатніх правових підстав (ці відносини врегульовані статтями 1212 -1215 ЦК).

Правові наслідки визнання договорів неукладеними.

Про що може свідчити неукладання договору? Насамперед про відсу-тність правовідносин між сторонами договору, тобто про відсутність прав і обов'язків сторін договору. У даному випадку з'являється можли-вість стверджувати, що договір узагалі не існував.

З погляду особи, непосвяченого в юридичні тонкості договірних від-носин, ситуація виглядає парадоксально. Адже є один чи кілька аркушів папера з текстом, що у свій час був погоджений сторонами договору, а от-же, були погоджені взаємні права й обов'язки; на цих аркушах папера є підпису сторін і навіть печатки; є також дата укладання договору і визна-чений порядок його вступу в силу, можливо, навіть були проведені якісь дії у виконання умов договору. І в той же час це не має ніякого значення, ніякої юридичної сили. Більш того, договір визнається неукладеним са-ме з моменту його підписання сторонами.

От чому особливо важливо вже при складанні договору прийняти всі заходи для дотримання описаних вище вимог з метою запобігання застосу-вання наслідків визнання договору неукладеним.

Піднімаючи питання про неукладання договору, варто розрізняти на-самперед два види наслідків:

 неможливість застосування до правовідносин, що виникли за даним договором, установлених способів захисту порушених прав;

 можливість застосування до правовідносин, що виникли за даним договором, спеціальних способів захисту порушених прав.

Наслідки першого виду обумовлені існуванням ст. 631 ЦКУ, відпові-дно до якої договір набирає сили і породжує суб'єктивні права й обов'язки з моменту його укладання. Отже, результатом визнання договору неукла-деним буде відсутність наступних правових можливостей:

 по-перше, сторони договору будуть позбавлені можливості взаєм-ного спонукання до виконання умов договору, що визнаний неукладе-ним;

 по-друге, неукладений договір не може бути доповнений, змінений чи розірваний, оскільки подібні дії можливі тільки у відношенні укла-деного договору;

 по-третє, визнання договору неукладеним позбавляє потерпілу сто-рону можливості вимоги від винної сторони стягнення грошової забор-гованості, повернення втраченого майна і т.п. на підставі норм права, що регулюють договірні відносини, оскільки договірних відносин у да-ному випадку не існує;

 по-четверте, у результаті визнання договору неукладеним потерпіла сторона позбавляється можливості стягнення встановлених договором або нормативно-правовим актом штрафу, пені, відсотків і т.п. унаслідок відсутності порушення зобов'язань за неукладеним договором;

 по-п'яте, по визнаному неукладеним договору не існує можливості вимоги відшкодування збитків з винної сторони, пов'язаних з невико-нанням чи неналежним виконанням договору, у силу того, що неукла-дений договір не може установити обов'язку виконання умов договору, що, у свою чергу, позбавляє можливості залучення винної сторони до відповідальності за невиконання договору.

Наслідки другого виду обумовлені існуванням вимог глави 83 ЦКУ, що регламентує правові наслідки безпідставного збагачення. Унаслідок визнання договору неукладеним постраждала сторона буде мати правові підстави використання спеціальних способів захисту порушених прав.

Факт придбання чи заощадження майна (цінностей) без відповідних правових основ одним суб'єктом правовідносин за рахунок іншого суб'єкта правовідносин припускає виникнення зобов'язань особливого виду, які на-зиваються кондиційними. Кондиційні зобов'язання відносяться до числа позадоговірних зобов'язань. Основна мета кондиційних зобов'язань — від-новлення майнового положення того суб'єкта, за рахунок якого інший суб'єкт безпідставно збагатився.

Змістом кондиційного зобов'язання є дії, спрямовані на повернення втраченого, а також дії, пов'язані з відшкодуванням збитків, що виникли в зв'язку з безпідставним збагаченням. Причому особливістю виникнення кондиційного зобов'язання є та обставина, що можливість застосування вимог глави 83 ЦКУ не залежить від того, чи було безпідставне збагачення результатом поводження набувача майна, потерпілої сторони чи третіх осіб, чи ж безпідставне збагачення стало результатом події (незалежно від волі зацікавлених осіб).

У відповідності зі ст. 1213 ЦКУ одержувач майна зобов'язаний пове-рнути придбане потерпілому у натурі. У випадку неможливості повернен-ня майна в натурі провадиться повернення вартості майна, розмір якого може бути визначений у момент розгляду справи про повернення май-на судом.

Іншими словами, передбачається можливість визначення розміру вар-тості необґрунтовано придбаного майна під час судового розгляду справи про повернення втраченого (під час окремого виробництва по кондиційно-му позову).

Особливої уваги заслуговують положення ст. 1214 ЦКУ, що передба-чають можливість витребування з користувача майна доходів, що були їм отримані чи могли бути їм отримані з того моменту, коли йому стало відо-мо про необґрунтоване одержання майна. Також користувач майна має зо-бов'язання у відношенні відшкодування витрат за псування майна, що зна-ходиться в нього необґрунтовано. До того ж, якщо безпідставно отримані і зберігаються кошти, потерпілий має право витребування від користувача відсотків за використання коштів відповідно до положень ст. 536 ЦКУ.

У той же час користувач безпідставно отриманого майна має право вимагати відшкодування витрат, здійснених у відношенні майна, але тіль-ки з часу виникнення зобов'язань повернення доходів від необґрунтованого використання майна, вже отриманих чи передбачуваних.

Виходячи з цього можна узагальнити можливі випадки виникнення правовідносин при безпідставному збагаченні і розділити їх на дві части-ни:

1) безпідставне придбання майна (цінностей), що супроводжується вибуттям майна з правомірного володіння одного суб'єкта і переходом у неправомірне володіння іншого суб'єкта;

2) безпідставне заощадження майна (цінностей), що супроводжуєть-ся відсутністю правової підстави користування майном іншого суб'єкта чи неправомірним придбанням результатів робіт, послуг, зроблених іншим суб'єктом, результатом чого стає відсутність можливості одержання іншим суб'єктом доходів від користування своїм майном чи наявність витрат, по-несених іншим суб'єктом у процесі провадження робіт, послуг.

З огляду на можливі правові наслідки визнання договору неукладе-ним, суб'єкт правовідносин може планувати своє подальше поводження в суді.

Link to comment
Share on other sites

Нет, не годится:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній фо-рмі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору...

Все. Сторони - домовились. Договір - укладений. Больше тут обсуждать нечего.

Здесь надо акцентировать на 203 ЦКУ - договор не может противоречить закону. Ну и отсюда...

Link to comment
Share on other sites

Нет, не годится:

Все. Сторони - домовились. Договір - укладений. Больше тут обсуждать нечего.

Здесь надо акцентировать на 203 ЦКУ - договор не может противоречить закону. Ну и отсюда...

А если в договоре : надати кредит у розмірі 100 доларів США на споживчі цілі готівкою з каси банку. Погашення по кредиту і відсотки- готівкою в касу банку.

1. Нет цены договора.

2. Нет общей суммы договора.

3. Нет порядка изменений договора.

4. Нет условий прекращения договора.

Это 4 существенных условий договора, а значит подходит - договір не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.

Чем не основания считать его неукладеним?

Link to comment
Share on other sites

Нет, не годится:

Все. Сторони - домовились. Договір - укладений. Больше тут обсуждать нечего.

Здесь надо акцентировать на 203 ЦКУ - договор не может противоречить закону. Ну и отсюда...

Отменить обязательство нельзя...можно остановить или освободить от выполнения..

И ни каких 203 или любых других...

Повторяю, освободить от выполнения обязательств в связи с невозможностью их выполнить... И ВСЕ!!! Больше ничего писать не надо..Пусть Суд нас научит как выполнить обязательства и не нарушить закон..

Иск можно подавать как встречный (один из вариантов или его или о признании договора не дейст.)на иск банка о взыскании ...можно отдельно.. можно параллельно с иском о признании договора не действительным..

Link to comment
Share on other sites

Отменить обязательство нельзя...можно остановить или освободить от выполнения..

И ни каких 203 или любых других...

Повторяю, освободить от выполнения обязательств в связи с невозможностью их выполнить... И ВСЕ!!! Больше ничего писать не надо..Пусть Суд нас научит как выполнить обязательства и не нарушить закон..

Иск можно подавать как встречный (один из вариантов или его или о признании договора не дейст.)на иск банка о взыскании ...можно отдельно.. можно параллельно с иском о признании договора не действительным..

[/quote

Юрий, Алекс отвечал мне по поводу если подавать на то, что договір є неукладеним.

Link to comment
Share on other sites

А если в договоре : надати кредит у розмірі 100 доларів США на споживчі цілі готівкою з каси банку. Погашення по кредиту і відсотки- готівкою в касу банку.

1. Нет цены договора.

2. Нет общей суммы договора.

3. Нет порядка изменений договора.

4. Нет условий прекращения договора.

Это 4 существенных условий договора, а значит подходит - договір не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.

Чем не основания считать его неукладеним?

Друзья..

Я Вас прошу дать критические замечания по моему предложению что бы найти в нем слабые стороны..

И прошу вас не писать о договоре о нем мы уже достаточно наспорились..

Link to comment
Share on other sites

Друзья..

Я Вас прошу дать критические замечания по моему предложению что бы найти в нем слабые стороны..

И прошу вас не писать о договоре о нем мы уже достаточно наспорились..

Ок. Смотрите, что я имею ввиду: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2509

То есть: тема про освобождение поручителя при увеличении объема ответственности - вроде бы бесспорная.

В то же время, решение ВССУ - прямо противоположное, из-за нечеткости исковых требований.

Отсюда - меня смущает такая Ваша трактовка: "освободить от обязательств."

"Кривой" договор можно снести:

1. Признав его недействительным, так как он нарушает закон или права;

2. Разорвать (при совокупности 4-х условий);

3. Признав его незаключенным - это очень редко...;

4. Признав его мнимым или фиктивным (под его видом скрывается другое или он не планировался выполняться сторонами), - это нам не подходит вообще.

Другого способа нет! Если есть - назовите.

Link to comment
Share on other sites

Ок. Смотрите, что я имею ввиду: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2509

То есть: тема про освобождение поручителя при увеличении объема ответственности - вроде бы бесспорная.

В то же время, решение ВССУ - прямо противоположное, из-за нечеткости исковых требований.

Отсюда - меня смущает такая Ваша трактовка: "освободить от обязательств."

Давайте будем просить как указано в 607 "остановить обязательства" что по смыслу равносильно освободить от выполнения..хотя мне кажется что это одно и тоже ..

Я не знаю других способов да и зачем..

В данном случае мы пытаемся освободиться от исполнения обязательств по договору не признавая его незаконность..

Отказать нам в удовлетворении этого иска не так просто..требование простое ...основания железные.. пусть потеют и высасывают из пальца основания отказа...это нам только плюс..

Кроме того выходит интересная ситуация (на мой взгляд)..Все наши оппоненты утверждают что договор законный а как выполнить обязательства ..закон против..

Link to comment
Share on other sites

Давайте будем просить как указано в 607 "остановить обязательства" что по смыслу равносильно освободить от выполнения..хотя мне кажется что это одно и тоже ..

Надо спросить у юристов, мы ж на форуме, все таки...

Еще вопрос: припиненим - с какого момента? С момента подписания? Или с момента подачи иска? Какие юридические последствия прекращения обязательства и что делать с выполненной частью договора? (Реституция, или что?).

Link to comment
Share on other sites

Надо спросить у юристов, мы ж на форуме, все таки...

Еще вопрос: припиненим - с какого момента? С момента подписания? Или с момента подачи иска? Какие юридические последствия прекращения обязательства и что делать с выполненной частью договора? (Реституция, или что?).

Я об этом не думал..

По логике с момента возникновения обстоятельств в связи с которыми мы не можем выполнить обязательства т.е. с момента возникновения обязательств...и все должно остаться как есть на момент (к примеру) удовлетворения иска или момент последнего выполнения обязательств...Мы прощаем банкирам все что мы им заплатили а они нам все что мы им должны.. Они же не хотят признавать договор не законным и применять реституцию..(тема так и называется привет банкирам..)

Link to comment
Share on other sites

Я об этом не думал..

По логике с момента возникновения обстоятельств в связи с которыми мы не можем выполнить обязательства т.е. с момента возникновения обязательств...и все должно остаться как есть на момент (к примеру) удовлетворения иска или момент последнего выполнения обязательств...Мы прощаем банкирам все что мы им заплатили а они нам все что мы им должны.. Они же не хотят признавать договор не законным и применять реституцию..(тема так и называется привет банкирам..)

Не, не пойдет. По этим основаниям, мы не имели права платить вообще, даже первого взноса. Ситуацию "надо вернуть взад", то есть, по логике, - напрашивается реституция, потому что такая "сборка" договора, слепленная банком - нежизнеспособна, действия сторон - запрещены законодательством. Об этом четко сказано в ст.236 ЦКУ. Надо подводить под 215 ЦКУ, можно еще под 227 ЦКУ, там про юрлицо, но в нашем случае условия договора разрабатывал банк, поэтому ответственность - на нем...
Link to comment
Share on other sites

Не, не пойдет. По этим основаниям, мы не имели права платить вообще, даже первого взноса. Ситуацию "надо вернуть взад", то есть, по логике, - напрашивается реституция, потому что такая "сборка" договора, слепленная банком - нежизнеспособна, действия сторон - запрещены законодательством. Об этом четко сказано в ст.236 ЦКУ. Надо подводить под 215 ЦКУ, можно еще под 227 ЦКУ, там про юрлицо, но в нашем случае условия договора разрабатывал банк, поэтому ответственность - на нем...

Не надо усложнять...Вас опять понесло..607 реституция не предусмотрена...мы просим только то что предусмотрено законом..

Представте на минуточку (пофантазируем) если такой иск будет удовлетворен...банки один перед другим побегут в суд чтобы признать незаконный договор незаконным...за реституцией..чтобы хоть что то..

Link to comment
Share on other sites

Не надо усложнять...Вас опять понесло..607 реституция не предусмотрена...мы просим только то что предусмотрено законом..

Представте на минуточку (пофантазируем) если такой иск будет удовлетворен...банки один перед другим побегут в суд чтобы признать незаконный договор незаконным...за реституцией..чтобы хоть что то..

Да нельзя это просто так оставлять. Судье - что делать? И нам - какой смысл? Чем тогда наш иск по результату будет отличаться от расторжения договора? Расторгнуть договор можно и по проторенной дорожке, особенно, когда иск банка на досрочное взыскание - проигран...

Тут судьи и с реституцией не хотят "обижать банки", а банки - да пусть бегут за своей реституцией, нам главное - свое кровное имущество из-под удара вывести...

Что делать с выданной банком суммой кредита заемщику и оплаченными заемщиком деньгами банку? Просто похоронить?...

Link to comment
Share on other sites

А если в договоре : надати кредит у розмірі 100 доларів США на споживчі цілі готівкою з каси банку. Погашення по кредиту і відсотки- готівкою в касу банку.

1. Нет цены договора.

2. Нет общей суммы договора.

3. Нет порядка изменений договора.

4. Нет условий прекращения договора.

Это 4 существенных условий договора, а значит подходит - договір не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.

Чем не основания считать его неукладеним?

Это для вас они кажутся существенными. Давайте посмотрим что ЦК считает существенными условиями...
Link to comment
Share on other sites

Это для вас они кажутся существенными. Давайте посмотрим что ЦК считает существенными условиями...

Цена - бесспорно. Остальные - все под 168-ю НБУ, поголовно и со всеми вытекающими...
Link to comment
Share on other sites

Да нельзя это просто так оставлять. Судье - что делать? И нам - какой смысл? Чем тогда наш иск по результату будет отличаться от расторжения договора? Расторгнуть договор можно и по проторенной дорожке, особенно, когда иск банка на досрочное взыскание - проигран...

Тут судьи и с реституцией не хотят "обижать банки", а банки - да пусть бегут, нам главное - свое кровное имущество из-под удара вывести...

Пусть голова болит у судьи..

Наш смысл освободиться от исполнения обязательств..тогда и дом будет цел..

Какая разница чем будет отличатся от расторжения...хотя при расторжении обязательства надо выполнять а тут нет..

Ясно что так просто нас из ярма не выпустят... но это шанс через этот иск прийти к признанию договора недействительным и применить реституцию..(после удовлетворения такого иска надо признавать дог. недействительным по любому..)

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи