Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

То не я, то Judge, я развил просто.... :)

всем спасиб

у меня щас проблемка инет виснет а как у вас не связано ли это с таким наплывом

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

всем спасиб

у меня щас проблемка инет виснет а как у вас не связано ли это с таким наплывом

ну что дорогие кидаю конечный результат дорабатывайте пользуйте хвалите ругайте

саму апеляцию взял из ветки образцы за что большое спасибо всем

Відповідач: ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»

Україна, м. Дніпропетровськ, 49094,

вул. Набережна Перемоги, буд. 50

код ЄДРПОУ 14360570

МФО № 305299

Тел. (056)7896021

Ел.скр. [email protected]

Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку

МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557

Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65,

А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А

На рішення Голосіївського суду м. Киева від 11.07.2011 року по

справі №2-1064/11 головуючого суді Мазурик О.Ф.

Рішенням Голосіївського суду від 11.07.2011 року у складі головуючого судді Мазурик О.Ф. при секретарі Василишиної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за Зустрічнім позовом (Апелянт) до ПАТ «ПриватБанк» про визнання омана , агресивність , визнання правочину неукладенним ,припинення правовідношення , в позові відмовлено.

Апелянт, Tелятніков Олег Володімірович не можу погодитися із мотивувальною частиною зазначенного рішення суду першої інстанції в частині визначених їм підстав для відмови у Зустрічному позові до ПАТ «Приват банк» .

Так у відмові у моєму Зустрічному позові у визнанні кредитно заставного договору як неукладенного та відсутності договору договору залогу , а як наслідок відсутність правовідносин відповідно до п.1 п.2 ч.7 ст. 16 ЦКУ:

1) - суд не з’ясував обставини справи, які мають суттєве значення для правомірного її вирішення. Мотивувальна частина Рішення не містить тих питань що розглядались на судових засіданнях та не були причиною подання зустрічного позову, а також відображає головної причині відмови у позові ПАТ «Приват банку»,

не встановлена суть позову яка зазначена в заголовку позову, омана , визнання правочину неукладенним , припинення правовідношення ;

шо зафіксовано техничними засобами суду «камертон»

Файл аудіо фіксаціі 20110517-143814 (16:30---18:00—23:30—28:00)

2)- Мотивувальна частина містіть питаня що не розглядалась , не піднімались як причина подання позову та зустрічного позову та не відображена на аудіо носія технічними засобами аудіо фіксації суду що підтверджує що не було додержано гловного принципу розгляду цівільніх справ ЗМАГАЛЬНОСТІ СТОРІН спору ;

3)- суд не звернув увагу на відсутність нотаріального посвідчення кредитно заставного договору після якого наступають правовідношення що є одною з головних та має сутеве значення напри при винесенні рішення . Та безпосередніо впливає на підняті питання ;

можливість стягнення заборгованості ;

неукладенність правочину з наслідками ;

не отримання кредиту відповідно до ст.1054 п.1 ЦКУ.

4) - суд не відобразив в мотивувальній частині результати досліджень наданих доказів, яки були проведені , що підтвержуеться технічніми засобами аудіо фиксаціі суду

відсутність договору застави відповідно до ст. 13 ЗУ «Про Заставу)

зафіксовано техничними засобами суду «камертон» 20110517-143814 (16:30---18:00—23:30—28:00)

дослідження яких має суттєве значення при вирішенні справи ,а саме кредитно заставного договору на наявність ознак нотаріального посвідчення (обовьязковість якого визначена у параграфі №9 також кредитно заставного договору

9. РЕЄСТРАЦІЯ ЗАСТАВИ

9.1. Реєстрація Застави. Застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством України, як застава першого (вищого) пріоритету.

Тільки після с моєю прісутностю та виконанні всіх обовьязковіх процедур відповідно до ЗУ «Про нотаріат» та наказу МЮУ від 2004 р «Про вчинення ноиаріальніх дій» добровильнисть ,присутність сторин, пояснення та перевирка усвідомлення наслідків ,та перевірка вільного волевиявлення і відповідності до чинного законодавства ,правочину ;про що було своєчасно доведено і зафіксовано технічними засобами суду .

Мною детально булі надані пояснення суду щодо відсутності будь яких ознак нотаріального посвідчення на наданому ПАТ «Приват банкок» зразку ксеро копії кредитно заставного договору з печаткою «згідно з оригіналом» ,та підписом особи яка робила звирку оригінала з ксерокопиєю ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

5) - суд не відобразив мотивувальній частіні те що відсутний ДОГОВІР ЗАЛОГУ на підставі якого транспортній засіб може набути статус ЗАСТАВИ

та обов’язковість шого укладання відповідно ЗУ «Про Заставу» ст.13

що судом було досліджено підкреслено і додатково надано час позивачу для надання пояснень відсутності договору застави після чого позивач намагався змінити позовни вимоги ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

зафіксовано техничними засобами суду «камертон»

20110517-143814 (16:30---18:00—23:30—28:00)

6)-суд першої інстанції прийняв рішення спираючись на припущення та на норми непрямої дії які спрямомано с метою омани суду надав позивач без належного доведення іх застосування саме для таких особливих умов кредитування;

Які взагалі не були досліджені судом в та не було розглянуто належним процесуальним порядком на сасіданняз суду .

Технічні засоби аудіо фіксації не зафіксували піднятих питань у Мотивувальній частині

7) -чітких посилань на норми діючого законодавства та помилкове іх застосування що до окремо взятих СПОЖИВЧИХ ДОВГОСТРОКОВИХ КРЕДИТІВ ЗМЕТОЮ КУПІВЛИ РЕЧЕЙ АБО СПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ НАДАНІ РЕЗИДЕНТАМИ НА ТЕРІТОРІЇ УКРАЇНИ які визначаються в касово банкових проводках як 2203.. .. .. ; шо зафіксовано технічними засобами суду.

8)- суд не дослідив Графік повернення кредиту та відповіді ПАТ «Приватбанку» з якого стає зрозуміло що на перший (банковий день) ПЕРШОГО ПЛАТЕЖУ ЗА ГРАФІКОМ (Додаток №1 договору), день сплати процентів тіла кредиту вже було нараховано просрочення 44 дні . Позивач вимагав від мене надмірну сплату за кредитом, порушуючи публічний порядок та умови договору, так як фактично примушував сплатити частину більшу ніж зазначена в графіку.

9)- суд не надав значення тому що використання іноземніх валют як засобі платежу е виключенням из загальних положень користування платіжними засобами для окремих юридичніх осіб на підставі дозволів та ліцензій НБУ .І не дає права використовувати іноземну валюту як засіб платежу пересічному громодянуну резиденту фізичній особі для розрахунку за отримані для власних потре споживчі товари та послуги отримані від резідентів .

10) - При визначенні обставин суд вийшов за межі позовної заяви;

.Цитата з мотивувальної частіни;

Своїм Рішенням суд першої інстанції у Мотівувальній фактично (помилково) визнав або встановив, що вираження зобов’язання та виконання за зобов’язанням на території України між резидентами мають та/або можуть бути виражені в іноземної валюті. Для використання іноземної валюти як засобу платежу за будь - якими зобов’язаннями, в тому числі і при кредитних відносинах, на території України між резидентами .

Як наслідок суд признав що іноземна валюта є законним платіжним засобом що протирічить императівній ст.99 Конституції Суверенної держави Україна.

І не потрібні ні які дозвільні документи, ці операції дозволено проводити Банкам або іншим особам на територій України без будь-яких обмежень. Всі ці валютні операції (сплата за зобов’язанням в іноземної валюті) має або може бути передбачені в договорах, що заключені між резидентами на території України. Вищезазначені правочини при таких обставинах мають всі юридичні підстави для існування без жодного протиріччя з нормами діючого законодавства на підставі того, що в ньому прямо не зазначена заборона щодо цих операцій.

11) -Суд першої інстанції фактично погодився з думкою Відповідача, який зазначив «чинне законодавство не забороняє банкам здійснювати операції з іноземною валютою, в тому числі і видавати кредити у доларах США»

НЕ ЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ ЩО НА МОМЕНТ ВИНЕСЕННЯ ТАКОГО ВИСНОВКУ

ЗАКОНОДАВЕЦ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНІ

Цитата з интернету

« Верховная Рада Украины (ВР) сегодня, 8 июля, приняла во втором чтении и в целом законопроект, запрещающий выдачу и получение потребительских кредитов в иностранной вал юте на территории Украины. Соответствующий документ "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования правовых отношений между кредиторами и потребителями финансовых услуг" (№ 7351 от 10.11.2010 г.), инициированный народными депутатами Юрием Воропаевым, Юрием Полунеевым и Станиславом Аржевитиным, поддержали 226 народных депутатов.

http://minfin.com.ua/2011/07/08/413246/»

Підтвердили не законність споживчого валютного кредитування

Та використання іноземної валюти в якости засобу платежу за споживчи потреби .

12) - Отже відсутність прямої заборони в чинному законодавстві в даному випадку по валютному кредитуванню для споживчих цілей фізичних осіб резидентів на момент підписання угоди ПАТ « Приватбанк» розтлумачив так

ЩО НЕ ЗАБОРОНЕНО ТО ДОЗВОЛЕНО

тим самим проігнорував ДОЗВОЛЬНІЙ ПОРЯДОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНІ , так як це протирічить навіть підзаконним актам, що прямо регламентують діяльність банківських установ.

Суд першої інстанції не дослідив цей факт.

Більш того, це підтверджує, що суд фактично прийняв сторону Відповідача та виходить за межі позову.

В зустрічному позові я не оспорював законність чи незаконність валютного кредитування як такого,

я оспорював законність факту вираження зобов’язання в іноземній валюті, та надання саме споживчого валютного кредиту.

Тобто суд у Мотивувальній частині знівелював та не застосував при винесенні рішення шо відповідно до ст.. 99 Конституції України, ст.. ст. 32, 35 Закону України „Про Національний банк України”, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р, ст..ст.192, 533 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а лише посилався на непрямі норми ЦК, що передбачають (але прямо не дозволяють) використання іноземної валюти лише у випадках і порядку, встановлених саме ЗАКОНОМ.

Суд першої інстанції не навів жодного Закону в своєму Рішенні, згідно з яким передбачено та дозволено використання іноземної валюти як засіб платежу, за виконанням будь-якого зобов’язання, вираження зобов’язання в іноземної валюті. Суд першої інстанції навів після вищезазначеного лише положення Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в якому передбачені певні (але не будь-які) валютні операції на підставі генеральної ліцензії. Але вищезазначений Декрет не є Законом, він лише має силу Закону і саме в ньому передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань (ст. 3). Більш того, наявність генеральної ліцензії не звільняє банківську установу від отримання індивідуальної ліцензії (щодо використання іноземної валюти як засобу платежу).

Більш того, суд першої інстанції неправомірно посилався на п.4.ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р. мотивуючи, що згідно неї не потрібна наявність індивідуальної ліцензії так як законодавець не встановив термін і суми кредитів, що перевищують встановлені законодавством межі (п. «в» ч.4.ст.5) Проте я не зауважував про необхідність отримання індивідуальної ліцензії саме на підставі цього пункту. Тобто є підстави вважати, що відповідач відвів суд від суті справи, поза межі позовної заяви, незважаючи на те, що я давав відповідні письмові пояснення щодо цих стверджень.

Крім того суд першої інстанції не дослідив надані докази та не врахував ПОЯСНЕННЯ щодо ствердження ПАТ «Приватбанку» про дозвіл надання валютних кредитів, розрахунку за ними в іноземної валюті, вираження зобов’язання в іноземної валюті та проведення інших валютних операцій на підставі Банківської ліцензії, Дозволу та додатку до Дозволу, які є у справі.

Тобто суд помилково погодився з тим, що в переліку операцій з валютними цінностями в Додатку до Дозволу, є операції, що можуть стосуватись правочинів (кредитних відносин) між/з фізичною особою резидентом на території України, тобто правочину, що було вчинено між Позивачем та Відповідачем.

Більш того в Постанові Правління Національного банку України від 30.05.2007 N 200 зазначено (Цитата Постанови):

«1.1. Ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

8.8. Уповноважений банк отримує комісійну винагороду за операціями, передбаченими цими Правилами, згідно з власними тарифами виключно в гривнях.» (Кінець цитати Постанови). Тобто в подальшому було додатково заборонено банкам отримувати винагороду в іноземної валюті.

А в Постанові Правління Національного банку України 14.10.2004 N 483 встановлено (Цитата Постанови):

«1.11. Валютна операція, на здійснення якої видана (отримана) ліцензія, не може проводитися за рахунок іноземної валюти, отриманої як кредит (позика) або купленої за гривні на міжбанківському валютному ринку України.» (Кінець цитати Постанови).

Постанова Правління Національного банку України 10.08.2005 N 281 також встановлює отримання винагороди Банку виключно в гривнях. (Цитата Постанови):

«36. Суб'єкти ринку мають право отримувати комісійну винагороду за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою виключно в гривнях.» (кінець цитати Постанови)

Всі ці нормативно правові акти за своєї юридичною силою нижчі ніж ті, що Позивач наводив у Позовної заяві, Доповненні до неї, в відповідних письмових Поясненнях, але суд першої інстанцій знівелював положення, що мають верховенство над Постановами НБУ і не застосував їх для встановлення справедливого та неупередженого рішення.

13) -Також Я Апелянт вважаю,

що суд першої інстанції неправомірно визначив, що зміст Договору не суперечить вимогам закону, оскільки особи, які його укладали,

мають необхідний обсяг цивільної правоздатності ,

та волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішньої волі

та договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Апелянт не оспорював правомірність Договору з підстав дієздатності осіб. Я стверджував, що під час укладання Договору мене фактично було введено в оману, що полягала в певному приховуванні, обмеженні необхідної інформації, що має істотне значення при подальшому виконанню Договору,

Що унеможливило здійснити моє право волевиявлення належним чином , а точніше в відсутності інформації про те, що усі ризики мають бути покладені виключно на споживача, що ціна договору може змінюватись за вимогою Банку на його власний розсуд, при цьому є дискримінаційні умови зміни відсоткової ставки, агресивна підприємницька практика, що заборонена , в несправедливих умовах Договору,.

Згідно ч.2 ст. 638 ЦК істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотні умови кредитного договору визначаються в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» , яка вказує , що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються (Цитата закону):

«1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) річна відсоткова ставка за кредитом;

6) інші умови, визначені законодавством

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. » (Кінець цитати закону)

Згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про Захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (з усіма змінами і доповненнями, що діяли на момент укладання договору) (далі Закон України «Про Захист прав споживачів») (Цитата закону): «Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача у ПИСЬМОВІЙ формі про наступне:

1) особу та місцезнаходження кредитодавця;

2) кредитні умови, зокрема:

а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей

між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з

оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат,

пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та

поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на

страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів,

їх частоту та обсяги;

ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка

є необхідною, ким вона здійснюється;

и) податковий режим сплати відсотків та про державні

субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від

кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.» (Кінець цитати закону)

Банк, надаючи кредит , повинен був відобразити валютні ризики в Договорі та сукупну вартість кредиту, чого зроблено не було і фактично, всі валютні ризики було покладено на Позичальника та ціна договору змінилась, відсутність даного пункту або окремого додатку затрудняє можливість виконання даного Договору на умовах, які були на час підписання Договору і суперечить п.2 ст. 11, п.2 ст.18 Закону України «Про Захист прав споживачів», в якому зазначено: «2. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.»

Ніяких письмових заяв від Банку, на момент підписання Договору не надходило, ніяких порівнювальних таблиць, графіків, роз’яснювальних записок, діаграм, фінансових розрахунків та будь-якої іншої наочної та доступної інформації тощо, я не бачив, що суперечить п.2 ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» та ч. 1. ст..15 цього закону в якої зазначено:

«1. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.»

А в п. 2 ст. 15 встановлено : «2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.»

Проте фактично ПАТ «Приватбанк» позбавив мене цього права. Інформація стосовно кредиту, що встановлює істотні умови виконання кредитного договору не була надана ані в усному, ні тим паче в письмовому вигляді, як це вимагає закон.

Більш того суд знівелював положення п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” та Ст.. 15 п.9.Закону України „Про захист прав споживачів” в яких зазначено, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг і суд має виходити саме з цього припущення. Але суд встановив, що споживач в змозі був передбачити зміну курсу долара, лише з підстав, що до цього було декілька його суттєвих змін. І по суті це не є обов’язковим для відповідного інформування щодо подібних властивостей умов договору.

Крім того, в зазначеному законі встановлено ст.. 18 : п. 8. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

14)- Фактично Суд визначив, що Відповідач ПАТ «Приватбанк» в особі його представників вимагав від мене виконати дії на які я не давав своєї згоди, які непередбачені договором та заборонені чинним законодавством.

Таким чином вимога Відповідача ПАТ «Приватбанк» про стягнення заборгованості будь яким чином є правомірною за відсутності ;

Укладеного кредитно заставного договору---у зв’язку з

1) Відсутностю дійсного волевиявлення на підставі не виконання постанови 168 НБУ. Що підтверджує ОМАНУ ст.230 ЦКУ

2) Відсутності нотаріального посвідчення

3) Відсутність ціни договору (ст.524 п.1 ЦКУ)

4) Відсутності конкретного моменту закінчення дії договору

5) Відсутність предмету залогу –в зв’язку з відсутностю договору залогу

6) Не отримання мною кредита відповідно до ст..1054 п.1

7) Відсутність підтвердження отримання мною кредита , відповідно до ст..1054 п.1 первиннокасовіх документів

Більш того, сам факт вимоги , що не зумовлена ані кредитними умовами, ані діючим законодавством свідчить про агресивну підприємницьку практику, що заборонена.

Вищенаведені факти, говорять про відсутність засад змагальності, рівності сторін, всебічності, повноти та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи судом.

15)-Також суду було доведено Що з урахуванням спеціального законодавства :ЗУ «ЗПС», ЦКУ ст 1054 п.1 та ч.1 ч.3 ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

а також императивної ст.99 Конституції України .З урахуванням до фізичних осіб резидентів без наявності виключного права , а саме : дозволив та лицензій НБУ на використання іноземної валюті як засіб платежу за споживчі товари та послуги на території Суверенної Держави надані резидентами. Та з урахуванням тих заяв що під впливом омани помилково були підписані та розшифровки тих проводок які банк мав задіяти Я не отримував в належній спосіб кредит як зазначено в ст.1054 ч.1

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надання-- відповидає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма

фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій

території України для проведення переказів.

И що підтвержуеться 99 ст. Констітуції.

І як наслідок виходить Що наймані працівники ПАТ «Приватбанком» не виконали головну умову договору не надали мені споживчий кредит відповідно до ст. 1054 ч.1.

Тому враховуючи п.3 ст.538 ЦКУ Я Апеллянт відмовляюсь виконовати забовьязання за не укладенним правочином

ст.538 ЦКУ, п.3:

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Що до речи підтвержено відсутностю первинно касових документів « видатковій та прибутковій касові ордер» видповідно зразків НБУ № 9 та 10

ІНСТРУКЦІЯ про касові операції в банках України № 337 чинна до 01.06.2011, що відповідає терміну подання доказів

, за моїм пидпісом .. про що також було заявлено суду при розгляді справи .

І зафіксовано техничними засобами суду «камертон»

файл запису 20110711-141809(12:40)

16)-Вважаю за необхідним знов зазначити підстави за якими правочин має бути визнаним неукладенним з відсутностю правовідносин та підписаній в помилково в наслідок омани Мене (споживача послуг) представниками ПАТ«Приватбанку». Стосовно збитків ПАТ «Приватбанк» має спрямувати спрямувати свої позови до своїх найманих працівників яки своїми диями , порушеннями, створили такі наслідки .

До тогож ставлю до відома що з мого боку також подано заяву про поновлення розгляду прокуратурою та мвс кримінальних справ які були судом візнані як агресивні дії та за моєю заявой судя відокремив іх як такі що повинні розглядатись окремо, у іншому провадженні відповідно до ККУ як кримінальні злочини скоєні групою осіб у змові шо також зафіксовано техничніми засобами суду

Підстави, які суд першої інстанції не застосував:

1. на підставі приписів п.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів»: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними» (омана, агресивна підприємницька практика, несправедливі, дискримінаційні умови)

2. на підставі п.1 ст.230 ЦК України – «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.»

3. на підставі п.6. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «6. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу спожива 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.»

4. на підставі п.5. ст.. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» «5. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.»

5. на підставі ч.3. ст..215 ЦК «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).»

6. на підставі ч.1 ст.215 ЦК «1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.» Стаття 203 ЦК: «1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.»

На підставі ст..ст.13, 294, 295, 296, 297, 301, 302, 309 ЦПК ст..230 ст. 1054 ч.1 ст 16 п.2ч.7 ЦК України ,ст. 3 ч.1; ч.2 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст.. 99 Констітуції України.

-

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду апеляційну скаргу на Рішення та Ухвалу Голсіївського суду м.Києва від 11.07.2011 року по справі №2-1064/11 головуючого судді Мазурик О.Ф.

2. Скасувати Рішення та Ухвалу Голосіївського суду м. Києва від 11.07.2011 року по справі № 2-7121/10 головуючого судді Мазурик О.Ф. у повному обсязі.

2. Ухвалити нове рішення по даній справі, яким задовольнити позовні вимоги Телятнікова Олега Володімировіча в зв’язку з обґрунтованістю позовних вимог та наявності підстав, оскільки судом першої інстанції не застосовано ряд законів та норм, які мають підлягати до застосування при визначенні правочину неукладенним,з відсутностю правовідносин , та оману виконання за яким порушує публічний порядок, створює приховані несправедливі та дискримінаційні умови, що вводять споживача фінансових послуг в оману, при виконанні якого є прояв агресивної підприємницької практики.

«_____» _______ 2011 р. _____________ Телятніков О.В.

Додатки:

1. 3 екземпляри апеляційної скарги на 13 арк. кожний;

2. Документ, що посвідчує сплату інформаційно-технічного забезпечення;

3. Документ, що посвідчує сплату судового збору.

4 .копія диску аудіо фиксациї технічніми засобами суду . 1 диск

при формате веранда 12

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

оставляйте зеленый свет, а то получается, что те кому открыли этот текущий счет , то для них валюта является законным платежным средством между резидентами и не стоит 8грн за доллар, а с неба валиться

Поддерживаю.Получается,если мне выдали с 2620,а не с 2203 ,то мой кредит законный?И то,не выдали $,а на автосалон перечислили гривну.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос судьи: Ну вы же платили какое-то времья и проценты и тело кредита, что это вы платили. В ывводите суд в заблуждение. Дача заведомо ложных показаний.

А может это не дача заведомо ложных показаний суду, а то что банк заведомо ввел заемщика в ложный договор, соответственно в ложные оплаты, которые именуются телом и процентами. Пришло время мы разобрались с ложью банка и соответственно никакой лжи со стороны заемщика НЕ СУЩЕСТВУЕТ.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ну, уважаемый пользователь общается исключительно в этой теме, а она достаточно "добрая" как для банков, так и для судей - Ваш вариант, Judge, не исключен.

Вышеукзанных местах я не работаю, а просто стараюсь с имитировать ситуацию предугадать и быть готовым к всяким вопросам.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня открыт текущий валютный счет.

Кредит выдавался путем заяви на видачу готівки (зміст операції - видача готівки) на сумму 133 000 USD

На заяве стоит только ОДИН ШТАМП КАССЫ + подпись кассира !!!

Я слышал, что в апреле 2008 года при снятии сумм более 50 000 у.е. нужно было каких-то 3 печати/подписи.

Подскажите нормативку по этому вопросу. Где-то здесь мелькала, но я уже потерял.

Буду писать письмо в банк с требованием предоставить надлежащим образом законно оформленные документы на выдачу кредита.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я неплачу уже больше года. Банк молчит. Хочу подготовится. Всеравно рано или поздно будет какое-то движение. Думаю подискать юриста и осбудить с ним вопрос начинать ли первому или ждать всетаки от банка какого-то движения. А начинать наверно надо из запроса в банк о предоставлении банковских выписок по счету 2620. А потом будет видно.

По поводу счета 3739 я думаю, что нужно делать возврат неверно зачисленных денег. Ведь в кредитном договоре указан счет для погашения 2620...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я неплачу уже больше года. Банк молчит. Хочу подготовится. Всеравно рано или поздно будет какое-то движение. Думаю подискать юриста и осбудить с ним вопрос начинать ли первому или ждать всетаки от банка какого-то движения. А начинать наверно надо из запроса в банк о предоставлении банковских выписок по счету 2620. А потом будет видно.

По поводу счета 3739 я думаю, что нужно делать возврат неверно зачисленных денег. Ведь в кредитном договоре указан счет для погашения 2620...

Как это Укрсиб молчит больше года? Прямо не верится в это....
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Осталось самое сложное - просто все увязать в правильной последовательности и с правильными требованиями.

З.Ы. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Это нам банк типа просто дал денег "подержать?"

(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)

Вот и надо обосновать, что в данном виде договоров ЗАКОННЫМ подтверждением факта передачи денег или вещей с родовыми признаками в собственность является именно Заявка, а ни что другое (Договор, мемориальный ордер и т.д. или возврат денег Заемщиком на счет банка). И тогда скорее всего реституция.

а если в заяве ни одного слова о том что это кредит? назначение в моей заяве что я снимаю со своего поточного рахунка 2620... деньги, которые не связаны с инвестиционной и предпринимательской деятельностью и все. Но в самом договоре написано, что кредит дается на поточный рахунок 2620..., но самое главное, что в суде банк представил распорядження на перевод кредита на другой 2620..... он отличается всего последним знаком. Других доказательств банк не предоставил, даже эту заяву банк не предоставлял, это мой экземпляр я смотрела.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На вопрос Судьи ВЫ КРЕДИТ БРАЛИ?

Что вы ответите? Что У банка НЕТ законных письменных доказательств передачи мне в СОБСТВЕННОСТЬ суммы денег, которая должна была быть выдана из кассы банка по условиям КД

а если в иске указывать на незаконность только пунктов договора? как выдачи так и возврата. А на вопрос вы брали деньги или нет ответить, что рассматриваем в рамках иска только законность пунктов договора и все, а не брал не брал?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а если в заяве ни одного слова о том что это кредит? назначение в моей заяве что я снимаю со своего поточного рахунка 2620... деньги, которые не связаны с инвестиционной и предпринимательской деятельностью и все. Но в самом договоре написано, что кредит дается на поточный рахунок 2620..., но самое главное, что в суде банк представил распорядження на перевод кредита на другой 2620..... он отличается всего последним знаком. Других доказательств банк не предоставил, даже эту заяву банк не предоставлял, это мой экземпляр я смотрела.

Если банк предоставил в суд единственное доказательство о перечислении средств да еще и НЕ на Ваш счет, то заявите чтобы взыскивали с того, кому он принадлежит, а не с Вас. Такой документ не является надлежащим доказательством, поскольку не содержит информацию о предмете доказывания, а именно предоставления кредита в порядке предусмотренном в договоре. ч. 1 ст. 58ЦПК Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

ч. 3 ст. 58 ЦПК, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос к Знатокам!

Как банк должен отразить в бухучете выдачу нал долл, если хочет правильно и законно показать операцию по выдаче кредита нал валютой???

Соответственно, как правильно отражается погашение или оплата процентов?

с учетом использования поточних рахунків клиентов??

По одному из постов, по-моему Алекса это

перевод на кассу(2203-1002) - конверт -зачисление на пот рах(1002-2620)- выдача(2620-1002)

соответственно , при приеме - наоборот

мне кажется это и есть док-во выдачи гривен в виде кредита,

если такая схема отсутствует, да?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос к Знатокам!

Как банк должен отразить в бухучете выдачу нал долл, если хочет правильно и законно показать операцию по выдаче кредита нал валютой???

Соответственно, как правильно отражается погашение или оплата процентов?

с учетом использования поточних рахунків клиентов??

По одному из постов, по-моему Алекса это

перевод на кассу(2203-1002) - конверт -зачисление на пот рах(1002-2620)- выдача(2620-1002)

соответственно , при приеме - наоборот

мне кажется это и есть док-во выдачи гривен в виде кредита,

если такая схема отсутствует, да?

Законно доллары могут выдать только с Вашего текущего счета, по Вашему заявлению, относительно погашения так же через текущий счет. Полистайте эту тему, неоднократно уже повторялось.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

И последний гвоздик, как мне кажется...

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

То есть, исходя из логики про 2203 - наши все договора есть "неукладеними".

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

И/или добавляем фактический анализ сделки (документы, их отсутствие).

Разве большинство из нас получило валютные кредиты в способ, предусмотренный договорами? Вот это расписываем, а потом - вышеприведенная цепочка 1046+1051 ЦКУ.

Все? Или еще замечания?

александр а ты что договор позуки заключал :lol:

а форма договора позуки соблюдена?

ЗАГЛАВИЕ ПРОЧТИ ДОГОВОР КРЕДИТА

а ТЕПЕРЬ СРАВНИ ЧТО ДАЕТСЯ В КРЕДИТ И В ПОЗЫКУ

в позыку дается все а что касаемо кредита так только грощови кошты (кредит) различие слови

в кредит только законное платежное средство того государства где выдан кредит тоисть ГРИВНА

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Законно доллары могут выдать только с Вашего текущего счета, по Вашему заявлению, относительно погашения так же через текущий счет. Полистайте эту тему, неоднократно уже повторялось.

Ув Judge, Вы меня не поняли.

С незаконностью все прожевали, меня интересует бэк-офис.

Как банк должен отразить (какими проводками)

в бухучете

операцию(операции) на выдачу нал долл в виде кредита,

те меня интересует последовательность проводок, а значит последовательность операций и первичн документов

начиная от перевода мем ордером на касу и заканчивая выдачей из касы заемщику нал долл

если банк хочет правильно и законно показать операцию по выдаче кредита нал валютой???

Соответственно, как правильно отражается в бухучете обратная оерации 1погашения и 2оплата процентов?

с учетом использования поточних рахунків клиентов??

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если Вас интересует конкретно бэк-офис, в разделе 3 Положения про організацію операційної діяльності в банках України описаны функции, но конкретней можно посмотреть лишь по внутреннему положению банка, так как банки самостійно визначають систему організації операційної діяльності залежно від їх структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій тощо.

Если интересует какими именно проводками банк отражает выдачу/погашения кредита, все предельно четко описано в главах 2 и 4 Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України и далее Главы 2 и 3 раздела 3 Инструкции про касові операції в банках України.

Предоставление: Надані кредити відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет -Рахунки для обліку наданих кредитів;

Кредит - Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів та банківських металів.

(п. 2.1. Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України и в приложении к этой инструкции посмотрите какие именно счета) вот Вам проводка Дебет - Кредит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы немного путаете, такая проводка предусмотрена, и запрещена не потому что не предусмотрена где либо, а потому что все операции банки могут выполнять только на основании ген.лицензии, которая указывает на ведение текущих счетов клиентов в ин. валюте, соответственно и выдача только с них.

Обратите внимание на п.2.1. Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.

Банк відображає в бухгалтерському обліку надані кредити такою проводкою:

Дебет - Рахунки для обліку наданих кредитів; (2203)

Кредит - Рахунки клієнтів, рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів.- т.е. касса

а так же на п 1.23. Банк здійснює облік кредитних, вкладних (депозитних) операцій в іноземній валюті та банківських металах, а також нарахування доходів і витрат аналогічно до порядку обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій у національній валюті.

Какая проводка должна быть, чтобы соответствовать ген лицензии - ведение счетов?

я когда задавал вопрос имел в виду, что раз по бух учету проходит (2203-1002), а по закону она запрещена тогда как сделать проводку банку???

Как вариант, банк должен перевести на касу(2302-1002), сделать конверт( ), зачислить на Ваш (1002-2620), выдать Вам (2620-1002)

Если в Вашем случае идет б/н валюта (2203-2909-2620) - тогда банк все делает правильно, с учетом инструкции об учете кредитных операций(2203-2620),

кроме использования транзитного счета.

Но в таком случае нал долл банк вообще не имеет право выдавать в виде кредита!

Иначе вклинивается проводка (2620-1002) которая отразит выдачу Вам на руки валюты из кассы, но не отразит кредит наличными.

Другими словами, в договорах не должно быть указано(банк по закону на это право не имеет), что выдает кредит в виде нал валюты,

а уж тем более с позичкового2203, тем более указывать что кредит выдан с момента зачисл на 2203.

а указать, кредит выдается шляхом перерахування на поточный счет Позичальника, указанный в кредитном договоре. И ВСЕ!!!

Это указывет на то, что переход права власности может быть только зачислением на пот рахунок.

а потом Ваше право снимать деньги или оставить на счете.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Какая проводка должна быть, чтобы соответствовать ген лицензии - ведение счетов?

2203-2620

Если в Вашем случае идет б/н валюта (2203-2909-2620) - тогда банк все делает правильно, кроме использования транзитного счета.

Вспомним ЦПК, надлежащими доказательствами являются доказательства, которые содержат информацию о предмете доказывания. Предмет доказывания что ? перевод 2203-2620. Документ о перечислении 2203-2909 содержит информацию о предмете доказывания? Документ о перечислении 2909-2620 содержит информацию о предмете доказывания? Если строить из них цепочку то движение началось с 2203 и закончилось на 2620, но каждый в отдельности документ НЕ содержит информацию о наступлении момента предоставления кредита, а именно перевода средств с 2203 на 2620 как это прописано по условиям договора. Банк должен кредитовать кого 2620 или 2909? Кого кредитовал меня или 2909 (себя) ? Кредитной операцией согласно Инструкции является 2203-2620. А операция 2909-2620 кредитная? она присутствует в инструкции? Вывод что "банк сделал все правильно кроме..." не верный, банк не предоставил кредит, как предусмотрено в инструкции и договоре, точка.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

До Голосіївського районного суду

м. Київ, 03680, вул. Потєхіна 14-а

справа № 2-3590/11

судя Шумко А.В.

Відповідач Телятніков Олег Володімирович

проживаю за адресою:

справа № 2-3590/11

Заява

про заперечення до позову.

У Вашому провадженні знаходиться справа № 2-3590/11 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 до Телятнікова Олега Володімировича , про стягнення заборгованості за кредитно заставнім договором №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008

Головною підставою для подання позову ПАТ КБ « Приват банком» є кредитно заставній договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 р. Позивач хоче стягнути заборгованість за неукладенним правочином ,

укладенність якого якого не підтверджена нотаріальним посвідченням та сам правочин не відповідає вимогам чинного законодавства .

Являючись резидентом, фізичною особою, без віключного права вікорістовувату іноземну валюту як засіб платежу ,звернувшись до ПАТ «Приват банку» . Я Відповідач не маючи досвіду про банкову діяльність розраховував на юридично правовий супровід як мене на той час запевняли для отриманя споживчого кредиту законним платіжним засобом з метою використати його для задоволення властних потреб .

Я не отримував кредит як зазначено в ст.1054 ч.1

ЗУ «ЗПС», ЦКУ ст 1054 п.1 та п.1 ; п.3 ст.3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

а також императівної ст.99 Констітуции України .

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами

без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

И що підтвержуеться 99 ст. Констітуції.

З спливом часу та подій я зрозумів що мене ощукали і здобувши первинно правову освіту намагався виправити становище шукаючи порозуміння зверненнями до Филий ПАТ«Привабанку»але навпаки вимоги на мене збільшили шо привело до спроби само підпалу . Відповідно після цих подій усвідомлюючи що працивникі філіі не виправлять допущені іми порушення скористуючись

ст.538 ЦКУ, п.3:

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Припинив виконувати забовьязальну угоду за неукладенностю та яка не накладае на сторони будь які прависинни .

Кредитно заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008р. у нотаріуса не завірявся таких пропозицій до мене від банку не було ,що підтверджено на попередніх слуханнях з цйого питатанна з цімиж учасниками спору технічніми засобами аудіо фіксації суду.

Звертаю увагу що відповідно до наказу МЮ України 2004р. на нотаріуса покладено первинна перевірка відповідності правочину до діючого законодавства Держави Україна , а при порушенні забовьязані сповістити державні правозахисні органи якими є Прокуратура та Служба Безбеки України.

Стаття 57 ЦПКУ. Докази

1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до значення видокремлюють такі види обставин: або причину, або підставу , або причину виникнення стану.

Позивач не підтвердив позов доказами обставини на які він посилаеться, а також відповідність обставин до чинного ЗУ.

Беручі до уваги ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

N 1618-IV від 18 березня 2004 року редакція від 11.02.2010 року

Стаття 119 ЦПКУ. Форма і зміст позовної заяви.

2. Позовна заява повинна містити:

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

В наданіх до суду матеріалах відсутні будь які докази що до підстав звернення.

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Про обов’язки суду

Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції".

Глава 1. Загальні положення

Стаття 1. Суддя - носій судової влади

1. Професійні судді та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади.

Стаття 3. Незалежність суддів

1. Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та не підпорядковані і підкоряються лише Конституції України та законам України. Втручання у діяльність суддів щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 10. Присяга судді

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту:

(абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2534-III)

"Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Присяга судді складається перед Президентом України.

(частина друга статті 10 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2534-III)

Стаття 6. Обов'язки суддів. Судді зобов'язані: - при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків.

Звертаю увагу суду що подавши позов, позивач навмисно вводить суд в оману намагаючись поставити під сумнів професійнисть суді який розглядає справу не надавши належних ДОКАЗИВ своїх вимог.

Крім того не повідомивши суд шо саме звернення є ЧЕТВЕРТИМ З ТИХ САМИХ ПИДСТАВ і кожен раз не даючи належніх доказів та не обґрунтовуючи своїх вимог.

Стаття 64. Письмові докази

1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки,

листування службового або особистого характеру або витяги з них,

що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 61. Підстави звільнення від доказування

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,

господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До наданних позивачем доказах відсутні підстави для звільнення від доказування .

Відповідно Письмові докази отриманні з загально відомих офіційних джерел , особисто призначених державою для іх зберігання та оприлюдненню ,з підтвердженням адресата джерела , не потребують обов’язковості подання в оригіналі

Стаття 58 ЦПКУ. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування при подданни позову про стягнення є Кредитно заставний договір ,а також

Договір застави транспортного засобу належним чином складенний відповідно до ЗУ «Прозаставу» ст..13

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є

нерухоме майно,

космічні об'єкти,

транспортні засоби,

що підлягають державній реєстрації,

договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі

відповідних правовстановлюючих документів.

Нотаріальнепосвідчення договору застави нерухомого майна,

транспортних засобів

провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна

або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін

договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем

реєстрації цих об'єктів.

засвідчений на який наданий позивачем не містить нотаріального посвідчення і взагалі не був посвідчен нотаріусом з моею обов’язковою присутностю

Враховуючи вище наведене суд не може керуватись ПРИПУЩЕННЯМ ст.., що у позивача е письмовий дозвіл на надання фінансової послуги , а саме споживчого кредиту резиденту України з метою розрахунку з резидентом за придбаний Т/З у іноземній валюті , без надання іого суду для ознайомлення та підтвердження законності вчиненого правочину та вимог які посилаються на вчиненний правочин .

Розділ 2

Надання інформації про умови та вартість кредиту. Відповідно до вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»

відповідно п.2 п. 3 ст. 61 ЦПКУ

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9852042

Цитата з рішення суду набравшого законної силу

Справа № 2-167/2010

від 31 травня 2010 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого-судді Олійника П.В.

при секретарі Панчук М.В.

Національним Банком України на виконання вимог данного закону 10 травня 2007 року було затвержено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Згідно п. 3.1 Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. При укладенні данного кредитного договору було проігноровано вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту . Надана представником Банку довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість мікрокредиту, з якою було ознайомлено відповідача, на думку суду, не свідчить про дотримання Банком вимог п. 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту .

Згідно вимог ст.203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є невідповідність його змісту Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Позивач, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, фактично ввів в оману відповідача щодо умов кредитного договору, а тому є підстави для застосування ст. 230 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів".

ЗУ "Про захист прав споживачів" має безпосередньо відношення до законів регулюючих укладання договірних правочинів . Має більший пріорітет над договірним правочином і не виконання іого в повному обсязі тягне за собою відповідальність п.1.7ст.23 ЗУ "Про захист прав споживачів"

Підтверження отримання мною інформації як споживача.

Інформаційний лист з переліком кредитних умов,та моїм підписом після ознайомлення що є обов’язковою вимогою офіційних договірних стосунків які детально описані у постановах і листах НБУ,ниже вказаних і є обов’язковими до виконання . Беручі до уваги що банківська діяльність регулюеться Дозвольною системою яка керуеться ЗУ, постановами , наказами .Будь яке відхилення від встановленого дозволу ,або зразка визначається як порушення і відповідно тягне за собою відповідальність .

Нотаріальне посвідчення , державна реєстрація.

Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

3) Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

Стаття 639 ЦКУ Форма договору

4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

З вище вказаного виходить що за домовленностю пункт договору 9.1.

1) Цитата з договору.

9.1. Реєстрація Застави. Застава підлягає реєстрації в Державному Реєстрі в порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 210 ЦК України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

2) Стаття 209. Нотаріальне посвідчення правочину

1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає

нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882 посвідчення робіться у кожному оригіналу в якому викладено текст правочину, і якій належить кожній стороні вчинення правочину.

Витяг з інструкції.

ГЛАВА III ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ

37. Документи, у яких викладено зміст правочинів, що посвідчуються в нотаріальному порядку, виготовляються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса, а інші, що мають силу оригіналу, видаються сторонам.

Усі примірники підписуються учасниками правочину. Посвідчувальний напис вчиняється на всіх примірниках правочину.

На бажання учасників правочину кожному з них видається по одному примірнику, про що зазначається у тексті договору.

Враховуючи п. 3 ст.209 ЦКУ ,

3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

а також відсутність , як у моєму примірнику так і копіі позивача наданій суду відсутне нотаріальне посвідчення ,що є доказом того що кредитно заставний договір №К2НСАЕ00000436 від 11.08.2008 укладенний від імені ПАТ КБ «Приват Банк» у особі Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку МФО 320649 ЄДРПОУ 23699557 Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65. Не відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ і є недійсний з моменту укладення . А також такий що укладен під впливом омани.

За цей час жоден з нотаріусів не взяв на себе відповідальність підтвердити дійсність договору, у звязку з тим що усвідомлюють наслідки : позбавлення лицензіі і притягнення до адмінистативного або кримінального покарання.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим

актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним івідповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій

законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним.

Кредитно заставний договір повинен бути нотаріально посвіченний на обох рівноправних оригіналах договору відповідним приписом нотаріуса відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882 . Посвідчення виконується відповідно до пункт 24.

2) Договір застави повинен бути нотаріально посвідчений і занесен у Державний Реестр Обтяження рухомого майна відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 “Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальніх дій нотаріусами України”, зареєстрований у Мін’юсті України 03.03.2004 за № 283/8882

Ввитяг з наказу МЮУ.

пункт 35. Нотаріуси посвідчують правочини, щодо яких законодавством установлено обов'язкову нотаріальну форму.

Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають:

б)іпотечні договори, договори про заставу транспортних засобів, космічних об'єктів (стаття 18 Закону України "Про іпотеку", стаття 13 Закону України "Про заставу", стаття 577 Цивільного кодексу України);

Відповідно до п.4 ст 60 ЦПКУ Суд не може ґрунтуватись на припущеннях при наявних протиріччях з ЗУ та при відсутності додатків до позову .

Тим що іого позов має підгрунття яке базується на зверненні стягнення яке містить перелік вимог до відповідача буде належним чином розглянуто судом. Якщо процесуально подання вимог не витримано то відповідно це залишає позов без основної сладової вимог до відповідача , а без наявностиі підтверджених вимог до відповідача позов безпідставній і розгляду не підлягає

Так, в силу ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. При цьому. договір, за змістом ч. 2 ст.204 ЦК України, є видом правочину.

Однак, в силу ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин, у випадку невідповідності його ч.1 ст.203 ЦК України, в силу ст.215 ЦК України, є нікчемним.

Тягнуть за собою недійсність кредитно заставного договору відповідно до Стаття 640 ЦКУ. Момент укладення договору

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Недотримання вимог договору щодо форми застави та нотаріального посвідчення тягне за собою його недійсність.

Стаття 60 ЦПКУ. Обов'язки доказування і подання доказів

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також не може грунтуватісь на припущеннях .

З наведеного не бачу причин для задоволення позову ПАТ «Приват банк» окрім як той тиск який здійснюється на судів посадовими особами вищими за рангом , а також представниками КБ «ООО» .При ціому судді віносячи рішення яке протирічить Конституціі України, ЦКУ,ЗУ«Про захист прав споживачів» …………… безпосередніо несе відповідальність .

Прошу суд надати пояснення представнику ПАТ «Приватбанку» що саме не належний контроль, а саме безконтрольність за своїми Филиями та найманими працівниками які порушуючи цивільний та кримінальний кодекс України наносять ПАТ «Приватбанку» шкоду та збитки, тому звернення стягнення направлено не за адресою .

22.11. 2010 р. ____________Телятніков О. В.

Додатки :

Додаток №1 заява Технічні засоби аудіофіксаціі 1 арк

Додаток №2 завірені печеткою ПАТ «Приватбанку» листи які не завірені нотаріусом 8 аркушів .

Додаток №3 ухвала голосіївського суду 11.04.2009р.прийнятя до розгляду

Додаток №4 ухвала в провадженні Голсиївський суд 9 листопада 2010 р..

Додаток №5 ухвала в провадженни Жовтневій суд Дпропетровськ

Додаток №6 2 арк відмова в порушенні (спроба підпал).

Додаток №7 3 арк прокуратура про поновлення розгляду крим справи

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Йивгеней', напишите мне в лс.

я тоже имею прямое отношение к нашему городу.

только связан не с уксоц, а другим банком.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...