Увага !!! Чи удастся банку повернути іпотеку ???

[Василий Горбань]

Шановні форумчани ! Я дійшов до етапу коли банк намагається повернути собі право іпотекодержателя на житловий будинок, який на підставі рішення апеляційного суду був звільнений від іпотеки і обтяжень та був проданий іншій особі.

Коротка історія.

2 березня 2011 року ВССУ виніс ухвалу по справі за позовом Особа-1 до АТ

«УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитних договорів, договорів порук та іпотеки,

якою касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» була задоволена. Рішення апеляційного суду

Вінницької області від 21.10.2010 року скасовано (було позитивне), а рішення суду першої інстанції (було негативне)залишено в силі.

Банк з допомогою судді безповідомлення сторін отримав ухвалу про поворот виконання та звернувся до нотаріуса про вчинення записів задля поновлення іпотеки та заборони. Я встиг оскаржити ухв про поворот і надати заперечення нотаріусу.

Нотаріус відмовив банку в поновлені іпотеки і заборони.

Банк подав позов до нового власника, який я прошу прокоментувати та дати поради !!!

Суд прийняв до провадження без підготовчого засіданні зразу до розгляду та призначав на 14.06.11р.

Оскільки відповідач не був повідомлений та не з'явився слухання перенесено на 29.06.11р.

Заходи забезпечення суд пока що не застосовував.

Ось ПЗ:

УКРСИББАНК

І* N Р РАКІ ВА5 Сгоир

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО „УКРСИББАНК"

ПОДІЛЬСЬКИЙ регіональний департамент

21032, м. Вінниця, вул. Чорновола, 29.

№3071/399 від 10.05.2011 р.

Калинівський районний суд Вінницької області

м. Калинівка, вул. Дзержинського, 70

/

Позивач:

Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк"

юридична адреса: 61050, м. Харків,

гір-т. Московський, 60.

поштова адреса: 21032, м. Вінниця,

вул. Чорновола, 29.

Код ЄДРПОУ 09807750.

Відповідач:

Довгалюк Андрій Васильович

паспортні дані: серія АА номер 419119

виданий Калинівським РВ УМВС України

у Вінницькій області 30 січня 1997 року.

адреса реєстрації та проживання :

м. Калинівка, вул. К.Цеткін,6.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання АТ «УкрСиббанк» іпотекодержателем нерухомого майна.

Обставини спірних правовідносин:

23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (назва змінена на - Публічне акціонерне

товариство «УкрСиббанк», надалі - Позивач) та Наштою Михайлом Михайловичем (надалі -

Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 (надалі -

Кредитний договір) у відповідності до умов якого Відповідачем було отримано кредит в

іноземній валюті в сумі 70 000,00 доларів США у порядку і на умовах визначених договором.

Згідно умов Кредитного договору Позивач прийняв на себе зобов'язання надати

Відповідачу кредитні кошти, що і було виконано у встановленому договором порядку.

В якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором між Позивачем та

Відповідачем було укладено Договір іпотеки від 23 квітня 2008 року, посвідчений приватним

нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Свириденком А.Б. та зареєстрований в

реєстрі за № 1234 (надалі — Договір іпотеки). Відповідно до його умов, в забезпечення кредиту

було надано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з прибудовами, господарськими

будівлями та спорудами розташованого в м. Вінниці по вул. Південній, 13.

Згідно п. 2.1 Кредитного договору виконання зобов'язань позичальника за Кредитним

договором забезпечується, в тому числі, заставою нерухомості, а саме: житловим будинком з

прибудовами, господарськими будівлями та спорудами розташованого в м. Вінниці по вул.

Південній, 13. Право власності на предмет іпотеки належить Нашті Михайлу Михайловичу.

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки іпотекою забезпечується в повному обсязі

виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця (Нашта М.М..) за Кредитним договором.

Відповідно до листа №60/02-32 від 25.10.2010 року, ПАТ «УкрСиббанк» отримав

повідомлення від про те, іцо 25.10.2010 року приватним нотаріусом Вінницького міського

нотаріального округу Свириденком А.Б. було знято заборону відчуження нерухомого

майна, а саме : з житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та

спорудами розташованого в м. Вінниці по вул. Південній, 13 на підставі рішення

Апеляційного суду Вінницької області від 21.10.2010 року.

Після зняття заборони на відчуження даного заставного майна та після виключення

даного майна з реєстру обтяжень , дане заставне майно було продано 26.10.2010 року

громадянину Довгалюку Андрію Васильовичу, Ідентифікаційний номер:2580520334,

проживаючий: Вінницька область, м. Калинівка, вул. К.Цеткін,6.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вважає за необхідне зазначити

наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання

зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,

згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого

іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки

переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим

Законом;

Відповідно до ч. 1. ст. 574 Цивільного кодексу України, застава виникає на підставі

договору, закону або рішення суду.

Аналогічна норма визначена ч. 1 ст. З Закону України «Про іпотеку», відповідно до

якої, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на

підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на

підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та

інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна

іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 23. Закону України «Про іпотеку», яка регламентує наслідки переходу

права власності на предмет іпотеки до третьої особи :

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет

іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи

правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна,

навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна

іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус

іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому

обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що згідно ухвали Вищого

спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02 березня

2011 року касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» була задоволена, рішення апеляційного

суду Вінницької області від 21.10.2010 року скасовано, а рішення суду першої інстанції

залишено в силі, - Позивач звертається до суду з цим позовом для визнання за АТ

«УкрСиббанк» права іпотекодержателя на нерухоме майном, яке відповідно до

Договору іпотеки забезпечує кредитне зобов'язання між Банком та Наштою М.М.

В зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним

договором, в серпні 2009 року АТ «УкрСиббанк» звернулось до Замостянського районного

суду м. Вінниці з позовом про стягнення заборгованості з Нашти М.М.., а також поручителів за

Кредитним договором. Дана справа була зупинена до вирішення справи за позовом Нашти

Михайла Михайловича до АТ «УкрСиббанк», треті особи Нашта С.Г., Войченко С.А.,

Свириденко А.Б. про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договорів

поруки, про встановлення строку сплати заборгованості по кредиту, стягнення з АТ

«УкрСиббанк» грошових коштів.

31.08.2010 року Ленінським райсудом м. Вінниці по справі за позовом Нашти Михайла

Михайловича до АТ «УкрСиббанк», треті особи Нашта С.Г., Войченко С.А., Свириденко А.Б.

про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки, про

встановлення строку сплати заборгованості по кредиту, стягнення з АТ «УкрСиббанк»

грошових коштів було винесено рішення, яким в позовних вимогах Нашти М.М. було

відмовлено.

Не погодившись зі вказаним рішенням позивач Нашта М.М. подав апеляційну скаргу.

21 жовтня 2010 року Апеляційний судом Вінницької області розглянув апеляційну

скаргу Нашти М.М. на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року по

справі за позовом Нашти М.М. до АКІБ «УкрСиббанк», треті особи Нашта С.Г., Войченко

С.А., Свириденко А.Б. про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки,

договорів поруки, про встановлення строку сплати заборгованості по кредиту, стягнення з АТ

«УкрСиббанк» грошових коштів. Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Вінницької області у складі : головуючого Медвецького С.К., суддів

Денишенко Т.О.. Онішука В.В. в справі ухвалила 21 жовтня 2010 року нове рішення, яким

задовольнила апеляційну скаргу Нашти М.М., скасувала рішення Ленінського районного суду

від 31.08.2010 року, ТА ЗАДОВІЛЬНИЛА ПОЗОВНУ ЗАЯВУ Нашти М.М.. а також, вирішила :

1. Визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008

року.

2. Визнати недійсним Договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року зареєстрованого в

реєстрі під №1233.

3. Визнати недійсним Договір поруки № 199917 від 23.04.2008 року.

4. Визнати недійсним Договір поруки №199918 від 23.04.2008 року.

5. Зобов'язати приватного нотаріуса Свириденка А.Б. виключити записи з Єдиного реєстру

заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо

обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року.

6. Встановив наслідком визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту

№11338521000 від 23.04.2008 року наявність грошового зобов'язання Нашти М.М. перед АТ

«УкрСиббанк» в сумі 66 125,13 доларів США строк погашення якого настає для позичальника

21.04.2028 року.

7. Стягнути з АКІБ УкрСиббанк на користь Нашти М.М. кошти в сумі 120 219,43 грн., як

витрати на обслуговування кредиту та разові комісійні витрати.

8. Стягнути з АКІБ УкрСиббанк на користь Нашти М.М. кошти в сумі 7 111,62 грн., як збитки

завдані, в наслідок страхування іпотечного майна, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи.

ПАТ «УкрСиббанк» не погодившись з рішенням апеляційного суду Вінницької області

подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України.

2 березня 2011 року ВССУ виніс ухвалу по справі за позовом Нашти М.М. до АТ

«УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитних договорів, договорів порук та іпотеки,

якою касаційна скарга ПАТ «УкрСиббанк» була задоволена. Рішення апеляційного суду

Вінницької області від 21.10.2010 року скасовано, а рішення суду першої інстанції

залишено в силі.

В зв'язку з тим, що результат розгляду цього позову прямо впливає на юридичну долю

нерухомості, а саме: житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та

спорудами розташованого в м. Вінниці по вул. Південній, 13, в частині права розпорядження

цим майном, для унеможливлення відчуження вказаної нерухомості до вирішення спірних

правовідносин, - АТ «УкрСиббанк» вважає за необхідне просити суд забезпечити цей позов

шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно та заборони його відчуження на

час розгляду позову. Заява про забезпечення позову додається.

Керуючись ст.ст. 572- 576 ЦК України, ст.. 23 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. З, 4,

8, 15, 118, 208 ЦПК України, -

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження.

2. Винести рішення, яким визнати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»

(юридична адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60, к/р №29099952710024 в

УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750)

іпотекодержателем нерухомого майна, а саме: житлового будинку з прибудовами,

господарськими будівлями та спорудами розташованого в м. Вінниці по вул. Південній,

13 та належить Довгалюку Андрію Васильовичу, (з наданням АТ «УкрСиббанк»

права подання заяви про реєстрацією обтяження в Державному реєстрі іпотек та

Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) в забезпечення

виконання Наштою Михайлом Михайловичем зобов'язань перед Публічним

акціонерним товариством «УкрСиббанк».

3. До вирішення спору забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони

відчуження на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та

спорудами розташованого в м. Вінниці по вул. Південній, 13, що належить Довгалюку

Андрію Васильовичу.

Додатки:

1. Копія ухвали Апеляційного суду Вінницької області 21.10.2010 року;

2. Копія ухвали ВССУ від 02.03.2011 року.

3. Копія кредитного договору № 11338521000 від 23.04.2010 року;

4. Копія договору іпотеки 23.04.2010 року;

5. Копія позовної заяви та доданих документів відповідно до кількості осіб, що беруть

участь у справі;

6. Копія довіреності представника.

ПРОШУ :

Представник ПАТ «УкрСиббанк»

за довіреністю

Шановні фрумчани чекаю Ваших коментарів та порад

[Obelix]

Мы сами еще не можем однозначно решить, куда склонится часа весов.

1-Ст. 23 "Закона об ипотеке" конкретно указывает на сохранение ипотеки.

2-Но на момент продажи, имущество не было отягощено ипотекой, посему было отчуждено законно.

3-После ухвалы ВССГУД ипотека опять "появилась"...т.е. отягощение опять возникло...

И банк просит этот акт установить решением суда...

Возможно и получится...Тут 50/50, но учитывая преференции банков, можно подозревать, что окончательное решение будет в их пользу.

К сожалению...

Думаю, в итоге, решение этого вопроса без проведения торгов не получится...

ЗЫ - Как временная мера может сделать договор займа нового собственника с ч.л. и обеспечить его "залогом"(ипотекой) и наложить при этом арест на обьект залога.?

Таким образом новый "иптекодержатель" будет первым, арест тоже не помешает...таким образом предоставить банку перспективу многолетней тяжбы

[Василий Горбань]

Мы сами еще не можем однозначно решить, куда склонится часа весов.

1-Ст. 23 "Закона об ипотеке" конкретно указывает на сохранение ипотеки.

2-Но на момент продажи, имущество не было отягощено ипотекой, посему было отчуждено законно.

3-После ухвалы ВССГУД ипотека опять "появилась"...т.е. отягощение опять возникло...

И банк просит этот акт установить решением суда...

Возможно и получится...Тут 50/50, но учитывая преференции банков, можно подозревать, что окончательное решение будет в их пользу.

К сожалению...

Думаю, в итоге, решение этого вопроса без проведения торгов не получится...

ЗЫ - Как временная мера может сделать договор займа нового собственника с ч.л. и обеспечить его "залогом"(ипотекой) и наложить при этом арест на обьект залога.?

Таким образом новый "иптекодержатель" будет первым, арест тоже не помешает...таким образом предоставить банку перспективу многолетней тяжбы

[Василий Горбань]

Мы сами еще не можем однозначно решить, куда склонится часа весов.

1-Ст. 23 "Закона об ипотеке" конкретно указывает на сохранение ипотеки.

2-Но на момент продажи, имущество не было отягощено ипотекой, посему было отчуждено законно.

3-После ухвалы ВССГУД ипотека опять "появилась"...т.е. отягощение опять возникло...

И банк просит этот акт установить решением суда...

Возможно и получится...Тут 50/50, но учитывая преференции банков, можно подозревать, что окончательное решение будет в их пользу.

К сожалению...

Думаю, в итоге, решение этого вопроса без проведения торгов не получится...

ЗЫ - Как временная мера может сделать договор займа нового собственника с ч.л. и обеспечить его "залогом"(ипотекой) и наложить при этом арест на обьект залога.?

Таким образом новый "иптекодержатель" будет первым, арест тоже не помешает...таким образом предоставить банку перспективу многолетней тяжбы

Спасибо Obelix, я це також планував, але подивлюсь на ситуацію. Тут питання дещо ширше:

коли іпотекодавець відчужував - він мав право на таке відчудження оскільке рішення ввступило в законну силу, але коли ВСССУ скасувамв рішення - він його скасував з моменту вступлення в законну силу (чи може я не правий) - тоді получується що іпотекодавець (позичальник) не мав права відчуджуватии і чи не котить тут віндикативний позов ???

Поьтрібн7о радитись, адже практики немає.

Знаю думку групи суддів ВССУ, які намагались до скасування спору по Печерському суду підготовити свої узагальненя відмінні від узагальнинь Луспеника, але керівництво не погодилось під тиском !!!!

Вони сказали, що підтримуютиь позичальників, адже банки як жирували так і жирують а люди дуже попали

Але ж практика ВССУ уже почалася формуватись !!! Ось і все.

[Obelix]

але коли ВСССУ скасувамв рішення - він його скасував з моменту вступлення в законну силу (чи може я не правий)

Думаю, что не прав.

Если бы ВССУ написал "Признать решение Ап.суда недействительным" - тогда с момента провозглашения (вступления в силу)

Если скасував - то решение Ап. суда нелигитимно с момента решения ВССУ.

(зы - я так думаю)

Далее...Предвидя вендикативный иск, используем ту же ст. 388, но ч.2

Делайте у нотариуса "займ" на 3 дня, обеспечивайте его залогом и "ипотекой", через 3 (4)дня делайте исп. надпись нотариуса и с ней в ГИС. Там 10 дней на добровольное исполнение...оценка...выходите на торги с ценой "ОГОГО", после первых несостоявшихся торгов кредитор забирает себе имущество по стартовой цене (см. закон об ипотеке со ст. 40 и до конца) в счет своих требований...

После этого банку ловить нечего, ибо они будут убиты тем же оружием, которое они выковали и заточили для борьбы с должниками...Просто тут мы немножко поменямся местами Имущество, прошедшее горнило торгов, купленое у ГИС (полученое от ГИС) очистилось от всех обязательств

Есть 3 мес на оспорить торги...но (из небогатой судебной по этому вопросу практики) нового собственника это уже не волнует.

ЗЗЫ - Если поторопитесь, в 2 мес вложитесь. Как отложить расмотрение дела на этот срок думаю вы знаете

[Василий Горбань]

Спасибо Obelix, я це також планував, але подивлюсь на ситуацію. Тут питання дещо ширше:

коли іпотекодавець відчужував - він мав право на таке відчудження оскільке рішення ввступило в законну силу, але коли ВСССУ скасувамв рішення - він його скасував з моменту вступлення в законну силу (чи може я не правий) - тоді получується що іпотекодавець (позичальник) не мав права відчуджуватии і чи не котить тут віндикативний позов ???

Поьтрібн7о радитись, адже практики немає.

Знаю думку групи суддів ВССУ, які намагались до скасування спору по Печерському суду підготовити свої узагальненя відмінні від узагальнинь Луспеника, але керівництво не погодилось під тиском !!!!

Вони сказали, що підтримуютиь позичальників, адже банки як жирували так і жирують а люди дуже попали

Але ж практика ВССУ уже почалася формуватись !!! Ось і все.

Дякую Obelix !

Я уже по такому шляху і рухаюсь, закінчуємо готовити документи для нотаріуса на обтяження і іпотеку до суду встигнем це зробити, а банк нехай попробує "догнати"?

У мене уже по трьох справах стадія повороту виконання причому в одній третій після позичальника власник взяв кредити в іншому банку а майно житловий будинок передав в іпотеку. Тобто ситуація дещо гірша, адже про створення добросовісного набувача потрібно домовлятись з новим банком.

[Obelix]

Дякую Obelix !

Я уже по такому шляху і рухаюсь...

Правильной дорогой идете, товарищи! (с)

Мы с самого начала опасались ст.23 потому и не спешили "посевать" по рай. и ап.судам.

Ибо в ВССУ все равно решение снесут, им прецеденты не нужны.

Посему смещаем фронт в сторону ГИС и торгов. Тут повольготнее

[у.zaporozhskiy]

Думаю, что не прав.

Если бы ВССУ написал "Признать решение Ап.суда недействительным" - тогда с момента провозглашения (вступления в силу)

Если скасував - то решение Ап. суда нелигитимно с момента решения ВССУ.

(зы - я так думаю)

Далее...Предвидя вендикативный иск, используем ту же ст. 388, но ч.2

Делайте у нотариуса "займ" на 3 дня, обеспечивайте его залогом и "ипотекой", через 3 (4)дня делайте исп. надпись нотариуса и с ней в ГИС. Там 10 дней на добровольное исполнение...оценка...выходите на торги с ценой "ОГОГО", после первых несостоявшихся торгов кредитор забирает себе имущество по стартовой цене (см. закон об ипотеке со ст. 40 и до конца) в счет своих требований...

После этого банку ловить нечего, ибо они будут убиты тем же оружием, которое они выковали и заточили для борьбы с должниками...Просто тут мы немножко поменямся местами Имущество, прошедшее горнило торгов, купленое у ГИС (полученое от ГИС) очистилось от всех обязательств

Есть 3 мес на оспорить торги...но (из небогатой судебной по этому вопросу практики) нового собственника это уже не волнует.

ЗЗЫ - Если поторопитесь, в 2 мес вложитесь. Как отложить расмотрение дела на этот срок думаю вы знаете

Поясните, почему имущество купленное у ГИС очищено от отягощений?

Это исходя из практики или есть конкретные и ясные нормы?

[ЗАКОННИК]

Имущество, прошедшее горнило торгов, купленое у ГИС (полученое от ГИС) очистилось от всех обязательств

Есть 3 мес на оспорить торги...но (из небогатой судебной по этому вопросу практики) нового собственника это уже не волнует.

ЗЗЫ -

буду признателен, если поделитесь хотя бы частью этой небогатой судпрактики у знакомых оспаривают торги, банк провтыкал , и цену срезали на повторных торгах(постарались), купили свои же, а теперь банку не хватает покрыть задолженность и они бесятся...

можно на мыло 010112(собака)i.ua

[bubaleh]

Подскажите, какой итог этой истории? Очень интересует. Спасибо

[Василий Горбань]

Думаю, что не прав.

Если бы ВССУ написал "Признать решение Ап.суда недействительным" - тогда с момента провозглашения (вступления в силу)

Если скасував - то решение Ап. суда нелигитимно с момента решения ВССУ.

(зы - я так думаю)

Далее...Предвидя вендикативный иск, используем ту же ст. 388, но ч.2

Делайте у нотариуса "займ" на 3 дня, обеспечивайте его залогом и "ипотекой", через 3 (4)дня делайте исп. надпись нотариуса и с ней в ГИС. Там 10 дней на добровольное исполнение...оценка...выходите на торги с ценой "ОГОГО", после первых несостоявшихся торгов кредитор забирает себе имущество по стартовой цене (см. закон об ипотеке со ст. 40 и до конца) в счет своих требований...

После этого банку ловить нечего, ибо они будут убиты тем же оружием, которое они выковали и заточили для борьбы с должниками...Просто тут мы немножко поменямся местами Имущество, прошедшее горнило торгов, купленое у ГИС (полученое от ГИС) очистилось от всех обязательств

Есть 3 мес на оспорить торги...но (из небогатой судебной по этому вопросу практики) нового собственника это уже не волнует.

ЗЗЫ - Если поторопитесь, в 2 мес вложитесь. Как отложить расмотрение дела на этот срок думаю вы знаете

Якраз ця історія ще не закінчилась але для банку зайшла в глибокий тупік. Майно було новим власником подаровано іншій особі. Після цього Нотаріус під тиском банку вніс запис но лише в реєстр іпотек. Я подав позов до нотаріуса про неправомірність його дій і зобов'язання виключити даний запис але позов відкликали бо дуже так просив нотаріус.

Потім банк подав позов про звернення стягнення по 23ст. ЗУ Про іпотеку на іпотечне майно, що належало обдарованому а я заперечував так як в момент продажу і дарування обтяження було відсутнім. Я виграв дві інстанції, які в позові банку відмовили саме з цієї підстави а ВССУ не найшов підстав для відкриття провадження.

Окрім цього значно раніше в справі за позовом банку про стягнення грошових коштів з позичальника він же іпотекотавець було призначено бухгалтерсько-економічної експертизи. Експерт дійшов висновку про відсутність можливості встановити заборгованість і банк подав заяву про залишення позову без розгляду, я заперечував тому що потрібно було відмовляти в позові але суд залишив без розгляду. Більше банк позичальника не діставав.

Але оскільки земельна ділянка не була предметом іпотеки так як на момент її укладення не була приватизована а до двох наступних власників будинку у власність уже переходило право власності на будинковолодіння з земельною ділянкою. Через це я планую здійснити продаж ще раз і встановити не реально завищену ціну на земельну ділянку для того щоб у будь якого з потенційних покупців іпотечного майна ( якщо в майбутньому навіть і виникне така ситуація - хоч це уже малоймовірно) відпав би інтерес до такого будинковолодіння - адже за земельну ділянку потрібно буде дуже дорого платити. Ось так. Но крім цього подаю позов про визнання у банку відсутнім права на іпотеку, відсутність підстав для подальшого утримання майна під іпотечним обтяженням і як наслідок зобов'язати держреєстратора виключити запис з реєстру іпотек (як не дивно але така судова практика в господарському Не в диковинку).

Уже після цього можно буде вчинити продаж за дорого !

[Василий Горбань]

Якраз ця історія ще не закінчилась але для банку зайшла в глибокий тупік. Майно було новим власником подаровано іншій особі. Після цього Нотаріус під тиском банку вніс запис но лише в реєстр іпотек. Я подав позов до нотаріуса про неправомірність його дій і зобов'язання виключити даний запис але позов відкликали бо дуже так просив нотаріус.

Потім банк подав позов про звернення стягнення по 23ст. ЗУ Про іпотеку на іпотечне майно, що належало обдарованому а я заперечував так як в момент продажу і дарування обтяження було відсутнім. Я виграв дві інстанції, які в позові банку відмовили саме з цієї підстави а ВССУ не найшов підстав для відкриття провадження.

Окрім цього значно раніше в справі за позовом банку про стягнення грошових коштів з позичальника він же іпотекотавець було призначено бухгалтерсько-економічної експертизи. Експерт дійшов висновку про відсутність можливості встановити заборгованість і банк подав заяву про залишення позову без розгляду, я заперечував тому що потрібно було відмовляти в позові але суд залишив без розгляду. Більше банк позичальника не діставав.

Але оскільки земельна ділянка не була предметом іпотеки так як на момент її укладення не була приватизована а до двох наступних власників будинку у власність уже переходило право власності на будинковолодіння з земельною ділянкою. Через це я планую здійснити продаж ще раз і встановити не реально завищену ціну на земельну ділянку для того щоб у будь якого з потенційних покупців іпотечного майна ( якщо в майбутньому навіть і виникне така ситуація - хоч це уже малоймовірно) відпав би інтерес до такого будинковолодіння - адже за земельну ділянку потрібно буде дуже дорого платити. Ось так. Но крім цього подаю позов про визнання у банку відсутнім права на іпотеку, відсутність підстав для подальшого утримання майна під іпотечним обтяженням і як наслідок зобов'язати держреєстратора виключити запис з реєстру іпотек (як не дивно але така судова практика в господарському Не в диковинку).

Уже після цього можно буде вчинити продаж за дорого !

Ось рішення:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25246952

Справа № 221/1714/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 року

Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Ковальчуку Я.В.

з участю представника позивача Семенюк Н.В.

та представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з позовом (уточнена позовна заява на а.с. 209) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки -житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на праві власності. Мотивовані вимоги тим, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 000 доларів США. В якості забезпечення зобов`язанння 23.04.2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна -будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого був ОСОБА_4 Але 21.10.2010 року Апеляційним судом Вінницької області було ухвалено рішення, згідно якого визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Свириденком А.Б. за № 1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки № 199918 від 23.04.2008 року; зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобовязання ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 66 125,13 доларів США, строк погашення -21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

02.03.2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляційного суду Вінницької області та залишив в силі рішення суду першої інстанції -Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року, згідно з яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до АКІБ «УкрСиббанк»про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та зобов`язання до вчинення дій було відмовлено.

Після ухвалення рішення апеляційним судом Вінницької області 21.10.2010 року, 25.10.2010 року було знято заборону на відчуження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 і на підставі договору дарування від 23.07.2011 року власником заставного майна стала ОСОБА_3

Враховуючи те, що станом на 26.03.2012 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_4 становить 719 051 грн., на підставі ст.ст. 572-576, 590 ЦК України, ст.ст. 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку»ПАТ «УкрСиббанк»просило звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача Семенюк Н.Ю. позов підтримала, просила суд позов задовольнити, оскільки іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна і особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено 16.08.2011 року на підставі рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 19.05.2011 року про поворот виконання судового рішення, тому просила в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»звернути стягнення на будинок, який в даний час належить ОСОБА_3

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що на момент укладення договору купівлі-продажу будинку з ОСОБА_7 26.10.2010 року, посвідченого нотаріусом, будь-яких заборон щодо відчуження будинку не існувало, тому ОСОБА_7 правомірно набув права власності. Також не існувало заборони на вчинення договору дарування ОСОБА_7 Крім того, банк не направив відповідачам вимоги про усунення порушення, що також є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Також позивачем не надано належного доказу наявності боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСибанк», оскільки розрахунок, що був доданий до позовної заяви, не підписаний повноважною особою, не ґрунтується на первинних бухгалтерських документах, не містить математичних формул, згідно яких він проводився. Про неможливість визначити суму боргу було вказано і у висновку судово-економічної експертизи. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником прав і обов'язків є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 11338521000, на підставі якого ОСОБА_4 отримав споживчий кредит в сумі 70 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 353 500 грн., зі сплатою 13 % річних. Кінцевий строк погашення кредиту - 21.04.2028 року (а.с. 19-25).

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору № 11338521000, 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 1234, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 34). На підставі даного договору 23.04.2008 року нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеного будинку.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В підтвердження суми боргу позивачем надано довідку -розрахунок заборгованості за кредитом № 11338521000 від 23.04.2008 року, згідно якої станом на 26.03.2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»становить 719 051,54 грн. (а.с. 145-157).

Належних доказів, які б підтверджували наявність даної суми боргу ОСОБА_4, позивачем не надано.

Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості.

Такої ж позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що зазначено в ухвалі від 15.06.2011 року (а.с. 182).

В зв`язку з цим суд позбавлений можливості визначити і дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Крім того, відповідно до п. 42 постанови Пленуму ВСУ України від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»в резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має зазначити суму заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Таким чином, позивачем не доведені позовні вимоги щодо суми боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСибанк»за кредитним договором від 23.04.2008 року.

Слід зазначити, що в провадженні Замостянського райсуду м. Вінниці перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.04.2008 року, але даний позов за заявою позивача був залишений без розгляду. В зв`язку з розглядом даного позову була призначена судово-економічна експертиза, але оскільки на дослідження експерту не було надано всіх первинних документів, на підставі яких здійснено розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, експерт був позбавлений можливості надати висновок стосовно розміру боргу (а.с. 106, 183-186)

Клопотання про призначення судово-економічної експертизи для вирішення питання про фактичну заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»при розгляді даної справи не заявлялось.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»).

Правовою підставою позову ПАТ «УкрСиббанк», є, крім іншого, стаття 23 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

В судовому засіданні було встановлено і підтверджено належними доказами, що 21.10.2010 року рішенням апеляційного суду Вінницької області було задоволено позов ОСОБА_4 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Свириденком А.Б. за № 1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки № 199918 від 23.04.2008 року; зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобов`язання ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 66 125,13 доларів США, строк погашення -21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки (а.с. 7-15).

Таким чином, з 21.10.2010 року, майно ОСОБА_4 -житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, в іпотеці не перебувало.

На підставі даного рішення суду, яке набуло чинності з моменту його проголошення, приватним нотаріусом Свириденком А.Б. з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_4 і знято заборону на відчуження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 172-173, 174, 175).

Реалізуючи право власника щодо вільного володіння користування і розпорядження майном, ОСОБА_4 26.10.2010 року відчужив дане нерухоме майно ОСОБА_7, про що був укладений відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Бортнік Я.А., зареєстрований в КП «ВМБТІ»28.10.2010 року.

На час переходу права власності на будинок від ОСОБА_4 до ОСОБА_7, будинок АДРЕСА_1 не був предметом іпотеки, тому посилання представника позивача на ст. 23 Закону України «Про іпотеку»при обгрунтуванні позовних вимог, є неправильним.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21.10.2010 року було скасоване, а рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов`язання скасувати записи в Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків -залишено в силі.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 19.05.2011 року Ленінським райсудом м.Вінниці постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та поруки, стягнення коштів і зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року (а.с. 141-144).

Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16.08.2011 року (а.с. 66-67).

До внесення відповідних змін, 23.07.2011 року ОСОБА_7 подарував вищезазначений будинок ОСОБА_3 і даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Бортнік Я.А., зареєстрований в реєстрі за № 837 (а.с. 191-192).

На момент укладення договору дарування ОСОБА_7 не був іпотекодавцем нерухомого майна і не повинен був отримувати згоду ПАТ «УкрСиббанк»на відчуження будинку.

Крім того, на момент розгляду справи договір дарування (відповідно до прямої вказівки ст. 12 Закону України «Про іпотеку») будь-ким не оскаржений, тому є дійсним.

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не доведено позовні вимоги, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 530, 575, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 8,10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25696821

Справа № 2-1714/11 Провадження № 22-ц/0290/2485/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 27 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Марчук В.С., Зайцева А.Ю.

При секретарі: Агеєвій Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом (уточнена позовна заява на а.с. 209) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення скасувати як незаконне і ухвалити нове, задоволивши їх позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Суд повно з'ясував дійсні обставини справи і правильно застосував норми матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав і обов'язків є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №11338521000, на підставі якого ОСОБА_3 отримав споживчий кредит в сумі 70 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 353 500 грн., зі сплатою 13% річних. Кінцевий строк погашення кредиту - 21.04.2028 року (а.с. 19-25).

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору №11338521000, 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 1234, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.

На підставі даного договору 23.04.2008р. нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеного будинку.

21.10.2010 року рішенням апеляційного суду Вінницької області було задоволено позов ОСОБА_3 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту №11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за №1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки №199918 від 23.04.2008 року; зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_4 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_3 перед ПАТ «УкрСиббанк» в сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

Таким чином, з 21.10.2010 року, майно ОСОБА_3 - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами № 13 по вул. Південній в м. Вінниці, в іпотеці не перебувало.

На підставі даного рішення суду, яке набуло чинності з моменту його проголошення, приватним нотаріусом ОСОБА_4 з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_3 і знято заборону на відчуження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

ОСОБА_3 26.10.2010 року відчужив дане нерухоме майно ОСОБА_5, про що був укладений відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в КП «ВМБТІ» 28.10.2010 року.

На час переходу права власності на будинок від ОСОБА_3 до ОСОБА_5, будинок АДРЕСА_1 не був предметом іпотеки, тому посилання представника позивача на ст. 23 Закону України «Про іпотеку» при обґрунтуванні позовних вимог, є неправильним.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21.10.2010 року було скасоване, а рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати записи в Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків - залишено в силі.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 19.05.2011 року Ленінським райсудом м. Вінниці постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та поруки, стягнення коштів і зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_4 включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року.

Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16.08.2011 року.

До внесення відповідних змін, 23.07.2011 року ОСОБА_5 подарував вищезазначений будинок ОСОБА_2 і даний договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 837.

На момент укладення договору дарування ОСОБА_5 не був іпотекодавцем нерухомого майна і не повинен був отримувати згоду ПАТ «УкрСиббанк» на відчуження будинку.

З огляду на викладене, ухвалене судом рішення являється законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставні і тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28179647

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,-розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом, який у подальшому уточнило і просило звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6 Позивач посилався на те, що 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 тис. доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є будинок АДРЕСА_1, власником якого був ОСОБА_7 Однак 21 жовтня 2010 року апеляційним судом Вінницької області було ухвалено рішення, згідно з яким визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23 квітня 2008 року; визнано недійсними договори поруки № 199917, № 199918 від 23 квітня 2008 року; зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_8 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 23 квітня 2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_7 перед ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21 квітня 2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 кошти у сумі 120 219 грн. 43 коп., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

2 березня 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року та залишив в силі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року, згідно з яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та зобов'язання до вчинення дій.

Після ухвалення апеляційним судом рішення, 25 жовтня 2010 року було знято заборону на відчуження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 і на підставі договору дарування від 23 липня 2011 року власником заставленого майна стала ОСОБА_6

Враховуючи те, що станом на 26 березня 2012 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_7 становить 719 051 грн., то позивач на підставі ст. ст. 572-576, 590 ЦК України та ст. ст. 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку» просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року, в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального та матеріального права, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 тис. доларів США, зі сплатою 13% річних та кінцевим строком погашення кредиту до 21 квітня 2028 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований на АДРЕСА_1 і який належав на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_7 На підставі даного договору 23 квітня 2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 була накладена заборона на відчуження вказаного нерухомого майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати запис у Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_7 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту №11338521000 від 23 квітня 2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 за №1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23 квітня 2008 року; визнано недійсним договір поруки №199918 від 23 квітня 2008 року, зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_8 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 23 квітня 2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_7 перед ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21 квітня 2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 кошти у сумі 120 219 грн. 43 коп., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

25 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_7 і знято заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

26 жовтня 2010 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу відчужив будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, ОСОБА_9

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року скасовано, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року залишено в силі.

19 травня 2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці було постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у даній справі та визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати запис у Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків і зобов'язано приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 23 квітня 2008 року. Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16 серпня 2011 року. Однак до внесення цих змін, 23 липня 2011 року ОСОБА_9 подарував вказаний будинок ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Судами встановлено і не заперечується позивачем, що відповідач набув право власності на спірне майно, яке попереднім власником було передано в іпотеку.

Судами також встановлено, що позивач не доказав належними і допустимими доказами факт невиконання боржником своїх зобов'язань та наявність у позичальника боргу перед позивачем за кредитним договором від 23 квітня 2008 року.

Встановивши ці обставини, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують, тому підстави для задоволення касаційної скарги заявника відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко Т.О. Писана

Да тут я й забув, що в ВССУ навіть п'ятірка відхилила касайійну банку а рішення залишила в силі ! Ось так було, хоча судова практика в подібних правовідносинах інша...

[Василий Горбань]

Ось рішення:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25246952

Справа № 221/1714/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2012 року

Староміський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Ковальчуку Я.В.

з участю представника позивача Семенюк Н.В.

та представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з позовом (уточнена позовна заява на а.с. 209) до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки -житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на праві власності. Мотивовані вимоги тим, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 000 доларів США. В якості забезпечення зобов`язанння 23.04.2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна -будинковолодіння АДРЕСА_1, власником якого був ОСОБА_4 Але 21.10.2010 року Апеляційним судом Вінницької області було ухвалено рішення, згідно якого визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Свириденком А.Б. за № 1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки № 199918 від 23.04.2008 року; зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобовязання ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 66 125,13 доларів США, строк погашення -21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

02.03.2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляційного суду Вінницької області та залишив в силі рішення суду першої інстанції -Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року, згідно з яким в задоволенні позову ОСОБА_4 до АКІБ «УкрСиббанк»про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та зобов`язання до вчинення дій було відмовлено.

Після ухвалення рішення апеляційним судом Вінницької області 21.10.2010 року, 25.10.2010 року було знято заборону на відчуження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 і на підставі договору дарування від 23.07.2011 року власником заставного майна стала ОСОБА_3

Враховуючи те, що станом на 26.03.2012 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_4 становить 719 051 грн., на підставі ст.ст. 572-576, 590 ЦК України, ст.ст. 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку»ПАТ «УкрСиббанк»просило звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача Семенюк Н.Ю. позов підтримала, просила суд позов задовольнити, оскільки іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна і особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця на підставі ст. 23 Закону України «Про іпотеку». Запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено 16.08.2011 року на підставі рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 19.05.2011 року про поворот виконання судового рішення, тому просила в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»звернути стягнення на будинок, який в даний час належить ОСОБА_3

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 - ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що на момент укладення договору купівлі-продажу будинку з ОСОБА_7 26.10.2010 року, посвідченого нотаріусом, будь-яких заборон щодо відчуження будинку не існувало, тому ОСОБА_7 правомірно набув права власності. Також не існувало заборони на вчинення договору дарування ОСОБА_7 Крім того, банк не направив відповідачам вимоги про усунення порушення, що також є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Також позивачем не надано належного доказу наявності боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСибанк», оскільки розрахунок, що був доданий до позовної заяви, не підписаний повноважною особою, не ґрунтується на первинних бухгалтерських документах, не містить математичних формул, згідно яких він проводився. Про неможливість визначити суму боргу було вказано і у висновку судово-економічної експертизи. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступником прав і обов'язків є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 11338521000, на підставі якого ОСОБА_4 отримав споживчий кредит в сумі 70 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 353 500 грн., зі сплатою 13 % річних. Кінцевий строк погашення кредиту - 21.04.2028 року (а.с. 19-25).

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору № 11338521000, 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 1234, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 34). На підставі даного договору 23.04.2008 року нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеного будинку.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі. Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В підтвердження суми боргу позивачем надано довідку -розрахунок заборгованості за кредитом № 11338521000 від 23.04.2008 року, згідно якої станом на 26.03.2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»становить 719 051,54 грн. (а.с. 145-157).

Належних доказів, які б підтверджували наявність даної суми боргу ОСОБА_4, позивачем не надано.

Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості.

Такої ж позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що зазначено в ухвалі від 15.06.2011 року (а.с. 182).

В зв`язку з цим суд позбавлений можливості визначити і дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Крім того, відповідно до п. 42 постанови Пленуму ВСУ України від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»в резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має зазначити суму заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

Таким чином, позивачем не доведені позовні вимоги щодо суми боргу ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСибанк»за кредитним договором від 23.04.2008 року.

Слід зазначити, що в провадженні Замостянського райсуду м. Вінниці перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.04.2008 року, але даний позов за заявою позивача був залишений без розгляду. В зв`язку з розглядом даного позову була призначена судово-економічна експертиза, але оскільки на дослідження експерту не було надано всіх первинних документів, на підставі яких здійснено розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, експерт був позбавлений можливості надати висновок стосовно розміру боргу (а.с. 106, 183-186)

Клопотання про призначення судово-економічної експертизи для вирішення питання про фактичну заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»при розгляді даної справи не заявлялось.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" в силу іпотеки іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»).

Правовою підставою позову ПАТ «УкрСиббанк», є, крім іншого, стаття 23 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

В судовому засіданні було встановлено і підтверджено належними доказами, що 21.10.2010 року рішенням апеляційного суду Вінницької області було задоволено позов ОСОБА_4 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Свириденком А.Б. за № 1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки № 199918 від 23.04.2008 року; зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобов`язання ОСОБА_4 перед ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 66 125,13 доларів США, строк погашення -21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки (а.с. 7-15).

Таким чином, з 21.10.2010 року, майно ОСОБА_4 -житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, в іпотеці не перебувало.

На підставі даного рішення суду, яке набуло чинності з моменту його проголошення, приватним нотаріусом Свириденком А.Б. з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_4 і знято заборону на відчуження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 172-173, 174, 175).

Реалізуючи право власника щодо вільного володіння користування і розпорядження майном, ОСОБА_4 26.10.2010 року відчужив дане нерухоме майно ОСОБА_7, про що був укладений відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Бортнік Я.А., зареєстрований в КП «ВМБТІ»28.10.2010 року.

На час переходу права власності на будинок від ОСОБА_4 до ОСОБА_7, будинок АДРЕСА_1 не був предметом іпотеки, тому посилання представника позивача на ст. 23 Закону України «Про іпотеку»при обгрунтуванні позовних вимог, є неправильним.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21.10.2010 року було скасоване, а рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов`язання скасувати записи в Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків -залишено в силі.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 19.05.2011 року Ленінським райсудом м.Вінниці постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк»про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та поруки, стягнення коштів і зобов`язано приватного нотаріуса Свириденка А.Б. включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року (а.с. 141-144).

Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16.08.2011 року (а.с. 66-67).

До внесення відповідних змін, 23.07.2011 року ОСОБА_7 подарував вищезазначений будинок ОСОБА_3 і даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Бортнік Я.А., зареєстрований в реєстрі за № 837 (а.с. 191-192).

На момент укладення договору дарування ОСОБА_7 не був іпотекодавцем нерухомого майна і не повинен був отримувати згоду ПАТ «УкрСиббанк»на відчуження будинку.

Крім того, на момент розгляду справи договір дарування (відповідно до прямої вказівки ст. 12 Закону України «Про іпотеку») будь-ким не оскаржений, тому є дійсним.

Відповідно до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не доведено позовні вимоги, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 526, 530, 575, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 8,10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25696821

Справа № 2-1714/11 Провадження № 22-ц/0290/2485/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 27 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Марчук В.С., Зайцева А.Ю.

При секретарі: Агеєвій Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. по справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом (уточнена позовна заява на а.с. 209) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення скасувати як незаконне і ухвалити нове, задоволивши їх позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Суд повно з'ясував дійсні обставини справи і правильно застосував норми матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав і обов'язків є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №11338521000, на підставі якого ОСОБА_3 отримав споживчий кредит в сумі 70 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 353 500 грн., зі сплатою 13% річних. Кінцевий строк погашення кредиту - 21.04.2028 року (а.с. 19-25).

З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання по кредитному договору №11338521000, 23.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 1234, згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.

На підставі даного договору 23.04.2008р. нотаріусом накладено заборону на відчуження зазначеного будинку.

21.10.2010 року рішенням апеляційного суду Вінницької області було задоволено позов ОСОБА_3 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту №11338521000 від 23.04.2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23.04.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за №1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23.04.2008; визнано недійсним договір поруки №199918 від 23.04.2008 року; зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_4 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23.04.2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_3 перед ПАТ «УкрСиббанк» в сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21.04.2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 120 219,43 грн., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

Таким чином, з 21.10.2010 року, майно ОСОБА_3 - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами № 13 по вул. Південній в м. Вінниці, в іпотеці не перебувало.

На підставі даного рішення суду, яке набуло чинності з моменту його проголошення, приватним нотаріусом ОСОБА_4 з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_3 і знято заборону на відчуження житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

ОСОБА_3 26.10.2010 року відчужив дане нерухоме майно ОСОБА_5, про що був укладений відповідний договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в КП «ВМБТІ» 28.10.2010 року.

На час переходу права власності на будинок від ОСОБА_3 до ОСОБА_5, будинок АДРЕСА_1 не був предметом іпотеки, тому посилання представника позивача на ст. 23 Закону України «Про іпотеку» при обґрунтуванні позовних вимог, є неправильним.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.03.2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21.10.2010 року було скасоване, а рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 31.08.2010 року про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати записи в Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків - залишено в силі.

На підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 19.05.2011 року Ленінським райсудом м. Вінниці постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та поруки, стягнення коштів і зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_4 включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі Договору іпотеки від 23.04.2008 року.

Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16.08.2011 року.

До внесення відповідних змін, 23.07.2011 року ОСОБА_5 подарував вищезазначений будинок ОСОБА_2 і даний договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 837.

На момент укладення договору дарування ОСОБА_5 не був іпотекодавцем нерухомого майна і не повинен був отримувати згоду ПАТ «УкрСиббанк» на відчуження будинку.

З огляду на викладене, ухвалене судом рішення являється законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставні і тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17.07.2012р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28179647

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,-розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом, який у подальшому уточнило і просило звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6 Позивач посилався на те, що 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 тис. доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є будинок АДРЕСА_1, власником якого був ОСОБА_7 Однак 21 жовтня 2010 року апеляційним судом Вінницької області було ухвалено рішення, згідно з яким визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23 квітня 2008 року; визнано недійсними договори поруки № 199917, № 199918 від 23 квітня 2008 року; зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_8 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 23 квітня 2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_7 перед ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21 квітня 2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 кошти у сумі 120 219 грн. 43 коп., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

2 березня 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасував рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року та залишив в силі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року, згідно з яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та зобов'язання до вчинення дій.

Після ухвалення апеляційним судом рішення, 25 жовтня 2010 року було знято заборону на відчуження нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 і на підставі договору дарування від 23 липня 2011 року власником заставленого майна стала ОСОБА_6

Враховуючи те, що станом на 26 березня 2012 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_7 становить 719 051 грн., то позивач на підставі ст. ст. 572-576, 590 ЦК України та ст. ст. 23, 33, 39 Закону України «Про іпотеку» просив звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року, в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального та матеріального права, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11338521000 на суму 70 тис. доларів США, зі сплатою 13% річних та кінцевим строком погашення кредиту до 21 квітня 2028 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований на АДРЕСА_1 і який належав на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_7 На підставі даного договору 23 квітня 2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 була накладена заборона на відчуження вказаного нерухомого майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати запис у Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_7 та визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту №11338521000 від 23 квітня 2008 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7; визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 23 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 за №1233; визнано недійсним договір поруки № 199917 від 23 квітня 2008 року; визнано недійсним договір поруки №199918 від 23 квітня 2008 року, зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_8 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 23 квітня 2008 року; встановлено наслідком визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту № 11338521000 від 23 квітня 2008 року, наявність грошового зобов'язання ОСОБА_7 перед ПАТ «УкрСиббанк» у сумі 66 125, 13 доларів США, строк погашення - 21 квітня 2028 року; стягнуто з АКІБ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 кошти у сумі 120 219 грн. 43 коп., одержані на виконання договору про надання споживчого кредиту; стягнуто збитки.

25 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 з Державного реєстру іпотек було вилучено запис 7084240 про іпотеку нерухомого майна ОСОБА_7 і знято заборону на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 шляхом вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

26 жовтня 2010 року ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу відчужив будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, ОСОБА_9

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 березня 2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року скасовано, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2010 року залишено в силі.

19 травня 2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці було постановлено ухвалу про поворот виконання рішення у даній справі та визнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, договору іпотеки та договору поруки, зобов'язання скасувати запис у Єдиному державному реєстрі іпотек щодо обтяження майна, стягнення збитків і зобов'язано приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 включити записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек щодо обтяження майна, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 23 квітня 2008 року. Відповідний запис в Державному реєстрі іпотек було поновлено лише 16 серпня 2011 року. Однак до внесення цих змін, 23 липня 2011 року ОСОБА_9 подарував вказаний будинок ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Судами встановлено і не заперечується позивачем, що відповідач набув право власності на спірне майно, яке попереднім власником було передано в іпотеку.

Судами також встановлено, що позивач не доказав належними і допустимими доказами факт невиконання боржником своїх зобов'язань та наявність у позичальника боргу перед позивачем за кредитним договором від 23 квітня 2008 року.

Встановивши ці обставини, суди дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої і апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують, тому підстави для задоволення касаційної скарги заявника відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. Макарчук Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко Т.О. Писана

Да тут я й забув, що в ВССУ навіть п'ятірка відхилила касайійну банку а рішення залишила в силі ! Ось так було, хоча судова практика в подібних правовідносинах інша...

у кого є така або інша проблема - в лічку.

[Obelix]

Якраз ця історія ще не закінчилась але для банку зайшла в глибокий тупік. Майно було новим власником подаровано іншій особі. Після цього

 

1 - Нотаріус під тиском банку вніс запис но лише в реєстр іпотек. Я подав позов до нотаріуса про неправомірність його дій і зобов'язання виключити даний запис але позов відкликали бо дуже так просив нотаріус.

Потім банк подав позов про звернення стягнення по 23ст. ЗУ Про іпотеку на іпотечне майно, що належало обдарованому а я заперечував так як в момент продажу і дарування обтяження було відсутнім. Я виграв дві інстанції, які в позові банку відмовили саме з цієї підстави а ВССУ не найшов підстав для відкриття провадження.

Окрім цього значно раніше в справі за позовом банку про стягнення грошових коштів з позичальника він же іпотекотавець було призначено бухгалтерсько-економічної експертизи. Експерт дійшов висновку про відсутність можливості встановити заборгованість і банк подав заяву про залишення позову без розгляду, я заперечував тому що потрібно було відмовляти в позові але суд залишив без розгляду. Більше банк позичальника не діставав.

Але оскільки земельна ділянка не була предметом іпотеки так як на момент її укладення не була приватизована а до двох наступних власників будинку у власність уже переходило право власності на будинковолодіння з земельною ділянкою. Через це я планую здійснити продаж ще раз і встановити не реально завищену ціну на земельну ділянку для того щоб у будь якого з потенційних покупців іпотечного майна ( якщо в майбутньому навіть і виникне така ситуація - хоч це уже малоймовірно) відпав би інтерес до такого будинковолодіння - адже за земельну ділянку потрібно буде дуже дорого платити. Ось так. Но крім цього подаю позов про визнання у банку відсутнім права на іпотеку, відсутність підстав для подальшого утримання майна під іпотечним обтяженням і як наслідок зобов'язати держреєстратора виключити запис з реєстру іпотек (як не дивно але така судова практика в господарському Не в диковинку).

2-Уже після цього можно буде вчинити продаж за дорого !

1- Ну что за ерунда...У нас нотари вносят в реестры по просьбе?....или по требованию? ...а если очень-очень слезно просить?...

Бред.

Есть основания-есть запись в реестре. Нет оснований-нет записи. Все должно быть по закону. 

Не знаю, почему вы пожалели нотара, надеюсь у вас были веские основания.

В противном случае за такие действия можно вывеску "Нотариус" снимать сразу.

 

2- Можно и подарить дорого Т.к. при дарении тоже делается оценка. Но на мое ИМХО это уже перестраховка.

[mississ]

Є 2 питання до фахівців:

 

1. Яка процедура вилучення записів про обтяження іпотеки з реєстрів, якщо рішенням суду встановлено нікчемність КД, а відтак і іпотечного?

 

Чи потрібно подавати новий позов про розірвання КД і зобов"язати нотаріуса виключити записи про майно з реєстрів? Чи це мають бути окремі позови, а може достатньо пред"явити нотаріусу рішення суду? Чи банк має подати нотаріусу заяву (бо він є іпотекотримачем і по його заяві накладалась заборона)?

 

2. У кого мають залишитися орігінали документів на заставлене в іпотеку майно (договір купівлі-продажу, інвентарна справа і т.д.)?