Recommended Posts

Прошу прощения, я новенький на форуме. Возможно тема уже обсуждалась, но я не нашла для себя ничего подходящего. Помогите! Завтра суд, не могу спать, есть, сказала бы, что жить не хочется, но не могу, дети отвлекают от глупых мыслей.

Проблема такова. В 2008 году у кредитного общества взяли кредит с мужем на мое имя для оформления автомобиля. В течении года исправно платили кредит, еще в течении года только проценты по кредиту. Нет без работы мы не остались, не болеем, но те деньги в 2008 году, которые нам платили в качестве зарплаты, обесценились, и если тогда нам было достаточно на жизнь и оплату кредита, то сейчас не хватает даже на еду. Ну в общем, на меня подали в суд, соответственно не только на тело кредита, но и проценты, которые в качестве штрафа увеличились в 2 раза. Ах да забыла сказать, что в качестве поручителя выступил наш товарищ, и теперь требуют взыскать и с него в равных долях. Я не против, да я взяла кредит, я его не выплатила, я не прячусь, и я согласна чтобы его взыскивали с меня.

Как мне вести себя в суде чтобы не трогали поручителя, не описывали имущество (которого в принципе и нет), а взыскивали с моей зарплаты? И какие проценты они из зарплаты могут взыскивать ежемесячно? И вообще чем мне все это грозит?

Link to post
Share on other sites

Прошу прощения, я новенький на форуме. Возможно тема уже обсуждалась, но я не нашла для себя ничего подходящего. Помогите! Завтра суд, не могу спать, есть, сказала бы, что жить не хочется, но не могу, дети отвлекают от глупых мыслей.

Проблема такова. В 2008 году у кредитного общества взяли кредит с мужем на мое имя для оформления автомобиля. В течении года исправно платили кредит, еще в течении года только проценты по кредиту. Нет без работы мы не остались, не болеем, но те деньги в 2008 году, которые нам платили в качестве зарплаты, обесценились, и если тогда нам было достаточно на жизнь и оплату кредита, то сейчас не хватает даже на еду. Ну в общем, на меня подали в суд, соответственно не только на тело кредита, но и проценты, которые в качестве штрафа увеличились в 2 раза. Ах да забыла сказать, что в качестве поручителя выступил наш товарищ, и теперь требуют взыскать и с него в равных долях. Я не против, да я взяла кредит, я его не выплатила, я не прячусь, и я согласна чтобы его взыскивали с меня.

Как мне вести себя в суде чтобы не трогали поручителя, не описывали имущество (которого в принципе и нет), а взыскивали с моей зарплаты? И какие проценты они из зарплаты могут взыскивать ежемесячно? И вообще чем мне все это грозит?

что тебе сказать дорогая

\\ зачем стадам дары свободы удел овец стрижка и забой \\ пушкин

наглядный пример всем что может поднять овец которые все это время 3 года наблюдали и ращитывали что их обойдет

не обойдет и не надейтесь у забойщиков память хорошая и список составлен .

ладно это лирика кровавая правда жизни

нуи к делу то что ты написала это крик в пустоту в котором нет от чего оттолкнутся нужны факты доки которыми ты распологаеш и что к тебе конкретно предьявляют

от этого мгого зависит

по какому вопросу вести наступление на банк что ими было нарушено и ты взяла кредит или позыку а также как по каким докам получила и вообще не был ли факт обмана тебя как получателя фин послуг

и вообще ты получила потреб кредит что в дог написано

ну и как себя вести хочеш знать конкретно тогда просто посмотри и бери пример

http://gazetavv.com/analytics/politics/222...timoshenko.html

перво наперво усвой идеш на судилище судов нет

и запомни ты не получала кредит в пом понимании как это представляет банк обративщись в банк ты планировала получить гривну в качестве законного платежного средства с целью покупки --взаимо ращота с резидентом без дозволов на использования иностранной валюты как платежное средство

в твоем лексиконе должно быть только законное платежное ср. и иностранная вадюта и никаких соглашательств

банк должен доказать а это не возможно а ты должна защищатся и по докам ты в касе не получала кредит

ты получила свою собственность которую банк тебе продал

нет -не предусмотрено по кассовым проводкам

ну и ты не имела представления что ты получала потому что не озникомилась с условиями кредитования в полной мере согласно постанове 168 НБУ ---------------------иди в отказ

Link to post
Share on other sites

Прошу прощения, я новенький на форуме. Возможно тема уже обсуждалась, но я не нашла для себя ничего подходящего. Помогите! Завтра суд, не могу спать, есть, сказала бы, что жить не хочется, но не могу, дети отвлекают от глупых мыслей.

Проблема такова. В 2008 году у кредитного общества взяли кредит с мужем на мое имя для оформления автомобиля. В течении года исправно платили кредит, еще в течении года только проценты по кредиту. Нет без работы мы не остались, не болеем, но те деньги в 2008 году, которые нам платили в качестве зарплаты, обесценились, и если тогда нам было достаточно на жизнь и оплату кредита, то сейчас не хватает даже на еду. Ну в общем, на меня подали в суд, соответственно не только на тело кредита, но и проценты, которые в качестве штрафа увеличились в 2 раза. Ах да забыла сказать, что в качестве поручителя выступил наш товарищ, и теперь требуют взыскать и с него в равных долях. Я не против, да я взяла кредит, я его не выплатила, я не прячусь, и я согласна чтобы его взыскивали с меня.

Как мне вести себя в суде чтобы не трогали поручителя, не описывали имущество (которого в принципе и нет), а взыскивали с моей зарплаты? И какие проценты они из зарплаты могут взыскивать ежемесячно? И вообще чем мне все это грозит?

Если поднимали процентную ставку или делали Вам реструктуризацию в связи с чем сумма по кредиту увеличилась, и поручитель не давал на это согласие, то можете просить суд признать договор поручительства прекратившим свое действие ( ст.559 Гражданского кодекса).

Также обратите внимание, что пеню могут взыскать только за год и попросите суд применить к требованием по пене срок исковой давности.

Помимо этого принесите в суд справки о зарплате и попросите уменьшить размер пени и штрафов в связи с тяжелым материальным положением.

Если у Вас кроме этого автомобиля ничего нет, а есть только официальное место работы, то с Вас будут через исполнительную службу после реализации автомобиля удерживать не более 20% от официальной зарплаты.

Link to post
Share on other sites

Также обратите внимание, что пеню могут взыскать только за год и попросите суд применить к требованием по пене срок исковой давности.

А можно нормативку по поводу исковой давности по пене?

Link to post
Share on other sites

А можно нормативку по поводу исковой давности по пене?

Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися

спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно

із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до

вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у

засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення

цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли

особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця

у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної

часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього

Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього

Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього

Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього

Кодексу).

3. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про

визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або

обману.

таття 267. Наслідки спливу позовної давності

1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної

давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо

вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

2. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути

прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою

сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено

стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної

давності, порушене право підлягає захисту.

Link to post
Share on other sites

В 2008 году у кредитного общества взяли кредит

как называется кредитное общество?
Link to post
Share on other sites

Прошу прощения, я новенький на форуме. Возможно тема уже обсуждалась, но я не нашла для себя ничего подходящего. Помогите! Завтра суд, не могу спать, есть, сказала бы, что жить не хочется, но не могу, дети отвлекают от глупых мыслей.

Проблема такова. В 2008 году у кредитного общества взяли кредит с мужем на мое имя для оформления автомобиля. В течении года исправно платили кредит, еще в течении года только проценты по кредиту. Нет без работы мы не остались, не болеем, но те деньги в 2008 году, которые нам платили в качестве зарплаты, обесценились, и если тогда нам было достаточно на жизнь и оплату кредита, то сейчас не хватает даже на еду. Ну в общем, на меня подали в суд, соответственно не только на тело кредита, но и проценты, которые в качестве штрафа увеличились в 2 раза. Ах да забыла сказать, что в качестве поручителя выступил наш товарищ, и теперь требуют взыскать и с него в равных долях. Я не против, да я взяла кредит, я его не выплатила, я не прячусь, и я согласна чтобы его взыскивали с меня.

Как мне вести себя в суде чтобы не трогали поручителя, не описывали имущество (которого в принципе и нет), а взыскивали с моей зарплаты? И какие проценты они из зарплаты могут взыскивать ежемесячно? И вообще чем мне все это грозит?

Дивіться , я так зрозумів ,що до ва звернулась з озовом простягнення боргукредитна спілка

Надайте в суді клопотання витребувати наступні докази спочатку :

-Чи були в членом кредитної сілки ? Запросіть надати вам заяву про вступ до кредитної спілки ,та сплату членськіх внесків ,пичому не копії ,а оригінали касового ордеру про сплату вами таого внеску. КС має право видавати кредити тільки членам КС.

-Перевірте ,чи мала правоКС видавати кредити витебувайте лцензію на таку діяльність ,Статут.

-Перевірте ,де зареєстрована КС. Наприклад ,якщо вона зареєстрована в Чернівцях а надає кредити в Київі т така діяльність заборонена Законом Україн "Про кредитні спілки"

-Перевірте також хто підписував наказ про прийняття вас в члени крединої спілкі. Якщо голова правління КС ,то перевірте ,чи було йому дееговане таке право спостережною Радою КС ,оскільки тільки вона може приймати таке рішення.

Там ще багато можно задати питань до КС.

Link to post
Share on other sites

Дивіться , я так зрозумів ,що до ва звернулась з озовом простягнення боргукредитна спілка

Надайте в суді клопотання витребувати наступні докази спочатку :

-Чи були в членом кредитної сілки ? Запросіть надати вам заяву про вступ до кредитної спілки ,та сплату членськіх внесків ,пичому не копії ,а оригінали касового ордеру про сплату вами таого внеску. КС має право видавати кредити тільки членам КС.

-Перевірте ,чи мала правоКС видавати кредити витебувайте лцензію на таку діяльність ,Статут.

-Перевірте ,де зареєстрована КС. Наприклад ,якщо вона зареєстрована в Чернівцях а надає кредити в Київі т така діяльність заборонена Законом Україн "Про кредитні спілки"

-Перевірте також хто підписував наказ про прийняття вас в члени крединої спілкі. Якщо голова правління КС ,то перевірте ,чи було йому дееговане таке право спостережною Радою КС ,оскільки тільки вона може приймати таке рішення.

Там ще багато можно задати питань до КС.

в самому засіданні по справі про стягнення боргу такі запитання не матимуть ніякого результату оскільки діє презумпція правомірності правочину, яка закріплює, що правочин є дійсним до поки його не буде визнано в судовому порядку недійсним. А тому якщо є якісь дані, які підтверджують, що КС не мала права видавати кредит, то необхідно заявляти зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, а вже потім задавати ці всі запитання.
Link to post
Share on other sites

в самому засіданні по справі про стягнення боргу такі запитання не матимуть ніякого результату оскільки діє презумпція правомірності правочину, яка закріплює, що правочин є дійсним до поки його не буде визнано в судовому порядку недійсним. А тому якщо є якісь дані, які підтверджують, що КС не мала права видавати кредит, то необхідно заявляти зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, а вже потім задавати ці всі запитання.

презумпція правомірності правочину, и это в наших судилищах :blink:

завалить их заявами доказами и поставить перед выбором либо конституция либо люстрация и ответственность после смены власти

скоро осенью

Link to post
Share on other sites

что тебе сказать дорогая

\\ зачем стадам дары свободы удел овец стрижка и забой \\ пушкин

наглядный пример всем что может поднять овец которые все это время 3 года наблюдали и ращитывали что их обойдет

не обойдет и не надейтесь у забойщиков память хорошая и список составлен .

ладно это лирика кровавая правда жизни

нуи к делу то что ты написала это крик в пустоту в котором нет от чего оттолкнутся нужны факты доки которыми ты распологаеш и что к тебе конкретно предьявляют

от этого мгого зависит

по какому вопросу вести наступление на банк что ими было нарушено и ты взяла кредит или позыку а также как по каким докам получила и вообще не был ли факт обмана тебя как получателя фин послуг

и вообще ты получила потреб кредит что в дог написано

ну и как себя вести хочеш знать конкретно тогда просто посмотри и бери пример

http://gazetavv.com/analytics/politics/222...timoshenko.html

перво наперво усвой идеш на судилище судов нет

и запомни ты не получала кредит в пом понимании как это представляет банк обративщись в банк ты планировала получить гривну в качестве законного платежного средства с целью покупки --взаимо ращота с резидентом без дозволов на использования иностранной валюты как платежное средство

в твоем лексиконе должно быть только законное платежное ср. и иностранная вадюта и никаких соглашательств

банк должен доказать а это не возможно а ты должна защищатся и по докам ты в касе не получала кредит

ты получила свою собственность которую банк тебе продал

нет -не предусмотрено по кассовым проводкам

ну и ты не имела представления что ты получала потому что не озникомилась с условиями кредитования в полной мере согласно постанове 168 НБУ ---------------------иди в отказ

[/quote

Да уж ссылка отменная. Если судили бы всех кто брал кредиты не тысячу гривень а миллионы, то за решеткой оказалось бы 10% нашей страны.

Link to post
Share on other sites

Если поднимали процентную ставку или делали Вам реструктуризацию в связи с чем сумма по кредиту увеличилась, и поручитель не давал на это согласие, то можете просить суд признать договор поручительства прекратившим свое действие ( ст.559 Гражданского кодекса).

Также обратите внимание, что пеню могут взыскать только за год и попросите суд применить к требованием по пене срок исковой давности.

Помимо этого принесите в суд справки о зарплате и попросите уменьшить размер пени и штрафов в связи с тяжелым материальным положением.

Если у Вас кроме этого автомобиля ничего нет, а есть только официальное место работы, то с Вас будут через исполнительную службу после реализации автомобиля удерживать не более 20% от официальной зарплаты.

Спасибо!

Link to post
Share on other sites

Дивіться , я так зрозумів ,що до ва звернулась з озовом простягнення боргукредитна спілка

Надайте в суді клопотання витребувати наступні докази спочатку :

-Чи були в членом кредитної сілки ? Запросіть надати вам заяву про вступ до кредитної спілки ,та сплату членськіх внесків ,пичому не копії ,а оригінали касового ордеру про сплату вами таого внеску. КС має право видавати кредити тільки членам КС.

-Перевірте ,чи мала правоКС видавати кредити витебувайте лцензію на таку діяльність ,Статут.

-Перевірте ,де зареєстрована КС. Наприклад ,якщо вона зареєстрована в Чернівцях а надає кредити в Київі т така діяльність заборонена Законом Україн "Про кредитні спілки"

-Перевірте також хто підписував наказ про прийняття вас в члени крединої спілкі. Якщо голова правління КС ,то перевірте ,чи було йому дееговане таке право спостережною Радою КС ,оскільки тільки вона може приймати таке рішення.

Там ще багато можно задати питань до КС.

Это очень толковый совет! Спасибо большое!

Link to post
Share on other sites

Это очень толковый совет! Спасибо большое!

удачи Вам конечно, но избрав не правильную тактику не обожгитесь и не проклинайте потом всех юристов на свете.
Link to post
Share on other sites

удачи Вам конечно, но избрав не правильную тактику не обожгитесь и не проклинайте потом всех юристов на свете.

я встречала несколько судебных решений по КС, в которых в ходе рассмотрения было установлено, что на момент вчинення договора у КС не было лицензии на кредитование. Суд счел, что в таком случае КС не имеет права на получение процентов, а имеет право лишь на получение выданных средств (там заемщики не вернули даже тело кредита).

Например, вот

Справа № 2-483/11

Ряд стат звіту 26

Код суду 0707

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 лютого 2011 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Морозова Н. Л.

при секретарі Стегура Н. Р.

за участю: представника позивача Махлинець М. В.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Святий Мартин»до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно з боржників,

в с т а н о в и в:

Кредитна Спілка „Святий Мартин” звернулася в суд з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 суми заборгованості в розмірі 4 908,59 гривень за договором позики, виконання зобов’язань за яким, забезпечене договором поруки та судових витрат у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року, укладеного між КС „Святий Мартин” та ОСОБА_2, останній отримав кредит в сумі 5 700,00 гривень зі сплатою 36,0 % річних. На забезпечення зобов’язань за даним договором, Кредитною спілкою „Святий Мартин” було укладено договір поруки від 13.11.2007 року з ОСОБА_4, згідно якого останній несе солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_2 умов договору кредиту. Внаслідок порушення ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за договором позики, виникла сума боргу в розмірі 4 908,59 гривень в т. ч. 2 94,13 заборгованість по кредиту та 1 960,46 грн. заборгованість по процентах, яку боржник сплатити в добровільному порядку ухиляється.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав повністю, навівши вищевказані доводи, просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за договором позики, забезпеченого порукою та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання з’явилися, позов визнав та повідомив, що його поручитель ОСОБА_4 є інвалідом і не може з’явитися в судове засідання, проти розгляду справи у його відсутності не заперечує.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступого висновку.

Судом встановлено, що згідно договору кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року, укладеного між КС „Святий Мартин” та ОСОБА_2, останній отримав кредит в сумі 5 700,00 гривень зі сплатою 36,0 % річних. На забезпечення зобов’язань за даним договором, Кредитною спілкою „Святий Мартин” було укладено договір поруки від 13.11.2007 року з ОСОБА_4, згідно якого останній несе солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_2 умов договору кредиту. Внаслідок порушення ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань за договором позики, виникла сума боргу в розмірі 4 908,59 гривень в т. ч. 2 94,13 заборгованість по кредиту та 1 960,46 грн. заборгованість по процентах, яку боржник сплатити в добровільному порядку ухиляється.

Позивач по справі відповідно до ст. 3 Закону "Про кредитні спілки" кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону.

За правилами ст. 5 Закону "Про кредитні спілки", кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Як визначено в ч. 1 ст. 1 Закону "Про кредитні спілки" кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Частиною 4 ст. 8 Закону "Про кредитні спілки" передбачено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність щодо залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до Закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ч. 4 ст. 8 Закону "Про кредитні спілки" діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов'язковому ліцензуванню.

На підставі ч. 2 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до норм матеріального права, що діяло під час укладення договору кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року, з ОСОБА_2, КС „Святий Мартин” повинна була мати необхідний обсяг цивільної дієздатності для видачі кредиту на зазначених у ньому умовах.

Судом з’ясовано, що Кредитна спілка „Святий Мартин” на момент видачі кредиту ОСОБА_2 мала ліцензію, необхідну для діяльності кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, що була дійсною з 20.06.2007 по 25.06.2007 роки. У договорі кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року, укладеного між сторонами, не зазначено за рахунок яких коштів (залучених коштів чи капіталу самої кредитної спілки була видана позика. Зі слів представника позивача, кредит ОСОБА_2 був виданий за рахунок внесків (вкладів) членів кредитної спілки, тобто залучення фінансових активів від фізичних осіб, що у відповідності до п. 4) ч. 1 ст. 34 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" –підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Таким чином, на час укладення договору кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року з ОСОБА_2, у позивача Кредитної спілки „Святий Мартин” не було ліцензії на надання таких фінансових послуг, а відтак умови договору позики в частині процентів за користування отриманими коштами не ґрунтуються на законі, встановлене судом вказує на незаконність надання фінансових коштів у позику під проценти (фінансовий кредит), а тому поверненню підлягає лише сума, отримана ОСОБА_2 в кредит.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі ОСОБА_2 порушено умови договору кредиту № 1425-07 від 13.11.2007 року, укладеного між ним та Кредитною спілкою „Святий Мартин” щодо повернення суми кредиту в розмірі 2 948,13 гривень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України –у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

За ст. ст. 11, 16, 509, 526, 610, 614 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. При цьому, недопустима одностороння відмова від виконання зобов'язань.

У відповідності до ст 88 ЦПК України з відповідачів в користь позивача слід стягнути суму сплачених і документально підтверджених ним судових витрат: держмито в розмірі 30,64, грн. та суму оплати послуг на ІТЗ судового процесу в розмірі 72,07 гривень, пропорційно задоволеній сумі.

Таким чином, вимоги позову підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст.10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України та ст.ст.257, 509, 526, 554, 610, 625, 1046-1052 ЦК України, Законом України „Про кредитні спілки”, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" суд -

р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 мешканця АДРЕСА_2 в користь Кредитної спілки «Святий Мартин», м. Мукачево, вул.. Недецеї, 27 код ЄДРПОУ 26031699, суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 2 948,13 гривень, забезпеченого порукою, суму сплаченого держмита в розмірі 30,64 грн. та суму сплачених послуг ІТЗ судового процесу в розмірі 72,07 гривень. У частині позову про стягнення процентів за договором кредиту відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.

Link to post
Share on other sites

и еще по поручителям в сочетании с кредитными союзами:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Барсукової В.М., Григор’євої Л.І.,

Косенка В.Й., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за касаційною скаргою Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2008 року Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра» (далі – КС «Довіра») звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 лютого 2003 року згідно з кредитним договором ОСОБА_1 надали кредитні кошти в розмірі 2 800 грн. зі сплатою 4% щомісячно наперед від залишку суми неповернутого кредиту на строк до 5 серпня 2003 року. Взяті на себе зобов’язання ОСОБА_1 не виконала. 9 грудня 2005 року судовим наказом з неї стягнута заборгованість за договором та штрафні санкції за період з 5 лютого 2003 року до 27 жовтня 2005 року. У зв’язку з тим, що судовий наказ не був виконаний, за період з 10 листопада 2005 року до 11 липня 2008 року в неї виникла заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 2 176 грн., яку й просили з неї стягнути.

Оскільки відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 згідно з договором поруки поручилися перед кредитором за виконання ОСОБА_1 свого зобов’язання, то КС «Довіра» просила стягнути вказану суму солідарно зі всіх відповідачів та розірвати кредитний договір у зв’язку з істотним порушенням його умов.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2008 року позов задоволено частково. Розірвано кредитний договір і на користь КС «Довіра» з ОСОБА_1 стягнуто 2 176 грн. заборгованості та судові витрати. У позові до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано й у позові до ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі КС «Довіра» просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом установлено, що 5 лютого 2003 року між кредитором, КС «Довіра», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, а з ОСОБА_2 і ОСОБА_3. – договір поруки. Оскільки ОСОБА_1 своїх зобов’язань не виконала, 9 грудня 2005 року судом виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та штрафних санкцій за період з 5 лютого 2003 року до 27 жовтня 2005 року. У зв’язку з тим, що судовий наказ не виконано, КС «Довіра» нарахувала проценти за користування кредитом у розмірі 2 176 грн. за період з 10 листопада 2005 року до 11 липня 2008 року й звернулась до суду з указаним вище позовом.

Задовольняючи позов частково та стягуючи заборгованість за кредитним договором лише з боржника ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що вона порушила свої договірні зобов’язання, тому кредитний договір підлягає розірванню зі стягненням на користь КС «Довіра» нарахованих процентів за договором за термін після видачі судом судового наказу, який не був виконаний. Відмовляючи в позові до поручителів, суд послався на те, що позивач пред’явив до них позов зі спливом одного року від дня укладення договору поруки, що вказує на те, що договір поруки припинився (ч. 4 ст. 559 ЦК України).

Апеляційний суд, ухвалюючи власне рішення, виходив із того, що судовим наказом від 9 грудня 2005 року вимоги КС «Довіра» були задоволені, на її користь із ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором та штрафні санкції, а тому кредитний договір, договори поруки й правовідносини між сторонами фактично припинилися.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов’язання зазначені в ст. 526 цього Кодексу. Оскільки ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором не виконала й після видачі судового наказу заборгованість за кредитним договором КС «Довіра» не повернула, то кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

Посилання апеляційного суду на те, що видачею судового наказу як різновиду судового рішення припиняються кредитні зобов’язання між сторонами, а кредитний договір фактично є припиненим не основані на законі, тому що зобов’язання припиняються не внаслідок ухвалення судового рішення, а в результаті належного виконання грошового зобов’язання. Таке грошове зобов’язання не було виконане належним чином.

У зв’язку з викладеним висновок суду першої інстанції про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, а апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині, його висновків не спростував, допустився помилок у застосуванні та правильному тлумаченні норм матеріального права.

Колегія суддів Верховного Суду України погоджується з висновками судів про те, що КС «Довіра» пропустила строк пред’явлення вимоги до поручителів, оскільки він відповідає вимогам закону і в цій частині доводи касаційної скарги є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед Спілкою або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань (п. 6) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

У зв’язку з наведеним у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів судами правомірно відмовлено.

Разом із тим суди помилково виходили з того, що порука припиняється, якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, оскільки такий строк у кредитному договорі чітко визначений – строк повернення кредиту встановлено до 5 серпня 2003 року (п. 1). Тому відмовити в позові слід було виходячи з того, що в договорі поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Неправильне застосування та тлумачення норми закону не призвело до неправильного вирішення спору, тому згідно із ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 січня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 скасувати та в цій частині залишити без змін рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2008 року. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Гнатенко

Судді: В.М. Барсукова

Л.І. Григор’єва

В.Й. Косенко

Д.Д. Луспеник

Link to post
Share on other sites

Алла, я поддерживаю мнение Антирейда.

У меня и были и есть подобные случаи. У меня на практике было следующее: муж и жена брали кредит в гривнах. Жена выступила поручителем мужа. Банк подал на взыскание с них солидарно. Решение суда было солидарно, но исполнительная служба направила исполнительный лист только по месту работы мужа, поскольку он не скрывался, пришел к исполнителю и назвал адрес предприятия где работает. Так потихоньку с него и взыскали за год (или полтора, непомню точно). И ничего страшного не произошло. Жену не трогали, на дом никто не приезжал.

Правда, по поручителю и пене посмотрите сроки, может уже прошли. Единственное, что бы посоветовала сделать, подать встречный иск о расторжении договора чтоб сумма зафиксировалась. Если есть какое имущество, то чтоб в свете нового закона об исполнительном производстве не наложили на него арест, воспользуйтесь советами в разделе как уберечь имущество от взыскания (примерно так звучит).

Не расстраивайтесь так уж сильно. Понимаю, неприятно, но что поделать. Выплатите помаленьку. Не опускайте рук и не теряйтесь, а то Вас и правда "схавают".

Link to post
Share on other sites

Еще раз повторю вопрос: какая кредитная спилка у Вас? Т.к по ЗОКС "Довира", например, есть реальные наработки возражений, воплощенных в решении суда.

И вообще, по договорам с КС очень жуткие санкции, но прописанные коряво + не указывают конкретные даты для погашения тела и процентов, а это тянет за собой факт, что договором санкции не урегулированы. Как результат - можете отбить все санкции, оставив лишь тело кредита, которое выплатить не составит труда.

А по поручителям вообще есть хорошая практика, чтобы оставить их в покое.

А, кстати, по кредитным дог. Кс всегда было оббяз. условие: нужно было прежде накопить на своем паевом счете около 25% от требующейся в кредит суммы. И эти деньги люди вносили, получая кредит. А договором было предусмотрено, что в случае просрочки, спилка оставляет за собой право погасить долг за счет этого внеска.

В одном деле, которое я вела, апел. суд не уменьшил сумму долга на эту сумму: т.е. нам не удалось сыграть на этом. Но после решения мы написали в спилку письмо с указанием зачесть эти деньги в погашение кредита. Нам отписались, что это невозможно бла-бла-бла. Но зато для исполнительной у нас ессть аргумент, что кредитор наш сам отказался от выполнения суда, поэтому пусть идет в сад.

А в другом деле мы подали запрос о насчитанных на эту сумму внеска процентах. Дальше собираемся пойти по пути выхода из членов КС и требованием выдать паевой взнос. Предчувствуем, что нам откажут его выдать, подадим в суд на взыскание с инфляцией и т.п. И будем добиваться зачета взаимных требований.

А, и еще в третьем деле я представляю поручителей. Мы подали ходатайство о предоставлении спилкой устава, свидет. о гос.регистрации, лицензии на дату договора, доказательства полномочий руководителя спилкы и ее филиала, выдававшего кредит, и принимавшего в члены в один день и момент.

Плюс я, как представитель, в заседания езжу в другой город. Я забомбила суд заявлениями о возмещении расходов стороны на явку в суд с доказательствами расходов. + ко всему в моих возражениях поручителя видно, что спилка не сможет поиметь ничего с поручителя, не выдержав напора, отказалась от исковых требований к поручителю.

Полагаю, это для того, чтобы не тащить в суд те документы, которые мы затребовали, иначе всплывет вся их подноготная кухня.

Так что Вы там не отмалчивайтесь, а давайте активнее бомбардируйте свой вопрос.

Link to post
Share on other sites

в самому засіданні по справі про стягнення боргу такі запитання не матимуть ніякого результату оскільки діє презумпція правомірності правочину, яка закріплює, що правочин є дійсним до поки його не буде визнано в судовому порядку недійсним. А тому якщо є якісь дані, які підтверджують, що КС не мала права видавати кредит, то необхідно заявляти зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору, а вже потім задавати ці всі запитання.

Да,але скажіть ,будь ласка , на підставі чого вона може подати зустрічний позов ,якщо внеї не має доказів ? А де їх взяти ,або як ,якщо не витребувати в суді. Це по- перше.А по -друге зустрічний позов подається до попереднього судового засідання ,або до розгляду справи по суті. Наскільки я зрозумів ,то попереднє засідання вже було.
Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...