Recommended Posts

Самое интересное что новый закон будет действовать и для старых уже подписаных договоров. (не в пользу заёмщика)

Интересно... А как же тогда обратная сила закона во времени? Или мы и кодексы перепишем все?...

Share this post


Link to post
Share on other sites

интересно, акции какие то в связи с этим законопроектом намечаются ?

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ

НАШ ЗАХИСТ

Зареєстровано Міністерством юстиції України (св-во № 3224 )

Україна, м. Київ, вул. Немировича-Данченка 5, кв. 19

Тел. 0632419436

30.06.2011

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики

Хомутинніку В.Ю.

Шановний Віталію Юрійовичу!

Засвідчуючи Вам свою повагу, надсилаємо повторно наші зауваження та пропозиції щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», реєстраційний номер 7351. Документ знаходиться на стадії підготовки до другого читання в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

Положення законопроекту серйозно порушують права громадян, які гарантовані їм Конституцією України - право на правосуддя, право на житло, право на конфіденційність інформації.

Згідно зі ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Положення законопроекту суттєво порушують конституційні права громадян.

Документ передбачає встановлення механізму спрощеного позасудового стягнення майна боржників. Цей механізм формується на основі вдосконалення процедури стягнення майна згідно з відповідними положеннями у кредитному договорі, а також застосовуючи виконавчий напис нотаріуса. У такому випадку позичальник позбувається будь-якої можливості свого захисту у суді, що є порушенням ст.. Конституції України.

Як свідчить світова практика, з метою справедливого захисту прав споживачів фінансових послуг, у справах зі споживачами єдиним правильним шляхом у випадку взаємовідносин з кредиторами є звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є житлова нерухомість, на підставі рішення суду. Встановлювати можливість звернення стягнення на підставі договору спричинятиме зловживання з боку фінансових установ, які користуватимуться тим, що споживачі не обізнані з тонкощами законодавства та поки що в державі відсутні відповідні контролюючі органи у взаєминах між кредиторами та населенням. Зміст кредитних договорів, до яких може бути примушений споживач, ніким не контролюється. Виконавчий напис нотаріуса є спрощеною процедурою, пережитком радянського законодавства. У такому випадку споживач, фактично, буде позбавлений можливості розгляду своєї справи судом, що є антиконституційним.

Нам стало відомо, що народні депутати Верховної Ради України С.М. Аржевітін, Ю.А. Кармазін, Є.І. Царьков подали пропозиції до законопроекту для розгляду у другому читанні, які мають на меті істотно обмежити дію Закону України «Про захист прав споживачів». А саме, згадані народні депутати відверто «проштовхують» банківське антисоціальне замовлення виключити кредити на нерухомість (житлову нерухомість) з-під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів». Мета цього замовлення єдина – забезпечити беззахисність мільйонів громадян перед кредиторами, чия часто незаконна, безконтрольна та аморальна діяльність по відношенню до споживачів фінансових послуг досі демонструється на практиці від початку кризи.

Взагалі, виключення кредитів на житлову нерухомість з регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» повністю нівелює ідею встановлення балансу інтересів кредиторів та споживачів фінансових послуг. В такому випадку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» втрачає будь-який сенс та лише призведе до соціально-правової незахищеності населення, нових людських страждань і соціального вибуху.

Голова правління С. А. Григорян.

_______________________________________________________________

ЗАХИСТИМО СЕБЕ САМІ !

Share this post


Link to post
Share on other sites

Не понял. Что, и Кармазин там?

тоже удивился, что для головного "защитника отечества", отечество это банки :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

интересно, акции какие то в связи с этим законопроектом намечаются ?

Никакие! Все промолчат .Овцы ж всегда молчат. По одному банки всех перережут. Но будут другие овцы... Вчера был в банке. Толпа за кредитами стоит. Берут по 27% годовых. Объяснил будущим заемщикам,что вы берете не под 27% годовых ,а под 150% годовых(учитывая комиссии, награды банку и т.д) Пофиг. Никто не ушел с толпы. все подписывают договора неглядя....Сумно ,дуже сумно...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Никакие! Все промолчат .Овцы ж всегда молчат. По одному банки всех перережут. Но будут другие овцы... Вчера был в банке. Толпа за кредитами стоит. Берут по 27% годовых. Объяснил будущим заемщикам,что вы берете не под 27% годовых ,а под 150% годовых(учитывая комиссии, награды банку и т.д) Пофиг. Никто не ушел с толпы. все подписывают договора неглядя....Сумно ,дуже сумно...

такі люди ще не мають досвіду...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Никакие! Все промолчат .Овцы ж всегда молчат. По одному банки всех перережут. Но будут другие овцы... Вчера был в банке. Толпа за кредитами стоит. Берут по 27% годовых. Объяснил будущим заемщикам,что вы берете не под 27% годовых ,а под 150% годовых(учитывая комиссии, награды банку и т.д) Пофиг. Никто не ушел с толпы. все подписывают договора неглядя....Сумно ,дуже сумно...

уверен что через годик, если не раньше, тут встретишь тех кого предупреждал :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

«Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також особам, зазначеним у частині третій 61 цього Закону, при укладенні з ними договорів про відступлення права вимоги до клієнта за простроченими кредитами.».

получается банковский тайны уже не существует...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Самое интересное что новый закон будет действовать и для старых уже подписаных договоров. (не в пользу заёмщика)

Тогда получается, что все валютные кредиты по старым договорам незаконны??? :blink:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Тогда получается, что все валютные кредиты по старым договорам незаконны??? :blink:

закон обратной силы не имеет просто будет расмотрения в судах с учотом изменений

Share this post


Link to post
Share on other sites

Цивільний кодекс України _ Чинна редакція

Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором

1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

3. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

4. (частина відсутня)

5. (частина відсутня)

6. (частина відсутня)

<…>

------------------------------

Цивільний кодекс України _ Запропонована редакція

Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором

1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, якщо сторони не досягли взаємної згоди про інше. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки, кредитор має право без згоди позичальника з визначеною у кредитному договорі періодичністю здійснювати зміну процентної ставки відповідно до умов та у порядку, встановлених кредитним договором. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

5. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, має відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс.

2) індекс має ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів.

3) значення індексу має встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

6. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинно визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2916

Share this post


Link to post
Share on other sites

«Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також особам, зазначеним у частині третій 61 цього Закону, при укладенні з ними договорів про відступлення права вимоги до клієнта за простроченими кредитами.».

получается банковский тайны уже не существует...

... а что это вообще такое-"банковська таемныця"

.."прихватик" надае "таемницю"-(заёмщика, сумму, состояние и т.д.) другому, банку. шоб той не "попух", как он..к пимеру диаманту, втб, швейцарскому, ну рассылает во все банки "таемницю" о проблемных заимах!!!!

Уявляете-я "попух", вы глядите...????

Да их "бандкиров" коммерсантов гнилых, НЕОБХОДИМО ОБЯЗАТЬ, давать ВСЮ информацию по проблемке в НАЦИОНАЛЬНЫЙ БАНК!

Может тогда поймут деятели что ИПОТЕКА ДОЛЖНА КРЕДИТОВАТЬСЯ НАПРЯМУЮ ЧЕРЕЗ ГОСБАНКИ!

Убрать этих 2провонявшихся " коммерсов из потребительского кредитования!

Пути решения есть, Но только в гондурасе, но никак ни в "папуасии"!

МВФ пауаских вождей быстро к ногтю, как вошь...оффшорную

Share this post


Link to post
Share on other sites

Никакие! Все промолчат .Овцы ж всегда молчат. По одному банки всех перережут. Но будут другие овцы... Вчера был в банке. Толпа за кредитами стоит. Берут по 27% годовых. Объяснил будущим заемщикам,что вы берете не под 27% годовых ,а под 150% годовых(учитывая комиссии, награды банку и т.д) Пофиг. Никто не ушел с толпы. все подписывают договора неглядя....Сумно ,дуже сумно...

люди, ну вот скажите, а что остается делать человеку, если ему срочно нужны деньги: гораздо в большей сумме, чем он зарабатывает? Где, откуда их брать? Нужды у всех разные. Кто-то с жиру бесится и тойоту кэмри себе покупает, а кому-то детей учить надо. Это что, повод всех заемщиков лохам называть? Жить-то приходится здесь и сейчас в сегодняшних реалиях.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Цивільний кодекс України _ Запропонована редакція

Стаття 1056-1. Проценти за кредитним договором

1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, якщо сторони не досягли взаємної згоди про інше. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки, кредитор має право без згоди позичальника з визначеною у кредитному договорі періодичністю здійснювати зміну процентної ставки відповідно до умов та у порядку, встановлених кредитним договором. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

5. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, має відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс.

2) індекс має ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів.

3) значення індексу має встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

6. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинно визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

лично мне предложенная редакция статьи нравится. Ею урегулировано наконец-то то, что доселе урегулировано не было.

Share this post


Link to post
Share on other sites

4) поділу існуючого кредитного зобов'язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на

- зобов'язання, забезпечене іпотекою, в розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривні за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;

- зобов'язання, не забезпечене іпотекою, в розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

И второе никто отдавать естественно не будет вооообще.

а растолкуйте пожалуйста эту норму - хорошо или плохо...как это выглядело бы в цифрах?

Share this post


Link to post
Share on other sites

п.3 вообще с каким-то "подвыподвертом", получится как дышло - каждый будет вертеть как ему выгодно... а в судах и подавно будет карусель, в итоге придется ждать "грунтовных Узагальнень" от ВСУ....

п.4 кто будет контролировать эти "индексы" ? НБУ,? а "Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки " будет общий для всех или же снова банковская отсебячина.....

даная редакция порождает больше вопросов чем ответов.... :(((

Share this post


Link to post
Share on other sites

Банки та їх клієнти – баланс інтересів?

На цьому тижні у Верховній Раді України заплановано розгляд у другому читанні законопроекту № 7351 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правовідносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг». Документ розроблений за участі НБУ та є довгоочікуваним для банківської спільноти. Представники банківських установ аргументують наявність «золотої середини» в законопроекті, коли у виграші будуть і банкіри, і їх клієнти. Спробуємо ще раз розібратися чи це так.

Основні положення законопроекту яскраво демонструють головну мету банківських установ на початку вже нової хвилі масового споживчого кредитування – встановлення механізму спрощеного позасудового стягнення майна боржників. Цей механізм формується на основі вдосконалення процедури стягнення майна, в тому числі житла, згідно з відповідними положеннями у кредитному договорі, а також застосовуючи виконавчий напис нотаріуса. Це означає, що банк і нотаріус в тандемі будуть здійснювати правосуддя. Звичайно, за таких умов позичальник позбувається будь-якої можливості захисту своїх прав у суді, що є грубим порушенням ст. ст. 47, 55, 124 Конституції України.

А щодо застосування банківського позасудового вирішення питань, тут безмежна однобокість гарантована. Наприклад, лише Верховний Суд України зупинив процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири - для задоволення грошових вимог банку у розмірі 140 тисяч гривень, з яких заборгованість за кредитом складала 756 грн., а решта – 133 тисячі грн. – штрафні санкції (!) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9890257). За мізерну заборгованість людину мало не залишили без житла, навісивши ефемерні штрафи, які порахував комп’ютер. Такі випадки непоодинокі - це нинішня практика без дієвого контролю банківських установ та без будь-якого захисту прав людини. То про яку позасудову процедуру звернення стягнення майна йде мова, хто проконтролює діяльність банківських установ і хто захистить права людини?

Законопроект лише поглиблює та цементує безправність людей, щодо захисту своїх майнових прав. І не лише заставленого майна! Положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про іпотеку» зазначають, що відповідальність позичальника не обмежується предметом іпотеки. Банки мають право вимагати отримання коштів після реалізації предмету іпотеки з іншого майна боржника, якщо сума, що одержана від реалізації предмету іпотеки, не покриває вимог іпотекодержателя. Тобто, при іпотечному кредитуванні позичальник, фактично, відповідає перед кредитором не лише предметом іпотеки, а всім своїм майном, чого, до речі, немає в жодній країні з розвиненим іпотечним кредитуванням. А які вимоги з’являються в іпотекодержателя демонструє вищезгаданий приклад зі штрафами.

Таким чином, надмірне спрощення процедури стягнення майна, що пропонується у законопроекті, несе пряму загрозу усьому майну споживача . Тут слід згадати, що в Україні, через різку девальвацію гривні, на українських позичальників було покладено близько 180 мільярдів гривень додаткових боргів, покриття яких цілком ймовірно вимагатиме стягнення додаткового майна позичальників та їх поручителів за кредитними договорами.

Окремо слід відзначити положення законопроекту щодо отримання права банками надавати інформацію про позичальників, що є банківською таємницею, третім особам (читай колекторам та іншим партнерам банків по стягуванню майна). Все правильно, банкам необхідно довершити ланцюжок для швидкого вирішення питання по стягненню людського майна. Тому треба законодавчо закріпити право банку діяти одноосібно з партнерами по стягуванню майна позичальників. Конституційні права людини знову не стануть перешкодою заради спасіння банківської системи України.

А що ж дає законопроект клієнтам банківських установ для встановлення так потрібного балансу інтересів?

Згідно з документом, банки зобов’язані надати позичальникам повну інформацію щодо сукупної вартості кредиту, включаючи процентну ставку та інші платежі. Одну хвилинку. А хіба ці вимоги вже не існують у нашому законодавстві та які банки мали б дотримуватися вже зараз? Положення Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 11, а також «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що затверджені постановою НБУ №168 від 10.05.2007 на виконання цього ж Закону, чітко зобов’язують банки надавати споживачам інформацію про сукупну вартість кредиту. Більше того, згадані Правила зобов’зують банки надавати клієнтам також інформацію про графік платежів по кредиту, процентам на весь період кредиту для забезпечення позичальникам можливості приймати виважені рішення. Інша справа, банки не виконували приписів законодавства, а тепер цим «балансують» в обговорюваному законопроекті.

Також особливою «привілегією» для позичальників у документі є положення про те, що банк має право на декілька нових шляхів реструктуризації боргів, тобто залишає позичальникам лише великі сподівання на доброту банкірів. За умови вишколеного механізму позасудового стягнення майна, людям сподіватися на цю доброту в реальності не варто.

Іншим «відчутним» кроком на зустріч позичальникам у документі є заборона валютного кредитування. Не вдаючись у подробиці законності обслуговування населенням таких кредитів, слід відзначити наступне. Банки і без законодавчих заборон вже не ризикують займатися сумнівним валютним споживчим кредитуванням, очевидно, усвідомивши великий урок попереднього кредитного буму , а також досвід наших сусідів, які не допускали валютних кредитів клієнтам без валютних надходжень.

Єдиним хоч невеликим полегшенням для банківських клієнтів у законопроекті передбачається заборона на встановлення банками будь-яких штрафів при достроковому погашенні кредитів. Тут запрацювало відоме правило – можна трішки поступитися заради більшого.

Дуже знаковим є підхід щодо відповідальності кредиторів та їх клієнтів у законопроекті. Якщо посилення відповідальності, в тому числі кримінальної, споживачів фінансових послуг є наріжним каменем документу, то відповідальність банків за свої можливі не правові дії не згадується у жодному його пункті чи положенні.

І останнє. Стало відомо, що наприкінці минулого тижня три народних депутати Верховної Ради України подали пропозиції до обговорюваного законопроекту, які мають на меті істотно обмежити дію Закону України «Про захист прав споживачів». А саме, депутати, очевидно, активно співпрацюючи з банками, пропонують виключити питання кредитів на нерухомість (житлову нерухомість) з-під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів». Цим буде підведена риска для існування повної беззахисності мільйонів громадян перед кредиторами. В такому випадку проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» втрачає будь-який сенс та лише призведе до соціально-правової незахищеності населення і нових людських страждань.

Тоді краще у черговий раз змінити назву законопроекту. Скажімо, назвати так – Про забезпечення умов для прибуткового банківського бізнесу за рахунок зменшення конституційних прав громадян.

Мирослава Муляр

Юрист, правозахисник

05.07.2011

Share this post


Link to post
Share on other sites

03.07.2011, 23:42, "Мокрый Анатолий" <babochka@vizit-net.com>:

Юрій Сербін:

21 Чер 2011, 16:42

2 червня цього року в першому читанні прийнято проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (реєстр. № 7351) основною ціллю якого є сприяння банкам збагаченню за раніше укладеними кредитними договорами через збільшення процентної ставки та реалізації предмету іпотеки.

Даний законопроект є лобістським, оскільки передбачає чітку схему в інтересах банків:

І. Банкам знову дозволяється* збільшення розміру відсоткової ставки за діючими кредитними договорами в односторонньому порядку;

* Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року N 661-VI та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» від 21 січня 2010 року N 1822-VI заборонено банкам збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

ІІ. Позичальники ставляться через таке збільшення в умови, при яких не можуть оплатити кредит*;

* у позичальників за валютними кредитами зобов’язання перед банками збільшилось в середньому удвічі через зростання курсу іноземної валюти. Збільшення відсоткової ставки призведе до неплатоспроможності позичальників.

ІІІ. Банкам, всупереч статті 47 Конституції України*, надається право продажу житлових приміщень, які є предметом застави у позасудовому порядку (без проведення перевірки обґрунтованості і законності вимог банків, а лише на підставі виконавчих написів нотаріусів*).

* Стаття 47 Конституції України, гласить, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

* Нотаріусам буде достатньо довідки банку про заборгованість позичальника для видачі виконавчого напису нотаріуса про реалізацію житлового приміщення. Ніхто не буде перевіряти обґрунтованості і законності вимог банків. Наразі це роблять суди.

Кредитна політика вітчизняного банківського сектору базується не на отриманні прибутку шляхом забезпечення економіки країни взаємовигідним фінансовим ресурсом, а на максимальному збагаченні за раніше укладеними кредитними договорами через зростання валютного курсу, збільшення процентних ставок, застосування штрафних санкцій, реалізації предмету іпотеки тощо.

Прийняття законопроекту (реєстр. № 7351) надасть ще більші можливості отримання надприбутків банками, доведе до зубожіння (залишення без житла) позичальників* та масовості суїцидів*.

* в Україні мають кредити 7 678 046 жителів, практично кожна друга родина.

*щодня в Україні стається 35-40 самогубств, в рік добровільно заподіюють собі смерть 11 000 - 14 000 осіб. 65-70 % серед яких це люди, які вчинили над собою суїцид з причин економічного безвихіддя. З’явився новий жахливий вид суїциду: люди покінчують життя самогубством цілими родинами.

Громадськість та зацікавленні органи державної влади не повинні допустити прийняття подібного Закону України!

Народний депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Сербін

Share this post


Link to post
Share on other sites

неужели это никому не интересно???

внутренний голос говорит, что-то мутное... растолкуйте чайнику пожалуйста!

Share this post


Link to post
Share on other sites

неужели это никому не интересно???

внутренний голос говорит, что-то мутное... растолкуйте чайнику пожалуйста!

Re: законопроэкт 7351

03.07.2011, 23:42, "Мокрый Анатолий" <babochka@vizit-net.com>:

Юрій Сербін:

21 Чер 2011, 16:42

2 червня цього року в першому читанні прийнято проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (реєстр. № 7351) основною ціллю якого є сприяння банкам збагаченню за раніше укладеними кредитними договорами через збільшення процентної ставки та реалізації предмету іпотеки.

Даний законопроект є лобістським, оскільки передбачає чітку схему в інтересах банків:

І. Банкам знову дозволяється* збільшення розміру відсоткової ставки за діючими кредитними договорами в односторонньому порядку;

* Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року N 661-VI та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» від 21 січня 2010 року N 1822-VI заборонено банкам збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

ІІ. Позичальники ставляться через таке збільшення в умови, при яких не можуть оплатити кредит*;

* у позичальників за валютними кредитами зобов’язання перед банками збільшилось в середньому удвічі через зростання курсу іноземної валюти. Збільшення відсоткової ставки призведе до неплатоспроможності позичальників.

ІІІ. Банкам, всупереч статті 47 Конституції України*, надається право продажу житлових приміщень, які є предметом застави у позасудовому порядку (без проведення перевірки обґрунтованості і законності вимог банків, а лише на підставі виконавчих написів нотаріусів*).

* Стаття 47 Конституції України, гласить, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

* Нотаріусам буде достатньо довідки банку про заборгованість позичальника для видачі виконавчого напису нотаріуса про реалізацію житлового приміщення. Ніхто не буде перевіряти обґрунтованості і законності вимог банків. Наразі це роблять суди.

Кредитна політика вітчизняного банківського сектору базується не на отриманні прибутку шляхом забезпечення економіки країни взаємовигідним фінансовим ресурсом, а на максимальному збагаченні за раніше укладеними кредитними договорами через зростання валютного курсу, збільшення процентних ставок, застосування штрафних санкцій, реалізації предмету іпотеки тощо.

Прийняття законопроекту (реєстр. № 7351) надасть ще більші можливості отримання надприбутків банками, доведе до зубожіння (залишення без житла) позичальників* та масовості суїцидів*.

* в Україні мають кредити 7 678 046 жителів, практично кожна друга родина.

*щодня в Україні стається 35-40 самогубств, в рік добровільно заподіюють собі смерть 11 000 - 14 000 осіб. 65-70 % серед яких це люди, які вчинили над собою суїцид з причин економічного безвихіддя. З’явився новий жахливий вид суїциду: люди покінчують життя самогубством цілими родинами.

Громадськість та зацікавленні органи державної влади не повинні допустити прийняття подібного Закону України!

Народний депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Юрій Сербін

Share this post


Link to post
Share on other sites
stairtov, спасибо, все правильно, только вопрос о конкретном п.4...

Share this post


Link to post
Share on other sites

ЗАУВАЖЕННЯ

до проекту Закону України

“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами

та споживачами фінансових послуг”

(реєстраційний № 7351)

У Головному юридичному управлінні проаналізовано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг”, підготовлений до другого читання, та звертається увага на таке.

Положення проекту, як вбачається з його змісту, суперечать нормам Конституції України та не узгоджуються із законами України.

1. Змінами до статті 1056-1 Цивільного кодексу України встановлюється змінювана процентна ставка за кредитом та передбачається, що у разі її застосування кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати проценту ставку відповідно до умов і в порядку, установленому в кредитному договорі. На нашу думку, запровадження змінюваної процентної ставки за кредитами у такий спосіб не забезпечить конституційні права людини, які гарантуються статтею 3 Конституції України, та призведе до звуження обсягу її існуючих прав, що не допускається статтею 22 Конституції України. Адже подібне законодавче втручання у договірні відносини створює умови для зловживань банками та фінансовими установами, оскільки унеможливлює безпідставне підвищення такої ставки за договорами кредиту.

Частина третя статті 1056-1 Цивільного кодексу України, в якій пропонується, що “встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемна”, не узгоджується із статтею 1054 Цивільного кодексу, оскільки кредитний договір є двостороннім та укладається між банком або іншою фінансовою установою (кредитодавцем) і позичальником.

2. Відповідно до законопроекту вносяться зміни до статті 109 Житлового кодексу України, згідно з якими дозволяється виселяти громадян з житла в адміністративному порядку на підставі “постанови прокурора”. Однак, це суперечить статті 47 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Крім того, це не притаманно прокурорському нагляду та не є повноваженнями прокуратури відповідно до статті 121 Конституції України.

Проектом пропонується встановлювати можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (зміни до статі 109 Житлового кодексу України, статей 35, 40 Закону України “Про іпотеку”). Однак, це положення суперечить статтям 47 та 55 Конституції України, оскільки порушується конституційне право громадян на захист у суді. Крім того, “узаконення” делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншим органом чи посадовою особою (зміни до статей 24 та 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” щодо звернення стягнення на підставі “виконавчого напису нотаріуса”) не допускається, оскільки правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (стаття 124 Конституції України).

Крім того, запровадження застосування спрощеної процедури звернення стягнення на майно позичальника, на нашу думку, створює ризики для зловживання з боку банків та фінансових установ, які можуть скористатися правовою необізнаністю споживачів, та призведе до обмеження конституційних прав громадян (стаття 64 Конституції України).

3. Змінами до частини другої статті 39 Закону України “Про іпотеку” пропонується, що “одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предмет іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення”. Однак, це положення порушує основні засади судочинства, оскільки не забезпечує рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом (стаття 129 Конституції України). Крім того, встановлення через закон “зобов’язання суду прийняти конкретне рішення” є порушенням норм статей 6 та 126 Конституції України, якими гарантується незалежність судів при прийнятті рішень.

4. Проектом пропонується встановити, що суб’єктом злочину, передбаченого статтею 222 Кримінального кодексу України, може бути будь-яка фізична особа.

При цьому не враховується те, що об’єктом такого злочину, як шахрайство з фінансовими ресурсами, є встановлений законодавством порядок фінансування, кредитування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів, а умисел винного має бути спрямованим на отримання відповідних субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків, а не на привласнення відповідних коштів. За наявності мети подальшого привласнення отриманих коштів такі дії слід розглядати, як замах на злочин, передбачений статтею 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).

Проте, із усіх перелічених у диспозиції частини першої статті 222 КК України видів допомоги фізичній особі, яка не є суб’єктом господарської діяльності, може надаватися лише субсидія та грошовий чи товарний кредит. При цьому для їх отримання до вказаних органів необхідно подати цілу низку документів, які підтверджують право такої особи на субсидію чи кредит, які підлягають обов’язковій перевірці.

Разом з тим, на нашу думку, саме по собі подання фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, до відповідних органів державної влади чи фінансових установ завідомо неправдивої інформації не є суспільно-небезпечним діянням, а отже, в силу вимог частини другої статті 11 Кримінального кодексу України, не може визнаватися злочином. Кримінальна відповідальність за такі діяння може наставати лише у разі пред’явлення підроблених документів (стаття 358 КК).

Крім того, безпосереднє визначення у диспозиції частини першої статті 222 Кримінального кодексу України будь-якої фізичної особи, як суб’єкта злочину не узгоджується з частиною першою статті 18 Кримінального кодексу України, відповідно до якої суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Щодо доповнення складу злочину, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України, таким предметом, як заставлене майно, необхідно зауважити.

Відповідно до статей 19, 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, та має право за рахунок заставного майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойку.

Тобто, у будь-якому разі такі діяння щодо заставленого майна, як розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення тощо будуть визнаватися кримінально-караним діянням, передбаченим статтею 388 КК України, лише після того, як у встановленому чинним законодавством України порядку на таке майно буде накладено арешт, воно буду описане чи визнано таким, що підлягає конфіскації відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Якщо ж таких процесуальних дій щодо вказаного майна здійснено не було, зазначені вище діяння щодо заставленого майна не можуть визнаватися злочином, тим більше, проти правосуддя. Такі дії будуть не чим іншим, як порушенням зобов’язань, що випливають із договору застави, і які тягнутимуть за собою відповідні санкції, передбачені таким договором.

Враховуючи зазначене, запропоновані зміни, на нашу думку, не відповідають положенням Конституції України в контексті гарантій, передбачених частиною другою статті 58 Конституції України.

5. Зміни до частини п’ятої статті 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в частині встановлення відповідальності “згідно із законодавством” суперечать статті 92 Конституції України, оскільки виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності.

6. Низка положень проекту не стосується відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг, оскільки регулює відносини загального характеру. Так, наприклад, зміни до статей 104 та 109 Цивільного кодексу України, направлені на врегулювання відносин щодо припинення юридичної особи; зміни до статті 1277 Цивільного кодексу України щодо визнання спадщини відумерлою тощо.

Зазначимо, що зміни до статті 104 Цивільного кодексу України, відповідно до яких “особливості припинення банку як юридичної особи встановлюється законом”, потребують узгодження із чинною частиною першою цієї статті, за якою не заборонено визначати особливості припинення окремих видів юридичних осіб у спеціальних законах, які регулюють їх діяльність. Тому, на нашу думку, такі зміни недоцільно вносити до зазначеної статті.

Крім того, на нашу думку, зміни до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” доцільно розглядати в контексті проекту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (реєстраційний №8531) (нова редакція Закону).

7. Всупереч вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України, за якою пропозиції та поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу, запропоновано внести зміни до статей 41 та 49 Закону України “Про іпотеку”, а також статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та статті 61 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, які не були предметом розгляду Верховною Радою України у першому читанні.

8. Пункт 1 розділу ІІІ проекту, за яким “цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем опублікування”, потребує узгодження із статтею 58 Конституції України та статтею 5 Цивільного кодексу України, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Зважаючи на характер новацій, цей Розділ проекту необхідно доповнити формулюванням такого змісту: “Дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

До того ж зауважуємо, що положення розділу ІII проекту щодо визначення термінів набрання чинності цим Законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та приведення Кабінетом Міністрів України та Національним банком України своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом (у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом) є юридично некоректними, оскільки реалізація норм Закону ставиться в залежність від прийняття у майбутньому підзаконних актів.

Проект також потребує суттєвого техніко-юридичного доопрацювання.

Висновок: законопроект, у тому числі з огляду на вимоги статті 116 Регламенту Верховної Ради України, потребує системного доопрацювання перед внесенням на розгляд Верховної Ради України.

Заступник керівника

Головного управління А. НИЖНИК

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сейчас расматривают. Некоторые из депутатов выступят с зауваженями.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сегодня достигли договорённости и будет внесено в переходные положения фраза о нераспрастранении закона на договора подписанные ранее.

Ждем закона с изменениями!!!

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show