СРОЧНО!Иск о признании третейской оговорки ничтожной


Recommended Posts

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання третейського застереження(угоди) в кредітних договорах нікчемним

у зв`язку з порушеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону

України «Про третейські суди».

Довожу до шановного суду,що між мною,…………..,та ПАТ «Альфа-банк» був укладений договір №…….. від 30.11.2009 р. про надання кредиту на суму ……. грн.,який є умовною реструктурізацією валютного кредиту №……..,укладеного також між ціми сторонами 11.07.2008 р.на суму …….. доларів США. Укладаючи дані договори, я мав на меті отримання кредиту, повернення його у термін з виплатою відсотків Відповідачу згідно з умовами договору, враховуючи те, що ці договори складені з дотриманням законодавства. Це є істотною умовою даних договоров.Прі цьому я не збирався доводити справу до судового розгляду, і тим більше - розглядати спір з Кредитором у Третейському суді.Більш того, я й гадки не мав при укладанні угоди про сам термін «Третейський суд», а Відповідачем, як компетентним учасником угоди роз'яснено цього не було. Підписуючи даний договір, я фактично не мав вичерпну інформацію про те, що даний пункт договору є третейською угодою, і вже тим більше - до чого цей пункт зобов'язує, бо дізнавшись про це, я відмовився б від такої угоди. У наявності всі ознаки запровадження в оману, передбачені ст. 230. ч.1 ЦКУ. Як видно із копій, договіри № ………. та №………. є договорами публічного типу, а це означає- пункти 8.3 та 10 відповідно, що містять третейські застереження, були додані Кредитором(Відповідачем) за своєю ініціативою, без права з мого боку вносити пропозиції за змістом даних пунктів.Це підтверджуеться також аналогічним змістом ціх пунктів в договорах.

Відповідач також істотно порушив ст.12 та ст.13 Закону України»Про третейські суди»,не включивши в договори Регламент Постійно діючего третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраінський Фінансовий Союз»,який є невід`ємною частиною третейської угоди.Як виявилось пізніше,адресою знаходження цього третейського суду є:м.Чернігів,пр.Перемоги,62.Враховуючи те,що місцем мого мешкання є м.Дніпропетровськ,це покладає на мене додатковий фінансовий тягар у зв'язку з необхідністю сплати арбітражного збору і гонорару у третейському суді в невідомому мені розмірі,необхідністю виїзду до міста Чернигів для участі в засіданні за свої власні кошти і з втратою особистого часу, необхідності здійснення складних, а значить недешевих, юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення цього третейського суду.

.Це також позбавляє мене захищати свої права в державному суді з правом вибору по територіальності і підсудності, у тому числі – по місцю мешкання Позичальника у відповідності ст.110 Цивільно-процесуального кодексу України.

Інакше кажучи, при укладенні договорів, що містять такий пункт,моє волевиявлення не було вільним з причини відсутності інформації про третейську угоду і не відповідало моєї внутрішній волі, а так само я не розраховував на наступ таких правових наслідків угоди, інакше відмовився б від угоди спочатку. Прошу шановний суд врахувати ч. 12 Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, в якій сказано: «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформаціїЇ про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальніх знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону продавець, віготівнік, виконавець зобов'язані своєчасно надаваті спожівачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можлівість компетентного вибору»

Окрім того, третейське застереження про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з договору кредиту підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» , порушують права Позивача, як громадянина, як споживача на судовий захист, та ставить його в нерівні умови порівняно з банком. Позивач не має права на вибір звернення до суду, зобов'язаний сплачувати державне мито, незважаючи на те, що згідно ст..22 Закону України „Про захист прав споживачів”, він як споживач звільняється від сплати мита.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода завжди є самостійна угода., незалежно від форми її написання, як у вигляді окремого документа, так і у вигляді третейського застереження в договорі, контракті. Таким чином, третейська угода є угодою, незалежною від кредитного договору.

Відповідач, користуючись моєю непроінформованістю в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз'яснив мені ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету – максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист з мого боку своїх прав споживача банковских послуг наступними засобами:

1.Позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору по територіальності і підсудності, у тому числі по місцю мого мешкання у відповідності ст.110 Цивільно-процесуального кодексу України.

2.Покладання на мене додаткового фінансового тягаря у зв'язку з необхідністю сплати арбітражного збору і гонорару у третейському суді в невідомому мені розмірі.

3.Необхідністю виїзду до міста Чернигів для участі в засіданні Постійно діючего третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукрвїнський Фінансовий Союз» за свої власні кошти і з втратою особистого часу.

У зв'язку з тим, напрошується висновок що третейського угода в такій формі і в такий спосіб не була актом доброї волі з мого боку, а була наслідком введення мене в помилки шляхом умовчання про сенс і наслідки.

Згідно зі Ст 229. Цивільного кодексу України: Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки:

- Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Також Відповідач порушив наступні права споживача банківських послуг, передбачені ніжеуказаннимі нормами Закону України ”Про захист прав споживачів”:

п.1 та 4 ч.1 ст. 4 Відносно порушення права на захист прав споживача банківських послуг Державою, в.т.ч., судом і іншими уповноваженими органами державній владі. Третейський суд не входить до числа уповноважених органів державної влади.

ч.1 ст. 15 Відносно ненадання інформації про послуги третейського суду (зокрема, ненаданням регламенту третейського суду), вартість послуг третейського суду у вигляді сум третейського збору і гонорару третейських суддів.

ч.1 ст. 17 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист.

ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист.

ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення несправедливих умов третейської угоди, яка встановлює істотний дисбаланс прав на користь Відповідача.

ч.2 ст. 19 Відносно недобросовісної підприємницької практики, що виразилася у введенні в оману шляхом умовчання про сенс і наслідки споживача банковских послуг відносно наявності потреби в послугах третейського суду, від послуг якого, за наявності інформації про ці послуги, я би від них відмовився.

ст. 21 Закону України «Про захист права споживачів» для цілей вживання цього закону встановлює презумпцію порушення прав споживача в наступних випадках:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право

споживача на свободу вибору продукції; В данному випадку продукту судочинства – третейського суду;

2) при реалізації продукту яким/або образом порушується свобода волевиявлення споживача. В даному випадку – унаслідок введення в оману шляхом умовчання;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. В даному випадку – порядок вирішення суперечок по кредитному договору третейська угода явно визначила на користь Відповідача за територіальним і витратним принципом;

5) обмежується право споживача на здобуття необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію. В даному випадку я взагалі не був інформований про порядок і правові наслідки вирішення суперечки третейським судом.;

7) ціна продукції визначена неналежним чином. В даному випадку – я не був повідомлений про суму третейського збору і про розмір гонорару третейських суддів.

Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року, щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, говорить що «право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист» і згідно п.3 даного рішення воно є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Вимоги справедливості, сумлінності і розумності цивільного законодавства практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених цивільних прав чи інтересів. Поєднання створених норм, спрямованих на забезпечення реалізації громадянських прав, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Пункти 8.3 та 10 Кредитних договорів також суперечять ч. 1 ст. 16 ЦК

України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, і обмежують право Позивача на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визначене ст. 3 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України „Про третейські суди” - до Третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків передбачених законом.

Пункти 8.3 та 10 вищеназваних кредитних договорів суперечять ст. 55 Конституції України, якою гарантовано захист прав і свобод людини і громадянина судом. Згідно ст.124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а також тим,що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії . Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Пункти 8.3 та 10 відповідно договорів№ ………… та №……….. слід вважати суду нікчемними, адже відповідно до статті 228 ЦК України вони є такими, що порушують публічний порядок, а саме як такі, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Вони порушують та обмежують право,передбачене ч. 1 статті 55 Конституції України. Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп,частину 1 статті 55 Конституції України слід розуміти, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст.27 ЦК України - правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Враховуючи наведене, на підставі статтей 3, 6, 27 і ч.1 ст. 203 ЦК України мої права порушені і підлягають захисту, оскільки вчинення правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, не допускається, а отже пункти 8.3 та 10 відповідно до вищевказаних Кредитних договорів є нікчемними і згідно ст.215 ч.2. ЦК України визнання недійсним іх судом не вимагається.

На підставі викладеного та керуючись положеннями п.1 та 4 ч.1 ст.4,ч.1ст.15,ч.1ст.17,ч.1 та 2 ст.18,ч.2 ст.2,ст.21,ст.22 Закону Украіни «Про захист прав споживачів»;ч.2 ст.1,ст.12 та ст.13 Закону України «Про третейські суди»;статтями 8,55 та 124 Конституції України;статтями 3,6,16,27,215,,228,230 та ч.1 ст.203 ЦК України;статтями 3 та110 ЦПК України;Рішеннями Конституційного Суду України № 15-рп/2002 та №9-зп;ч.12 Постанови №5 Верховного Суду України

ПРОШУ ШАНОВНИЙ СУД :

1.Прийняти позовну заяву до впровадження.

2.Визнати п.8.3 договору № ……….. та п.10 договору № …………. нікчемними.

3.У відповідності зі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»звільнити мене як

споживача від сплати Судового збору.

4.Судові витрати покласти на Відповідача.

ДОДАТКИ

1.Копія позовної заяви (5 сторінок)

2.Копія паспорта.

3.Копія ІНН.

4.Копія договору № ……………

5.Копія договору № ………...

Прошу всех,кто ознакомиться давать строгие комментарии и замечания,чтобы можно было внести значимые коррективы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

И как иск? Прошел?

В Аппеляции-да.Заседание-20.09.В райсуде как обычно отписались тем,что после подписания договора ЗУ "О ЗПП" не действует,хотя иск,как видно,касается преддоговорных отношений.Судья точно не читал иск,а отписался дежурным вариантом.В апелляционной жалобе я уже расписал всё по полочкам,указав выдержку из их любимых Узагальнень Луспенника:

Також існує переконлива позиція ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ,яка відобразилась в «УЗАГАЛЬНЕННЯХ судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.):

« Отже, з урахуванням викладеного можна зробити висновок, що застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору».

В добавок к этому, в выложенном выше иске добавил следующее:

1.Изменил в описании иска "нікчемним" на "недійсним".

2.З Ухвали ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ по справі № 6-20669св07 від 09.12.2009 р: «За положеннями ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. За змістом ст. 2 указаного Закону третейська угода – це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору. Судами встановлено, що між сторонами не існувало ніякого спору, на момент укладання угоди. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що третейська угода не відповідає закону, тому обґрунтовано визнав її недійсною.»

Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейському суду. Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому.

3.Також слід врахувати, що за своєю природою споживач у розумінні положень Закону України ”Про захист прав споживачів” є, зокрема, покупцем товарів та послуг. Згідно з ч.4 ст. 698 ЦК України умови договору, що обмежують права покупця – фізичної особи порівняно з правами, встановленими чинними нормами ЦК України та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Відтак, умови третейської угоди, згідно з якими Позивач не може реалізувати свого права на захист своіх прав у Державному суді, є нікчемними, оскільки обмежують Відповідача як споживача у праві, передбаченому Законом України ”Про захист прав споживачів”.

Сам понимаю,что иск корявенький,но ничего=БУДЕМ БОРОТЬСЯ,если Апелляцию удалось убедить,тем более,что Альфа на заседания в других городах ходить не любит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень ценная информация. Спасибо за подробное описание облегчает понимание сути проблемы с третейкой, и как с ней бороться.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...