Определение ВССУГУД об отказе Приватбанку в обращении взыскания на предмет ипотеки


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

2 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Сімоненко В.М.,

Суддів: Гончар В.П., Карпенко С.О., Лесько А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа відділ опіки та піклування Каховської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 2 лютого 2011 року,

в с т а н о в и л а:

1 лютого 2010 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно: холодильник-морозильник С 138G, СВЧ піч «Самсунг Н2877», меблевий гарнітур, автомобіль ВАЗ 32108, 1989 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом безпосереднього продажу майна конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмети застави від імені заставодержателя, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу її банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанку» всіх необхідних для здійснення продажу повноважень.

Також просили виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 в м. Херсоні, зняти його з реєстрації за цією адресою.

Посилались на те, що 17 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір із внесеними змінами, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит на суму 70 000 грн.. На виконання зобов»язання було укладено договір застави автотранспортного засобу – автомобіля ВАЗ 32108, 1989 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також холодильника-морозильника С 138G, СВЧ пічі «Самсунг Н2877», меблевого гарнітура. 22 лютого 2006 року укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Оскільки боржник не виконує взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, просили звернути стягнення на предмет іпотеки та заставлене майно.

ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання договору іпотеки недійсним та визнання недійсними зміни до договору про збільшення суми кредиту, посилаючись на те, що оскільки додатковою угодою до кредитного договору збільшено розмір кредиту, а вона на це як дружина боржника згоди не давала. Також просила визнати недійсним договору іпотеки квартири, мотивуючи позовні вимоги тим, що його укладено без згоди органу опіки та піклування, оскільки в будинку проживає малолітня дитина.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 червня 2010 року позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково. Вилучено у ОСОБА_3 та передано в заставу майно згідно з переліком шляхом надання права заставодержателю продажу майна від імені заставодавця, звернуто стягнення на автомобіль шляхом вилучення його у ОСОБА_4, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_4 задоволено. Вказано на нікчемність договору іпотеки квартири, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 22 лютого 2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Каховського нотаріального округу, а також договору від 26 січня 2007 року про внесення змін до договору іпотеки в частині збільшення обсягу кредиту.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 2 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 в м. Каховці, надано право ЗАТ КБ «ПриватБанк» від імені власника ОСОБА_3 в будь-якій спосіб відчужити покупцеві за початковою ціною предмета іпотеки в сумі 175 180 грн. з наданням права на отримання витягу з реєстру прав власності.

Виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитної угоди № 04543 від 17 лютого 2006 року ПАТ «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 кредит на суму 50 000 грн. на строк до 16 лютого 2009 року під 27 % річних (а.с.15).

26 січня 2007 року до кредитної угоди № 04543 від 17 лютого 2006 року внесені зміни 29 лютого 2008 року ОСОБА_3 збільшено ліміт кредитування до 70 000 грн. (а.с.20).

На забезпечення виконання кредитного зобов’язання укладені договори застави майна: від 17 лютого 2006 року між ОСОБА_4 та Банком - на автомобіль (а.с.21); 17 лютого 2006 року – між ОСОБА_3 та Банком – на холодильник, СВЧ піч, меблевий гарнітур (а.с.23).

26 січня 2007 року між ОСОБА_3 та Банком укладено договір іпотеки, відповідно до якого і іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до договору, до іпотеки передано квартиру, що належить йому та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Згідно з п. 13.6 договору іпотеки, квартира передана в іпотеку за згодою іншого з подружжя.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3, банк посилався на те, що внаслідок невиконання умов кредитного договору із внесеними до нього змінами, ОСОБА_3 допустив заборгованість в сумі 71 702 , 83 грн., яка складається з 54 627, 56 грн. заборгованості за кредитом; 10850, 57 грн. заборгованості за відсотками, 6244, 70 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»зання. Банк просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майна, в тому числі квартиру. Також просив виселити ОСОБА_3 з квартири із зняттям з реєстраційного обліку. Питання про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором Банк не ставив.

Задовольняючи частково позов Банку, суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_3 допустив неналежне виконання кредитного договору та допустив заборгованість, то на заставлене майно у вигляді: автомобіля, холодильник-морозильника, СВЧ пічі та меблевого гарнітура слід звернути стягнення шляхом безпосереднього продажу майна конкретному покупцю від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд вказав на нікчемність договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 Херсонської області, оскільки він укладений усупереч інтересам малолітньої дитини без дозволу відповідних органів опіки та піклування.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд зазначив, що ст. 71 ЦК України, згідно з якою укладення договору без дозволу органу опіки та піклування стосується лише опікуна та підопічного, а не обов’язку батьків. Крім того, малолітня донька ОСОБА_4 не має майнових прав на заставлену квартиру, відтак згоди органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки потрібно не було. Посилаючись на наведене, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 та звернув стягнення на предмет іпотеки – квартиру шляхом продажу від імені ОСОБА_3 будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною предмета іпотеки – 175 180 грн. з отриманням витягну з державного реєстру прав власності. Виселив ОСОБА_3 з квартири, в решті вимог Банку відмовив.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державній реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові про визнання договору поруки недійсним, суди виходили з того, що п. 13.6 зазначеного договору передбачена згода чоловіка на укладення зазначеного договору, однак не звернули уваги на вимоги закону в цій частині та, відповідно до цих вимог, не встановили обставини щодо наявності письмової або нотаріально посвідченої згоди подружжя на укладення договору іпотеки.

На зазначені обставини відповідачка посилалась в апеляційній скарзі, однак апеляційний суд в порушення ст. 303 ч. 1 ЦПК України доводи апеляційної скарги не перевірив, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, статті 38,39 Закону України «Про іпотеку» надають іпотекодержателю право на продаж предмета іпотеки на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або на підставі договору.

Однак, при зверненні стягнення на предмет іпотеки у вигляді будинку або квартири та при наявності в заставі або іпотеці іншого майна, суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна.

При цьому рішення суду про звернення стягнення за рахунок заставленого майна або надання іпотекодержателю права продажу заставленого майна має відповідати вимогам ст.39 Закону України «Про іпотеку» щодо змісту такого рішення суду та його резолютивної частини.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає, а тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд .

Керуючись ст.ст.336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 2 лютого 2011 року скасувати.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на заставлене майно, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», третя особа відділ опіки та піклування Каховської міської ради про визнання договору іпотеки направити на новий судовий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді В.П. Гончар

С.О. Карпенко

А.О. Лесько

О.В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17319801

Link to comment
Share on other sites

Что для себя важное - это вот:

Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державній реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Однак, при зверненні стягнення на предмет іпотеки у вигляді будинку або квартири та при наявності в заставі або іпотеці іншого майна, суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна.

Link to comment
Share on other sites

Что для себя важное - это вот:

Однак, при зверненні стягнення на предмет іпотеки у вигляді будинку або квартири та при наявності в заставі або іпотеці іншого майна, суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна.

а где вот это написано? в ЗУ "О ипотеке" такого не нашел.

Покупное дело?

Link to comment
Share on other sites

а где вот это написано? в ЗУ "О ипотеке" такого не нашел.

Покупное дело?

Тут имеется ввиду ст.39 ЗУ "Про ипотеку":

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя

про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо

допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від

боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору

не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Link to comment
Share on other sites

Тут имеется ввиду ст.39 ЗУ "Про ипотеку":

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя

про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо

допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від

боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору

не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

По обращению взысканию на предмет ипотеки, весьма частое основание для отказа.

Например у человека кредит 20 тыс.дол., стоимость ипотеки 25 тыс.дол., просрочка два платежа по 200 дол., которые весели два года

Суд первой инстанции собирался отказывать банку во взыскании именно на основании несоизмеримости суммы задоженности и стоимости предмета ипотеки, но не сделал этого, так как мы с банком мирно решили этот вопрос, а банк в свою очередь списал пеню и штрафы.

Но не под все случаи эту статью можно подбить.

а где вот это написано? в ЗУ "О ипотеке" такого не нашел.

Покупное дело?

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3, банк посилався на те, що внаслідок невиконання умов кредитного договору із внесеними до нього змінами, ОСОБА_3 допустив заборгованість в сумі 71 702 , 83 грн., яка складається з 54 627, 56 грн. заборгованості за кредитом; 10850, 57 грн. заборгованості за відсотками, 6244, 70 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»зання.

Сумма не так что бы это было покупное дело.

Реально Приват сейчас жучат.

Link to comment
Share on other sites

Тут имеется ввиду ст.39 ЗУ "Про ипотеку":

Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя

про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо

допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від

боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору

не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

на суд ссылается на другие обстоятельства. Именно на то, что суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна. А такого в ЗУ "О ипотеке не написано". Да, суд может отказать во взыскании на предмет ипотеки, но он же должен и соответственно мотивировать. Мотивирования по причине отказа в этом определении я не вижу.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_3, банк посилався на те, що внаслідок невиконання умов кредитного договору із внесеними до нього змінами, ОСОБА_3 допустив заборгованість в сумі 71 702 , 83 грн., яка складається з 54 627, 56 грн. заборгованості за кредитом; 10850, 57 грн. заборгованості за відсотками, 6244, 70 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов»зання.

Сумма не так что бы это было покупное дело.

Реально Приват сейчас жучат.

Покупное дело не обязательно значит покупать за деньги. Можно покупать за дружбу, за сватовство, свинью, гуся и так далее :)

больше имелось ввиду внедрение передовых технологий телефонного права :)

Link to comment
Share on other sites

на суд ссылается на другие обстоятельства. Именно на то, что суд має встановити наявність у боржника іншого житла та обговорити можливість стягнення за рахунок іншого заставленого майна з урахуванням співмірності заборгованості та вартості заставленого майна. А такого в ЗУ "О ипотеке не написано". Да, суд может отказать во взыскании на предмет ипотеки, но он же должен и соответственно мотивировать. Мотивирования по причине отказа в этом определении я не вижу.

Покупное дело не обязательно значит покупать за деньги. Можно покупать за дружбу, за сватовство, свинью, гуся и так далее :)

больше имелось ввиду внедрение передовых технологий телефонного права :)

Зная, как это происходис в ВССУ тем более в спорах с банками.

Не похоже на это, хотя решение противоречивое, мотивировка о соизмеримости, неизвестно откуда взята.

Я где-то еще встречал ее.

, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору

не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

возможно они заменили вот эту часть ст. 39 ЗУ про ипотеку.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show