Определение ВССУГУД об отказе Укрсиббанку во взыскании задолженности с поручителя


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., Коротуна В.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про дострокове стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року ,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом, в якому просило достроково стягнути солідарно з боржника та її поручителя кредитну заборгованість у розмірі 63 327,27 доларів США, що еквівалентно 500 757,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог банк посилався на те, що 13 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким надав їй 65 000 доларів США на термін до 13 вересня 2025 року з виплатою 10,5% річних.

На забезпечення грошових зобов»язань за цим договором, в цей же день з відповідачкою укладено договір іпотеки та договір поруки з ОСОБА_5

Оскільки ОСОБА_4 неналежним чином виконує умови кредитного договору, станом на 06 вересня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 63 327,27 доларів США, з яких 62 123,57 доларів США – заборгованість за основним і простроченим кредитом, 1 088,77 доларів США – по строковим і простроченим процентам, 108,93 долара США – пеня, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів у повному обсязі.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким частково задоволено позов.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» достроково кредитну заборгованість станом на 6 вересня 2010 року в сумі 500 757,27 грн., з яких 491 285,62 грн. – заборгованість за основним і простроченим кредитом, 8610,21 грн. – заборгованість по строковим і простроченим процентам, 861,44 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам. Крім того, стягнуто з відповідачки на користь позивача 1820 грн. судових витрат.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій через свого представника Луценка Р.С., ПАТ «УкрСиббанк» просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши його в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове про стягнення заборгованості солідарно з обох відповідачів, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору. Зазначає, апеляційний суд помилково дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування положень ч.1 ст.559 ЦК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим.

Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 19 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Журавель

Судді

Ю.Г. Іваненко

В.М. Коротун

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17680766

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение апелляционного суда Николаевской области по данному делу: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3091

Суд установил очень важный момент, а именно:

Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим.

За найденное определение большое спасибо Кристи.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Суд установил очень важный момент, а именно:

Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим.

За найденное определение большое спасибо Кристи.

Было бы замечательно еще предыдущие два решения увидеть :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение апелляционного суда Николаевской области по данному делу: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3091

Суд установил очень важный момент, а именно:

Доводи скарги колегія відхиляє, оскільки за змістом положень ч. 4 ст.559 ЦК України в разі встановлення такого терміну дії договору поруки як до виконання всіх зобов»язань за основним договором, в такому випадку строк дії договору не встановлений і кредитор може звернутися з вимогою до поручителя лише протягом шести місяців з моменту настання терміну виконання зобов’язання за основним договором, у противному випадку договір є припиненим.

За найденное определение большое спасибо Кристи.

Только Апелляция почему-то на основании ч. 1 ст. 559 ЦК отказала, а ВССУ на основании ч. 4 ст. 559, основанием стало, то что к поручителю не обратились с досудебным требованием в течении получгода с момента такого обращения к заемщику?

но в решении апелляционного это не указано.

Крім того, ОСОБА_3 належно виконувала умови кредитного договору до 13 березня 2010 року, сплачуючи кошти у відповідності до графіку платежів, який є невід’ємною частиною договору, в якому розмір щомісячних платежів визначений в доларах США.

Тому її посилання на те, що в тексті (п.1.2.2) кредитного договору зазначено, що позичальник зобов’язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 675 грн., не заслуговують на увагу, оскільки зазначене є очевидною опискою.

Это обидно.

Что все неточности в банковских договорах толкуются в их пользу.

И по поводу требования предусмотренного ч. 2 п. 10 ст. 11 ЗУ про зпп.

Интересно суд ответил

Так, 25 травня 2010 року Банк направив вказане повідомлення – попередження цінним рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вказаною у договорі адресою, яка є фактичним місцем проживання відповідачки.

Проте, кореспонденція не вручена та адресат не з’явився за її отриманням, тому вона повернута за спливом терміну зберігання.

До того ж, вимоги Банку відомі відповідачці з дня звернення позивача до суду з зазначеним позовом.

на сколько правомерна такая мотивировка?

ведь на момент обращения в суд у банка не было нарушенного права, так его нарушение возникает с момента окончания 30 дневного срока после получения требований банка

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на сколько правомерна такая мотивировка?

ведь на момент обращения в суд у банка не было нарушенного права, так его нарушение возникает с момента окончания 30 дневного срока после получения требований банка

нарушение возникает по факту нарушения(невыполнения) условий, а по истечении 30-ти дневного срока возникает право банка требовать ответственности нарушителя теми способами , которые предусмотрены договором...

но обычно суд делает акцент, что на момент заседания срок вручения иска ответчикам больше 30 дней и соответственно любые "попередження" считаются вручеными и отведенный для исправления нарушений срок истекшим.... во как !!! :angry:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

нарушение возникает по факту нарушения(невыполнения) условий, а по истечении 30-ти дневного срока возникает право банка требовать ответственности нарушителя теми способами , которые предусмотрены договором...

но обычно суд делает акцент, что на момент заседания срок вручения иска ответчикам больше 30 дней и соответственно любые "попередження" считаются вручеными и отведенный для исправления нарушений срок истекшим.... во как !!! :angry:

Скоро выложу интересное решение апелляционного суда Днепропетровской области.

В решении указали основаниями именно эти...

Но на самом деле они были другие.

Право на досрочное взыскание и защиту его судом возникает именно по истечению 30-ти дневного срока с момента получения требования.

Тоесть у банка нет нарушенного права, когда он обращается в суд.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

очень интересно посмотреть на это. ждем

Пока еще немного подождем, так как Вдруг негодяи с банка подали кассацию.

Хотя у себя замечаю интересную тенденцию, то что выигрывал в Апелляции, в кассационном порядке не обжаловалось.

Но все равно перестрахуюсь, так как решения почему-то в реестре нет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения