Валютні цінності

[dopovnp]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Щодо розяснення законодавства

лист від 19.08.2011 року №10736-0-33-11-8.2

на запит Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки

У Міністерстві юстиції розглянуто ваш лист від 26 липня 2011 року щодо роз'яснення законодавства стосовно використання валютних цінностей та, в межах компетенції, повідомляється.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року -N1» 395, Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Окрім того, відповідно до підпункту 29 пункту 4 вищевказаного Положення Мін'юст України, відповідно до покладених на нього завдань, надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються.

Водночас, щодо порушених у вашому листі питань, інформуємо про наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Водночас, статтями 524 та 533 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що обчислення розміру збитків у разі порушення грошових зобов'язань здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Крім того, відповідно до пункту 3.3 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Також, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі-Декрет) встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з цим Декретом, валютні цінності це:

— валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки,, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валю ті України;

— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фіпансових установ за межами України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування можливе за умови отримання індивідуальної чи генеральної ліцензії Національного банку України (пункт 1 статті 5 Декрету).

Так, відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до положень пункту 4 статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції- Індивідуальної ліцензії потребує, зокрема, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії (частина п'ята статті 5 Декрету).

Одночасно, повідомляємо, що відповідно до абзацу першого статті 13 Декрету, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Так, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за № 730/5921, розроблене відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інших законів і визначає

порядок видачі банкам та банківським корпораціям банківських ліцензій, письмових дозволів і ліцензій на виконання окремих операцій.

Перелік операцій, що можуть виконувати банки на підставі отриманих банківської ліцензії та письмового дозволу, передбачений главою 2 зазначеного Положення, викладений в межах переліку, передбаченого статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Одночасно повідомляємо, що згідно з статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 162 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статях 218-221 цього ж Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноваженні на те посадові особи органів внутрішніх справ (зокрема, стаття 162 Кодексу).

Стосовно питання щодо порядку вилучення та подальшого руху вилученої валюти зазначаємо, що главою 29 КУпАП визначено провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей.

В.о. Директора Департаменту Я.В. Шиховець

[sofi]

Да, у Минюста такая же конституция и ЦКУ и КАС как и у нас, в отличие от судов , в т.ч. ВСУ. )))

читала и рыдала, привыкнув жить в Зазеркалье, где нормы права игнорируються теми, кто ими обязан пользоваться при вынесении решений, даже не верится, что такой ответ от минюста возможен.

Король гол!!! и В.о. Директора Департаменту Я.В. Шиховець об этом прямо сказал.

Ответ справедливый, только что с ним делать? Как реально воспользоваться, если у нас все суды, нотариусы, НБУ, о простых участниках гражданских отношений ( БАНКАХ)уже даже не вспоминаю, искажают нормы права, игнорируют их, дают неправдивые ответы, выносят неправосудные решения? и это реальность в которой мы живем, зазеркалье -реальность, а не наоборот, как хотелось бы нам.

Может г-на Шиховца привлекать третей особой без самостийных вымог по каждому делу о нарушении лицензионных условий банками при проведении валютных операций, но он пишет, что акт составляется правоохранит. органами; может составить нбу, но нбу сам нарушитель, а менты точно не ввязываються в эти отношения.

[stairtov]

Да, у Минюста такая же конституция и ЦКУ и КАС как и у нас, в отличие от судов , в т.ч. ВСУ. )))

читала и рыдала, привыкнув жить в Зазеркалье, где нормы права игнорируються теми, кто ими обязан пользоваться при вынесении решений, даже не верится, что такой ответ от минюста возможен.

Король гол!!! и В.о. Директора Департаменту Я.В. Шиховець об этом прямо сказал.

Ответ справедливый, только что с ним делать? Как реально воспользоваться, если у нас все суды, нотариусы, НБУ, о простых участниках гражданских отношений ( БАНКАХ)уже даже не вспоминаю, искажают нормы права, игнорируют их, дают неправдивые ответы, выносят неправосудные решения? и это реальность в которой мы живем, зазеркалье -реальность, а не наоборот, как хотелось бы нам.

Может г-на Шиховца привлекать третей особой без самостийных вымог по каждому делу о нарушении лицензионных условий банками при проведении валютных операций, но он пишет, что акт составляется правоохранит. органами; может составить нбу, но нбу сам нарушитель, а менты точно не ввязываються в эти отношения.

ну перестань тебель рыдать ....

мне кажется что надо поставить рамки полномочий и распределить приоритетность

как мне кажется то мин юст находится выше рангом над всу и вссу так как разьясняет и предоставляет судам текст инструмент в расмотрении дел и отклонение от него как ты заметили повод привлекать к ответственности судью !!!

ну а что касаемо нбу то тут и вообще их в ровень ставить низя

надо просто напоминать в каждом иске кто такой судья и о его доле при нарушении конституции ст.зу которые к томуже не двусмысленно разжованы мин юстом ...

жаль что позновато текст вышел мноких уже за этот период потоптали ну мож эт и их вина \\овцам овечья доля\\

[stairtov]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Щодо розяснення законодавства

лист від 19.08.2011 року №10736-0-33-11-8.2

на запит Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки

У Міністерстві юстиції розглянуто ваш лист від 26 липня 2011 року щодо роз'яснення законодавства стосовно використання валютних цінностей та, в межах компетенції, повідомляється.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року -N1» 395, Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Окрім того, відповідно до підпункту 29 пункту 4 вищевказаного Положення Мін'юст України, відповідно до покладених на нього завдань, надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються.

Водночас, щодо порушених у вашому листі питань, інформуємо про наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Водночас, статтями 524 та 533 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що обчислення розміру збитків у разі порушення грошових зобов'язань здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Крім того, відповідно до пункту 3.3 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Також, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі-Декрет) встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з цим Декретом, валютні цінності це:

— валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки,, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валю ті України;

— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фіпансових установ за межами України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування можливе за умови отримання індивідуальної чи генеральної ліцензії Національного банку України (пункт 1 статті 5 Декрету).

Так, відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до положень пункту 4 статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції- Індивідуальної ліцензії потребує, зокрема, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії (частина п'ята статті 5 Декрету).

Одночасно, повідомляємо, що відповідно до абзацу першого статті 13 Декрету, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Так, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за № 730/5921, розроблене відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інших законів і визначає

порядок видачі банкам та банківським корпораціям банківських ліцензій, письмових дозволів і ліцензій на виконання окремих операцій.

Перелік операцій, що можуть виконувати банки на підставі отриманих банківської ліцензії та письмового дозволу, передбачений главою 2 зазначеного Положення, викладений в межах переліку, передбаченого статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Одночасно повідомляємо, що згідно з статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 162 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статях 218-221 цього ж Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноваженні на те посадові особи органів внутрішніх справ (зокрема, стаття 162 Кодексу).

Стосовно питання щодо порядку вилучення та подальшого руху вилученої валюти зазначаємо, що главою 29 КУпАП визначено провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей.

В.о. Директора Департаменту Я.В. Шиховець

хорошый лист но если не трудно фото или ксеро копию в студию

[dopovnp]

хорошый лист но если не трудно фото или ксеро копию в студию

На Ваш E-mail направлю копию. Ваш адрес мне на [email protected]

[dopovnp]

Уважаемые, а подумайте, если при рассмотрении гражданского дела в суде истец, он же "позичальник" представит копию протокола об административном правонарушении и постановление о привлечении его к административной ответственности за нарушение ст.162 КуоАП за использование иностранной валюты в качестве средства платежа при выполнении условий кредитного договора.

К тому же насчет Вашего высказывания о том, что милиция в стороне. Обратите внимание, что в письме Минюста отмечено, что валюта, которая была проплачена банку в качестве погашения кредита по решению того же суда должна быть изъята в доход государства т.е. В БЮДЖЕТ.

А представьте, как у банка так и у заемщика имеются финансовые документы о регулярных нарушениях ст.162 КуоАП.

Это какие же суммы могут пойти в бюджет. Тут мне кажется есть прямой интерес правоохранителей в наполнении бюджета и выявлении правонарушений и тут уже не заемщик перед банком и судьей-взяточником, а банк перед государством, причем цена вопроса наполнение бюджета ВАЛЮТОЙ. Суммы немалые, а с учетом Всей Украины. Для сотрудника милиции выявление правонарушений, а в крупных размерах и преступлений, это и поощрения, звезды, должности и т.д., а для заемщика неопровержимое доказательство незаконности Кредитного договора.

КАК ВАМ ТАКОЙ ПОДХОД.

[sofi]

одна банда, уже ходили заемщики в убеп с повинной по 162, им не до того.

но может ситуация изменилась?, так как дело больше года назад было?

а то Азаров не знает того что известно нам, но кто ж применит ст 13,16 Декрета, ст162, банки у олигархов, а власть - олигархическая, где ж им еще свое бабло зарабатывать как не на нас, а с бюджета его назад себе забрать - дополнительные хлопоты.

[stairtov]

Уважаемые, а подумайте, если при рассмотрении гражданского дела в суде истец, он же "позичальник" представит копию протокола об административном правонарушении и постановление о привлечении его к административной ответственности за нарушение ст.162 КуоАП за использование иностранной валюты в качестве средства платежа при выполнении условий кредитного договора.

К тому же насчет Вашего высказывания о том, что милиция в стороне. Обратите внимание, что в письме Минюста отмечено, что валюта, которая была проплачена банку в качестве погашения кредита по решению того же суда должна быть изъята в доход государства т.е. В БЮДЖЕТ.

А представьте, как у банка так и у заемщика имеются финансовые документы о регулярных нарушениях ст.162 КуоАП.

Это какие же суммы могут пойти в бюджет. Тут мне кажется есть прямой интерес правоохранителей в наполнении бюджета и выявлении правонарушений и тут уже не заемщик перед банком и судьей-взяточником, а банк перед государством, причем цена вопроса наполнение бюджета ВАЛЮТОЙ. Суммы немалые, а с учетом Всей Украины. Для сотрудника милиции выявление правонарушений, а в крупных размерах и преступлений, это и поощрения, звезды, должности и т.д., а для заемщика неопровержимое доказательство незаконности Кредитного договора.

КАК ВАМ ТАКОЙ ПОДХОД.

этот подход уже поднимался но я не юрист чтоб все тонкости учесть и весь приком в том что в райотделах и прок районов это направление тупо тормозят .. причина проста вопрос граничит с дог - цивильными отношениями и они скидывают на суд а суд не может возбудить так как даж в письме сказано что возбудить может либо прок или менты

круг замкнулся ... тут уже нужен напор чтоб возбудить само дело .

и как прикол --- с суде можете настоять именно настоять чтобы представ банка как доказ того что они утверждают пошол и купил буханку хлеба и предоставил чек о проведенной покупке за иностранную валюту и предоставил сдачу в иностранной валюте . МАРАЗМ --- но ведь в суде оные доказывают что деньги для них на основании дозволов и лицензии .. являются что гривны так и долары и иные тугрики

ну и в дополнение дело в том что многих пугает и другая сторона на которую менты отмазуваюи и пугают заявителей что и сам предмер изымается в пользу государства ...

[alexburko]

Письмо, конечно, сильное, но... Знаете, как будет на практике?

Пока существует указание сверху, то любой (и каждый) судья суда первичной инстанции отметет его, поскольку оно не относится к сторонам спора и соответственно дела не касается...

Ходить в ОБХС или в налоговую бесполезно, - отмахиваются, так как своих "висяков" хватает...

[у.zaporozhskiy]

Письмо, конечно, сильное, но... Знаете, как будет на практике?

Пока существует указание сверху, то любой (и каждый) судья суда первичной инстанции отметет его, поскольку оно не относится к сторонам спора и соответственно дела не касается...

Ходить в ОБХС или в налоговую бесполезно, - отмахиваются, так как своих "висяков" хватает...

Единственное что-то я не заметил, что бы в письме шла речь о том, что на использование валютной ценности в качестве средства платежа при расчете с банком требовалась инд. лиц.

[stairtov]

Единственное что-то я не заметил, что бы в письме шла речь о том, что на использование валютной ценности в качестве средства платежа при расчете с банком требовалась инд. лиц.

софи и алона

в начало темы есть письмо

спасибо dopovnp за ответ на прозьбу

[ANTIRAID]

Пришлите пожалуйста весь ответ на адрес [email protected]

[lova324]

пожалуйста. скиньте и мне копию листа в личку. очень нужно. спасибо

[dopovnp]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Щодо розяснення законодавства

лист від 19.08.2011 року №10736-0-33-11-8.2

на запит Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської Незалежної Профспілки

У Міністерстві юстиції розглянуто ваш лист від 26 липня 2011 року щодо роз'яснення законодавства стосовно використання валютних цінностей та, в межах компетенції, повідомляється.

Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року -N1» 395, Міністерство юстиції України (далі - Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Окрім того, відповідно до підпункту 29 пункту 4 вищевказаного Положення Мін'юст України, відповідно до покладених на нього завдань, надає роз'яснення з питань, пов'язаних із діяльністю Мін'юсту України, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, а також стосовно актів, які ним видаються.

Водночас, щодо порушених у вашому листі питань, інформуємо про наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Водночас, статтями 524 та 533 цього Кодексу встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 Господарського кодексу України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Статтею 229 Господарського кодексу України передбачено, що обчислення розміру збитків у разі порушення грошових зобов'язань здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Крім того, відповідно до пункту 3.3 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Також, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі-Декрет) встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно з цим Декретом, валютні цінності це:

— валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки,, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валю ті України;

— іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фіпансових установ за межами України;

— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування можливе за умови отримання індивідуальної чи генеральної ліцензії Національного банку України (пункт 1 статті 5 Декрету).

Так, відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до положень пункту 4 статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції- Індивідуальної ліцензії потребує, зокрема, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії (частина п'ята статті 5 Декрету).

Одночасно, повідомляємо, що відповідно до абзацу першого статті 13 Декрету, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів.

Так, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 р. за № 730/5921, розроблене відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інших законів і визначає

порядок видачі банкам та банківським корпораціям банківських ліцензій, письмових дозволів і ліцензій на виконання окремих операцій.

Перелік операцій, що можуть виконувати банки на підставі отриманих банківської ліцензії та письмового дозволу, передбачений главою 2 зазначеного Положення, викладений в межах переліку, передбаченого статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Одночасно повідомляємо, що згідно з статтею 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 162 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статях 218-221 цього ж Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноваженні на те посадові особи органів внутрішніх справ (зокрема, стаття 162 Кодексу).

Стосовно питання щодо порядку вилучення та подальшого руху вилученої валюти зазначаємо, що главою 29 КУпАП визначено провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей.

В.о. Директора Департаменту Я.В. Шиховець

IMG.pdf

[Judge]

Какое замечательное письмо НБУ: Також зазначаємо, що відповідно до ст.5 Декрету використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, потребує отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Як нам відомо - Сплата процентів в іноземній валюті = використання іноземної валюти як засобу платежу. Цікавить, чи була в будь якій банківській установі в наявності індивідуальна ліцензія в період з 2007 по 2008 роки при укладенні валютних кредитних договорів з умовою повернення процентів у валюті креду?

[dopovnp]

Див. ще один лист.

[alexburko]

Див. ще один лист.

Не прикрепилось ничего...

А текст самого запроса в Минюст можно прочитать?

[dopovnp]

Не прикрепилось ничего...

А текст самого запроса в Минюст можно прочитать?

Программа пишет слишком большой размер файла. Непонятно, всего две страницы.

[alexburko]

Программа пишет слишком большой размер файла. Непонятно, всего две страницы.

Нужно почистить профайл или разместить на файлообменнике и указать ссылку.

[stairtov]

Нужно почистить профайл или разместить на файлообменнике и указать ссылку.

http://www.radikal.ru/

через мультизагрузку и после даеш ссылки

[ANTIRAID]

Полный ответ Минюста:

Запрос в прикрепленном файле.

__________.24.doc

[Йивгеней]

Что нам это дает?

[alexburko]

Не вижу препятствий "повторить подвиг" профсоюза и получить аналогичный ответ из Минюста, но уже адресный. Тогда это можно будет использовать в суде в иске по оспариванию права платить проценты по кредиту в иностранной валюте.

Доказать, что проценты - это финансовая услуга и, соответственно, оплата процентов является платой за финансовую услугу, то есть использованием валюты, как средства платежа, - проще пареной репы...

[Judge]

Письмо, конечно правильное, это нам все известно и так. По сути на самые интересные вопросы из пунктов 2 и 3 обращения четкого ответа так и не дали, но плавно подвели к ним, хотя опять же это скорее риторические вопросы, ответы на которые мы и так все знаем ... Единственное за что спасибо, так это хватило мозгов не указывать п.1.5 Положения о выдаче инд. лицензий.

[Judge]

Доказать, что проценты - это финансовая услуга и, соответственно, оплата процентов является платой за финансовую услугу, то есть использованием валюты, как средства платежа, - проще пареной репы...

Кстати и это уже доказывать толком не нужно, можно лишь в качестве примера привести Постанову Пленума ВСУ № 5 от 97г. (где то выкладывал ее) там черным по белому что платеж по процентам в инвалюте = использование инвалюты как средства платежа и крапка.