Предоставление кредита оказывается = использование нами ин.вал как средства платежа

[Judge]

Получил ответ из своего управления НБУ. Уверен что банковский юрист будет пользоваться подобными аргументами, посему выкладываю его на всеобщее обозрение, чтобы у каждого была возможность для себя заранее подготовить контраргументы.

PS Поражает, что почему то забывают прямое указание Декрета, о том что ген. лицензии выдаются на операции, которые не требуют индивидуальной лицензии. Соответственно может ли быть предоставлено право на использования иностранной валюты как средства платежа ген. лицензией ? Кроме того, формулировка в этом письме интересна с той стороны, что рассматривают использование иностранной валюты как средства платежа, как второстепенную операцию, входящую в право банка предоставлять кредит в иностранной валюте.

[alexburko]

"Молодец" НБУ.

Банк пусть себе получает валюту в качестве оплаты процентов, пусть себе размещают и привлекают, кто ж спорит?...

Но что делать, собственно... заемщику? У него ведь как не было права оплачивать за услугу долярами, так и нет, - Декрет в своем пункте "г" упорно продолжает запрещать такие действия...

И ст.162 КуАП все никак не отменят...

Правовая позиция у нас здесь, как и во многих других случаях, - обоснованная и бесспорно сильная. Расстраивает официальная "позочка" НБУ в этих вопросах... Как основной "страшилки" банков...

Интересно, а как теоретически можно оспорить такие "профессиональные" заключения, НБУ в частности? Через Конституционный суд?

[Йивгеней]

Как всегда все ответы в одной плоскости. Могут выдавать.

Оружейные магазины тоже могут продавать пистолеты. Только все ли покупатели могут без разрешения их носить или использовать?

Мы никак не можем перевести войну в эту удобную для нас плоскость.

[stairtov]

Как всегда все ответы в одной плоскости. Могут выдавать.

Оружейные магазины тоже могут продавать пистолеты. Только все ли покупатели могут без разрешения их носить или использовать?

Мы никак не можем перевести войну в эту удобную для нас плоскость.

инструмент надо покупать в день ч и нести его на регистрацию через место сбора такихже покупателей

вот и выйдет что не хранили а ток приобрели и при покупке проверили

[sofi]

"Молодец" НБУ.

Банк пусть себе получает валюту в качестве оплаты процентов, пусть себе размещают и привлекают, кто ж спорит?...

Но что делать, собственно... заемщику? У него ведь как не было права оплачивать за услугу долярами, так и нет, - Декрет в своем пункте "г" упорно продолжает запрещать такие действия...

И ст.162 КуАП все никак не отменят...

Правовая позиция у нас здесь, как и во многих других случаях, - обоснованная и бесспорно сильная. Расстраивает официальная "позочка" НБУ в этих вопросах... Как основной "страшилки" банков...

Интересно, а как теоретически можно оспорить такие "профессиональные" заключения, НБУ в частности? Через Конституционный суд?

а при чем тут суд конституционный? Если я на работе, в держустанове в ответ на обращение гражданина дам заведомо неправдивую инфу ? искаженную?, то это не значит, что закон косой. это посадова или службова особа несет ответственность.

что за словесная эквилибристика: кредит - гроши, а кошти тоже гроши в разных валютах. Если бы законодатель хотел сказать что кредит - это кошты в разных валютах , то написал бы что кредит - это кошты, но черным по белому - ГРОШИ, а гроши - см .КУ и ЦКУ

Генлицензия - дайте, где она? у кого из банков она есть. Заменили на дозвил? фиг с ними. НО ГДЕ в ДОЗВОЛЕ РАСЧСЕТЫ в валюте, пусть покажут пункт.

И главное, с чего этот хазаров взял, что розмищення и залученя это надання та отримання? Пусть прочитает ПОСТ 435.

Да и розмищення и залучення - это у банка лицензия. У нас никакой такой лицензии нету.

если этот хазар считает, что розмищення это надання кредиту (что неверно) и у него есть лицензия на это, а такаже на залучення, то пусть укажет каким образом его лицензия распространяется на мое право залучаты его кредит.? МЫ НЕ СУБЪЕКТЫ ВАЛЮТНОГО РЫНКА, У НАС НЕТ ТАКИХ ПРАВ,

[Йивгеней]

Это надо изложить более доходчиво просто. Вот например про валютный рынок, что мы не его субъекты: никто ещё не написал красивого юридически грамотного опуса по этому вопросу, где бы четко прослеживалось, что мы вообще не имеем права брать кредиты на валютном рынке, а только покупать/продавать/обменивать валюту.

[KIAV]

Разговаривал, с бывшим банковским юристом, так он поведал интересную вещь, что НБУ было выдано больше 200 инд.лицензий для валютных кредитов, вывод, зачем банки получали, ведь НБУ утверждает что они не нужны.

[sofi]

Это надо изложить более доходчиво просто. Вот например про валютный рынок, что мы не его субъекты: никто ещё не написал красивого юридически грамотного опуса по этому вопросу, где бы четко прослеживалось, что мы вообще не имеем права брать кредиты на валютном рынке, а только покупать/продавать/обменивать валюту.

опусы такие есть, уже писали, о субъектах валютного рынка., если надо, наберу еще, искать уже сложно по сайту.

а вот нет ни одной скарги на такие письма нбу.

сидит себе какой нибудь кротюк или азаров в отделе держустановы и от имени установы дает разъяснения законодательства, ничего общего с этим законодательством не имеющие. Дает заведомо ложную, искаженную, неправдивую информацию . И никто его за это к ответственности еще и не пробовал привлекать.

зато этот бред используют в суде.

при этом ложная инфа шита белыми нитками, все на виду, ничего сложно в том чтобы уличить во лжи, доказать неправдивость нет.

в суде мне уже несколько понятно что с этим делать. ч2 ст185 ЦПК

но до суда? ведь прокуратура рассматривает скарги по закону про звернення, но никто не обращался из нашего форума, такой инфы нет.

кроме того, возможно , можно подавать жалобу по вертикали , на имя главы правления нбу или кто там над ним старше-выше, а также просить мин юст, разъяснить почему ответы нацбанка расходятся с зарегестрированными в минюсте его же постановами, вернее минюст просить разъяснить тоже самое. вернее надо придумать как сделать запрос в минюст чтобы в нем отобразить ответ такого кротюка , а минюст его бы разбомбид правильным ответом.

в любом случае, на форуме опять появились призывы к объединению. Для того чтобы "объединиться" ничего не надо, просто скоординировать действия и выйти на акцию , массовую, протеста против судейской системы и антигосударственной политики бывшего нбу, в защиту прав позычальныкив и вкладчиков. лозунги можна у америкосов посмотреть, они в отличие от нас без лишних приглашений пикитируют и манифестируют, хотя мы бы считали за великое благо то против чего они выступают. Нормальные люди с таким пооложением вещей, как у нас не могут мириться, генетически.

одной из тактических задач в достижении цели борьбы с банковско- судейским беспределом могло бы быть как раз и возбуждение дел против таких вот деятелей, по заведомо ложной информации. одному заемщику с этим может и не справиться, но под патронатом адвокатов и юристов, мне кажется мы смогли бы отбить охоту у чиновников из нбу покрывать преступные сточки зрения валютного зак-ва действия банков, тем самым спасая свою шкуру за невыполнение НБУ возложенных на него функций контроля за проведение валютных операций уполномоченными им банками., а если следовать дальше, то там вылезет и отмывание и сокрытие дохожов от налогов.

НУЖЕН образец скарги в прокуратуру и нацбанк, а всем кто получает подобные еретические письма от нбу - подать эти скарги. ИМХО

[Judge]

Мне почему то кажется что такие ответы даются именно под строгим керивництвом НБУ. Ну не могут же 3 исполнителя письма и начальник управления - возможно они даже профессионалы в своем деле, одновременно быть уверенными в такой ахинее, ну не верится что нету там грамотных людей.

Не могу понять, каким образом можно правовідносини по сплаті процентів записать в додаткові зобов’язання, при этом ссылатся на ст. 2 ЗУ оБИБД, которая предусматривает что банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

Может я конечно не прав, но пытаюсь как в школе на уроках информатики составлять логические цепочки:

Банковский кредит в нашем случае это 1 обязательство банка в обмен на 2 наших обязательства, т.е. грубо говоря мы обмениваем 1 обязательство от банка на 2 своих, итого в результате возникает 3 основных обязательства, а не одно с двумя дополнительными. Даже тот же Декрет разделяет выдачу кредита и использование иностранной валюты как средства платежа.

т.е.

банковский кредит = какие-либо обязательства банка предоставить определенную сумму денег

в обмен на наше:

1. обязательство относительно возврата задолженности

2. обязательство по уплате процентов и других сборов с такой суммы.

Допустим, банк "молодец", выполнил свое 1 обязательство, так как у него есть на это право предоставленное лицензией и письменным разрешением, что установил ВСУ. Наступает наша очередь выполнить свои обязательства:

1. Возвратить тело.

2. Заплатить за услуги банку (проценты)

Про тело говорить не буду, вроде как должны вернуть то что получили и это отдельная тема для разбирательств, но вот относительно оплаты услуг банка, законодательный акт имеющий силу закона и обязательный для исполнения на всей территории Украины говорит, что такая операция ТРЕБУЕТ наличия индивидуальной лицензии у одной из сторон такой операции.

После такого аргумента, уверен сразу будут пытаться сослаться на п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу , который говорит что . Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

Очень хорошо, есть ли в банковской лицензии и письменном разрешении операция под название "использование иностранной валюты как средства платежа" ? нету и быть не может, поскольку Декрет говорит, что ген. лицензии выдаются на операции, которые не требуют индивидуальной лицензии. А использование иностранной валюты как средство платежа требует именно индивидуальной лицензии, соответственна генеральная лицензия не может быть выдана на операцию, которая требует индивидуальной.

[sofi]

Допустим, банк "молодец", выполнил свое 1 обязательство, так как у него есть на это право предоставленное лицензией и письменным разрешением, что установил ВСУ. Наступает наша очередь выполнить свои обязательства:

1. Возвратить тело.

2. Заплатить за услуги банку (проценты)

Про тело говорить не буду, вроде как должны вернуть то что получили и это отдельная тема для разбирательств, но вот относительно оплаты услуг банка, законодательный акт имеющий силу закона и обязательный для исполнения на всей территории Украины говорит, что такая операция ТРЕБУЕТ наличия индивидуальной лицензии у одной из сторон такой операции.

ну да, всу установил, а что он установил? банк мае право надаваты, бо у него есть лицензия, но не уточнил кому

аптека работает по лицензии, но имеет право продавать лекарства списка А,Б только по рецепту.

магазин /как бы он там не назывался/ имея лицензию на продажу спиртных может их продавать, но лицам старше 21 года. наличие данной лицензии у магазина не дает ему право продавать спиртное детям. при этом нужна лицензия на каждую кассу, и если ее нет то в этой кассе висит табличка, что спиртное не отпускают.

на табачку - другая лицензия и т.д.

а тут все свернул всу в одну кучу

[alex_s_2000]

в любом случае, на форуме опять появились призывы к объединению. Для того чтобы "объединиться" ничего не надо, просто скоординировать действия и выйти на акцию , массовую, протеста против судейской системы и антигосударственной политики бывшего нбу, в защиту прав позычальныкив и вкладчиков. лозунги можна у америкосов посмотреть, они в отличие от нас без лишних приглашений пикитируют и манифестируют, хотя мы бы считали за великое благо то против чего они выступают. Нормальные люди с таким пооложением вещей, как у нас не могут мириться, генетически.

одной из тактических задач в достижении цели борьбы с банковско- судейским беспределом могло бы быть как раз и возбуждение дел против таких вот деятелей, по заведомо ложной информации. одному заемщику с этим может и не справиться, но под патронатом адвокатов и юристов, мне кажется мы смогли бы отбить охоту у чиновников из нбу покрывать преступные сточки зрения валютного зак-ва действия банков, тем самым спасая свою шкуру за невыполнение НБУ возложенных на него функций контроля за проведение валютных операций уполномоченными им банками., а если следовать дальше, то там вылезет и отмывание и сокрытие дохожов от налогов.

НУЖЕН образец скарги в прокуратуру и нацбанк, а всем кто получает подобные еретические письма от нбу - подать эти скарги. ИМХО

Здравствуйте. Здесь возможен такой сценарий: Прокуратура отфутболит в Админ суд; Админсуд - год и больше. По этому: обращение в генпрокуратуру: получил копию такого-то письма НБУ (указать №, дату, № входящего и дату) в котором искожены следующие инструкции и письма-позиции самого НБУ(переченнь с выделением главного). Эти искажения ведут к уголовно наказуемым преступлениям теми, кто обязан исполнять перечисленные инструкции НБУ и простыми гражданами - клиентами банков (знатоки, подумайте какие преступления за этим могут стоять и немедленно опубликуйте на форуме), а, возможно, могут повлиять на решения судов в случае рассмотрения ими таковых нарушений. В связи с тем, что данное письмо НБУ касается и меня непосредственно, прошу провести проверку по данному факту, сообщить мне о результатах и принять меры к виновным вплоть до возбуждения уголовного дела.

Это должно быть массовое в наших реалиях (все кому не лень и кто может подтвердить официально той же прокуратуре, что это его касается), обращение, причем однотипное с небольшими вариациями типа я на русском, а я на украинском, кто то добавит крепкое словцо, а кто то яду).

Такими же обращениями с изъятиями чисто прокурорских особенностей нужно заброать НБУ. Считаю, что это нужно сделать не позднее вторника - по горячему.

Кто может пробиться на крупные информсайты - ломитесь с копией этого письма и с нашими обоснованиями и выводами. У кого есть доступ к печатным изданиям - ПРОБЕЙТЕСЬ туда - это очень важно!

Далее, я где то читал, что ЕВРОСУД ПО ПР, ЧЕЛ. может самостоятельно открыть дело, если государство моссово нарушает ПР.ЧЕЛ. Обращаюсь к юристам, особенно владельцам АНТИРЕЙДА: посмотрите что можно сделать в этом направлении?

[alex_s_2000]

SOFI, персонально к вам: придумайте вариант для НБУ в ВАшем стиле: ЯД+ЯД и + еще ведро цианистого калия. Это к НБУ. Как бы авторский перевод нормального ЗВЕРНЕННЯ про яке я написав. Хотите - я такое отправлю.

[sofi]

SOFI, персонально к вам: придумайте вариант для НБУ в ВАшем стиле: ЯД+ЯД и + еще ведро цианистого калия. Это к НБУ. Как бы авторский перевод нормального ЗВЕРНЕННЯ про яке я написав. Хотите - я такое отправлю.

а я то думала, что белая и пушистая, вот же сам себя никогда не знаешь.

ну вот, посмотрите, что творили

Спритні банкіри "почистили" фонд гарантування вкладів на 440 мільйонів

Головним слідчим управлінням СБУ порушено кримінальну справу за фактом привласнення коштів Фонд гарантування вкладів фізосіб в сумі 444,190 мільйона гривень.

Ці дії вчинили службові особи ВАТ КБ "Національний стандарт" та АКБ "Європейський", за попередньою змовою групою осіб, передає прес-служба СБУ.

У ході досудового слідства встановлено, що 2009-2010 роках службові особи комерційних банків за день до відкликання банківських ліцензій відкрили 1339 поточних рахунків.

При цьому, частина громадян, переважно мешканців Черкаської та Донецької областей, були на орендованому транспорті доставлені до банківських установ, де, за матеріальну винагороду від 40 до 100 гривень, склали необхідні для відкриття банківських рахунків документи.

Решта громадян, також за матеріальну винагороду, надала нотаріально посвідчені довіреності особам, що мали безпосереднє відношення до ВАТ КБ "Національний стандарт" та АКБ "Європейський", на підставі яких останніми й були відкриті відповідні банківські рахунки.

Службові особи цих банків, використовуючи рахунки підконтрольних підприємств, здійснили перерахування "віртуальних" грошей на щойно відкриті рахунки.

В подальшому це дало підстави для отримання реальних грошових коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Безпосередньо самі грошові кошти були отримані готівкою трьома особами, двоє з яких одночасно працювали, як у ВАТ КБ "Національний стандарт" так і АКБ "Європейський".

Щодо одного зі співвиконавців злочинної схеми, колишньої радниці голови правління ВАТ КБ "Національний стандарт", 7 жовтня 2010 року Шевченківським районним судом міста Києва обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Троє інших фігурантів справи перебувають на підписці про невиїзд. Слідство у справі триває.

14.10.2011 15:40 _ Економічна правда

[Judge]

Обнаружил постановление окружного админ. суда, обалдел с формулировки в нем.

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

17.06.2010 р.

N 2а-5884/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді - Винокурова К. С., суддів: Шрамко Ю. Т., Маруліна Л. О., при секретарі судового засідання - Горбан А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" до Національного банку України, третя особа Міністерство юстиції України про визнання незаконною постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національного банку України про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття постанову Правління Національного банку України від 14.10.2004 р. N 483 "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" в частині абзацу другого пункту 1.5 Положення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2010 р. відкрито провадження у даній справі, призначено попереднє судове засідання, відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ухвалою суду від 27.05.2010 р. закінчене підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у складі колегії суддів.

Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що всупереч положенням Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національним банком України прийнято Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. N 483, у пункті 1.5 якого дозволено використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

Враховуючи те, що між ТОВ "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено Генеральний договір про здійснення кредитування від 17.09.2008 року, на виконання якого в період з 17.07.2009 р. по 16.09.2009 р. було здійснено кредитування позивача в іноземній валюті - доларах США, позивач вважає, що норма оспорюваного пункту 1.5 Положення була застосована до зазначених правовідносин.

Позивач вважає, що надання йому АКБ "Укрсоцбанк" грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті, а також сплата процентів за кредитом, є валютними операціями, які повинні здійснюватись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України на надання кредитів в іноземній валюті та на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України відповідно до вимог підпунктів "в" та "г" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Таким чином, на думку позивача, Національний банк України не мав повноважень самостійно встановлювати інший порядок здійснення операцій, що суперечить вимогам Декрету Кабінету Міністрів.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи.

В обґрунтування заперечень відповідач посилався на статтю 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також статтю 44 Закону України "Про Національний банк України", де зазначено, що Національний банк України видає в межах, передбачених Декретом обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України та діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

Представник відповідача повідомив, що у Офіційному віснику України N 41 від 11 червня 2010 р. опубліковано оголошення щодо оскарження даного нормативно-правового акта.

У судовому засіданні 27.05.2010 року судом прийнято клопотання відповідача про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14 жовтня 2004 року постановою Правління Національного банку України N 483 було затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за N 1429/10028 (далі - Положення N 483).

Положення розроблено відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також статей 7 і 44 Закону України "Про Національний банк України".

У пункті 1.2 зазначено, що Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Зазначене Положення містить, зокрема, пункт 1.5 такого змісту:

"1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

Використання на території України як засобу платежу банківських металів, платіжних документів та інших цінних паперів, виражених в іноземній валюті або банківських металах, дозволяється лише у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.".

Із зазначеним пунктом Положення N 483 не погоджується позивач та просить визнати його нечинним та незаконним з моменту його прийняття.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 44 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль. Статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України", пунктом 1 статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 року N 15-93 Національному банку надані повноваження, зокрема, у сфері валютного регулювання визначати порядок здійснення операцій в іноземній валюті, приймати нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій.

Статтею 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

На виконання вказаних повноважень відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також статей 7 і 44 Закону України "Про Національний банк України" Національним банком України було прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 N 483 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 за N 1429/10028.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розмішувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань.

Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Що стосується валютного законодавства, то відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (стаття 1) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ, наданий у частині 4 цієї статті.

Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Підпункт "в" пункту 4 статті 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Виходячи з наведеного, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції.

Відповідно до пункту 1.4 Положення N 483 використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів що придбаваються.

Разом з тим, у пункті 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною з сторін договору.

Слід зазначити, що Національним банком України було подано суду Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006, згідно з яким відповідно до норм статей 192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України, статей 32, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 2, 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 1, 4, 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, суд вважає, що Національний банк України, користуючись своїми повноваженнями щодо видачі обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України, наданими йому Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", закріпив за уповноваженим банком у відповідному випадку право використовувати іноземну валюту як засіб платежу на території України без індивідуальної ліцензії. Прийняття зазначеного Положення Національним банком України не суперечить, на думку суду, вимогам Декрету Кабінету Міністрів України, а конкретизує його певні положення.

Судом встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" був укладений Генеральний договір N 085/099-8 від 17.09.2008 року, згідно з яким позивачу надається кредит протягом періоду з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2013 року. Згідно з додатками N 1, N 2 визначено, що кредитор (банк) зобов'язується протягом період з 17.09.2008 р. по 16.09.2009 р. надавати позичальнику грошові кошти в гривнях в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 5000000 грн. та в доларах США на оплату за обладнання згідно договору N 19/06-08 від 19.06.2008 р., укладеного між позивачем та ТОВ "Промислово-фінансова група "Конкорд" в межах максимального ліміту заборгованості, еквівалентного 3000000 грн., що в еквіваленті складає 618416,44 доларів США.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

В ході судового розгляду адміністративної справи, представником відповідача заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначав, що прийняте Положення N 483 набрало чинності в листопаді 2004 року і було оприлюднене у встановленому порядку.

У додаткових поясненнях позивач стверджував, що на виконання даного договору було здійснено кредитування позивача в іноземній валюті безпосередньо в період з 17 липня 2009 року по 16 вересня 2009 року. Водночас, доказів на підтвердження зазначених обставин, позивач суду не представив. Виходячи з того, що Генеральний договір N 085/099-8 та додаткові угоди до нього були підписані позивачем ще у вересні 2008 року, зазначені обставини свідчать про те, що позивач ще у 2008 році став суб'єктом правовідносин, у яких застосовувались норми Положення N 483.

У ч. 3 ст. 100 КАС України передбачено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, у п. 14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" також міститься посилання на частину третьої статті 100 КАС України. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

Стаття 100 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду: пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представники відповідача наполягали на відмові у задоволенні адміністративного позову, зокрема, у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.

Позивач не довів у суді поважності причин пропуску процесуального строку.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, враховуючи те, що факт пропуску строку звернення до адміністративного суду є встановленим, а також наявність клопотання відповідача про застосування вимог закону щодо пропущення такого строку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 99, 100, 105, 158 - 163, 171 КАС України, адміністративний суд постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 14.07.2010.

Головуючий, суддя

К. С. Винокуров

Судді:

Л. О. Маруліна

Ю. Т. Шрамко

(http://reyestr.court.gov.ua/Review/10653061)

А вот решение апелляции по нему, называется попробуй найти хоть пару отличий

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5884/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Усенко В.Г.

Собків Я.М.

при секретарі Ковальчук Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»до Національного банку України за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –Міністерства юстиції України про визнання нечинною постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»(далі –ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національного банку України про визнання нечинною постанови № 483 від 14.10.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу»в частині абз. 2 п.1.5 Положення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи та порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Правління Національного банку України № 48314 від жовтня 2004 року було затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за № 1429/10028.

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

Статтями 7, 44 Закону України «Про Національний банк України», п. 1 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 Національному банку надані повноваження, зокрема, у сфері валютного регулювання визначати порядок здійснення операцій в іноземній валюті, приймати нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій.

Статтею 56 Закону України «Про Національний банк України»встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку України видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Вищезазначене оспорюване Положення було прийнято Національним банком України на виконання вказаних повноважень відповідно до вимог статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а також статей 7 і 44 Закону України «Про Національний банк України»

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розмішувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит, як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань.

Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Що стосується валютного законодавства, то відповідно до ст . 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі -Декрет) надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Перелік валютних операцій, для здійснення яких необхідна індивідуальна ліцензія НБУ, наданий у частині 4 цієї статті.

Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Підпункт «в»пункту 4 статті 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Виходячи з наведеного, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів що придбаваються.

Разом з тим, у пункті 1.5 цього Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною з сторін договору.

Слід зазначити, що Національним банком України було подано Висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України щодо правових підстав надання кредитів в іноземній валюті від 09.11.2006, згідно з яким відповідно до норм статей 192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, статті 198 Господарського кодексу України, статей 32, 44 Закону України «Про Національний банк України», статей 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статей 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»банки та інші фінансові установи, які у встановленому порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Національний банк України, користуючись своїми повноваженнями щодо видачі обов'язкових для виконання нормативних актів щодо здійснення операцій на валютному ринку України, наданими йому Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», закріпив за уповноваженим банком у відповідному випадку право використовувати іноземну валюту як засіб платежу на території України без індивідуальної ліцензії.

Колегія суддів прийшла до висновку, що прийняття зазначеного Положення Національним банком України не суперечить, вимогам Декрету Кабінету Міністрів України, а конкретизує його певні положення.

Судом першої інстанції було встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»був укладений генеральний договір № 085/099-8 від 17.09.2008 року, згідно з яким позивачу надається кредит протягом періоду з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2013 року. Згідно з додатками № 1, № 2 визначено, що кредитор (банк) зобов’язується протягом період з 17.09.2008 р. по 16.09.2009 р. надавати позичальнику грошові кошти в гривнях в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 5 000 000 грн. та в доларах США на оплату за обладнання згідно договору № 19/06-08 від 19.06.2008 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Промислово-фінансова група «Конкорд» в межах максимального ліміту заборгованості, еквівалентного 3 000 000 грн., що в еквіваленті складає 618 416,44 доларів США.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Представником відповідача було заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду, мотивуючи тим, що оспорювань Положення набрало чинності в листопаді 2004 року і було оприлюднене у встановленому порядку.

У додаткових поясненнях позивач стверджував, що на виконання даного договору було здійснено кредитування позивача в іноземній валюті безпосередньо в період з 17 липня 2009 року по 16 вересня 2009 року. Водночас, доказів на підтвердження зазначених обставин, позивач не надав.

Виходячи з того, що генеральний договір № 085/099-8 та додаткові угоди до нього були підписані позивачем ще у вересні 2008 року, зазначені обставини свідчать про те, що позивач ще у 2008 році став суб’єктом правовідносин, у яких застосовувались норми оспорюваного Положення.

Згідно ст. 100 КАС України (в чинній редакції на час звернення позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, враховуючи те, що факт пропуску строку позивачем на звернення до адміністративного суду є встановленим, а також наявність клопотання відповідача про застосування вимог закону щодо пропущення такого строку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року без змін, оскільки обставини, що мають значення для вирішення справи судом з’ясовані повно, а постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат»залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2010 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Усенко В.Г.

Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 07.06.2011 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/16184799)

[alexburko]

То ли лыжи не едут, то ли...

А про кассацию, - ничего не известно?

[Judge]

То ли лыжи не едут, то ли...

А про кассацию, - ничего не известно?

в реестре кассации нету, случайно наткнулся на это постановление в лиге, а в реестре уже нашел ухвалу апелляции.

Убивает что оба суда пришли к выводу о том что пункт 1.5 Положения, соответствует Декрету.

Может конечно мне не хватает юр. практики, но вот какие выводы делаю:

1.) ч. 2 ст. 2, резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. (т.е. мы имеем право осуществлять валютные операции с учетом ограничений установленным этим Декретом)

2.) Поскольку ситуация которая меня интересует, это использование иностранной валюты как средства платежа. Хочу знать, есть ли какие то ограничения относительно такой операции в Декрете ? Да! п.Г ч. 4 ст. 5 Декрета говорит что таки есть ограничения относительно использования иностранной валюты как средства платежа в виде необходимости наличия индивидуальной лицензии у одной из сторон. Все вроде четко "індивідуальної ліцензії потребує" и никаких оговорок, "потребує" хоть у одной из сторон но "потребує" и все тут.

3.) Но вдруг мы узнаем, что Национальный банк выводит из под действия Декрета своих «подопечных», и п.1.5 Положения о выдаче инд. лицензий делает им "льготу" фактически разрешая использовать им иностранную валюту как средство платежа без индивидуальной лицензии для операций на которые выдана ген. лицензция (развивать мысль об оговорке пункта о том на какие именно операции выдана генлицензия не буду, поскольку речь не о том)

4.) Возникает следующий вопрос, а имеет ли собственно Национальный банк полномочия отменять действие норм Декрета, разрешая использовать своим «подопечным» иностранную валюту как средство платежа без соответствующей лицензии ? Для этого обращаюсь к ч. 1 ст. 11 Декрета которая говорит о том, чем может заниматься НБУ в сфере валютного регулирования, а говорится там следующее: НБУ в сфере валютного регулирования «видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;»

5.) Прочитав внимательно 2 раза этот пункт, думаю что это за «межі» такие в Декрете, в которых должен действовать нацбанк помимо не относящихся к вопросу, нужно обязательно их найти. О, кое что нашел, п. 6 ст. 5, предусматривает что НБУ определяет:

а) Порядок і терміни видачі ліцензій

б) перелік документів, необхідних для одержання ліцензій

в) підстави для відмови у видачі ліцензій

Становится интересно, каким из этих полномочий предоставлено право фактически отменить для всех банковских учреждений Украины п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета ? Да вроде никаким. Или право определять порядок выдачи лицензий подразумевает собой возможность отменить необходимость ее получения ?

6.) Кроме того, ст. 56 ЗУ о НБУ прямо говорит, что ну не могут акты НБУ противоречить законам Украины и другим актам законодательства, а мы знаем Декрет имеет силу закона и обязателен для исполнения на всей территории Украины, соответственно ну не может Положение о выдаче инд. лицензий противоречить ему, а тем более отменять отдельные его положения.

7.) Помимо всего этого ч. 2 ст. 5 Декрета прямо говорит о том что генеральные лицензии выдаются на операции, которые не требуют индивидуальной лицензии. Соответственно следует вывод, о том что генеральная лицензия фактически не может быть выдана на использование иностранной валюты как средства платежа, поскольку эта операция требует именно индивидуальной лицензии и никакой другой, а только индивидуальной.

Вывод:

Да! НБУ имеет право определять «порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій» но саму необходимость получения лицензии устанавливает ведь законодательный акт – Декрет, а не НБУ.

Получается НБУ вопреки ч.2 ст.2, ч.2 ст.5, п.Г ч. 4 ст.5, ч.6 ст. 5, ч.1 ст. 11 Декрета а также ст. 56 ЗУ о НБУ фактически отменил своим постановлением действие нормы акта имеющего силу закона, разрешив практически всем банкам Украины использование иностранной валюты как средства платежа без индивидуальной лицензии. Интересует вопрос, почему это не заметили в МинЮсте когда проводили государственную регистрацию этого постановления ? Не дураки же там сидят? Да и в НБУ далеко не все глупы, тоже наверное видели что п.1.5. Положения явно противоречит всем этим пунктам Декрета.

Напрашивается мысль, что где то в мои утверждения закралась ошибка. Но где?

PS Был бы очень рад комментарию НБ Украины по поводу этих решений суда, ответа из управления НБУ да и выводам в этом посте. Спасибо заранее!

[stairtov]

в реестре кассации нету, случайно наткнулся на это постановление в лиге, а в реестре уже нашел ухвалу апелляции.

Убивает что оба суда пришли к выводу о том что пункт 1.5 Положения, соответствует Декрету.

Может конечно мне не хватает юр. практики, но вот какие выводы делаю:

1.) ч. 2 ст. 2, резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. (т.е. мы имеем право осуществлять валютные операции с учетом ограничений установленным этим Декретом)

2.) Поскольку ситуация которая меня интересует, это использование иностранной валюты как средства платежа. Хочу знать, есть ли какие то ограничения относительно такой операции в Декрете ? Да! п.Г ч. 4 ст. 5 Декрета говорит что таки есть ограничения относительно использования иностранной валюты как средства платежа в виде необходимости наличия индивидуальной лицензии у одной из сторон. Все вроде четко "індивідуальної ліцензії потребує" и никаких оговорок, "потребує" хоть у одной из сторон но "потребує" и все тут.

3.) Но вдруг мы узнаем, что Национальный банк выводит из под действия Декрета своих «подопечных», и п.1.5 Положения о выдаче инд. лицензий делает им "льготу" фактически разрешая использовать им иностранную валюту как средство платежа без индивидуальной лицензии для операций на которые выдана ген. лицензция (развивать мысль об оговорке пункта о том на какие именно операции выдана генлицензия не буду, поскольку речь не о том)

4.) Возникает следующий вопрос, а имеет ли собственно Национальный банк полномочия отменять действие норм Декрета, разрешая использовать своим «подопечным» иностранную валюту как средство платежа без соответствующей лицензии ? Для этого обращаюсь к ч. 1 ст. 11 Декрета которая говорит о том, чем может заниматься НБУ в сфере валютного регулирования, а говорится там следующее: НБУ в сфере валютного регулирования «видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;»

5.) Прочитав внимательно 2 раза этот пункт, думаю что это за «межі» такие в Декрете, в которых должен действовать нацбанк помимо не относящихся к вопросу, нужно обязательно их найти. О, кое что нашел, п. 6 ст. 5, предусматривает что НБУ определяет:

а) Порядок і терміни видачі ліцензій

б) перелік документів, необхідних для одержання ліцензій

в) підстави для відмови у видачі ліцензій

Становится интересно, каким из этих полномочий предоставлено право фактически отменить для всех банковских учреждений Украины п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета ? Да вроде никаким. Или право определять порядок выдачи лицензий подразумевает собой возможность отменить необходимость ее получения ?

6.) Кроме того, ст. 56 ЗУ о НБУ прямо говорит, что ну не могут акты НБУ противоречить законам Украины и другим актам законодательства, а мы знаем Декрет имеет силу закона и обязателен для исполнения на всей территории Украины, соответственно ну не может Положение о выдаче инд. лицензий противоречить ему, а тем более отменять отдельные его положения.

7.) Помимо всего этого ч. 2 ст. 5 Декрета прямо говорит о том что генеральные лицензии выдаются на операции, которые не требуют индивидуальной лицензии. Соответственно следует вывод, о том что генеральная лицензия фактически не может быть выдана на использование иностранной валюты как средства платежа, поскольку эта операция требует именно индивидуальной лицензии и никакой другой, а только индивидуальной.

Вывод:

Да! НБУ имеет право определять «порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій» но саму необходимость получения лицензии устанавливает ведь законодательный акт – Декрет, а не НБУ.

Получается НБУ вопреки ч.2 ст.2, ч.2 ст.5, п.Г ч. 4 ст.5, ч.6 ст. 5, ч.1 ст. 11 Декрета а также ст. 56 ЗУ о НБУ фактически отменил своим постановлением действие нормы акта имеющего силу закона, разрешив практически всем банкам Украины использование иностранной валюты как средства платежа без индивидуальной лицензии. Интересует вопрос, почему это не заметили в МинЮсте когда проводили государственную регистрацию этого постановления ? Не дураки же там сидят? Да и в НБУ далеко не все глупы, тоже наверное видели что п.1.5. Положения явно противоречит всем этим пунктам Декрета.

Напрашивается мысль, что где то в мои утверждения закралась ошибка. Но где?

PS Был бы очень рад комментарию НБ Украины по поводу этих решений суда, ответа из управления НБУ да и выводам в этом посте. Спасибо заранее!

Становится интересно, каким из этих полномочий предоставлено право фактически отменить

возмем к примеру трактовку конст суда о задержании при НЕПОКОРИ как я понял задержание при непокори не допустимо в связи с тем что но предусмотрено и нет такого в тексте ......

тож и здесь если в полномочия и обязанности не вписано то недопустимо так как нет такого

[АлПет]

в реестре кассации нету, случайно наткнулся на это постановление в лиге, а в реестре уже нашел ухвалу апелляции.

Убивает что оба суда пришли к выводу о том что пункт 1.5 Положения, соответствует Декрету.

Может конечно мне не хватает юр. практики, но вот какие выводы делаю:

1.) ч. 2 ст. 2, резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. (т.е. мы имеем право осуществлять валютные операции с учетом ограничений установленным этим Декретом)

2.) Поскольку ситуация которая меня интересует, это использование иностранной валюты как средства платежа. Хочу знать, есть ли какие то ограничения относительно такой операции в Декрете ? Да! п.Г ч. 4 ст. 5 Декрета говорит что таки есть ограничения относительно использования иностранной валюты как средства платежа в виде необходимости наличия индивидуальной лицензии у одной из сторон. Все вроде четко "індивідуальної ліцензії потребує" и никаких оговорок, "потребує" хоть у одной из сторон но "потребує" и все тут.

3.) Но вдруг мы узнаем, что Национальный банк выводит из под действия Декрета своих «подопечных», и п.1.5 Положения о выдаче инд. лицензий делает им "льготу" фактически разрешая использовать им иностранную валюту как средство платежа без индивидуальной лицензии для операций на которые выдана ген. лицензция (развивать мысль об оговорке пункта о том на какие именно операции выдана генлицензия не буду, поскольку речь не о том)

4.) Возникает следующий вопрос, а имеет ли собственно Национальный банк полномочия отменять действие норм Декрета, разрешая использовать своим «подопечным» иностранную валюту как средство платежа без соответствующей лицензии ? Для этого обращаюсь к ч. 1 ст. 11 Декрета которая говорит о том, чем может заниматься НБУ в сфере валютного регулирования, а говорится там следующее: НБУ в сфере валютного регулирования «видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;»

5.) Прочитав внимательно 2 раза этот пункт, думаю что это за «межі» такие в Декрете, в которых должен действовать нацбанк помимо не относящихся к вопросу, нужно обязательно их найти. О, кое что нашел, п. 6 ст. 5, предусматривает что НБУ определяет:

а) Порядок і терміни видачі ліцензій

б) перелік документів, необхідних для одержання ліцензій

в) підстави для відмови у видачі ліцензій

Становится интересно, каким из этих полномочий предоставлено право фактически отменить для всех банковских учреждений Украины п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета ? Да вроде никаким. Или право определять порядок выдачи лицензий подразумевает собой возможность отменить необходимость ее получения ?

6.) Кроме того, ст. 56 ЗУ о НБУ прямо говорит, что ну не могут акты НБУ противоречить законам Украины и другим актам законодательства, а мы знаем Декрет имеет силу закона и обязателен для исполнения на всей территории Украины, соответственно ну не может Положение о выдаче инд. лицензий противоречить ему, а тем более отменять отдельные его положения.

7.) Помимо всего этого ч. 2 ст. 5 Декрета прямо говорит о том что генеральные лицензии выдаются на операции, которые не требуют индивидуальной лицензии. Соответственно следует вывод, о том что генеральная лицензия фактически не может быть выдана на использование иностранной валюты как средства платежа, поскольку эта операция требует именно индивидуальной лицензии и никакой другой, а только индивидуальной.

Вывод:

Да! НБУ имеет право определять «порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій» но саму необходимость получения лицензии устанавливает ведь законодательный акт – Декрет, а не НБУ.

Получается НБУ вопреки ч.2 ст.2, ч.2 ст.5, п.Г ч. 4 ст.5, ч.6 ст. 5, ч.1 ст. 11 Декрета а также ст. 56 ЗУ о НБУ фактически отменил своим постановлением действие нормы акта имеющего силу закона, разрешив практически всем банкам Украины использование иностранной валюты как средства платежа без индивидуальной лицензии. Интересует вопрос, почему это не заметили в МинЮсте когда проводили государственную регистрацию этого постановления ? Не дураки же там сидят? Да и в НБУ далеко не все глупы, тоже наверное видели что п.1.5. Положения явно противоречит всем этим пунктам Декрета.

Напрашивается мысль, что где то в мои утверждения закралась ошибка. Но где?

PS Был бы очень рад комментарию НБ Украины по поводу этих решений суда, ответа из управления НБУ да и выводам в этом посте. Спасибо заранее!

1.5. Використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

у випадках, передбачених законами України.

У всіх інших випадках використання іноземної валюти як засобу платежу можливе лише за наявності ліцензії.

(Постанова|Положення, Національний банк, від 14.10.2004, № 483 "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу")

2) "валютні операції":

операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

(Декрет КМ, КМ України, від 19.02.1993, № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю")

а)ххх за винятком

б)ххх за винятком

в)ххх за винятком???(суми 1 терм1ни)

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави; без винятк1в!!!

д) ххх за винятком

е)ххх за винятком

пункт г) не имеет исключений!!! получение инд. лицензии императивная норма закона, но в 2003-2004 годах НПА НБУ кардинально меняют правила для банков (подписи Тигипко, Яценюк). На мой взгляд постанова 483 была создана ради пункта 1.5 с превышением полномочий НБУ.И это не единичный случай: так 12.07.2004 постановой №319 были отменены индивидуальные лицензии для банков на вывоз наличной инвалюты и для перечисления за границу для покупки банковских металлов, предусмотренных п)а индивидуальных лицензий. До зтого эти инд.лицензии предусматривались Правилами №327 от 06.08.2003.

Но вернемся к п.1.5 постановы 483, который действует для безнала и для операций предусмотренных дозволом (генлицензией). Кредитные операции-- операции без перехода права собственности на "кошти", значит не подпадает под режим лицезирования генлицензией(дозволом), следовательно п1.5. не относиться к кредитной операции. Это также подтверждается п.4 в) Декрета--- кредиты выведены из операций ген.лицензии.

Но умники из НБУ кроме безнала решили восполнить пробел и с налом введдя в правила о использовании нал. инвал пункт

8.12. Фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.

(главу 8 доповнено новим пунктом 8.12 згідно з постановою Правління Національного банку України від 27.02.2008 р. N 47,

у зв'язку з цим пункти 8.12 - 8.14 уважати відповідно пунктами 8.13 - 8.15)

(Постанова|Правила, Національний банк, від 30.05.2007, № 200 "Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України")

И теперь этим пунктом мотивируют возможность выдачи и погашения налом. Но опять таки кредит. операции не подпадают под режим лицензирования ген лицензией.

Неужели судьи такие тупые? Нет, не верю. Просто такая установка, что наглядно показало дело про ОТР, когда высшая судебная инстанция НЕ ВИДИТ, что решение суда первой инстанции базируется на необходимости инд. лицензии по П.Г и говорят, что инд.лицензия не нужна так как "суми 1 терм1ни не встановлен1".

В рассматриваемом в зтой ветке решении судьи точно так включают дурочку: истец говорит, что нужна инд. лицензия по п.г и п.1.5 постановы 483 противречит Декрету, на что суд говорит что инд.лицензия не нужна так как есть п.1.5 постановы 483. Даже не применяют п.4ст.8 ЦПК , ах да суд то хозяйственный, но вероятно и в хозяйственном процессуале есть соответсвующая статья. Диалог слепого с глухим.

[alex_s_2000]

Становится интересно, каким из этих полномочий предоставлено право фактически отменить

возмем к примеру трактовку конст суда о задержании при НЕПОКОРИ как я понял задержание при непокори не допустимо в связи с тем что но предусмотрено и нет такого в тексте ......

тож и здесь если в полномочия и обязанности не вписано то недопустимо так как нет такого

Граждане-коллеги, я что-то не пойму:

1) №483 касается только безнала

2) до 30 мая 2007 действовала №119

2) Как в одно и то же время могли действовать две инструкции, которые противоречат друг другу? №119

2. Використання на території України готівкової

іноземної валюти як засобу платежу або як застави

Використання на території України готівкової іноземної

валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі

відсутності в фізичних осіб - нерезидентів чи резидентів, а також

повноважних представників юридичної особи нерезидента - суб`єкта

підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і

неможливості здійснення валютнообмінної операції через пункт

обміну іноземної валюти в таких випадках. ( Абзац перший глави 2 в

редакції Постанови Національного банку N 357 ( z0781-01 ) від

20.08.2001 )

2.1. На територіях митниць у разі:

а) сплати мита, митних платежів, зборів, штрафів фізичними

особами - резидентами та нерезидентами відповідно до митного

законодавства України; ( Підпункт "а" пункту 2 в редакції

Постанови Національного банку N 357 ( z0781-01 ) від 20.08.2001 )

б) сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами)

дорожніх зборів і оформленні перевезень негабаритних,

великовагових та небезпечних вантажів;

в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і

транзитних товарів митними органами із залученням, у разі потреби,

підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до

чинного законодавства України;

г) сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз

на в`їзд в Україну;

ґ) оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними

санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими

службами контролю;

д) оплати нерезидентами послуг з обов`язкового медичного

страхування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги

відповідно до чинного законодавства України;

е) реалізації суб`єктами підприємницької діяльності товарів

та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та

податків) за наявності відповідного дозволу Державної митної

служби України.

2.2. На територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі:

а) реалізації нерезидентам суб`єктами підприємницької

діяльності пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування,

медикаментів та наданні нерезидентам послуг з обслуговування

іноземних транспортних засобів (літаків, суден, поромів, потягів),

їх пасажирів і членів екіпажу.

Розрахунки з нерезидентами здійснюються на підставі рахунку,

рахунку-фактури або відповідно до укладеного договору (контракту),

які передбачають оплату в готівковій іноземній валюті.

Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий

рахунок юридичної особи - резидента є копія рахунку

(рахунку-фактури) та копія митної декларації про ввезення

іноземної валюти в Україну нерезидентом (копія митної декларації

залишається в уповноваженому банку);

б) переоформлення фізичним особам суб`єктами підприємницької

діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього

міжнародного рейсу;

в) реалізації суб`єктами підприємницької діяльності юридичним

особам - нерезидентам, які через метеорологічні обставини чи

поламання змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в

порт, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування,

медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування

пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів

(літаків, суден).

Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий

рахунок юридичної особи - резидента є копія рахунку або

рахунку-фактури та копія митної декларації про ввезення іноземної

валюти в Україну нерезидентом (копія митної декларації залишається

в уповноваженому банку);

г) надання суб`єктами підприємницької діяльності послуг

нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних

систем у вільно конвертованій валюті.

Дозволи на роботу з дорожніми чеками міжнародних платіжних

систем у вільно конвертованій валюті суб`єктам підприємницької

діяльності надаються Кримським республіканським, обласними та по

м.Києву і Київській області управліннями Національного банку

України чи Головним управлінням Національного банку України за

наявності агентської угоди між суб`єктом підприємницької

діяльності та уповноваженим банком.

2.3. Використання на території України готівкової іноземної

валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб`єктами

підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам -

нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі зі

застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно

конвертованій валюті.

Операції з дорожніми чеками міжнародних платіжних систем у

вільно конвертованій валюті суб`єктами підприємницької діяльності

здійснюються на підставі дозволів, що надаються територіальними

управліннями Національного банку України, і за наявності

агентської угоди між суб`єктом підприємницької діяльності і

уповноваженим банком України.

( Пункт 2.3 в редакції Постанови Національного банку N 357

( z0781-01 ) від 20.08.2001 )

2.4. Використання готівкової іноземної валюти на території

України як засобу платежу у випадках, що не передбачені цією

главою, а також як застави дозволяється за умови отримання

індивідуальної ліцензії Національного банку України.

( Главу 2 доповнено пунктом 2.4 згідно з Постановою Національного

ТО есть, речи нет о каких-то инициаторах.

НУЖЕН ПОВТОРНЫЙ ИСК В АДМИН СУД !!! ЮРИСТЫ!!!

[Judge]

НУЖЕН ПОВТОРНЫЙ ИСК В АДМИН СУД !!! ЮРИСТЫ!!!

Любуйтесь п. 13 проекта постановы пленума ВССУ:

У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави (підпункт «Г» пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання), то суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України» в межах своїх повноважень прийнято положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року №483 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028) Згідно із пунктом 1.5. цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

У зв’язку із цим суди повинні виходити із того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу жодною із сторін кредитного договору.

[sofi]

У зв’язку із цим суди повинні виходити із того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу жодною із сторін кредитного договору.

ай, молодці, зваричі!

отменили несколько статей конституции - 92,99; отменили 192ст.ЦКУ, отменили Дектрет -ст3, п.4г ст5; Зу о платежных системах, ст.32, 35 НБУ, можно еще перечислять... и все ради того чтобы эти финасовые кровопийцы могли и далее безнаказанно грабить народ.

Где верховенство права, где такое видано, чтобы постанова нбу отменяла конституцию и закон про нбу?

Зачем нам Верховна рада, в 450 депов, когда у нас есть верховный суд , ему гораздо виднее как должно быть в законе и самому приходится вносить в него изменения.

слов нет!!!!

Адвокаты, юристы! Как же Вы работаете, это же не правосудие, это игра без правил, вернее игра в одни ворота.

Завтра этот всу скажет, что не является убийством, если резать по частям, и судам следует исходить из такой трактовки всу .

Неужели в этой двадцадке не найдется хотя бы одного порядочного человека, ни одного судьи? это не ихни чести, это их бесчетье.

так как решения ВСУ обжалованию не подлежат, то возможно ли обжаловать такие неправосудные выводы всу в каком -то европейском суде, может быть в ВР, в КСУ следует обратиться?

чем , как я понимаю, занялся всу -легализацией преступных действий по уничтожению денежной единицы украины, это глобально, а индивидуально для каждого гражданина страны - грабежом, за счет курсовой разницы, грабежом залогов и будущих доходов.

В угоду сговора нбу и банков по получению сверхприбылей путем незаконного оборота иностранной валюты на территории страны, незаконного использования привлеченных средств всу не стесняясь преступает все законы юридические и экономические и узаконивает этот грабеж.

благодаря процессу над ювт ни для кого в мире теперь не секрет, что представляет из себя наше правосудие, кроме нас самих, потому как мы в этот суд в поисках защиты обращаемся

нет , это уже полный беспредел, где всу увидел повноваження нбу устанавливать статус валют?

В следующих своих узагальненнях, всу придется отменять зу о бух учете, так как иски пойдут с доказательствами недействительности документов исполненных, как считает всу вполне законно на основании данного пункта постановы нбу в свободной от закона трактовке всу. Куда же мы катимся?

[Judge]

так как решения ВСУ обжалованию не подлежат, то возможно ли обжаловать такие неправосудные выводы всу в каком -то европейском суде, может быть в ВР, в КСУ следует обратиться?

Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Интересует юридический момент, фактически Декрет не является законом, но имеет силу закона. В полномочия КСУ входит толкования именно законов. Входит ли в полномочия КСУ толкование Декрета? Интересно, что согласно ст. 5 Закону України Про порядок застосування Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України", Кабінет Міністрів України дає тлумачення Декретів.

Но специально для ВСУ хотелось бы узнать позицию именно КСУ является ли норма п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета императивной.

Если просить растолковать КСУ ЗУ "О национальном банке", то скорее всего нужно толкование, ст. 56, п. 14 ст. 7 и ст. 44 этого закона, а так же 162й статьи КУоАП - это со стороны инд. лицензии

[stairtov]

Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

Стаття 43. Суб'єкти права на конституційне звернення з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Интересует юридический момент, фактически Декрет не является законом, но имеет силу закона. В полномочия КСУ входит толкования именно законов. Входит ли в полномочия КСУ толкование Декрета? Интересно, что согласно ст. 5 Закону України Про порядок застосування Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених пунктом 7-4 статті 114-5 Конституції України", Кабінет Міністрів України дає тлумачення Декретів.

Но специально для ВСУ хотелось бы узнать позицию именно КСУ является ли норма п. Г ч. 4 ст. 5 Декрета императивной.

Если просить растолковать КСУ ЗУ "О национальном банке", то скорее всего нужно толкование, ст. 56, п. 14 ст. 7 и ст. 44 этого закона, а так же 162й статьи КУоАП - это со стороны инд. лицензии

НЕ ХОЧУ ОПУСКАТСЯ ДО ПРОСТОГО ЖАРГОНА .

ВОТ ПРОСТОЕ ПОЯСНЕНИЕ ЧТО ТАКОЕ КРЕДИТ КАК ПРАВОЧИН И ЧТО ОН ОБОЗНАЧАЕТ

ЗА ТО ВРЕМЯ ЧТО МЕНЯ ДОВЕЗЛИ С КРЕСТА ИЗ ПОД СУДА В ШЕВЧЕНКОВСКИЙ РУ МВС МНЕ УДАЛОСЬ ДОКАЗАТЬ И УБЕДИТЬ ЗАМ РАЙОТДЕЛА ЧТО КРЕДИТ НЕ ПОЛУЧАЛ А БЫЛ ДРУГОЕ ДЕЙСТВИЕ СОМНИТЕЛЬНОЙ ЗАКОННОСТИ И ЭТО ПРОКУРАТУРА ДОЛЖНА РАЗГРЕБАТЬ

ГЕНИАЛЬНОСТЬ В ПРОСТОТЕ СУБ НЕ МОЖЕТ РАСМАТРИВАТЬ ВОПРОС НЕ ПОДНЯТЫЙ В ИСКЕ .. А ПРАВОЧИН КОТОРЫЙ БАНК ПРОВЕРНУЛ НЕ ОТНОСИТСЯ К КРЕДИТУ -И НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЕ К ДОГОВОРУ КРЕДИТА ТАК КАК НЕ СООТВЕТСТВУЕТ ТЕМ НОРМАМ КОТОРЫЕ МОЖЕТ ЗАТРАГИВАТЬ ПОТРЕБ КРЕДИТОВАНИЕ ..

НИ ОДИН БАНК НЕ ДАВАЛ ВАЛЮТНЫХ ПОТРЕБ КРЕДИТОВ

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним(Споживчим) договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит (Споживчий ))

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Надати-- відповідає передачи ,переказу тому потрібно застосовуваті ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами

ДОКАЗАВ ЧТО ПРАВОЧИНА КРЕДИТ НЕБЫЛО НЕ ЗАБЫВАЙТЕ УКАЗАТЬ ЧТО ВАМ НА ТОТ МОМЕНТ ДРУГОГО И НЕ НАДО БЫЛО И НЕ ЗАБЫВАЙТЕ РАЗЛИЧИЕ МЕЖ ЗАКОННЫМ ПЛАТЕЖНЫМ И ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТОЙ

[alexburko]

ЗА ТО ВРЕМЯ ЧТО МЕНЯ ДОВЕЗЛИ С КРЕСТА ИЗ ПОД СУДА В ШЕВЧЕНКОВСКИЙ РУ МВС МНЕ УДАЛОСЬ ДОКАЗАТЬ И УБЕДИТЬ ЗАМ РАЙОТДЕЛА ЧТО КРЕДИТ НЕ ПОЛУЧАЛ

Олег, тебя в любой MLM возьмут с руками и ногами, сразу на самую высокую ступень, с такой мотивацией-то!... Это же надо умудриться! :)

Прошу пардона за флуд, но не удержался....

[stairtov]

Олег, тебя в любой MLM возьмут с руками и ногами, сразу на самую высокую ступень, с такой мотивацией-то!... Это же надо умудриться! :)

Прошу пардона за флуд, но не удержался....

ТАКИМ ЖЕ ОБРАЗОМ Я И ПРОКУРОРУ КИЕВА ТОЖ ДОКАЗАЛ И ОН ЭТ САМПОДТВЕРДИЛ СОГЛАСИЕМ С ЭТИМИ СТАТЬЯМИ И ПРИНЯТИЕМ ОТ МЕНЯ ЗАЯВЛЕНИЯ \\ Я СКИДЫВАЛ