dopovnp

И опять об индивидуальных лицензиях

Recommended Posts

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

22.09.2011 Балаклавський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Веселової О.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Герети І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», про визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та розірвання кредитного договору №614/ПВ-06 та договору іпотеки №614/ФКВ-06, укладених 22.12.2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Український промисловий банк».

Вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір є недійсним, у зв’язку з відсутністю у сторін договору на момент його укладення індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена п.п. «г»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», і яка б дозволяла використовувати сторонам іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов’язань за кредитним договором. Недійсність основного кредитного зобов’язання тягне недійсність договору іпотеки, яким порушуються права позивача як сторони недійсного забезпечувального зобов’язання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на законність укладення спірного кредитного договору на підставі банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку до письмового дозволу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.

Судом встановлено, що 22.12.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 614/ПВ-06, відповідно до якого позивач отримав невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2 500 000 доларів США, процентна ставка за користування кредитом –13,0 % річних, з кінцевим терміном погашення 21.12.2011 року, з метою кредитування –поточні потреби.

Згідно умовами пунктів 2.5, 2.6, 2.7, 2.8. кредитного договору, кредит повертається в тій валюті, в якій був виданий, тобто у доларах США; проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту; нараховані проценти сплачуються позивачем у валюті кредитну по 10 число кожного наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів та одночасно остаточним поверненням кредиту; нарахування комісії за управління кредитом здійснюється щомісячно у валюті кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов’язання по кредитному договору між відповідачем та позивачем 22.12.2006 року був укладений іпотечний договір № 614/ФКВ-06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 5625 (надалі –іпотечний договір).

Згідно наведеного вище іпотечного договору предметом іпотеки є будівлі та споруди готельного комплексу загальною площею 1244,50 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (надалі –Предмет іпотеки).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності, наказу начальника Управління з питань майна комунальної власності № 269 від 05.04.2005 року, та зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Юро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради 14.04.2005 року, за № 1376 в книзі 14нж на стор. 18.

Представник позивача стверджує, що у відповідачів при укладенні спірного договору кредиту була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

В судовому засіданні факт відсутності вказаної індивідуальної ліцензії відповідач не спростувала.

Згідно ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня… Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Разом з тим, режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищенаведеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Декрету, до валютних цінностей відноситься іноземна валюта –іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно п.«г»ч.4 ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, зокрема індивідуальна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Отже, індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. Також за змістом аналізованої ст.5 Декрету, ліцензії на право вчинення операцій з валютними цінностями, видаються лише юридичним особам.

Згідно ч.5 ст.5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Однак, у відповідач, а відтак і у позивача, як встановлено судом в ході розгляду справи, на момент укладення спірного договору кредиту індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюті при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту була відсутня.

Представником відповідача надано суду банківську ліцензію №67 від 13.12.2001 року, дозвіл №67-1 від 27.06.2006 року та додаток до даного дозволу. Однак, посилання представника відповідача на достатність вказаної банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку письмового дозволу на використання іноземної валюти як засобу платежу при виконанні спірного договору кредиту, спростовується наступним.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. N483, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями); у випадках, передбачених законами України.

Крім того, згідно п.1.2 вказаного Положення воно регламентує порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Позивач, в свою чергу, мав використовував готівкову іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за спірним договором кредиту, вносячи готівкою долари США в касу відповідача.

Так, пунктами 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. кредитного договору передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позивачем щомісяця в розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

Отже, сторонами у вказаних пунктах кредитного договору погоджено, що сплатою кредиту (виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором) вважається внесення готівки позичальником в касу банку, і саме з цього моменту позивач вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання перед банком, використовуючи при цьому готівкову іноземну валюту як засіб платежу.

Аналізуючи наведене вище, позивач був зобов’язаний здійснювати свої обов’язки по оплаті грошових коштів за користування кредитом виключно в іноземній валюті, а не в національній валюті, як це передбачено чинним законодавством.

Згідно Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою НБУ N 492 від 12.11.2003, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно п.2.5. кредитного договору, повернення кредиту здійснюється позичальником у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитування (повернення заборгованості за кредитом), який є невід’ємною частиною даного кредитного договору (Додаток № 2) на позичковий рахунок № 220380152481 шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунків позивача (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п.2.13 кредитного договору). Кредит повертається лише в тій валюті, в якій він був виданий.

Таким чином, підтверджується факт зобов’язання використання при сплаті кредиту позивачем саме готівкової іноземної валюти. Перерахування в подальшому відповідачу цих коштів на будь-які транзитні рахунки не стосується позичальника, так як його обов'язок зі сплати кредиту є виконаним з моменту внесення готівки в касу банку, як це передбачено договором кредиту, та підтверджується призначенням платежу у квитанціях –«Внесення готівки на поточний рахунок».

Згідно п.1.1 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 N 200, ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

Відповідно до п.6.2 Правил фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами «а», «в»та «е»пункту 6.1 цієї глави, зокрема у разі: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно п.6.3 Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Таким чином, позивачу чинним законодавством не було надано права здійснювати використання готівкової іноземної валюті при здійсненні платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за користування кредитом на користь відповідача шляхом внесення доларів США в касу останнього.

На підставі викладеного можна дійти висновку, що чинним на момент укладення кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст.ст.192, 533 ЦК України, п. «г»ч.4 ст.5 Декрету.

З огляду на наведене вище відповідач не мав право видавати кредити в валюті іншій, ніж національній, а саме гривні.

Посилання представника відповідача на те, що Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»не передбачається отримання індивідуальної ліцензії на «перерахування іноземної валюти»суперечить наведеному вище пп. «г»п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на лист Національного банку України від 07.12.2009 «Про правомірність укладення валютних договорів в іноземній валюті», так як згідно ст.56 Закону України «Про Національний банк України»нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст.ст.192, 533 ЦК України, п. «г»ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування

Отже, оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до приписів ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов'язання.

За таких обставин, приймаючи до уваги недійсність кредитного договору № 614/ПВ-06 від 22.12.2006 року в забезпечення виконання якого було укладено між позивачем та відповідачем Іпотечного договору № 614/ФКВ-06 від 22.12.2006 року, останній підлягає визнанню судом недійсними на підставі ч.2 ст.548 ЦК України.

З огляду наведеного, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, слід визнати недійсними кредитний договір №614/ПВ-06 та Іпотечний договір №614/ФКВ-06, укладені 22.12.2006 року між позивачем та відповідачем.

Судові витрати, за погодженням сторін, суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»задовольнити повністю.

Визнати недійсним кредитний договір №614/ПВ-06 від 22.12.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Визнати недійсним Іпотечний договір №614/ФКВ-06 від 22.12.2006 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».

Рішення може бути оскаржене Апеляційному суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий у справі Д.Ю.Гапонов

Share this post


Link to post
Share on other sites

Решение отличное, как и небезызвестное Печорского суда, но вполне возможно, что даже апелляцию не пройдет ... Жаль что в нем нету обоснований еще со стороны ч. 4 ст. 8 ЦПК Украины.

Share this post


Link to post
Share on other sites

сумма господа, сумма кредита.. Думаю и апелляция будет положительная, а ВСУ срежет.. Но за людей рад..Кинуть банк - это одно удовольствие..

Share this post


Link to post
Share on other sites

Не решение, а бред сивой кобылы.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Не решение, а бред сивой кобылы.

Уважаемый, в настоящее время судье, который вынес это решение нужно звезду героя давать, а не показывать свои "зоологические" познания. Посмотрите на дату решения. Много ли сейчас подобных решений? Да и подход ненаезженный. B)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Уважаемый, в настоящее время судье, который вынес это решение нужно звезду героя давать, а не показывать свои "зоологические" познания. Посмотрите на дату решения. Много ли сейчас подобных решений? Да и подход ненаезженный. B)

А вот его сейчас вызовут на ковер и объяснят что к чему...... После этого он и по нормальным основаниям исковые требования не удовлетворит.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Не решение, а бред сивой кобылы.

почему Вы считаете что "бред сивой кобылы" ? Понимаю проще "плюнуть" и пойти дальше, но все же лучше наверное обосновывать такие утверждения, ссылаясь на законодательство и нормативные акты...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Не решение, а бред сивой кобылы.

Вы стали неузнаваемы! :mellow:

Share this post


Link to post
Share on other sites

почему Вы считаете что "бред сивой кобылы" ? Понимаю проще "плюнуть" и пойти дальше, но все же лучше наверное обосновывать такие утверждения, ссылаясь на законодательство и нормативные акты...

Есть такое основание для отмены решения суда "выводы суда не соответствуют обстоятельствам дела". В основу мотивации заложенную в решение положен расчет наличной, а не безналичной валютой. А из текста решения видно, что и кредитный договор предусматривает погашение кредита перечислением с текущих счетов заемщика и основное доказательство исполнения обязательств наличной валютой, квитанции о внесении наличных в кассу банка в назначении платежа указывают на пополнение текущего счета, а не возврат кредита. Что касается дальнейших рассуждений о "транзитных счетах" то это уж извиняйте вообще ни чем не мотивированный треп!!!

Share this post


Link to post
Share on other sites

Есть такое основание для отмены решения суда "выводы суда не соответствуют обстоятельствам дела". В основу мотивации заложенную в решение положен расчет наличной, а не безналичной валютой. А из текста решения видно, что и кредитный договор предусматривает погашение кредита перечислением с текущих счетов заемщика и основное доказательство исполнения обязательств наличной валютой, квитанции о внесении наличных в кассу банка в назначении платежа указывают на пополнение текущего счета, а не возврат кредита. Что касается дальнейших рассуждений о "транзитных счетах" то это уж извиняйте вообще ни чем не мотивированный треп!!!

а Ваше отношение к "законности кредита" -обстоятельствам дела, тоже , как видим, меняется.

спсб, приятно узнать мнение противоположной стороны, особенно, если оно в чем - то совпадает с твоим. Вы подтвердили, что мы на правильном пути

при этом, все равно не понятно, где в решении вы увидели что вносилась валюта на текущий?

почему наличка стала безналичкой на счету, если внесена она была в установе резидента?

Вы, как банковский специалист, можете объяснить, почему записи на счетах в банках украины средств внесенных наличными вдруг стали безналичными в инвалюте? как это соотносится с определением инвалюты по Декрету? зу о бухучете и зу о нбу, где инвалюта - это материальные ценности, а не записи на счетах в банках украины?

чем является перечисление с текущих счетов заемщика - это платеж по обязательствам? каким образом происходит такое перечисление, розрахунковый документ какой?

а банк, он что- космополит, или резидент?

так, все- таки ,как выполнить императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом?

спасибо за ответ.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю ответа не будет. Многобукаф, а банковские юристы любят только "цитировать" написанное кем-то (нацбанком, луспеником и т.д.). А Закон - это не для них. Их Закон - это деньги )) Взял - отдай.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю ответа не будет. Многобукаф, а банковские юристы любят только "цитировать" написанное кем-то (нацбанком, луспеником и т.д.). А Закон - это не для них. Их Закон - это деньги )) Взял - отдай.

да ладно, может чел не у компа или очень занят. Я надеюсь ответит, чего тогда забегать сюда было? тем более это наш "старый знакомый"

Share this post


Link to post
Share on other sites

почему наличка стала безналичкой на счету, если внесена она была в установе резидента?

Вы, как банковский специалист, можете объяснить, почему записи на счетах в банках украины средств внесенных наличными вдруг стали безналичными в инвалюте? как это соотносится с определением инвалюты по Декрету? зу о бухучете и зу о нбу, где инвалюта - это материальные ценности, а не записи на счетах в банках украины?

НБУ №637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі;

2.5. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Share this post


Link to post
Share on other sites

а Ваше отношение к "законности кредита" -обстоятельствам дела, тоже , как видим, меняется.

спсб, приятно узнать мнение противоположной стороны, особенно, если оно в чем - то совпадает с твоим. Вы подтвердили, что мы на правильном пути

при этом, все равно не понятно, где в решении вы увидели что вносилась валюта на текущий?

почему наличка стала безналичкой на счету, если внесена она была в установе резидента?

Вы, как банковский специалист, можете объяснить, почему записи на счетах в банках украины средств внесенных наличными вдруг стали безналичными в инвалюте? как это соотносится с определением инвалюты по Декрету? зу о бухучете и зу о нбу, где инвалюта - это материальные ценности, а не записи на счетах в банках украины?

чем является перечисление с текущих счетов заемщика - это платеж по обязательствам? каким образом происходит такое перечисление, розрахунковый документ какой?

а банк, он что- космополит, или резидент?

так, все- таки ,как выполнить императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом?

спасибо за ответ.

Во как много вопросов!!! А Вы здесь спец по бухгалтерии.

Начну с императивности пп. г), ч. 4, ст. 5 Декрета. Во времена бурного обсуждения Печерского решения, я выкладывал свои рассуждения по вопросу императивности. Не может быть императивной норма закона, если другой закон те-же отношения регулирует по другому, возникает коллизия между законами и ее нужно решать в пользу одного из них!!! "Назад в будущее".

В решении четко указано что в назначении платежа формулировка "Пополнение текущего счета". Материалов дела у меня нету, но в квитанции должны корреспондировать счета 1001/1002 по кредиту и 2620 по дебету. Сечет 2620 текущий счет физического лица не субъекта предпринимательской деятельности, предназначенный для хранения денежных средств и осуществления безналичных расчетов. Отсюда, документ на который ссылается суд в решении подтверждает только факт внесения денежных средств на текущий счет клиента банка. Дальше клиент имеет право осуществлять безналичные платежи со своего счета. Если внесена иностранная валюта, то с учетом ограничений установленных Декретом и еже с ними!!! Документом подтверждающим исполнение обязательств по кредиту будет платежное поручение о перечислении с дебета 2620 на кредит 2203, 2207, 2208 или 2209, несколько позже появился счет 3739, на который клиент перечисляет свои средства, а дальше они распределяются между 3, 7, 8 и девяткой. 3739 это и есть транзитник, все они внутренние банковские счета, а вот 2620 это счет клиентский. Словарь мальчика Бананана: 2203 - срочное тело кредита, 2207 - простроченное тело кредита, 2208 - срочные проценты, 2209 - простроченные проценты.

Деньги наличные и безналичные, это не имеет значения. Все знают что такое купюры и почти все знают что такое платежные или кредитные карточки. В форме платежных карт, безналичные деньги для многих стали нормальным средством платежа во многих магазинах. Глубже не стоит, дальше пойдут денежные агрегаты М0-М4, к теме отношения не имеющие. Разницы между наличными и безналичными деньгами в гражданском обороте нету. Если очень буквально читать пресловутый Декрет, то можно и оформить вывод, что он касается только безналичных расчетов!?!?

Относительно законности валютных кредитов. Нельзя хвататься за Декрет, только по той причине что он удобен, он не единственный регулирует эти вопросы. Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!

Большой вопрос чем оно думало раньше!?!?!?

Share this post


Link to post
Share on other sites

НБУ №637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі;

2.5. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Это не из той оперы! Если бы я дал Вам 50 гривен и попросил купить в магазине коньяка для совместных нужд, тогда бы мы с Вами руководствовались этим постановлением. Это утрировано, перевод денег, это поручение (пример с коньяком).

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю ответа не будет. Многобукаф, а банковские юристы любят только "цитировать" написанное кем-то (нацбанком, луспеником и т.д.). А Закон - это не для них. Их Закон - это деньги )) Взял - отдай.

Вы уважаемый сначала найдите у меня цитаты нацбанка или кого еще, а потом исключите из гражданского кодекса ст 526, а потом уже обвиняйте кого-то в чем-то!?!?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Начну с императивности пп. г), ч. 4, ст. 5 Декрета. Во времена бурного обсуждения Печерского решения, я выкладывал свои рассуждения по вопросу императивности. Не может быть императивной норма закона, если другой закон те-же отношения регулирует по другому, возникает коллизия между законами и ее нужно решать в пользу одного из них!!!

Какой такой закон регулирует использование иностранной валюты как средства платежа по другому? Есть один законодательный акт по этому поводу, который имеет силу закона и обязательный для исполнения на всей территории Украины - Декрет №15/93.

У меня погашение процентов в долларах с кассы на прямую на 2208 с назначением погашение процентов, т.е. явное использование иностранной валюты как средства платежа, и Вы считаете, что при этом не должна быть в наличие у одной из сторон инд. лицензия ?

Относительно законности валютных кредитов. Нельзя хвататься за Декрет, только по той причине что он удобен, он не единственный регулирует эти вопросы. Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!

При чем здесь законность валютных кредитов ? По моему Софи четкий вопрос задала в рамках императивной нормы п. Г ч.4 ст. 5 Декрета, а Вы пошли в сторону что государство подтвердило законность ... Очень хорошо, что подтвердило, но подтвердило исходя из чего ? Не из того случайно, что они должны были выдаваться именно законным способом ? Но опять же, речь не об этом.

PS Давайте строить ответы из вопросов, а то получается как то невразумительно, вот пример который получился совместив вопрос Софи с Вашим ответом:

Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

можно не выполнять так как

"Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!"

Share this post


Link to post
Share on other sites

НБУ №637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі;

2.5. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

так це ж про обігові кошти - національну валюту, яка приймається за номінальною вартістю, та є засобом платежу.

щоби іноземна валюта могла виконувати роль засобу платежу в україні до неї потрібно додати індульгенцію - індивидуальну ліцензію - Декрет. при цьому індив. ліцензії видаються для використання безготівкової валюти. і юрособам

10. Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є такі:

розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;

розрахунки на території України між резидентами - суб'єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

( Пункт 10 розділу I в редакції Постанови Національного банку N 333 від 21.08.2006 )

декрет:

1) "валютні цінності":

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів,

казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в

обігу та є законним платіжним засобом на території України, а

також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але

підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу,

кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших

фінансових установах на території України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів,

казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним

платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а

також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але

підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу,

кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних

розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках

або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами

України;

еще раз - кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших

фінансових установах на території України; - гривня

кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних

розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках

або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами

України; - іноземна валюта.

якщо кошти на поточний рахунок або з поточного рахунку перераховані в межах, то чому це іноземна валюта, Декрет каже, що це гривня. :lol:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вы уважаемый сначала найдите у меня цитаты нацбанка или кого еще, а потом исключите из гражданского кодекса ст 526, а потом уже обвиняйте кого-то в чем-то!?!?

Как мило... :P только таким способом и можно вытаскивать на откровенный разговор. Люди в запале "доказывания" брызжут слюной, ставят много "!!?!?!", и... сливают свою обоснованную точку зрения, раскрывая карты, и высвечивая козыря... Спасибо )))

"а Вы пошли в сторону что государство подтвердило законность ..." - именно об этом я и говорил.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Как мило... :P только таким способом и можно вытаскивать на откровенный разговор. Люди в запале "доказывания" брызжут слюной, ставят много "!!?!?!", и... сливают свою обоснованную точку зрения, раскрывая карты, и высвечивая козыря... Спасибо )))

"а Вы пошли в сторону что государство подтвердило законность ..." - именно об этом я и говорил.

Носите на здоровье, только не запутайтесь :rolleyes:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Во как много вопросов!!! А Вы здесь спец по бухгалтерии.

Начну с императивности пп. г), ч. 4, ст. 5 Декрета. Во времена бурного обсуждения Печерского решения, я выкладывал свои рассуждения по вопросу императивности. Не может быть императивной норма закона, если другой закон те-же отношения регулирует по другому, возникает коллизия между законами и ее нужно решать в пользу одного из них!!! "Назад в будущее".

В решении четко указано что в назначении платежа формулировка "Пополнение текущего счета". Материалов дела у меня нету, но в квитанции должны корреспондировать счета 1001/1002 по кредиту и 2620 по дебету. Сечет 2620 текущий счет физического лица не субъекта предпринимательской деятельности, предназначенный для хранения денежных средств и осуществления безналичных расчетов. Отсюда, документ на который ссылается суд в решении подтверждает только факт внесения денежных средств на текущий счет клиента банка. Дальше клиент имеет право осуществлять безналичные платежи со своего счета. Если внесена иностранная валюта, то с учетом ограничений установленных Декретом и еже с ними!!! Документом подтверждающим исполнение обязательств по кредиту будет платежное поручение о перечислении с дебета 2620 на кредит 2203, 2207, 2208 или 2209, несколько позже появился счет 3739, на который клиент перечисляет свои средства, а дальше они распределяются между 3, 7, 8 и девяткой. 3739 это и есть транзитник, все они внутренние банковские счета, а вот 2620 это счет клиентский. Словарь мальчика Бананана: 2203 - срочное тело кредита, 2207 - простроченное тело кредита, 2208 - срочные проценты, 2209 - простроченные проценты.

Деньги наличные и безналичные, это не имеет значения. Все знают что такое купюры и почти все знают что такое платежные или кредитные карточки. В форме платежных карт, безналичные деньги для многих стали нормальным средством платежа во многих магазинах. Глубже не стоит, дальше пойдут денежные агрегаты М0-М4, к теме отношения не имеющие. Разницы между наличными и безналичными деньгами в гражданском обороте нету. - вот согласна, для меня нет никакой разницы, даже удобнее, когда в обороте безнал. А вы поняли, что речь пошла об обороте? вы подтверждаете , что инвалюта в расчетах по обязательствам стала не только средством платежа, но и средством оборота, как и положено кредитным средствам? А какой пункт генлицензии комбанка может давать право ему использовать инвалюту как оборотное средство? Если очень буквально читать пресловутый Декрет, то можно и оформить вывод, что он касается только безналичных расчетов!?!? - а разве нет? наличка только при обмене.

Относительно законности валютных кредитов. Нельзя хвататься за Декрет, только по той причине что он удобен, он не единственный регулирует эти вопросы. Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!

Большой вопрос чем оно думало раньше!?!?!? - а что изменилось в законодательстве и в законах после введения єнтого запрета. исходя из ст.192ч.2 цк - какой случай установленный каким законом был отменен?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Какой такой закон регулирует использование иностранной валюты как средства платежа по другому? Есть один законодательный акт по этому поводу, который имеет силу закона и обязательный для исполнения на всей территории Украины - Декрет №15/93.

У меня погашение процентов в долларах с кассы на прямую на 2208 с назначением погашение процентов, т.е. явное использование иностранной валюты как средства платежа, и Вы считаете, что при этом не должна быть в наличие у одной из сторон инд. лицензия ?

При чем здесь законность валютных кредитов ? По моему Софи четкий вопрос задала в рамках императивной нормы п. Г ч.4 ст. 5 Декрета, а Вы пошли в сторону что государство подтвердило законность ... Очень хорошо, что подтвердило, но подтвердило исходя из чего ? Не из того случайно, что они должны были выдаваться именно законным способом ? Но опять же, речь не об этом.

PS Давайте строить ответы из вопросов, а то получается как то невразумительно, вот пример который получился совместив вопрос Софи с Вашим ответом:

Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

можно не выполнять так как

"Законы Украины "Про подолання ..." очередной раз подтверждают, что государство признает законность этих кредитов вводе моратории и запреты на валютное кредитование в будущем!!!"

Вы уважаемый пропустили целую эпоху, это не Закон "Про подолання ..." это Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий. Коллизию между этим Законом и Декретом нужно решить!? Я за Закон, Вы за Декрет. У каждого своя сторона медали!!! О коллизиях законов слышали!?!?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Прямой запрет предоставления кредитов в иностранной валюте физическим лицам, такой существовал очень давно, но когда очень сильно понадобилось кредитовать его отменили.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вы уважаемый пропустили целую эпоху, это не Закон "Про подолання ..." это Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий. Коллизию между этим Законом и Декретом нужно решить!? Я за Закон, Вы за Декрет. У каждого своя сторона медали!!! О коллизиях законов слышали!?!?

приплыли, картина репина....

это чего же закон о ЖЭКе будет регулировать подачу холодной воды в правоотношениях меж потребителем ивановым и поставщиком "водоканалом"?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Прямой запрет предоставления кредитов в иностранной валюте физическим лицам, такой существовал очень давно, но когда очень сильно понадобилось кредитовать его отменили.

:rolleyes:

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи