И опять об индивидуальных лицензиях


Recommended Posts

приплыли, картина репина....

это чего же закон о ЖЭКе будет регулировать подачу холодной воды в правоотношениях меж потребителем ивановым и поставщиком "водоканалом"?

Не хотите не читайте! Но факт в том что признавать существование Закона Украины "О банках и банковской деятельности" и то что он регулирует правоотношения по использованию иностранной валюты Вы не хотите!! Декрет да красавец, а Закон о ЖКХ!!! Ну и где здесь конструктив!?!?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 65
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий. Коллизию между этим Законом и Декретом нужно решить!?

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Правовідносини між кредитодавцем та позичальником-фізичною особою за кредитним договором регулюються ЦК України, та згідно до ЦК України встановлюються права та обов'язки сторін.

Правовідносини між кредитодавцем та позичальником не можуть регулюватися положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність» який є спеціальним банківським законом і регулює діяльність саме банків, та не регулює правочини фізичних осіб-громадян України. Підтвердження цьому знаходимо в наступному:

Стаття 3. Закону України «Про банки і банківську діяльність» - Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків

Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.

ВОПРОС.

Так какие же правоотношения регулирует Закон України «Про банки і банківську діяльність»? (Исходя из того, что в данной теме обговаривается действительность правочину (КД) и права й обов'язки суб'єктів валютних відносин)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Правовідносини між кредитодавцем та позичальником-фізичною особою за кредитним договором регулюються ЦК України, та згідно до ЦК України встановлюються права та обов'язки сторін.

Правовідносини між кредитодавцем та позичальником не можуть регулюватися положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність» який є спеціальним банківським законом і регулює діяльність саме банків, та не регулює правочини фізичних осіб-громадян України. Підтвердження цьому знаходимо в наступному:

Стаття 3. Закону України «Про банки і банківську діяльність» - Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків

Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.

ВОПРОС.

Так какие же правоотношения регулирует Закон України «Про банки і банківську діяльність»? (Исходя из того, что в данной теме обговаривается действительность правочину (КД) и права й обов'язки суб'єктів валютних відносин)

Если обратить внимание на слово діяльність в приведенном тексте и спуститься к ст. 47, 49 то станет понятнее.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы уважаемый пропустили целую эпоху, это не Закон "Про подолання ..." это Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий. Коллизию между этим Законом и Декретом нужно решить!? Я за Закон, Вы за Декрет. У каждого своя сторона медали!!! О коллизиях законов слышали!?!?

Если бы Вы внимательней прочли написанное, то увидели бы, что было предложено для большего взаимопонимания строить ответы на основании заданных вопросов. Надеюсь из приведенного ранее примера было видно, что ответ не совсем соответствует вопросу.

Насколько понимаю, этим сообщением Вы компенсируете предыдущий ответ и уточняете его согласно конкретно поставленного вопроса.

Снова составим конструкцию вопрос - ответ:

Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

можно не выполнять так как

Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий.

Снова выглядит не убедительно, поскольку отсутствуют указания на конкретные нормы и статьи. Согласитесь, Вы даете каждый раз ответ не до конца, поэтому если уже набрались мужества указать заемщикам их место, сделайте это качественно, чтобы у нас не осталось вопросов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если бы Вы внимательней прочли написанное, то увидели бы, что было предложено для большего взаимопонимания строить ответы на основании заданных вопросов. Надеюсь из приведенного ранее примера было видно, что ответ не совсем соответствует вопросу.

Насколько понимаю, этим сообщением Вы компенсируете предыдущий ответ и уточняете его согласно конкретно поставленного вопроса.

Снова составим конструкцию вопрос - ответ:

Императивную, безотсылочную норму- п. 4-г Декрета?, при этом не являясь заемщиком-юрлицом

можно не выполнять так как

Закон "О банках и банковской деятельности", регулирует те-же правоотношения что и Декрет, но по другому, без генеральных лицензий и без индивидуальных лицензий.

Снова выглядит не убедительно, поскольку отсутствуют указания на конкретные нормы и статьи. Согласитесь, Вы даете каждый раз ответ не до конца, поэтому если уже набрались мужества указать заемщикам их место, сделайте это качественно, чтобы у нас не осталось вопросов.

Сообщение #28. Всем спокойной ночи :o

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вы уважаемый сначала найдите у меня цитаты нацбанка или кого еще, а потом исключите из гражданского кодекса ст 526, а потом уже обвиняйте кого-то в чем-то!?!?

Вот красота...и чем же Вам 526я насолила? Прекрасная статья, которую так любят банкиры. ))

Глава 48

ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ноо....вы же все, банковские юристики, не любите другую статеечку "цього Кодексу":

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. - ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ЛИЦЕНЗИЯ.

И каким же способом ЛЕГИТИМНЫМ может быть пункт кредитного договора:

2.4.5. Сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого Кредиту на рахунок №2208 в Центральному відділенні Днiпропетровської обласної філії АКБ "УКРСОЦБАНК" не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Это ведь существенное условие кредитного договора - порядок виконання зобов'язання.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если обратить внимание на слово діяльність в приведенном тексте и спуститься к ст. 47, 49 то станет понятнее.

Тут я отвечу Вам словами участника форума КомпаньонЪ'а.

Закон України про «Банки та банківську діяльність».

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями; (не относится к кредитам)

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями;

6) фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) та пов'язане з цим ведення обліку грошових вимог клієнтів до боржників, пред'явлення до сплати грошових вимог від імені клієнтів або від свого імені, а також інші операції, спрямовані на одержання коштів від боржника;

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Тут я отвечу Вам словами участника форума КомпаньонЪ'а.

Закон України про «Банки та банківську діяльність».

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями; (не относится к кредитам)

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями;

6) фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) та пов'язане з цим ведення обліку грошових вимог клієнтів до боржників, пред'явлення до сплати грошових вимог від імені клієнтів або від свого імені, а також інші операції, спрямовані на одержання коштів від боржника;

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону.

Добавляем к данным статьям закона письма Национального банка Украины:

1) 07.10.2011 от N 28-211/4027-11798 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40636 сообщение #1785 28.10.2011 11:48 в теме "Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору, не заключенность уставновленна друим решением вступившим в силу":

Продолжаем обсуждение сообщения http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40159 16.10.11 22.10.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=35429 4.07.2011 19:01

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент контролю, методології

та ліцензування валютних операцій

Л И С Т

07.10.2011 N 28-211/4027-11798

Територіальним управлінням

Національного банку України,

банкам України, Приватному

акціонерному товариству

"Українська фінансова

група", Українському

державному підприємству

поштового зв'язку

"Укрпошта", ТОВ "Фінансова

компанія "Вікторія",

ТОВ "Фінансова компанія

"Абсолют Фінанс",

ТОВ "Фінансова установа

"ГГЛА"

Про організацію здійснення операцій

з готівковою іноземною валютою

Національним банком України та його територіальними

управліннями щоденно здійснюється моніторинг та перевірки

діяльності операційних кас, пунктів обміну іноземних валют (як

власних, так і тих, що працюють на підставі агентських угод)

банків та небанківських фінансових установ щодо виконання ними

вимог Інструкції про порядок організації та здійснення

валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої

постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002

N 502 ( z0021-03 ) (зі змінами).

Вказаними перевірками встановлено непоодинокі факти

безпідставної відмови фізичним особам (резидентам і нерезидентам)

у проведенні валютно-обмінних операцій, встановлення банками

додаткових умов, які не передбачені вимогами нормативно-правових

актів Національного банку України, для можливості проведення

валютно-обмінних операцій, здійснення валютно-обмінних операцій

без наявності необхідних документів, що посвідчують особу,

здійснення валютно-обмінних операцій без оформлення відповідних

довідок та квитанцій.

Зазначаємо, що Національний банк України продовжує здійснення

перевірок діяльності уповноважених банків та небанківських

фінансових установ, і, зокрема, за фактами порушення порядку

організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території

України буде розглядатись питання про зупинення порушникам пункту

письмового дозволу Національного банку України (генеральної

ліцензії Національного банку України на здійснення валютних

операцій) у частині проведення операцій з готівковою іноземною

валютою.

Зважаючи на зазначене, Національний банк України попереджає

про необхідність безумовного дотримання уповноваженими банками та

небанківськими фінансовими установами вимог нормативно-правових

актів Національного банку України.

Повторно звертаємо увагу на те, що інформація та документи,

які отримані у процесі обслуговування клієнтів при здійсненні

валютно-обмінних операцій, відповідно до положень статті 60 Закону

України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі -

Закон) є банківською таємницею.

Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці

та дотримуватись встановленого статтею 62 Закону ( 2121-14 )

порядку розкриття банківської таємниці третім особам при наданні

послуг банку.

Зокрема, згідно з вимогами Правил зберігання, захисту,

використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими

постановою Правління Національного банку України від

14.07.2006 року N 267 ( z0935-06 ), банки зобов'язані

забезпечувати зберігання та захист інформації, які містять

банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття

і завдання внаслідок цього матеріальної чи моральної шкоди своїм

вкладникам, кредиторам, іншим клієнтам.

Працівники банку в разі прийняття їх на роботу підписують

зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Банки та їх

керівники, які винні в порушенні цих Правил, несуть

відповідальність, передбачену статтею 73 Закону ( 2121-14 ).

Наголошуємо, що незаконне збирання з метою використання або

використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та/або

розголошення банківської таємниці тягне за собою відповідальність,

передбачену Законом ( 2121-14 ).

Персональна відповідальність за дотримання вимог Закону

( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку

України покладається на керівників банків.

Насамкінець, з метою уникнення використання копій документів,

що посвідчують особу, на підставі яких здійснювались

валютно-обмінні операції, та, враховуючи стурбованість клієнтів з

цього приводу, рекомендуємо проставляти на копіях вищевказаних

документів штамп пункту обміну валюти або каси банку (фінансової

установи), через які здійснювались валютно-обмінні операції.

Заступник Голови

Національного банку України І.В.Соркін

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v4027500-11

Дополнительно повторяем сообщение об иных фискальных санкциях, но за нарушения кассовой дисциплины.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39448 сообщение #1476 3.10.2011 19:59

Стоит обратить внимание на решение http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3252 , http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3250

Но с учетом обсуждения форумчанами данной темы (реальное название темы - "Отсутствие доказательств у банка по факту выдачи кредита наличной иностранной валютой физическому лицу" или "Заемщик до сих пор кредитор по кредитному договору, а банк должник").

Аналогичное решение: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=34604 сообщение #306 16.06.2011 14:45

Извиняемся перед участниками форума за то, что вначале обсуждения указали только на одно нарушение недобросовестных банков: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=33245 "

2) 07.04.94 от N 25008/47-1756 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39390 сообщение #19 2.10.2011 15:34 в теме "Опять(или снова) о валюте..., так на что же дан "дозвіл на валютні операції"?":

"Юристы недобросовестных банков вводят в заблуждение судей и Вас, применяя следующий раздел и пункт постановления Национального банка Украины от 27.09.1995 года №243 (факт регистрации в Минюсте отсутствует):

"Роз'яснення

до ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

...

Ліцензія Національного банку України відповідно до того, що вказано в її тексті, може надавати право на здійснення таких операцій:

...

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку

здійснюються з резидентами України:

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

_____________

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

..."

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1045.2818.6&nobreak=1

Данное постановление было отменено следующим в 2009 году:

"ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17.02.2009 N 79

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 березня 2009 р.

за N 237/16253

Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Правління Національного банку України

Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України до вимог пункту 2.33 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за N 381/10661, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Правління Національного банку України згідно з переліком, що додається.

2. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

В.о. Голови А.В.Шаповалов "

http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0237-09

Иного действительного нормативно-правового акта Национального банка Украины, принятого коллегиально, зарегистрированного в Министерстве юстиции, не существует по поводу разъяснения к лицензии Национального банкаУкраины на право осуществления операций с валютными ценностями.

Выдача кредита и выдача кредита наличной иностранной валютой - это две большие разницы, как говорят в Одессе.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39200 сообщение #1418

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39234 сообщение #1435

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39327 сообщение #1456

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Л И С Т

N 25008/47-1756 від 07.04.94

м.Київ

Про санкції щодо комерційних банків за порушення касової дисципліни

На виконання третього абзацу п.4 постанови Правління Національного банку України від 14 лютого 1994 року N 30а повідомляємо, що контроль за додержанням касової дисципліни в комерційних банках мають здійснювати комісії, призначені окремими наказами регіональних управлінь Національного банку.

Результати перевірок повинні оформлятися актами з обов'язковим ознайомленням керівника установи комерційного банку, головного бухгалтера або осіб, що виконують їх обов'язки на момент перевірки.

Акти подаються керівництву регіональних управлінь Національного банку України для прийняття рішення. Регіональним управлінням Національного банку України надається право застосовувати до комерційних банків, винних у порушенні касової дисципліни, такі санкції:

- попередження про виявлене порушення, що видається не більше 2-х разів;

- розпорядження про тимчасове припинення касових операцій до усунення недоліків.

Порушеннями касової дисципліни є:

- невиконання постанов Верховної Ради України, указів Президента України, нормативних актів Національного банку України з питань готівкового обігу;

- видача готівки підприємствам, установам та організаціям на здійснення операцій, що мають виконуватися безготівковим чином;

- передача готівки іншим комерційним банкам без дозволу регіонального управління Національного банку України;

- недоліки в обробці, формуванні та пакуванні грошей;

- здійснення операцій з готівкою національної валюти та іноземних валют, що не входять до статуту комерційного банку;

- недоліки в технічній укріпленості касових вузлів та забезпеченні схоронності коштів.

Про тимчасове припинення касових операцій комерційних банків регіональні управління інформують управління емісійно-касових операцій електронною поштою не пізніше 3-х днів після прийняття рішення.

Заступник Голови Правління НБУ В.П.Терпило

"Збірник нормативних актів Національного банку України

за 1994 рік"

http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=322743 "

Был ли прав господин Кротюк Владимир Леонидович в письме от 06.09.11 №11-219/3984-10558?

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/mai...reg=v1055500-11

Господин Соркин Игорь Вячеславович ответил в письме от 07.10.11 №28-211/4027-11798: нет, господин Кротюк В.Л. ошибался.

Анализ письма НБУ от 06.09.11 №11-219/3984-10558 в сообщении #1238 9.09.2011 22:19 ( http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38511 ) в теме "Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору, не заключенность уставновленна друим решением вступившим в силу":

"Не все то золото, что блестит".

Данное письмо информационное с личным мнением, даже и заместителя Правления Национального банка Украины, нежели разъянительное и обязательное к исполнению. Вспомните аналогчное "обобщение судебной практики ...". Из-за него прибавилось работы в Конституционном Суде Украины: до какого периода действует Закон Украины "О защите прав потребителей"?. Дожились, судьи Конституционного Суда будут напоминать теорию права судье Верховного Суда.

Старайтесь работать только с нормативно-правовыми актами, или нормативными актами. Тогда не будете отвлекаться на иные документы. В практике каждого уже были разъяснения налоговой по поводу перехова права собственности на основании Инкотермс 2000, запрет Указом Президента Украины на уступку права требования долга, и иные веселые времена. Напрягите память и улыбнитесь, оглядываясь назад. Хотя, тогда было не до смеха от всеобщего психоза. Сперва действует эффект толпы на уровне подсознания, а затем включается интеллект и знания. Это естественно.

Обратите внимание на ст.19 Закона Украины "О Национальном банке Украины".

"Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови Національного банку

Голова Національного банку:

1) керує діяльністю Національного банку;

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;

5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;

6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку."

Иные члены Правления Национального банка (http://www.bank.gov.ua/NBU/board.htm) имеют такое же мнение , как господин Кротюк В.Л.? И они готовы подписаться под этим письмом? Сомневаемся, и очень. Неподписавшиеся более профессиональны в своей деятельности.

Письмо не есть даже нормативным актом, а тем более нормативно-правовым актом Национального банку Украины, т.е. не есть обязательным к исполнению и аргументом в суде.

Императивные нормы пунктов 2.2, 2.6, 3.5 раздела IV в постановлении №174 от 01.06.11г. (аналогичные в постановлении №337 от 05.09.03) не становятся диспозитвными нормами на основании всего лишь письма неуполномоченного лица. Изменения вносятся на основании постановления Правления Национального банка Украины. На сегоняшний день таких изменений в нормативно-правовые акты Национального банка Украины касательно исполнения пункта дополнения к генеральной лицензии банков на осуществление валютных операций нет, и в ближайшем будующем не будет. Не зря, в банковских кругах обсуждался и обсуждается вопрос об установлении барьеров входа в банковсий бизнес, путем выдачи новому банку разрешения на операции с валютой после двух-трех лет с момента получения банковской лицензии. Первая такая попытка была осуществлена Национальным банком Украины осенью 2009 года, когда не всем банкам обновили генеральные лицензии и дали право осуществлять операии с наличной иностранной валютой.

Все тайное становиться явным, как бы его не прятали за обобщениями отдельного судьи, заместителя председателя или иных лиц. Кассовая дисциплина единая для всех, на всей территории Украины, а особенно по использованию иностранной валюты. Выдача и принятие наличной иностранной валюты осуществляется банками в соответствии с дополнением к разрешению (генеральная лицензия на осуществление валютных операций) в порядке ведения счетов клиентов....... . Все иное - "черная касса" на террритории, в здании, в кассе банка, что привлекло к хищениям сотрудниками различных банком наличных средств из отделений и филиалов банков.

Может сегодня так выглядит банковский надзор, в виде писем заместителя? Тогда, детский сад выглядит более серьезной организацией.

Скорее всего, мы так думаем, данное письмо заказное и подписано было для какой-то определенной ситуации (например, закрытие уголовного дела в отношении сотудников банка). Или таким образом ответили на вопрос Генеральной прокуратуры Украины: "Куда смотрел Нацональный банк Украины, когда банки по разному осуществляли одну и туже операцию с наличной иностранной валютой, а некоторые грубо нарушали нормативно-правовые акты НБУ, и их сотрудники имели возможность осуществлять хищения налички?" Поэтому и вынуждены были написать такое письмо, якобы всем адресатам. Иначе, необходимо было признаться в своей бездеятельности. Для правоохранительных органов оно, к сожалению имеет статус в уголовном процессе. Так получилось дешевле. Хотя, такие письма имеют такой же эффект, как всеми обсуждаемые известные директивы. Когда нибудь о них напоминают субъекту, который их подписал. И самое обидное, что на взлете карьеры. Самое печальное, уголовное дело в отношении сотрудников банков может быть пересмотрено вновь. Итог - проблему окончательно не решили, а друга еще и подставили."

Продолжение анализа письма НБУ от 06.09.11 №11-219/3984-10558 в сообщении #1250 11:09.2011 13:45 ( http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38571 ) в теме "Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору, не заключенность уставновленна друим решением вступившим в силу":

"Люди беспечны в своих поступках, ибо порой не ведают что творят, а не созидают."

Если господин Кротюк В.Л., в качестве заместителя председателя Правления Национального банка Украины, а не в качестве бывшего работника Генеральной прокуратуры Украины, будет придерживаться своей нынешней логики. То следующим его письмом, наверное, будет утверждение о том, что для выдачи наличной иностранной валюты физическому лицу на условиях кредитного договора банку не надо иметь банковскую лицензию, не надо иметь генеральную лицензию на осуществление валюных операций, ст.91 Гражданского кодекса Украины не распространяется на банки, постановления Национального банка Украины не нормативно-правовые акты. Т.е. банки свободны в своих действиях, как все иные юридические лица? А если и дальше развить эту мысль, то каждый может называться при регистрации "банком"?

Преддверие какого-то хаоса, который не обеспечивает стабильности национальной денежной единицы в соответствии со ст.99 Конституции Украины.

Еще пару таких писем, и наверное Президент Украины, как гарант Конституции Украины, займется наведением порядка в Национальном банке Украины уже лично. С Россией он не церемонится, а тут родной Национальный банк подрывает основы экономической безопасности Украины. Будет ли в таком случае господин Кротюк В.Л. заместителем Председателя Правления Национального банка Украины? Наверное, это решать будет уже не председатель. Иногда одно письмо может быть причиной рассмотрения проблемы обеспечения стабильности национальной денежной единицы на заседании Совета Национальной безопасности и обороны Украины. Главное - найти виновника проблемы.

Для практического использования своих знаний юристу необходимо выучить наизусть все статьи раздела первого Гражданского кодекса Украины. Сложно выучить - сделайте карточки как в школе. Этого не стоит стесняться, если Вас случайно увидять Ваши дети за таким занятием. Знание на память данных статей очень помогает в заседании суда, а особенно в практической работе. Не ленитесь, еще раз внимательно изучить и выучить первые 23 статьи кодекса. Обычно на эти статьи Вы не обращаете внимание, и забываете о них сразу после получения диплома, и напрасно. А еще лучше возьмите свой кодекс (рабочий) и проставьте рядом с каждой статьей номер статьи первого раздела кодекса, с которой связана данная статья. В свою очередь, в статье первого раздела кодекса отметьте норму права, на котороую есть ссылка в иных статьях кодекса. В итоге у Вас получатся логические связи между нормами Гражданского кодекса. Поверьте, после такого анализа Вам станет легче работать и Вы увидите свой кодекс иным, живым. Это обязательно необходимо делать после прочтения любого научно-практического комментария к любому кодексу. В дальнейшем Вы не будете искать ответ на вопрос: "К кому обращаться за толкование норм Гражданского кодекса - в КСУ, в НБУ или к кому то еще?".

Для помощи в суде, касательно свободи договора, предлагаем еще раз обратиться к научно-практическому комментарию Гражданского кодекса Украины (Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К. : Істина, 2004 -928 с.).

В связи с тем, что не многие уже могут прочитать данное издание предлагаем выдержки из него.

"Проявом фундаментального принципу свободи людини в майновому обороті є свобода договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для усіх учасників цивільних відносин. Договір є різновидом правочину, тому свобода договору розуміється більш щироко, ніж свобода правочину (ст.6 ЦК).

Підтвердженням цього принципу в законодавстві означає відмову від примущення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін планово-адміністративних актів.

Суть принципу свободи договорів розкривається в ряді статей ЦК (див., зокрема, ст.ст.6, 627). Вона полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст.205). Свобода договору проявляється також у праві укладати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають його загальним засадам, у праві сторін за своєю згодою змінювати, розривати або продовжувати дію укладеного ними договору (ст.651); у можливості встановлювати способи забезпечення виконання договірних зобов'язань (ст.546) та форми відповідальності за їх порушення (ст.611) тощо.

Слід зазначити, що свобода договору не є безмежною. Вона існує в певних природних межах, визначених критеріями справедливості, добросовісності та розумності. Наприклад, ст.648 ЦК передбачає можливість укладення договорі на підставі правових актів органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування. Відповідно до загального правила, не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ст.13 ЦК). Обмежень принципу свободи договору в законодавстві чимало. Але знову ж таки, вони є легітимними тільки тоді, коли не суперечать принципам природного права.

7. Велике значення для функціонування всієї системи приватного права має об'єктивізація принципів справедливості, добросовісності та розумності. По-перше, вони акумулували в собі не тільки наведені вище засади, а й інші принципи цивільного права. По-друге, застосування всіх інших принципів цивільного права не має призводити до несправедливого, нерозумного та недовросовісного результату. Наприклад, ст.627 ЦК вказує на обмеження принципу свободи волі вимогами розумності та справедливості. По-третє, саме ці принципи є основною сутністю права та вказують на його природне походження.

Принцип добросовісності є внутрішнім критерієм, тоді як справедливість та розумність – зовнішним або об'єктивним.

Основною ідеєю природного права є розумність позитивних законів. Норма позитивного права є нечинною, якщо вона сформульована нечітко, містить у собі протиріччя чи суперечить іншим нормам, або ж її вимоги неможливо виконати.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності виконують в українскому приватному праві стосовно позитивного права, договорів, звичаїв тощо інтерпретаційну, доповнюючу та виправну функцію.

У громадянскому суспільстві свобода договору, як і будь-які інші свободи, не може мати абсолютного характеру. Договір повинен відповідати імперативним приписам цивільного законодавства, і сторони договору відступити від них не можуть. Головним практичним питанням є питання розрізнення імперативних та диспозитивних норм. ЦК встановив презумпцію диспозитивності норми приватного права. Норма визнається імперативною тільки якщо у відповідних актах цивільного законодавства міститься вказівка на імперативність, або останнє випливає зі змісту й суті відносин між сторонами (абз.2 ч.3 ст.6 ЦК). Такий підхід найбільш чітко відбіває принцип "дозволено все, що не заборонено законом" (Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. - К. : Істина, 2004 – С.11-14.)

Данный научно-практический комментарий к первой главе Гражданского кодекса Украины был подготовлен господином Довгертом Анатолием Степановичем, членом-корреспондентом Академии правовых наук Украины.

Большинство банков в Украине должны беспрекословно исполнять все нормативно-правовые акты Национального банка Украины с момента подписания кредитного договора с физическим лицом, вести надлежащий бухгалтерский учет, строго соблюдать кассовую дисциплину, выдавать только действительные документы, нести дополнителыне затраты по ведению счетов клиентов, оприходовать в кассу всю наличку. Почему господин Кротюк В.Л. недобросовестным банкам, которые находятся на грани введения временных администраций, позволяет этого не делать? Может он еще таким банкам разрешит не возвращать Национальному банку Украины денежные средства, полученные из фонда рефинансирования? Куда смотрит Антимонопольный комитет Украины, или он уже собирает материалы?"

Для примера сравните, пожалуйста, данные генеральные лицензии:

1. До сентября 2009 года http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=37205 сообщение #35

2. После сентября 2009 года http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=37203 сообщение #33

Чем оличаются?

О чем говорит господин Соркин И.В. в письме от 07.10.11 №28-211/4027-11798?

Когда банки имеют право совершать операции с наличной иностранной валютой, и какие?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону.

Ничего он Вам не ответит.

Уже были вопросы здесь.

А в ответ, догадайтесь сами. :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент контролю, методології

та ліцензування валютних операцій

Л И С Т

07.10.2011 N 28-211/4027-11798

Територіальним управлінням

Національного банку України,

банкам України, Приватному

акціонерному товариству

"Українська фінансова

група", Українському

державному підприємству

поштового зв'язку

"Укрпошта", ТОВ "Фінансова

компанія "Вікторія",

ТОВ "Фінансова компанія

"Абсолют Фінанс",

ТОВ "Фінансова установа

"ГГЛА"

Про організацію здійснення операцій

з готівковою іноземною валютою

Національним банком України та його територіальними

управліннями щоденно здійснюється моніторинг та перевірки

діяльності операційних кас, пунктів обміну іноземних валют (як

власних, так і тих, що працюють на підставі агентських угод)

банків та небанківських фінансових установ щодо виконання ними

вимог Інструкції про порядок організації та здійснення

валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої

постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002

N 502 ( z0021-03 ) (зі змінами).

Вказаними перевірками встановлено непоодинокі факти

безпідставної відмови фізичним особам (резидентам і нерезидентам)

у проведенні валютно-обмінних операцій, встановлення банками

додаткових умов, які не передбачені вимогами нормативно-правових

актів Національного банку України, для можливості проведення

валютно-обмінних операцій, здійснення валютно-обмінних операцій

без наявності необхідних документів, що посвідчують особу,

здійснення валютно-обмінних операцій без оформлення відповідних

довідок та квитанцій.

Зазначаємо, що Національний банк України продовжує здійснення

перевірок діяльності уповноважених банків та небанківських

фінансових установ, і, зокрема, за фактами порушення порядку

організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території

України буде розглядатись питання про зупинення порушникам пункту

письмового дозволу Національного банку України (генеральної

ліцензії Національного банку України на здійснення валютних

операцій) у частині проведення операцій з готівковою іноземною

валютою.

Зважаючи на зазначене, Національний банк України попереджає

про необхідність безумовного дотримання уповноваженими банками та

небанківськими фінансовими установами вимог нормативно-правових

актів Національного банку України.

Повторно звертаємо увагу на те, що інформація та документи,

які отримані у процесі обслуговування клієнтів при здійсненні

валютно-обмінних операцій, відповідно до положень статті 60 Закону

України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (далі -

Закон) є банківською таємницею.

Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці

та дотримуватись встановленого статтею 62 Закону ( 2121-14 )

порядку розкриття банківської таємниці третім особам при наданні

послуг банку.

Зокрема, згідно з вимогами Правил зберігання, захисту,

використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими

постановою Правління Національного банку України від

14.07.2006 року N 267 ( z0935-06 ), банки зобов'язані

забезпечувати зберігання та захист інформації, які містять

банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття

і завдання внаслідок цього матеріальної чи моральної шкоди своїм

вкладникам, кредиторам, іншим клієнтам.

Працівники банку в разі прийняття їх на роботу підписують

зобов'язання щодо збереження банківської таємниці. Банки та їх

керівники, які винні в порушенні цих Правил, несуть

відповідальність, передбачену статтею 73 Закону ( 2121-14 ).

Наголошуємо, що незаконне збирання з метою використання або

використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та/або

розголошення банківської таємниці тягне за собою відповідальність,

передбачену Законом ( 2121-14 ).

Персональна відповідальність за дотримання вимог Закону

( 2121-14 ) та нормативно-правових актів Національного банку

України покладається на керівників банків.

Насамкінець, з метою уникнення використання копій документів,

що посвідчують особу, на підставі яких здійснювались

валютно-обмінні операції, та, враховуючи стурбованість клієнтів з

цього приводу, рекомендуємо проставляти на копіях вищевказаних

документів штамп пункту обміну валюти або каси банку (фінансової

установи), через які здійснювались валютно-обмінні операції.

Заступник Голови

Національного банку України І.В.Соркін

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ничего он Вам не ответит.

Уже были вопросы здесь.

А в ответ, догадайтесь сами. :rolleyes:

То есть в законе все четко видно:

Есть перечень операций:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Из них кредитными могут быть только 1, 2, 4, 5, 6.

В пункте 3 - прямое указание на то, что есть ВИД ОПЕРАЦИЙ, которые НЕ ОТНОСЯТСЯ к Кредитным.

То есть, ЛЮБЫЕ операции с валютой (в пункте 3 никаких оговорок нет) - НЕ относятся к кредитным.

А "залучення та разміщення" хоть и не указывает конкретно на валюту операции, все же исключается пунктом №3 из перечня кредитных в разрезе "залучення та розміщення валютних цінностей".

Пример. У вас есть список:

1. Кефир.

2. Масло.

3. Масло машинное.

4. Колбаса.

5. Трюфеля.

6. Картоха.

Из них еда: 1, 2, 4, 5, 6. А номер 3 - не еда. Будет ли правильным утверждением, что ЛЮБОЕ МАСЛО из п.2 это еда? Если у нас в п.3 есть четкое указание, что масло бывает НЕ еда. Правильные ответ - К еде относится масло из п.2, КРОМЕ того масла, которое указано в п.3. Формальная логика.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На лиге "выцепил" "веселый" комментарий:

авто100

Прочитав цікаву статтю. Хочу почути думку учасників, щодо переспектив статті на практиці. А може хтось вже застосовував?

Почнемо із умовного прикладу.

Дія № 1. 01.12.2008 року КБ дав фізичній особі, яка не була його клієнтом, а остання отримала кредит у розмірі 10 000,00 доларів США. Кредит видали на 3 роки під 11% річних. Іншими словами, КБ мав би через 3 роки отримати 10 000,00 доларів – як повернення тіла кредиту та 3 300,00 доларів – як проценти. Останні були б доходом КБ. 01.12.2008 року за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США дорівнювали 505,00 гривням. Під час видачі кредиту у бухгалтерії КБ було зроблено наступне рахункове проведення:

дебет рахунку 2202, а кредит рахунку 1001 на суму 10 000,00 $/50500,00 грн.

Крім того, бухгалтерія КБ повинна була дати фізичній особі графік погашення кредиту у момент його видачі та скасувати для себе прогнозований дохід (без здійснення рахункового проведення) у розмірі 3300,00 доларів США, що відповідало 16665,00 гривням (3300,00 х 5,05).

Дія № 2. 31.12.2008 року за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США дорівнювали 800,00 гривням. У цей день КБ зобов’язаний був зробити таке рахункове проведення:

дебет рахунку 2202, а кредит рахунку 3801 на суму 29500,00 гривень (курсове відхилення (8,00 - 5,05) х 10000,00). Тобто, КБ від зміни курсу відразу отримав не прогнозований дохід у розмірі 29500,00 гривень, який йому люб’язно надала держава в особі НБУ (відбулася переоцінка залишку рахунку № 2202).

Дія № 3. 02.01.2009 року фізична особа погасила 400,00 доларів США, як тіло кредиту та 150,00 доларів США, як проценти за кредит. У цей день за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США = 800,00 гривень. 02.02.2009 року у бухгалтерії КБ зобов’язані були зробити такі рахункові проведення:

дебет рахунку 1001, а кредит рахунку 2202 на суму 400,00 $/3200,00 грн., погашення тіла кредиту;

дебет рахунку 2208, а кредит рахунку 6042 на суму 150,00 $/1200,00 грн., отриманий не прогнозований дохід банку (прогнозований - 150,00 х 5,05 = 757,50).

Цей приклад показав, що від дій НБУ, як атрибуту державної влади, КБ отримав у зв’язку з ростом курсу долара США по відношенню до гривні непрогнозований дохід у розмірі 29 942,50 гривень {29 500,00 + 442,50 (1 200,00 - 757,50)}.

Відповідно клієнт КБ - фізична особа отримала збитки у такому ж розмірі. Тобто, НБУ як атрибут держави створив недобросовісну конкуренцію, у якому перемогла тільки одна сторона - КБ. Вважаємо, що це є грубим порушенням статей 18, 25 та 32 Господарського кодексу України, за що НБУ та його «дітище» КБ, повинні понести відповідальність.

Додамо, що доходами КБ від видачі кредитів, являються тільки проценти. Інші доходи не прогнозуються. Крім того, усі КБ, які розташовані в Україні, здають фінансову звітність у гривнях. Тобто, валові доходи та валові витрати визначаються не у валюті, а у грошовій одиниці України - гривні. З нашого розрахунку випливає, що КБ фактично отримав та показав у звітності доходи у розмірі 29 942,50 гривень.

Крім того, вся фінансова звітність будується на основі даних бухгалтерського обліку. Простішими словами, всі доходи та витрати відображаються бухгалтерськими рахунковими проведеннями, на основі яких складається фінансова звітність комерційних банків.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На лиге "выцепил" "веселый" комментарий:

авто100

Прочитав цікаву статтю. Хочу почути думку учасників, щодо переспектив статті на практиці. А може хтось вже застосовував?

Почнемо із умовного прикладу.

Дія № 1. 01.12.2008 року КБ дав фізичній особі, яка не була його клієнтом, а остання отримала кредит у розмірі 10 000,00 доларів США. Кредит видали на 3 роки під 11% річних. Іншими словами, КБ мав би через 3 роки отримати 10 000,00 доларів – як повернення тіла кредиту та 3 300,00 доларів – як проценти. Останні були б доходом КБ. 01.12.2008 року за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США дорівнювали 505,00 гривням. Під час видачі кредиту у бухгалтерії КБ було зроблено наступне рахункове проведення:

дебет рахунку 2202, а кредит рахунку 1001 на суму 10 000,00 $/50500,00 грн.

Крім того, бухгалтерія КБ повинна була дати фізичній особі графік погашення кредиту у момент його видачі та скасувати для себе прогнозований дохід (без здійснення рахункового проведення) у розмірі 3300,00 доларів США, що відповідало 16665,00 гривням (3300,00 х 5,05).

Дія № 2. 31.12.2008 року за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США дорівнювали 800,00 гривням. У цей день КБ зобов’язаний був зробити таке рахункове проведення:

дебет рахунку 2202, а кредит рахунку 3801 на суму 29500,00 гривень (курсове відхилення (8,00 - 5,05) х 10000,00). Тобто, КБ від зміни курсу відразу отримав не прогнозований дохід у розмірі 29500,00 гривень, який йому люб’язно надала держава в особі НБУ (відбулася переоцінка залишку рахунку № 2202).

Дія № 3. 02.01.2009 року фізична особа погасила 400,00 доларів США, як тіло кредиту та 150,00 доларів США, як проценти за кредит. У цей день за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США = 800,00 гривень. 02.02.2009 року у бухгалтерії КБ зобов’язані були зробити такі рахункові проведення:

дебет рахунку 1001, а кредит рахунку 2202 на суму 400,00 $/3200,00 грн., погашення тіла кредиту;

дебет рахунку 2208, а кредит рахунку 6042 на суму 150,00 $/1200,00 грн., отриманий не прогнозований дохід банку (прогнозований - 150,00 х 5,05 = 757,50).

Цей приклад показав, що від дій НБУ, як атрибуту державної влади, КБ отримав у зв’язку з ростом курсу долара США по відношенню до гривні непрогнозований дохід у розмірі 29 942,50 гривень {29 500,00 + 442,50 (1 200,00 - 757,50)}.

Відповідно клієнт КБ - фізична особа отримала збитки у такому ж розмірі. Тобто, НБУ як атрибут держави створив недобросовісну конкуренцію, у якому перемогла тільки одна сторона - КБ. Вважаємо, що це є грубим порушенням статей 18, 25 та 32 Господарського кодексу України, за що НБУ та його «дітище» КБ, повинні понести відповідальність.

Додамо, що доходами КБ від видачі кредитів, являються тільки проценти. Інші доходи не прогнозуються. Крім того, усі КБ, які розташовані в Україні, здають фінансову звітність у гривнях. Тобто, валові доходи та валові витрати визначаються не у валюті, а у грошовій одиниці України - гривні. З нашого розрахунку випливає, що КБ фактично отримав та показав у звітності доходи у розмірі 29 942,50 гривень.

Крім того, вся фінансова звітність будується на основі даних бухгалтерського обліку. Простішими словами, всі доходи та витрати відображаються бухгалтерськими рахунковими проведеннями, на основі яких складається фінансова звітність комерційних банків.

Валютна позиція[/b]

Валютна позиція - співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за ін земними валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про Національний банк України (ст.1) м. Київ, 20 травня 1999 року N 679-XIV ( В редакції Закону N 1533-VІ від 23.06.2009 )

Валютна позиція банку - залишки на рахунках в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов'язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах.

Постанова Правління Національного банку України Правила бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах ( Положення, п.1.1 ) N 520 від 16.12.98 р. м.Київ (див. текст)

Валютна позиція - це співвідношення вимог (балансових і позабалансових) та зобов'язань (балансових і позабалансових) банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов'язань.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Інструкція, розд.8, п.1.1) N 368 від 28.08.2001 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 107 від 13.03.2003 )

Валютні позиції - різниця між активами та зобов'язанням, які номіновані в одній валюті.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з інспектування банків "Система оцінки ризиків" (розд. Глосарій) 15.03.2004 N 104

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не анализировала, некогда, но похоже, что здесь можно найти объяснения

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Департамент бухгалтерського обліку

Л И С Т

28.12.2009 N 12-111/1788-24217

Територіальним управлінням

Національного банку України,

департаментам та самостійним

структурним підрозділам НБУ,

Асоціації українських

банків,

Українському

кредитно-банківському союзу,

банкам України

Роз'яснення про відображення

в бухгалтерському обліку окремих операцій

З метою належного застосування банками окремих

нормативно-правових актів Національного банку України з

бухгалтерського обліку надаємо роз'яснення з таких питань.

1. Щодо визначення справедливої вартості кредитних та

вкладних (депозитних) операцій.

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних,

вкладних (депозитних) операцій та формування і використання

резервів під кредитні ризики в банках України(1) ( z0048-08 )

(далі - Інструкція N 481) банк оцінює надані (отримані) кредити,

розміщені (залучені) вклади (депозити) під час первісного визнання

за справедливою вартістю, уключаючи витрати на операцію, і

відображає в бухгалтерському обліку відповідно як актив та

зобов'язання, які не підлягають взаємозаліку. Кредити, придбані

банком, оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку

аналогічно до наданих кредитів.

_______________

(1)Затвердженої постановою Правління Національного банку

України від 27.12.2007 N 481 ( z0048-08 ) та зареєстрованої в

Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за N 48/14739 (зі

змінами).

Основою визначення справедливої вартості є припущення, що

суб'єкт господарювання діє безперервно і не має ні наміру, ні

потреби ліквідувати чи суттєво скоротити обсяг своєї діяльності

або здійснювати операцію за несприятливих умов.

Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між

зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції

незалежних сторін.

Первісне придбання, ініціювання фінансового активу або

виникнення фінансового зобов'язання - це, зазвичай, ринкова

операція, яка забезпечує основу для попередньої оцінки

справедливої вартості фінансового інструменту.

Отже, справедлива вартість фінансового інструменту під час

первісного визнання, як правило, дорівнює фактичній ціні операції.

Якщо ринок для фінансового інструменту не є активним, суб'єкт

господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод

оцінювання, який наведено в МСБО 39 "Фінансові інструменти:

визнання та оцінка" (далі - МСБО 39). Цей метод базується на

застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними,

зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні),

посиланні на поточну справедливу вартість іншого подібного

інструмента (подібного за валютою, строком погашення, процентною

ставкою тощо), аналізі дисконтованих грошових потоків та моделі

опціонного ціноутворення.

Відповідно до статті 47 Закону України "Про банки і

банківську діяльність" ( 2121-14 ) комерційні банки самостійно

встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх

операціях.

Таким чином, банки мають визначати кредитну політику згідно з

вимогами МСБО 39 із застосуванням професійного судження.

У разі зміни поточних ринкових умов або поточних ринкових

ставок, які стягуються банком чи іншими учасниками фінансового

ринку за подібними борговими інструментами, з метою уникнення

неринкових операцій банку доцільно переглядати свою кредитну

політику в частині процентних ставок.

2. Щодо визнання в обліку "прибутку/збитку першого дня" за

кредитними та вкладними (депозитними) операціями.

Інструкцією N 481 ( z0048-08 ) передбачається, що банк визнає

прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю

фінансового активу або фінансового зобов'язання та номінальною

вартістю (сумою фактично наданих (отриманих) коштів) в

кореспонденції з рахунками дисконту (премії), якщо під час

первісного визнання він визначає вартість фінансового інструменту

за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова.

Тобто в бухгалтерському обліку одразу визнається прибуток або

збиток, якщо банк надає (отримує) кредит або розміщує (залучає)

вклад (депозит) за ставкою, що суттєво відрізняється від ставки,

яку банк застосовує на цю ж дату для подібних фінансових

інструментів.

Суми неамортизованого дисконту (премії) амортизуються із

застосуванням ефективної ставки відсотка не рідше одного разу на

місяць протягом строку дії договору в кореспонденції з рахунками

процентних доходів (витрат) Плану рахунків бухгалтерського обліку

банків України (2) ( z0918-04 ) (далі - План рахунків).

_______________

(2)Затверджений постановою Правління Національного банку

України від 17.06.2004 N 280 ( z0918-04 ) а зареєстрований в

Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517.

3. Щодо застосування методу ефективної ставки відсотка за

кредитними та вкладними (депозитними) операціями.

Згідно з Інструкцією N 481 ( z0048-08 ) кредити, вклади

(депозити) після первісного визнання банк має оцінювати за

амортизованою собівартістю з використанням методу ефективної

ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації

дисконту (премії).

Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків

України(3) ( z0583-03 ) (далі - Правила N 255) встановлено, що

процентний дохід за фінансовими інструментами має визнаватися із

застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

_______________

(3) Затверджені постановою Правління Національного банку

України від 18.06.2003 N 255 ( z0583-03 ) та зареєстровані в

Міністерстві юстиції України 11.07.2003 за N 583/7904 (із

змінами).

Ефективна ставка відсотка розраховується під час первісного

визнання фінансового інструменту шляхом визначення потоків

грошових коштів з урахуванням умов договору за відповідним

фінансовим інструментом.

Балансова вартість наданих (отриманих) кредитів та розміщених

(залучених) вкладів (депозитів) під час первісного визнання

включає витрати на операцію. До витрат на операцію належать

гонорари та комісії, сплачені агентам, консультантам, брокерам,

дилерам, збори регулюючих органів і фондових бірж, а також податки

та збори на передачу прав. Витрати на фінансування, внутрішні

адміністративні витрати, а також витрати на збереження/володіння

фінансовими інструментами не включаються до витрат на операцію, що

безпосередньо пов'язані зі створенням або придбанням фінансового

інструменту. Під час розрахунку ефективної ставки відсотка

беруться до уваги також комісії, що є невід'ємною частиною доходу

(витрат) фінансового інструменту, незалежно від моменту їх

отримання згідно з умовами договору.

Відповідно витрати на операцію включаються до розрахунку

процентного доходу або процентних витрат із застосуванням

ефективної ставки відсотка.

Для забезпечення належного контролю за своєчасною сплатою

клієнтом процентів, які нараховуються на основну суму боргу за

ставкою, передбаченою умовами договору, банки використовують

відповідні балансові рахунки з обліку нарахованих доходів Плану

рахунків ( z0918-04 ).

Будь-які різниці, що виникають між сумою визнаних за

ефективною ставкою відсотка процентних доходів (витрат) та

нарахованих за номінальною процентною ставкою доходів (витрат) за

фінансовими інструментами відображаються за рахунками з обліку

неамортизованого дисконту (премії) у кореспонденції з рахунками з

обліку процентних доходів (витрат).

Амортизація визнаного дисконту (премії) за фінансовими

інструментами здійснюється одночасно з нарахуванням процентів,

таким чином забезпечується застосування методу ефективної ставки

відсотка.

У деяких випадках фінансові активи купують з великою знижкою,

яка відображає понесені збитки. Такі кредитні збитки включають в

попередньо оцінені грошові потоки при обчисленні ефективної ставки

відсотка. Як правило, за такими кредитами кредитор не очікує

отримати основну суму кредиту та/або процентів в повному обсязі,

тому наприкінці строку залишається частина неамортизованого

дисконту, яка списується в кореспонденції з рахунками, за якими

обліковується непогашена основна сума кредиту та/або непогашена

сума нарахованих процентів.

Відповідно до вимог МСБО 39 ефективна ставка відсотка

змінюється для фінансових активів та зобов'язань з плаваючою

ставкою та у разі суттєвих змін умов фінансового зобов'язання, що

призводить до погашення цього фінансового зобов'язання та визнання

нового.

За знеціненими наданими кредитами/розміщеними вкладами

(депозитами) (поки їх амортизована собівартість не сягне нульового

значення) продовжується визнання доходу, який дорівнює добутку

амортизованої собівартості та ефективної ставки відсотка, що була

розрахована під час первісного визнання цих кредитів/вкладів

(депозитів).

В подальшому (якщо амортизована собівартість наданих

кредитів/розміщених вкладів (депозитів) дорівнює нулю) з метою

накопичення інформації про заборгованість за нарахованими та не

отриманими процентами за знеціненими кредитами банк може

здійснювати нарахування процентів відповідно до прийнятої

облікової політики за рахунками класів 8 "Управлінський облік" або

9 "Позабалансові рахунки" Плану рахунків ( z0918-04 ).

Маємо зазначити, що за такими фінансовими інструментами, як

кредити та депозити "овернайт", кредити "овердрафт", вклади

(депозити) на вимогу ефективна ставка відсотка не застосовується.

За цими інструментами отримані (сплачені) комісії, що є

невід'ємною частиною фінансового інструмента, визнаються за

рахунком 3600 П "Доходи майбутніх періодів" (3500 А "Витрати

майбутніх періодів") Плану рахунків ( z0918-04 ) та амортизуються

прямолінійним методом на процентні доходи (витрати) протягом дії

кредитного договору.

Одночасно звертаємо Вашу увагу, що банки мають визначати у

внутрішніх положеннях з кредитування весь комплекс

взаємопов'язаних фінансових, організаційних, технологічних,

інформаційних, юридичних та інших процедур, які забезпечують

відповідні контролі та можливість розрахунку реальної процентної

ставки за наданими кредитами згідно з вимогами нормативно-правових

актів Національного банку України, зокрема Правил надання банками

України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну

вартість кредиту(4) ( z0541-07 ).

______________

(4)Затверджені постановою Правління Національного банку

України від 10.05.2007 N 168 ( z0541-07 ) та зареєстровані в

Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за N 541/13808.

4. Щодо відображення в бухгалтерському обліку

дисконтів/премій за кредитними операціями.

Відповідно до вимог Інструкції N 481 ( z0048-08 ) банк

відображає в бухгалтерському обліку отримані/сплачені комісії, що

є невід'ємною частиною доходу/витрат за фінансовим інструментом,

до часу видачі/отримання кредиту (траншу за кредитною лінією) за

рахунком 3600 "Доходи майбутніх періодів"/3500 "Витрати майбутніх

періодів".

У разі прийняття позитивного рішення щодо надання/отримання

кредиту банк відносить на рахунок неамортизованого дисконту/премії

за кредитами суму наперед отриманих (сплачених) комісій та

амортизує їх на процентні доходи (витрати) протягом дії кредитного

договору.

Якщо строк наданого зобов'язання з кредитування закінчується

без надання кредиту банк відносить суму отриманих (сплачених)

комісій на рахунки комісійних доходів (витрат) відповідно до умов

договору.

Звертаємо Вашу увагу, що за економічною суттю фінансовий

інструмент не може визнаватися одночасно з дисконтом та премією.

Кожен наданий банком транш за кредитною лінією має

розглядатися як окремий кредит в межах ліміту за кредитною лінією

згідно умов, що зазначені договором кредитування.

Комісія, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) за

кредитом, на дату виникнення такого кредиту (траншу за кредитною

лінією) відображається в обліку за рахунком неамортизованого

дисконту (премії), сума якого є складовою частиною фінансового

інструменту і не може розглядатися окремо від нього. Амортизація

дисконту (премії) має бути здійснена на дату погашення першого

траншу за кредитною лінією.

У разі, якщо комісія більше ніж перший транш за кредитною

лінією, то для амортизації дисконту (премії) на процентні доходи

(витрати) її необхідно розподілити між всіма траншами, що

надаються (отримуються) протягом дії кредитного договору.

5. Щодо відображення в бухгалтерському обліку гарантій.

Згідно з МСБО 39 під час первісного визнання надані гарантії

відображаються в бухгалтерському обліку як зобов'язання та

оцінюються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих

банком-гарантом комісій.

Сума отриманої комісії за надану гарантію банк відображає за

рахунком 3648 П "Кредиторська заборгованість за операціями з

іншими фінансовими інструментами" Плану рахунків ( z0918-04 ).

В подальшому гарантії оцінюються за найбільшою з двох сум: як

суми коштів, необхідних для погашення зобов'язання на звітну дату

балансу, визначену відповідно до МСБО 37 "Забезпечення,

непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" (далі - МСБО

37), або як первісно визнаної суми зобов'язання за вирахуванням

накопиченої амортизації відповідно до МСБО 18 "Дохід".

У разі виконання зобов'язань за наданою гарантією сума

компенсації визнається окремим активом тоді, коли фактично

визначено, що компенсація буде отримана (з 53 МСБО 37). Сума

визнана для компенсації, не повинна перевищувати суму

забезпечення.

Отже, якщо банк впевнений в отриманні від боржника або

третьої особи відшкодування за гарантією, він має визнавати

компенсацію як окремий актив та в обліку відображати його за

балансовим рахунком 3548 "Дебіторська заборгованість за операціями

з іншими фінансовими інструментами" Плану рахунків ( z0918-04 ).

6. Щодо формування і використання спеціальних резервів за

кредитними операціями.

На даний час для формування резервів під кредитні ризики

розрахунок здійснюється згідно з вимогами Положення про порядок

формування та використання резерву для відшкодування можливих

втрат за кредитними операціями банків (5) ( z0474-00 ) (далі -

Положення).

_______________

(5)Затверджене постановою Правління Національного банку

України від 06.07.2000 N 279 ( z0474-00 ) та зареєстроване в

Міністерстві юстиції України від 03.08.2000 за N 474/4695 (зі

змінами).

До часу унесення відповідних змін до цього Положення

( z0474-00 ), у зв'язку із застосуванням банками МСБО 39, суми

сформованих резервів повинні відображатися в бухгалтерському

обліку відповідно до листа Національного банку України 15.09.2008

N 12-111/1122-12400 ( v2400500-08 ).

7. Щодо припинення визнання фінансового інструменту.

В бухгалтерському обліку припинення визнання активів та

зобов'язань ґрунтується на основних принципах міжнародних

стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Припинення

визнання означає списання активу або зобов'язання з балансу.

Банк має припиняти визнання активів в балансі тоді, коли він

передає в основному усі ризики та винагороди від володіння активом

та втрачає контроль над цим активом.

Якщо банк зберігає в основному всі ризики та винагороди від

володіння фінансовим активом або здійснює контроль, то йому слід

продовжувати визнавати фінансовий актив.

Щодо припинення визнання зобов'язання, то банк має виключати

з балансу зобов'язання тоді, коли його погашають, тобто коли

зобов'язання погашено, анульовано або строк його дії закінчується.

Фінансове зобов'язання погашається, якщо боржник виконує

зобов'язання, сплачуючи кредиторові, як правило, грошовими

коштами, іншими фінансовими активами, або юридично звільняється

від основної відповідальності за зобов'язання кредитором, або

внаслідок судового процесу.

8. Щодо порядку врахування сум заборгованості, що

обліковується за позабалансовими рахунками 9602 "Нараховані та не

отримані доходи за операціями з банками" і 9603 "Нараховані та не

отримані доходи за операціями з клієнтами".

Банк має здійснити аналіз сум нарахованих та не отриманих

процентів за кредитами, облік яких здійснювався за позабалансовими

рахунками 9602, 9603:

а) якщо є ймовірність отримати такі суми, банк має визнати їх

в балансі за рахунками з обліку прострочених нарахованих доходів

та на цю суму скоригувати резерв (під проценти). Бухгалтерські

проводки мають здійснюватися в кореспонденції з балансовим

рахунком 5030 "Нерозподілені прибутки минулих років" Плану

рахунків ( z0918-04 );

б) якщо немає ймовірності отримати такі суми та відсутні

права їх вимоги, банк може прийняти рішення щодо списання цих сум

з позабалансових рахунків без відновлення за балансовими

рахунками, подальший контроль банк може здійснювати на власний

розсуд позасистемно.

9. Щодо реструктуризації кредитної заборгованості.

Реструктуризація кредитної заборгованості та/або зміна валюти

виконання зобов'язань за кредитами, наданими в іноземній валюті,

на національну валюту здійснюється банками з дотриманням

принципів, рекомендованих постановою Правління Національного банку

України від 03.06.2009 N 328 ( v0328500-09 ) "Про заходи

забезпечення погашення кредитів".

Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з

реструктуризації кредитної заборгованості банк має здійснити

аналіз умов, на яких буде проведений обмін борговими фінансовими

інструментами між позичальником та кредитором.

Якщо в майбутньому реальні значення та строки потоків

грошових коштів за фінансовим інструментом (наданим або отриманим

кредитом) будуть відрізнятися від запланованих, в бухгалтерському

обліку коригується балансова вартість такого фінансового

інструменту. У такому разі банк визначає теперішню вартість

оцінених майбутніх грошових потоків за новими умовами, що

дисконтується за первісною ефективною ставкою відсотка. Різниця

між балансовою вартістю кредиту та дисконтованою вартістю

відображається за рахунками з обліку неамортизованого дисконту у

кореспонденції з рахунками з обліку інших операційних витрат.

Звертаємо Вашу увагу, що вимоги МСБО 39 щодо суттєвих змін

умов договору стосуються тільки фінансових зобов'язань.

У разі суттєвої зміни умов фінансового зобов'язання

(отриманого кредиту) банк має здійснити погашення первісного

фінансового зобов'язання та визнати нове. При цьому нове фінансове

зобов'язання має визнаватися в бухгалтерському обліку за

справедливою вартістю з урахуванням переглянутих умов договору та

визначається нова ефективна ставка відсотка. Різниця між

балансовою вартістю первісного фінансового зобов'язання та

справедливою вартістю нового відображається як інші операційні

витрати.

Під час зміни валюти виконання позичальником зобов'язання за

кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту,

виникає новий інструмент. Таким чином, зміна валюти кредиту

призводить до погашення одного активу і визнання іншого за

справедливою вартістю на дату операції.

10. Щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з

купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за умовами

спот.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про

систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93

N 15-93 ( 15-93 ) уповноважені банки та інші фінансові установи,

що одержали ліцензію Національного банку України, від свого імені

купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному

ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і

нерезидентів.

Отже, у разі здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної

валюти та банківських металів за дорученням клієнтів банки

виступають в якості агентів, що передбачає отримання ними

комісійної винагороди. Всі ризики в цьому випадку несуть клієнти,

за дорученням яких банки здійснюють вищезазначені операції. За

власними операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та

банківських металів всі ризики, пов'язані із здійсненням таких

операцій, несуть безпосередньо банки.

Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій в

іноземній валюті та банківських металах у банках України(6)

( z1511-04 ) (далі - Інструкція N 555) операції з купівлі-продажу

іноземної валюти та банківських металів за умовами спот

здійснюються банками для власних потреб і за власні кошти та

відображаються в бухгалтерському обліку на дату операції за

балансовими рахунками Плану рахунків 3540 А "Дебіторська

заборгованість з придбання та продажу іноземної валюти та

банківських металів за рахунок банку" (на суму валюти та

банківських металів до отримання, що придбані за умовами спот) і

3640 П "Кредиторська заборгованість з придбання та продажу

іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку" (на суму

валюти та банківських металів до відправлення, що продані за

умовами спот).

_______________

(6)Затверджена постановою Правління Національного банку

України від 17.11.2004 N 555 ( z1511-04 ) та зареєстрована в

Міністерстві юстиції України 29.11.2004 за N 1511/10110 (зі

змінами).

Здійснення валютних операцій від імені банку за кошти

клієнтів передбачає попереднє перерахування коштів клієнтами на

купівлю іноземної валюти та банківських металів. Порядок

відображення в бухгалтерському обліку таких операцій визначено

главою 5 Інструкції N 555 ( z1511-04 ).

Заступник Голови П.М.Сенищ

Текст взято з сайта BPУ

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

вот еще подробное объяснение

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1511-04

да простят меня модераторы, но рискнула выложить инструкцию (текст), чтобы не прошли мимо.

здесь возможно и скрывается "умысел" банка, может и нет, требуется анализ

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17.11.2004 N 555

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 листопада 2004 р.

за N 1511/10110

Про затвердження Інструкції з бухгалтерського

обліку операцій в іноземній валюті та банківських

металах у банках України

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами Правління

Національного банку

N 309 ( z1104-07 ) від 31.08.2007

N 135 ( z0566-08 ) від 21.05.2008

N 416 ( z0775-09 ) від 21.07.2009 }

Відповідно до статті 41 Закону України "Про Національний банк

України" ( 679-14 ), статті 68 Закону України "Про банки і

банківську діяльність" ( 2121-14 ), з метою вдосконалення

бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських

металах у банках України Правління Національного банку України

П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. Затвердити Інструкцію з бухгалтерського обліку операцій в

іноземній валюті та банківських металах у банках України

(додається).

2. Департаменту бухгалтерського обліку (В.І.Ричаківська)

після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести

зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь

Національного банку України та банків для керівництва і

використання в роботі.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Правління Національного банку України від 16.12.98

N 520 ( va520500-98 ) "Про внесення змін і доповнень до деяких

нормативних актів Національного банку України", із змінами;

постанову Правління Національного банку України від

07.12.2000 N 471 ( z0950-00 ) "Про внесення змін до Правил

бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних

операцій в іноземній валюті та банківських металах", зареєстровану

в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 950/5171;

постанову Правління Національного банку України від

22.04.2002 N 146 ( z0421-02 ) "Про внесення змін до Правил

бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних

операцій в іноземній валюті та банківських металах", зареєстровану

в Міністерстві юстиції України 11.05.2002 за N 421/6709;

пункт 2 постанови Правління Національного банку України від

06.08.2003 N 325 ( z0749-03 ) "Про затвердження Положення про

здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами

та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного

банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України

29.08.2003 за N 749/8070, із змінами.

4. Постанова набирає чинності з 1 січня 2005 року.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на

територіальні управління Національного банку України.

В.о. Голови А.П.Яценюк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

17.11.2004 N 555

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 листопада 2004 р.

за N 1511/10110

ІНСТРУКЦІЯ

з бухгалтерського обліку операцій в іноземній

валюті та банківських металах у банках України

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади відображення

в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній

валюті та банківських металах, що здійснюють банки України.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про

банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк

України" ( 679-14 ), "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" ( 996-14 ), інших законодавчих актів України

та нормативно-правових актів Національного банку України й

ґрунтується на основних вимогах міжнародних стандартів

бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів)

бухгалтерського обліку.

1.3. Терміни, що використовуються в цій Інструкції,

вживаються в таких значеннях:

балансова вартість іноземної валюти - вартість іноземної

валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в

балансі (гривневий еквівалент за офіційним (обліковим) курсом

(далі - офіційний курс) гривні до іноземних валют);

валюта звітності - грошова одиниця України;

дата операції - дата, з якої банк зобов'язується придбати або

продати актив;

дата розрахунку - дата, з якої актив передається банку або

банком;

монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також

про такі активи й зобов'язання, які отримуватимуться або

сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх

еквіваленті;

немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті

балансу.

1.4. У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті та

банківських металах відображаються відповідно до їх економічної

суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків

бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою

Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280

( z0918-04 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

26.07.2004 за N 918/9517, з урахуванням вимог нормативно-правових

актів Національного банку України з валютного регулювання та

контролю.

1.5. Бухгалтерський облік операції в іноземній валюті та

банківських металах банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме в

номінальній сумі іноземної валюти, одиницях ваги металу, щодо яких

установлюється офіційний курс гривні, - тройських унціях та

гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

1.6. Операції в іноземній валюті та банківських металах під

час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом

перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного

курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата

визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і

витрат).

1.7. На кожну наступну після визнання дату балансу:

а) усі монетарні статті в іноземній валюті та банківських

металах відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним

курсом гривні до іноземних валют і банківських металів на дату

балансу;

б) немонетарні статті в іноземній валюті та банківських

металах, що обліковуються за собівартістю, відображаються в

бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних

валют і банківських металів на дату визнання (дату здійснення

операції);

в) немонетарні статті в іноземній валюті та банківських

металах, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються

в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних

валют і банківських металів на дату визначення їх справедливої

вартості.

1.8. Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в

іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за

рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним курсом

гривні до іноземних валют на дату їх визнання з використанням

технічних рахунків групи 380 "Позиція банку щодо іноземної валюти

та банківських металів".

1.9. Активи і зобов'язання в іноземній валюті та банківських

металах відображаються у фінансовій звітності в гривневому

еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на

дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 та 3801 не

включаються до фінансової звітності.

1.10. Іноземна валюта та банківські метали, що прийняті

банком на зберігання, обліковуються за позабалансовим рахунком

9703 у гривнях за офіційним курсом на дату прийняття їх на

зберігання.

1.11. Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій

з готівкою в іноземній валюті та банківськими металами у фізичній

формі, іншими фінансовими та платіжними інструментами в іноземній

валюті та банківських металах регулюється іншими

нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Рахунки, що використовуються в Інструкції

для відображення в обліку операцій в іноземній валюті

та банківських металах

2.1. Для відображення в бухгалтерському обліку операцій

банків в іноземній валюті та банківських металах використовуються

такі балансові та позабалансові рахунки:

1200 А "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку

України";

1500 АП "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших

банках";

1600 АП "Кореспондентські рахунки інших банків";

2600 АП "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання";

2603 П "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання";

2620 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб";

2650 АП "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ";

2800 А "Дебіторська заборгованість за операціями з

купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних

металів для клієнтів банку";

2801 А "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними

паперами для клієнтів банку";

2900 П "Кредиторська заборгованість за операціями з

купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних

металів для клієнтів банку";

2909 П "Інша кредиторська заборгованість за операціями з

клієнтами банку";

3540 А "Дебіторська заборгованість з придбання та продажу

іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку";

3541 А "Дебіторська заборгованість за розрахунками за цінними

паперами для банку";

3640 П "Кредиторська заборгованість з придбання та продажу

іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку";

3800 АП "Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських

металів";

3801 АП "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та

банківських металів";

{ Рахунок "3811 АП" пункту 2.1 глави 2 виключено на підставі

Постанови Правління Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від

21.07.2009 }

5102 АП "Результати переоцінки цінних паперів у портфелі

банку на продаж";

6100 П "Комісійні доходи від розрахунково-касового

обслуговування банків";

6109 П "Інші комісійні доходи за операціями з банками";

6110 П "Комісійні доходи від розрахунково-касового

обслуговування клієнтів";

6114 П "Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та

ринку банківських металів для клієнтів";

6119 П "Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами";

6204 АП "Результат від торгівлі іноземною валютою та

банківськими металами";

{ Рахунок "9200 А" пункту 2.1 глави 2 виключено на підставі

Постанови Правління Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від

21.07.2009 }

{ Рахунок "9210 П" пункту 2.1 глави 2 виключено на підставі

Постанови Правління Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від

21.07.2009 }

9703 А "Інші активи на зберіганні";

9830 А "Документи і цінності, прийняті на інкасо";

9831 А "Документи і цінності, відправлені на інкасо";

990 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95";

991 "Контррахунки для рахунків розділів 96-98".

{ Рахунок "9920 АП" пункту 2.1 глави 2 виключено на підставі

Постанови Правління Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від

21.07.2009 }

{ Пункт 2.1 глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами

Правління Національного банку N 309 ( z1104-07 ) від 31.08.2007,

N 135 ( z0566-08 ) від 21.05.2008 }

2.2. Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій в

іноземній валюті та банківських металах за балансовими рахунками

банки можуть використовувати технічні рахунки 3800 та 3801.

Наприкінці кожного операційного дня суми залишків у

гривневому еквіваленті за технічними рахунками 3800 та 3801 мають

бути тотожними.

Різниці між сумами залишків у гривневому еквіваленті

відповідної іноземної валюти та банківських металів за

аналітичними рахунками 3800 та 3801 у розрізі кодів іноземної

валюти та банківських металів, що виникають у зв'язку із

математичним округленням, відображаються за балансовим рахунком

6204.

{ Пункт 2.3 глави 2 виключено на підставі Постанови Правління

Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від 21.07.2009 }

2.3. Аналітичний облік активів і зобов'язань в іноземній

валюті та банківських металах, реалізованих та нереалізованих

результатів за операціями в іноземній валюті, відкритих валютних

позицій та їх гривневих еквівалентів здійснюється в розрізі кодів

валют і банківських металів.

2.4. Порядок ведення аналітичного обліку за технічними

рахунками та технічні аспекти переоцінки рахунків в іноземній

валюті та банківських металах банк визначає самостійно в обліковій

політиці з урахуванням можливостей програмного забезпечення

відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку

України.

2.5. Під час відображення операцій в іноземній валюті та

банківських металах банки за потреби використовують транзитні

рахунки, рахунки з обліку дебіторської та кредиторської

заборгованості відповідно до облікової політики з подальшим

відображенням операцій за відповідними рахунками за їх

призначенням.

2.6. Рахунок 2603 банки використовують з метою здійснення

валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти

відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку

України з валютного регулювання.

Глава 3. Відображення в бухгалтерському обліку операцій в

іноземній валюті та банківських металах за умовами спот

3.1. Банк має відображати операції з купівлі-продажу

іноземної валюти та банківських металів за умовами спот на дату

операції такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму валюти та банківських металів до отримання, що

придбані за умовами спот:

Дебет

3540;

Кредит

3800;

б) на суму валюти та банківських металів до відправлення, що

продані за умовами спот:

Дебет

3800;

Кредит

3640.

Одночасно банк здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що придбані;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продані;

6204 - на суму позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют

або

Дебет

6204 - на суму від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що придбані;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продані.

3.2. Банк має відображати операції з купівлі-продажу

іноземної валюти та банківських металів за умовами спот на дату

розрахунку такими бухгалтерськими проводками:

а) на суму отриманої (придбаної) іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

1500, 1600;

Кредит

3540;

б) на суму проданої (відправленої) іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

3640;

Кредит

1500, 1600.

{ Глава 3 в редакції Постанови Правління Національного банку N 416

( z0775-09 ) від 21.07.2009 }

4. Відображення в бухгалтерському обліку операцій

з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських

металів для власних потреб банку на дату розрахунку

4.1. На дату розрахунку операції з купівлі іноземної валюти

та банківських металів за національну валюту у клієнтів банку

відображаються за балансовими рахунками такими бухгалтерськими

проводками:

а) на суму коштів у гривнях, що сплачуються клієнту -

продавцю іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

3540 або 3801

Кредит

2600, 2620, 2650;

б) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

куплені та отримані від клієнтів:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

3640 або 3800;

в) на суму закриття кредиторської та дебіторської

заборгованості:

Дебет

3640 або 3800

Кредит

3540 або 3801;

г) на суму різниці між вартістю купленої іноземної валюти та

банківських металів за офіційним курсом гривні до іноземних валют

та вартістю за курсом купівлі:

Дебет

3801

Кредит

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом купівлі;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом купівлі;

Кредит

3801.

4.2. Операції з купівлі іноземної валюти та банківських

металів за іншу іноземну валюту у клієнтів банку відображаються на

дату розрахунку за балансовими рахунками такими бухгалтерськими

проводками:

а) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

куплені та отримані від клієнтів:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

3640 або 3800;

б) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

продані і перераховані клієнту:

Дебет

3540 або 3800

Кредит

2600, 2620, 2650;

в) закриття кредиторської та дебіторської заборгованості за

операцією з купівлі іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

3640 або 3800

Кредит

3540 або 3800;

г) на суму різниці між вартістю проданої та купленої

іноземної валюти та банківських металів за офіційним курсом гривні

до іноземних валют:

Дебет

3801 - за купленою іноземною валютою та банківськими

металами;

Кредит

3801 - за проданою іноземною валютою та банківськими

металами;

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

3801 - за купленою іноземною валютою та банківськими

металами;

Кредит

3801 - за проданою іноземною валютою та банківськими

металами.

4.3. Операції з продажу іноземної валюти та банківських

металів за національну валюту клієнтам банку на дату розрахунку

відображаються за балансовими рахунками такими бухгалтерськими

проводками:

а) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

продані клієнту-покупцю:

Дебет

3540 або 3800

Кредит

2600, 2620, 2650;

б) на суму гривні, що отримана від клієнта - покупця

іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

3640 або 3801;

в) на суму закриття кредиторської та дебіторської

заборгованості:

Дебет

3640 або 3801

Кредит

3540 або 3800;

г) на суму різниці між вартістю проданої іноземної валюти та

банківських металів за офіційним курсом гривні до іноземних валют

і вартістю за курсом продажу:

Дебет

3801

Кредит

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та вартістю за курсом продажу;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої валюти за офіційним курсом гривні до іноземних валют та

її вартістю за курсом продажу;

Кредит

3801.

4.4. Операції з продажу іноземної валюти та банківських

металів за іншу іноземну валюту клієнтам банку відображаються на

дату розрахунку за балансовими рахунками такими бухгалтерськими

проводками:

а) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

куплені у клієнта:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

3640 або 3800;

б) на суму іноземної валюти та банківських металів, що

продані і перераховані клієнту:

Дебет

3540 або 3800

Кредит

2600, 2620, 2650;

в) закриття кредиторської та дебіторської заборгованості за

операцією з продажу іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

3640 або 3800

Кредит

3540 або 3800;

г) на суму різниці між вартістю проданої та купленої

іноземної валюти та банківських металів за офіційним курсом гривні

до іноземних валют:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що купуються;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продаються;

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої валюти за офіційним курсом гривні до

іноземних валют;

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що купуються;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продаються.

4.5. Операції з конвертації однієї іноземної валюти в іншу

іноземну валюту відображаються в бухгалтерському обліку як купівля

однієї валюти з одночасним продажем іншої за крос-курсом на дату

розрахунку. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет

1500, 1600

Кредит

3800 - на суму валюти, що купується;

Дебет

3800

Кредит

1500, 1600 - на суму валюти, що продається.

Одночасно здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти, що

купується;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти, що

продається.

5. Відображення в бухгалтерському обліку операцій

з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських

металів за дорученням клієнтів на дату розрахунку

5.1. Операції з купівлі іноземної валюти та банківських

металів за національну валюту за дорученням клієнтів

відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими

бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом коштів у національній валюті на

купівлю іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

б) перерахування коштів у національній валюті продавцю

іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

2900

Кредит

1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) зарахування іноземної валюти та банківських металів, що

куплені і отримані для клієнтів:

Дебет

1500, 1600

Кредит

2900;

г) зарахування купленої іноземної валюти та банківських

металів на рахунок клієнта:

Дебет

2900

Кредит

2600, 2620, 2650;

ґ) утримання комісії банку та повернення клієнту коштів у

національній валюті, якщо іноземна валюта куплена за курсом, що

нижчий, ніж заявлено клієнтом:

Дебет

2900

Кредит

6114 - на суму комісії банку;

1200, 2600, 2620, 2650 - на суму коштів у національній

валюті, що повертається клієнту, якщо іноземна валюта куплена за

курсом, що нижчий, ніж заявлено клієнтом за вирахуванням комісії.

5.2. Операції з купівлі іноземної валюти та банківських

металів за іншу іноземну валюту за дорученням клієнтів

відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими

бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом коштів в іноземній валюті на

купівлю іншої іноземної валюти:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

б) перерахування коштів продавцю іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

2900

Кредит

1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) отримання іноземної валюти та банківських металів, що

надійшли від продавця для зарахування на рахунок клієнта-покупця:

Дебет

1500, 1600, 2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

г) зарахування купленої іноземної валюти та банківських

металів на рахунок клієнта-покупця:

Дебет

2900

Кредит

2600, 2620, 2650;

ґ) у разі повернення клієнту різниці коштів в іноземній

валюті, якщо іноземна валюта куплена за курсом, що нижчий, ніж

заявлено клієнтом:

Дебет

2900

Кредит

2600, 2620, 2650;

д) визнання комісії банку:

Дебет

2900

Кредит

3800.

Одночасно здійснюється проводка на суму гривневого

еквівалента комісії банку:

Дебет

3801

Кредит

6114.

5.3. Операції з продажу іноземної валюти та банківських

металів за національну валюту за дорученням клієнтів

відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими

бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом-продавцем іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

б) перерахування іноземної валюти та банківських металів

покупцю:

Дебет

2900

Кредит

1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) зарахування гривні, що отримана для клієнтів за продану

іноземну валюту та банківські метали:

Дебет

1200, 1500, 1600

Кредит

2600, 2620, 2650, 2900;

г) утримання комісії банку:

Дебет

2900

Кредит

6114 - на суму комісії банку.

5.4. Операції з продажу іноземної валюти та банківських

металів за іншу іноземну валюту за дорученням клієнтів

відображаються на дату розрахунку за балансовими рахунками такими

бухгалтерськими проводками:

а) перерахування клієнтом коштів в іноземній валюті та

банківських металів на купівлю іншої іноземної валюти:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

б) перерахування покупцю коштів в іноземній валюті та

банківських металів:

Дебет

2900

Кредит

1500, 1600, 2600, 2620, 2650;

в) отримання іноземної валюти, що надійшла для зарахування

клієнту:

Дебет

1500, 1600, 2600, 2620, 2650

Кредит

2900;

г) зарахування купленої іноземної валюти та банківських

металів на рахунок клієнта-покупця:

Дебет

2900

Кредит

2600, 2620, 2650;

ґ) визнання комісії банку:

Дебет

2900

Кредит

3800.

Одночасно здійснюється проводка на суму гривневого

еквівалента комісії банку:

Дебет

3801

Кредит

6114.

5.5. Операції з конвертації однієї іноземної валюти в іншу

іноземну валюту та одного банківського металу в інший банківський

метал за дорученням клієнта відображаються в бухгалтерському

обліку на дату розрахунку за крос-курсом такими проводками:

Дебет

2600, 2620, 2650

Кредит

3800 - на суму іноземної валюти та банківського металу, що

купуються;

Дебет

3800

Кредит

2600, 2620, 2650 - на суму іноземної валюти та банківського

металу, що продаються.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківського металу, що купуються;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківського металу, що продаються.

6. Відображення в бухгалтерському обліку операцій

з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських

металів на міжнародному ринку та на валютному

ринку України

6.1. На дату розрахунку операції з купівлі іноземної валюти

та банківських металів за гривні на міжбанківському валютному

ринку України відображаються в бухгалтерському обліку такими

проводками:

а) перерахування гривні на купівлю іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

2800, 2900, 3540

Кредит

1200, 1500, 1600;

б) зарахування придбаної іноземної валюти та банківських

металів:

Дебет

1500, 1600

Кредит

2900, 3640;

в) у разі повернення клієнту коштів у національній валюті,

якщо іноземна валюта куплена за курсом, що нижчий, ніж заявлено

клієнтом:

Дебет

2900

Кредит

2600, 2620, 2650;

г) закриття дебіторської, кредиторської заборгованості і

визнання результату від купівлі іноземної валюти та банківських

металів:

Дебет

2900, 3640

Кредит

3800.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківського металу, що купуються;

Кредит

2800, 3540,

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом купівлі;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом купівлі;

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківського металу, що купуються;

Кредит

2800, 3540.

6.2. Операції з продажу іноземної валюти та банківських

металів за гривні на міжбанківському валютному ринку України

відображаються в бухгалтерському обліку на дату розрахунку такими

проводками:

а) перерахування суми проданої іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

2900, 3540

Кредит

1500, 1600;

б) отримання суми в гривнях від продажу іноземної валюти:

Дебет

1200, 1500, 1600

Кредит

2900, 3640;

в) закриття дебіторської, кредиторської заборгованості і

визнання результату від продажу іноземної валюти та банківських

металів:

Дебет

3800

Кредит

3540 - на суму проданої іноземної валюти.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

2900, 3640 - на суму отриманої гривні;

Кредит

3801,

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом продажу;

або

Дебет

2900, 3640,

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземних

валют та її вартістю за курсом продажу;

Кредит

3801.

6.3. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та

банківських металів за іншу іноземну валюту на валютному ринку

України та на міжнародному ринку відображаються в бухгалтерському

обліку такими проводками:

а) перерахування іноземної валюти та банківських металів на

купівлю іншої іноземної валюти та банківських металів:

Дебет

2800, 2900, 3540

Кредит

1500, 1600;

б) зарахування придбаної іноземної валюти та банківських

металів:

Дебет

1500, 1600

Кредит

2900, 3640;

в) закриття дебіторської, кредиторської заборгованості і

визнання результату від купівлі-продажу іноземної валюти та

банківських металів:

Дебет

2900, 3640

Кредит

3800 - на суму купленої іноземної валюти та банківських

металів;

Дебет

3800

Кредит

2800, 3540 - на суму проданої іноземної валюти та банківських

металів.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що купуються;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продаються;

6204 - у разі позитивної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

або

Дебет

6204 - у разі від'ємної різниці між гривневим еквівалентом

проданої та купленої іноземної валюти за офіційним курсом гривні

до іноземних валют;

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що купуються;

Кредит

3801 - на суму гривневого еквівалента іноземної валюти та

банківських металів, що продаються.

7. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки

активів і зобов'язань в іноземній валюті

та банківських металах

7.1. Переоцінка (перерахунок залишків за рахунками в

іноземній валюті в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом

гривні до іноземних валют) усіх монетарних статей балансу в

іноземній валюті здійснюється під час кожної зміни офіційного

курсу гривні до іноземних валют.

Курсова різниця від переоцінки монетарних статей балансу в

іноземній валюті в бухгалтерському обліку відображається за

балансовим рахунком 6204.

7.2. У разі зниження офіційного курсу гривні до іноземних

валют у бухгалтерському обліку здійснюються такі бухгалтерські

проводки:

а) переоцінка активів:

Дебет

Рахунки з обліку активів;

Кредит

3800.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

3801

Кредит

6204;

б) переоцінка зобов'язань:

Дебет

3800

Кредит

Рахунки з обліку зобов'язань.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

6204

Кредит

3801.

7.3. У разі зростання офіційного курсу гривні до іноземних

валют у бухгалтерському обліку здійснюються такі бухгалтерські

проводки:

а) переоцінка зобов'язань:

Дебет

Рахунки з обліку зобов'язань;

Кредит

3800.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

3801

Кредит

6204;

б) переоцінка активів:

Дебет

3800

Кредит

Рахунки з обліку активів.

Одночасно здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет

6204

Кредит

3801.

7.4. Дебіторська заборгованість з придбання оборотних і

необоротних активів за іноземну валюту та кредиторська

заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за

іноземну валюту відображаються у бухгалтерському обліку за

офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату їх виникнення і

не переоцінюються під час кожної зміни офіційного курсу гривні до

іноземних валют.

7.5. Кредиторська заборгованість з придбання оборотних і

необоротних активів за іноземну валюту та дебіторська

заборгованість з продажу оборотних і необоротних активів за

іноземну валюту переоцінюються під час кожної зміни офіційного

курсу гривні до іноземних валют.

7.6. Переоцінка залишків в іноземній валюті за балансовими

рахунками з обліку нарахованих доходів та витрат здійснюється під

час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют.

7.7. Переоцінка доходів і витрат майбутніх періодів в

іноземній валюті за монетарними активами та зобов'язаннями

здійснюється під час кожної зміни офіційного курсу гривні до

іноземних валют до часу їх визнання (відображення за рахунками

доходів і витрат у відповідному звітному періоді).

7.8. Доходи і витрати майбутніх періодів в іноземній валюті

за немонетарними статтями не переоцінюються в разі зміни

офіційного курсу гривні до іноземних валют.

7.9. Внески до статутного капіталу банку в іноземній валюті

переоцінюються за офіційним курсом гривні до іноземних валют до

часу визнання збільшення статутного капіталу з відображення

курсової різниці за балансовим рахунком 6204.

7.10. Залишки в іноземній валюті за рахунками з обліку акцій

та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що обліковуються

банком за справедливою вартістю, переоцінюються за офіційним

курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх

справедливої вартості.

Курсові різниці від зміни офіційного курсу гривні до

іноземних валют відображаються одночасно з визнанням результату

переоцінки таких цінних паперів до їх справедливої вартості за

такими балансовими рахунками:

а) у разі переоцінки цінних паперів у торговому портфелі

банку - за рахунком 6204;

б) у разі переоцінки цінних паперів у портфелі банку на

продаж - за рахунком 5102.

Боргові цінні папери в іноземній валюті відносяться до

монетарних статей балансу і незалежно від того, у якому портфелі

обліковуються, переоцінюються під час зміни офіційного курсу

гривні до іноземних валют. Результати переоцінки боргових цінних

паперів відображаються за балансовим рахунком 6204.

{ Пункт 7.10 глави 7 в редакції Постанови Правління Національного

банку N 135 ( z0566-08 ) від 21.05.2008 }

7.11. Залишки в іноземній валюті за рахунками цінних паперів,

що обліковуються за собівартістю, інвестиції до асоційованих та

дочірніх компаній в іноземній валюті не переоцінюються.

7.12. Переоцінка позабалансових вимог і зобов'язань в

іноземній валюті, крім вимог і зобов'язань за похідними

фінансовими інструментами, здійснюється під час кожної зміни

офіційного курсу гривні до іноземних валют. { Абзац перший пункту

7.12 глави 7 в редакції Постанови Правління Національного банку

N 135 ( z0566-08 ) від 21.05.2008 }

У разі зниження офіційного курсу гривні до іноземних валют у

бухгалтерському обліку здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) переоцінка позабалансових активних рахунків:

Дебет

Позабалансові активні рахунки;

Кредит

Рахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція

банку";

б) переоцінка позабалансових пасивних рахунків:

Дебет

Рахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція

банку";

Кредит

Позабалансові пасивні рахунки.

У разі зростання офіційного курсу гривні до іноземних валют у

бухгалтерському обліку здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) переоцінка позабалансових активних рахунків:

Дебет

Рахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція

банку";

Кредит

Позабалансові активні рахунки;

б) переоцінка позабалансових пасивних рахунків:

Дебет

Позабалансові пасивні рахунки;

Кредит

Рахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція

банку".

{ Пункт 7.13 глави 7 виключено на підставі Постанови

Правління Національного банку N 309 ( z1104-07 ) від 31.08.2007 }

{ Пункт 7.13 глави 7 виключено на підставі Постанови

Правління Національного банку N 416 ( z0775-09 ) від 21.07.2009 }

{ Главу 8 виключено на підставі Постанови Правління

Національного банку N 309 ( z1104-07 ) від 31.08.2007 }

8. Відображення в бухгалтерському обліку операцій

з інкасо банкнот іноземних держав

8.1. У разі прийняття на інкасо банкнот іноземних держав на

суму номіналу банкнот, отриманих від клієнта, за позабалансовими

рахунками здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет

9830

Кредит

991 "Контррахунок для рахунків розділів 96-98".

8.2. Відсилання банкнот іноземних держав до банку-емітента

відображається такими бухгалтерськими проводками:

Дебет

9831

Кредит

9830.

8.3. У разі отримання суми грошового покриття від

банку-емітента іноземних банкнот здійснюються такі бухгалтерські

проводки:

Дебет

1500

Кредит

2909.

Одночасно здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет

991 "Контррахунок для рахунків розділів 96-98";

Кредит

9831.

8.4. Виплата клієнту інкасованої суми іноземної валюти та

утримання комісії відображаються такими бухгалтерськими

проводками:

Дебет

2909

Кредит

1500, 2600, 2620, 2650,

6100, 6109, 6110, 6119.

9. Особливості відображення в бухгалтерському обліку

окремих операцій з банківськими металами

9.1. Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами

ведеться аналогічно до обліку операцій з іноземною валютою з

відображенням за відповідними балансовими та позабалансовими

рахунками.

9.2. Відображення в бухгалтерському обліку банківських

металів, отриманих банком на відповідальне зберігання або в

заставу, з фізичною поставкою здійснюється за відповідними

позабалансовими рахунками з обов'язковою фіксацією таких

характерних ознак цих металів: вид, вигляд (зливки, порошки,

монети), кількість, проба, виробник, серійний номер зливка,

ампули, банки (за наявності), маса в тройських унціях (за

наявності) та інші ознаки.

9.3. Операції з банківськими металами, під час проведення

яких не вимагається фіксація характерних ознак цих металів, а

фіксується лише їх маса в тройських унціях та вартість у гривнях,

відображаються залежно від виду операції за відповідними

балансовими рахунками.

9.4. Банки самостійно визначають порядок обліку маси

банківського металу та ведуть регістри обліку для накопичення

інформації щодо маси банківських металів в грамах та в тройських

унціях з точністю до 0,001 тройської унції з урахуванням вимог

статистичної звітності.

Головний бухгалтер -

директор Департаменту

бухгалтерського обліку В.І.Ричаківська

( Текст взятo з сайта Bерховної Pади - http://zakon1.rada.gov.ua )

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку

здійснюються з резидентами України:

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

_____________

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

- это из постановы действовавшей с мохнатого 95 до 2009 года.

А в дозволах наших банков с 2009 года написанно:

1. залучення та розмыщення иноземной валюты на ВАЛЮТНОМУ РИНКУ УКРАИНЫ.

Шо у них в лицензии до 2009 года написанно?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку

здійснюються з резидентами України:

6.1. Пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані у національній валюті (включаючи власні цінні папери банку)*, отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків);

6.2. Активні операції - використання створених резервів (надання позик в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані у національній валюті*).

_____________

* З обмеженнями, що встановлені чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України.

- это из постановы действовавшей с мохнатого 95 до 2009 года.

А в дозволах наших банков с 2009 года написанно:

1. залучення та розмыщення иноземной валюты на ВАЛЮТНОМУ РИНКУ УКРАИНЫ.

Шо у них в лицензии до 2009 года написанно?

Постановление действовало до 2009 года, а Порядок и Разъяснение - до 1998 года.

Данный п.6 из Разъяснения к Порядку предоставления лицензий НБУ на право осуществления коммерческими банками операций с валютными ценностями, утвержденного Постановлением Правления НБУ от 27.09.1995 № 243.

Порядок был отменен Постановлением Правления НБУ 06.05.98 №181.

"...

Затверджено постановою Правління Національного банку України від 27 вересня 1995 року N 243

( Порядок втратив чинність на підставі Постанови Нацбанку N 181 від 06.05.98 )

Порядок надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями

...

Роз'ясненнядо ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями

...

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринкуздійснюються з резидентами України:

..."

http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=322166

Конституція України

Стаття 114-6. Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України в межах своєї компетенції видає укази та розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

У разі визнання Конституційним Судом України указів чи розпоряджень Президента такими, що суперечать Конституції і законам України, вони вважаються нечинними.

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1013.5.3&nobreak=1

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади

З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами державної виконавчої влади нормативних актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій постановляю:

1. Установити, що з 1 січня 1993 року нормативні акти, які видаються міністерствами, іншими органами державної виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

2. Державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.Державну реєстрацію нормативних актів відділів, управлінь, інших служб обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, а також місцевих органів господарського управління і контролю здійснюють управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації.Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативних актів.

3. Нормативні акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

4. Створити в Українському державному центрі правової інформації Міністерства юстиції України банк даних про нормативні акти, занесені до державного реєстру.Міністерству юстиції України визначити порядок інформування громадян, підприємств, установ та організацій про зазначені нормативні акти.

5. Міністерству юстиції України, іншим органам державної виконавчої влади, органам господарського управління та контролю забезпечувати опублікування нормативних актів, занесених до державного реєстру, а також широке інформування громадян через засоби масової інформації про нормативні акти, які стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян.

6. Кабінету Міністрів України затвердити до 1 грудня 1992 року Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Президент України Л. КРАВЧУКм.Київ, 3 жовтня 1992 рокуN 493/92

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1081.1185.1&nobreak=1

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 28 грудня 1992 р. N 731 Київ

Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 420 від 15.06.94 )

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, що додається.

Доручити Міністерству юстиції давати роз'яснення щодо застосування цього Положення.

Надати право Міністерству юстиції та іншим органам, що здійснюють державну реєстрацію відомчих нормативних актів, перевіряти у міністерствах, інших органах державної виконавчої влади, органах господарського управління та контролю додержання законодавства про державну реєстрацію нормативних актів, вносити пропозиції про усунення виявлених порушень і недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях.

( Пункт 1 доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 420 від 15.06.94 )

За результатами перевірки (у разі потреби) інформувати Кабінет Міністрів України та Уряд Криму, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації. ( Пункт 1 доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою КМ N 420 від 15.06.94 )

Керівникам міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю у місячний термін повідомляти реєструючий орган про вжиті заходи.( Пункт 1 доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ N 420 від 15.06.94 )

2. Міністерствам, іншим органам державної виконавчої влади, органам господарського управління та контролю:

своєчасно подавати на державну реєстрацію нормативні акти, вказані у пункті 1 цієї постанови;

переглянути видані нормативні акти з метою приведення їх у відповідність з Конституцією України та актами чинного законодавства, усунення множинності, скасування застарілих і таких, що не відповідають новим умовам економічного і соціального розвитку України.

3. У зв'язку з покладенням на Міністерство юстиції та його місцеві органи функцій, пов'язаних з державною реєстрацією нормативних актів, збільшити граничну чисельність працівників центрального апарату Міністерства на 20 одиниць, граничну чисельність апарату управлінь юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій - на 92 одиниці.

4. Міністерству фінансів передбачити у проекті державного бюджету на 1993 рік асигнування на утримання додаткової чисельності працівників центрального апарату Міністерства юстиції та його місцевих органів, а також на витрати для створення і ведення банку даних про нормативні акти міністерств та інших органів державної виконавчої влади.

5. Ця постанова набуває чинності з 1 січня 1993 року.

Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України Л. КУЧМА А. ЛОБОВ

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1048.2043.2&nobreak=1
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Много всего. Но главное непонятно - Как обламать практику?

Нам суды отвечают - всё законно, банки законно кредитуют вас в баксах, а вы законно должны платить в баксах!

Я в шоке, но все суды плюют на закон. Может мы давно победили, просто нам не верят? :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ничего он Вам не ответит.

Уже были вопросы здесь.

А в ответ, догадайтесь сами. :rolleyes:

А вот здесь были ответы:

http://blog.meta.ua/~viktoriah/posts/i1113440/

Не по теме, эта штука умеет отправлять ответы на сообщения по электронке!?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Тут я отвечу Вам словами участника форума КомпаньонЪ'а.

Закон України про «Банки та банківську діяльність».

Стаття 47. Банківські операції

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями; (не относится к кредитам)

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) операції за грошовими вимогами, надання гарантій, порук за грошовими зобов'язаннями;

6) фінансування під відступлення права грошової вимоги (факторинг) та пов'язане з цим ведення обліку грошових вимог клієнтів до боржників, пред'явлення до сплати грошових вимог від імені клієнтів або від свого імені, а також інші операції, спрямовані на одержання коштів від боржника;

7) лізинг;

8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Стаття 49. Кредитні операції

Як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені у пункті 3 частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього Закону.

А на п. 3. ч. 1 этой статьи обращать внимание не стоит, так крайне неудобный термин "кошти", а это не только национальная валюта.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А на п. 3. ч. 1 этой статьи обращать внимание не стоит, так крайне неудобный термин "кошти", а это не только национальная валюта.

прикалываетесь?

скокожмона?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А покажите мне закон, который говорит, что это глюк и его нет!?!?

да там же, где вам так нравится придавать статус денег - платежного и оборотного средства - долларам.

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати

право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу,

яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення

заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та

інших зборів з такої суми;

где вы тут видите "кошты"?, кошты по бибд - в депозитах, но не в кредитах. кредит -оборотые средства, платежные, поэтому - "гроши",- в украине - гривни, в россии рубли, в сша, международных расчетах - доллары.

пусть это банально просто, но на всякого мудреца - довольно простоты.

23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем

(банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання

продукції; http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1023-12

а теперь укажите мне закон по которому доллар является законным платежным средством в украине для прыдбання продукции

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А на п. 3. ч. 1 этой статьи обращать внимание не стоит, так крайне неудобный термин "кошти", а это не только национальная валюта.

Следуя вашей логике - имеем ряд:

1. Палка с насадкой с одной стороны.

2.Зубная щетка.

3.Зубная нитка.

4.Топор.

5.Зубочистка.

Определение - зубы можно чистить средствами 1, 2, 3, 5. Якобы ТОПОР к этому перечню не относится, НО! Формально - под понятие Топор, как и под понятие Зубная Щетка - можно подвести определение - Палка с насадкой с одной стороны, следуя вашей логике - зубы можно чистить Топором? Хоть и прямо дано исключение ТОПОРА из определения средств, для чистки зубов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

да там же, где вам так нравится придавать статус денег - платежного и оборотного средства - долларам.

банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати

право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу,

яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення

заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та

інших зборів з такої суми;

где вы тут видите "кошты"?, кошты по бибд - в депозитах, но не в кредитах. кредит -оборотые средства, платежные, поэтому - "гроши",- в украине - гривни, в россии рубли, в сша, международных расчетах - доллары.

пусть это банально просто, но на всякого мудреца - довольно простоты.

23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем

(банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання

продукції; http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1023-12

а теперь укажите мне закон по которому доллар является законным платежным средством в украине для прыдбання продукции

Простота, хуже простоты!!! Я ссылаюсь на определение "коштів" которое дает закон который это определение и использует. Если Вам не нужно, что-бы бакинские еноты были коштамы, я тут не причем!!! Бакинские у нас с Вами вещи.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...